Особливості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 377

Особливості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю

Пятничук Т.В., науковий співробітник Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук

Рецензент: Лузан П.Г., завідувач лабораторії змісту професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти

Анотація

У статті розглядаються особливості професійної підготовки кваліфікованих майбутніх фахівців зі спеціальності "опоряджувальник будівельний" у зв'язку зі значними змінами в характері та змісті будівельного виробництва.

Ключові слова: професійна підготовка, операційно-комплексна система, урок виробничого навчання, комплексні роботи, творчі роботи.

В статье рассматриваются особенности профессиональной подготовки квалифицированных будущих специалистов по специальности "отделочник строительный" в связи со значительными изменениями в характере и содержании строительного производства.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, операционно-комплексная система, урок производственного обучения, комплексные работы, творческие работы.

In the article the features of professional preparation of skilled finishers construction are examined building in connection with considerable changes in character and maintenance of building production.

Key words: professional preparation, operation is the complex system, lesson of the productive educating, complex works, creative works.

Вступ

Постановка проблеми. У вирішенні проблеми підготовки кваліфікованого робітника-будівельника, який має високий рівень освіти, досконало володіє науково-технічними та економічними основами виробництва, має високий інтелектуальний, духовний, фізичний розвиток, виявляє творче ставлення до праці, значну роль відіграють професійно-технічні навчальні заклади будівельного профілю. Нині в будівельній галузі наявні зміни у змісті й характері праці, а саме: поява нових виробництв, постійне оновлення будівельних матеріалів, інструментів, технологій, поява нових зразків продукції, збільшення потреби у висококваліфікованих робітниках, інтеграція наявних професій, збільшення частки розумової праці, органічне поєднання функцій фізичної і розумової праці, підвищення культурного рівня працівника. В Україні вже є помітними тенденції до заміни в будівельному виробництві традиційних технологій і матеріалів прогресивними. Для опорядження будівель і споруд використовуються сухі будівельні суміші, високодекоративні покриття, полімермінеральні і синтетичні штукатурки, системи для внутрішніх і зовнішніх малярних робіт, опорядження фасадів, плиткових робіт, що потребує значних змін у змісті професійної підготовки кваліфікованих робітників і зумовлює її особливості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування професійної компетентності, професійної підготовки кваліфікованих робітників досліджувались і продовжують вивчатися вітчизняними й зарубіжними вченими. Проблеми професійної педагогіки, підготовка робітників у професійно-технічних навчальних закладах знайшли своє відображення в роботах С. Батишева, А. Бєляєвої, А. Новікова та інших. У дослідженнях українських учених (Р. Гуревича, С. Гончаренка, Н. Ничкало, Л. Сушенцевої, В. Радкевич та ін.) особлива увага приділяється модернізації змісту професійно-технічної освіти, принципам неперервності професійної освіти, формуванню професійної мобільності кваліфікованих робітників, проблемам інтеграції і диференціації у професійній освіті. Водночас проблема професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю досліджена недостатньо.

підготовка фахівець будівельний освіта

Виклад основного матеріалу

Специфіка професії "опоряджувальник будівельний" полягає в тому, що значний обсяг робіт виконується вручну, частина робіт - з механізованими засобами приготування, подавання й нанесення розчинів на поверхні, частина робіт - зі шкідливими для здоров'я матеріалами чи у шкідливих умовах праці. У зв'язку з цим підготовка опоряджувальників має включати навчання ручним прийомам роботи та використанню механічних засобів. Ураховуючи значний вплив точності робочих прийомів на кількість і якість будівельних робіт, значну різноманітність робочих операцій цієї професії, а також особливі вимоги охорони праці, відпрацювання ручних операцій обов'язково потрібно проводити в навчальних майстернях училища на уроках виробничого навчання.

Особливе місце у виробничому навчанні має розвиток інтересу до професії, що передбачає розкриття важливості результатів виконаних робіт у загальному комплексі будівництва, суспільного значення професії, перспектив особистісного розвитку учня. У процесі виробничого навчання формуються особливі особистісні якості учня: працелюбність, наполегливість, витривалість, самостійність, організованість, ініціативність, здатність розвивати природні здібності, боротися з труднощами, виправляти помилки.

