Методичні рекомендації до вивчення кримсько-татарської прози в загальноосвітніх школах України

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Методичні рекомендації до вивчення кримськотатарської прози в загальноосвітніх школах України

Бицько О.К., старший викладач кафедри методики викладання російської мови та світової літератури Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

У статті представлено методичні рекомендації до організації вивчення кримськотатарської прози на різних етапах шкільної інолітературної освіти.

Ключові слова: кримські татари, кримськотатарська література, кримськотатарська проза, репрезентативність, національна ідентичність, депортація, репатріація.

Быцко О.К. Методические рекомендации к изучению крымскотатарской прозы в общеобразовательных школах Украины

В статье представлены методические рекомендации к организации изучения крымскотатарской прозы на разных этапах школьного инолитературного образования.

Ключевые слова: крымские татары, крымскотатарская литература, крымскотатарская проза, репрезентативность, национальная идентичность, депортация, репатриация.

Bytshko, O.K. Methodical guidelines for the study of the Crimean Tatar prose in secondary schools of Ukraine

The article presents methodical guidelines for organizing the study of the Crimean Tatar prose at different stages of school's foreign literature education.

Key words: Crimean Tatars, Crimean Tatar literature, Crimean Tatar prose, representativeness, national identity, deportation, repatriation.

А ми все міркуємо:

Звідки та сива печаль?

В Тавриду вернуться

Вигнанці твої, Україно...

І туга татарська

В моїх українських очах

Вогнем закипа,

Наймирнішим вогнем

злотопінним...

Тамара Костецька

Актуальною проблемою шкільної літературної освіти є формування уявлення учнів про літературу етнічних спільнот України, особливо тих, які сформувалися в межах її сучасних територій. Насамперед це стосується кримських татар або кримців [1; 2]. Багатовікова та багатостраждальна кримськотатарська література, не дивлячись на наявність двох літературних курсів в українських школах, усе ще продовжує залишатися terra incognita для переважної більшості українців. Укладач сучасної збірки кримськотатарської прози В.Даниленко наголошує: "... Це література по-своєму дуже цікава. Вважаю, що її треба знати, і було б непогано, якби її викладали в школах, університетах. Це дуже гідна література і не слабша за будь-яку іншу" [3]. Суголосно звучать і слова перекладача Д.Кононенка: "Кримськотатарська література багата і цікава, і хто її відкриває для себе уперше, той уже ніколи не залишиться осторонь неї. Множаться ряди її прихильників серед українського читача, ростуть ряди перекладачів з кримськотатарської" [4].

Шкільне вивчення творів кримськотатарської літератури сприятиме не тільки збагаченню літературознавчих знань учнів, але й вирішенню багатьох проблем соціального та морально-етичного характеру, зокрема відновленню історичної пам'яті двох народів (українців й етнічних кримців), справедливості у ставленні до народу, який разом із українським зазнав утисків та репресій колоніального режиму, налагодженню міжетнічних стосунків у Криму й Україні загалом, вихованню толерантності та поваги до культурних надбань інших народів, і, як наслідок, інтеграції кримських татар в українське суспільство, на необхідності якої наголошують сьогодні серйозні державні інституції [5]. Та, як це не парадоксально, жодна з програм шкільного курсу "Світова (донедавна - зарубіжна) література" не передбачала і не передбачає вивчення хоча б одного твору кримськотатарської літератури. Цей факт обумовив відсутність інтересу методистів і вчителів-практиків до вирішення вищезазначеної проблеми.

Мета статті: надати методичні рекомендації до вивчення кримськотатарської прози в загальноосвітніх школах України.

Виклад основного матеріалу

Принцип репрезентативності вимагає залучення до вивчення текстів, здатних якнайяскравіше представити кримськотатарську прозу, її провідну проблематику, етностильові особливості. Одним із таких текстів є оповідання Номана Челебіджихана "Молитва ластівок" (кр.-тат. "Къарылгъачлар дувасы", 1913 р.), про яке кримськотатарський діяч Джафер Сейдамет сказав так: "Цей твір, що є безсмертною частиною літератури кримських татар, вічно буде зберігати своє значення та силу!" [6]. Про значення оповідання для кримських татар говорить той факт, що його вивчення (в 5-х класах) передбачене програмою шкільного інтегрованого курсу літератури (кримськотатарської та зарубіжної) [7].

