Сутність і види професійних умінь учителів образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Проблема безперервної освіти особистості - одна з найвагоміших і найбільш актуальних у сучасності: "нині в усіх розвинутих країнах світу проблеми підготовки спеціалістів, підвищення їхньої кваліфікації та перепідготовки визначаються як пріоритетні, що безпосередньо пов'язані з економічним і культурним розвитком, соціальною стабільністю будь-якої держави". Її вирішення забезпечує можливість кожній людині використання різних освітніх закладів у поєднанні з самоосвітою для навчання і розвитку протягом усього життя для успішної самореалізації.

Тому таким важливим та значущим нині є питання розвитку професійних умінь як складової цінностей, компетентності та майстерності педагогів, зокрема вчителів образотворчого мистецтва, в системі післядипломної педагогічної освіти. Розв'язання питання забезпечить потреби фахівців у самореалізації та суспільства й держави у висококваліфікованих конкурентноздатних педагогічних працівниках художнього фаху.

Розвиток професійних умінь учителя в системі післядипломної освіти можливий лише з позиції системного підходу до аналізу поняття "професійні вміння вчителя образотворчого мистецтва", розгляду їх сутності, особливостей та видів. Тому визначення сутності та видів професійних умінь учителя образотворчого мистецтва є метою цієї статті.

Для того, щоб з'ясувати сутність і види професійних умінь учителів образотворчого мистецтва, проаналізуємо наявні в окресленому аспекті розроблення в педагогічній літературі.

Ґрунтовними у педагогічній науці є розроблення із класифікації та щодо з'ясування змісту педагогічних умінь І.А. Зязюна, Л.В. Крамущенко, В.А. Семиченко, які пов'язують педагогічні вміння з рівнем виконання педагогічної діяльності і трактують їх як "способи педагогічної діяльності".

Н.В. Кузьміна розглядає педагогічні вміння як набуту вчителем здатність на основі знань і навичок виконувати певні види діяльності щодо навчання та виховання учнів у ситуаціях, що змінюються.

Учена О.О. Абдуліна характеризує означене поняття як форму функціонування теоретичних знань. Тобто, на думку науковця, в педагогічних уміннях реалізуються психолого-педагогічні знання як цілі, завдання, принципи, методи і прийоми навчання і виховання, а також способи організації педагогічного процесу.

Отже, ураховуючи зазначене вище, вважаємо, що педагогічні вміння вчителя - це здатність педагога на основі знань і навичок здійснювати навчання й виховання учнів в умовах, що змінюються. Сутність педагогічних умінь полягає в аналізі вчителем умов і способів розв'язання певного завдання (проблеми), відборі з наявних у досвіді знань, способів діяльності та навичок і їх застосуванні в навчально-виховному процесі.

Варто зазначити, що в сучасних педагогічних дослідженнях проблема сутності та видів художніх (фахових умінь) учителів образотворчого мистецтва є розробленою, однак, на нашу думку, трактування художніх умінь у педагогічній та методичній літературі потребують систематизації та узагальнення. Окрім цього, у працях науковців розкрито питання формування художніх умінь майбутніх учителів-предметників або учнів, у той час як проблема розвитку зазначених якостей і властивостей дипломованих фахівців є недослідженою.

Щодо змісту та видів творчих умінь педагогів наголошуємо, що в педагогічній науці широко вживаним є поняття "творча діяльність учителя"; однак при цьому немає єдиного підходу до трактування творчої діяльності вчителя; поняття "творчі вміння вчителя" представлено лише в окремих працях. Отже, питання сутності творчих умінь педагога ґрунтовно розроблено вченою С.О. Сисоєвою у дослідженнях проблем творчої самореалізації особистості. Серед якостей, які сприяють зазначеному процесу, науковцем визначено низку творчих умінь: “проблемне бачення; здатність до висунення гіпотез, оригінальних ідей; здатність до дослідницької діяльності; розвинене уявлення, фантазія; здатність до виявлення протиріч; здатність до подолання інерції мислення; уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію; здатність до міжособистісного спілкування”. Таким чином, за трактуванням ученої, творчі вміння вчителя передбачають володіння ним такими здатностями: умінням усвідомити і побачити проблему; здатністю конструювати систему умовиводів, за допомогою яких на підставі фактів робиться висновок про об'єкти, явища, їх розвиток; здатністю до знаходження нового засобами наукових досліджень; умінням розділяти ціле на частини, поєднувати частини в єдине ціле, знаходити логічні взаємозв'язки між окремими частинами цілого.

Вищим рівнем творчості у практичній діяльності педагога науковець вважає "створення принципово нових, високоефективних систем навчання, виховання і розвитку школярів".

Таким чином, нерозробленість питання сутності та видів професійних умінь учителів образотворчого мистецтва унеможливлює вимірювання стану їх розвитку, а отже - і якісного та ефективного особистісно-професійного зростання педагогів цього фаху в системі післядипломної педагогічної освіти. Актуальність дослідження та мета зумовили основні завдання статті - визначити та презентувати сутність і види професійних умінь учителів образотворчого мистецтва.

Зміст і види педагогічних умінь учителів образотворчого мистецтва визначаємо на основі наявних досліджень цього питання у працях А.К. Маркової, якою виокремлено десять груп педагогічних умінь, Н.В. Кузьміної щодо системного підходу в аналізі сутності педагогічної діяльності, розробок Л.М. Кравченко, якою визначено як основні компоненти діяльності вчителя (що вичерпно розкривають вміння вчителя) гностичний, проектувальний, конструктивний, комунікативний, організаторський та інформаційний, положень праць із досліджень розвитку професійної компетентності вчителя в системі післядипломної освіти В.Ю. Стрельнікова (науковцем визначено такі групи загальнопедагогічних умінь: гностичні (пізнавальні), конструктивні, організаторські, комунікативні, дидактичні, експресивні, мовні, вміння здійснювати емоційно-вольовий вплив на дітей), напрацювань Н.І. Шевандріна щодо професійно-педагогічної діяльності вчителів (в системі навичок і вмінь учителя виокремлено п'ять взаємопов'язаних компонентів: гностичний, проекційний, конструктивний, організаторський та комунікативний) та інших (табл. 1).

Таблиця 1. Види педагогічних умінь учителів образотворчого мистецтва

Наступною складовою системи професійних умінь учителя образотворчого мистецтва вважаємо його художні або фахові вміння, оскільки здатність утверджувати істину художника, розкривати задум твору, його красу передбачає володіння педагогом як системою педагогічних, так і фахових (художніх) та інтегративних знань і вмінь. У визначенні сутності та видів цих здатностей педагога як основу ураховуємо положення праць В.О. Сліпак, О.О. Кайдановської, І.В. Дмитрієвої, В.С. Кузіна, Н.М. Голоти.

У розробці методологічних засад викладання образотворчого мистецтва як предмета естетичного циклу В.О. Сліпак зосереджує увагу на потребі формування в учнів художньо-естетичного ставлення до дійсності, розвитку художньо-образного мислення, що передбачає формування у вихованців "уміння естетично оцінити навколишній світ і красу життєвих явищ, .. вміння оцінити мистецькі вартості, висловити емоційне ставлення до художнього образу (у вигляді відгуку, оповідання чи замальовки з пам'яті)". Закономірно, що зазначеними вміннями повинен володіти і вчитель образотворчого мистецтва.

О.О. Кайдановська, досліджуючи проблеми професійної підготовки вчителя образотворчого мистецтва, також зосереджує увагу на потребі володіння вчителем образотворчого мистецтва професійним художнім сприйняттям, а І.В. Дмитрієва зазначає, що вказана здатність визначена вченими як своєрідна творчість, що “передбачає вміння пізнавати те, що оглядається, відгукуватися на почуття автора картини, співпереживати разом із ним, пов'язувати ці переживання з реальною дійсністю”.

Отже, можемо зробити висновок, що художньо-творчий потенціал, яким повинен володіти вчитель образотворчого мистецтва, передбачає наявність у нього сприймальних чи, точніше, сприймально-оцінних умінь, сутність яких полягає у здатності особистості естетично оцінити красу і гармонію навколишнього світу, художньо-образно його сприйняти та художньо-творчо образно відобразити; вміння оцінити мистецькі вартості художнього образу (твору) та висловити емоційне ставлення до нього. Тому першою групою художніх умінь учителя образотворчого мистецтва визначаємо сприймально-оцінні, трактуючи їх як єдину властивість особистості, оскільки сприйняття дійсності, художнього образу тощо передбачає їх оцінювання, будь-який пізнавальний процес неможливий без аналізу й синтезу, а повноцінне сприйняття картини можливе тільки в тому випадку, коли після аналізу відбувається синтезування й узагальнення даних аналізу.

Ґрунтовними є розроблення В.С. Кузіна з проблем психології, педагогіки та методики вивчення художнього мистецтва. Ученим визначено, що "під широко розповсюдженим в образотворчому мистецтві терміном "уміти" розуміється зображувальна техніка художника, його живописні, графічні навички, вміння, ступінь володіння майстерністю. Зображувальна техніка включає вміння художників користуватися малювальними і живописними знаряддями, навичками роботи з ними, знання технічних прийомів роботи олівцем, вугіллям, пензлем і т.п., прийомів зображення предметів у перспективі (повітряній і лінійній), відображенні світлотіні, конструктивної будови об'єктів, найбільш виразного відтворення зображуваного, а також індивідуальну зображувальну манеру художника і низку інших елементів".

