Комп’ютерне тестування як засіб моніторингу професійної компетентності майбутніх учителів музики в початковій школі

Параметри, які доцільно оцінювати засобами тестового контролю. Процедура моніторингу професійної компетентності майбутніх учителів музики в початковій школі на прикладі курсу "Історії музичного мистецтва", аналіз результатів комп’ютерного тестування.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2017
Размер файла 245,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комп'ютерне тестування як засіб моніторингу професійної компетентності майбутніх учителів музики в початковій школі

Постановка проблеми. У сучасній системі моніторингу навчальних досягнень учнів (студентів) ключову позицію займають тестові технології. Вітчизняні й зарубіжні науковці-тестологи (Г. Анастазі, В. Аванесов, І. Булах, К. Інгенкамп, П. Клайн, Л. Кухар, А. Майоров, С. Раков, М. Челишковата ін.) доводять, що педагогічне тестування дає можливість масової, об'єктивної, багатовимірної діагностики результатів навчально-пізнавальної діяльності й набуває особливої актуальності під час упровадженні інноваційних освітніх проектів, концепцій і технологій. Наразі активно розвивається педагогічна кваліметрія - наука про якість освіти - прикладний напрямок педагогіки, що вивчає методологію і проблематику кількісної оцінки якості педагогічної діяльності, розробляє теоретичні й методичні аспекти технології тестування, обробки й інтерпретації його результатів.

Педагогічна кваліметрія набуває особливої актуальності через уведення до системи вищої освіти компетентнісного підходу, вивчення професійної компетентності майбутніх фахівців, моніторинг результатів їхньої професійної діяльності. Учені відзначають формування своєрідної квалітативної культури як вищого прояву професійної компетентності, специфічної форми діяльності та відношення людини до виконуваної роботи, що полягає в усвідомленні значущості якості своїх дій (Р. Аркаєва [1, с. 38]).

Тестові технології поступово залучаються й до галузі художньої освіти, зокрема музичної педагогіки. Однак до теперішнього часу практично відсутні системні дослідження можливостей запровадження тестового контролю в процес оцінювання професійної підготовки майбутніх учителів музики. Наразі слід зазначити, що організація моніторингу навчальних досягнень у галузі музичного мистецтва має враховувати специфіку різних видів музичної діяльності й особливостей навчання музики, які дозволяють використовувати тестові технології у досить обмеженому вигляді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики - процес різноманітний і різновекторний, що включає як загальнопедагогічну підготовку фахівців, так і професійно-орієнтований розвиток музикантів, на що вказують у своїх роботах теоретики і практики музично - педагогічної науки (Е. Абдуллін, Ю. Алієв, А. Козир, Л. Масол, О. Олексюк, О. Растригіна, О. Ростовський, Р. Савченко, Л. Школяр та ін.).

Загальнопедагогічний компонент професійної компетентності майбутніх музикантів-педагогів включає засвоєння фундаментальних психолого-педагогічних теорій, дидактичних принципів, форм і методів навчання і виховання, знання методики проведення уроків музичного мистецтва в школі. У його складі також сформовані вміння і навички педагогічної діяльності (педагогічне спілкування, уміння здійснювати контроль навчальних досягнень, розвинена педагогічна техніка, педагогічна творчість та ін.) і професійно-особистісні якості майбутнього педагога (любов до дітей, педагогічна інтуїція, рефлексія, потреба в педагогічному самовдосконаленні тощо).

Професійно-музична (фахова) складова професійної компетентності майбутнього вчителя музики пов'язана з усвідомленням явищ музичного мистецтва, закономірностей його розвитку, розумінням специфічних законів художньої творчості, формуванням навичок слухання музики, опануванням музично-виконавських, музично - аналітичних і музично-творчих умінь і навичок, розвитком духовної культури педагога - музиканта, його музичних уподобань, музичного смаку, музично-естетичних інтересів і потреб, музичних здібностей та ін.

Попри це, учені вважають, що успішність музично-педагогічної освіти, готовність музикантів-педагогів до майбутньої професійної діяльності забезпечується не лише взаємодією названих компонентів, але й впливом інших чинників. Приміром, Р. Савченко доповнює загальнопедагогічні і професійні компетенції майбутніх музикантів-педагогів загальногромадянськими, що, на її думку, забезпечує формування суб'єкта навчання в гармонійній цілісності: особистість - педагог - фахівець-музикант [2]; А. Козир акцентує акмеологічні засади музичного навчання, підкреслюючи значення самореалізації студентів, їх професійного саморозвитку і зростання, активізації творчого процесу на шляху до акме-вершин [3]. Інші дослідники професійного розвитку майбутніх музикантів (А. Бондаренко, Л. Гаврілова, І. Горбунова, С. Полозов, Г. Тараевата багато інших) вважають, що повноцінне формування сучасного вчителя музики неможливе без використання інформаційно - комунікаційних, зокрема комп'ютерних, технологій. Так, Л. Гаврілова до структури професійної компетентності майбутніх учителів музики вводить інформаційно - комунікаційну складову, що відповідає вимогам сучасного інформаційного суспільства і цифрового освітнього середовища, яке поступово формується в межах вищих навчальних закладів [4, с. 144].