Оповідання Н. Челебіджихана яскраво репрезентує важливу в культурі етнічних кримців проблему збереження (відтворення) національної ідентичності, головною ознакою якої є рідна мова. Гострота цієї проблематики була спричинена втратою кримськими татарами власної державності (внаслідок захоплення Криму Російською імперією наприкінці ХVІІІ ст.) та періодом переслідувань на етнічному ґрунті, що тривав аж до кінця 80-х рр. ХХ століття. Шкільне вивчення оповідання Н. Челебіджихана сприятиме не тільки долученню учнів до зазначеної проблематики, але й вихованню в них патріотичних почуттів, усвідомленню важливості рідної мови в культурі будь-якого народу.

Вивчення "Молитви ластівок" в школах з українською мовою навчання (з огляду на культурну дистанцію та відповідність твору віковим особливостям молодших підлітків) варто запровадити в 6 класі. Підготувати учнів до сприймання оповідання дозволить актуалізація їхніх життєвих вражень від Криму та відомих їм кримськотатарських казок і легенд. Роботу над твором організуємо в формі коментованого читання твору в українському перекладі Д. Абібуллаєвої [8, с. 307-313] та супутнього складання плану.

Перша частина твору (назвемо її "Маленький приборкувач диких жеребців") відрізняється наявністю спеціальної лексики з конярства - традиційного заняття кримських татар (гнідий, вороний, буланий, аркан, нагай, держалн, табума, інохідь, чвал) і потребує словесного й ілюстративного коментаря вчителя. Усвідомленню змісту першої частини сприятимуть запитання: "Яким ви уявили Крим, його природу та мешканців, прослухавши перші сторінки оповідання Номана Челебіджихана? Чому герой твору називає себе "із порожньою головою... маленьким розбійником"?".

Другу частину назвемо "Молитва ластівок під дахом дитячої в'язниці". Для осмислення уривку використаємо такі запитання:

- Про яку "молитву ластівок" постійно згадує герой оповідання? Чим навчання ластівки відрізнялося від навчання шкільної вчительки?

- Чому герой твору згадує школу як "темну дитячу в'язницю"? Розділи якої книги становили основний предмет викладання в ній? Чому учні ніяк не могли запам'ятати сури (розділи) Корану?

Учні пояснять, що основною причиною невдач хлопчика та його однокласників у навчанні було нерозуміння мови Корану - арабської. Жорстоке ставлення вчительки до дітей не прояснювало ситуацію, а лише викликало переляк та сльози. Ластівки під стріхою школи були єдиною дитячою розрадою: "У той час, коли ми кожний склад молитов вивчали під палицями і зі сльозами, ластівки залітали через деякі безшибі вікна, сідали на полицях і, мило дивлячись на своїх діток, з радістю читали молитву і навчали цієї молитви жовторотих пташенят, навчали з любов'ю, без ціпків і стусанів. Ми теж учили. Коли ці гарні, добрі ластівки читали, ми слухали їх усією душею, слухали, раділи і читали. Іноді, коли читали ластівки, ми замовкали і наслухали" [8, с. 308].

Третій уривок доречно назвати "Солодкі казки Мавултая". Спрямуємо запитання на усвідомлення учнями ролі рідної мови в навчанні: "Чому учні так любили слухати казки Мавултая? У чому полягала чарівна сила його слів?".

Назвою четвертого фрагменту для вивчення може бути така - "Довгоочікувана воля" - або уривок з цитати: "Я уявляв себе ханом чи богатирем". Долучимо учнів до осмислення уривку за допомогою запитань: "Що, крім природи, вплинуло на уяву хлопчика?". Звернемо увагу на перелік книг, які вивчав в школі герой оповідання: "Я пішов у школу в рік мавпи, а в рік дракона і миші я вчив "Абдіїк", у рік зайця, коня і барса вчив увесь Коран, Теджвід, Ільміал. А закінчив школу, коли вивчили дестан "Кесікбаш" [8, с. 310]. Надамо учням лінгвістичний коментар: якщо перші назви вказують на релігійні книги, написані арабською мовою, то остання є назвою дестану, тобто героїчного епосу кримських татар. Саме цей твір, а не попередні, вплинув на уяву хлопчика, зародив поки що неусвідомлювану мрію про помсту: "Переді мною зі страхом розбігалися в різні боки зайці й лисиці" [8, с. 310]. шкільний інолітературний кримськотатарський

