Динаміка мотивів учіння студентів в структурі професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет»

ДИНАМІКА МОТИВІВ УЧІННЯ СТУДЕНТІВ В СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

О.Ю. Горбачова

Анотація

У розрізі дослідження особливу увагу зосереджено на формуванні професійної компетентності й мотиваційної сфери особистості студентів, які здобувають вищу освіту за двома спеціальностями (основною і додатковою). За результатами дослідження було виокремлено мотиви, що є провідними для більшості вибірки та ті, що менш значимі для студентів. Окрім цього було досліджено та статистично підтверджено різницю між студентами першого і четвертого курсів у наступних мотивах учіння: стати кваліфікованим спеціалістом, інтелектуальне задоволення.

Ключові слова: мотиви учіння, мотиваційна сфера, професійна компетентність, професійна ідентичність, подвійна спеціальність, професійна підготовка.

Сучасна вища освіта України відрізняється процесами глобалізації, що позначається і на реорганізації окремих вишів, і на актуалізації надання освітніх послуг за подвійними спеціальностями. Останнє, на нашу думку, спричиняє ускладнення на шляху професіоналізації студентської молоді.

Ураховуючи зазначене, необхідним постає вивчення проблеми професіоналізації студентів, що здобувають вищу освіту з додатковою спеціальністю. Утворення й розвиток професійної компетентності визначають, на нашу думку, мотиви вибору професії, мотиви навчання за відповідним фахом і власне мотиви професійної діяльності, що і стало предметом нашого дослідження.

Мета нашого дослідження вивчити структуру та динаміку мотивів учіння студентів-практичних психологів, для яких зазначена спеціальність є додатковою, а також характер їх зв'язку з професійною компетентністю.

Онтогенетичні особливості мотивів учіння розроблялися багатьма вченими, зокрема їх класифікацію для учнів середніх шкіл запропонували Л.І. Божович, О.М. Леонтьєв, В.Д. Шадріков; теоретико-практичне обґрунтування чинників формування позитивної учбової мотивації представлене в роботах А.К. Маркової, Т.А. Матіс; зміст та динаміку мотивів учіння студентів досліджували Р.С. Вайсман, А.О. Реан, П.М. Якобсон, В.О. Якунін. Особливості мотивів учіння студентів, що здобувають освіту за двома спеціальностями залишаються недостатньо вивченими.

Дослідження проводилося протягом 2014 р. і пройшло наступні етапи:

I етап - теоретичне вивчення проблеми.

II етап - проведення дослідження мотивів учіння та професійної компетентності студентів. На цьому етапі ми скористалися методикою вивчення мотивів навчальної діяльності студентів А.О. Реана, В.О. Якуніна, а також методом експертних оцінок.

III етап - вивчення характеру зв'язку мотивів учіння та професійної компетентності.

На першому етапі нашого дослідження було встановлено, що мотиви учіння студентів є ситуативно-створювана структура, що визначає рівень активності студента у власній професіоналізації.

Мотиви учіння студентів можуть бути умовно поділені на дві групи: широкі соціальні, пізнавально-професійні. Так, прикладом перших є прагнення знаходитись серед молоді, самоствердження в новій ролі - ролі студента, других - відповідність професії, інтересам та здібностям студента. Мотиви учіння студентів, як зазначалося багатьма вченими (А.К. Марковою, А.О. Реаном та ін.) визначають майбутню професійну діяльність і спрямовують її або у бік успішності, або невдалості.

Мотивація учіння студентів перших курсів пов'язана з мотивацією учбової діяльності в останні роки в школі, що у свою чергу визначає й мотиви вибору професії. Так, більшість учених (Л.А. Головєй, В.С. Мухіна, І.С. Кон та ін.) зазначають, що пізнавальні мотиви не є провідними як в учбовій діяльності раннього юнака, так і у виборі професії. Такі дані дозволяють припускати єдність формування мотивів учіння і професійного вибору і розглядати їх у сукупності. Така сукупність мотивів у свою чергу повинна розглядатися у зв'язку з прагненням юнака до самоствердження через самопізнання й емансипацію формування Я- концепції, самототожність. Зазначене сприяє формуванню нових мотивів, що відрізняються стійкістю і пов'язані з вибором життєвого шляху, який передбачає професійне та морально-етичне самовизначення. Однак перешкодою адекватного розвитку мотиваційної сфери може стати криза ідентичності, що знаменує собою кінець шкільного життя і ефективне долання якої власне і є передумовою досягнення ідентичності. Окрім цього початок професійного становлення пов'язане з адаптацією до нового середовища, що зумовлене особливостями навчального-виховного процесу вищого навчального закладу і успішне долання якої неможливе без власної самоорганізації колишнього школяра.

