Особливості підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу аграрного профілю у професійно-педагогічному коледжі

Розгляд циклів дисциплін загальноосвітньої, гуманітарної та соціально-економічної, математичної та природничо-наукової, професійної підготовки. Розкриття змісту практики. Визначення місця курсових робіт у фаховій підготовці майстрів виробничого навчання.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2017
Размер файла 24,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 377.1:37.015.3

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ПТНЗ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ У ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ

Зоя Василівна Туряниця,

викладач спецдисциплін Професійно-педагогічного коледжу Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

У статті подано аналіз змісту підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю у професійно-педагогічному коледжі на прикладі спеціальності 5.01010401 Професійна освіта (Технологія виробництва та переробка продуктів сільського господарства), що навчаються на базі 9 класів. Акцентується увага на циклах дисциплін загальноосвітньої, гуманітарної та соціально-економічної, математичної та природничо-наукової, професійної підготовки. Розкривається мета, зміст навчальних, технологічних та педагогічних практик.; визначається місце курсових робіт у фаховій підготовці майстрів виробничого навчання. Підкреслюється необхідність зорієнтованості освітнього процесу на сільськогосподарське виробництво.

Ключові слова: аграрний профіль, майбутній майстер виробничого навчання, навчальний план, цикл дисциплін, навчальна, технологічна, педагогічна практики, курсові роботи.

професійний практика курсовий фаховий

Туряница З. В. Особенности подготовки будущих мастеров производственного обучения ПТУЗ аграрного профиля в профессиональнопедагогическом колледже

В статье сделан анализ содержания подготовки будущих мастеров производственного обучения профессионально-технических учебных заведений аграрного профиля в профессионально-педагогическом колледже на примере специальности 5.01010401 Профессиональное образование (Технология производства и переработка продуктов сельского хозяйства), которые обучаются на базе 9 классов. Акцентируется внимание на циклах дисциплин общеобразовательной, гуманитарной и социально-экономической, математической и естественнонаучной, профессиональной подготовки. Раскрывается цель, содержание учебных, технологических и педагогических практик; определяется место курсовых работ в профессиональной подготовке мастеров производственного обучения а IV курсе студенты пишут две курсовых работы. Подчеркивается необходимость ориентации образовательного процесса на сельскохозяйственное производство.

Ключевые слова: аграрный профиль, будущий мастер производственного обучения, учебный план, цикл дисциплин, учебная, технологическая, педагогическая практики, курсовые работы.

Turyanytsya Z. V. The peculiarities of training of future masters of vocational training of Vocational education in the agricultural profile of professional-pedagogical college

In today's economic Ukraine's realities pays considerable attention to the effective functioning of the agricultural production sector, so there is an acute problem of training teachers for vocational schools of agricultural profile, including industrial training craftsmen capable of continuing professional self-improvement. The solution of this problem lays in educational institutions, particularly at vocational colleges and industrial-pedagogical educationalschools, which train masters of vocational training.

We conducted a critical analysis of the educational process of training of future masters of industrial training of vocational educational institutions of agricultural profile on specialties 5.01010401 Professional Education (Technology of production and processing of agricultural products).

Throughout the course of study, students acquire knowledge indisciplines cycle of humanitarian and socio-economic training, mathematical, natural-scientific training, training courses and disciplines of independent choice of the institution. In studying the cycles of the above subjects the students formed knowledge on the basics of creative activity; the ability of the organization of the material base of industrial training; ability to perform basic design and engineering calculations; knowledge of engineering and technology in agricultural production, the basics of safety; understanding of the foundations of a modern economy and agricultural production.

Curriculum training of future masters of vocational training of Vocational school in the agricultural profile provided educational, technological and pedagogical practices. Thei goal is mastering of modern forms and methods of organization of the production process, consolidating the obtained skills mastery of modern technology, machinery, tools, technology, formation of their professional skills of main tenance and diagnostics in agricultural machines, mastering innovative technologies, obtaining the necessary practical independent skills and quality of work, ability to independently acquire knowledge. Before each practice prescriptive held conferences where students are invited to analyze their readiness to work on a training site, to identify possible weaknesses, analyze their causes and background, to make and implement a plan for self-improvement for their prevention and elimination. The protection practice is in the form ofpresentations, students prepared an exhibition of visual material sand share their experiences.

In the fourth year the future masters of industrial training of Vocational school in the agricultural profile write two term papers. Their goal is to test readiness of graduates to independently solve educational problems faced by a training officer.

We believe that in line with the objectives of providing training competent master of industrial training of the presentis subject to close interdisciplinary communication, built on account of the content, objectives of each component of the curriculum.

Keywords: an agricultural profile, the future master of vocational training, curriculum, cycle of disciplines, educational, technological, pedagogical practices, coursework.

Постановка проблеми в загальному вигляді. У сучасних економічних реаліях України значна увага приділяється ефективному функціонуванню аграрної галузі виробництва, що, зокрема, знайшло відображення у «Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року». Де визначено, що системоутворювальним чинником національної економіки є аграрний сектор України, базовою складовою якого є сільське господарство. Воно суттєво впливає на збереження суверенності держави - продовольчу та у визначених межах економічну, екологічну та енергетичну безпеку, забезпечує розвиток технологічно пов'язаних галузей національної економіки, формує соціально-економічні основи розвитку сільських територій [1].

На цьому тлі постає проблема підготовки педагогічних кадрів для професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю, зокрема майстрів виробничого навчання, здатних на основі постійного професійного самовдосконалення організовувати та здійснювати навчально-виховний процес у відповідності до вимог сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. У дослідженнях Н. Брюханової, Т. Волкової, М. Гордієнко, О. Дубасенюк, О. Коваленко, О. Щербак та ін. розкриваються особливості нових підходів до підготовки майбутнього педагога, до підвищення результативності професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів. У наукових працях С. Батишева, І. Бендери, О. Коваленко, В. Лозовецької, В. Манька, П. Лузана та ін. обґрунтовуються загальнотеоретичні основи підготовки фахівців для різних сфер виробництва. Проблемі організації практик присвячено праці Ф. Гоноболіна, О. Щербакова, Е. Гришина, Н. Кузьміної, В. Сластьоніна, Л. Спіріна та ін.

Та, на наш погляд, вирішення окреслених проблем потребує визначення місця та аналізу змісту кожного складника навчального процесу підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів з урахуванням особливостей профілів.

Метою статті є аналіз змісту навчального процесу підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю у професійно-педагогічному коледжі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Майстер виробничого навчання - це педагогічний працівник професійно-технічного навчального закладу, який навчає учнів професії, зокрема формує в них виробничі вміння й навички, культуру праці, професійну компетентність. Спільно з викладачами, вихователями, іншими педагогічними працівниками спрямовує свою діяльність на розвиток особистості учнів, їхньої загальної культури, виховання самостійності й відповідальності [2, с. 469].

Професійна діяльність майстра виробничого навчання пов'язана з організацією та здійсненням освітнього процесу у професійному закладі, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничою професією, спеціальністю, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я. У нашому випадку це ПТНЗ аграрного профілю.

Аналіз системи професійно-технічної освіти показав, що в Україні підготовку майстрів виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю за спеціальностями 5.01010401 Професійна освіта (Технологія виробництва і переробка продуктів сільського господарства), 5.01010401 Професійна освіта (Транспорт) здійснюють: Професійно-педагогічний коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Індустріально-педагогічний технікум Конотопського інституту Сумського державного університету, Харківський індустріально-педагогічний технікуму, Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка.

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти в Україні, в основу навчального плану підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання покладені такі принципи:

розвиток демократичних засад у плануванні та організації навчально- виховного процесу з урахуванням набутого досвіду;

єдність соціально-морального, загальнокультурного і професійного розвитку особистості майбутнього майстра виробничого навчання в умовах гуманізації та гуманітаризації освіти;

взаємозв'язок фундаментальної і практичної підготовки фахівців;

орієнтація на творчу навчальну діяльність студентів, забезпечення диференційованого та індивідуального підходу до підготовки майбутнього спеціаліста;

формування готовності до професійного самовдосконалення [3].

Звернемося до аналізу змісту підготовки майстрів виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю у Професійно-педагогічному коледжі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка на прикладі спеціальності 5.01010401 Професійна освіта (Технологія виробництва і переробка продуктів сільського господарства) з метою визначення місця кожного складника плану у формуванні компетентності майстра.

Відповідно до навчального плану підготовка у професійно-педагогічному колежі майбутніх майстрів виробничого навчання на базі 9 класів здійснюється впродовж чотирьох років. На І та ІІ курсах студенти вивчають загальноосвітні дисципліни і здають державну підсумкову атестацію на атестат про загальну середню освіту. Вивчення цих дисциплін дозволяє формувати соціально значущі та громадянські якості майбутнього майстра виробничого навчання; підвищувати рівень його соціальної активності, громадянської позиції та патріотизму.

Цикл дисциплін математичної, природничо-наукової підготовки передбачає вивчення наступних предметів: інженерна та комп'ютерна графіка (5-6 семестри), технічна механіка (7-8 семестри), інформатика та комп'ютерна техніка (2-3 семестри), екологія (1 семестр), вища математика (5-7 семестри), фізика (5-6 семестри), хімія (3 семестр), безпека життєдіяльності (3 семестр), електротехніка та основи електроніки (6 семестр) є важливим підґрунтям загальнотехнічної підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю.

До циклу дисциплін професійної підготовки з урахуванням профілю входять: основи охорони праці (7 семестр), психологія (5-7 семестри), організація та методика професійного навчання (5-7 семестри), організація та методика виховної роботи (4-5 семестри), технічні засоби навчання та методика їх використання (7 семестр), основи агрономії та зоотехнії (5-6 семестри), експлуатація та ремонт машино-тракторного парку (7-8 семестри), економіка виробництва (5 семестр), матеріалознавство (4-5 семестри), технологія виробництва і переробка продуктів сільського господарства (5-8 семестри), машини для виробництва і переробки продуктів сільського господарства (7-8 семестри). У процесі вивчення дисциплін професійної підготовки майбутні майстри виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю оволодівають знаннями техніки і технологій сільськогосподарського виробництва, з основ безпеки праці, у них формується система професійних знань та умінь; вміння з організації навчально-матеріальної бази з виробничого навчання; вміння виконувати елементарні проектні і конструкторські розрахунки; поглиблюється уявлення про основи економіки і організації сучасного сільськогосподарського виробництва, які є необхідними для подальшого професійного самовдосконалення.

До дисциплін самостійного вибору навчального закладу включені: вступ до спеціальності (3 семестр), професійна етика і культура водіння (8 семестр), метрологія і стандартизація (4 семестр), виробниче навчання (4-8 семестри), паливо-мастильні матеріали (4 семестр), правила дорожнього руху (7-8 семестри), трактори (6 семестр), будова та експлуатація вантажного автомобіля (6 семестр), основи безпеки дорожнього руху та перша медична допомога (8 семестр), водіння автомобіля (поза сіткою навчального часу).

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної дисципліни. Граничне тижневе навантаження студента на всіх курсах - 30 годин. Обсяг годин на вивчення дисциплін, а також співвідношення теоретичних, практичних та лабораторних занять з кожної з них визначається, виходячи з кількості годин, що подані в освітньо-професійній програмі, розроблених предметними (цикловими) комісіями і взаємоузгоджених навчальних та робочих програм, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою видів умінь, що забезпечуватимуться відповідними знаннями.

Навчальним планом підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю передбачені навчальні, технологічні та педагогічні практики.

У ІІ семестрі студенти протягом чотирьох тижнів проходять навчальну ознайомлювальну практику. Метою практики є ознайомлення студентів з організацією технологічних процесів виробництва продукції сільського господарства та переробної промисловості. Базами практики є ТОВ «Глухівський елеватор», ВАТ «Глухівський хлібокомбінат», ТОВ «Голандська аграрна компанія», дослідна станція луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України та ін. Програмою практики передбачено ознайомлення з технологією та обладнанням для виготовлення хлібобулочних виробів; ознайомлення з сучасною сільськогосподарською технікою та технологією вирощування с/г культур; ознайомлення з роботою науково-дослідної лабораторії та технологією вирощування селекційних культур за передовими технологіями; ознайомлення з устаткуванням та технологією доробки і зберігання зернових культур та ін.

У IV семестрі майбутні майстри виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю проходять дві чотирьохтижневі практики - навчальну та технологічну (матеріалознавство). Мета навчальної практики - ознайомлення з особливостями будови та роботи сільськогосподарських машин. Базою проходження практики є навчальні лабораторії професійно-педагогічного коледжу. Завдання практики полягає в ознайомленні з призначенням, будовою та роботою машин для основного обробітку ґрунту, для поверхневого обробітку грунту, для посіву та посадки, для внесення органічних та мінеральних добрив та ін. Мета технологічної практики - оволодіння студентами сучасними формами й методами організації навчально-виробничого процесу, формування в них професійних умінь і навичок при роботі з різноманітними інструментами та обладнанням. Базою для проходження практики є майстерня професійно- педагогічного коледжу. У програмі визначено завдання практики, а саме: підготовка поверхні до розмічання; рубання тонколистового металу зубилом; різання тонколистового металу ножицями; різання прута (кутника) ножівкою по металу; виправлення, рихтування та згинання металу; паяння кольорових металів (клеми та наклемники); підготовка вузлів, агрегатів до фарбування та ін. Кожен студент складає індивідуальний план роботи на період практики та звіт про проходження практики.

У V семестрі студенти проходять навчальну практику, метою якої є засвоєння знань з будови та ремонту сільськогосподарської техніки, формування у студентів професійних умінь і навичок при проведенні розбиральних, ремонтних робіт. Базами для проходження практики є ТОВ «Велетень», ТОВ «Голанська аграрна компанія», філія «Глухівська дорожньо- експлуатаційна дільниця».

У VI семестрі проходить навчальна безвідривна практика (6 тижнів), її мета - ознайомлення зі структурою та особливостями роботи підрозділів дослідної станції луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, ТОВ «Глухівський елеватор» та ТОВ «Велетень»; технічним процесом вимірювання вологості, сортування та зберігання зернових культур; зі спеціальними машинами для збирання льону- довгунця та промислових конопель; ознайомлення з сучасною лінією одержання однотипного волокна льону та конопель; ознайомлення з технологією годівлі та вирощування худоби в сучасному господарстві.

У VII семестрі спланована безвідривна педагогічна практика (пробні заняття, у VIII семестрі - педагогічна практика (на робочому місці майстра виробничого навчання). Педагогічна практика - це обов'язкова складова навчального процесу, що має на меті навчити студентів творчо використовувати в педагогічній діяльності теоретичні знання і практичні уміння, виховувати інтерес до педагогічної праці [4, с. 235]. Метою педагогічної практики є поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих студентами у процесі вивчення психолого-педагогічних та фахових дисциплін, практичних навичок, набутих безпосередньо на базах практики, відпрацювання професійних умінь і навичок, а також проведення дослідницької роботи для написання курсових робіт. Важливо, що практика проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом досвідчених викладачів та майстрів виробничого навчання з даного фаху від баз практики. Програма педагогічної практики передбачає поступове включення студентів у дослідницьку діяльність через виконання завдань з психології, педагогіки, психодіагностики, вивчення особистості учнів та учнівського колективу. Цикловою комісією викладачів професійно-практичної підготовки розроблені програми практик, у яких визначено їх зміст та послідовність. Чіткості організації і проведення всіх видів практики сприяє створення і впровадження комплексу навчально-методичного забезпечення. Тому, окрім програм практики, розроблені плани-інструкції та методичні рекомендації за кожною спеціальністю, бібліографічний список рекомендованої літератури для самопідготовки. Педагогічна практика виконує адаптаційну, навчально- виховну, розвивальну та діагностичну функції. Основними умовами її ефективності є теоретична обґрунтованість, освітній і виховний характер, комплексний підхід до змісту та організації, систематичність та наступність у проведенні.

