Дослідно-експериментальна робота із впровадження методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут мистецтв НДУ ім. М.П.Драгоманова

Кафедра методики музичного виховання, співів та хорового диригування

Дослідно-експериментальна робота із впровадження методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій

аспірантка Новикова Н.В.

Анотація

У статті розглядаються хід і результати дослідно-експериментальної роботи із впровадження методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій.

Ключові слова: методика формування пізнавального інтересу, педагогічні умови, критерії та рівні сформованості пізнавального інтересу.

Аннотация

В статье рассматриваются ход и результаты исследовательско-експериментальной работы по внедрению методики формирования познавательного интереса подростков на уроках музыкального искусства средствами мультимедийных технологий.

Ключевые слова: методика формирования познавательного интереса, педагогические условия, критерии и уровни сформированности познавательного инетереса.

Annotation

In this article the progress and results of the research and experimental work on implementation of methods for teen-agers' cognitive interest forming during the music art lessons using the multimedia technologies are analyzed.

Key words: method for cognitive interest forming, pedagogical conditions, criteria and levels of the cognitive interest formation.

Проблема формування пізнавального інтересу на сьогоднішній день є однією з найактуальніших у педагогіці, адже активне пізнавальне ставлення особистості до дійсності є необхідною передумовою самовдосконалення і саморозвитку особистості, її творчої самореалізації упродовж всього життя. Упровадження мультимедійних технологій у систему мистецької освіти, зокрема музичної, дозволяє розширити можливості навчального середовища, що сприяє підвищенню якості навчання і допомагає задовольняти й розвивати пізнавальні інтереси учнів.

Вагомий внесок у дослідження проблеми формування пізнавальних інтересів школярів, зокрема підлітків, внесли С.Ананьїн, Ю.Бабанський, Н.Бібік, Л.Божович, В.Бондаревський, Л.Виготський, Л.Гордон, О.Дусавицький, А.Леонтьєв, І.Лернер, А.Маркова, А.Матюшкін, М.Махмутов, С.Рубінштейн, М.Скаткін, Г.Щукіна.

Низку питань щодо використання мультимедійних технологій на уроках музичного мистецтва розглянуто у працях О.Базелюка, Н.Бєлявіної, О.Бороздіна, Т.Затяміної, І.Красильнікова, Л.Масол, Ю.Пєтєліна, О.Тарачевої, Г.Тараєвої, О.Чайковської. На основі вищезазначених психолого-педагогічних і методичних напрацювань було розроблено методику формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій.

Метою статті є висвітлення змісту основних етапів дослідно-експериментальної роботи із впровадження розробленої методики та здійснення аналізу отриманих результатів.

Експериментальна перевірка методики здійнювалась у процесі музичного навчання учнів загальноосвітніх закладів м. Бучі Київської області. Всього в експерименті було задіяно 314 учнів 5-8 класів, що входили до складу контрольної (154 учня) та експериментальної (160 учнів) груп, 24 учителі музичного мистецтва, 96 батьків.

Упровадження розробленої методики відбувалось поетапно, з дотриманням певних педагогічних умов і передбачало творче застосування різноманітних організаційних форм, методів навчання і мультимедійних технологій.

Необхідними умовами здійснення дослідно-експериментальної роботи з формування пізнавального інтересу було визначено такі:

- стимулювання прагнення до пізнавальної діяльності на уроках музичного мистецтва;

- розвиток навичок планування пізнавальної діяльності із зазначенням конкретних цілей і способів їх досягнення;

- сприяння формуванню позитивного емоційного ставлення до процесу пізнання;

- збагачення музичного тезаурусу;

- розвиток уміння використовувати алгоритми вирішення пізнавальних завдань, стимулювання прагнення до пошуково-дослідницької діяльності;

- формування навичок здійснення самоконтролю, оцінювання і корекції власної пізнавальної діяльності.

Серед чинників, які забезпечували ефективність процесу формування пізнавального інтересу, виділили створення ситуації успіху, емоційного впливу; стимулювання суб'єктної позиції учнів у навчальному процесі, використання їхнього життєвого досвіду; емоційність, образність навчального матеріалу, його зв'язок з життям (практичне застосування знань); використання диференційованих завдань (індивідуальних і групових), можливість їх вибору; взаємодію на засадах діалогу та співробітництва [4].

