Особливості викладання німецької мови як другої іноземної у загальноосвітніх навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості викладання німецької мови як другої іноземної у загальноосвітніх навчальних закладах

Савченко Л.П.,

методист навчально-методичного кабінету іноземних мов

Київського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних кадрів

Анотації

Стаття присвячена питанням викладання німецької мови як другої іноземної (після англійської). На основі аналізу навчальної ситуації та досліджень іноземних спеціалістів у цій галузі подано деякі практичні поради вчителям для найбільш ефективної організації навчальної діяльності учнів.

Ключові слова: друга мова, контакт двох мов, досвід вивчення, навчальна ситуація, стратегія навчання, лексичний запас.

Савченко Л.П. Особенности преподавания немецкого языка как второго иностранного в общеобразовательных учебных заведениях

Статья посвящена вопросам преподавания немецкого языка как второго иностранного (после английского). На основе анализа учебной ситуации и исследований иностранных специалистов в этой области даны некоторые практические советы учителям для более эффективной организации учебной деятельности.

Ключевые слова: второй язык, контакт двух языков, опыт изучения, учебная ситуация, стратегия обучения, лексический запас.

Savchenko L. P. The specific concerns of teaching German as a second foreign language in elementary and secondary education

The article is devoted to the questions of teaching German language as a second foreign language (after English). After analyzing the learning situation and using some research from foreign specialists some practical advice is given for the teachers to more effectively organize the learning process.

Key words: the foreign language, the contact of two languages, the learning experience, the learning situation, the learning strategy, the vocabulary.

З кожним роком дедалі більше учнів загальноосвітніх навчальних закладів вивчає німецьку мову як другу іноземну. Зазвичай, першою іноземною є англійська. Проблеми й питання організації навчального процесу в нових умовах, які закономірно виникають в учителів, потребують негайного розв'язання, на основі врахування рекомендацій спеціалістів з інших країн, яким ця проблема відома вже давно.

У методиці вивчення мови поняття “друга іноземна” означає, що учень вивчав уже принаймні одну іноземну мову; при цьому не важливо, в якому хронологічному порядку учень вивчає німецьку мову - як другу чи, власне, як третю. Кожна наступна мова розглядатиметься як друга іноземна. Важливим є те, що мова вивчається у змісті шкільної програми і учень ще не володіє вільно першою іноземною, на відміну від тих дітей, які вивчають дві мови, виростаючи в двомовній сім'ї, перебуваючи в мовному середовищі (як діти емігрантів) чи вивчаючи діалекти знову ж таки завдяки мовному середовищу.

Наприкінці 60-х років у німецькій методичній літературі з'явилися статті, в яких було висловлено застереження від контакту різних мов. Йшлося здебільшого про іноземні мови: англійську та французьку. Було помічено, що на уроках французької мови (французька була для німецьких дітей другою іноземною після англійської як першої іноземної) не тільки німецька мова впливала (“заважала”) навчальному процесу, а й англійська часто з'являлась у мовленні учнів і спричиняла неправильні висловлювання французькою мовою. Так, у дослідженнях було помічено спочатку негативний аспект контакту двох іноземних мов.

Виникло припущення, що взаємодія двох іноземних мов завжди матиме лише негативні наслідки. Тому рекомендувалося розмежовувати іноземні мови, які вивчалися одночасно, у розкладі навчальних занять, методиці викладання для їх своєрідного розмежування у свідомості учнів.

Проте у свідомості учнів іноземні мови тісно пов'язані між собою. Це стосується як знань про елементи і структуру рідної мови та першої іноземної, так і досвіду вивчення іноземних мов.

Упродовж останніх 20 років науковці дедалі більше схиляються до думки, що контакт двох мов вносить не лише додаткові помилки й плутанину, а й позитивні аспекти. Йдеться про досвід вивчення першої іноземної мови, який сприяє розвитку рецептивних і продуктивних умінь під час опанування другої іноземної мови, і не лише у плані перенесення значення слів - (напр. англ. hand - нім. Hand), що також значно полегшує семантизацію лексичного матеріалу. Велике значення має те, що можна провести паралелі між першою іноземною мовою та наступними або, навпаки, простежити відмінності, які слугуватимуть контрастом для кращого унаочнення.

Під час вивчення другої іноземної мови іншого значення набуває і переклад: учень робить його не для того, щоб перекласти, а для того, щоб унаочнити, виділити, усвідомити. німецький мова викладання іноземний

Вправи і завдання у навчальній ситуації “Німецька мова після англійської” розробляються з урахуванням таких засад:

1. Англійська і німецька як германські мови споріднені в багатьох аспектах. Насамперед, це простежується у лексиці, особливо на початковому етапі вивчення, де можна помітити багато відповідностей і наявний очевидний зв'язок між німецькою та англійською мовами. До того ж є багато інтернаціоналізмів, здебільшого греко-латинського походження, які трапляються в обох мовах, проте відрізняються вимовою та написанням. Але і в інших частинах мовної системи можна використати аналогії для вивчення німецької мови після англійської. Це стосується вимови, інтонації, правопису, і, особливо, граматики.

2. Другу іноземну мову здебільшого вивчають дорослі, для яких існує особлива стратегія навчання. Свідомо вивчати мову означає бути самому активним у процесі навчання: міркувати, аналізувати, порівнювати, висувати гіпотези, знаходити закономірності, обговорювати результати. Те, що другу іноземну мову вивчають частіше у свідомому віці, потрібно враховувати під час при подання, наприклад, граматичного матеріалу. Учні відповідальніше поставляться до процесу навчання, це зробить ефективним застосування на уроках інтерактивних форм роботи. З досвіду вивчення першої іноземної мови учні знають, як взагалі вивчається іноземна мова, мають свою стратегію запам'ятовування лексичних одиниць, яку вони використають для вивчення другої іноземної мови. 

3. Для вивчення другої іноземної мови, зазвичай, виділяється менше часу, ніж для першої. Це означає, що темп заняття має бути вищим (більше навчального матеріалу за урок, коротші пояснення, інтенсивніша робота із вправами ). Цьому значно сприяє порівняння та обговорення мовних явищ, схожих в обох мовах.

4. На заняттях першої іноземної мови учні ознайомилися з можливими формами вправ і мають певний досвід, який можна використати і збагатити для вивчення другої мови. Тому вчителю німецької мови було б дуже корисно знати, які форми і методи навчання застосовувалися на уроках англійської мови.

5. Завдання і вправи мають бути орієнтовані насамперед на порівняння та обговорення аналогій і розбіжностей, мета яких - встановити зв'язки між рідною мовою, першою іноземною та другою іноземною.

6. Свідомо застосовувати набуті знання з англійської мови під час вивчення німецької означає розуміти новий елемент німецької мови (слово чи структуру речення), користуючись досвідом розпізнавання відповідного феномена в англійській. Процес проведення аналогій між мовами називають “Ага-ефектом” (“Aha-Effekt”).

7. Візьмемо для прикладу німецьке слово Knie. Учні знають схоже англійське слово - knee. Що означає німецьке слово, якщо воно означає частину тіла (Ага!). Найімовірніше воно матиме таке саме значення. Чи це припущення підтвердиться, можна переконатися лише тоді, коли перевіримо це слово у відповідному контексті - візуальному чи мовному, який допоможе розпізнати, що Knie і knee має спільне значення.

8. Із психології запам'ятовування відомо, що і в рідній мові, і в іноземній ми розпізнаємо набагато більше понять, якщо вони трапилися під час читання, ніж коли ми їх вимовляємо (активний і пасивний словниковий запас).

9. Дослідження психології пам'яті свідчать, що нове лише тоді добре запам'ятовується, якщо його можна пов'язати з чимось уже відомим у нашій свідомості. У вивченні іноземної мови це стосується насамперед словникового запасу: дуже неефективно вивчати нову лексику, зазубрюючи список слів без контексту.

10. Б.Гуфейзен (1994) склала два списки слів, схожих в німецькій та в англійській мові та зрозумілих учням. Їх потрібно використовувати для швидкого збагачення словникового запасу: перелік пар слів в алфавітному порядку, значення яких в англійській та німецькій мовах однакові або близькі, та перелік слів, упорядкований за загальними (простір, час, кількість, якість тощо) або специфічними (тематичні поля - навколишній світ, проживання, покупки, робота, вільний час, здоров'я, хвороби, навчання тощо) поняттями. В обох групах систематизується елементарний щоденний досвід як відомий з рідної мови та перенесений у першу іноземну для вивчення лексики на початковому етапі. Тому цю систему можна використати і для запам'ятовування німецьких слів. Йдеться про те, щоб пов'язати у свідомості учнів ті слова, які стосуються елементарних сфер спілкування у всіх мовах, оскільки таким способом їх найкраще можна зберігати в пам'яті, пригадувати й активізувати. Створюючи такі контексти для спільного лексичного запасу англійської та німецької мов, можна використати різні способи запам'ятовування:

1. Візуальна опора

Використовуються малюнки або фотографії, підписані двома мовами. Так можна семантизувати лексику до тем: «Квартира», «Місто», «Тварини», «Рослини», «Клімат», «Погода», «Транспортні засоби», «Продукти», «Страви», «Напої», «Покупки», «Магазини», «Родинні стосунки», «Зовнішність», «Одяг», «Гігієна», «Хвороби», «Розташування і рух у просторі», «Школа і навчання», «Навчальні предмети», «Театр», «Концерт», «Кіно», «Спорт», «Радіо», «Телебачення», «Преса» тощо.

2. Впорядкування схем

Загальні поняття часто утворюють системи, відомі учням з рідної мови, які допомагають паралельно семантизувати лексику в двох мовах. Прикладами німецько-англійських відповідників можуть бути: числа, сторони горизонту, міри довжини, ваги, часу, пори року, дні тижня, пори доби, кольори.

3. Протилежне значення

Пари слів із протилежним значенням, як показує досвід, запам'ятовуються легше, ніж коли слова вивчаються окремо. Приклади англійсько-німецьких відповідників: я - ти, високо - низько, праворуч - ліворуч, йти - зупинятися, початок - кінець, максимум - мінімум, плюс - мінус, молодий - старий та ін.

Оскільки ще не розроблено підручники, які враховували б, що німецька мова вивчається після англійської, вчителям потрібно самостійно розробляти відповідні завдання і вправи. Для цього вчитель може використовувати вправи, які є в підручниках, але при цьому доповнювати їх таким чином, щоб учням потрібно було використати свої знання англійської мови.

Особливо в сфері опанування лексичного матеріалу, який відноситься до поширеної лексики щоденного вжитку, треба звернути увагу учнів на те, що багато слів у німецькій мові можна зрозуміти з контексту, якщо використати знання англійської мови. Б.Гуфейзен (1994) налічує близько 650 таких слів, які належать до лексичного запасу початкового рівня.

Розробляючи вправи для збагачення спільного лексичного запасу німецької та англійської мови, дуже важливо врахувати, щоб слова пропонувалися в тому контексті, в якому ми їх сприймаємо. При цьому треба звернути увагу на те, що багато з цих понять,( навіть якщо вони належать до понять щоденного вжитку) мають специфічне культурне забарвлення. Поняття “ліс” для всіх людей означає “багато дерев”, але європеєць пов'язує з цим поняттям зовсім інше, ніж житель тропічних країн.

Як працювати із вправами такого характеру?

Розуміння лексичних одиниць

Крок 1. Зібрати і розсортувати німецько-англійські відповідники.

Крок 2. Окремо опрацювати німецькі слова, несхожі на відповідні англійські.

Крок 3. Використовувати рідну мову для порівняння (при цьому виявиться, що і в рідній мові є слова, які схожі на англійські чи німецькі і мають однакове значення (напр. укр. аптека - нім. Apotheke)

Робочі кроки, за яких усі наявні знання про мову під час порівняння систематизуються та активізуються, значною мірою сприяють розвитку “відчуття мови” і, завдяки цьому, підготовці до вивчення кожної наступної мови. Такі робочі кроки учні можуть виконувати і самостійно. Вчитель задає тему, наприклад, “Зовнішність”(частини тіла), або показує малюнок, якщо має змогу.

1. Учні занотовують англійські слова, які означають найважливіші частини тіла.

2. Шукають у словнику німецькі відповідники і дописують їх.

3. Порівнюють англійські та німецькі слова, встановлюють, які з них схожі і легко зрозумілі, які відрізняються.

4. Складають таблицю.

5. Порівнюють англійські та німецькі слова зі словами рідною мовою: що в них схожого?

Робочі кроки 1-4 виконуються спочатку індивідуально, у парах або в групах, а потім результати обговорюють на пленумі, порівнюють, за потреби коригують, роблять висновки.

Таким чином, учні впродовж певного часу можуть створити свій власний багатомовний словник у малюнках.

Активне застосування лексики

(Від розуміння до висловлювання)

Спочатку йде інтенсивне тренування вимови. Якщо упустити цей момент, то пізніше це призведе до суттєвих помилок у розумінні. Приклад: “Knie - knee”.

Вправи, які можна запропонувати на цьому рівні:

а) читання вголос текстів, які містять нову лексику;

б) складання невеликих діалогів із новою лексикою.

Активне застосування лексики

(Від розуміння до письма)

Обговорюється правильне написання німецьких слів.

Вправи для тренування правильної орфографії вивчених слів:

а) заповнити пропуски в тексті новою лексикою;

б) диктанти для заповнення пропусків.

Вправи для уникнення інтерференції. “Фальшиві друзі”.

В англійській та в німецькій мовах є слова, які подібні за звучанням або за написанням, проте мають різне значення і тому можуть бути неправильно вжиті або неправильно розпізнані. Найвідоміший приклад: підміна значень англійського слова become та німецького bekommen, якої часто припускаються німці, що розмовляють англійською, і яка дуже розважає англійців: “Can I become a beefsteak?”- запитує німецький відвідувач в англійському ресторані.

На рівні словникового запасу початкового ступеня таких лексичних одиниць небагато і тому немає великої небезпеки неправильного вживання “фальшивих друзів”. На заняттях початкового рівня рекомендується звертати увагу учнів на такі лексичні одиниці в міру того, як вони трапляються в навчальних матеріалах (напр., become/bekommen, map/Mappe, gymnasium/Gymnasium).

Можна застерегти учнів, що ці слова можуть бути вжиті неправильно, і пояснити різницю, використовуючи контекст.

Зразки вправ для проведення занять німецької мови як другої іноземної (після англійської) можна знайти в матеріалах видавництва Hueber „Deutsch ist easy! “ von Anta Kursiљa und Gerhard Neuner.

Список використаної літератури

1. Berger, Maria Cristina und Golucci, Alfredo. Ьbungsvorschlдge fьr „Deutsch nach Englisch“ // Deutsch als zweite Fremdsprache. - S. 22-25.

2. Hufeisen, Britta. Deutsch als zweite Fremdsprache // Deutsch als zweite Fremdsprache.- S.4-6, 52-53.

3. Neuner, Gerhard. Deutsch nach Englisch. Ьbungen und Aufgaben fьr den Anfangsunterricht // Deutsch als zweite Fremdsprache. - S. 15-21.

4. Kursiљa, Anta , Neuner, Gerhard. Deutsch ist easy! // Max Hueber Verlag, 2006.

Размещено на Allbest.ru