Модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням ІКТ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням ІКТ

Яновський А.О., аспірант кафедри педагогіки, викладач кафедри соціальної педагогіки, психології та інноваційних технологій Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського.

У статті розглядається модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням ІКТ.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, пошуково-дослідницька діяльність.

Яновский А.А. Модель организации поисково-исследовательской деятельности будущих учителей гуманитарного профиля с использованием ИКТ

В статье рассматривается модель организации поисково-исследовательской деятельности будущих учителей гуманитарного профиля с использованием информационно-коммуникационных технологий.

Ключевые слова: поисково-исследовательская деятельность, информационно-коммуникационные технологии.

Yanovskiy A. The model of organize quest-research activity of the future teachers humanities specialization with usage ICT

In the article the model of organize quest-research activity of the future teachers humanities specialization with usage information and communications technology are examined.

Key words: research activity, quest-research activity, Information and Communications Technology.

Вступ

Модернізація сучасної вищої освіти, пов'язана із залученням України до Болонського процесу, передбачає принципово новий підхід до підготовки майбутніх фахівців, особливо вчителів, які в подальшому повинні вміти сформувати в учнів такі компетенції, як інформативність і технологічність, зокрема навчити школярів використовувати інформаційно-комунікаційні технології під час здійснення пошуку, аналізу, редагування, представлення, зберігання інформації тощо. Очевидно, що для виконання такої роботи учитель також повинен мати відповідні здатності, творчо мислити і займатися науково-дослідницькою діяльністю. Залучатися до такої діяльності майбутній учитель повинен ще під час навчання у вищому навчальному закладі: саме це дозволить йому ввійти у професійну діяльність з оптимальними вміннями до самовдосконалення, сприятиме оптимальній професійній адаптації.

Отже, розглянемо сутність поняття науково-дослідницької діяльності, зокрема - і з використанням засобів ІКТ. Питання наукового дослідження було предметом розгляду В.І. Андрєєва, А.М. Воробйова, О.А. Іващенко, В.Н. Попова, Ф.А. Орєхова, І.І. Ільясова, В.І. Стрельської, І.В. Усачова та інших. Інформаційно-комунікаційні технології вивчали А.А. Андрєєв, І.М. Богданова, В.М. Галузяк, Р.С. Гурін, М.І. Жалдак, Т.І. Койчева, А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, І.П. Підласий, М.І. Сметанський, О.Т. Шпак, В.І. Шахов та інші.

Варто зазначити, що поняття "пошуково-дослідницька діяльність" - досить нове; воно розглядалося незначною кількістю науковців, зокрема І.Б. Карнауховою та О.П. Павленко.

Аналіз наукових праць, пов'язаних з досліджуваною проблемою, дозволив виявити низку наявних суперечностей між таким:

- підвищенням вимог до вчителя як до дослідника, який творчо виконує свої обов'язки, і недостатньою його підготовкою до такої діяльності;

- відсутністю спеціальних досліджень, недостатністю теоретичних і методичних розробок із зазначеної проблеми і водночас необхідністю забезпечення високого рівня підготовки майбутніх учителів;

- необхідністю залучення студентів до такої роботи і недостатнім рівнем володіння студентами гуманітарного профілю вміннями використовувати інформаційно-комунікаційні технології, що зумовило вибір теми статті.

Метою статті є розкриття змісту моделі організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних засобів, а саме - студентів гуманітарних спеціальностей, - оскільки вони мають менше годин на засвоєння інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання, однак у професійній діяльності майбутнім фахівцям гуманітарних спеціальностей такі вміння будуть необхідні.

Виклад основного матеріалу

Аналіз останніх досліджень і публікацій сприяв визначенню сутності поняття "пошуково-дослідницька діяльність", яке в межах нашого дослідження розглядаємо як діяльність, що забезпечує формування наукового світогляду у студентів, розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей (активність у самостійному пошуку, ініціативність тощо), формування навичок самостійної дослідницької діяльності, застосування теоретичних знань у своїй практичній діяльності, розширення наукової ерудиції, формування в них процедур творчого пізнавального пошуку - нових форм, методів, засобів пізнання дійсності.

Організацію пошуково-дослідницької діяльності розуміємо як процес залучення студентів гуманітарного профілю до засвоєння ними методів і засобів наукового дослідження; планування дослідження (висунення гіпотез, розроблення плану дослідження визначення його об'єкта і предмета); використання теоретичних та емпіричних методів, вивчення та здійснення різноманітних варіантів пошуку інформації, коли всі дії спрямовані на розроблення дидактичних матеріалів, які можуть застосовуватися у майбутній професійні діяльності [3; 4].