П'ятий уривок - "Школа радості і любові" - найцікавіший для дітей. Це власне зав'язка твору: герой-розбишака іде в нову (новометодну) школу - рушдіє. Зазначений уривок потребує лінгвоісторичного коментаря: рушдіє розуміли як новий тип шкіл, який виник наприкінці ХІХ ст. внаслідок розповсюдження в татарському середовищі просвітницьких ідей. На відміну від старих (старометодних) шкіл, це була школа світського характеру. Навчання в рушдіє здійснювалося рідною мовою. Запропонуємо учням порівняти нову школу зі старою за такими показниками: умови навчання, його зміст та характер, результати навчання та ставлення героя до нової школи. Звернемо увагу учнів на колористику цього уривка, яка відповідає настроям хлопчика: домінують білий і жовтий (золотий, сонячний) кольори. Важливим є також осмислення образу вчителя: "Чому учні полюбили нового вчителя? Чим він відрізнявся від колишньої вчительки?". Особливу увагу звернемо на такі слова: "Він ходив, говорив, пояснював, читав і пропонував читати нам. Пояснював зрозумілими, рідними татарськими словами, і кожне слово, немов удар батога, чітко і міцно застрягало в голові" [8, с. 310]. Прокоментуємо: "Що дало учням навчання рідною мовою? Як змінилося їх ставлення до навчання, оточуючих та всього світу?". Пояснимо школярам, що у священних книгах (Біблії, Корані) утверджується основна ідея: Бог - це любов. Вивчаючи світські науки (математику, історію, географію) рідною мовою, з розумінням і любов'ю, учні швидше засвоювали урок, ніж вивчаючи молитви арабською мовою.

Наступний фрагмент оповідання є найтрагічнішим (кульмінаційним): прийшовши до школи, хлопчик дізнається про її закриття. Звернемо увагу учнів на те, як змінюється сприйняття школи у свідомості хлопчика: "... Все навкруги здавалося мені холодним і сумним. Вчитель теж був сумним"; "Усе навкруги завмерло, ми сиділи мовчки. Школа стала схожа на дім небіжчика. Все здавалося чорним, порожнім, ніхто нічого не говорив...". Використаємо частину цитати для назви уривку: "Школа стала схожа на дім небіжчика". У цій страшній ситуації вчитель рушдіє дає останній урок своїм учням: "Якщо ви любите своїх батьків, свого Творця, любіть і рідну мову!".

Розв'язка конфлікту виходить за межі оповідання: герой твору дає собі клятву зірвати чорний замок, який суддя повісив "на білі, чисті шкільні двері". "Чорна кров закипіла в моїх жилах, в очах темніло, у вухах здіймався шум, якого лякалося серце" [8, с. 313]. Останній абзац оповідання назвемо словами його героя: "Я дав собі клятву...". Запропонуємо учням прокоментувати фінал твору та висловити припущення, як в подальшому, на їх думку, могли б розгортатися події твору і чому автор про це не написав. Як варіант, учні можуть написати на основі прочитаного твір-продовження.

Узагальнювальну бесіду за прочитаним побудуємо навколо стрижневих запитань: "У чому, на вашу думку, полягає основна ідея оповідання Номана Челебіджихана? Поясніть узагальнювальний зміст назви твору. Який урок дав письменник учням та їх вчителям?". У ході бесіди вчитель має зауважити, що провідною ідеєю всієї творчості кримськотатарського письменника Н. Челебіджихана є перемога найвищої справедливості. Саме ця ідея, на думку дослідника Р. Фазила, зашифрована в назві прочитаного оповідання, "тому що ластівки, ці посередники між людиною і небесами, своєю незрозумілою молитвою наполегливо твердять про те, що все одно рано чи пізно справедливість настане" [6]. Наприкінці оповідання ми бачимо, як "маленький розбійник", який, завдячуючи любові та майстерності вчителя, а також рідній мові, відчув смак до освіти, переживає закриття школи як прояв найвищої несправедливості, символом якої став чорний замок, що повісили на білих дверях школи: "...я дав собі клятву зірвати його" [8, с. 313].

