Спонукання студентів до створення власних освітньо-естетичних продуктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Спонукання студентів до створення власних освітньо-естетичних продуктів

Зелена І.О.

Анотація

У статті розглянуто проблему спонукання студентів до створення освітньо-естетичних продуктів. Проаналізовано сутність дефініції "освітній продукт", визначено види освітньо-естетичної продукції, що сприяють ефективному формуванню естетичного світогляду студентів.

Ключові слова: освітній продукт, освітньо-естетичний продукт, види освітньо-естетичної продукції, евристичне навчання, евристичне завдання, евристичні методи навчання, концептуальні карти, художньо-естетичне портфоліо.

Сучасний стан розвитку суспільства значною мірою актуалізує проблеми, пов'язані зі становленням естетично розвиненої особистості, яка володіє не тільки знаннями, але і здатністю виразити себе в художньо-естетичній діяльності. Важливу роль у цьому процесі відіграють учителі предметів гуманітарного циклу, оскільки саме їхні педагогічні дії повинні бути спрямовані на формування естетичного сприйняття, мислення, естетичних здібностей, естетичних почуттів, оцінок, цінностей, естетичного інтересу, потреб, естетичних смаків та ідеалів учнів. З огляду на це особливого значення набуває проблема формування естетичного світогляду майбутніх учителів у вищій школі. Актуальність проблеми полягає у дослідженні питання спонукання студентів до створення власних освітньо-естетичних продуктів у процесі художньо-естетичної діяльності, що сприятиме ефективному формуванню їхнього естетичного світогляду.

Метою статті є з'ясування сутності поняття "освітньо-естетичний продукт" та визначення видів освітньо-естетичної продукції, що сприятиме формуванню естетичного світогляду майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу. естетичний освітній мислення світогляд

Виклад основного матеріалу. Розглянемо та визначимо сутність дефініції "освітній продукт". За А.В. Хуторським, освітній продукт - ключовий термін дидактичної евристики, мета та результат евристичного виховання [2; 4]. Дидактична евристика є теорією евристичного навчання та педагогічним різновидом евристики - науки про відкриття нового (автор - А.В. Хуторський). Дослідник розглядає питання евристичного виховання і створення освітніх продуктів у процесі діяльності учнів та вчителя. Проте, припускаємо, ідеї відомого російського педагога можуть бути ефективно втілені у практику роботи вищих навчальних закладів. До процесу створення освітньої продукції у цьому випадку залучаються студенти та викладачі.

Головною метою і характеристикою евристичного навчання є створення студентами освітніх продуктів у процесі вивчення предметів та вибудовування індивідуальних освітніх траєкторій у кожній із освітніх галузей. Під освітньою продукцією розуміють, по-перше, матеріалізовані продукти діяльності у вигляді суджень, текстів, малюнків, виробів тощо; по-друге, зміни особистісних якостей, що розвиваються в навчальному процесі [5]. Освітні продукти, за А.В. Хуторським, поділяються на методологічні (особистісні цілі, способи діяльності, програми занять, рефлексивні результати), когнітивні (ідеї, версії, гіпотези, проблеми, експерименти, дослідження), креативні (проекти, твори, трактати, картини, вироби) [4].

Згідно теорії евристичного навчання майбутні вчителі спочатку конструюють знання у досліджуваній галузі діяльності. Для цього їм пропонується реальний вагомий об'єкт (природне явище, історична подія тощо), але не готові знання про нього. Отриманий ними продукт діяльності (гіпотеза, твір, витвір тощо) з допомогою викладача зіставляється з певними культурно-історичними аналогами - відомими досягненнями у відповідній галузі. В результаті студенти переосмислюють, добудовують або драматизують результат своєї діяльності. Таким чином відбувається особистісний навчальний приріст у майбутніх учителів (їхніх знань, почуттів, здібностей, досвіду), створюється відповідна продукція. Результати діяльності студентів можуть бути не лише особистісним, але й загальнокультурним приростом, коли вони включаються у культурно-історичні процеси [2].

