Педагогічні умови формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із дошкільної лінгводидактики

Аналіз проблеми формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із дошкільної лінгводидактики. Вивчення педагогічних умов, що забезпечують продуктивність цього процесу. Вимоги до особистості вихователя.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.09.2017
Размер файла 19,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.134+[74.02 : 81'2/44] - 053.4(045)

Педагогічні умови формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із дошкільної лінгводидактики

Сас О.О., доцент кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик

Рецензент: Зданевич Л. В., завідувач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик

Анотація

У статті розкрито проблему формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із дошкільної лінгводидактики та педагогічні умови, що забезпечують продуктивність цього процесу.

Ключові слова: комунікативні вміння, комунікативні навички, майбутній вихователь, педагогічні умови, професійна підготовка, семінарсько-практичні заняття, дошкільна лінгводидактика.

Сас Е. А. Педагогические условия формирования коммуникативных умений и навыков будущих воспитателей на семинарско-практических занятиях по дошкольной лингводидактике

В статье раскрыты проблема формирования коммуникативных умений и навыков будущих воспитателей на семинарско-практических занятиях по дошкольной лингводидактике, а также педагогические условия, которые обеспечивают успешность этого процесса. Актуальность статьи обусловливается необходимостью повышения уровня коммуникативных умений и навыков будущих воспитателей с целью подготовки их к профессиональной деятельности, что предусматривает педагогическое взаимодействие, умение налаживать деловые отношения с партнерами, преодолевать коммуникативные барьеры, организовывать детей для достижения учебной цели.

Ключевые слова: коммуникативные умения, коммуникативные навыки, будущий воспитатель, педагогические условия, профессиональная подготовка, семинарско-практические занятия, дошкольная лингводидактика.

Sas, О. О. Pedagogical Conditions of Formation of Communicative Skills of Future Teachers in Seminars and Practical Classes in Preschool Linguodidactics

The relevance of the article is stipulated by the necessity of increasing the level of communicative skills of future teachers, to prepare them for professional work, which provides pedagogical interaction, ability to establish business relations with partners, to overcome communication barriers, organize children to achieve educational goals. The article presents an analysis of research on this problem and pedagogical conditions of formation of communicative skills of future teachers in seminars and practical classes in preschool Linguodidactics are revealed in the article.

Key words: communication skills, future teacher, pedagogical conditions, training, seminars, workshops, preschool Linguodidactics.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді. Розбудова вітчизняної системи освіти на засадах демократизації й гуманізації актуалізує соціальне замовлення на підготовку вихователів, здатних формувати у вихованців моральність, гуманістичне світосприйняття й культуру спілкування. Це зумовлює завдання розвитку комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів. Ця проблема набуває особливого значення, оскільки саме від рівня розвитку комунікативних умінь і навичок залежить становлення професійно-комунікативної компетентності майбутнього фахівця. Тому у процесі вищої освіти визначальним є не пояснення студентам мовних фактів, явищ, процесів, усвідомлення та інтерпретація отриманої ними інформації, а, насамперед, розвиток уміння на практиці використовувати здобуті знання, тобто увага має бути зосереджена не на процесі навчання, а на сформованій готовності випускника до подальшої професійно-комунікативної діяльності як на результаті освітнього процесу.

Досліджуване питання актуальне для педагогіки вищої школи як нова вимога стосовно викладача та студента в умовах побудови демократичного суспільства, у якому першорядне значення мають демократичні цінності - цінність особистості, її розвиток. Отже, нині існує потреба аналізу проблеми формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із лінгводидактики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичний аналіз обраної проблеми представлено у працях, присвячених психолого-педагогічним дослідженням розвитку особистості в сучасному освітньому просторі (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Сластьонін та інші), визначенню сутності взаємодії між вихователем і дитиною як фактора особистісних змін (І. Бех, С. Кульневич, Н. Радіонова та інші). Науковцями визначено нові вимоги до особистості вихователя, його педагогічної діяльності (М.Боритко, Н. Гузій, О. Дубасенюк та інші). Важливими є погляди лінгвістів та методистів на методи і способи формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів (М. Баранов, В. Бєломорець, І. Ґудзик, М. Пентилюк, О. Тарасова та інші).

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті - теоретичне обґрунтування педагогічних умов формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із дошкільної лінгводидактики

Виклад основного матеріалу

комунікативний уміння лінгводидактика семінарський

Одним із завдань організації навчально-виховного процесу у ВУЗ є створення сприятливих педагогічних умов для формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів.

