Компетентнісно-орієнтований підхід до підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетентнісно-орієнтований підхід до підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей

Чмир В.М.

доцент кафедри транспортних засобів та спеціальної техніки

Проаналізовано компоненти професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей. Установлено проблеми, наявні у сучасному процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей. Визначено принципи компетентнісно-орієнтованого підходу в підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей.

Ключові слова: компетентність, майбутні інженери, компетентнісно-орієнтований підхід, принципи навчання.

Постановка проблеми. Українське суспільство потребує фахівців, підготовлених відповідно до світових освітніх стандартів, компетентних, амбітних, з інноваційним мисленням та прагненням реалізовувати власні ідеї у професійній діяльності. Кожна сфера суспільного життя, зокрема і технічна сфера, яка найбільшою мірою забезпечує прогрес суспільства, потребує компетентних фахівців. Тому формування професійної компетентності стає одним з основних завдань усього процесу підготовки майбутніх інженерів.

Нині відбуваються процеси модернізації вітчизняної системи вищої інженерної освіти як цивільної, так і військової відповідно до Болонської декларації. Це означає, що інтеграція в європейський соціокультурний і освітній простір потребує значного підвищення ефективності та якості навчально-виховного процесу, зокрема в аспекті формування професіоналізму майбутніх інженерів, також і майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз наукових досліджень [1-10] свідчить, що професійна підготовка майбутніх інженерів має важливе значення для розвитку українського суспільства, його матеріальної бази. Так, В.Кремень, С.Пазинич, О.Пономарьов стверджують, що у процесі реалізації змісту професійної підготовки інженера важливо враховувати інноваційні, інтеграційні, міждисциплінарні підходи, що сприяє формуванню компетентного спеціаліста [8]. Н.Берестецька, О.Войцехівський, А. Гладир, М.Гордієнко, М.Недбай у дослідженнях розкрили окремі аспекти підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей [1-3; 6]. У працях А.Долженко та В. Шатуновського ґрунтовно представлено процес підготовки майбутнього інженера та наголошено на потребі відмови від орієнтації лише на предметні знання, вміння та навички [4]. Однак питання компетентнісно-орієнтованого підходу у навчанні майбутніх інженерів-прикордонників потребує детального дослідження та є актуальним.

Мета статті - дослідження сутності компетентнісно-орієнтованого підходу в навчанні майбутніх інженерів-прикордонників інженерних спеціальностей, розкриття особливостей організації навчання інженерів у вищому військовому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу. Вища військова технічна освіта нині перебуває у стані реформування. Зусилля професорсько-викладацького колективу вищих військових навчальних закладів, які готують фахівців технічних спеціальностей, зосередженні на підвищенні якості освіти, що є умовою ефективної професійної підготовки персоналу. Саме перехід до компетентнісно-орієнтованої парадигми в освіті, на нашу думку, дозволить вирішити суперечності між вимогами до якості вищої військової технічної освіти та актуальними освітніми результатами. Компетентнісно-орієнтована освіта передбачає впровадження в педагогічну практику компетентнісної моделі інженерної освіти - проекту системи, у якому основним результатом є спеціальні професійні та ключові компетенції випускника.

Приєднуємося до думок В.Петрук, що професійна компетентність - це готовність майбутнього інженера мобілізувати власні ресурси (організовані в систему знань, умінь, здібностей та особистісних якостей), необхідні для ефективного вирішення професійних завдань у типових та нестандартних ситуаціях, що включає в себе ціннісні відношення особистості до цих ситуацій. Ключові (загальні) компетенції дослідник трактує як здатність особистості до ефективного вирішення певної групи професійних завдань, які виникають у діяльності сучасного спеціаліста незалежно від професії та спеціальності. Професійні компетенції розглядаються як компоненти професійної компетентності (системи знань, вмінь і навичок, професійно значущих якостей особистості, що забезпечує можливість виконання професійних обов'язків певного рівня) майбутніх інженерів [8].

А. Маркова виділяє чотири види професійної компетентності (спеціальну, соціальну, особистісну та індивідуальну):

- спеціальна або діяльнісна професійна компетентність - це діяльність особистості на високому професійному рівні, що включає спеціальні знання й уміння застосувати їх на практиці;

- соціальна професійна компетентність - здатність володіти способами спільної професійної діяльності й співробітництва, прийнятими у професійному співтоваристві прийомамипрофесійного спілкування;

- особистісна професійна компетентність передбачає володіння способами самовираження й саморозвитку, засобами протистояння професійній деформації. Сюди ж відносять здатністьфахівця планувати свою професійну діяльність, самостійно приймати рішення, визначати проблему;

- індивідуальна професійна компетентність - це володіння прийомами саморегуляції, готовність до професійного зростання, несхильність до професійного старіння, наявність стійкоїпрофесійної мотивації [5].

У якості однієї з найважливіших складових професійної компетентності А.Маркова розглядає здатність самостійно здобувати нові знання, набувати вміння, а також використовувати їх у практичній діяльності. Вважаємо за можливе використати наведені вище види професійної компетентності до завдань оцінки професіоналізму інженера.

Окрім того, світова спільнота відповідно до критеріїв ABET (Accreditation Board for Engineering and Technology) висуває до майбутніх інженерів такі вимоги:

- знання і розуміння сучасних науково-технічних, суспільних і політичних проблем;

- здатність застосовувати природничо-наукові, математичні та інженерні знання на практиці;

- уміння застосовувати навички та вивчені методи в інженерній практиці;

- здатність формулювати й вирішувати інженерні проблеми;

- здатність проектувати процеси або системи відповідно до поставлених завдань;

- уміння планувати й проводити експерименти;

- уміння фіксувати й інтерпретувати дані;

- здатність працювати в колективі;

- професійна та етична відповідальність;

- широка ерудиція, достатня для розуміння глобальних соціальних наслідків інженерних рішень;

- розуміння необхідності вчитися постійно, здатність до самоосвіти [10].

Варто враховувати також, що діяльність випускника Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ) певною мірою відрізняться від діяльності випускників цивільних ВНЗ, адже майбутнім офіцерам-прикордонникам доведеться вирішувати важкі, навіть екстремальні, ситуації у своїй службовій діяльності. навчання прикордонник інженерний компетентність

Ураховуючи результати дослідження Л.Попової [9], робимо висновок, що майбутні офіцери-прикордонники інженерних спеціальностей повинні володіти і такими якостями:

- технічними знаннями та вміннями;

- здатністю сприймати значні обсяги інформації;

- здатністю проаналізувати велику кількість розрізнених фактів;

- гнучкістю мислення (здатністю змінювати плани, способи вирішення технічної проблеми під впливом зміни службової ситуації);

- фізичною витривалістю та координацією рухів;

- психічною та емоційною витривалістю;

- здатністю швидко реагувати на ситуацію;

- вмінням самостійно приймати рішення;

- здатністю діяти в екстремальних умовах;

- розвиненою образно-прикладною пам'яттю;

- розвиненим аналітичним мисленням.

Аналіз процесу підготовки інженерного персоналу Державної прикордонної служби України свідчить, що рівень підготовки випускників не відповідає сучасним вимогам інженерної освіти. Наявна технологія освіти не забезпечує необхідні умови для формування професійної компетентності у майбутніх випускників ВВНЗ, розкриття їхнього творчого потенціалу, розвиток у курсантів навичок самоосвіти тоді, як інженерна освіта повинна реалізувати випереджувальну функцію.

Власний педагогічний досвід та опитування викладачів кафедри транспортних засобів та спеціальної техніки дають підстави для висновку, що викладання фундаментальних дисциплін в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького вимагає глибокого переосмислення, оскільки традиційні методики викладання академічних курсів фундаментальних дисциплін не можуть забезпечити формування необхідного рівня компетентності у майбутніх інженерів. Сьогодні існує вимога демонструвати прикладний характер теоретичних положень, враховувати стратегічну ціль - формування такого спеціаліста-інженера, який після закінчення ВВНЗ матиме достатній рівень практичної інженерної діяльності.

Ураховуючи різні підходи до визначення професійної компетентності, було укладено систему ключових компетенцій майбутніх інженерів, одним із найважливіших компонентів якої є мотиваційна компетенція. Її розглядаємо як сформованість у курсантів мотивів до якісного здійснення професійної діяльності, тобто здобуття необхідних знань, набуття відповідних умінь і навичок, професійно важливих якостей особистості, які забезпечують можливість виконання професійних обов'язків на певному рівні.

Когнітивно-творчу компетенцію трактуємо як здатність майбутніх офіцерів-прикордонників творчо здобувати нові знання, набувати вміння, навички, формувати творчий потенціал самоосвіти та саморозвитку, що визначає їхню здатність до творчості та успішності творчої діяльності.

Компонентом професійної компетентності є також комунікативна компетенція, яка базується на вміннях спілкуватися, знанні методів взаємодії та їх ефективного використання у процесі інженерно-технічної, інженерно-педагогічної, командирської і навіть науково-дослідної діяльності.

Дослідження проблеми методологічних принципів формування професійної компетентності у майбутнього офіцера-прикордонника виявили суперечності, що існують у процесі фундаментальної підготовки курсантів, а саме: практика навчання фундаментальним дисциплінам у НАДПСУ характеризується певними недоліками - недостатньою відповідністю специфіці професійної діяльності та вимогам, які висуваються перед сучасним спеціалістом; одноманітністю методів, форм і прийомів викладання фундаментальних дисциплін, що викликає утилітарний підхід до їх вивчення та зниження інтересу до майбутньої професії.

На основі багаторічного досвіду роботи було визначено та обґрунтовано концептуальні принципи процесу формування базових професійних компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників технічних спеціальностей. Як перший концептуальний принцип розглядаємо професійну спрямованість викладання фундаментальних дисциплін, тобто забезпечення фундаментальної підготовки курсантів з урахуванням програмового рівня (стандарту) теоретичних знань, вмінь і навичок з дисциплін циклу; формування підсистеми теоретичних знань і вмінь, що сприяють вивченню профільних дисциплін, засвоєнню професії, використанню цих знань у різних умовах майбутньої практичної діяльності з урахуванням змін науково-технічного процесу; забезпечення розвитку в курсантів ціннісного ставлення до обраної сфери майбутньої діяльності, розвиток інтелектуальних якостей і моральних характеристик [6].

Другий концептуальний принцип передбачає організацію навчального процесу у вищому військовому навчальному закладі, що готує фахівців інженерних спеціальностей, на основі активного впровадження інноваційних технологій навчання, що, у свою чергу слугує розробленню практично-орієнтованих активних методів навчання: ділових ігор, кейсів, круглих столів, евристичних завдань тощо. Такі підходи у вивченні фундаментальних дисциплін не тільки формують у курсантів професійні навички, а й сприяють розвитку в них універсальних якостей і властивостей: здатності до творчості, професійного спілкування, вміння приймати рішення в умовах службової діяльності тощо.

Третій із визначених концептуальних принципів полягає у розвитку в курсантів раціональних прийомів розумової діяльності, необхідних для ефективної освіти в умовах ВВНЗ, організації їхньої самостійної роботи. Важливим у цьому є організація науково-дослідної роботи курсантів - написання ними рефератів, доповідей, курсових робіт, науково-дослідних робіт, дипломних проектів тощо.

Четвертий концептуальний принцип передбачає зміну ролі викладача вищого військового навчального закладу. Викладач, відмовившись від ролі центральної фігури процесу навчання, людини, яка дає знання та перевіряє їх засвоєння, повинен виконувати насамперед функції організатора навчально-виховного процесу курсантів, фасилітатора, що підтримує курсанта в його навчальній діяльності, сприяє успішному просуванню в навчанні, допомагає вирішити проблеми, що виникають, освоїти значні обсяги різноманітної інформації.

П'ятий концептуальний принцип передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу. Модульно-рейтингова система оцінювання успішності курсантів за кожним модулем забезпечує регулярний контроль процесу навчання в цілому, тим самим орієнтує курсанта на систематичну роботу протягом семестру, сприяє його мотивації до успішної активної аудиторної та самостійної позааудиторної діяльності; уможливлює оперативний аналіз результатів та своєчасну корекцію навчального процесу.

Висновки

Таким чином, для формування професійної компетентності майбутнього інженера відповідно до визначених концептуальних принципів пропонуємо навчально-методичну систему вивчення дисциплін фундаментального циклу, головною метою якої є поетапне формування фахівця, здатного адаптуватися в умовах майбутньої службової діяльності. Реалізація поставленої цілі передбачає кардинальну зміну технології навчання фундаментальним технічним дисциплінам у вищих військових навчальних закладах, а саме: наповнення фундаментальних дисциплін професійно спрямованим інженерним змістом; зміну ролі викладача, тобто перехід до співпраці; перебудову процесу навчання та виховання на основі активної творчої діяльності, самоосвіти курсанта.

Список використаних джерел

1. Берестецька Н.В. Інтегроване навчання як умова формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей до іншомовного професійного спілкування / Н.В.Берестецька, О.В.Герасимюк // Гуманізм та освіта : збірник матеріалів Х Міжнародної наук.-практ. конф., м. Вінниця, 14-16 вересня 2010 р. / Вінницький Національний технічний університет. - Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2010. - С. 309-312.

2. Войцехівський О.Л. Індивідуалізація й диференціація навчання курсантів в контексті підвищення ефективності системи цільової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників [Електронний ресурс] / О.Л.Войцехівський // Соціум. Наука. Культура : матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції. - Режим доступу : http://intkonf.org.

3. Гладир А.І. Підвищення якості професійної підготовки інженерів-електромеханіків в умовах інтернаціоналізації ринку праці [Електронний ресурс] / А.І.Гладир, М.Г.Гордієнко // Проблеми освіти : збірник наукових праць. - 2010. - № 4. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vkdpu/2010_4_3/193.pdf.

4. Долженко А.В. Современные методы обучения в технических вузах / А.В.Долженко, Л. В. Шатуновский. - М. : Высшая школа, 1990. - 211 с.

5. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К.Маркова. - М. : Международный гуманитарный фонд "Знание", 1996. - 312 с.

6. Недбай М.П. Результати дослідження процесу інтенсифікації викладання навчального матеріалу технічної спрямованості курсантам гуманітарних напрямів навчання / М.П.Недбай // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту = Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports : наукова монографія; за редакцією проф. С.С.Єрмакова - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 9. - С. 106-109.

7. Неперервна професійна освіта : філософія, педагогічні парадигми, прогноз : монографія / [В.П.Андрущенко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, С.Д.Максименко, Н.Г.Ничкало та ін.] / за ред. В.Г. Кременя. ? К. : Наукова думка, 2003. ? 853 с.

8. Петрук В.А. Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі вивчення фундаментальних дисциплін : монографія / В.А.Петрук. - Вінниця : Універсум-Вінниця, 2006. - 292 с.

9. Попова Л.А. Взаимосвязь практической и теоретической подготовки будущих инженеров в чрезвычайных ситуациях / Л.А.Попова // Материалы ХХХІХ научно-технической конференции по итогам работы профессорско-преподавательского состава СевКавГТУ за 2009 год. Том третий. Общественные науки. - Ставрополь : СевКавГТУ, 2010. - 131 с. - Режим доступа :http://www.ncstu.ru

10. ABET Academic Newslett er. - November, 2010. - Режим доступу : http://www.abet.org/Academic-Newsletter/Nov10/briefs.shtml#Criteria.

Размещено на Allbest.ru