Таким чином, доходимо висновку, що художні вміння насамперед є показником зображувальної техніки митця, його індивідуальної манери, що "розкриває рівень його майстерності".

Ученим виокремлено низку найважливіших, на його думку, видів художніх - графічних і живописних - умінь, що складаються з єдності кількох здатностей, якими володіє особистість. Перш за все, до них зараховано здатність працювати з необхідними технічними матеріалами, вміння виготовляти деякі з них.

Наступною категорією вмінь і навичок зображувальної діяльності є вміння і навички працювати різними малювальними і живописними матеріалами: олівцем, вугіллям, сангіною, пастеллю, аквареллю, гуашшю тощо.

Дуже важливу роль у творчості художника мають уміння правильно, тобто відповідно напряму справжньої форми предмета, проводити лінії, штрихи, мазки.

Значне місце в зазначеній діяльності, на думку вченого, мають уміння користуватися законами повітряної і лінійної перспективи, закономірностями конструктивної будови предметів, світлотіні, законами композиції тощо.

Не менш важливе значення, вважає дослідник, мають уміння і навички аналізувати натуру, свій малюнок чи живописну працю, а також порівнювати малюнок з натурою.

Значущою також є здатність вести роботу (довгочасну чи короткотермінову, графічну або живописну) від загального до часткового і навпаки.

Нарешті, особливе місце в зображувальному мистецтві мають вміння передавати психологічний стан людини, яку зображають, її почуття, настрій, думки за допомогою зображувальних засобів, тобто вміння розкрити внутрішній світ персонажа твору.

Можемо зробити висновок, що вченим класифіковано та детально проаналізовано питання сутності графічних і живописних умінь, які є важливою складовою художніх умінь учителя образотворчого мистецтва.

Н.М. Голота вважає, що художні вміння вчителя складаються із власне художніх та конструктивних. Варто зазначити, що розрізнення науковцем власне художніх і конструктивних умінь не є суттєвим, однак воно дає більш чітке уявлення про відмінності між здатністю створення художньої форми та технікою зображення.

Отже, складовими групи художніх умінь учителя образотворчого мистецтва є зображувальні (як графічні та живописні) і конструктивні, сутність яких полягає у здатності особистості до зображувальної художньої діяльності та володінні зображувальною технікою.

Дослідження М.О. Пічкура, О.О. Кайдановської, Л.Б. Рилової, В.Г. Щербини присвячені питанню композиційних умінь учителів образотворчого мистецтва. У розробленнях теоретичних положень курсу "Основи композиції" науковцями визначено сутність поняття "композиційні вміння" як "інтелектуальні новоутворення, в яких відображається засвоєний художньо-естетичний досвід і формується здібність використовувати необхідні інтегративні композиційні знання при створенні художнього образу".

О.О. Кайдановська співвідносить зазначене поняття зі здатністю "створення та комбінування художніх образів" та з художньо-оцінними вміннями і навичками наукового аналізу художніх композицій.

М.О. Пічкур пов'язує композиційні вміння із творчим мисленням особистості та здатністю творити художню форму, важливим показником якої є розроблення композиційної схеми, яка "в гранично загальних рисах виражає суть композиції та її тип".

Отже, можемо зробити висновок, що в системі теорії композиції немає чітких категоріальних визначень та єдиної точки зору її авторів щодо наукового формулювання закономірностей і тлумачення термінів. Ураховуючи зазначене вище, розглядаємо поняття "композиційні вміння" як уміння інтегрованого характеру, які виявляються у здатності особистості творити та комбінувати художні образи, аналізувати та оцінювати художні композиції. Вважаємо, що частково сутність зазначеного поняття розкрито в розробленнях В.С. Кузіна та інших науковців у теорії художніх умінь. Однак у сучасних дослідженнях означена дефініція трактується як якісно вища властивість особистості, в основі якої - сукупність усіх сприймальних, зображувальних (графічних, живописних) і конструктивних вмінь.

Отже, як основні види художніх умінь визначаємо такі: сприймально-оцінні, зображувальні (графічні, живописні), композиційні. Зважаючи на розроблення теорії художніх умінь учителя образотворчого мистецтва, визначаємо їх як складову системи професійних умінь педагога, що представляє собою сукупність взаємопов'язаних та взаємозалежних якостей і властивостей особистості, які проявляються у здатності до творчої художньої діяльності та розкривають індивідуальну зображувальну манеру вчителя як художника. Види зазначених умінь учителів образотворчого мистецтва, їх сутність узагальнюємо в табл. 2.

