Активізація навчальної діяльності учнів на заняттях виробничого навчання в закладах професійної освіти

Використання цих методів передбачає організацію взаємопов'язаної діяльності педагога і учнів, керівна роль у цій діяльності належить учителю.



2.3 Педагогічні умови успішної активізації навчальної діяльності учнів ПТНЗ на уроках з виробничого навчання

Пошук шляхів підвищення ефективності навчального процесу за останні роки став більш активним. Однак підходи до вирішення проблеми активізації навчальної діяльності в науково-педагогічній теорії та практиці різноманітні.

Реалізація завдань професійно-технічної освіти та її ефективність значною мірою залежать від умов, що створюються для активізації навчальної діяльності учнів на уроках виробничого навчання. Педагогічні умови - це структурна оболонка педагогічних технологій чи педагогічних моделей. Завдяки педагогічним умовам реалізуються компоненти технології.

Ряд науковців та педагогів-практиків (Н.П. Волкова, Н. Гражевська, О. Коберник, Л.Л. Сушенцева, О.Є. Сушенцев, І.Ф. Харламов та ін.) вважають, що однією із важливих умов підвищення навчальної активності учнів є створення проблемних ситуацій.

Проблемна ситуація - задача-проблема, яку необхідно розв'язати учням.

Таким чином, стимулом до руху мислення є інтелектуальне ускладнення, тобто такий психологічний стан суб'єкта (учня), що вимагає виявлення нових, раніше йому невідомих знань чи способів діяльності. Інакше кажучи, проблемна ситуація - це така ситуація, в якій суб'єкт хоче вирішити якісь важкі для себе завдання, але йому не вистачає даних і він повинен їх шукати. Щоб проблемна ситуація органічно ввійшла в навчальний процес, вона повинна прийняти форму пізнавальної задачі.

Махмутов М.І. визначає проблемну ситуацію як інтелектуальне утруднення людини, що виникає у разі, коли він не знає, як пояснити виникле явище, факт, процес дійсності, не може досягти мети відомим йому способом, що спонукає людину шукати новий спосіб пояснення або спосіб дії [11].

Тому проблемною можна назвати ту ситуацію, коли учень не може пояснити для себе об'єктивно виникаючу суперечність, не може дати відповідей на об'єктивно виникаючі питання, оскільки ні наявні знання, ні інформація, що містить в проблемній ситуації, не містять на них відповідей і не містять методів їх знаходження. З погляду психології це і слугує передумовою для появи розумової активності по виявленню і вирішенню проблем. При цьому, як вже наголошувалося, проблемна ситуація матиме дидактичний характер, тільки якщо вона знаходиться в зоні найближчого розвитку, тобто, створюючи значні труднощі, все-таки об'єктивно може бути дозволена такими, що вчаться.

Важливою педагогічною умовою, що забезпечує гармонію взаємовідносин між педагогом професійного навчання та учнями, сприятливий емоційний фон уроку, реалізацію потенційних можливостей учнів, як зазначають О. Коберник і Г. Коберник, є створення у навчально-пізнавальній діяльності ситуацій гарантованого успіху. Ситуація успіху розглядається в психолого-педагогічній науці як суб'єктивне відчуття, особливий стан задоволення людиною результатами фізичної або розумової праці.

Забезпечення ситуацій успіху в навчальній діяльності досягається за умови, коли учень звільнений від страху перед майбутнім завданням, а завдання, що пропонується йому, є доступним, посильним, в ньому він може показати свої здібності, розкрити потенційні можливості.

Успішна навчальна діяльність, яка приносить учневі задоволення, є сильним збудником його пізнавального інтересу.

Як зауважує Г. Щукіна, специфіка прийомів і способів різних видів діяльності сприяє активізації учіння учнів, розширює зону пізнавальних інтересів. Взаємодоповненість видів діяльності, які включені в навчальний процес, сприяє виявленню інтересів, потреб, нахилів учнів і впливає на їх загальний розвиток [19].

З цією метою пропонується поєднувати пізнавальну діяльність з ігровою. В останні роки практика застосування ігрових завдань визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду, об'єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місця у системі навчання.

Гра стимулює навчальний інтерес. Це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Оскільки навчальний інтерес багатогранний - він може:

- виступати як зовнішній стимул процесу засвоєння, як засіб активізації цього процесу;

- як мотив пізнання, стикаючись та взаємодіючи при цьому з іншими мотивами.

