Роль сім'ї у вихованні молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

КВНЗ КОР «Богуславський гуманітарний коледж імені І.С. Нечуя-Левицького»

Курсова робота

з педагогіки

Роль сім'ї у вихованні молодших школярів

студентки 41 групи

спеціальності 502.02.05.01

«Образотворче мистецтво»

денної форми навчання

Білецької Ольги Володимирівни

Керівник курсової роботи

Шеремет Алла Володимирівна

Богуслав 2015

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти проблеми ролі сім'ї у вихованні молодших школярів

1.1 Видатні педагоги про роль сім'ї у вихованні дітей

1.2 Сучасне науково-теоретичне обґрунтування ролі сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку

1.3 Розумове виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

1.4 Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

1.5 Естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

1.6 Моральне виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

2. Емпіричне дослідження. Рівень виховання дітей в сім'ї

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Із самого народження людина потрапляє в суспільство. Вона росте, розвивається і вмирає в ньому. На розвиток людини впливає безліч різних факторів, як біологічних, так і соціальних. Головним соціальним фактором, що впливає на становлення особистості, є родина.

Сімейне виховання має величезне значення у вихованні, освіті і становленні будь-якої людини. Можна сказати, що це фундамент, на якому будується все подальше життя. І від того, наскільки добротний, і твердий цей фундамент, залежить дуже багато чого в долі людини. Якими близькими для кожної людини є слова сім'я, родина, батько, мати…! Саме в сім'ї у нас формуються найглибші людські почуття: доброта, чуйність, любов, милосердя, взаємодопомога тощо. Основними суб'єктами виховання є батьки, які мають зрозуміти, що головною метою виховання і освіти має стати формування високоморальної, добропорядної, чесної особистості. Чому ж сьогодні виховання дітей в сім'ї є актуальною проблемою?

Шкільний вік у нашій країні починається з 6-7 років. Дитина в цей час виходить із періоду безпечного дитинства, коли всі бажання зі словами «хочу» переходять у відповідь "ти повинен". Тобто, семирічна дитина переживає непросту стресову ситуацію у своєму житті. Якщо затримати процес виховання з цього періоду, то потім буде важко виховати особистість дитини, сформувати її світогляд. Тому батьки не повинні залишати це поза увагою. В їхніх обов'язках - вміти будувати систему виховання дитини. Ці знання і уміння допоможуть забезпечити ефективність результатів виховного процесу у подальшому. Деякі батьки не звертають увагу на ті зміни в дитячому світі, що і є проблемним питанням, не стараються знаходити ті методи, засоби, за допомогою яких можна допомогти дитині вийти на життєвий шлях. Багато державних документів визначають роль сім'ї у вихованні дітей, підтверджують актуальність цієї проблеми. На сьогоднішній день зростає роль сім'ї у життєзабезпеченні та вихованні дітей, їх оздоровленні, отриманні освіти і спеціальності. Концепція відзначає, що більшість сімей недостатньо реалізує свої виховні функції. Не можна залишити без уваги і думки видатних педагогів, філософів про роль найголовнішої соціальної інституції - сім'ї у вихованні дітей. Питанням сімейного виховання приділяли увагу такі педагоги-філософи, як давньогрецький мислитель Конфуцій, Песталоцці, Г.С. Сковорода, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Виходячи з актуальності даної проблеми, я обрала тему курсової роботи: "Роль сім'ї у вихованні молодших школярів".

Об'єкт дослідження - процес виховання дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження - зміст сімейного виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї.

Мета дослідження: теоретично визначити та експериментально дослідити роль сім'ї у вихованні молодших школярів.

Завдання дослідження:

1. проаналізувати стан розвитку теорії сімейного виховання дітей молодшого шкільного віку.;

2. проаналізувати шляхи реалізації змісту виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї;

3. оцінити вагомість внеску сімейного виховання в становлення людини як особистості

4. дослідити основні проблеми сімейного виховання і дати оцінку способам і прийомам виховання з погляду відомих педагогів.

5. провести експеримент для дослідження рівня естетичного та морального виховання дітей в сім'ї.

1. Теоретичні аспекти проблеми ролі сім'ї у вихованні молодших школярів

1.1 Видатні педагоги про роль сім'ї у вихованні дітей

Вчені, педагоги, філософи твердять, що в основному родина дає і повинна давати дитині родинну чуйність у формі особливої ніжності та люб'язності, яка є теплом душі й характеру. Розум і знання можна розвивати всюди, в тому числі, і в школі, але душевна теплота, чутливість (емоційність) плекаються тільки в родині. Саме в ній створюється атмосфера люб'язності, яка так необхідна для формування характеру й особистості дитини. Саме родина є першою школою дитини.

Вагомого значення родині як виховному інституту надавав китайський мислитель Конфуцій. Він стверджував, що сімейні узи є найміцнішими та найщирішими серед всіх інших відносин. Саме сім'ю він вважав моделлю суспільства. Конфуцій викладає свою думку про те, що стосунки батьків і дітей повинні бути пройняті людинолюбством, добротворенням, високою моральністю. Важливою умовою формування таких взаємин він вважав приклад дорослих [8, 3].

Одним із представників соціальної педагогіки, прихильником сімейного виховання є Песталоцці. Педагог трактував поняття сім'ї як перший елементарний осередок соціального виховання, наголошуючи, що школи не можуть охопити виховання людини в цілому, повністю замінити собою сім'ю, вони можуть служити лише доповненням до сімейного виховання. А зв'язок між сім'єю та школою є очевидним і необхідним.

Видатний гуманіст, філософ-просвітитель, педагог українського барокко Григорій Сковорода вважав, що першими вихователями дітей мають бути батьки. Він надавав першорядного значення сімейному вихованню, передаючи свої етичні погляди через байки і притчі, в яких розкриваються стосунки між батьками і дітьми, наголошується на вихованні почуття вдячності та вмінні задовольнятися малим. Великий мислитель зауважував, що першими природними вихователями і наставниками дітей є батьки. Діти мають зростати в атмосфері глибокої пошани й любові до батька і матері, ставлячись до них як до "ікон Божих". Батьки мають піклуватися про народження здорових дітей та про правильне виховання. Він вважав, що невдячна або аморальна людина не може дарувати доброту. Про це яскраво свідчить його трактат "Благородний Еродій", у якому просвітитель вустами Еродія (лелеки) висуває вимоги до батьків щодо виховання дітей.

Першу вимогу філософ ставить для того, щоб батьки усвідомлювали, що дитина народжується для добра, для того, щоб влити в неї найкращі якості людини, любов, доброту, чесність, з чим вона й піде у соціальне середовище. Друга вимога, поставлена Г.Сковородою, говорить про збереження здоров'я дитини її батьками. Мати і батько повинні турбуватися про стан здоров'я своєї дитини з самого народження, реалізуючи завдання, мету фізичного виховання, так як воно є основою здоров'я нації. Третя вимога сконцентровує увагу на моральному вихованні, яке також є важливою складовою виховання гуманної особистості [8, 5].

Один із українських національних геніїв 19 ст. К.Д.Ушинський, приділяючи вагоме значення ідеям народництва, повазі до особистості вихованця, був переконаний, що весь досвід, набутий суспільством, вся його духовна мудрість, усі якості громадянина передаються саме через сім'ю. Він відзначив важливість доброзичливих відносин між батьками і дітьми, дружби, любові, взаємної поваги між ними. Педагог також указує на те, що батьки повинні бути взірцем для дитини, адже саме вони закладають перші паростки їхніх майбутніх успіхів і невдач [1, 17].

Розвиток теорії сімейного виховання висвітлений і у педагогічній спадщині А.С.Макаренка. Актуально звучать сьогодні ідеї Макаренка щодо формування колективістських відносин у сім'ї, піднесення батьківського авторитету, поваги до батьків, збагачення методів і засобів сімейного впливу на вихованців, формування гармонійної особистості. Макаренко вважав, що виховання дітей - найважливіша галузь нашого життя. "Наші діти - це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Правильне виховання - це наша щаслива старість; погане виховання - це наші сльози, майбутнє горе, провина перед суспільством, Всевишнім, усією країною (бо ми виховуємо громадянина України). "Особливу увагу він звертав на мету виховання в сім'ї. Те, що дитина здобуває в сім'ї, вона зберігає протягом усього свого життя. Важливість родини як інституту виховання обумовлена тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя.

Жоден з інститутів виховання не може зрівнятися з родиною. У ній закладаються основи особистості дитини, саме в родині дитина одержує перший життєвий досвід, робить перші спостереження й учиться, як поводитися в різних ситуаціях. Дуже важливо, щоб те, чому батьки учать дитину, підкріплювалося конкретними прикладами, щоб вона бачила, що в дорослих теорія не розходиться з практикою. Першою й основною задачею батьків є створення в дитини впевненості в тім, що його люблять і про нього піклуються [3, 22]. "Мета і мотив виховання дитини - це щасливе, повноцінне, творче, корисне людям життя цієї дитини" - визначав А.С.Макаренко. Свою концепцію сімейного виховання А.С.Макаренко описав у роботі "Книга для батьків" та "Лекції про виховання дітей", які педагог встиг прочитати по радіо, але в друкованому вигляді вони побачили світ вже після смерті автора. Педагог не ставив собі за мету створити методику сімейного виховання, а лише допомогти батькам оглянутись, задуматись, розкрити очі [2, 34].

В.О.Сухомлинський також розглядав виховання дітей у сім'ї, як важливу соціальну проблему. Видатний педагог наголошував, що "Сім'я - це найменша клітинка нашого суспільства, в якій, як у фокусі, відображається все життя нашої країни. І чим сильніший виховний вплив робить сім'я на особистість дитини, чим активнішу життєву позицію займають батьки в суспільстві, тим вищі їхні моральні достоїнства і культурний рівень". Він постійно цікавився проблемами сімейного виховання, умовами і особливостями виховання дітей у різних сім'ях, вивчав позитивний досвід, підмічав найістотніші і найбільш типові вади та недоліки сімейного виховання, шукав причини цих недоліків. "Щоб добре вивчити дітей, треба добре знати сім'ю - батька, матір, братів, сестер, дідусів і бабусь" [2,19].

В.О.Сухомлинський вважав, що Батьківщина починається із сім'ї, що найважливіші риси і якості громадянина-патріота своєї Батьківщини зароджуються в сімейному вихованні, що діти - продовження не тільки нашого роду, а й нашого соціального ладу, наших завоювань і благородних намірів. І від того, які духовні цінності візьме від нас молодь, залежатиме майбутнє нашого народу і суспільства. Молоді батьки повинні розуміти, що шлюб розпочинається з готовності до великої і відповідальної соціальної ролі - виховання дітей, успіх якої залежить передусім від духовного багатства, вірності коханню, взаємної поваги і спілкування, педагогічних знань і умінь. "Своїх вихованців - юнаків і дівчат ми вчимо: моральне право на кохання має той, хто вміє відповідати за майбутнє - за своїх дітей".

Видатний педагог писав: "Якщо ви хочете стати неповторною особистістю, якщо ви мрієте залишити після себе глибокий слід на землі - не обов'язково бути видатним письменником або вченим, творцем космічного корабля або відкривачем нового елементу періодичної системи. Творення людини - найвище напруження всіх сил. Діти - не тільки і не стільки джерело радості. Діти - це щастя, створене працею" [10, 61].

1.2 Сучасне науково-теоретичне обґрунтування ролі сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку

Сім'я - найдавніша і найстійкіша соціальна спільність. Виникнувши на зорі людства, вона пройшла через багатовікову історію, являючи собою унікальну опору для суспільства. Сім'я відновлює духовні і фізичні сили людини, заряджає її енергією для активної участі в суспільному житті. В ній відбувається не тільки фізичне народження людини, але і первинна соціалізація і виховання, духовне дозрівання особистості. Першим навколишнім світом дитини, початковою одиницею суспільства є родина, де і закладаються основи особистості. Що ж таке сім'я? [9, 34].

Сім'я - невелика соціальна група, до якої входять поєднанні шлюбом чоловік та жінка, їх діти (власні чи усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов'язані родинними зв'язками з подружжям. Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. Сім'я - осередок суспільства. Сім'я здійснює своєрідне накопичення, перерозподіл і передачу наступним поколінням досвіду, знань, навичок найнеобхідніших форм трудової діяльності і взаємодії із навколишнім середовищем, спілкування і співпраці з іншими людьми [6, 20].

Ефективність виховання в сім'ї залежить від створення у неї належних умов. Головна умова сімейного виховання - міцний фундамент, що базується на її непорушному авторитеті, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов'язку їх вихованця, материнському покликанні жінки [6, 21].

Усім відомий вислів Сім'я - осередок суспільства. Можна було б визначити її і як своєрідну модель або навіть ген суспільства адже в сім'ї виявляють багато визначальних характеристик особистості. В ній відбиваються риси соціального буття. Чому ж люди живуть сім'ями? Чи завжди існувала сім'я? Чи залишиться вона в майбутньому? Її створення - особиста справа людини, чи цей процес певним чином пов'язаний з суспільством? Ці запитання цікавлять людство уже давно [6, 22].

Функції родини - це спосіб прояву активності, життєдіяльності її членів.

Отже, головні функції сім'ї: економічна, репродуктивна, реактивна, регулятивна, виховна, рекреативна.

Основна функція - виховна. Вона полягає у передачі дітям дорослими членами сім'ї соціального досвіду, забезпечення їх входження в систему суспільних відносин. Виховання - велика справа - ним вирішується участь, доля людини. Правильне сімейне виховання розвиває здібності, здорові інтереси та потреби дитини, формує правильний світогляд, позитивне ставлення до праці, сприяє прищепленню гуманних, моральних якостей, розумінню необхідності дотримуватися правових і моральних норм життя, поведінки, що сприяє розвитку фізичної досконалості дітей, зміцненню їхнього психічного здоров'я, виробленню навичок санітарно-гігієнічної культури. Ця функція - одна з найважливіших. Дитина в сім'ї пізнає і освоює моральні норми.

Розкриваючи роль сім'ї у різних напрямках виховання, насамперед, хочу визначити, що першими вчителями маленької дитини стають її батьки, але часто процес навчання розпочинається раніше, ніж вони встигають усвідомити цей факт. Діти засвоюють спосіб життя батьків. Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у побуті - для зміцнення здоров'я, всебічного розвитку і змістовної організації дозвілля. Важливу роль у фізичному вихованні дітей відіграє саме сім'я. Мати та батько зміст фізичного виховання повинні реалізувати за допомогою організації дозвілля, так як воно служить коштом відновлення фізичних сил і духовних сил людини. Людина має потребу в активному відпочинку - подорожі, прогулянки. Це приносить більше здоров'я для сім'ї в цілому, і кожного її члена. І відпочинок цей організовують найближчі вихователі дитини - її батьки [5, 34].

Батьки вчать дитину спостерігати за явищами природи і навколишнього життя, порівнювати предмети і явища, виділяти в них подібне і різне, аналізувати побачене, робити висновки. У такий спосіб у дитини формується світогляд. З приходом дитини у школу задачі розумового розвитку і виховання її в сім'ї зростають: сім'я підтримує інтерес до знань, стимулює успішність її навчання.

Сім'я впливає на все життя людини, але найбільш значна її роль на самому початку життєвого шляху, коли закладаються моральні основи особистості. На перші роки життя дитини приходиться ряд важливих основ: характер, емоції, якості, які повинна сформувати саме мати з батьком. Сім'я легше й ефективніше всього здійснює індивідуальний підхід до людини, вкладаючи в неї з перших днів життя моральні якості.

Також сім'я відіграє велику роль в естетичному вихованні. Естетичне виховання починається з раннього дитинства: дитина радіє красивій іграшці, посмішці матері, зеленій травичці, співу птахів, цікавій книжці. Адже саме батьки з раннього дитинства пробуджують в дитині любов до прекрасного, відрізняти у ньому потворне від прекрасного. В естетичному вихованні відіграє велику роль читання батьками цікавих дитячих книжечок, прогулянки на природі, вивчення пісень, віршів. Діти будуть естетично виховані за тих умов, якщо самі батьки будуть естетично освіченими людьми.

Батьки розвивають у дитині уміння цінувати і поважати працю, людей, які працюють, вчиться розумному споживанню різних матеріальних благ, накопичує досвід користування грішми. Батьки залучають дітей не лише до виконання певних видів праці, а й до раціональної її організації [2, 20].

Особливу увагу батьків потрібно звернути на поступове формування в дітей відповідних знань, умінь і навичок, починаючи із праці самообслуговування і закінчуючи господарсько-побутовою працею. Потрібно підкреслити значення спільної праці батьків та дітей, так як це сприятиме ефективній реалізації змісту трудового виховання в сім'ї.

Через ігрову діяльність дитина входить у світ знань, на позитивному емоційному тлі починає вивчати азбуку науки, оволодіває духовними цінностями. У народі кажуть: "Де гра, там і радість!" Гра вчить зосереджувати зусилля, керувати собою, бути точним. Граючись, діти відчувають радість від реалізації своїх фізичних і розумових сил, що є невід'ємною умовою розвитку. Особиста рухова участь у грі допомагає батькам скоротити відстань між собою і дітьми. Батьки - вихователі повинні вміти володіти ігровими ситуаціями, які дозволяють дитині увійти в духовний світ, направити їх ініціативу і творчу активність у потрібне русло. Практично будь-яку фізичну вправу можна виконати ігровим методом [6, 25].

1.3 Розумове виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

Розумове виховання - цілеспрямований вплив батьків на розвиток розумових сил та мислення дітей, на вироблення культури розумової праці. Успіх його забезпечується багатьма чинниками. Провідне місце серед них займає живе спілкування з людьми. Саме такий обмін думками дуже потрібний у спілкуванні з малими дітьми, коли вони формуються у дітей у формі уявлень про навколишнє життя. По-справжньому піклуються про розумове виховання своїх дітей ті батьки, які з ними багато говорять, чітко й у доступній формі відповідають на численні запитання малят, всіляко підтримують їхню природну допитливість, пробуджують увагу. Ніколи не треба забувати й щедро використовувати такі чудові, перевірені багаторічним досвідом поколінь засоби розумового виховання, як пісні, загадки, перекази, казки, легенди, оповідання, байки тощо. Головне призначення розумового виховання родинна педагогіка вбачає в тому, щоб розвивати в дітей цікавість, допитливість розуму й формувати на їх основі пізнавальні інтереси. Розумове виховання в родині передбачає також підготовку дітей до школи, допомогу їм в організації домашньої навчальної діяльності, залучення їх до позашкільної навчальної роботи. Чи не головним в розумовому вихованні є пробудження в дитини інтересу до знань [3, 23]. Роль сім'ї у розумовому вихованні дітей молодшого шкільного віку розкриємо на основі досвіду сім'ї Нікітіних.

В основу розумового розвитку наших дітей входять всі ті ж наші "три-кита": багата для різноманітної діяльності обстановка, велика воля і самостійність дітей в заняттях та іграх і наша зацікавленість у всіх їх справах. Вони говорять про те, що вони не ставлять перед собою ціль навчити їх всьому як можна раніше, ми старалися створити умови для розвитку їх здібностей - по їх можливостях та бажаннях. Нікітіни найкращим фактором розумового виховання дітей молодшого шкільного віку визначають розгляд предметів та їх малюнків. Але чим більша дитина стає, тим менше задовольняють її такі речі. Також вони рекомендують давати дитині у ранньому віці олівці, крейду, папір, клей, молоточок, картон, фарби, все те, чим можна працювати. Вони вважають, що це збагатить умови для розвитку дитини. Замітивши, що дитина любить писати крейдою, - зробили з куска лінолеуму дошку; замітивши, що його цікавить в "Дитячій енциклопедії" карта - прикріпили велику карту півкуль на стіну. І так в них на стінах появилися таблиці сотні і тисячі, букви друковані і писані на плакаті, на кубиках, вимірні прибори, великі дерев'яні цеглини, конструктори, все можливі ігри і, звичайно, книги, більшість книг - від казок до енциклопедій та науково - популярної літератури. Це все вони називали багатою обстановкою для розумового розвитку їх дітей. У 6-7 років Нікітіни ознайомили своїх малюків з картою та планом, розмістивши в кімнаті глобус, план, фізичну карту світу та навчальну шкільну. Вже 6 - 7 річні малюки знаходять із задоволенням, де на плані дорога, ліс чи село. А коли вчаться читати, то задають один одному задачі по карті світу; знають не тільки, де материки, океани, моря, але й держави, столиці, ріки і гори. Реалізуючи зміст розумового виховання дітей, Нікітіни дають можливість дітям знайомитися з началами геометрії. Малі вихованці знайомляться з геометрією за допомогою різних геометричних фігур, вирізаних із кольорового паперу та приклеєних на стіну; і тут вказані основні лінії фігур та їх назви, висота, медіана, діаметр, радіус. Ці ігри незвичайні, вони виникли у спілкуванні з дітьми, при їх безпосередній участі. В них можна грати навіть на другому році життя, як тільки малюк починає розрізняти форму і кольори, і в них же із задоволенням грають підлітки і старші [5, 24; 16, 34].

1.4 Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

Фізичне виховання - діяльність батьків, спрямована на зміцнення здоров'я, сили та досягнення правильного фізичного розвитку дітей. Реалізації цього напрямку виховання сприяє організація батьками здорових умов життя дитини в родині - забезпечення раціонального режиму дня, організація посильної праці, активного дозвілля і відпочинку, рухливих дитячих ігор, виховання навичок особистої гігієни. Родинна педагогіка виділяє дві групи засобів фізичного виховання дитини в родині: 1 - природні - сонце, повітря, вода, харчування, рух і відпочинок, одяг, чистота й охайність; 2 - спеціальні - гімнастика, фізкультура та спорт, гартування тіла. Система фізичного виховання передбачає також знання і дотримання основ домашньої санітарії та особистої гігієни. Застосування народної медицини, зокрема народної педіатрії [3, 23].

Розкриваючи роль сім'ї у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку на основі досвіду сім'ї Сідлецьких, насамперед, хочу відмітити, що для реалізації змісту фізичного виховання Марина та Віктор Сідлецькі підбирають відповідні методи, прийоми, які вміло застосовуються ними у вихованні. Вони виховують донечку, дівчинку Софійку, якій зараз 8 років. Вони міняють умови і уклад своєї сім'ї так, щоб не тільки максимально задовільнити потребу в русі, але й розвинути цю потребу. Вони говорять, що цьому надзвичайно допомогло те, що вони не побоялися зробити спортивний куточок в однокімнатній квартирі.

Вперше батьки купили дитячий спортивний набір, коли дитині було два роки. Коли вдома є спортивні знаряддя, то їхня дитина почне використовувати їх як можна раніше - як тільки буде до цього готовою, а це говорить про те, що і раніше почне не тільки фізично, а й розумово розвиватися. Коли Сідлецькі переїхали жити у новий будинок, то насамперед, вони обладнали велику кімнату як спортивну. Вони розмістили на полицях цієї кімнати іграшки, книжки, ляльки, конструктори, але головними в кімнаті стали спортивні знаряддя. Вони встановили дві різні по товщині перекладини, висоту встановлення яких можна змінювати по бажанню, в залежності від росту дитини. Також сходинки з перекладинами встановили. Вони можуть стояти і вертикально, і можуть зніматися, і перетворюватися в міст, бар'єр, качалку, і навіть "літак" (якщо її підвішувати на канатах), "ліани" - зроблені з кабелю і канату. Також у спортивній кімнаті є гімнастичні кільця- найулюбленіші дитячі знаряддя. Вони підвішені на канатах до балки стелі. Спортивну кімнату займають і м'які матраци, на яких займаються «акробати», виконують вправи з йоги і просто так роблять різні перекиди.

