Розвиток психологічної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів як психолого-педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Томей О.П.

Розвиток психологічної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів як психолого-педагогічна проблема

Розкрито актуальність та сучасний стан розроблення питання розвитку психологічної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів у системі післядипломної освіти. Визначено особливості професійної діяльності вихователя ДНЗ, зміст та структуру його психологічної компетентності.

Ключові слова: вихователі дошкільних навчальних закладів, психологічна компетентність, система післядипломної освіти, умови розвитку психологічної компетентності.

психологічний компетентність вихователь післядипломний

Сучасне соціально-економічне та політичне життя нашої країни породжує проблеми не тільки економічного та політичного характеру, але й соціального. Одне із них питання виховання та навчання дітей у сучасних умовах, які постійно змінюються. Важко не погодитися з думкою багатьох науковців та практиків: сучасним дітям потрібні сучасні педагоги.

Як показують дослідження, працівники сфери «людина-людина » (а до них належать педагоги, вихователі, психологи, медичні працівники, управлінці, юристи тощо) у другій половині ХХ століття відчувають дефіцит професійних знань, накопичених в області наукової та практичної психології, що призводить до зниження практичної ефективності традиційних способів вирішення суспільно важливих завдань [13].

Нинішній стан розвитку та реформування системи освіти характеризується зорієнтованістю на кожну особистість, розкриття її задатків і можливостей, спрямованістю на захист інтересів дитини, уникнення усередненості та рецептурності у навчанні. Особливо вагомого значення це набуває на першому етапі соціального становлення особистості, в період здобуття дітьми суспільної дошкільної освіти.

Практичне вирішення завдань сучасної дошкільної освіти потребує ґрунтовної психологічної основи для організації навчально-виховного процесу. Аналіз соціально-психологічних, соціальних, педагогічних та власне психологічних досліджень показує, що питання формування творчого типу особистості вчителя, його професійної підготовки і розвитку творчості розкрито в низці педагогічних праць (Ю.К.Бабанського, Ф.Н.Гонобліна, Ю.М.Колюткіна, Н.В.Кузьміна, А.К.Маркова, Л.М.Митіна, В.А.Семиченко, Г.С.Сухобської); проблема професійно-педагогічного спілкування досліджували Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, Бодальова, Н.Л.Коломінський та ін.; положення щодо підвищення професійної майстерності викладено у працях Ф.Н.Гонобліна, В.А.Кан-Калика, О.А.Лєонтьєва, О.В. Мудрик, Н.І.Петрова.

Професійна діяльність вихователя дошкільного закладу загалом є менш вивченою, ніж діяльність вчителя. У цьому плані інтерес для нас становлять праці Н.В.Кузьміна, Е.О Панько, І.Д.Беха, О.Л.Кононко, К.Л.Крутій, В.У.Кузьменко та ін. Разом із цим зазначаємо, що проблема розвитку психологічної компетентності педагогів-дошкільників у системі післядипломної освіти є мало дослідженою.

Недостатнє розкриття даної проблеми у психолого-педагогічній теорії і практиці спонукає до з'ясування функцій та завдань сучасного дошкільного навчального закладу; визначення особливостей професійної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу; установлення змісту та структури психологічної компетентності вихователя; умов її розвитку в системі післядипломної освіти.

У дослідженні виходимо з припущення, що розвиток психологічної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів у системі післядипломної освіти сприятиме оптимізації навчально-виховного процесу з дітьми дошкільного віку, підвищенню рівня професійної компетентності педагогів-дошкільників.

Теоретико-методологічні аспекти розвитку психологічної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів у системі післядипломної освіти вбачаємо у таких засадах: системному підході, у контексті якого психологічна компетентність педагога формується і розвивається в системі неперервної педагогічної освіти (П.К. Анохін, Л.Берталанфі, Е.Гідденс, М.С. Каган, БФ.Ломов); особистісному та організаційному підходах (К.О.Альбуханова-Славська, О.Г.Асмолов, В.П.Казміренко, О.В. Киричук, О.М.Лєонтьєв, С.Д.Максименко, А.Б.Орлов, Т.М.Титаренко, В.Д Шадріков); фундаментальному для психології принципі розвитку, єдності зовнішнього та внутрішнього (Г.С.Костюк, А.В.Петровський, С.Л.Рубінштейн, В.А.Роменець); принципі єдності змістової і динамічної сторін мотивації (В.Г.Асєєв, М.В. Савчин); концептуальних положеннях про особистість (І.Д.Беха, І.А.Зязюна, В.В.Рибалко); класичних теоріях діяльності (О.Л.Лєонтьєв, С.Л.Рубінштейн ) тощо.

У Законі України "Про дошкільну освіту" зазначено, що провідним завданням дошкільного навчального закладу є вЂќзбереження та зміцнення фізичного, духовного та психологічного здоровя дітей" [1].

Зміст сучасної дошкільної освіти спрямований на збереження дитячої субкультури, зорієнтований на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових можливостей. Головне завдання дошкільної освіти на сучасному рівні розвитку цивілізації не засвоєння дитиною системи галузевих знань, а розкриття перед нею науки життя у доступній формі формування практичних і життєво необхідних умінь, навичок орієнтуватися у нових умовах життя, знаходити своє місце серед інших, відчувати межу припустимої поведінки, ініціювати доброчинність тощо [2].

Внутрішні зміни в суспільній дошкільній освіті пов'язані з функціями сучасного дошкільного закладу, що обумовлені його метою і завданнями, зокрема: соціальною, оздоровчою, освітньою, культурно-розважальною, просвітницькою [12].

Відповідно до зазначеного визначаємо напрями професійної діяльності вихователя ДНЗ та проблеми, по'язані із впровадженням на практиці нового змісту дошкільної освіти. Основними із напрямів О.Л.Кононко визначає такі: психологічний, педагогічний, організаційний, методичний, дидактичний, управління та контролю, підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів [3].

Вважаємо, що практична реалізація окреслених функцій, розв'язання поставлених завдань неможливе без створення ґрунтовної психологічної основи для організації змісту та технології навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі, підвищення рівня психологічної компетентності вихователів. Маємо на увазі підвищення інтелектуальних, мнемічних, емоційно-вольових процесів і мотиваційно-потребнісної сфери педагога-дошкільника до такого рівня, який зможе сприяти ефективній реалізації цільових та універсальних функцій його професійної діяльності.

Спробуємо детальніше проаналізувати зміст визначення психологічної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу. У словнику психолого-педагогічних термінів і понять компетентність трактується як поінформованість, обізнаність, авторитетність, професійні знання і вміння [14].

Психологічна компетентність педагога становить певну сукупність знань із психології та вмінь використовувати психологічні знання на практиці тощо [3].

Виходячи з функціональних обов'язків вихователів, об'єкта їх діяльності і з того, що випускники педагогічних вузів факультетів. Дошкільне вихованняќ отримують спеціальність широкого профілю викладач дошкільної педагогіки та психології, методист-організатор з дошкільного виховання, вихователь дошкільного закладу - їх професійна компетентність трактується як сукупність складових, а саме: професійних знань і вмінь у галузі педагогіки, у галузі загальної, вікової, педагогічної, соціальної психології, знань цілої низки методик, організаторських здібностей.

Із зазначеного вище можна зробити висновок, що для реалізації функціональних обов'язків вихователя дошкільної установи невід'ємною складовою його професійної освіти, а відтак і професійної компетентності є психологічна компетентність. Успішна діяльність вихователя дошкільного навчального закладу неможлива без володіння ним певними знаннями, вміннями, навичками, серед яких особливе місце належить психологічним знанням про об'єкт та специфіку діяльності, тобто психологічній компетентності. Безумовно, безпосередню відповідальність за належний психологічний супровід упродовж всього періоду здобуття дошкільної освіти несе практичний психолог дошкільної установи. Проте не у всіх закладах міського, а особливо сільського регіону є такі працівники. Окрім цього, варто врахувати, що психолог, порівняно з вихователем групи, обмежений у часі спілкування з кожною дитиною.