Якщо інтерес до дисципліни не сформований, засвоєння буде відбуватися нижче за природні сили учня. Тому треба постійно стимулювати навчальні інтереси. Основними напрямами стимулювання є вдосконалення змісту навчального матеріалу та форм організації навчальної діяльності учнів, зокрема, введення ігор в навчальний процес [7].

Ігрова діяльність допомагає створити певний емоційний фон в учнівському колективі і впливає на настрій учнів. Разом з тим, пропонуючи дітям ігрові завдання, слід враховувати їхні вікові та індивідуальні особливості.

У професійно-технічних навчальних закладах на заняттях виробничого навчання майстри повинні готувати учнів до майбутньої професійної діяльності.

У Додатку Б наводимо конспект уроку з виробничого навчання.

Тому в навчально-виробничому процесі підготовки кваліфікованих робітників, на нашу думку, доцільно використовувати активні методи навчання, а саме: дидактичні, ділові та рольові ігри, вікторини, метод «мозкова атака» тощо.

На думку Я. Бельчікова добираючи ту чи iншу гру, вчитель має пам'ятати, що процес створення гри складається з певних етапів:

- вибiр теми гри;

- визначення мети й завдань гри;

- пiдготовка i проведення гри (повiдомлення учням теми гри, пiдготовка унаочнень, проведення гри, пiдбиття пiдсумкiв).

Успiх проведення гри залежить вiд дотримання вимог:

- iгри мають вiдповiдати навчальнiй програмi;

- iгровi завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

- вiдповiднiсть гри вiковим особливостям учнiв;

- рiзноманiтнiсть iгор;

- залучення до iгор учнiв усього класу [1].

Не можна не погодитись з науковцями, що названі активні методи навчання не тільки викликають у учнів внутрішню мотивацію до навчання, а й сприяють активізації їх пізнавальної діяльності та активізації навчальної діяльності в цілому.

У Додатку А представлено таблицю: «Етапи проведення ділової гри».



ВИСНОВКИ

Стрімкий розвиток суспільства, в якому значне місце займають інформаційні технології, приводить до динамічних змін у його життєдіяльності. Для того, щоб підтримувати інтерес учнів до обраної професії перед викладачами та майстрами виробничого навчання ПТНЗ постійно постають проблеми пошуку нових форм роботи з учнями на заняттях для активізації їх пізнавальної діяльності.

Вивчивши місце виробничого навчання в закладах професійної світи та стан проблеми активізації навчальної діяльності учнів ПТНЗ у психолого-педагогічній літературі, ми виявили, що активізація навчальної діяльності на заняттях дає можливість учням думати логічно, працювати змістовно, швидко долучатися до роботи, захоплено працювати. До того ж, вона формує такі риси характеру, як зібраність, відповідальність, зосередженість, розвиває розумові здібності й мовлення, силу волі, працелюбність.

Активізація навчальної діяльності учнів - з одного боку, якісний рівень діяльності учня, якому притаманна певна система ознак; з іншого - цілеспрямоване керування процесом пізнання учнів, шляхом створення оптимальних психолого-педагогічних умов, підпорядковане меті професійної підготовки, яке направлене на формування внутрішніх мотивів та цілей пізнавальної діяльності; ефективне засвоєння нових знань і здобуття навичок їх практичного застосування.

Отже, ми визначили, що педагогічними умовами, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів ПНТЗ уроках виробничого навчання є:

- використання проблемних ситуацій;

- створення у навчально-пізнавальній діяльності учнів ситуацій гарантованого успіху;

- запровадження на уроках виробничого навчання активних методів навчання, складовою яких є ділова гра.

Проаналізувавши суть та особливості організації виробничого навчання, ми розкрили сутність засобів активізації пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ. Якщо опиратися лише на традиційні методи та організаційні форми, дуже важко стимулювати учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності й надто важливим є перехід до нового стилю навчання, який повинен бути націлений на максимальний розвиток творчих здібностей учнів та формування їх пізнавальної активності. Саме тому ми радимо використовувати ігрові технології навчання. Основною відмінністю ігрового навчання від традиційного є заміна організаційних форм звичної навчальної діяльності ігровими.