Формувальна дослідницька робота проводилася у три етапи, кожен з яких (стимулюючо-підготовчий, настановчо-дослідницький, самостійно-дослідницький) мав своє завдання, мету і відповідну структуру. Розглянемо хід дослідно-експериментальної роботи на кожному з них.

Перший (стимулюючо-підготовчий) етап передбачав активізацію, стимулювання зацікавленості учнів у пізнавальній діяльності, ознайомлення їх з алгоритмами вирішення пізнавальних завдань, принципами роботи з програмовою продукцією. У результаті учнів зацікавила пізнавальна діяльність, вони дізнавалися, як її здійснювати за допомогою мультимедійних засобів. На цьому етапі переважаючими були фронтальні форми роботи. Пріоритет надавався таким методам навчання: бесіді, поясненню, демонстрації, ігровим методам. Для здійснення рефлексії використовувався метод самооцінювання за допомогою кольорових сигналів [2].

Мультимедійні ресурси (ППЗ, комп'ютерна презентація, електронні музичні енциклопедії, навчально-ігрові програми, Інтернет-технології та програми для співу "Караоке") застосовувалися вчителями фронтально з метою ознайомлення учнів з навчальним матеріалом, перевірки знань, у вокально-хоровій роботі.

Другий (настановчо-дослідницький) етап був спрямований на оволодіння учнями навичками здійснення пізнавальної діяльності із застосуванням мультимедійних засобів. У процесі навчальної діяльності із застосуванням фронтальних і групових форм роботи учні тренувалися, набували досвіду використання мультимедійних засобів у власній пізнавальній діяльності. Усі компоненти цієї діяльності (пізнавальне завдання, пізнавальна дія, самоконтроль та самооцінка) виконувалися та усвідомлювалися на основі наслідування вчителя або спільно з ним. На цьому етапі перевага надавалась проблемним методам навчання. Застосовувались також ігрові (інсценізація, рольові ігри), інтерактивні ("Мікрофон", "Коло ідей") методи навчання та метод проектів (групові, парні) [1]. З метою формування навичок рефлексії учнями заповнювався щоденник самоспостереження і самоконтролю, практикувався метод усного самозвіту на уроці та письмового звіту в кінці навчального року.

Використання мультимедійних ресурсів на зазначеному етапі відзначалось урізноманітненням форм їх застосування як учителями, так і учнями. Такі ресурси, як ППЗ, електронні музичні енциклопедії, навчально-ігрові програми застосовувались не тільки вчителем для викладення матеріалу, перевірки знань, а й учнями у груповій та індивідуальній роботі за підтримки педагогів. Знайомство школярів із технологією створення комп'ютерних презентацій відбувалось за допомогою вчителя інформатики на бінарних або інтегрованих уроках. Інтернет-ресурси використовувались з пошуковою метою (учитель і учні) і для створення предметної Інтернет-сторінки (учитель), на якій розміщувалася вся необхідна навчальна інформація (аудіо-, відеофрагменти, домашні завдання та рекомендації щодо їх виконання), здійснювалося обговорення актуальних мистецьких проблем [3]. пізнавальний інтерес підліток мультимедійний

Третій (самостійно-дослідницький) етап передбачав створення умов для безпосередньої самостійної пізнавальної діяльності учнів із використанням мультимедійних технологій. На цьому етапі учні самостійно визначали проблему, планували свої дії для її вирішення, здійснювали пошукову діяльність, використовуючи мультимедійні засоби за умов мінімальної допомоги вчителя. Характерною особливістю цього етапу стала пріорететність групових та індивідуальних форм роботи над проектами різних типів (дослідницькими, інформаційними, творчими) з безпосередньою гнучкою координацією зі сторони вчителя [5]. Крім того, для вирішення поставлених завдань у ході цього етапу застосовувались інтерактивні методи навчання: дискусія, "мозковий штурм", "прес-конференція", рольова гра. Значне місце на уроці відводилось перевірці домашнього завдання у вигляді презентації творчих і дослідницьких робіт.

У ході третього етапу учні самостійно працювали з електронними музичними енциклопедіями, ППЗ, навчально-ігровими програмами, використовували комп'ютерну презентацію для представлення власних проектів, творчих робіт, а також допомагали вчителю у підготовці матеріалів предметної Інтернет-сторінки.

Перевірка ефективності розробленої методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій здійснювалась на основі співставлення результатів експериментальних (ЕГ) і контрольних (КГ) груп. Ця перевірка передбачала проведення трьох зрізів (констатувального, контрольного та підсумкового) за допомогою методів і розроблених критеріїв оцінювання рівня сформованості пізнавального інтересу з використанням методів математичної статистики.

На основі таких критеріїв: стійкість пізнавальної мотивації, сформованість навичок цілепокладання, емоційне ставлення до пізнавального процесу, широта ціннісних уподобань, сформованість музичного тезаурусу, прагнення до здійснення пошуково-дослідницької діяльності, сформованість навичок самостійного вирішення пізнавальних завдань, активність, вольові якості, навички рефлексії - було виділено чотири рівні сформованості пізнавального інтересу підлітків - низький (емоційно-споглядальний), середній (спонукально-накопичувальний), достатній (ініціативно-репродуктивний) і високий (самостійно-пошуковий).

У результаті порівняння даних констатувального і підсумкового зрізів було зафіксовано значні зміни показників сформованості пізнавального інтересу в учнів ЕГ: зменшення низького рівня на 18,7%, середнього - на 25%, збільшення достатнього на 25%, високого - на 17,5%. В КГ зафіксовано незначні зміни у кількісних показниках: зменшення низького рівня на 3,2%, середнього - на 3,9%, збільшення достатнього на 3,9%, високого - на 3,2%. Співставляючи результати підсумкового діагностування між ЕГ та КГ можна констатувати таке: в КГ найбільшний показник має середній рівень (44,8%), а найнижчий - високий (4,5%), що спостерігалось і в результаті констатувального зрізу; в ЕГ найвищий показник після формувального експерименту має достатній рівень (49,9%), а найнижчий - низький - 6,9%. Ці та вищезазначені факти свідчать про значні позитивні зміни, підвищення загального рівня сформованості пізнавального інтересу учнів ЕГ порівняно з учнями КГ.

Висновки

Підсумовуючи, робимо висновок, що завдяки впровадженню розробленої методики на уроках музичного мистецтва в учнів посилилася активність, прагнення до пізнання музики, здійснення самостійної пізнавальної діяльності. Підлітки почали цікавитися музикою різних напрямів і стилів, що значно збагатило і розширило їхній музичний тезаурус. Школярі набули досвіду роботи у групах, покращилася якість навчального спілкування, рівень сформованості їхніх комунікативних навичок. Можна констатувати посилення спрямованості учнів на саморозвиток, вихід пізнавальної діяльності за межі класно-урочної роботи. Крім того, варто наголосити на змінах у ставленні підлітків до комп'ютера, який почав використовуватись у якості досконалого технічного засобу для здійснення пошукової, пізнавальної діяльності, для творчості та самовдосконалення.

Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що розроблена методика формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій є ефективною в сучасних умовах розвитку загальної музичної освіти.

Проте, варто зазначити, що проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. На нашу думку, подальшого розроблення потребує методика застосування на уроках музичного мистецтва у різних видах навчально-пізнавальної діяльності окремих типів мультимедіа (зокрема телекомунікаційних технологій), а також упровадження мультимедійних технологій у систему позаурочної і позакласної музичної освіти.

Список використаних джерел

1. Зінченко С.М. Ділова гра як метод активного навчання / С.М. Зінченко // Обдарована дитина. - 2009. - №8. - С. 36-41.

2. Лізинський В.М. Прийоми та форми в навчальній діяльності / В.М.Лізинський. - Харків : Ранок, 2007. - 160 с.

3. Ляшенко Б.М. Інтернет-пошук у навчальному процесі та професійному вдосконаленні вчителя / Б.М.Ляшенко, О.С. Сверчевська // Комп'ютер у школі і сім'ї. - 2009. - №8. - С. 40-42.

4. Максимюк С.П. Педагогіка : навчальний посібник / С.П. Максимюк. - К. : Кондор. - 2005. - 667 с.

5. Полат Е.С. Современные педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина. - 2-е изд., стер. - М. : Академия, 2008. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru