Способи впровадження навчальних інформаційних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Способи впровадження навчальних інформаційних ресурсів

Павленко І.М., викладач кафедри інформаційно-комунікаційних технологій Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Анотація

У статті розглядаються питання впровадження інформаційних технологій у навчальний процес, сучасні підходи до ефективного використання ІКТ в навчанні. Презентовано один із сучасних підходів до наповнення контентом навчальних курсів.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, навчальний процес, контент.

В статье рассматриваются вопросы внедрения информационных технологий в учебный процесс и современные подходы к эффективному использованию ИКТ в обучении. Представлен один из современных подходов к наполнению контентом учебных курсов.

Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, учебный процесс, контент.

Implementing of information technologies into educational process and modern approaches to efficient using of information systems and technologies in education are considered in the article. One of modern approaches to content filling of educational courses has been presented too.

Key words: implementing of modern information systems and technologies, educational process, content.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінні зміни в соціально-економічному, культурному розвитку держави потребують підготовки вчителя нової генерації.

Це зумовлено тим, що натепер суспільство активно використовує нові інформаційно-комунікаційні технології в повсякденному житті. Комп'ютери, ноутбуки, кишенькові комп'ютери, мобільні телефони, DVD-програвачі широко ввійшли в побут.

Тому так важливо переглянути підходи до навчання молодого покоління, зосереджуючи особливу увагу на інформатизації та реформуванні освіти з тим, щоб забезпечити таке:

- нові можливості для оновлення змісту і методів навчання предметів (дисциплін) і розповсюдження знань;

- розширення можливості одержання освіти для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не може навчатися у вищих навчальних закладах за традиційними формами внаслідок браку фінансових або інших можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів тощо;

- реалізацію безперервної освіти "через все життя", включаючи середню, довузівську, вищу та післядипломну;

- індивідуалізацію навчання за умови масовості освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання порушеної проблеми.

Потрібно зазначити, що в Україні питанню навчальних інформаційних ресурсів поки що присвячено небагато спеціальних досліджень; водночас відомими фахівцями в галузі інформатики та кібернетики є В.М.Глушков, М.З.Згуровський, Г.І.Івахненко, В.І.Костюк, А.І.Кухтенко, Б.М.Малиновський, В.І.Михалевич, А.А.Морозов, О.А.Павлов, О.В.Палагін, Є.Г.Петров, І.В.Сергієнко, В.І.Скурихін, А.О.Стогній, Б.Б.Тимофєєв, А.А.Шкурба та інші.

Формулювання цілей статті. Отже, метою статті є розгляд питання впровадження інформаційних технологій у навчальний процес, реалізації нових підходів у використанні ІКТ в навчанні, аналіз одного з сучасних підходів до наповнення контентом навчальних курсів.

навчання інформаційний комунікаційний технологія

Основна частина

Одним з пріоритетних напрямів упровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес є необхідність швидкого розвитку дистанційної освіти, запровадження якої в Україні передбачено Національною програмою інформатизації [2]. Дистанційна освіта має низку переваг і значно розширює коло потенційних студентів; вона можлива практично для всіх, оскільки дає можливість гармонійно поєднувати навчання та інші види діяльності.

Сучасна освіта передбачає постійне розширення особистістю власного сприйняття комплексності світу, формування інформаційного середовища. Для того, щоб знання отримали конкретний зв'язок з діями, необхідно постійно навчатися, поповнюючи й розширюючи власні компетенції. Саме таку мету має дистанційна освіта, яка забезпечує таке:

- навчання відповідно до свого темпу, особистісних особливостей та освітніх потреб;

- необмеженість у виборі навчального закладу та освітніх можливостей незалежно від місцеперебування;

- використання засобів сучасних технологій під час процесу навчання;

- самостійне планування часу та розкладу занять, а також вибір предметів для вивчення;

- навчання у найбільш сприятливих і продуктивних умовах.

Виділяють три види дистанційних технологій, що реалізуються у процесі навчання. Перший - це кейс-технологія на основі паперових носіїв. Це, насамперед, навчально-методична допомога, звана робочими зошитами, що супроводжується тьютором. Він підтримує зі студентами телефонний, поштовий чи інший зв'язок, а також може безпосередньо спілкуватися з ними в консультаційних пунктах або навчальних центрах. Друга технологія - телевізійно-супутникова, яка натепер мало застосовується. Головний її недолік - низький рівень інтерактивності, тобто зворотного зв'язку. Третя технологія - це Інтернет-навчання або мережева технологія. Найчастіше у процесі дистанційного навчання у різних співвідношеннях використовуються всі зазначені технології.

Дистанційна освіта почала інтенсивно розвиватися в Європі і США ще на початку 70-х років минулого століття. Причини розповсюдження такого навчання полягають у його доступності. Більшість фахівців у педагогіці розглядають дистанційну освіту як таку, що є прийнятною для багатьох. Окрім того, особистість може обирати певні навчальні курси, тобто здобувати так звану "освіту за замовленням", що також дає перевагу в оплаті навчання.

