Експериментальна перевірка впровадження методики формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальна перевірка впровадження методики формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Шевель Б.О.

Педагогічною практикою доведено, що процес навчання підпорядкований впливу багатьох факторів, які, у свою чергу, визначаються внутрішніми та зовнішніми умовами.

Закономірності таких впливів повинні братися до уваги під час визначення умов, які забезпечують процес формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів.

Цілісна ієрархічна системи таких умов ще не розроблена, тому під час їх добору необхідно враховувати конкретні характеристики предмета дослідження [6]. Відповідно, важливим завданням є теоретичне розроблення методики формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів, а також її експериментальна перевірка.

Зазвичай, значимість того чи іншого фактора визначається успішністю реального процесу та виражається досягненням такого рівня фахових компетенцій, який відповідає реальним можливостям інженерів-педагогів.

Оскільки стихійного зростання фахових компетенцій у майбутніх інженерів-педагогів не виникає, головним чинником їх формування є спеціально створені умови.

Основні положення теорії професійної діяльності інженера-педагога та окремі напрями його підготовки досліджували А.Ашеров, В.Баталов, О.Бєлова, Н.Брюханова, І.Васильєв, О.Ганопольський, Е.Зеєр, Т.Калініченко, О.Коваленко, М.Лазарєв, О.Маленко, Г.Сажко, Т.Ящур та інші; питання інформатизації навчання інженерів-педагогів досліджували Т.Волкова, Є.Громов, А.Патокін, Є.Ручаєвська, Г.Сажко та інші.

Використання ІКТ під час підготовки майбутніх фахівців передбачає позитивну зміну в розвитку особистості, що сприяє розвитку пізнавальних і мотиваційних процесів [7].

Використання ІКТ не змінює терміну навчання, але дає можливість більш глибоко опрацювати навчальний матеріал, збільшує частку самостійної навчальної діяльності й активізує студентів [4].

У визначенні напрямів формування фахових компетенцій інженерів-педагогів виходили з таких необхідних умов:

? кількість фахових компетенцій повинна бути чітко обмеженою до оптимальної величини;

? зміст усіх напрямів формування повинен бути точно визначеним у вигляді взаємодії базових елементів професійної підготовки;

? обов'язковість наявності розробленого діагностичного інструментарію, за допомогою якого можна було б визначити рівні сформованості фахових комптенцій;

? всі напрями повинні бути включені в єдину систему логічних зв'язків, що дозволяє оперативно контролювати та коригувати процес професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів;

? проектована структура напрямів формування фахових компетенцій інженерів-педагогів повинна бути спрощеною, функціонально зрозумілою, не містити другорядних деталей, відповідати дидактичному принципу наочності;

? конструкція зазначеної структури напрямів повинна враховувати сучасні концепції, що дозволяють виконувати не тільки якісний, але й кількісний аналіз [2; 3; 4].

Тому метою статті є розкриття методики формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів засобами інформаційно-комунікаційних та визначення напрямів її реалізації.

Одним із напрямів формування фахових компетенцій є розроблений нами спецкурс "Інформаційно-комунікаційні технології в діяльності інженера-педагога" як складова варіативно-вибіркової частини навчального плану циклу дисциплін самостійного вибору студента.

Важливою умовою ефективності підготовки майбутнього інженера-педагога до використання ІКТ є самостійна робота студентів, тобто виконання ними індивідуальних завдань пошуково-дослідницького характеру. Самостійну роботу студентів необхідно проводити з метою фундаментального вивчення теоретичних положень, надбання студентами навичок вирішення педагогічних завдань [5].

У процесі самостійної роботи студенти обмінюються інформацією, що, безперечно, сприяє поглибленню знань і вдосконаленню вмінь професійної діяльності, а також здобуттю знань із використання засобів ІКТ.

Отже, кожен студент протягом вивчення курсу повинен виконати індивідуальне дослідницьке завдання, сутність якого полягає в розробленні та захисті одного заняття з мультимедійним супроводом з фахового предмета.

Навчальний курс розрахований на однин семестр: для його вивчення в 7 (VII) семестрі відведено 54 години (1, 5 європейських кредити), а саме: 32 години аудиторних занять - 14 годин лекційних, 18 годин лабораторних занять; 14 годин відведено на індивідуальну роботу і 8 годин на самостійну роботу.

Тематика лабораторних робіт є орієнтовною і може бути змінена. Під час проведення лабораторних занять доцільним є використання проблемного навчання з активним залученням студентів до розв'язання проблем як під час аудиторних занять, так і в ході виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Ще одним напрямом є вибір програмного продукту, використання якого сприяє інформатизації навчального процесу. Для його визначення було проведено порівняльний аналіз ресурсів мережі Інтернет. Проаналізувавши характеристики програмних продуктів, перевагу було віддано навчальному середовищу з відкритим кодом "Moodle". З-поміж усіх необхідних характеристик основним чинником оптимальності його використання є пластичність програмного коду.

Ефективною умовою формування фахових компетенцій та підготовки майбутнього інженера-педагога до використання ІКТ, на нашу думку, є організація навчально-залікової педагогічної практики. Для цього нами було внесено зміни до оцінювання діяльності студентів і тематики індивідуальних завдань під час проходження навчально-залікової практики на четвертому курсі. Зазначене коригування було здійснено в контексті приєднання України до Болонського процесу та переходу до кредитно-модульної організації навчального процесу. Отже, перед проходженням практики студентам роздаються картки з критеріями оцінювання їхньої діяльності, тобто вони мають можливість самостійно планувати свою діяльність, ураховуючи, що для успішного проходження практики необхідно набрати не менше 60 балів (максимальна кількість - 100 балів).

Таким чином, у формуванні фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів важливу роль відіграє зв'язок навчання і трудової діяльності (зв'язок теорії і практики), що відповідає потребам сучасності.

У результаті впроваджених змін у професійну підготовку майбутніх інженерів-педагогів було структуровано вимоги до діяльності студентів, полегшено роботу викладачів щодо оцінювання навчальних досягнень студентів; підвищився рівень мотивації майбутніх інженерів-педагогів до використання ІКТ, їхньої самостійної активності.

Формувальний експеримент проводився в два етапи. На першому етапі - пробному - вирішувалося завдання внесення необхідних коректив до змісту і технології фахової підготовки майбутніх інженерів-педагогів засобами ІКТ.

Наступний етап - основний - полягав у впровадженні розробленої методики формування фахових компетенцій студентів на базі вищих навчальних закладів України з подальшою перевіркою її ефективності.

Базою цього етапу дослідження стали:

? Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка;

? Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова;

? Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка;

? Українська інженерно-педагогічної академія.

Усього в експерименті брало участь 384 студенти.

Розкриємо сутність формувального етапу. Своєрідність характеру дослідження передбачала застосування відповідних методів і прийомів. В якості основного нами був обраний порівняльний метод, тобто порівняння рівнів сформованості фахових компетенцій студентів експериментальних груп (навчання за методикою) і контрольних груп (традиційне навчання).

Очевидно, що такі категорії, як ефективність навчання і фахова компетенція, взаємопов'язані. Вважаємо, що цей взаємозв'язок полягає у такому: чим вищі фахові компетенції майбутнього інженера-педагога, тим більш ефективно реалізується цілеспрямований процес навчання, для формування яких він був створений.

Використання методу порівняння передбачає точне визначення сутності експериментального фактора; у нашому дослідженні - це вивчення впливу розробленої методики на формування фахових компетенцій у майбутніх інженерів-педагогів. Нами було розроблено критерії сформованості фахових компетенцій та комплекс діагностичних методик за кожним із них для встановлення факту їх сформованості (таблиця 1).

Таблиця 1 Комплекс діагностичних методик для виявлення рівня сформованості фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій

На основі аналізу одержаних результатів експериментального дослідження із формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів було виявлено рівні їх розвитку на констатувальному та контрольному етапах дослідження (табл. 2, рис. 1).

Таблиця 2 Рівні розвитку фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів (середнє значення)

Висновки

У результаті оброблення отриманих даних можна зробити такі висновки:

1. Підбиття підсумків формувального експерименту засвідчило позитивну динаміку формування всіх фахових компетенцій студентів експериментальних груп як після вивчення розглянутих навчальних дисциплін, так і після проходження педагогічної практики.

2. Критичний рівень у експериментальній групі взагалі не було зафіксовано. Відмічено збільшення кількості студентів, які знаходяться на середньому рівні за рахунок того, що рівень розвитку їхніх фахових компетенцій зріс від критичного та достатнього. Значно підвищилася кількість студентів, які демонструють високий рівень фахових компетенцій, тоді як на констатувальному етапі таких майже не було.

3. Студенти експериментальних груп у переважній більшості продемонстрували вміння творчо використовувати здобуті під час навчання знання, набуті вміння, зокрема щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на практиці в нових, нестандартних ситуаціях.

Перспективи подальшого дослідження. Вважаємо, що у досліджуваній проблемі подальшого розроблення потребують такі питання: вивчення механізмів формування фахових компетенцій на основі інтеграції впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і застосування інтерактивних методів навчання; підготовки викладачів до формування фахових компетенцій у студентів засобами ІКТ, організації умов формування фахових компетенцій під час заочного навчання та за дистанційною формою навчання.

Рис. 1. Рівні розвитку фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів (середнє значення)

фаховий компетенція педагог старшокласник

Список використаної літератури

1. Беспалько В.П. Основы теории педагогической технологии / В.П.Безпалько - М.: Педагогика, 1989. - 192 с.

2. Вакуленко В.Н. Педагогічні умови формування у старшокласників професійно значущих якостей майбутнього вчителя: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.01 / Вакуленко Валентина Миколаївна - К., 1993. - 302 с.

3. Виноград О.В. Педагогічні умови формування професійних якостей військовослужбовців у процесі навчання у школі кінологів: дис. … кандидата пед. наук: 20.02.02 / Виноград Олександр Васильович - Хмельницький, 2000. - 226 с.

4. Панченко Л.Ф. Професійно-педагогічна підготовка студентів педвуззів до використання нових інформаційних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / Л.Ф. Панченко. - Харків, 1994. - 22 с.

5. Радченко А.Є. Професійна компетентність учителя / А.Є.Радченко. - Харків: Основа, 2006. - 126 с.

6. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики / М.Н.Скаткин. - М.: Педагогика, 1984. - 95 с.

7. Тверезовська Н.Т. Інформаційні технології навчання у системі вищої освіти: зб. наук. праць / Н.Т. Тверезовська // Педагогіка та психологія - Харків: Харк. держ. педаг. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2001. - № 19. - Ч. 3. - С. 64-68.

Размещено на Allbest.ru