Мотивація учіння студентів, які завершують навчання і отримують освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр, що дозволяє їм розпочати професійну діяльність, визначається віковими особливостями людини, яка на початку дорослості все більше прагне до самостійності і незалежності від батьків, творчого самовираження. Шляхом досягнення прагнень ранньої дорослості може бути професійна діяльність, що починається з формування професійної компетентності у вищому навчальному закладі і в подальшому реалізується під час професійної діяльності.

Варто наголосити, що мотивація учіння студентів на останніх курсах може значно відрізнятися від мотивації студентів перших курсів через нерівномірний розподіл навчальних дисциплін обох спеціальностей. На нашу думку, це диференціюється за такими напрямками:

1) впливає на стійкість мотивів учіння. Аналіз навчальних планів підготовки студентів з додатковими спеціальностями дозволив стверджувати, що кількість навчальних дисциплін із циклів гуманітарної і соціально-економічної підготовки та природничо-наукової переважають над кількістю навчальних дисциплін з циклу професійної і практичної підготовки, зокрема його варіативної частини, що забезпечує формування професійної компетентності з додаткової спеціальності «Практична психологія». Процентне співвідношення розподілу навчальних дисциплін першого курсу за циклами представлена на рис. 1.

Рис. 1. Розподіл навчальних дисциплін першого року підготовки студентів за напрямами підготовки «Початкова освіта», «Дошкільна освіта» з додатковою спеціальністю «Практична психологія» за циклами

З рис. 1 видно, що навчальні дисципліни розраховані на вивчення студентами першого курсу розподілено нерівномірно за циклами підготовки. Так, наприклад, навчальні дисципліни варіативної частини циклу професійної і практичної підготовки, які власне забезпечують підготовку студентів за додатковою спеціальністю «Практична психологія» і формування професійної компетентності майбутнього практичного психолога, становлять лише 4% (за навчальним планом підготовки студентів за напрямом «Дошкільна освіта») або 7% (за навчальним планом підготовки студентів за напрямом «Початкова освіта») від загального обсягу навчального аудиторного навантаження. Зазначене, на нашу думку, може негативно позначитися і на мотивах вивчення психологічних дисциплін, і на мотивах учіння загалом. Рис. 2, 3 ілюструють динаміку розподілу навчальних дисциплін протягом навчання на наступних трьох курсах.

Рис. 2. Ілюстрація розподілу навчальних дисциплін протягом підготовки студентів за напрямом підготовки «Початкова освіта» з додатковою спеціальністю «Практична психологія» за циклами.

Аналіз планів підготовки бакалаврів з обраних для дослідження подвійних спеціальностей дозволяє констатувати позитивну тенденцію до збільшення аудиторного навантаження з психологічних дисциплін, тобто дисциплін додаткової спеціальності «Практична психологія».

Рис. 3. Ілюстрація розподілу навчальних дисциплін протягом підготовки студентів за напрямом підготовки «Дошкільна освіта» з додатковою спеціальністю «Практична психологія» за циклами.

2) мотивація учіння студентів випускних курсів визначається двома варіантами становлення професійної ідентичності: дифузія, «мораторій». Перший, із зазначених, варіант становлення професійної ідентичності передбачає невизначеність у виборі професії і собі, що може призвести до маргінальної професійної ідентичності. Другий варіант становлення професійної ідентичності - відтермінування професійного самовизначення, що характеризується станом пошуку.

Реалізація другого етапу дослідження відбувалася за використання комплексу методів, організаційно об'єднаних порівняльним дослідженням. У дослідженні взяло участь 120 студентів першого і четвертого курсів, які навчаються за напрямками підготовки «Початкова освіта», «Дошкільна освіта» з додатковою спеціальністю «Практична психологія».

Використовуючи методику вивчення мотивів учіння, ми отримали наступні середні показники по першому і четвертому курсах (табл. 1).

Проаналізувавши отримані дані, представлені в таблиці 1, ми вирішили зупинитися на мотивах, що за середніми показниками є провідними, адже набрали більшу кількість балів (стати фахівцем, отримати диплом, знання), на мотивах, які набрали найменше балів (уникнути покарання та осуду), а також на мотивах, середні показники за якими, на перший погляд, значно різняться (отримувати стипендію, продовжити навчання).

Таблиця 1 Середні показники мотивів учіння студентів І, IV курсів