Для підготовки кваліфікованих опоряджувальників будівельних професійно-технічному училищу необхідно орієнтуватися на кваліфікаційні характеристики професій, що входять до цієї інтегрованої професії: "штукатур", "маляр будівельний", "лицювальник-плиточник". Так, до професійних компетенцій кваліфікованого штукатура включено: нанесення штукатурного розчину на поверхню за допомогою розчинонасоса; поліпшене обштукатурювання вручну прямолінійних поверхонь стін, стель, гладких стовбурів, пілястрів, ніш з укосами, витягування падуг з оброблянням кутів; улаштовування безпіщаної накривки під високоякісне фарбування; опоряджання лузг та усенків; механізоване нанесення розчину на поверхні; залізнення поверхні штукатурки; приготування декоративних розчинів і розчинів для штукатурок спеціального призначення (гідроізоляційних, газоізоляційних, звуковбирних, термостійких, рентгенонепроникних тощо) за готовим рецептом; механізоване затирання опоряджувального шару тощо [7].

До професійних компетенцій лицювальника-плиточника включено такі роботи: облицьовування плитками на розчині стін та підлог за підготовленими маяками; заповнювання розчином швів між плитками; улаштовування вирівнювального шару; свердління отворів у плитках; приготування розчинів і мастик для закріплювання плиток, облицьовування підлоги плитами з литого каменю; провішування та промаячування під облицьовування прямолінійної поверхні; облицьовування пілястр, ніш та інших дрібних поверхонь; укладання фризу; ремонт плиткових підлог; облицьовування поверхні стін склом "марбліт" та плитками зі склокристаліту, скломармуру; облицьовування підлог із застосуванням машин для вібровдавлювання плиток тощо [4].

Маляр будівельний повинен виконувати таке: шпаклювання поверхонь вручну; ґрунтування поверхонь пензлями, валиками, ручними фарбопультами; шліфування обґрунтованих, пофарбованих і прошпакльованих поверхонь; покривання поверхонь лаками; обклеювання стін папером; шпаклювання, прооліфлення та ґрунтування поверхонь механізованим інструментом; фарбування поверхонь пензлями, валиками, ручними фарбопультами; фарбування за трафаретом в один тон; обклеювання поверхонь стін шпалерами простими та цупкими або тканинами; обрізання країв шпалер на шпалерорізальній машині, пакетне розкроювання шпалер на верстаті тощо [6].

Для виробничого навчання кваліфікованих робітників будівельного профілю застосовується операційно-комплексна система, яка передбачає навчання в умовах навчальних майстерень із застосуванням групових форм навчання. "Основне завдання цієї, як і всякої системи навчання взагалі, - забезпечити послідовне і систематичне оволодіння виробничими вміннями і навичками на рівні сучасних вимог, а також можливість планомірного підвищення продуктивності праці учнів" [5, с. 264].

Так, відпрацювання теми "Оброблення віконних прорізів" на виробничому навчанні штукатура в майстернях училища реалізується в низці уроків певної тематики (табл. 1).

Таблиця 1 Тематика занять з теми "Оброблення віконних прорізів"

На початку навчання учні послідовно засвоюють окремі прийоми і операції, необхідні робітникам цієї професії. Операція є складовою виробничого (трудового) процесу. Операційно-комплексна система передбачає відносно дрібний поділ кожної теми виробничого навчання для початкового навчання операції, найчастіше це - 1-3 заняття. Навчальний час на відпрацювання кожної операції визначається майстром виробничого навчання в поурочно-тематичному плані на семестр. Після проходження навчання за декількома операціями плануються комплексні роботи, під час проведення яких закріплюються і вдосконалюються навички за засвоєними операціями, уможливлюється їх застосування у практичній роботі. Особливістю проведення комплексних робіт опоряджувальників є можливість виконання їх не тільки в майстернях училища, але і під час проведення ремонтних робіт в училищі: в гуртожитку, кабінетах, навчальних майстернях тощо. Таке поєднання навчання із продуктивною працею підвищує значущість обраної професії для учнів та водночас зміцнює матеріальну базу навчального закладу. Так, уже на першому курсі в ході проведення комплексних робіт учні можуть готувати штукатурні розчини і наносити їх на поверхні, на другому - проводити підготовку поверхонь під лицювання, вибирати малюнок і спосіб укладання керамічної плитки, виконувати лицювання підлог і стін, на третьому - виконувати фарбування поверхонь водними і неводними сумішами, фарбування фасадів, шпалерні роботи та багато іншого.