Перед початком кожної практики проводяться настановчі конференції, де студентам пропонується проаналізувати свою готовність до роботи на місці майстра виробничого навчання, визначити можливі недоліки, проаналізувати їх причини та передумови, скласти й реалізувати план самовдосконалення з метою їх попередження та усунення. З метою актуалізації роботи із самовдосконалення, студентам пропонується продумати можливі напрями удосконалення навчально-виховного процесу, що відповідають їх індивідуальному баченню сутності й специфіці педагогічної взаємодії та можливостей використання уроків виробничого навчання для забезпечення особистісного розвитку всіх суб'єктів навчально-виховної взаємодії.

Базами практик є професійно-технічні навчальні заклади області: Глинський професійний аграрний ліцей, Свеський професійний аграрний ліцей, Реутинський професійний аграрний ліцей, Конотопський професійний аграрний ліцей, Зноб-Новгородський професійний аграрний ліцей, Синівський професійний аграрний ліцей, Недригайлівське професійне училище, Путивльський професійний аграрний ліцей, Сосницький професійний аграрний ліцей, Острозьке вище професійне училище, Нетішинський професійний ліцей та ін. Їх матеріальне забезпечення відповідає вимогам первинних посад, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою підготовки майстра виробничого навчання.

Під час педагогічної практики студентам доводиться розв'язувати різнопланові педагогічні завдання, у конкретних ситуаціях прогнозувати хід навчально-виховного процесу, знаходити оптимальні шляхи управління ним. При цьому відбувається не тільки ознайомлення із сучасним станом навчально- виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах, а й надання їм допомоги. Загалом це інтенсивна самоосвітня і самовиховна робота майбутніх майстрів виробничого навчання, перевірка їхньої готовності до роботи в умовах реальної дійсності

Всі види практик спрямовані на забезпечення формування в майбутніх майстрів виробничого навчання готовності до професійного самовдосконалення. Є важливою частиною навчально-виховного процесу, у ході якого проходить безпосереднє поєднання теоретичних знань, що отримують студенти на заняттях з їх практичною діяльністю. Це дозволяє закріпити й поглибити знання теорії та набути вміння й навички, необхідні для майбутньої професійної діяльності.

Основними завданнями практик є: виховання професійно-значущих якостей особистості майстра виробничого навчання; формування потреби у професійному самовдосконаленні; виховання інтересу до професії; закріплення, поглиблення та збагачення знань у процесі вирішення завдань, що передбачені програмами практик; розвиток у майбутніх майстрів виробничого навчання педагогічної свідомості і професійно важливих якостей особистості; формування й розвиток професійних умінь та навичок; вироблення творчого, дослідницького підходу до роботи майстра виробничого навчання; поглиблення й закріплення теоретичних знань студентів, здобутих під час вивчення циклу дисциплін професійної підготовки; ознайомлення із сучасним станом навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах, передовим педагогічним досвідом; надання допомоги професійно-технічним навчальним закладам у вирішенні завдань навчання та виховання учнів;

формування й закріплення основних професійно-педагогічних умінь, навичок, досвіду відповідно до вимог Галузевих стандартів вищої педагогічної освіти й освітньо-кваліфікаційної характеристики майстра виробничого навчання.

Після закінчення практик проводяться підсумкові конференції. Захист практики проходить у формі презентації, студенти готують виставку наочних матеріалів, діляться своїми враженнями: говорять про проблеми та успіхи. Складають програми професійного самовдосконалення з урахуванням виявлених на практиці індивідуальних недоліків та усвідомлених перспектив професійного зростання.

Згідно з навчальним планом на ІУ курсі майбутні майстри виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю пишуть дві курсові роботи: одну з фахових дисциплін, іншу - з теорії і методики виробничого навчання. Студентам пропонуються теми курсових робіт, що відповідають завданням навчальної дисципліни й затверджені відповідними предметними (цикловими) комісіями. Координують роботу студентів щодо написання курсових робіт досвідчені викладачі.

З педагогіки майбутнім майстрам виробничого навчання пропонуються такі теми курсових робіт: «Шляхи реалізації виховних технологій у системі професійної освіти», «Виховне значення колективу у професійному зростанні молоді», «Система підготовки робітничих кадрів у зарубіжних країнах», «Місце практичної підготовки в системі професійного навчання», «Формування світогляду учнів у системі професійної освіти», «Система екологічного виховання учнів ПТНЗ», «Формування трудової культури в учнів ПТНЗ» та ін.