А.В. Хуторський виділяє таке поняття, як "евристичне завдання" - учбове завдання, метою якого є створення тими, хто навчається, особистого освітнього продукту з використанням евристичних засобів і форм діяльності. Тобто в завданні пропонується розглянути загальний для всіх об'єкт (предмет), використовуючи індивідуальні (особистісні) властивості. У результаті забезпечується унікальність створюваного освітнього продукту як результату виконання евристичного завдання [5].

В.А. Хуторськой виділяє низку евристичних методів навчання, враховуючи те, що результатом їх застосування завжди є освітня продукція, створена студентами: ідея, гіпотеза, закономірність, експеримент, знаковий або текстовий твір, картина, витвір, план занять тощо. Отже, як головні евристичні методи навчання розглядають такі: емпатії; смислового бачення; образного бачення (емоційно-образне дослідження об'єкта); символічного бачення; образної картини; вигадування; гіперболізації; евристичного спостереження; фактів; порівняння; дослідження; конструювання понять; конструювання правил; гіпотез; метод прогнозування; помилок; конструювання теорій; рефлексії (на думку А.В. Хуторського, це головний метод навчання творчості); контролю (у творчому навчанні освітній продукт оцінюється за ступенем його відмінності від заданого, тобто чим більше є відмінностей від спрогнозованого продукту, тим вищою є оцінка продуктивності діяльності особистості); самооцінки [3].

Однак у контексті дисертаційного дослідження припускаємо, що формування естетичного світогляду майбутніх учителів буде відбуватися найбільш продуктивно за умови залучення їх до створення власних освітньо-естетичних продуктів. Під освітньо-естетичним продуктом розуміємо створення студентами різноманітних продуктів художньо-естетичної діяльності, що характеризуються індивідуальністю, креативністю та становлять певну естетичну цінність.

Для з'ясування видів освітньо-естетичної продукції, що може бути розроблена студентами, було проаналізовано види творчих завдань, що є актуальними натепер і відповідають сучасним освітнім стандартам. Варто зазначити, що в аспекті нашого дослідження привертає увагу праця відомої російської вченої-мистецтвознавця Н.О. Яковлєвої та дослідження Л.О. Карпинської. Отже, у навчально-методичному посібнику Н.О. Яковлєвої [6], розробленому у співавторстві з дослідниками Т.П. Чаговець та Т.Ю. Дегтяревою, виокремлено низку творчих завдань, які, на нашу думку, можуть бути покладені в основу створення освітньо-естетичних продуктів:

- конспекти наукового тексту. Виконуючи це завдання, студент повинен продемонструвати здатність виділити в обраному для конспектування науковому тексті (статті або книзі) головну думку, ідею, гіпотезу, концепцію, характерні ознаки досліджуваного явища та логічно і послідовно зафіксувати це у своєму конспекті. Головні вимоги до ведення конспекту: стислість, ясність, логічність, чіткість формулювань;

- вибірка цитат. Це завдання вимагає від студентів умінь дібрати та проглянути літературу за певною темою; знайти в ній потрібне (згідно з завданням) висловлювання; виписати цитати та зробити грамотні посилання на джерела цитування;

- маршрут екскурсії. Завдання полягає в розробленні графіка маршруту екскурсії або реферату в якості звіту за музейним практикумом. Реферат може бути присвячений як опису архітектурних пам'яток, так і експонатів музейної експозиції. Як тему реферату можна взяти розробку екскурсії в художньому музеї або картинній галереї за одним із розділів експозиції. В такому випадку необхідно обов'язково прикласти до тексту (коментарів) ілюстративний матеріал або ілюстрації [6];

- альбом фотографій або набір слайдів. Важливим освітньо-естетичним продуктом кожного студента є створення особистого методичного фонду. Альбом ілюстрацій або набір слайдів повинні супроводжуватися текстом. У короткій преамбулі даються хронологія, характеристика та особливості мистецтва певного періоду, групи, школи. Під фотографією можна лише підписати автора, назву, рік створення, а всі інші відомості можна подати в окремому списку на початку або наприкінці альбому. В якості додатка до такого виду реферату можуть бути розроблені методичні рекомендації з використання ілюстрацій, слайдів або додаткового контрольного набору фотографій на заняттях, лекціях, у тестах [6];