Особливості виробничого навчання визначено М. Махмутовим [5]:

· навчання будується на основі виробничої праці;

· центральне місце посідає виробнича діяльність учнів;

· проблемні ситуації мають практичний характер - організаційні, технологічні, конструкторські, технічні, виробничого спілкування.

Засвоєння операцій у майстернях відповідно до будівельних професій визначається технологічною послідовністю і залежить від місцевих умов, "передбачається попереднє і додаткове тренування за окремими прийомами і операціях у виробничих і в невиробничих умовах, чітке розчленування процесу навчання, виділення і відособлене засвоєння окремих операцій" [8, с. 262].

Професійна підготовка опоряджувальника будівельного має багато особливостей, які визначають специфічні підходи до навчального процесу. Так, у практиці навчання широко застосовується проблемно-аналітична система виробничого навчання С. Батишева [1]. Це передбачає, що на основі аналізу процесів праці, що вивчаються, програмовий матеріал поділяється на окремі навчальні проблеми, що мають самостійне значення; визначаються елементи, із яких складається процес праці за певною проблемою, та функції розумової діяльності учнів, необхідні для виконання робіт. Кожна проблема є самостійним завданням і складається, у свою чергу, із декількох складових - ситуацій. Вивчення кожної проблеми проводиться не ізольовано, а у взаємодії з іншими проблемами. Спочатку учні знайомляться із технологічним процесом у цілому, потім здійснюється його розподіл на проблеми, розкривається структура проблем (ситуацій) і зв'язок між ними [1]. “Вивчення кожної нової ситуації та опанування нею проводиться на основі вже вивчених та засвоєних. Тому нові навички більш рухливі, органічно зливаються з системою раніше засвоєних та дозволяють швидше переключатися з однієї ситуації на іншу” [1, с. 95].

Необхідно зазначити, що опоряджувальник будівельний в різні періоди може працювати на різних об'єктах будівництва: житлових будинках з різними поверхнями конструкцій під опорядження (бетонними, цегляними, гіпсокартонними), інженерних, промислових, сільськогосподарських спорудах, усередині будівель або ззовні тощо. Ці фактори потребують всебічної ґрунтовної професійної підготовки кваліфікованого робітника.

У сучасному будівництві опоряджувальні роботи виконуються і за традиційними технологіями, що існують понад 150 років, і за новими з використанням нових матеріалів, інструментів, пристосувань. Тому й підготовка майбутніх опоряджувальників будівельних передбачає вивчення і застосування різноманітних видів опорядження (табл. 5).

Таблиця 2 Традиційні й сучасні види опоряджувальних робіт для навчання опоряджувальників будівельних" (авторська класифікація)

Ураховуючи, що в сучасних умовах робота опоряджувальника за змістом, складністю і умовами виконання є дуже різноманітною, вважаємо, що професійна підготовка має включати таке:

· розвиток сенсомоторних навичок - рухливості, вправності рук, окоміру;

· навчання прийомам і навичкам із планування, організації виконання робіт, організації робочого місця, контролю якості виконаних робіт,

· розвиток особистих якостей - відповідальності, добросовісності, позитивного ставлення до роботи, активності.

Крім цього, професія "опоряджувальник будівельний" має різні, особливі та специфічні умови виконання робіт на будівельному майданчику залежно від виду об'єкта: підйом та перенесення вантажів, недостатнє освітлення, відсутність пасажирських ліфтів, робота на висоті ззовні будівлі, у підвальних приміщеннях, у холодних приміщеннях (відповідно до будівельних норм роботи дозволяється виконувати при +8 С) тощо. У зв'язку з такими умовами праці передбачаються й особливі вимоги до фізичних даних працівників: фізична витривалість, правильне використання робочого часу та часу на відпочинок, дотримання правил охорони праці [9].