Варто відзначити також дидактичний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій, що необхідно реалізувати в навчально-виховному процесі, який полягає в емоційній привабливості застосування можливостей аудіовізуалізації, мультимедійних програмних засобів, спрямованих на підвищення ефекту наочності, що робить її привабливою і зрозумілою та підвищує інтерес до матеріалу, який вивчається.

Нові інформаційно-комунікаційні технології, засновані на використанні комп'ютерних технологій і телекомунікаційних засобів, передбачають одержання нової інформації, нового знання; саме тому їх використання у пошуково-дослідницькій діяльності є необхідним. Пошуково-дослідницька діяльність спрямована на роботу з інформацією, її пошук, аналіз, структурування, трансформування у дидактичний продукт. Саме інформаційно-комунікаційні технології автоматизують більшість із цих процесів, полегшують і збільшують ефективність пошуково-дослідницької діяльності, можуть допомогти наочно і яскраво представити результати дослідження, втілити їх у безліч навчально-дидактичних програм тощо [1; 2].

Вивчивши реальний стан організації пошуково-дослідницької діяльності та застосування інформаційно-комунікаційних технології у цьому процесі студентами гуманітарного профілю, нами було створено модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (рис. 1).

У моделі відображено процес формування готовності майбутніх учителів до пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ. Готовність майбутніх учителів гуманітарного профілю до пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ розуміємо як їхню здатність формулювати цілі, обирати способи їх досягнення, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати способи підвищення продуктивності своєї пошуково-дослідницької діяльності, а також наявність у студентів таких особистих якостей, як бажання займатися такою діяльністю, позитивне ставлення до дослідницької діяльності і використання ІКТ у процесі її здійснення, саморегуляція дій, дисциплінованість, самостійність. Водночас така здатність студента передбачає володіння ним знаннями, вміннями і навичками, необхідними для здійснення дослідницької діяльності та роботи з ІКТ. пошукова дослідницька інформаційна комунікаційна

Рис. 1. Модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Складовими організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ є такі:

- теоретичне навчання, у процесі якого засвоюються теоретичні знання про структуру пошуково-дослідницької діяльності та інформаційно-комунікаційні технології як засіб, що дозволяє підвищити ефективність дослідження;

- лабораторно-практичне навчання, у ході якого студенти набувають навичок практичного застосування знань під час створення дидактичного матеріалу;

- самостійна пошуково-дослідницька діяльність, під час якої студенти формують уміння пошуку, аналізу, редагування, подавання інформації, а також використання ІКТ для роботи з нею.

На основі аналізу наукової літератури з проблеми організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ у студентів гуманітарного профілю визначаємо педагогічні умови, які оптимально забезпечують якість організації розглядуваного процесу, а саме:

- створення емоційної привабливості пошуково-дослідницької діяльності за допомогою проблемного методу та інтерактивних технологій навчання;

- залучення майбутніх учителів до використання інформаційно-комунікаційних технології у пошуково-дослідницькій діяльності у процесі розвитку творчого мислення;

- забезпечення розвитку рефлексії діяльності майбутнього вчителя на основі аналізу власних здобутків під час дослідницької діяльності.

Для ефективного формування вмінь пошуково-дослідницької діяльності і використання ІКТ у цій діяльності, що сприяє підвищенню її якості, було розроблено спецкурс "Організація пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ", який складався з такого:

- лекційних занять, на яких студенти здобували знання, необхідні для здійснення пошуково-дослідницької діяльності і роботи з ІКТ;

- семінарських занять, на яких перевірялося засвоєння теоретичних знань;

- лабораторно-практичні заняття, на яких набувалися вміння і навички пошуково-дослідницької діяльності, використання ІКТ під час її здійснення. Це досягалося завдяки розробленню дидактичних матеріалів, в яких використовувалися самостійно віднайдені, проаналізовані, структуровані матеріали засобами ІКТ;

- самостійна робота, що дозволяло сформувати необхідні вміння пошуково-дослідницької діяльності на основі отриманих знань і набутих навичок.

Мета навчального курсу полягала в підвищенні готовності майбутніх учителів до ефективного здійснення пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ. Для досягнення мети вирішувалися такі завдання: сформувати у студентів поняття про пошуково-дослідницьку діяльність, сформувати поняття про інформаційно-комунікаційні технології, ознайомити з можливостями збільшення ефективності від застосування ІКТ у дослідницькій діяльності, розвинути пошуково-дослідницькі навички та навички роботи з ІКТ за допомогою індивідуальних творчих завдань, дидактичних ігор та інтерактивних технологій навчання.