Крім того, для активізації пізнавальної діяльності учнів ми радимо використовувати розвиваюче навчання, метод проектів та ін. Проте організація навчальної діяльності буде успішною при поєднанні кількох методів одночасно, які будуть продовжувати та доповнювати один одного.

Визначивши та обґрунтувавши педагогічні умови успішної активізації пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ на уроках виробничого навчання, ми прийшли до висновків, що процес активізації пізнавальної діяльності учнів буде здійснюватись більш успішно за умов використання проблемних ситуацій; створення у навчально-пізнавальній діяльності учнів ситуацій гарантованого успіху; використання на уроках виробничого навчання активних методів навчання.

Розглянувши організаційно-методичні методи та засоби активізації навчальної діяльності учнів на уроках виробничого навчання, ми прийшли до висновку, що створення оптимальних умов для розвитку особистості не можливе без врахування інтересів і потреб тих, хто навчається, максимального сприяння формуванню таких позитивних рис особистості учнів, як самостійність у прийнятті рішень, прагнення до лідерства, самовизначення.



Список використаних джерел

1. Бельчиков Я.М. Деловые игры / Я.М. Бельчиков, М.М. Бирштейн А.С. - Рига : АВОТС, 1989. - 304 с.

2. Воронова В. Я. Формирование игрового коллектива с учетом возрастных и индивидуальных особенностей детей / В. Я. Воронова. - М. : Просвещение, 1983. - 235 с.

3. Востокова Е.В. Формы обучения: категория дидактики и предметных методик / Е.В. Востокова. - М., 2002. - 55 с. - (Педагогика, №4).

4. Головко Л. Л. Активізація самостійної роботи студента під час лекційних занять / Л. Л. Головко. - К., 2002. - 210 с. - (№ 1).

5. Закон України про професійно-технічну освіту. Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-вр.

6. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образования / Е.Э. Коваленко - Х. : ЧП „Штрих”, 2003. - 480 с.

7. Кудыкина Н. В. Дидактические игры / Н. В. Кудыкина - К. : Рад. Школа, 1989. - 142 с.

8. Левіна М.М. Використання ефективних технологій навчання / М.М. Левіна // Вчитель. - 2003. №1.

9. Материалы науч. сессии АПН РСФСР, посвящённой 300-летию опубликования собрания дидактических трудов Я. А. Коменского (13-14 декабря 1957 г.). - М., 1959;

10. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении / А.М. Матюшкин. - М. : Педагогика, 1972. - С.170-186.

11. Махмутов М. И. Теория и практика проблемного обучения / М. И. Махмутов. - Казань, 1972. - 365 с.

12. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. Посібник / Н.Г. Ничкало, О.В. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін., за ред.. Н.Г. Ничкало. - 2-ге вид., допов., - К. : Вища шк., 1994. - 383 с.

13. Проблемно аналітична система. Режим доступу до ресурсу: http://www.startpedahohika.com/sotems-708-1.html.

14. Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах. Режим доступу до ресурсу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0711-06.

15. Теорія і методика професійної освіти: навч. посіб. / З. Н. Курлянд, Т. Ю. Осипова, Р. С. Гурін, І. О. Бартєнєва, І. М. Богданова; ред.: З. Н. Курлянд. - К. : Знання, 2012. - 390 c. - Бібліогр. : 324 назв - укp.

16. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: [монографія] // Гуревич Р.С. - Вінниця : ТОВ «Планер», Вінниця, 2009. - 410 с.

17. Технології ігрового навчання. Режим доступу до ресурсу : http://www.pedahohikam.net/nervs-414-1.html

18. Трудове виховання - ключове завдання реформи школи: Метод.рек. / Підгот. В.М. Мадзігон; Ред. М.Д. Ярмаченко. - К., 1985. - 16с.

19. Щукина Г. И. Проблема познавательного интереса в педагогике / Г. И. Щукина М., «Педагогика». - 1971, с. 22-33.

20. Ярмаченко М. Д. Основні педагогічні категорії / М. Д. Ярмаченко // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 4. - С. 5-11.



Додатки

Додаток А

Етапи проведення ділової гри

№ п/п	Етап	Зміст етапу
1	2	3
І.	Введення в гру	Ознайомлення учнів з особливостями організації ділової гри, сценарієм, формування ігрових колективів, закріплення ігрових ролей, мотивація діяльності учнів
ІІ.	Постановка проблеми майстром	Постановка навчально-пізнавальної проблеми, цілей і задач ділової гри, актуалізація опорних знань та умінь учнів, ознайомлення із критеріями оцінювання
ІІІ.	Процес гри	Рішення проблеми учнями: – планування рішення кожним учнем; – обговорення рішення проблеми в кожній команді; – висування гіпотез щодо раціональних шляхів вирішення проблеми і відповідних способів дій; - презентація прийнятого рішення, виконання практичної роботи відповідно до прийнятого рішення
ІV.	Оцінка дій учнів у процесі вирішення проблем, підведення підсумків гри	Оцінка ходу і результатів гри, ефективності прийнятих рішень з розглянутої проблеми, активності і самостійності учнів. Узагальнення остаточного варіанту рішення проблеми майстром

Оцінка дій учнів у процесі вирішення поставленої проблеми - важливий компонент гри. Цей етап повинен бути організований таким чином, щоб мотивувати діяльність учнів у процесі гри, реалізовувати навчальні і виховні цілі.

Весь хід вирішення проблеми рекомендується поетапно фіксувати й оцінювати. Майстер або журі (з числа кращих учнів) визначає кількість балів, отриманих кожною командою.

Майстер у процесі гри виконує наступні функції:

– інформує учнів про правила проведення гри, її цілі, зміст сценарію;

– контролює регламент гри, правила оцінювання відповідно до розробленої системи оцінювання;

– роз'яснює рольові дії членам журі;

– перевіряє готовність допоміжних ігрових засобів;

– здійснює загальне керівництво грою, корегування дій учасників гри;

– оцінює ігрові взаємодії учасників по ходу гри; розв'язує всі суперечні питання, які виникають у процесі гри;

– по закінченні гри проводить аналіз результатів, оцінку діяльності команд у процесі гри.

На уроках виробничого навчання за професією перукар на вступному інструктажі при повторенні і закріпленні навчальної інформації з теми «Укладання волосся» майстри виробничого навчання можуть використовувати гру «Хто далі», коли учні стають у шеренгу та по черзі починають називати означення елементів зачісок, при чому пояснюють їх зміст. Якщо відповідь правильна, учень робить крок вперед. Виграє той, хто якомога далі просунеться вперед.



Додаток Б

План

уроку виробничого навчання:

Професія: перукар (перукар-модельєр).

Кваліфікація: перукар 2 класу.

Тема програми: «Виконання базових модельних зачісок».

Тема уроку: Типи обличчя і типи зачісок. Прості елементи зачісок.

Цілі уроку:

Навчальна: закріпити теоретичні знання учнів, сформувати уміння учнів виконувати повсякденні зачіски з використанням начісування і тупірування волосся.

Розвиваюча: сприяти розвитку професійних навичок, творчої фантазії та художнього смаку під час створення і оздоблення зачіски, умінню знаходити вихід з нестандартних ситуацій.

Виховна: сприяти вихованню дбайливого відношення до обладнання, формуванню почуття відповідальності до дорученої справи, прагнення до успіху та вміння працювати з клієнтом.

Тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь, навичок.

Вид уроку: урок-вправи з елементами ділової гри «майстер-клієнт».

Методи проведення уроку: пояснювально-ілюстративний, наочний, практичний, евристична бесіда, аналіз конкретних виробничих ситуацій, рольова гра.

Дидактичне забезпечення: технологічні картки, схеми, картки - завдання, таблиця типових помилок, ілюстрації зачісок.

Матеріально-технічне забезпечення:

Обладнання: сушуар, водонагрівач, стерилізатор, мультимедійна система.

Інструменти і пристосування: фен, бігуді, електрощипці, щипці-праска, гребінці різних видів, затискачі, аксесуари.

Матеріали: пінки, лаки, муси, гелі, шампуні, кондиціонери.

Міжпредметні зв'язки: перукарська справа, матеріалознавство, санітарія і гігієна, охорона праці.

Література:

1. Горбатюк Н.А. Основи перукарської справи / Н.А. Горбатюк. - К. : Грамота, 2005 р.

2. Журнал «Волосся». - 2008 р., - №2.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа / Л. Г. Гутиря. - Харків : Фоліо, 1997 р.

Хід уроку:

І. Організаційна частина - 5хв.

1. Перевірка явки учнів.

2. Огляд відповідності зовнішнього вигляду учнів вимогам охорони праці.

3. Перевірка готовності учнів та майстерні до уроку.

ІІ. Вступний інструктаж - 40хв.

1. Повідомлення теми програми, теми уроку та навчальної мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

2. Актуалізація і коригування опорних знань, умінь і навичок учнів.

2.1. Фронтальне опитування з використанням питань міжпредметного характеру:

– Назвіть типи обличчя, які ви знаєте?

Відповідь: Овальне, трикутне, ромбоподібне, прямокутне, кругле, квадратне, грушоподібне.

– Що таке зачіска?

Відповідь: Зачіска - це волосся, укладене в певну форму із застосуванням різних видів укладання, завивки, різноманітних стрижок.

– Які типи зачісок ви знаєте?

Відповідь: Зворотні зачіски, ацентральні, концентровані, передні. - Назвіть стилі зачісок.

Відповідь: Класичний, романтичний, спортивний, діловий, фольклорний, екзотичний, авангардний.

– Назвіть елементи зачісок, які ви знаєте.

Відповідь: Проділ, хвиля, крон, чілка, локон, буклі, валик, завиток.

– Якими є причини неякісного укладання волосся феном?

Відповідь:

– надмірне або недостатне нанесення засобу для укладання ;

– невимите волосся;

– недостатньо просушене волосся;

– пересушене волосся;

– недостатньо просушені та підняті корені й кінці волосся;

– кінці пасом укладені в невірному напрямку;

– надмірне нанесення лаку для волосся.

– Ваші дії при несподіваному возгорянні фену в процесі роботи? Відповідь:

– негайно висмикнути веделку фену з розетки;

– покласти інструмент на підлогу;

– запобігти доступу кисня за допомогою підручних засобів (рушник, покривало тощо);

– у випадку розповсюдження вогню, викликати пожежних (101), скористатись вогнегасником.

2.2. Робота біля дошки (1 учень).

Виконати схему «Розподіл зачісок за призначенням».

2.3. Робота з картками-завданнями (2 учні). Виконати різнорівневі завдання.

3. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

Пояснення майстром виробничого навчання нового матеріалу з елементами евристичної бесіди.

Майстер: Повсякденні зачіски визначаються характером трудової діяльності людини, видом занять і формою дозвілля. Це зачіски для роботи, ділових зустрічей та прийомів, відпочинку, занять спортом.

Питання до учнів:

Як Ви думаєте, які прості елементи можна застосовувати при виконанні зачісок?

Відповідь: Проділ, чілка, локон, завиток, хвіст, коса.

Майстер: Загальна послідовність процесу вкладання волосся:

– визначення напрямку волосся в зачісці

– вибір способу вкладання

– вибір та підготовка інструменту

– вибір засобу для укладання і фіксації

– миття волосся

– нанесення на волосся фіксуючого засобу

– здійснення накручування

– висушування волосся

– розчісування волосся

– надання зачісці форми, начісування, тупірування, фіксація укладеного волосся лаком.

Питання до учнів:

Як Ви думаєте, ця послідовність вірна для всіх зачісок ?

Відповідь: Ні, тільки для зачісок для ділових зустрічей та прийомів, відпочинку.

Майстер: При виконанні простих зачісок застосовують техніки збільшення об'єму волосся, надання елементам зачіски більшої міцності, а саме:

– начісування - збивання пасма волосся на всю товщину з обох боків;

– тупірування - збивання пасма волосся з внутрішнього боку без наскрізного проникнення зубців гребінця.

Питання до учнів:

Як Ви вважаєте,у чому схожість і відмінності між начісуванням й тупіруванням волосся?

Відповідь: Схожість - збивання пасма волосся; відмінності - начісування на всю товщину з обох боків, тупірування з внутрішнього боку без наскрізного проникнення зубців гребінця.

Майстер: Начісування виконують після ретельного розчісування волосся. На потрібній частині волосяного покриву відділяють пасма завширшки 1-1,5см. Середню частину пасма розчісують і захоплюють великим і вказівним пальцями лівої руки, відтягують пасмо перпендикулярно до поверхні голови. Правою рукою вводять гребінець у волосся на відстані 5-6см від коренів. Рухом гребінця в бік основи пасма (до коренів) починають начісувати пасмо. Рух гребінця вниз завершують при першому відчутті його гальмування. Наступний крок починають із введення зубців гребінця у волосся на 1-2см вище попереднього рівня. Таким чином пасмо обробляють с обох боків.