Після осмислення оповідання учням доречно буде повідомити, що прочитаний ними твір має біографічну основу [6]. Із розповіді вчителя учні дізнаються, що автор твору - Номан Челебіджихан - народився близько 1885 р. в кримському селі Сонак поблизу Джанкоя і спочатку навчався в місцевій школі, проте не закінчив її, оскільки школу було закрито. Подальшу освіту Н. Челебіджихан отримував в Євпаторійському медресе, а згодом - у Стамбулі та Петербурзі [6].

З юності Номан вів активну боротьбу за звільнення свого народу від російського колоніального режиму. Так, навчаючись у Стамбулі, юнак взяв участь у революційних подіях, що спалахнули в Туреччині 1908 р., став ініціатором створення "Спілки кримськотатарської учнівської молоді" та підпільної організації "Ватан" ("Батьківщина"). Патріотичні вірші та проза Н. Челебіджихана і його однодумців, що розповсюджувалися в Криму, надихали його співвітчизників вірою у відродження нації [9].

Після Лютневої революції 1917 р. в Росії Номан повертається на Батьківщину, де його було обрано муфтієм (духовним вождем) мусульман Криму та головою уряду новоутвореної Кримської Демократичної Республіки. Як керманич держави, Н. Челебіджихан виступив за рівність прав усіх народів Криму: "Народи Криму являють собою прекрасний букет, і для кожного народу необхідні рівні права і умови, адже нам іти пліч-о-пліч" [9]. Захоплення Криму більшовиками перекреслило мрію Номана Челебіджихана про відновлення історичної справедливості. 23 лютого 1918 р. кримськотатарський поет-вождь був по-звірячому вбитий матросами. Д. Асанова пише: "Так завершується трагічна доля непересічної особистості, патріота свого народу, поета, просвітителя - Номана Челебіджихана. Він немов передбачив свою смерть у пророчому вірші "Ант эткенмен"..." [9].

Пояснимо учням, що вищезазначений твір українською перекладається "Я поклявся". Звернемо увагу, що назва вірша перегукується зі змістом останнього абзацу оповідання "Молитва ластівок". Вірш "Я поклявся..." сьогодні став гімном кримськотатарського народу. Надамо учням можливість послухати гімн з YouTube [10] і поставимо запитання: "У чому, на вашу думку, клянуться кримські татари словами свого духовного лідера Номана Челебіджихана?". Припущення учнів перевіримо в ході виразного читання твору в перекладі Д. Кононенка [11]. Запропонуємо учням висловити враження від вірша, порівняти його з прочитаним раніше оповіданням. Для додаткового читання порекомендуємо учням прочитати вірш Джаваїре "Рідна мова" в перекладі Д. Кононенка [11] і співставити його з відомими учням поезіями відповідної тематики.

Учнів 7-8 класів доречно долучити до іншої актуальної теми кримськотатарської літератури - теми депортації, яскраво висвітленої в оповіданні Ервіна Умерова "Самотність" [12], а також пов'язаної з нею теми репатріації. За епіграф до уроку варто взяти фрагмент вірша А. М'ястківського "Татари":

Татари йдуть по чорній паралелі,

Що так глибоко перетяла Крим,

Вернулися до рідної оселі,

Де дим Вітчизни, гіркуватий дим...

Усвідомити сутність поетичних рядків допоможуть такі запитання: "Яка подія зображена у вірші українського поета? Про яку "чорну паралель" іде мова? На що натякають останні два рядки обраного епіграфа?". Поглибити розуміння поетичної цитати допоможе перегляд відеокліпу про депортацію кримських татар, викладеного на YouTube, та історичний коментар учителя. Учням важливо пояснити, що 18 травня є Днем національного трауру кримськотатарського народу, адже цього дня 1944 року відбулася найстрашніша трагедія в житті кримських татар: владою своєї країни народ був позбавлений природного права кожної нації жити на рідній землі, чути рідну мову, доглядати могили предків, відчувати себе єдиним народом, а почасти - і просто жити. Звинувачені в співпраці з німцями тільки за те, що вижили на окупованій ворогом території, кримські татари були примусово виселені зі своїх осель і вивезені (депортовані) до Узбекистану та деяких інших республік СРСР. Майже половина спецпереселенців померла у перші роки життя на чужині від голоду і хвороб. Та спробою знищити народ влада не обмежилася: прагнучи до знищення пам'яті про нього, вона перейменувала більшість кримськотатарських назв населених пунктів Криму [13; 14].

Готуючи учнів до читання оповідання, варто подати стислі відомості про автора. Відчай і страждання свого народу, будучи ще хлопчиком, розділив майбутній кримськотатарський письменник Ервін Умеров (1938-2007 рр.). Розлучений зі своїм рідним селом Ені-Сала, Ервін зростав в Узбекистані. Згодом талановитий юнак став письменником.

Страшні події травня 1944 року яскраво відбилися в його ненадрукованих творах 60-х рр. ХХ століття, які в рукописній формі передавалися з рук в руки ("Самотність", "Чорні ешелони", "Дозвіл"). Особливий інтерес "підпільних" читачів Е. Умерова викликало оповідання "Самотність" (1961 р.), в якому висвітлюється психологічний стан собаки в обезлюдненому Криму. "Під пером талановитого письменника історія Сабирли ("Терплячий" - О.Б.) набуває воістину символічного звучання", - пише дослідник Р. Фазил [6]. Запропонуємо учням прочитати оповідання в українському перекладі В. Даниленка [12] і подумати над запитаннями, спрямованими на осмислення авторського задуму: "Чому твір називається "Самотність"? З якою метою героєм оповідання про страшні події історичного буття кримськотатарського народу автор обрав собаку? У чому полягає символічність образу Сабирли?".

Учнів 11 класу варто долучити до читання іншого оповідання Ервіна Умерова - "Чорні ешелони" (1962 р.), в якому тема депортації розкривається крізь призму долі молодої жінки Джаваїре [12]. Підготувати до аналізу прочитаного вдома твору допоможе актуалізація знань про письменника та про історичні події, відтворені в оповіданні.

Запропонуємо учням розглянути картини кримськотатарського художника Рустема Емірова "Поїзд смерті-1" та "Поїзд смерті-2", використані в якості обкладинки до книги спогадів депортованих "Депортація кримських татар. Як це було" (у 2-х частинах) [15]. Корисним буде також прочитання окремих фрагментів спогадів свідків травневих подій 1944 року. Аналіз оповідання доречно побудувати на основі компаративного підходу. Предметом порівняння можуть бути:

1) тема депортації в спогадах очевидців і тексті оповідання Е. Умерова;

2) тема депортації в оповіданнях Е. Умерова "Самотність" та "Чорні ешелони";

3) висвітлення теми депортації в офіційних документах (їх можна знайти на сайті Центру інформації та документації кримських татар, зокрема в книгах спогадів [15]) та в оповіданні Е.Умерова "Чорні ешелони".

Останній аспект сприятиме не тільки усвідомленню ідейно-тематичного змісту твору, але й розвитку критичного мислення учнів. Особливу увагу старшокласників варто звернути на провідну художню деталь твору - сідло, яке у творі "стає національним символом рідної землі, рідної хати, архетипічним образом" [16]. Саме про нього згадує героїня, вражена звісткою про необхідність покинути рідну землю і дім.

Завершивши роботу над текстом, осмислити своє ставлення до страшних уроків історії варто на основі виразного читання вірша Д. Павличка "Татарське серце":

В Криму, при неправдивих суддях,

Де імперська панує "прыть",

Відчув я, що у мене в грудях

Татарське серце клекотить.

Хатини вбогі на узвишші,

Рапавий ракушник в крові.

Тут ви для мене найрідніші,

Повернені з заслань - живі!

Хороми царські й секретарські

Обходжу з льодом на очах,

Мене бентежать лиш татарські

Стежки в ожинових кущах.

Лиш підмуровані городи,

Старі, скалічені сади;

О, незнищенний мій народе,

Себе тут знову народи!

Для додаткового читання одинадцятикласникам запропонуємо один із творів сучасної кримськотатарської прози зі збірки "Самотній пілігрим" (за власним вибором): роман Шаміля Алядіна "Запрошення на бенкет диявола" (про життя кримськотатарської інтелігенції початку ХХ ст.) або повість Халіла Таїра (Таїра Халілова) "До останнього подиху", в основу якої покладено передсмертні спогади старого чоловіка про своє життя, крізь призму яких проглядається історичне буття кримськотатарського народу.

Таким чином, вивчення кримськотатарської прози повинне здійснюватися на різних етапах шкільної інолітературної освіти й включати тексти для основного й додаткового читання. До вивчення у школі потрібно добирати твори, які не тільки відповідають віковим особливостям учнів, але й яскраво репрезентують стрижневу проблематику кримськотатарської прози, як-то: національна ідентичність, депортація та репатріація.

Перспективним вбачаємо розроблення методичних рекомендацій до організації додаткового читання вищезазначених творів кримськотатарської прози періоду депортації, який перекладач М. Мірошниченко назвав "періодом духовної реконкісти" кримських татар [17].

Cписок використаних джерел

1. Куртиев Р. Этногенез и этапы этнической истории крымскотатарского народа [Электронный ресурс] / Р. Куртиев // Очерки истории и культуры крымских татар / под. ред. Э. Чубарова. - Симферополь: Крымучпедгиз, 2005. - 208 с.

2. Бойцова О.Є. Іслам як фактор етноінтеграції кримських татар у другій половині ХV - кінці ХVІІІ ст. [Електронний ресурс] / О.Є. Бойцова // Центр інформації і документації кримських татар

3. Крат М. Література етнічних спільнот України: terra incognita [Електронний ресурс] / М. Крат

4. Кононенко Д. Мости духовного єднання [Електронний ресурс] / Д. Кононенко // Батьківщино, здрастуй: вірші і народні пісні / переклади з кримськотатарської Д.Кононенка. - Сімферополь: Доля, 2008.

5. Гальчинський А. Інтеграція кримських татар в українське суспільство: проблеми і перспективи. Аналітичні оцінки Національного інституту стратегічних досліджень [Електронний ресурс] / [А. Гальчинський, О. Власюк, С. Здіорук та ін.]

6. Крымскотатарская литература: учебное пособие по интегрированному курсу "Литература" [Электронный ресурс] / автор-сост. Риза Фазыл. - Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005. - 216 с.

7. Інтегрований курс з кримськотатарської та зарубіжної літератури. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] / укладач Акімова С.М. - Сімферополь: Кримське навчально-педагогічне державне видавництво, 2005. - 64 с.

8. Молитва ластівок: антол. кримськотатар. прози ХІV - ХХ ст. / упоряд.: М. Мірошниченко, Ю. Кандим; Вступ. ст. М. Мірошниченка. - К.: Етнос, 2005. - Кн.1. - 600 с.

9. Асанова Д. Номан Челебиджихан [Электронный ресурс] / Д. Асанова // Очерки истории и культуры крымских татар / под. ред. Э. Чубарова. - Симферополь: Крымучпедгиз, 2005. - 208 с.

10. Ant Etkenmen [Електронний ресурс]

11. Батьківщино, здрастуй: вірші і народні пісні [Електронний ресурс] / переклади з кримськотатарської Д.Кононенка - Сімферополь: Доля, 2008

12. Самотній пілігрим: сучасна кримськотат. проза / упоряд., укр. пер., передм., вид. В. Даниленко. - Київ: ВД - Вид. Даниленко, 2003. - 420 с.

13. Бекирова Г. Крымскотатарская проблема в СССР (1944-1991) [Электронный ресурс] / Г. Бекирова. - Симферополь: Оджакъ, 2004.

14. Сталинский геноцид и этноцид крымскотатарского народа: документы, факты, комментарии: сборник / сост. Т.Ш. Дагджи. - Симферополь: ОАО СГТ, 2008. - 212 с.

15. Депортация крымских татар 18 мая 1944 года. Как это было (воспоминания депортированных). Часть первая [Электронный ресурс] / сост. Р. Куртиев. - Симферополь: Оджакъ. - 2004. - 310 с.; Депортация крымских татар 18 мая 1944 года. Как это было (воспоминания депортированных). Часть вторая [Электронный ресурс] / сост. Р. Куртиев. - Симферополь : Оджакъ. - 2005. - 304 с. // Электронная библиотека Центра информации и документации крымских татар

16. Джемілєва А.А. Віддзеркалення теми депортації у творчості Ервіна Умерова [Електронний ресурс] / А.А. Джемілєва

17. Мірошниченко М. Всесвіт, що збудований в Криму // Молитва ластівок: антол. кримськотатар. прози ХІV-ХХ ст. / упоряд.: М. Мірошниченко, Ю. Кандим; Вступ. ст. М. Мірошниченка. - К.: Етнос, 2005. - Кн.1. - С. 8.

Размещено на Allbest.ru