Студенти повинні були знати таке: сутність, зміст, завдання і структуру наукової та пошуково-дослідницької діяльності; сутність, напрями, класифікацію, можливості, основні завдання інформаційно-комунікаційних технологій, які необхідні для досягнення найбільш ефективного здійснення пошуково-дослідницької діяльності, методи поєднання ІКТ із пошуково-дослідницькою діяльністю.

Студенти повинні були вміти: здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність із використанням ІКТ у професійній діяльності; самостійно знаходити інформацію у мережі Інтернет, здійснювати її оброблення; розробляти навчально-дидактичні матеріали на основі власних досліджень із використанням ІКТ.

Процес навчання у будь-якому навчальному закладі має таку складову, як семінарські та лабораторно-практичні заняття, спрямовані на поглиблення вивчення матеріалу. Саме у ході таких занять студенти набували практичних вмінь і навичок, які їм будуть необхідні в майбутній професійній діяльності. Тому після здобуття необхідних знань майбутніми педагогами на лекційних заняттях, практичні вміння у них формувалися на семінарських і лабораторно-практичних заняттях за визначених педагогічних умов. Варто зазначити, що реалізація всіх педагогічних умов у нашому спецкурсі взаємопов'язана. Семінари були більшою мірою спрямовані на підготовку майбутніх учителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у пошуково-дослідницькій діяльності у процесі розвитку творчого мислення, але під час їх проведення реалізувалися елементи, що сприяли забезпеченню емоційної привабливості дослідження. Впровадження було поетапним: спочатку студенти займалися пошуково-дослідницькою діяльністю. Це передбачало повільне входження у процес досліджень з метою уникнення емоційного перевантаження, що, у свою чергу, зумовило виникнення більш стійкого інтересу до пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ. Потім незначною мірою використовувалися ІКТ у здійснені дослідження. Після цього пошуково-дослідницька діяльність вже повністю поєднувалася із застосуванням ІКТ.

Наступна умова, яка впроваджувалася упродовж усіх семінарських і лабораторно-практичних занять, це - формування емоційної привабливості пошуково-дослідницької діяльності за допомогою застосування проблемного методу та інтерактивних технологій навчання, оскільки емоційна складова є досить важливим елементом мотивування і самого процесу дослідження. На кожному занятті використовувалися такі завдання, які збуджували інтерес до пошуково-дослідницької діяльності, а також інтерактивні технології, що викликало емоційне піднесення. Особливо це помітно на лабораторно-практичних заняттях, у ході яких студенти повинні були створювати нові продукти, які потім розміщалися в мережі Інтернет, тобто ставали частиною всесвітньої мережі.

Педагогічна умова - забезпечення розвитку рефлексії діяльності майбутнього вчителя на основі аналізу власних здобутків під час дослідницької діяльності - впроваджувалася більшою мірою у процесі лабораторно-практичних занять. Студенти мали можливість оцінити свою працю: це відбувалося під час ігор, конкурсів, ділових ігор, рецензування тощо, але поточна рефлексія мала місце і під час семінарських занять. Також наприкінці кожного заняття студенти презентували свої розробки, і кожен міг бачити власні недоліки і досягнення, що давало можливість самовдосконалюватися. Переглядалися і аналогічні проекти в Інтернет-мережі, тому кожен зі студентів мав над чим працювати завдяки широкому обговоренню розробок, постійному пошуку нових можливостей для їх покращення.

Висновки

Вважаємо, що реалізація представленої моделі організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ дозволить студентам здобути необхідні знання, набути вмінь і навичок для здійснення повноцінної науково-дослідницької діяльності.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у розробленні навчально-методичного посібника для підтримки розробленої моделі.

Список використаної літератури

1. Андреев А.А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация / А.А. Андреев, В.И. Солдаткин. - М.: Издательство МЭСИ, 1999. - 196 с.

2. Богданова І.М. Прикладна педагогіка: дидактичні можливості інформаційно-модульної технології: методичні рекомендації / І.М. Богданова. - Одеса, 2001. - 79 с.

3. Карнаухова И.Б. Поисково-исследовательская деятельность как средство развития творческой самостоятельности студентов в процессе профессиональной подготовки: дис. канд. пед. наук: 13.00.08 / Ирина Борисовна Карнаухова. - М., 2003 - 158 c.

4. Павленко О.П. Формування творчої особистості гімназиста у пошуково-дослідницькій діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.09 "Теорія навчання" / О.П. Павленко. - Луцьк, 2005. - 21 с.

Размещено на Allbest.ru