Крилаті вирази та їх літературні першоджерела. Спецкурс із зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті допрофільної гуманітарної підготовки. 8 клас

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Крилаті вирази та їх літературні першоджерела. Спецкурс із зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті допрофільної гуманітарної підготовки. 8 клас

Виконав:

Дем'яненко О.О.

Подано програму елективного курсу із зарубіжної літератури для учнів 8 класів гуманітарних закладів освіти у контексті допрофільної гуманітарної підготовки. Розкрито використання навчальних матеріалів, сучасних аспектів методичної науки щодо розвитку творчих (у вузькому значенні - ораторських) здібностей учнів. Програма вміщує пояснення щодо її запровадження, змістовий матеріал і необхідні методичні коментарі.

Ключові слова: елективний курс, крилаті вислови, творчі здібності, комунікативність.

Дано программу элективного курса по зарубежной литературе для учеников 8 классов общеобразовательной школы в контексте допрофильной гуманитарной подготовки. Раскрыто использование материалов, современных аспектов методики по проблеме развития творческих (в узком смысле - ораторских) способностей учеников. Программа содержит объяснительную записку, ее содержательный материал, необходимые методические комментарии.

Ключевые слова: элективный курс, крылатые выражения, творческие способности, коммуникативность.

The article demonstrates the program of elective course for the pupils of 8-th form, which can be used during preparing professional learning of the Foreign literature. It is devoted to the opening of the main learning materials, modern methodical aspects of the creative (oratory) skills developing of the pupils. The program is consisted of the preposition, program basic material and methodical comments.

Key words: elective course, connotations, creative skills, communicative skills.

Відповідно до Концепції профільного навчання [3] визначено ідею орієнтування на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної й допрофесійної освіти. Зазначена диференціація як напрям оновлення системи загальної середньої освіти передбачає: по-перше, широку інтеграцію, що створює умови для професійного самовизначення учня (елементом якої і є профільне навчання як специфічний вид диференційованого); по-друге, спеціалізацію освіти.

Гуманітарний профіль є способом організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене й професійно (читаємо - соціально-гуманітарно) спрямоване вивчення циклу предметів і дисциплін. Обов'язковою в системі гуманітарного навчання є допрофільна підготовка: передбачення додаткового часу на вивчення предметів інваріантної частини; цілісне соціально-гуманітарне планування варіативної частини, вивчення курсів за вибором, факультативних курсів, професійна діагностика і профорієнтаційне навчання тощо.

Висвітлення програми елективного курсу передбачає врахування основних аспектів його формування:

- концептуального, що складає комплексну ідею реалізації програми курсу;

- змістового, який висвітлює зміст вивченого у межах курсу;

- процесуального, представленого етапами вивчення навчального матеріалу, пріоритетними методами, відповідними прийомами і видами навчальної діяльності, а також конкретними навчальними завданнями.

Комплексна мета реалізації програми елективного курсу пов'язана з її навчальними, виховними й розвивальними можливостями і спрямовує процес навчання на цілісний інтелектуально-творчий розвиток особистості школяра. Ця ідея тісно пов'язана з сучасними дослідженнями в галузі психології розвитку творчого механізму школяра [4], а також методики розвитку ораторських здібностей школярів середньої ланки у процесі вивчення зарубіжної літератури [2].

Змістовий компонент програми складають наявні в сучасному мовознавстві й літературознавстві дослідження крилатих висловів, джерелом яких є тексти світового красного письменства (Л.Скрипник, А.Коваль, В.Коптілов, Н.Корж, Ф.Луцька, В.Мокієнко, Ю.Цимбалюк, Г.Бігун та інші) [1;5-9].

Зазначені аспекти сучасних досліджень започатковують розв'язання порушеної проблеми і подальшого її вивчення на процесуальному рівні.

Основне завдання допрофільного періоду навчання - забезпечити основу для подальшого профільного навчання, сформувати і системно розвивати гуманітарне мислення школярів, мовлення, розширити кругозір, формувати етико-естетичні цінності й переконання. На рівні реалізації зазначених завдань передбачено оновлення і розробку педагогічних технологій на основі застосування активних форм навчання, самостійної учнівської діяльності, насамперед - вдосконалення змісту гуманітарної освіти. Ця ідея є основою створеної програми елективного курсу.

Пояснювальна записка.

Зміст програми спецкурсу має на меті ознайомити учнів і витлумачити їм різноманітний лексичний і фразеологічний матеріал, що традиційно визначають "крилатими виразами". Саме так називають сталі загальновживані фразеологічні мовні одиниці, джерело яких може бути встановлене. Такими джерелами є окремі цитати з літературних творів, кіноекранізацій, вислови, походження яких пов'язане з античною культурою, Біблією, літературою давньою й новою, історією тощо.

Існування в сучасній літературній мові крилатих виразів є яскравим свідченням міцних історико-культурних зв'язків з мовами інших народів, впливу інонаціональної культури на розвиток української. Сталі висловлювання античного й біблійного походження є доказом того, що мова завжди вбирає в себе здобутки світової культури попередніх епох.

Однією з найвиразніших прикмет крилатих виразів є їх словотворчість, багатоваріантність. Наприклад, поряд з іменем Дон Кіхота, що набуло широкого узагальнення, вживаними є його похідні форми: донкіхотство, донкіхотствувати. Можемо визнати, що фразеологічні одиниці конденсують у собі величезний емоційно-культурний досвід людства. Таким чином, актуальність ознайомлення з крилатими виразами пояснюється тим, що знання їх змісту сприятиме належній оцінці й глибокому розумінню контекстів, в яких вони вживаються. Кожна людина, що вважає себе культурною, має володіти цими скарбами літературної мови, збагачуючи свій мовно-культурний досвід.

У контексті допрофільної гуманітарної підготовки учнів 8 класів метою впровадження спецкурсу є системна організація роботи вчителя-словесника з розвитку зв'язного усного мовлення школярів (збагачення словникового запасу учнів, розвиток умінь і навичок зв'язного монологічного й діалогічного висловлювання), формування комунікативних і саморегулятивних компетентностей учнів підліткового віку. Вивчення матеріалу спецкурсу сприятиме розвитку самостійності учнів, нестандартного підходу до аналізу й інтерпретації творів світової літератури, вихованню любові до рідної мови та її скарбів.

Реалізація мети потребує вирішення основних завдань:

· формувати й розвивати вміння планувати роботу, збирати й інтерпретувати навчальний матеріал відповідно до навчальної ситуації;

· розвивати здатність самостійно працювати з художнім твором; уміння й навички лаконічно, грамотно й виразно висловлювати власну думку, аргументувати її, вести бесіду в полемічній формі;

· залучати школярів до літературних скарбів з метою розвитку естетичних смаків і поваги до світової, а в її межах - рідної культури.

Особливістю змісту і завдань спецкурсу є переважно усний характер опрацювання навчального матеріалу, обговорення літературних творів, що були предметом вивчення на заняттях зарубіжної літератури в попередніх класах. Разом із тим програма спецкурсу не дублює вивчене, а дозволяє на його основі удосконалити розмовні вміння й навички, формувати основні компетенції учнів, виявити культурно-естетичні й етичні цінності художніх творів, відображені в сучасній українській літературній мові.

Програма спецкурсу розрахована на 17 годин (1 година на тиждень) і складається зі вступу і 3-х тематичних розділів. Зміст програми має тісний зв'язок із низкою навчальних предметів: українською та зарубіжною літературами, українською мовою, історією.

Пріоритетними у процесі роботи на заняттях є евристичний, репродуктивно-творчий та частково - дослідницький методи навчання. Рекомендується під час обговорення літературних текстів використовувати також метод творчого читання (коментованого, в ролях, виразного тощо), систему запитань евристичного і проблемного характеру, практично-творчі вправи на доповнення, зіставлення, компонування, узагальнення тощо,літературні задачі, які допоможуть створити творчу навчальну ситуацію. У контексті евристичної бесіди, диспуту, дослідження, вирішення різнотипних творчих завдань рекомендується звертати особливу увагу на міжлітературні зв'язки, знаходити спільне й відмінне між творами зарубіжної та української літератур, виявляти джерела їх зв'язків, специфіку інонаціонального твору.

Матеріал курсу є цінним фоновим матеріалом історико-культурного характеру, що може бути використаний на уроках літератури (як української, так і зарубіжної). На завершення роботи рекомендуємо провести бібліотечне заняття з метою презентації літературних творів, впливу на читацький вибір учнів і подальшого формування їхнього естетичного смаку. Кінцеві результати вивчення спецкурсу школярі мають оформити у вигляді творчих робіт різних жанрів (усно чи письмово, індивідуально, групою чи колективно). крилаті вислови гуманітарна підготовка

Наведемо приклад такої роботи на заняттях.

Досліджуючи історію формування фразеологічної одиниці "Баба Яга", учні дійдуть висновку про широкий загальнослов'янський ужиток імені казкової героїні. Словаки називають її Ягою-Бабою, і Лежи-Бабою, чехи - Єжибабою, Єзинкою, поляки - Єндзою, Єндзиною. Усі назви героїні походять від кореня "jegъ", що означає "злий, мерзенний". Учням у процесі дослідження стає зрозуміло, що в сучасній українській мові це казкове ім'я здобуло широкого узагальнення, цим іменем називають в одному випадку - сварливу, злу жінку, в іншому - оцінюють її зовнішність. Учні в процесі роботи вирішують, аргументуючи власну думку, наступні проблеми: 1) яке із значень найяскравіше виявлялось у російських казках (чи всі зазначені); 2) яке із значень увійшло в сучасну українську мову як стала одиниця.

Кінцевою метою роботи учнів із навчальним матеріалом є усвідомлення причин фіксування і мети використання сталих виразів в українській літературній мові. Структурну модель спецкурсу представлено в узагальненому вигляді (рис.1).

Рис. 1. Структурна модель спецкурсу „Крилаті вирази та їх літературні першоджерела”

Зміст програми

Вступ (1 год.)

Лексикологія й фразеологія як розділи мовознавства. Сутність понять "лексична одиниця", "фразеологічна одиниця", "сталий вираз". Походження фразеологізмів.

Прислів'я, приказки, літературні цитації, що стали крилатими одиницями.

І розділ. Антична мудрість у крилатих виразах (4 год.)

Античність: історичні й культурні факти, розвиток античної літератури. Міфологія - джерело літературної творчості. Гомерові епоси. Поема "Енеїда" Вергілія як джерело створення крилатих виразів. Образи, теми, літературні та побутові цитації з античної літератури (Н.Готорн, Данте, І.Франко, І.Котляревський, А.Малишко, Б.Олійник та інші).

Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): Танталові муки; Сізіфова праця; Авгієві стайні; Ахіллесова п'ята; поклонятися Бахусу; боятися данайців, що приносять дари; Гадесові поля; дійти до Геркулесових стовпів; пута Гіменея; титанічна праця; Прометей; Зевс; Дамоклів меч; дволикий Янус; Дедал та Ікар; скринька Пандори; Зевс-громовержець; золоте руно; менторський тон; олімпійський спокій; Одіссея; гомеричний сміх.

ІІ розділ. Біблійні сюжети й образи в крилатих виразах (5 год.)

Біблія як пам'ятка словесного мистецтва. Загальна характеристика священного письма, його структура. Біблійні вислови, образи, сюжети в сучасному культурному й літературному контексті.

Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): Адамове ребро; Адамові діти; Альфа й омега; апостол правди і науки; Вавілонська вежа (стовпотворіння); воскресіння Лазаря; іти на Голгофу; Золоте теля; праведний Іов; Ірод; Іудин поцілунок; Каїн і Авель; кожний камінь кричить; співати Лазаря; внести свою Лепту; манна небесна; наріжний камінь; Ноїв ковчег; обітована земля; пісня пісень; плоть і кров; притча во язицех; Содом і Гоморра; суєта суєт; терновий вінок; кромішна тьма; умивати руки; у поті чола; фіговий листок; Хам; Хома невіруючий; тримати каміння за пазухою; Камо грядеши?

ІІІ розділ. Світова художня література як джерело поповнення крилатих слів української літературної мови (5 год.)

Поняття про світовий історико-літературний процес. Літературно-мистецькі напрями, жанри та їх різновиди, твори видатних представників красного письменства.

1. Байки Езопа, Лафонтена, Крилова.

Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): А слона й не примітив; Дем'янова юшка; ні пава, ні ворона; зозуля хвалить півня; медвежа послуга; Слон і Моська; левова частка; Вовк і Ягня; езопівська мова; цей виноград зелений.

2. Народні та літературні казки.

Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): Голий король; Попелюшка; Премудрий піскар; Червона Шапочка і Сірий Вовк; Баба Яга і Кощій.

3. З літератури доби середньовіччя та Відродження.

Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): Трістан та Ізольда, Данте і Беатрічче; Дантове пекло; Лаура і Петрарка; битися з вітряками; Дульсінея; Гамлетові сумніви; Лореляй (Лорелей).

П і д с у м о к (2 год.)

Узагальнення та систематизація вивченого.

Презентація учнями творчих проектів.

Орієнтовні вимоги щодо рівня якості навчальних досягнень учнів

Якість навчальних досягнень учнів має оцінювати комплекс основних компетентностей, сформованих у процесі колективної творчої роботи за рівнями (високий, достатній, середній, низький). Визначення критеріїв якості відбувається з урахуванням основних вимог щодо знань і вмінь учнів 8 класів, визначених програмами із зарубіжної літератури. Тому результати навчально-творчої діяльності учнів передбачено аналізувати за сформульованими рівнями якості (що дасть можливість здійснювати педагогічне спостереження і застосування технології моніторингового контролю) та оцінювати за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів.

Високий рівень:

· здатність до самостійного пошуку, аналізу й інтерпретації історико-культурного та літературного матеріалу відповідно до теми та навчальної ситуації;

· вміння залучати фоновий матеріал, життєві та навчальні асоціації до власного висловлювання;

· здатність до узагальнення та абстрагування;

· вміння лаконічно і виразно висловлювати власну думку, її аргументувати;

· розвинені вміння ведення бесіди у полемічній формі;

· здатності зіставляти, порівнювати літературні твори, оцінювати естетичну цінність художньої літератури.

Достатній рівень:

· здатність добирати і критично осмислювати літературний матеріал відповідно до навчальної теми;

· вміння точно і повно відтворювати, описувати й порівнювати історико-культурні та літературні факти;

· здатність до узагальнення навчального матеріалу;

· вміння грамотно і лаконічно висловлювати думки, брати участь в обговоренні навчальної проблеми;

· здатність оцінювати літературний твір як зразок словесного мистецтва.

Середній рівень:

· фрагментарне й загальне розуміння літературного матеріалу відповідно до теми;

· вміння використати окремий історико-культурний і літературний матеріал у процесі навчальної бесіди;

· здатність брати епізодичну участь в обговоренні навчальної проблеми, часткове відтворення фактичного матеріалу;

· загальне розуміння естетичного значення світової літератури у розвитку сучасної літературної мови.

Низький рівень:

· слабке розуміння літературного матеріалу відповідно до теми;

· незнання інформації, слабка здатність до фрагментарного відтворення фактичного матеріалу;

· пасивність в обговоренні навчальної проблеми;

· відсутність інтересу до предмета обговорення.

Необхідно зазначити, що програма елективного курсу пройшла час апробування і використовується вчителями Київської області з 2002 року. За результатами її використання зазначимо, що дана програма виявляє значні розвивальні можливості школярів, активізує їхню комунікативність, читацькі інтереси, дозволяє ефективно організовувати практично-творчу діяльність на уроках літератури та в позакласній роботі. Матеріал програми спецкурсу може стати основою для подальшого створення елективних курсів з розвитку зв'язного мовлення школярів старших класів.

Список використаної літератури

1. Бігун Г. Вибрані прислів'я та приказки п'ятьма мовами. - К.: Тандем, 2000. - 136 с.

2. Дишлюк Ю.М. Формування ораторських умінь в учнів 5-8 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2002. - 199, [39] арк.: табл.

3. Концепція профільного навчання. - ІЗ МОН України. - 2003. - №24. - С.4-5.

4. Клименко В.В. Механізм творчості: чим його розвивати // Шкільний світ. - 2001. - №№ 25-28. - С. 3-94.

5. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові. - К.: Вища школа, 1975. - 335 с.

6. Корж Н.Г., Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. - К., 1988. - 289 с.

7. Мокиенко В.М. В глубь поговорки. - К.: Рад. школа, 1989. - 221 с.

8. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. - К.: Наукова думка, 1973. - 315с.

9. Цимбалюк Ю.В.Латинські прислів'я та приказки. - К., 1990. - 116 с.

Размещено на Allbest.ru