- сценарій. Ще одним видом творчого завдання, що передбачає відвідування музею, може стати написання сценарію спілкування за одним з виступів на музейних заняттях. Продумуючи походи до музею, добираючи ключові слова, обмірковуючи можливі діалоги та дискусії, майбутні учителі фіксують свої "режисерські" знахідки письмово у формі сценарію;

- рецензія, відгук. Широко розповсюдженим типом творчого завдання є жанр критичної статті, рецензії або відгуку на виставу або книгу, а також огляд періодики (художніх журналів) або огляд літератури за обраною темою. У критичному огляді, для прикладу, виставки необхідно розповісти про те, хто, коли та як її організував, яким був задум виставки, які твори були представлені або які художники взяли в ній участь. Необхідно виділити найяскравіші імена та твори, переконливо вмотивувати свій вибір, зупинившись детальніше на найбільш цікавому. Для виконання завдання студентам надаються поради: "Коли Ви будете ділитися враженнями, не забудьте ознайомитися з книгою відгуків та проаналізувати реакцію глядачів, тобто з'ясувати суспільний резонанс від виставки"; "Якщо Вам вдалося поспілкуватися з учасниками (художниками), з авторами експозиції (мистецтвознавцями) або глядачами, обов'язково включіть у рецензію цей "живий" матеріал, проаналізуйте дискусії, бесіди, якість екскурсій, наведіть найцікавіші думки та висловлювання як професіоналів, так і аматорів, зіставте їх", "Якщо це персональна виставка сучасного художника, Ваша рецензія отримає вигляд критичного нарису творчості майстра. Нарис повинен містити біографічну канву та характеристику етапів творчого шляху, обов'язково назвіть низку творів, які Ви визначаєте як найважливіші, етапні, вдалі у творчості майстра. Спробуйте знайти, якщо такі є, публікації про художника та додайте до реферату складену вами бібліографію".

Історичний нарис або відгук про виставу може бути присвячений історії місцевого музею або пересувній виставці однієї картини тощо [6].

У якості освітньо-естетичних продуктів можна також запропонувати створення концептуальних карт та власного художньо-естетичного портфоліо. Для аналізу цих методів звернулися до дисертаційного дослідження Л.О. Карпинської. На думку авторки, складання концептуальних карт (Concept mapping) може розглядатися як один із видів мозкового штурму. Обидва ці методи можуть використовуватися для стимуляції генерації ідей. Проте у процесі складання концептуальних карт менше покладаються на випадкову інформацію, тоді як у процесі мозкового штурму можна пропонувати неймовірні ідеї. Використання цього методу дозволяє компактно та системно сприйняти матеріал, підбити підсумки лекції, його також пропонується використовувати під час підготовки до екзаменів [1].

У розглядуваному дослідженні подано аналіз сутності поняття "портфоліо". "Класне портфоліо" визначається як зібрання робіт студентів, що демонструє роботу, успіхи та досягнення студентів у певній галузі. Існують три популярні типи портфоліо. Перший - робоче портфоліо, в якому педагог і студент оцінюють разом результати останнього. У ньому знаходяться ті документи, з якими працюють; воно є тимчасовим, тому що з нього документи потрапляють в інші портфоліо. "Шоукейс портфоліо" складається за принципом художньої колекції, яка розробляється з метою показу найкращих робіт студента. Щоденна педагогічна діяльність, зазвичай, не відображається в "шоукейс портфоліо". Студентів мотивують робити нове, оригінальне - видати книгу, створити проект тощо, виявляючи свої здібності. У "портфоліо для записів" педагоги і студенти зберігають зразки, необхідні для оцінювання, а також записи, за які викладач виставляє оцінки. Портфоліо цього типу розкриває динаміку прогресу студента з погляду педагога [1].

Проаналізувавши зазначену літературу і використовуючи власний досвід роботи в ВНЗ, вважаємо, що як завдання зі створення освітньо-естетичних продуктів (в контексті нашого дослідження) варто застосовувати такі:

- складання концептуальних карт про творчість художників (письменників) тощо. Зібрані разом і розташовані в алфавітному порядку такі карти складуть основу картотеки персоналій художників (письменників). У них повинно бути вміщено таку інформацію: біографічна канва (роки навчання, періодизація творчості, етапні твори з датами, місцем зберігання, історією створення); проблематика творчості майстра (план відповіді); матеріал за жанрами, у яких працював майстер; головні книги про художника (письменника); цитати з праць самого митця про мистецтво, про творчий метод тощо та відомі висловлювання про художника (письменника). Окрім того, такий вид завдання є ефективним під час підготування студентами доповідей з історії походження та розвитку театру, картинної галереї, музею тощо. Інформація, представлена у вигляді концептуальної карти легше засвоюється, залишає незабутні враження у студентів, але в той же час вимагає від них певних навичок роботи з науковою літературою, вміння виділити головні факти. Аналізуючи мистецтвознавчу літературу з проблеми, майбутні вчителі "занурюються" в певну епоху творення картини, твору тощо, здобувають естетичні знання; при цьому відбувається процес активного естетичного сприйняття та оцінки об'єкта, розвиваються їхні літературно-творчі здібності та естетичний інтерес, а отже - формується естетичний смак та ідеал, виникає естетична потреба у постійному спілкуванні з прекрасним;

- складання словника художніх термінів та понять;

- складання щоденника естетичних вражень (фіксування власних естетичних вражень і переживань від спілкування з творами мистецтва, перегляду фільмів, театральних постановок, концертів класичної музики);

- складання маршруту екскурсії;

- написання власного сценарію, розроблення творчих ігор студентами;

- написання рецензії (відгуку) на виставу, книгу тощо;

- створення колажів, проектів;

- складання власного художньо-естетичного портфоліо.

Висновки

Вважаємо, що створення зазначеної освітньо-естетичної продукції студентами неодмінно передбачає їх включення в активну художньо-творчу діяльність. Самостійна креативна робота студентів зі створення зазначених художньо-естетичних продуктів впливатиме на формування всіх складових їхнього естетичного світогляду, а саме: естетичних потреб, естетичного сприйняття, мислення, естетичних цінностей та оцінки, естетичного інтересу, літературно-творчих здібностей, естетичного смаку та ідеалу, почуттєво-емоційної сфери, художньо-образного мислення, естетичних поглядів і знань тощо. Таким чином, припускаємо, що спонукання студентів до створення освітньо-естетичної продукції сприятиме високоефективному формуванню їхнього естетичного світогляду.

Список використаних джерел

1. Карпинська Л.О. Формування професійної майстерності майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти Канади: дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Лілія Олексіївна Карпинська. - Одеса, 2005.

2. Хуторской А.В. Дидактическая эвристика [Електронный ресурс] / А.В. Хуторской. - Режим доступа: http://khutorskoy.ru/science/concepts/theories/didactic _heuristics.htm

3. Хуторской А.В. Как обучать творчеству? [Електронный ресурс] / А.В. Хуторской // Интернет-журнал "Эйдос". - 2001. - 5 января. - Режим доступа: http://www.eidos.ru/journal/2001/0105.htm.

4. Хуторской А.В. Эвристический тип образования: результаты научно-практического исследования [Електронний ресурс] / А.В,Хуторской // Интернет-журнал "Эйдос". - 1998. - 7 июля. - Режим доступа: http://www.eidos.ru/journal/1998/0707.htm.

5. Хуторской А.В. Эвристическое обучение [Електронний ресурс] / А.В. Хуторской. - Режим доступа: http://khutorskoy.ru/science/concepts/terms/heuristic _training.htm.

6. Яковлева Н.А. Практикум по истории изобразительного искусства: учебно-методическое пособие / Н.А. Яковлева, Т.П. Чаговец, Т.Ю. Дегтярева. - М. : Высшая школа, 2004. - 319 с.

Размещено на Allbest.ru