Дальтон-план як один із методів навчання учнів самостійно мислити, розвивати самодіяльність та ініціативність

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДАЛЬТОН-ПЛАН ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ САМОСТІЙНО МИСЛИТИ, РОЗВИВАТИ САМОДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНІЦІАТИВНІСТЬ

Переяслав-Хмельницький державний

педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Необхідність вивчення історичного досвіду, проведення системного аналізу розвитку освіти зумовлюється особливостями сучасного етапу освітніх реформ в країні. Метою таких досліджень повинно стати нагромадження, аналіз та порівняння фактичного матеріалу. Без вивчення історичного досвіду неможливо обґрунтувати нові ідеї в організації навчання та виховання школярів для покращення навчально-виховного процесу в школі.

план дальтон навчання учень

Ключові слова: Дальтон-план, лабораторний план, Хелен Паркхерст.

Постановка проблеми. У сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Тому пошук нових методів навчання для організації навчального процесу є досить актуальним і складним. Адже, саме впровадження чогось нового призведе до поліпшення якості освіти в навчально-виховному процесі. Це свідчить про те, що вивчення та застосування досвіду минулих років у організації навчання може бути ефективне при реформуванні освітньої галузі.

Мета статті - здійснити опис Дальтон-план як активного методу навчання учнів, проаналізувати його переваги та недоліки у самодіяльності і активності учнів під час навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літературних джерел засвідчує неабияку увагу науковців до різних аспектів досліджуваного питання. Автори українських, російських і американських історіографічних досліджень (Е. Дьюї, С. Гончаренко, І. Лікарчук, О. Сухомлин- ська, В. Хатфільд, М. Хольт, М. Ярмаченко), а також підручники з історії педагогіки А. Піскунова, М. Шабаєвої, М. Левківського, Ф. Цінула, В. Ягу- пов дають можливість проаналізувати ставлення до Дальтон-плану. На рівні дисертаційних досліджень цю проблему вивчали Д. Лагер, О. Гусєва,. О. Барило. А. Вихрущ, В. Липинський та ін.

Виклад основного матеріалу. Дальтон-план одержав свою назву від американського міста Дальтона, де він вперше був застосований американської вчителькою Елен Паркхерст в 1920 році. В основних своїх рисах Дальтон-план полягає в тому, що звичайні класи перетворюються в ла- бораторіі та кабінети, натомість звичайні уроки, які є обов'язкові для всіх учнів, організовуються вільні заняття в тій чи іншій лабораторії за їхнім бажанням з самостійним розполілом часу. Учитель перетворюється в завідувача лабораторієй, чи консультанта-інструктора, який присутній на уроці, допомагає учням, дає їм поради і вказівки [3]. Учень займається в лабораторіях або майстернях індивідуально на основі отриманого завдання від учителя і при необхідності звертається за допомогою до вчителя, який постійно знаходиться в цих лабораторіях і майстернях. Крім самостійних занять в лабораторії, влаштовуються колективні уроки, де роз'яснюются завдання та обговорюються всі не вирішені питання.

Головна особливість лабораторного плану і головна, можливо, причина його успіху в тому почутті відповідальності, яке зароджується у вихованцеві при новій шкільній організації. Уся обстановка і характер роботи сприяють цьому. Учень починає розуміти, що за свої успіхи, за виконання наміченого, за придбання знань і навичок відповідає він сам, а не вчитель. А це велике зрушення. Це дає нові імпульси до роботи і в той же час навчає володіти собою та розвиває дисциплінованість. Також, це призводить до прагнення дитини, підлітка, юнака і дорослого бути дослідником, самому дізнатися, самому добитися відповіді на свої питання, ніколи не було в достатній мірі оцінено педагогами. Між тим, вже дитячий негативізм, небажання робити те, що наказують або навіть пропонують, слід було б розглядати, як глуху відсіч особи, яку хочуть скоротити, мимовільне обгороджування себе від насильства [11].

В лабораторіях, у виникаючій співдружності та об'єднаних груп так би мов за інтересами, створюється грунт для дружби, почуття товариства і взаємодопомоги. Учні прибігають до старших за допомогою, старші діляться своїми знаннями з молодшими, віддаючи перевагу спільній роботі над поодинокими зусиллями групуються для загального читання, обговорення різних питань та вирішення завдань.