Моніторинг професійної підготовки майбутніх учителів музики має охоплювати всі її складові, враховувати всі форми музичної діяльності й використовувати різні форми контролю: творчі завдання, концертні виступи, тестування, письмові інструкції, аналітичні етюди та ін. При цьому одним з ефективних засобів моніторингу, на нашу думку, є комп' ютерне тестування, засобами якого можна оцінювати сформованість деяких складових професійної компетентності майбутніх музикантів-педагогів.

Мета статті. Як доводить досвід роботи музикантів-педагогів, тестування є ефективним засобом моніторингу когнітивної складової музичного навчання: володіння музикознавчим тезаурусом, музично-історичні та музично-теоретичні знання успішно перевіряються засобами тестового контролю. Різні види тестових завдань на етапах проміжного і підсумкового контролю доцільно вводити у вивчення таких професійно зорієнтованих дисциплін, як «Теорія музики», «Історія музичного мистецтва», «Поліфонія», «Аналіз музичних творів», «Сучасна музика», «Методика навчання музики» та ін. До того ж тестуванням можна ефективно перевіряти деякі компоненти музично-слухового розвитку майбутніх музикантів, зокрема сформованість навичок слухання музики (у різних формах музичної вікторини в процесі вивчення всіх музично-історичних курсів).

Тож спробуємо у межах статті висвітлити власний досвід моніторингу професійної компетентності майбутніх учителів музики початкових класах засобами комп'ютерного тестування, проведеного на базі музичного відділення факультету підготовки вчителів початкових класів ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов'янськ) і реалізованого у двох напрямах: оцінювання музично - історичних знань (когнітивного компоненту професійної компетентності) і вивчення сформованості навичок слухання музики (фахового музично-слухового компоненту професійної підготовки) на заключному етапі вивчення курсу «Історії музичного мистецтва», що й становить мету статті.

Методи дослідження

Для оцінювання сформованості кожного з виокремлених напрямів (когнітивного і музично-слухового), були визначені відповідні критерії й показники. Когнітивна складова професійної підготовки, зазвичай, виявляється через міру сформованості професійно-музичного тезаурусу й музично-історичних знань (у даному випадку з «Історії музичного мистецтва»). Показниками цього критерію виступили: обсяг знань з професійно зорієнтованого музично-історичного курсу; ґрунтовність опанування музично-історичних знань; здатність до аналітико-теоретичних узагальнень.

Музично-слуховий компонент професійної підготовки майбутніх учителів музики орієнтований на такий критерій, як ступінь сформованості навичок музичного сприймання (слухання музики), показниками якого стали: здатність впізнавати музичний твір за звучанням; уміння визначати розділ музичного твору і тематизм; відчуття музичного стилю.

Запропоновані критерії надали можливість схарактеризувати рівні сформованості кожного компоненту професійної підготовки майбутніх учителів музики: високий, достатній, середній, низький. Приміром, високий рівень передбачає ґрунтовні й міцні знання про джерела професійного музичного мистецтва, специфіку розвитку духовної музики різних часів, особливості розвитку провідних жанрів музичного мистецтва від найдавніших часів до сьогодення; вільну орієнтацію у творчій спадщині окремих композиторів світу, відчуття музичного стилю, точне визначення назв музичних творів, вичерпні знання про особливості формоутворення і композиції.

До експериментальної роботи були залучені майбутні вчителі музики, здобувачі вищої освіти 5 курсу музичного відділення факультету підготовки вчителів початкових класів ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (15 осіб денного відділення, 10 осіб - заочного), які вивчають «Історію музичного мистецтва» на заключному етапі фахової підготовки (10 семестр, ОКР - «спеціаліст»).

Результати дослідження

Моніторинг когнітивного компоненту професійної компетентності майбутніх учителів музики в початковій школі

Моніторинг професійної підготовки майбутніх учителів музики засобами комп'ютерного тестування відбувався поетапно.

1. Укладання комплексу тестових завдань з «Історії музичного мистецтва» для перевірки когнітивної складової професійної компетентності майбутніх педагогів-музикантів.

2. Розробка музичної вікторини з курсу «Історії музичного мистецтва» для оцінювання навичок музичного сприймання здобувачів вищої освіти (перевірка знання музичних творів на слух).