Таблиця 2. Види художніх (фахових) умінь учителів образотворчого мистецтва

Системоутворювальним чинником професіоналізму вчителя образотворчого мистецтва, що реалізується у високому рівні прояву його професійних умінь, є здатність педагога до творчості, творчий підхід до навчання учнів.

Аналіз наявних трактувань питання творчого характеру діяльності педагога (А.К. Маркова, І.А. Зязюн, В.А. Семиченко, Ю.К. Бабанський, О.А. Грищенко, В.А. Кан-Калик, Я.О. Пономарьов) слугував визначенню змісту творчих педагогічних умінь учителя як його здатності творчо організовувати процес навчання.

Окрім цього, серед низки творчих умінь учителя образотворчого мистецтва вважаємо за доцільне розглянути ті, що виявляються в художній творчості фахівця. Так, аналізуючи роль професійної компетенції вчителя в наочному поясненні основ образотворчої грамоти та основних питань і термінів художньої мови, М.І. Резніченко та О.В. Ткачук зосереджують увагу на практичних уміннях в імпровізаційному педагогічному малюванні за будь-якою темою, пов'язаною з об'єктами природи, предметами навколишнього середовища тощо.

На думку О.О. Кайдановської, основою виконання творчих композиційних завдань є не лише низка художніх умінь, а й "здатність до генерування широкого кола асоціацій та творчих ідей", творча уява та фантазія.

Науковець Н.В. Котляревська у дослідженнях питання формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища використовує поняття “художньо-творчі вміння”, які визначає як “здатність створювати новий, якісний оригінальний і художньо привабливий продукт на основі творчого застосування професійно-теоретичних знань, практичних умінь і художніх професійних прийомів” та виокремлює такі види цих умінь: формотворчі, стилізаційні (моделювальні) та декораційні (оздоблювальні).

Окрім цього, науковець наголошує на взаємозв'язку та взаємозалежності художньо-творчих умінь із художньо-творчою діяльністю, оскільки художні творчі здатності особистості вважає передумовою успішності такої діяльності.

Тому логічним, на наш погляд, буде виокремлення серед творчих умінь учителя образотворчого мистецтва ще одного виду - творчих художніх, - що розкриває його здатність до генерування асоціацій, творчих ідей, імпровізаційного художнього творення (малювання) на основі асоціативного мислення, творчих уявлень, фантазії. Зазначені якості та властивості педагога умовно назвемо "імпровізаційно-художніми вміннями". Їх вияв відбувається в художньому творчому процесі; вони є основою творення образу.

Тому, ураховуючи положення психологічної і педагогічної науки, поняття "творчі вміння вчителя образотворчого мистецтва" визначаємо як взаємопов'язану складову цілісної системи його професійних умінь, що має вияв у здатності педагога організувати процес навчання як творчий, формулювати та вирішувати проблеми, знаходити оптимальне педагогічне рішення педагогічних ситуацій, висувати гіпотези, креативно мислити; генерувати асоціації, творчі ідеї, імпровізаційно створювати художній образ тощо. Зазначені вміння (з урахуванням педагогічних та художніх) учителя образотворчого мистецтва розглядаємо як низку його якостей і властивостей, які виокремлюємо у види таких умінь:

· аналітично-пошукові - здатність формулювати та розв'язувати проблеми;

· імпровізаційно-педагогічні - уміння знаходити нестандартне рішення педагогічних ситуацій, генерувати оригінальні ідеї, висувати гіпотези, креативно мислити;

· імпровізаційні-художні - здатність генерування асоціацій, творчих ідей у художній діяльності, уміння імпровізаційного малювання на основі асоціативного мислення, творчої уяви, фантазії.

Трактування змісту, класифікацію творчих умінь учителів образотворчого мистецтва узагальнюємо в табл. 3.

педагогічний професійний учень

Таблиця 3. Види творчих умінь учителів образотворчого мистецтва

Висновки.

1. У результаті аналізу наукової літератури професійні вміння вчителя образотворчого мистецтва визначаємо як взаємопов'язану цілісність педагогічних, художніх і творчих умінь особистості, що реалізуються в педагогічній діяльності, є основою компетентності та професійної майстерності вчителя.

2. Професійні вміння вчителя образотворчого мистецтва як цілісність складаються із таких видів: педагогічних, фахових (художніх) та творчих; при цьому, потрібно враховувати, що творчі вміння вчителя образотворчого мистецтва передбачають, відповідно до фаху, володіння та вияв ним, окрім аналітично-пошукових та імпровізаційно-педагогічних, й імпровізаційно-художніх здатностей.

3. Ефективний розвиток професійних умінь учителя образотворчого мистецтва залежить від рівня розвитку кожного із його видів. Тому вдосконалювати професійні вміння педагога в післядипломній освіті потрібно цілісно, зважаючи на всі їх структурні складові.

Размещено на Allbest.ru