Значну роль у формуванні професійної компетентності опоряджувальників будівельних має виконання випускниками творчих робіт для Державної кваліфікаційної атестації, що є дуже цікавим, перспективним і результативним видом підсумкового контролю. Підсумкова атестація у професійно-технічних навчальних закладах України регулюється Законом України "Про професійно-технічну освіту", "Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах" та "Положенням про порядок проведення кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту". Згідно зі ст. 26 зазначеного закону вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну атестацію, яка включає:

· кваліфікаційну пробну роботу, що відповідає певним вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника професійно-технічного навчального закладу відповідного атестаційного рівня;

· захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.

Особливо значущим для випускників є складання звітів - індивідуальних чи у бригадах - про виконання творчої роботи та представлення творчих робіт на засіданні комісії з Державної кваліфікаційної атестації.

Виконання учнями творчих випускних робіт у будівельному училищі має значні позитивні результати: значно підвищується старанність, відповідальність учнів, гордість за виконану роботу, розуміння її значущості для училища; розвиваються навички роботи в колективі, відповідальність за результати колективної роботи (письмова робота (за умови її виконання) зберігається в училищі один рік; творча робота слугує наступним поколінням учнів не одне десятиліття: завершені творчі роботи є наочністю для проведення профорієнтаційної роботи - днів відкритих дверей, екскурсій школярів тощо); училище отримує значні обсяги виконаних робіт з підготовки до нового навчального року.

У будівельному училищі в якості творчих робіт можна запланувати ремонт відповідно до професій: маляр - комплексний ремонт водними і неводними сумішами в кабінетах, майстернях, кімнатах гуртожитку, виконання шпалерних робіт; штукатур - оштукатурювання фасадів, утеплення за сучасними технологіями; лицювальник-плиточник - лицювальні роботи в санвузлах, майстернях, гуртожитку, тренажерних залах тощо.

Висновки

Підготовка висококваліфікованого опоряджувальника будівельного здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах за умови врахування особливостей будівельного виробництва, організації виробничого навчання за операційно-комплексною системою в навчальних майстернях з опануванням традиційних і сучасних технологій будівельного виробництва, поєднання виробничого навчання із виробничою працею.

Подальша наша робота спрямовуватиметься на дослідження проблем індивідуалізації і диференціації професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю.

Список використаних джерел

1. Батышев С.Я. Актуальные проблемы подготовки рабочих высшей квалификации / С. Я. Батышев. - М. : Педагогика, 1979. - 223 с.

2. Батышев С. Я. Подготовка рабочих кадров / С. Я. Батышев. - М. : Экономика, 1984. - 247 с.

3. Батышев С. Я. Формирование квалифицированных рабочих кадров в СССР / С. Я. Батышев. - М. : Экономика, 1974. - 382 с.

4. Власенко А.М. Лицювальник-плиточник : навчальний посібник / Власенко А.М., Плохій В.С., Аніщенко В.М. - К. : Літера, 2008. - 280 с.

5. Махмутов М. И. Современный урок / М. И. Махмутов. - М. : Педагогика, 1985. - 248 с.

6. Нікуліна А. С. Малярні роботи (інтегрований курс модульного навчання) : підручник [для проф-тех. навч. закладів] : У 3 ч. / А. С. Нікулина, С. Г. Заславська, Н. Г. Ничкало та ін. - К. : Вікторія, 2007. - 812 с.

7. Нікуліна А. С. Штукатурні роботи (інтегрований курс модульного навчання) : підручн. [для проф-тех. навч. закладів] : У 2 ч. / А. С. Нікулина, С. Г. Заславська, Н. Г. Ничкало та ін. - К. : Вікторія, 2004. - 778 с.

8. Основы профессиональной педагогики / под. ред. С. Я. Батышева и С. А. Шапоринского. - М. : Высшая школа, 1977. - 504 с.

9. Остапченко Т. Є. Технологія опоряджувальних робіт : підручник / Т. Є. Остапченко. - К. : Вища освіта, 2003. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru