Інноваційні підходи до організації навчального процесу в закладах післядипломної педагогічної освіти в контексті Болонської угоди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні підходи до організації навчального процесу в закладах післядипломної педагогічної освіти в контексті Болонської угоди

Григор'єва О.В., кандидат

біологічних наук, доцент

Федоренко Л.М., доцент, кандидат

фізико-математичних наук

У статті розкрито способи і перспективи розвитку післядипломної освіти. Показано методи, можливості та переваги впровадження кредитно-модульної системи у навчальний процес курсової підготовки вчителів.

Ключові слова: навчальний процес, кредитно-модульна система, післядипломна педагогічна освіта.

В статье изложены способы и перспективы развития последипломного образования. Показаны методы, возможности и преимущества внедрения кредитно-модульной системы в учебный процесс курсовой подготовки учителей.

Ключевые слова: учебный процесс, кредитно-модульная система, последипломное педагогическое образование.

Ways and perspectives of post-diploma development of educational system are worked out in the article. Methods, possibilities and advantages of the introduction of credit-modular system in the teaching process a course of teacher training are showing.

Key words: teaching process, credit-modular system, postgraduate teacher education.

Приєднання України у 2005 році до Болонського процесу сприяло активному реформуванню вищої освіти країни. Сьогодні можна говорити про значні успіхи вищих навчальних закладів, які долучились до експерименту, у формалізації навчального процесу відповідно до вимог кредитно-модульної системи. Перші кроки модернізації вищої освіти у напрямі євроінтеграції показали як позитивні, так і негативні моменти. Якщо негативні прояви більшою мірою пов'язані із застарілою нормативно-правовою базою, яка регламентує вищу освіту, недостатністю фінансування, високим рівнем корупції, що значно заважає впровадженню реформи, то позитиви розкривають великий потенціал розвитку української вищої освіти у межах Болонської декларації. Неухильний рух осучаснення освіти України в напрямі реалізації основних принципів Європейської освітньої угоди дозволить достатньо швидко вивести вищі навчальні заклади та їх випускників на конкурентний ринок освітніх послуг Європи та світу [1; 2].

Такі ж перспективи модернізації має і післядипломна освіта України. Проте відмінності у формах і змісті навчального процесу не дозволяють використовувати експериментальні положення, запропоновані для вищих навчальних закладів Міністерством освіти і науки України. Отже, вважаємо, єдиний можливий спосіб розвитку післядипломної педагогічної освіти - експериментування. післядипломний освіта кредитний модульний

Мета дослідження - розроблення моделі організації навчально-виховного процесу за кредитно-модульною системою в закладі післядипломної педагогічної освіти.

Кілька закладів післядипломної педагогічної освіти різних регіонів країни (після Центрального, Харківського та Луганського інститутів) розпочали роботу над створенням та апробацією інноваційних підходів до організації навчального процесу за кредитно-модульною системою.

Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти запровадив нову форму навчальної роботи у 2009 році. Уперше освітяни області (які атестувались 2008 року) стали слухачами курсів підвищення кваліфікації за кредитно-модульною системою навчання.

Ключовими позиціями, на яких базується експеримент з оновлення навчального процесу в Чернівецькому ОІППО, є такі:

- безперервність освіти;

- вагомість самоосвіти та саморозвитку;

- формування індивідуальної траєкторії навчання;

- використання кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

- впровадження принципу конкурентності у планування навчальної роботи.

Перша позиція реалізована в Тимчасовому положенні про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою в Чернівецькому ОІППО за допомогою планування щорічних зустрічей учителів з викладачами в межах п'ятирічного навчального циклу. На навчальних заняттях розкриваються питання відповідно до програми; вони проводяться у формі семінарів, круглих столів, тематичних дискусій із широким застосуванням сучасних інтерактивних і тренінгових технологій навчання. Семінари сплановані у такий спосіб, щоб якнайменше відлучати вчителів від навчального процесу школи. Досягнути цього можна за допомогою визначення чотирьох днів на рік, які рівномірно розподілені впродовж навчального року, що дозволяє слухачеві курсів якісно здійснити самопідготовку і самоконтроль у період між семінарами.

Створення індивідуальної траєкторії навчання стає можливим за умови впровадження системи вибору тематичних навчальних курсів. Експериментальний навчальний план передбачає дев'ять модулів, чотири з яких є модулями за вибором. Кожному слухачеві пропонується впродовж кожного року навчання опанувати один обов'язковий модуль і обрати другий, тематика якого є найактуальнішою на певному проміжку часу.

Такий підхід до формування навчального плану дозволяє докорінно змінити підходи до покращення якості навчання на курсах підвищення кваліфікації вчителів. Природно, що модулі за вибором, які два-три роки поспіль не користуються популярністю у слухачів, будуть вилучатися з навчального плану. Тому викладачі, які залучені до навчального процесу, будуть зацікавлені у розробленні конкурентоспроможних курсів і задоволенні попитів освітян.

Швидкий темп сучасного науково-технічного прогресу привів світову спільноту до розуміння необхідності зміни підходу до освіти: насичення фактичним матеріалом навчальних програм вже не задовольняє потреби фахівця; виникає потреба в іншій меті - формуванні навичок самоосвіти [3]. Однією з принципових позицій Болонської декларації є велика питома вага самостійної роботи студента у навчальному процесі. Перевага такого ж планування навчальної роботи слухача в системі післядипломної педагогічної освіти не викликає сумніву. Модель навчального плану, створена в Чернівецькому ОІППО, передбачає вісім годин самостійної роботи із вісімнадцяти годин кожного навчального модуля.

Урахування всіх вищезазначених принципів стало можливим завдяки впровадженню у навчальний процес кредитно-модульної системи. Основними відмінностями навчання в ОІППО від класичних вищих навчальних закладів стали такі: використання найменшого можливого за часткою кредиту модуля - вісімнадцять годин, а також зарахування одного кредиту як «інших видів робіт».

Варто зазначити, що практика зарахування як залікових кредитів різних видів діяльності вчителя, які свідчать про підвищення фахового рівня, проте не знаходяться у навчальному полі курсів підвищення кваліфікації, має низку суттєвих переваг. По-перше, на основі цього здійснюється стимулювання вчителя до певних видів методичної та організаційної роботи в системі освіти. По-друге, вчитель стає більш зацікавленим у саморозвитку та самоосвіті. По-третє, фахівець, який постійно вдосконалюється і втілює внутрішній потяг до саморозвитку, отримує можливості дострокового завершення курсової підготовки.

Успішна реалізація запропонованої програми осучаснення навчального процесу в інституті післядипломної освіти можлива за виконання таких умов:

- прийняття нової редакції закону «Про вищу освіту», закону «Про післядипломну освіту»;

- повного фінансування експериментальної педагогічної діяльності;

- кваліфікованої роботи з кадрами у закладах післядипломної педагогічної освіти;

- підтримки розвитку та модернізації післядипломної педагогічної освіти на державному рівні.

Проте включатись у процес реформування післядипломної педагогічної освіти варто вже зараз, оскільки освітяни України готові відчути у своєму професійному житті переваги європейської системи безперервної освіти.

Список використаної літератури

1. Андрущенко В.П. Педагогічна освіта України: Болонські виклики і напрями модернізації / В.П.Андрущенко // Практична філософія. 2004. №1. С. 12-20.

2. Даниленко Л. Європейський вибір вищої освіти / Л.Даниленко, В.Паламарчук // Управління освітою. 2004. №18. С. 3-6.

3. Гудсон И. Принципиальный профессионализм / И.Гудсон // Перспективы. 2000. Т. ХХХ. №2. С. 4-8.

Размещено на Allbest.ru