При тупіруванні пасмо не обов'язково відтягувати перпендекулярно до поверхні голови, -його відтягують до того місця, яке воно буде займати в готовій зачісці. Начісують волосся лише до половини довжини пасма і з того боку, який буде внутрішнім при оформленні зачіски. Після тупірування волосся проглажують щіткою або гребінцем, викладають хвилями, локонами, буклями та фіксують лаком.

4. Демонстрація майстром виробничого навчання трудових прийомів при виконанні повсякденних зачісок за допомогою начісування і тупірування:

– показ виконання начісування і тупірування в робочому темпі;

– виділення окремих операцій і їх демонстрація (сила відтягування пасма, поступовість рухів);

– повторний показ в уповільненому темпі і пояснення.

5. Відтворення учнями трудових прийомів при виконанні начісування і тупірування під контролем і за допомогою майстра виробничого навчання.

5.1. Виконання начісування і тупірування.

5.2. Аналіз майстром роботи учнів учнів.

5.3. Аналіз типових помилок при виконанні повякденних зачісок.

6.Закріплення, узагальнення та систематизація знань і умінь учнів за темою «Повсякденні зачіски».

6.1 Ущільнене опитування з елементами демонстрації робочих прийомів:

– покажіть, як правильно вводити гребінець в пасмо волосся?

– які рухи слід виконувати при начісуванні?

6.2 Рольова гра :

Форма: робота малими групами.

Сценарій:

Між учнями розподіляються ролі: майстер-перукар, клієнт, завідуючій.

Всім видаються завдання:

Майстер-перукар - організовує своє робоче місце, за правилами прийому обслуговує клієнта, виконуя підготовчі роботи.

Клієнт - спостерігає за діями майстра фіксуя помилки в обслуговуванні. По завершенню процесу обслуговування учні разом обговорюють помилки, допущені в процесі гри. Майстер виробничого навчання разом з завідуючим (кращі учні) оцінює дії обох учасників групи.

6.3 Повторення вимог безпеки праці при роботі:

– Як правильно поводитись із гребінцем, щоб не пошкодити шкіру голови і волосся клієнта в процесі начісування ,тупірування?

– Продемонструйте послідовність вмикання і вимикання сушуара.

6.4 Метод аналізу конкретної виробничої ситуації.

Проаналізуйте ситуацію: приступаючи до виконання повсякденної зачіски, Ви побачили що шнур фену має заломи.

Запропонуйте варіант Ваших дій. Обгрунтуйте своє рішення.

7. Ознайомлення учнів з денним завданням, нормами часу та критеріями оцінювання.

8. Організація робочих місць.

ІІІ. Поточний інструктаж

Цільові обходи робочих місць.

Перший обхід:

- простежити за своєчасним початком роботи і організацією робочих місць, підготовленням інструментів і пристосувань;

- перевірити правильність виконання підготовчих робіт;

- простежити за послідовністю виконання технологічних операцій, дотриманням учнями правил безпеки праці, санітарії та гігієни.

Другий обхід:

- перевірити дотримання технологічної послідовності, якості виконання тупірування і начісування.

Третій обхід:

- перевірити послідовність виконання технологічних операцій;

- перевірити додержання учнями норм часу;

- перевірити правильність виконання укладання волосся за допомогою фену, накручування волосся на бігуді;

- провести перевірку самоконтролю та взаємоконтролю учнів.

Четвертий обхід:

- індивідуальна робота з учнями, надати допомогу невстигаючим учням;

- прийняти роботу учнів;

- провести оцінку виконання робіт.

ІV. Заключний інструктаж

1. Підвести підсумки роботи за день.

2. Відмітити позитивні сторони.

3. Назвати кращі роботи учнів.

4. З'ясувати в учнів, які виникли труднощі при виконанні завдання, дати відповіді на їх запитання.

5. Відмітити характерні недоліки в роботі учнів.

6. Пояснити типові помилки і шляхи їх виправлення.

7. Виставити оцінки і прокоментувати їх.

8. Домашнє завдання: повторити тему «Виконання модельних зачісок».

9. Організувати прибирання робочих місць і майстерні.

Додаток В

Ментальна карта



Додаток Д

Google-форма

Размещено на Allbest.ru

...