Важливим фактором, що визначає зміст психологічної компетентності вихователя, є характер і специфіка його діяльності. Вона, зокрема, виявляється в тому, що педагог-дошкільник у своїй практичній діяльності повинен створювати умови, вживати заходів, які сприяють підвищенню якості та ефективності навчально-виховного процесу, стимулюють сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі дошкільників, допомагають координувати співпрацю дошкільного закладу з сім'єю.

На нашу думку, діяльність вихователя дошкільного навчального закладу має бути передусім спрямована на підтримку психічного здоров'я дітей дошкільного віку; забезпечення сприятливих умов для їхнього психічного розвитку; розвиток індивідуальних здібностей кожного вихованця, на високоефективну підготовку до тих чи інших видів професійної діяльності.

Відповідно психологічна компетентність вихователя дошкільного навчального закладу передбачає поєднання низки компонентів, які у взаємозв'язку мають забезпечувати розвиток педагога як суб'єкта безперервної освіти, а саме:

РЃ аксеологічного;

РЃ когнітивного;

РЃ діяльнісно-творчого;

РЃ особистісного.

Таким чином, можемо зробити висновки, що в будь-якій діючій системі професійної підготовки існує невідповідність між успішністю вступом до вузу, успішністю у навчанні та подальшою професійною діяльністю і професійним розвитком. Наявний досвід показує, що нейтралізувати зазначені протиріччя покликана система післядипломної освіти спеціалістів.

Основи психолого-педагогічної підготовки працівника дошкільного навчального закладу закладаються під час навчання у вищому навчальному закладі та поглиблюються і розвиватися у період післядипломної освіти. Відповідно, потрібно вдосконалити різні форми і методи професійного розвитку особистості педагога як у курсовий, так і в міжкурсовий періоди. Способи розв'язання цієї проблеми вбачаємо у такому:

- дослідженні особливостей психологічної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів, визначенні її рівнів;

- виявленні умов розвитку психологічної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів як у курсовий, так міжкурсовий періоди післядипломної освіти;

- розробленні програми розвитку психологічної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів, методичних рекомендацій щодо їх самоосвіти.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про дошкільну освіту" // Урядовий курєр. 2001.

2. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О.Л.Кононко. К.: Ред. Журн. "Дошкільне виховання”, 2003. 243 с.

3. Алферов А.Д. Опыт и проблемы повышения психологической компетентности учителя // Вопросы психологи. - 1990. - №4. С. 116-120.

4. Бех І.Д. Особистісно орієнтоване виховання. К.: ІЗМН, 1998. 296 с.

5. Детская психология / Под ред. Я.Л Коломинского, Е.А.Панько. Минск, 1988. 190 с.

6. Запорожец А.В. Современная наука о детях. М., 1995. 198 с.

7. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. К.: Освіта, 1998.- 255с.

8. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (системний підхід). К.: Стилос, 2002. -144 с.

9. Кузьменко В.У. Педагогічні новації в роботі дошкільних закладів. К.: Навч. посібн., 1999. 98 с.

10. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю.Шведовой. М.: Рус.яз., 1990. 321с.

11. Панько Е.А. Психология деятельности воспитателя детского сада: Учебное пособие для пед. инст-тов. Мн.: Выш. шк., 1986. 157с.

12. Покроєва Л.Д. Організаційно-педагогічні умови функціонування сучасних дошкільних закладів. Дис канд. пед. наук / Харківський держ. ун-т. ім. Г.С.Сковороди. Х., 2001. 195 с.

13. Романова Е.С. Психодиагностика: Учебное пособие. Спб.: Питер, 2005.

14. Словник психолого-педагогічних термінів і понять / Упорядник Ю.В.Буган, В.І.Урупський. Тернопіль: Астон, 2001. 176 с.

15. Философский энциклопедический словар -. М.: ИНФРА, 2000. 576 с.

Размещено на Allbest.ru