У науковій літературі по-різному підходять до розуміння сутності понять "уміння" і "навички" та їх співвідношення. Проблема формування комунікативних умінь і навичок майбутніх фахівців дошкільної освіти знайшла широке відображення в наукових працях психолінгвістів (С. Рубінштейн, Б. Ананьєв, М. Жинкін, І. Зимня та інші). Зазначену проблему у своїх методичних працях порушували М. Пентилюк, О. Горошкіна, Л. Паламар, Л. Петровська та інші науковці. У нашому дослідженні як основу обрано таке визначення: комунікативні навички - це здатність людини взаємодіяти з іншими, адекватно інтерпретувати отримувану інформацію, а також правильно її передати. Ці навички дуже важливі в суспільстві, оскільки особистості необхідно постійно взаємодіяти з багатьма людьми. Комунікативні вміння - це вид професійних умінь педагога, що забезпечують реалізацію компонентів педагогічного спілкування, уможливлюють здійснення суб'єктивної взаємодії, відносяться до продуктивної діяльності та в такій діяльності формуються й розвиваються.

Натепер конкурентоспроможними є ті фахівці, які володіють не лише високим рівнем теоретичних і практичних знань, але мають добре розвинені комунікативні вміння й навички. Тому існує потреба у кваліфікованих працівниках, які здатні взаємодіяти, налагоджувати ділові стосунки із партнерами, долати комунікативні бар'єри, організовувати дітей для досягнення навчально-виховної мети.

Формування комунікативних умінь і навичок майбутніх педагогів потребує необхідності обґрунтування педагогічних умов, за яких такий процес буде відбуватися ефективно. Однією з важливих педагогічних умов формування комунікативних умінь і навичок майбутніх педагогів вважаємо проведення практично-семінарських занять: форми роботи та педагогічно виправдані методи і прийоми, які здебільшого застосовуються на заняттях такого виду, не лише сприяють засвоєнню дидактичного матеріалу, а й якісному формуванню комунікативних умінь і навичок.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії для вивчення курсу "Дошкільна лінгводидактика" відведено 90 години, з них 48 аудиторних, 42 години самостійної роботи. З аудиторних годин - 14 -практичні та семінарські заняття. Вивчення дисципліни триває протягом семестру, а після закінчення її засвоєння студенти складають іспит.

Незалежно від теми семінарсько-практичного заняття проблема формування комунікативних умінь і навичок реалізується на кожному з них, адже викладач розуміє доцільність та користь таких здатностей для майбутнього професійного та особистісного становлення майбутнього вихователя.

Тематика практично-семінарських занять різноманітна і змістовна. Зокрема, назвемо окремі теми занять: перший змістовий модуль включає в себе семінарське заняття з теми "Теоретичні засади дошкільної лігводидактики"; у другому змістовому модулі запропоновано такі теми: "Спадщина В.О.Сухомлинського в розвитку рідної мови дітей дошкільного віку", "Сучасний етап розвитку дошкільної лінгводидактики в Україні"; відповідно, у третьому змістовому модулі проводиться заняття "Проектування спільної роботи дошкільного закладу з сім'єю із розвитку мовлення дітей" тощо.

Мета кожного семінарсько-практичного заняття передбачає і закріплення, узагальнення, систематизацію знань студентів із конкретної теми, а також формування комунікативних умінь і навичок. У ході занять викладач застосовує методи навчання, які сприяють формуванню зазначених здатностей особистості: за джерелом знань - словесні: пояснення, бесіду, діалог, дискусію; наочні - демонстрацію, ілюстрацію; практичні - вирішення завдань, лабораторні роботи; за характером пізнавальної діяльності - пояснювально-наочний (репродуктивний) проблемний виклад; частково-пошуковий (евристичний) метод; дослідницький.

У процесі роботи з означеної проблеми нами було виокремлено низку інших педагогічних умов формування комунікативних умінь і навичок :

· залучення майбутніх вихователів до спілкування, наближеного до реальних умов педагогічної діяльності, що зумовлює активне використання комунікативних умінь у можливих ситуаціях професійної діяльності працівника дошкільного навчального закладу;

· розвиток творчого потенціалу майбутніх вихователів у процесі науково-дослідницької роботи з наступним обговоренням одержаних результатів;

· критеріальний підхід до виявлення рівня сформованості комунікативних умінь і навичок студентів, що дозволяє своєчасно їх вивчити, визначити оптимальні способи й засоби формування комунікативних умінь і навичок;

· реалізація особистісно-орієнтованого підходу в навчанні, спрямованого на розвиток діалогічної взаємодії учасників навчального процесу.

Щодо останньої із зазначених умов зазначаємо, що саме гуманістична спрямованість особистісно-орієнтованого навчання уможливлює виховання культурної, духовної особистості, здатної до саморозвитку, пізнання навколишнього світу і самопізнання. Спрямованість викладача на розкриття студента як самостійної, самодостатньої особистості, яка нарівні з педагогом може брати участь у навчальному процесі, зумовлена гуманним ставленням до юної людини як неповторної, багатогранної особистості, найважливішої цінності нашого суспільства.