3. Розміщення тестових завдань у навчальному середовищі MOODLE.

4. Перевірка якості укладених тестових завдань із залученням методів класичної теорії тестів та експертної оцінки.

5. Проведення тестування на етапі підсумкового контролю з названого курсу.

6. Аналіз результатів і їх порівняння з результатами семестрового екзамену.

Комплекс тестових завдань з «Історії музичного мистецтва» для оцінювання когнітивного компоненту професійної компетентності майбутніх музикантів-педагогів складався із завдань різних типів: завдань на поодинокий чи множинний вибір, на встановлення відповідності й послідовності, завдання з вбудованими словами, завдання відкритої форми тощо. Завважимо, що розробляючи завдання, ми керувалися основними правилами створення тестів, визначеними провідними сучасними тестологами В. Аванесовим [5], І. Булах [6], С. Раковим [7], М. Челишковою [8]: перевірка у кожному завданні відповідного рівня засвоєння знань, у тому числі й вищих когнітивних рівнів; концентрація завдання на одній проблемі; використання гомогенних варіантів відповідей і правдоподібних (вірогідних) дистракторів та ін.

Наведемо приклади тестових завдань з «Історії музичного мистецтва», використаних у процесі моніторингу когнітивної складової професійної підготовки майбутніх учителів музики, розташованих у модулі «Тест» системи Moodle2.5^ ДВНЗ «ДДПУ» (рис. 1-3).

Рис. 1. Тестове завдання типу «Множинний вибір»

Рис. 2. Тестове завдання типу «Вбудовані відповіді»

тестування комп'ютерний учитель школа

* Попередній перегляд: Автори творів - Google Chrome

(-isle

Q ddpu.edu.ua:9090/moodle/question/preview.php? id = 344&courseid=44

Попередній перегляд: Автори творів

Питання 1

Визначте автора кожного із наведених творів

Вцповіді ще не

було

Соната для скрипки соло

Вибрати т

Макс оцінка до

1,00

Опера «Син-суперник»

Вибрати *

Опера «Демофонт*'

Вибрати Ў

Хоровий концерт «Доколе, Господи»

Вибрати *

Вибрати…

А. Ведень

І. Хандошкін

Почати знову

Зберегти Заповнити правильниі

Е Ванжура

іправити та завершити

Д. Бортнянський

Закрити попередній перегляд

М. Березовський

Рис. 3. Тестове завдання на встановлення відповідності

Для забезпечення якості тестових матеріалів ми провели їх апробацію і статистичне опрацювання отриманих результатів з використанням засобів математичної статистики і класичної теорії тестів (перевірку нормальності розподілу балів результатів тестування, встановлення валідності результатів тестування з використанням кореляційного аналізу, визначення надійності тесту), що в подальшому надало можливість коригування й удосконалення тестових завдань і тесту в цілому. На етапі апробації було здійснено «вибракування» тестових завдань, які не задовольняли відповідні статистичні показники.

Після цього відбулося тестування на базі платформи дистанційного навчання Moodle 2.5.х ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Студенти виконали 55 тестових завдань, за правильне виконання кожного з яких нараховувався 1 бал (максимальний бал тестування - 55). Розподіл балів за рівнями: низький рівень сформованості когнітивної складової професійної компетентності майбутніх учителів музики - 33-38 балів; середній рівень - 39-44 балів; достатній рівень - 45-49 балів; високий рівень - 50-55 балів.

Результати проведеного моніторингу унаочнені в діаграмі на рис. 4.

Рис. 4. Показники сформованості когнітивної складової професійної компетентності майбутніх учителів музики

Оцінювання музично-слухового компоненту професійної компетентності майбутніх учителів музики

Для оцінювання навичок слухання музики майбутніх учителів музики був розроблений комплекс тестових завдань музичної вікторини, до якого увійшли завдання двох типів: завдання закритої форми на вибір однієї правильної відповіді із запропонованих і завдання відкритої форми (прослухати фрагмент музичного твору й визначити автора, назву, розділ твору). Усі фрагменти музичних творів були підготовлені для «тестового» слухання: окремі розділи творів різних композиторів за програмою курсу «Історії музичного мистецтва» були виокремлені з допомогою програми Free Studio, серед них: початкові розділи творів, головні й побічні теми сонатних форм, фрагменти фуг, епізоди з різних частин концертів і симфоній, арії з опер; усі фрагменти тривалістю 1.00-1.30 хв., усі конвертовані у формат mp.3; якість звучання кожного фрагменту відповідає вимогам щодо чистоти відтворення музики і гучності звучання. Дистрактори у завданнях на вибір відповіді були підібрані правдоподібні. На рис. 5 наведено приклад тестового завдання на вибір відповіді.

З метою експертизи якості тестових завдань музичної вікторини було проведене пробне тестування, статистичне обчислення його результатів, що надало можливість перевірити розподіл балів, валідність і надійність тесту з подальшим «вибракуванням» завдань. Після цього для експертного оцінювання завдань музичної вікторини було залучено експертів-науковців, фахівців у сфері викладання історії музичного мистецтва. Кожне завдання було проаналізовано з точки зору відповідності програмі курсу «Історії музичного мистецтва», технічної якості (чистоти запису музики, гучності звучання тощо), доцільності вибору фрагмента музичного твору як покажчика авторського музичного стилю. Результати оцінювання тестових завдань музичної вікторини експертами (відповідні показники математичного сподівання Y та коефіцієнта а Кронбаха) дозволили проводити тестування здобувачів вищої освіти.

Для оцінювання навичок музичного сприйняття студентам запропонували виконати 20 тестових завдань музичної вікторини, за кожну правильну відповідь нараховувався 1 бал (максимальний бал вікторини - 20). Розподіл балів за рівнями: низький рівень навичок слухання музики - 12-14 балів; середній рівень - 15-16 балів; достатній рівень - 17-18 балів; високий рівень - 19-20 балів.

Результати проведеного оцінювання музично-слухового компоненту (навичок слухання музики) професійної компетентності майбутніх учителів музики унаочнені в діаграмі на рис. 5.

Рис. 5. Показники сформованості музично-слухових навичок у складі професійної компетентності майбутніх учителів музики

Надійність результатів тестування була підтверджена порівнянням (кореляцією) отриманих показників моніторингу складових професійної компетентності майбутніх учителів музики із зовнішнім критерієм - результатами семестрового іспиту (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,93> 0,9).

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведене моніторингове дослідження професійної підготовки майбутніх учителів музики дозволило зробити деякі узагальнення.

1. Специфіка організації моніторингу професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами комп'ютерного тестування виходить з особливостей музичного навчання, яке органічно поєднує теоретичне засвоєння історико - теоретичних музичних дисциплін з музичним виконавством, сольним (інструментальним і вокальним) і колективним (хоровим і оркестровим) музикуванням.

2. Ураховуючи специфіку професійно-музичної підготовки майбутніх учителів музики, засоби тестового контролю доцільно використовувати у двох напрямках: для оцінки когнітивної складової (знань музично-історичних і музично-теоретичних дисциплін, музикознавчого тезаурусу) і визначення сформованості навичок музичного сприйняття, зокрема знання музики на слух.

3. Моніторинг навчальних досягнень майбутніх учителів музики доцільно проводити на основі широкого використання комп'ютерних технологій, які значно спрощують процедуру проведення тестування, а також обчислення й аналіз його результатів. У знаходженні нових можливостей комп'ютерного тестування складників професійної компетентності майбутніх учителів музики бачимо перспективи подальших досліджень.

Список використаних джерел

тестування комп'ютерний учитель школа

1. Аркаева Р.П. Квалиметрический подход в управлении качеством образования студентов [Электронный ресурс] / Р.П. Аркаева // Вектор науки ТГУ. - 2012. - №1 (8). - С. 38-40. - Режим доступа: http://edu.tltsu.ru/sites/sites_content/site1238/html/media69595/008_arkaeva.pdf. - Загл. с экрана.

2. Савченко Р.А. Теорія і методика формування музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів та музичних керівників дошкільних навчальних закладів: автореф. дис… доктора пед. наук: 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання»/ Р.А. Савченко. - К., 2014. - 43 с.

3. Козир А.В. Професійна майстерність учителів музики: теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти: монографія / А.В. Козир. - К.: НПУ імені М. Драгоманова, 2008. - 378 с.

4. Гаврілова Л.Г. Професійна компетентність майбутніх учителів музики: структурно-змістовий контент / Л.Г. Гаврілова // Теоретичний та науково-методичний часопис «Вища освіта України»: тематичний випуск «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу». - 2014. - №3 (додаток 1). - С. 143-147.

5. Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий / В.С. Аванесов. - М.: АДЕПТ, 2002. - 216 с.

6. Булах І. Є. Створюємо якісний тест: навчальнийпосібник / І. Є. Булах, М.Р. Мруга. - К.: Майстер - клас, 2006. - 160 с.

7. Раков С.А. До питання культури моніторингових досліджень якості освіти / С.А. Раков // Вісник ТІМО. - 2014. - №7-8. - С. 57-75.

8. Челышкова М.Б. Методические рекомендации по разработке педагогических тестов для комплексной оценки подготовленности студентов в вузе / М.Б. Челышкова, Б.А. Савельев. - М.: ИЦПКПС, 1995. -77 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.