Батьки зі своєю донечкою стараються проводити більше часу разом, радіти життю. Дуже часто вони організовують відпочинок на свіжому повітрі, особливо полюбляють прогулюватися біля озера та слухати спів пташок, що так подобається їхній Софійці, на вихідних кожного ранку та увечері вони здійснюють прогулянку на велосипедах. Марина та Віктор Сідлецькі використовують ігровий метод у фізичному вихованні їхньої доньки, вони використовують такі ігри як: теніс, бадмінтон, грають у баскетбол на спортивному майданчику, неподалік двору. Батьки вчать свою дитину поєднувати спортивні заняття з всіма другими видами діяльності. Адже, як вони стверджують, фізичне здоров'я є основою можливостей виконання всіх інших видів діяльності. Найчастіше керуються методом прикладу. Вони вважають, що всі батьки, які виховують дітей повинні керуватися саме цим методом, тобто те, чого вони навчають дітей, повинні самі показувати на своїй практиці [2, 13; 1, 16].

1.5 Естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

Естетичне виховання передбачає формування в дітей естетичних смаків та почуттів через екскурсію в природу, саджання дерев, догляд за квітами, спільний перегляд телепередач, відвідування родиною музеїв, розвиток дитячої фантазії та творчості, залучення до народно-обрядового мистецтва, художньої самодіяльності, організація і проведення з дітьми всіх традиційних родинних свят [2, 23]. сімейний виховання молодший шкільний

Роль сім'ї в естетичному вихованні дітей молодшого шкільного віку аналізую знову ж таки на досвіді сім'ї Садових, які виховують дві дівчинки. Вони досить вміло використовують методи виховання, реалізують завдання всіх напрямків виховання, дотримуються загальних принципів виховання, тобто мають високі педагогічні знання. Особливо я звертала увагу на виховання батьками дітей саме у естетичному напрямку. Вони використовують різні форми естетичного виховання, а саме: відвідують музеї, філармонію, екскурсії в природу - походи в ліс, прогулянки у парку, особливо, коли приходить літо і осінь, щоб ознайомити дітей з явищами цих пір року, адже ці пори року мають найяскравіші кольори. Завдання естетичного виховання вони реалізують кожну хвилину, спілкуючись з дітками на різні теми - про природу, тварин, який колір вони мають, якої бувають породи, описують їх зовнішню красу, про те, як слідкувати за своє зовнішністю, щоб бути красивим та приємним для спілкування для людей, які нас оточують, читаючи народні казки, які мають виховну цінність, особливо того напрямку, який ми розглядаємо.

Велику увагу в естетичному вихованні дітей молодшого шкільного віку Садові Тетяна та Сергій приділяють велику увагу образотворчому мистецтву і музиці, так, як за їхніми словами - це наступна сходинка в духовному розвиткові людини, у вихованні музикою виражається єдність моральної, емоційної сфери і естетичної сфер людини. Для того, щоб привити любов дітей до музики та образотворчого мистецтва, вони керуються конкретними формами виховання. Батьки разом зі своїми дітьми відвідують виставки картин, вишивок, роботи з бісероплетіння, ходять у театри, на музичні концерти, музеї. Але перед цим мати та батько радяться один з одним, чи сподобається їхнім дітям, чи справді той чи інший захід буде мати виховну цінність, тобто вони підбирають найкращі варіанти для своїх дітей, для того, щоб дитина не просто споглядала те чи інше дійство, а й сприймала його і отримувала емоції, почуття. Даринці та Марії дуже подобаються прогулянки парком або походи до лісу разом з батьками. Яскраві, приємні спогади про такі мандрівки надовго залишаються в пам'яті дітей. Під час таких прогулянок вони збирають всілякий природній матеріал - листя, шишки та ін., що стає в пригоді під час створення різних виробів удома. Батьки сприяють тому, щоб після таких зустрічей з природою у дітей зазвичай з'являлося бажання намалювати те, що вони бачили, скласти віршик, обговорити з мамою, батьком побачене. Звичайно, вони допомагають їм в цьому. Вони ознайомлюють дітей з культурою, мистецтвом своєї країни та країнами світу, дивлячись різноманітні телепередачі та обговорюючи їх, розглядаючи енциклопедії, відвідуючи музеї. Також вони беруть активну участь у суспільному житті. Вони часто готуються до шкільних, міських виставок дитячих малюнків, де неодноразово займали призові місця. А також діють виставки родинних робіт. Це можуть бути вироби, виготовленні з природних матеріалів, іграшки, зроблені спільним трудом батьків і дітей та ін. [8, 25].

1.6 Моральне виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

Моральне виховання передбачає формування в дитини високої духовності та чистої моралі і включає в себе формування внутрішнього психічного розвитку дитини - свідомості, почуттів, волі, поведінки. В основі традиційної системи духовно-морального виховання дітей в сім'ї лежить антитеза: добро-зло, правда-брехня, милосердя-жорстокість, честь-ганьба, щедрість-скупість, любов-ненависть, мужність-боягузтво, радість-горе тощо. Морально-духовне виховання в родині здійснюється через формування загальнолюдських та національних вартостей: виховання в дитини гуманізму, милосердя, доброзичливості, правдивості, чесності, високої культури поведінки; через засвоєння народної моралі, в основі якої лежать народно-педагогічні традиції народно-родинного виховання: батьків, бабусів, хрещених батьків, святкування в сім'ї, родинних свят, вшанування пам'яті загиблих чи померлих родичів, відзначення календарних та обрядових свят тощо [2, 23].

Роль сім'ї в моральному вихованні аналізую на досвіді сім'ї Садових. У батьків дві дитини Марійка та Дарина віком 7 і 8 років. Зміст морального виховання вони почали реалізувати ще з самого народження, так, як діти, появившись тільки на світ відчувають все, що діється у світі, в якому вони з'явилися. Тому вони вважали, що дитина повинна відчувати з самого народження любов, доброту до неї. Адже якщо на дитину здійснюється такий позитивний вплив, то в той же час у ній закладаються перші моральні основи. Але все - таки батьки більше концентрують увагу на моральному вихованні дитини у молодшому шкільному віці, так, як вони в цей період переходять у новий світ, ширше пізнають його. Реалізуючи зміст цього напрямку виховання, Садові Тетяна та Сергій надають великого значення методу бесіди. Вони часто ведуть з дітьми бесіди на морально - етичні теми, наприклад, такі, як: "Що означає бути добрим? ", "Чому потрібно бути добрим? ", "Що означає ображати інших людей? ", "Які правила існують в суспільстві? ", "Для чого їх потрібно дотримуватися?", "Що таке ввічливість?", "Які слова ввічливості треба вживати" та інші подібні питання, які Сергій та Тетяна не обходять мимо, а повертаються до них все знову і знову. Так, як однією із підсистем морального виховання є екологічне виховання, батьки прищеплюють любов до природи, бажання берегти її та примножувати, формують навички і вміння діяльності у природі. Вони вважають, що метод прикладу у екологічному вихованні є дуже важливим. І це можна навести на конкретному прикладі, коли батьки дітей насаджували квіти на клумбі, а маленькі Марійка і Даринка підійшли до них і виявили бажання допомогти своїм батькам. Звичайно, вони не відмовили їм, а навпаки, дали їм роботу, яка під силу малим школярам. І так вони роблять завжди - подають позитивний приклад для дітей, щоб вони бачили, як саме потрібно залучатися до діяльності у природі, берегти її. Сергій та Тетяна навчили своїх дітей поливати кімнатні квіти, доглядати за ними, також вони разом пересаджують їх [2, 24; 4, 20].

Крім цього, Садові Тетяна та Сергій виховують любов до старших, до батька, до матері, до бабусі, дідуся переважно за допомогою методу бесіди, але найчастіше - формою зв'язку сім'ї зі школою. Вони беруть активну участь у родинних святах, які присвячуються матерям, бабусям, батькам дітей Садові не лише беруть участь у таких заходах, але й допомагають їх організовувати разом з дітьми. Садові також вдаються до таких методів як: нагорода, похвала, догана. Вони вважають, що ці методи допомагають виховувати дисциплінованість у дітей.

2. Емпіричне дослідження. Рівень виховання дітей в сім'ї

Під час проходження переддипломної практики у Володарській ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів, я спостерігала за дитячою поведінкою. Адже поведінка дитини в більшості залежить від виховання у сім'ї. Проблеми сімейного виховання можуть стати глобальними проблемами того суспільства, в якому нам належить жити. Якщо ми погано виховуємо своїх дітей або зовсім намагаємося перекласти турботу про них на чужі плечі, - ми своїми руками будуємо собі майбутнє, в якому нас будуть оточувати, може бути, успішні і ділові, але байдужі люди.

З цього питання я вивчала досвід вчителя Чепіль О.М., яка організовує зустрічі з батьками, проводить бесіди, групові заняття. В її планових матеріалах є запланована робота з батьками у різних формах, тематика зустрічей на період навчання дітей в початковій школі. І саме в таких формах вона організовує роботу з батьками: систематичні зустрічі з усіма батьками (колективна форма); групові заняття з окремими підгрупами батьків (групові форми); індивідуальне спілкування з батьками (індивідуальна форма); організація практичної діяльності сім'ї у вихованні дітей.

Такі заходи організовувалися чотири рази в місяць, тобто один раз на тиждень. Наприклад, на лютий були заплановані бесіди з батьками на такі теми: "Роль розумового виховання, у житті молодшого школяра", "Моральне виховання школярів у сім'ї", "Недоліки і прорахунки батьків у вихованні дітей та шляхи їх подолання", "Значення особистого прикладу батьків у вихованні молодших школярів". При перших зустрічах Чепіль Олена Миколаївна зверталася до батьків з таким вступним словом: "Сімейне виховання має величезне значення у вихованні, освіті і становленні будь-якої людини. Це фундамент, на якому будується все подальше життя.. " Велику зацікавленість викликають не тільки її бесіди та лекції, а й дискусії, виступи досвідчених батьків, виставка дитячих та родинних робіт, що розкривали вподобання та інтереси сімей. Особливу увагу батьків класний керівник звертала на поступове формування в учнів відповідних знань, умінь і навичок, починаючи із самостійності і закінчуючи роботою в колективі, підкреслювала й значення спільної діяльності батьків та дітей, наводила приклади методів та прийомів виховання, поради батькам щодо привчання виховання школярів.

Враховуючи пропозиції батьків, вчителькою розроблений навчально -тематичний план роботи клубу "Батьківська світлиця". Діяльність клубу спрямована не тільки на надання батькам необхідної інформації щодо виховання особистості дитини загалом, а й на розгляд проблем, які стосуються виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї. У лютому перший захід відбувся на тему «Роль розумового виховання, у житті молодшого школяра». Ще кожний із батьків на першій зустрічі отримав пам'ятку, розроблену Чепіль О.М. по вихованню дітей молодшого шкільного віку в сім'ї. Ці пам'ятки говорять про те, що: потрібно виховувати дитину до кожного дня; радіти успіхам дитини, заохочувати та підтримувати її у самостійних кроках; ніколи не карати дітей працею; виховувати повагу до інших особистим прикладом; не залишати поза увагою розповідь сина чи доньки про шкільні справи. Адже це позитивно впливає на дитину, особливо, у молодшому шкільному віці.

Ще я провела свої власні дослідження:

1. Ігри для розвитку інтелекту були проведені мною з учнями 6 класу Володарської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Метою даних ігор було дослідження рівня розвитку інтелекту у дітей (Додаток 1).

2. Виховне заняття було проведено в 6 класі з метою узагальнення поняття про взаємовідносини між людьми, поведінку в суспільстві (Додаток 2).

3. Анкета для батьків була проведена з метою визначення рівня знань батьків щодо виховання дитини в сім'ї (Додаток 3).

4. На основі проведеного емпіричного дослідження я розробила поради батькам щодо виховання молодших школярів у сім'ї ( Додаток 4).

Висновки

Сім'я - надзвичайно важливий елемент соціальної структури суспільства. Зміни, які відбуваються в сім'ї, впливають на характер суспільних відносин, на стан і розвиток самого суспільства. Саме в сім'ї закладаються основи моральності людини, формуються норми поведінки, розкривається внутрішній світ та індивідуальні якості особистості. Сім'я сприяє не лише формуванню особистості, але й самоствердженню людини, стимулює ї соціальну, творчу активність, розкриває індивідуальність. Від вирішення проблем сім'ї багато в чому залежить майбутнє кожної держави.

Видатні педагоги визначали сім'ю, як важливий фактор розвитку дитини. Вона є одним із центральних об'єктів різних галузей знань, особливо, в останні роки - педагогіки, головна мета якої - забезпечити її повноцінний вплив на формування особистості дитини. Вчені педагоги-філософи твердять, що в основному родина дає і повинна давати дитині родинну чуйність у формі особливої ніжності та люб'язності, яка є теплом душі й характеру.

Одним із представників соціальної педагогіки, прихильником сімейного виховання є Песталоцці.

Видатний філософ-просвітитель Григорій Сковорода вважав, що першими вихователями дітей мають бути батьки. Він вважав, що моральна, доброчесна, світла почуттями людина легше входить у людський світ, адаптується в ньому, ніж аморальна, з пустим внутрішнім світом, без любові людина.

Розвиток теорії сімейного виховання висвітлений і у педагогічній спадщині А.С.Макаренка. Макаренко вважав, що виховання дітей - найважливіша галузь нашого життя. "Наші діти - це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Правильне виховання - це наша щаслива старість; погане виховання - це наші сльози, майбутнє горе, провина перед суспільством, Всевишнім, усією країною".

В.О.Сухомлинський також розглядав виховання дітей у сім'ї, як важливу соціальну проблему. Видатний педагог наголошував, що сім'я - це найменша клітинка нашого суспільства, в якій, відображається все життя нашої країни.

Ми бачимо, що педагоги досить чітко визначали важливі умови формування взаємин між батьками і дітьми, найголовніші напрямки виховання у родині, їх взаємозв'язок.

Головною умовою сімейного виховання є міцний фундамент сім'ї, що базується на її непорушному авторитеті, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов'язку їх виховання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батьків у створенні та захисті домашнього вогнища, забезпеченні на їх прикладі моральної підготовки молоді до подружнього життя. Життя сім'ї - це дуже складні і різноманітні процеси та сторони життя людини (біологічні, економічні, моральні, правові, психологічні, естетичні, релігійні). На цій підставі сім'я здатна виконувати певні функції.

Головні функції сім'ї: економічна, репродуктивна, реактивна, комунікативна, регулятивна, виховна, рекреативна.

Всі функції між собою тісно пов'язані. Неможливість виконання сім'єю однієї функції веде за собою прорахунки у виконанні іншої функції.

Отже, сім'я для дитини є середовищем, у якому формується її особистість. В залежності від атмосфери у сім'ї, характеру сімейних стосунків, освітнього рівня, професії батьків, їх життєвого досвіду, знання педагогіки сімейного виховання, розвиваються ті чи інші якості дитини. Саме у сім'ї формується сприймання дітьми людей, навколишньої дійсності, самих себе, досвіду сімейного життя, ставлення до них як найважливішої духовної цінності, закладаються основи політичної культури, здоров'я дитини, професійне самовизначення, здійснюється моральне, естетичне, трудове виховання [3, 14].

Список використаних джерел

1. Бадинцян И.В. Методологические и теоретические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. - М., 1978. - С. 70 -77.

2. Бантова М.О. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Вища школа, 1982. - С. 20 -28.

3. Богданович М.В. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій у початковій школі. - К.: Освіта, 1991. - С. 36 -40.

4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. -К.: Академія, 2011. - С. 24-28.

5. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К.: Вища школа, 2005. - С. 20- 25.

6. Макаренко А.С. Книга для батьків. - К.: Навчальна школа., 1980. С. 41 -46.

7. Мистецтво виховання, 2009, №2 -2. - С. 34 -39.

8. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. - К., 2009. - С. 63 -65.

9. Початкова освіта, 2008, №21. - С. 57 -64.

10. Розкажіть онуку, 2009, №3-4. - С. 52- 57.

11. Савченко О.Л. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Абрис, 1997. - С. 22 -24.

12. Соціальний педагог, 2009, №11. - С. 32- 34.

13. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: Радянська школа, 1978. - С.21- 23с.

14. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Академія, 2010. - С. 26 -29.

15. Ягупов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник. - К., 2002. - С. 73 -77.

16. http//osvita.ua/home/upbring/293

Додатки

Додаток 1. Ігри для розвитку інтелекту

Для розвитку інтелекту, найчастіше використовують різні вправи та ігри.

1. Гра «Зайве»

У кожній групі слів, об'єднаних за якоюсь певною ознакою, є одне "зайве" слово. Закресли його. Поясни, чому ти зробив саме такий вибір.

· Літак, ракета, вертоліт, дельтаплан, комета;

· кавун, апельсин, глобус, цвях, м'яч;

· окуляри, шибка, ласти, склянка, дзеркало;

· ліхтарик, тарілка, свічка, лампочка, вогнище;

· трава, квіти, слимаки, дерева, кущі.

2. Гра « Відгадай»

Кілька слів-підказок допоможуть тобі відгадати слово, яке задумав агент Піґулка.

Наприклад:

Верблюди, пустелі, піраміди, материк - Африка.

Квітка, пиріжки, зернятка, поле - мак.

Нірка, сир, кіт, гризун - мишка.

3. Буквені ребуси

Які слова отримаємо у цьому завданні?

4. Запиши назви малюнків.

Тепер ти легко прочитаєш, як називається найвища вершина Карпат.

5. Розв'яжи приклади-малюнки.

Запиши відповіді.

Додаток 2. Виховне заняття, проведене у 6 класі

Тема: Норми поведінки людини серед людей

Мета: розширювати і узагальнювати поняття дітей про поведінку між людьми, про вихованість і чемність, людську доброту та милосердя; розвивати вміння свідомо дотримуватися установлених норм та правил поведінки, навички культурного звертання до людей. Розвивати уявлення учнів про чуйність, справедливість, виховувати ці якості на конкретних прикладах.

Список використаних джерел:

1.//«Початкова школа», 2008р.,

2. //«Розкажіть онуку», 2009р.,

3. Mojatvorchist.blogspot.com/2013/04/blog-post.html?m=1

Обладнання: кросворд, загадки, ребуси.

Хід заняття

1. Вступна частина

1.1 Організаційний момент

1.2. Повідомлення теми і мети заняття

- Як ви думаєте, чи може людина робити що заманеться? Чому?

- « У товаристві лад - усяк тому рад», - стверджує народна мудрість.

Живучи серед людей, треба поважати їх, і ті порядки які вони встановили. Бо хіба людина може одна вижити?

- Тож ми з вами сьогодні оговоримо ро те, яким треба бути в людському суспільстві.

1. Основна частина

2.1. Відгадування загадок.

1. У тварин не буває

Навіть у шимпанзе.

Хоч зубів і не має,

А людину гризе. ( Сумління, совість)

2. Про яку, вгадайте, йдеться людську вдачу:

Зроду не збіднієш з нею, далебі.

Бо за тую вдачу матимеш віддачу:

Що роздав ти людям - вернеться тобі. ( Щирість, любов доброта)

3. Скажеш так, чи надішлеш поштою -

Я від того нічим не змінюсь.

Я людині нічого не коштую,

Але високо нею цінюся. ( Слова ввічливості, подяки)

4. Я антонім слова» Сміх»

Не від радості й утіх,

Від нещастя, горя, болю,

Від образи і невдач…

Відгадайте слово? (Плач)

2.2. Заміна речення одним словом.

1. Людина, яка тримає свої речі у порядку - Акуратна, охайна.

2. Здатна переносити будь - які труднощі - вольова.

3. Завжди виконує все старанно, без помилок - Уважна.

4. Поважає себе, любить людей, допомагає їм - Гуманна.

5. Відзначена високими моральними якостями, чесна, порядна - Благородна.

2.3. Добір слів - антонімів:

1. ввічливий - невихований.

2. скупий - щедрий.

3. щирий - фальшивий.

4. говіркий - мовчазний.

5. хороший - поганий.

2.4. Слово про доброту.

-Чи можна прожити без доброти? Чому?

-До кого можна бути добрим?

-Кого у вашому класі можна назвати добрим?

3. Заключна частина.

3.1 Підсумок заняття

-Я буду читати вірш, а ви маєте його доповнити.

Ввічливість двері в серця відчиняє -

Силу велику скрізь ввічливість ( Має).

Лагідними нам треба бути з близькими,

А не поганими і не ( Лихими).

Треба забути про гнів і про зло,

Щоб поруч з нами всім тепло ( Було).

Заздрість погану закинь далеченько,

Щоб стало світлим і добрим ( Серденько).

Вирви з душі ти гординю і лінь,

І якнайдалі ти від себе ( Закинь).

Правила вивчи усі послідовно,

І з усіма ти поводься ( Тактовно).

Ти доторкнись до людини душею,

І усміхнися чарівно до ( Неї).

Будь вольовим і завжди терпеливим,

Добрим, уважним, гуманним, ( Правдивим).

Сонце відразу всміхнеться й розквітне,

Як твоє серце стане ( Привітне).

І розуміти давно всім пора -

Люди приходять у світ для (Добра).

-До побачення!

Додаток 3. Анкета для батьків

1. Чи знаєте ви, чим цікавиться ваша дитина?

2. Чи уважно ви ставитесь до інтересів вашої дитини?

3. Чи вірите ви в свою дитину, в те, що вона досягне успіху?

4. Чи звертається до вас дитина зі своїми труднощами та невдачами?

5. Чи спонукаєте ви дитину до розв'язання проблемних завдань та ситуацій?

6. Чи сварите ви свою дитину за допущені нею помилки?

7. Чи допомагаєте ви виходити дитині з критичних ситуацій?

8. Чи надаєте ви дитині можливість самостійно приймати рішення, вибирати?

9. Чи сварите ви дитину за безлад у кімнаті або на столі, якщо це непов'язане з творчим заняттям, з проявами дитячої допитливості, інтересу?

10. Чи терпимі ви до дивацтва вашої дитини?

Ключ до анкети

Правильні відповіді: Так - 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 10.

Ні - 6, 9.

За кожну правильну відповідь - 1 бал.

10 - 8 балів - ви знаєте, чим цікавиться ваша дитина, вболіваєте за її розвиток та виховання.

7 - 5 балів - ви недостатньо приділяєте уваги дитині, через що можуть виникнути проблеми.

4 і нижче балів - ваша дитина розвивається сама по собі. Негайно змініть своє ставлення до неї.

Додаток 4. Поради батькам щодо виховання особистості молодшого школяра в сім'ї

1. Любіть дитину. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.

2. Пам'ятайте‚ що значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини до недоброго та доброго‚ на формування правильних моральних оцінок.

3. Не забувайте‚ що критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми та правила‚ які висувають батьки до власних дітей.

4. Вчіть дітей співчувати слабким‚ хворим‚ допомагати у біді друзям‚ турботливо ставитися до природи.

5. Виховуйте прагнення дітей бачити в інших людях тільки хороші риси характеру‚ вміння прощати образу‚ вибачати людей за погані вчинки‚ сприймати їх такими‚ як вони є‚ і толерантно до них ставитися.

6. Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

7. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

8. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без подібних застережень: “Дивись, поводь себе гарно!”, “Щоб не було поганих оцінок” тощо. У дитини попереду важка праця.

9. Після школи дитина не повинна зразу сідати за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань - з 15 до 17 години.

10. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження.

Размещено на Allbest.ru

...