З дисципліни «Теорія й методика професійного навчання» студенти працюють над написанням курсових робіт на теми: «Розробка наочності та методика її використання на уроках виробничого навчання з розділу «Технічне обслуговування трактора», «Методика організації та проведення уроків виробничого навчання з розділу «Система технічного обслуговування та ремонту машин», «Методика проведення поточного інструктажу на уроках виробничого навчання з теми: «Технічне обслуговування системи запалювання карбюраторних двигунів», «Методика проведення уроків виробничого навчання з теми «Культиватори», «Методика використання технологічної документації на уроках виробничого навчання», «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках виробничого навчання» та ін.

З дисципліни «Технологія виробництва і переробка продуктів сільського господарства» майбутні майстри виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю виконують курсові роботи на теми: «Машини для заготівлі кормів. Косарки», «Техніка безпеки і пожежна безпека під час роботи на машинах для переробки продуктів сільського господарства», «Машини для збирання зернових культур. Особливості роботи та принцип дії комбайнів», «Технологія вирощування кукурудзи на силос», «Технологія вирощування та переробка ранньої картоплі», «Наукові основи сівозмін» та ін.

Метою курсових робіт є перевірка готовності випускників до самостійного розв'язання навчально-виховних завдань, що постають перед майстром виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу аграрного профілю. У ході виконання курсових робіт здійснюється: систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань і поглиблення практичних умінь із педагогіки, психології, методики, фахових дисциплін; застосування теоретичних знань при розв'язанні конкретних практичних завдань, що постають перед майстром виробничого навчання у реальних умовах; пошук та обґрунтування ефективних форм, методів і методичних прийомів дослідження; удосконалення вмінь самостійної роботи для знаходження необхідної інформації. Курсові роботи є складовою частиною навчально-виховного процесу підготовки майстрів виробничого навчання та формування в них готовності до професійного самовдосконалення.

Висновки

Підготовка майбутніх майстрів виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю спеціальності 5.01010401 Професійна освіта (Технологія виробництва і переробка продуктів сільського господарства) у професійно-педагогічному коледжі здійснюється відповідно до навчального плану. Але при цьому особливу увагу необхідно звертати на організацію і проведення практик, особливо на робочому місці майстра виробничого навчання та написанню курсових робіт, тематика яких повинна мати прикладне спрямування на сільськогосподарське виробництво. Вважаємо, що у відповідності до завдань сьогодення забезпечити підготовку компетентного майстра виробничого навчання можливо за умови тісного міжпредметного зв'язку, побудованого на врахуванні змісту, завдань кожного складника навчального плану.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. У системі підготовки майстрів виробничого навчання аграрного профілю подальших досліджень потребують питання побудови моделі та визначення методики міжпредметних зв'язків, організації бази практики, підготовки до самоосвіти і самовдосконалення.

Рецензент - кандидат педагогічних наук, доцент Ігнатенко Г. В. Стаття надійшла до редакції 9.02.2016

Список використаної літератури

1. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року: схв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 806-р - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/806-2013-%D1%80

2. Енциклопедія освіти / [головний ред. В. Г. Кремень]. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

3. Національна доктрина розвитку освіти від 17 квітня 2002 року № 347/2002- Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/347/2002.

4. Професійна освіта : Словник : навч. посібник / [уклад. С. У. Гончаренко та ін.; за ред. Н. Г. Ничкало]. - К. : Вища шк. 2000. - 275 с.

5. Туряниця, З. Науково-дослідна робота студентів коледжу як педагогічна умова формування готовності до професійного самовдосконалення / З. В. Туряниця // Професійно-технічна освіта. - 2011. - № 4. - С. 18-20.

6. Туряниця, З. Роль практик у формуванні готовності до професійного самовдосконалення / З. Туряниця // Педагог професійної школи: методичний посібник (за матеріалами Третього Всеукраїнського науково-методичного семінару «Інноваційні методики у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі»); за заг. ред. Л.В. Нестерової. - К. : ФО-П Поліщук О.В., 2011. - Вип. 4. - 300 с. - С. 276-280, [15] електрон. Опт. Диск (СD-ROM.).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.