Поява нових технологій призводить до відповідних змін у різних сферах виробництва, науки, культури та освіти. Система освіти на основі підготовки кадрів забезпечує подальший розвиток і модернізацію науково-технічного і культурного потенціалу суспільства. Освіта має випереджальну функцію - отже, повинна своєчасно реагувати на зміни в суспільстві, що є однією з визначальних умов її ефективного функціонування. Тому натепер актуальною є потреба розроблення і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення процесу навчання в цілому. Повною мірою це стосується і вищої педагогічної освіти, у якій традиційні методичні системи не відповідають вимогам сьогодення, а інформаційно-комунікаційні технології використовуються фрагментарно.

27 серпня 2010 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №722-р "Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року" [3], відповідно до якого національним пріоритетом визначено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту.

Отже, метою Програми є впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій, створення умов для поетапного переходу до нового рівня якості освіти на основі вищезазначених технологій.

Для ефективної реалізації Програми "Сто відсотків", тобто впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів, необхідно вирішити низку проблем:

- розроблення нормативно-правового та науково-методичного забезпечення впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів;

- створення системи ресурсних центрів інформаційної та науково-методичної підтримки використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;

- удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів із впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес;

- створення системи дистанційного навчання для дітей з обмеженими можливостями та тих, які перебувають на тривалому лікуванні;

- розроблення web-сайтів загальноосвітніх навчальних закладів для презентації інновацій, досвіду професійної діяльності і досягнень, колективної та індивідуальної комунікації, формування мережевих професійних об'єднань;

- створення єдиного інформаційно-освітнього середовища та інформаційної інтеграції освітніх ресурсів, забезпечення інформаційної безпеки та централізованого фільтрування несумісного з навчальним процесом контенту.

Особливістю сучасного навчання із впровадженням інформаційних технологій є самостійне формування й зміна освітнього контенту учасниками навчального процесу. Це більш ємне явище порівняно з адаптацією традиційних програм до різних стилів навчання або можливістю для студента змінити шрифт і колір фону в матеріалі; це передбачає повний контроль за навчанням користувачами. Мережа Інтернет натепер перетворилася з інструмента пасивного сприйняття в середовище, у якому контент створюється, дробиться на менші частини, змінює структуру залежно від мети та еволюціонує, проходячи через різні "співтовариства" користувачів. "Нові користувачі" тепер не тільки читають, а й пишуть різні матеріали, а ті елементи мережі, які вже стали новою системою комунікації, окремі експерти вважають прообразом всесвітньої мережі нового покоління. Важливим є й те, що розвиток мережі розглядається не як технологічна, а соціальна революція.

Якщо раніше у співтоваристві користувачів багато дискусій проходили у відносно статичних форумах, то тепер активно використовуються блоги, що зробило спілкування в мережі Інтернет більше активним. Викладачі помітили, що у використанні таких інструментів, як вікі-технології й блоги, студенти переходять від обговорення з фахівцями запропонованих тем до широкого, не визначеного попередньо, спектра тем. За дуже короткий термін почали широко використовуватися в освітніх цілях блоги.

За допомогою мережі Інтернеті кожен - студент, інструктор або викладач - може використати будь-який необхідний освітній ресурс у будь-який час із будь-якого місця. Технології освіти майбутнього, за прогнозами науковців, будуватимуться на основі ділових ігор у мережі та досягнень мультимедіа, а освітні ресурси будуть доступні й відкриті для користувачів. Навчання стане мобільним і буде проходити як індивідуально, так і у командах; значимим у ньому буде зв'язок за допомогою Інтернет.

Наприклад, основними завданнями цілісної програми "Intel®Навчання для майбутнього" є підготовка вчителів до впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес [1]. В основу навчання за програмою покладено пошуково-дослідницьку та проектну методику, що сприяє активній позиції того, хто навчається, сприяє формуванню здатностей розпізнавати і формулювати проблему, ставити мету, планувати та організовувати діяльність для її досягнення; шукати, обробляти та аналізувати інформацію, робити висновки, презентувати результати.

Окрім цього, реалізація технології програми дозволяє вчителеві будь-якого фаху усвідомити технологію реалізації навчального проекту. По-перше, вчитель самостійно розробляє план навчального проекту, що враховує всі аспекти навчання; по-друге, педагог набуває навичок користування програмними продуктами Microsoft Office XP, Microsoft Publisher, а також електронною поштою та Інтернет тощо для подальшого використання у своїй професійній діяльності.

Висновки

Таким чином, необхідно зазначити, що перелік можливих напрямів і підходів до подальшого розвитку й удосконалення педагогічних програмних засобів можна істотно розширити й деталізувати у технологічному, методичному або контентному відношенні. Важливою є також проблема ефективного використання засобів ІКТ в навчальному процесі, підвищення рівня інформаційної забезпеченості освіти за рахунок створення й використання нових якісних педагогічних програмних засобів та розроблення методик їх використання.

Список використаних джерел

1. Програма "Intel® Навчання для майбутнього" в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.iteach.com.ua.

2. Про національну програму інформатизації [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://profy.nplu.org/!site/official/l_prog-inform.htm.

3. Концепція Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року. Затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 1722-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1722-2010-%F0.

Размещено на Allbest.ru