Але яка ж роль учителя при новому плані? Чи обмежуються його обов'язки завданнями, що добре пропрацювали, перевіркою знань, спостережень за порядком і правильним обліком роботи. Звичайно ні, раніше учитель був головною дійовою особою в школі і особливо в класі. Блискучим талановитим учителем вважався той, хто умів захопити клас своєю розповіддю, своїм уроком, той, який умів змусити учнів слухати себе з напруженою, не слабшою увагою впродовж години. Але для цього не було потрібне глибокі, усебічні знання: хороша підготовка до уроку і тільки до уроку і деяка артистична, можливо, здатність захопити своїх слухачів і глядачів і оволодіти аудиторією були достатні. Не дарма хороші педагоги старої школи, що любили свою справу, із захватом говорили: коли приходиш в клас, почуваєш себе наелектризованим, точно артист; в процесі уроку ти твориш, безпосередньо впливаєш на цей молодий, пластичний мозок захопити розповіддю, змусити себе слухати, бачити ці спрямовані на тебе дитячі очі - вища нагорода, новий стимул. Але йдеш з класу та взаємна чарівність зникає, клас розсипається і зв'язок втрачається до наступного уроку [8].

Висновок. В даний час повсюдно, як бачимо, йдуть спроби вдосконалення класно-урочної та інших систем організації навчання, робляться пошуки форм навчання у напрямку індивідуалізації, технізації навчання. Така історія розвитку організаційних форм навчання. Тому враховуючи всі переваги та недоліки Дальтон-плану, можна констатувати що класно-урочна система сьогодення, будучи одним з найефективніших способів організації масового навчання, містить в собі і ряд недоліків, які необхідно викорінювати, про необхідність вдосконалення навчання як в загальноосвітній, так і в системі професійно-технічної освіти свідчать численні висловлювання вчених- педагогів і вчителів-практиків. Зокрема хочеться зазначити, що школа далеко не повністю використовує великі можливості уроку в організації навчальної роботи учнів, у вихованні ідейно-моральних якостей школярів, підготовці їх до життя, праці та трудової професійної діяльності. Тому дотримуючись відповідних засад Дальтон-плану, ми можемо покращити систему освіти, яка підійде до наших умов навчання, особливо в умовах здачі ЗНО, де потребуючи від учнів кращих результатів, ми повинні забезпечити їх ефективними засобами та новини методами навчання.

Список літератури

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К., 1981. - С. 51.

2. Березовська Лариса Дмитрівна. Організаційно-педагогічні засади реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті: Дис. ... д-ра наук: 13.00.01 - 2009.

3. Бескин М. Дальтон-план и метод проектов // Просвещение на транспорте. 1925. - № И. - С. 48-51.

4. Буданов В.П. Подводные камни Далтонского плана // Далтон-план в русской школе. Вып. 1. - Л., 1924. - С. 67-80.

5. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. - Видання перше / Г. Ващенко. - Київ, Українська Видавнича Спілка, 1997. - 441 с.

6. Крупская Н.К. Эвелина Дюи. Далтонский план работы в школе. Елена Паркхерст. Воспитание при помощи Далтоновского плана // На путях к новой школе. - 1922. - № 3. - С. 163-168.

7. Липинський В.В. Становлення і розвиток нової системи освіти в УСРР у 20-ті роки: дис. ... доктора іст. наук: 07.00.01 / Липинський Віталій Володимирович. - Донецьк, 2001. - 393 с.

8. Методы работы в трудовой школе - Москва, 1927. - (государственное издательство).

9. Нариси історії українського шкільництва (1905-1933): [навчальний посібник] / За ред. О.В. Сухомлинської. - К.: Заповіт, 1996. - 328 с.

10. Пастухова Л. Педагогічна взаємодія у контексті Дальтон-плану / Лоліта Пастухова // Порівняльна професійна педагогіка. - 2012. - № 1. - С. 152-157.

11. Петречко М. Особливості індивідуалізованого навчання у педагогічній системі Хелен Паркхерст / М. Пе- тречко // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2014. - Вип. 10. - С. 259-264.

12. Пчелко А. Методы работи в трудовой школе / Пчелко А. // Вожатий. Молода гвардія. 1926. - № 3.

13. Смолкин А.И. Методы активного обучения. - М., 1991. - С. 153.

14. Сухомлинська О.В. Зарубіжний педагогічний досвід в Україні в 20-ті роки / О.В. Сухомлинська // Рідна школа. - 1992. - № 2. - С. 3-7.

Размещено на Allbest.ru