Важливим чинником особистісно-орієнтованого навчання є педагогічне спілкування викладача, спрямоване на партнерство, діалог зі студентами, надання їм можливості діяти самостійно, творчо, висловлювати власні міркування і пропонувати свої варіанти виконання.

Отже, особистісно-орієнтоване навчання забезпечує найбільш сприятливі та ефективні умови для формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із дошкільної лінгводидактики, створюючи атмосферу рівноправності, щирості, відвертості, поваги один до одного у процесі педагогічної взаємодії.

Не менш важливою умовою формування комунікативних умінь майбутніх педагогів є моделювання реальних професійних умов спілкування з метою залучення кожного студента до практичної комунікативної діяльності.

Моделювання професійних умов спілкування розуміємо як реальне відтворення комунікативних ситуацій, за яких студенти навчаються ефективно спілкуватися, удосконалюють комунікативні вміння й навички, використовуючи власний досвід.

Моделювання реальних професійних ситуацій допоможе студентам зрозуміти й відчути на власному досвіді відповідальність за свої слова, вчинки, навчить взаємодіяти з колегами, розуміти їх, правильно добирати мовні засоби для формулювання та висловлювання думок.

Ще однією педагогічною умовою, яка забезпечує якісний розвиток комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів, є підбір навчальних завдань і вправ, спрямованих на підвищення комунікативної активності студентів. Їх виконання допомагає студентам розкрити свої комунікативні можливості, відчути важливість правильної і чіткої побудови комунікативного процесу як однієї з умов ефективної діяльності.

У розвитку комунікативних умінь майбутнього педагога велике значення має досвід повсякденного спілкування, особливо якщо його використовувати усвідомлено, цілеспрямовано. Однак доцільні також спеціальні педагогічні вправи.

Важливим у розвитку комунікативних умінь і навичок є формування індивідуального стилю спілкування з урахуванням особливостей розвитку вихованців та індивідуальності викладача. У спілкуванні педагога зі студентами завжди має виявлятися непідробний інтерес до юної особистості, яка постійно вдосконалюється, змінюється.

Оволодіння засобами і способами самовиховання комунікативних умінь і навичок - процес тривалий і поступливий, однак він повністю залежить від самого педагога. Постійне прагнення викладача досягнути успіху у професійній діяльності за умови систематичного й успішно організованого самовиховання принесе позитивні результати в підвищенні як рівня комунікативних умінь, так і всієї системи вмінь педагогічного спілкування. Отже, проблема розвитку комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із дошкільної лінгводидактики перебуває в центрі уваги у зв'язку з реалізацією мети професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів - підготовки їх до успішного виконання своїх функціональних обов'язків. У процесі дослідження було доведено, що розвиток комунікативних умінь і навичок майбутніх вихователів на семінарсько-практичних заняттях із дошкільної лінгводидактики відбувається більш ефективно у спеціально організованих педагогічних умовах, що передбачає:

· педагогічно доцільне добирання форм і методів навчання, що забезпечує суб'єкт-суб'єктну взаємодію;

· професійно-педагогічну спрямованість навчального процесу;

· організацію гуманістично спрямованих відносин у системах "викладач-студент", "студент-студент";

· забезпечення високого рівня комунікативної компетенності викладачів;

· проведення семінарсько-практичних занять;

· реалізацію особистісно-орієнтованого підходу в навчанні;

· моделювання реальних професійних умов спілкування;

· добирання навчальних завдань і вправ, спрямованих на підвищення рівня розвитку комунікативних умінь і навичок студентів.

Висновки

На основі узагальнення й аналізу отриманих у дослідженні даних зазначаємо, що визначені педагогічні умови є сукупністю взаємопов'язаних компонентів, що сприяють цілісності організації навчального спілкування і створюють можливість викладачам повною мірою реалізувати комунікативний потенціал дисципліни "Дошкільна лінгводидактика".

Список використаних джерел

1. Андрущенко В. П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть (Спроба прогностичного аналізу) / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. - 2001. - №1. - С. 11-17.

2. Бех І. Д. Виховання особистості : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / І. Д. Бех. - К. : Либідь, 2008. - 848 с. : іл.

3. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика : теорія і методика навчання дітей рідної мови : [підручн. ] / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш. - [2-ге вид., доп.] - К. : Видавничий Дім "Слово", 2011. - 704 с.

4. Вольфовська Т. Комунікативна компетентність молоді як одна з передумов досягнення життєвої мети / Т. Вольфовська // Шлях освіти. - 2001. - № 3. - С. 13-16.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.