Роль репродуктивних та рецептивних граматичних навичок у навчанні англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади формування граматичних навичок

1.1 Визначення поняття та особливостей граматичних навичок

1.2 Методика формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Методика формування граматичних навичок

2.1 Система вправ, спрямованих на формування репродуктивних граматичних навичок

2.2 Система вправ, спрямованих на формування рецептивних граматичних навичок

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

граматичний навичка репродуктивний вправа

У сучасному суспільстві зростає роль виховання всебічно розвиненої особисті, здатної жити і працювати в європейському просторі. І тут предмет «Іноземна мова» в силу своєї специфіки володіє набагато більшими можливостями, ніж інші предмети шкільного циклу.

Сьогодні іноземна мова може сприяти підвищенню культури спілкування людей. В процесі навчання діти навчаються техніки спілкування, оволодівають мовним етикетом, вчаться вирішувати різні комунікативні задачі, оволодівають стратегією та технікою діалогічного та групового спілкування, навчаються бути мовними партнерами.

Іноземна мова сприяє розширенню не лише філологічного, але і загального кругозору учнів. При вивченні іноземної мови учні оволодівають не лише новими засобами спілкування, а й дізнаються про культурні цінності країни, мова якої вивчається: історію, географію, науку, літературу, мистецтво.

Оволодіння іноземною мовою надає благотворний вплив на розвиток здібностей мовно-рухового апарату. Розвиваються фонематичний та інтонаційний слух, імітативні здібності, здатність до здогадки, здатність до виділення головного, всі види пам'яті, довільне запам'ятовування; учні оволодівають спеціальними мнематичними діями.

В наші дні суспільство пред'являє системі освіти в області навчання іноземним мовам соціальне замовлення. Яке ж воно? Відповідь на це питання необхідно, тому що плоди нашої «іншомовної просвіти» дуже незрілі і гіркі, а мета відіграє основоположну роль. Іноземна мова об'єктивно є суспільною цінністю, тому його включення в програму середньої школи є соціальне замовлення суспільства. Соціальним замовленням суспільства в основному визначалася мета навчання.

Сьогодні, коли міжнародне спілкування придбало масовий характер, мета навчання формується як «навчання спілкуванню іноземною мовою».

Засвоєння граматики викликає багато труднощів, які ускладнюються граматичними термінами і правилами та нескінченною кількістю винятків. Часто в школах викладання граматики обмежується сухими таблицями, вивченням конструкцій, однотипними вправами, застосовуючи які, учень не зовсім переконаний у практичну користь того, що він робить. Велика кількість термінів ускладнює навчання. Не завжди чергуються форми роботи, що викликає пасивну роботу учнів на уроці. А між тим, вивчення цього аспекту має бути не менш цікавим, пізнавальним, ніж, наприклад, навчання лексиці.

Засвоєння граматики неможливе без вивчення граматичної структури, граматичного значення цієї структури, а також формування граматичної навички. Саме тому дослідження теми формування граматичних навичок є актуальним.

Проблему навчання граматики англійської мови на середньому етапі загальноосвітньої школи досліджували такі вчені, як Адамовська Л. М., Барташнікова І. А., Барташніков О. О., Волосова Т., Геккер М., Зайковська С. А., Зелена І. Я., Рогов В., та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.

Мета дослідження - окреслити роль репродуктивних та рецептивних граматичних навичок у навчанні англійській мові. Поставлена мета визначила рішення наступних завдань:

– визначити умови формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок;

– визначити етапи формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок;

– навести приклади вправ для формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок .

Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури; спостереження.

Об'єктом дослідження є процес навчання граматичного матеріалу.

Предметом дослідження даної роботи є формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок.

Матеріали і результати роботи мають теоретичне і практичне значення, так як робота в даній сфері методики навчання іноземної мови розширює дослідницький простір цієї проблематики, сприяє поглибленню раніше проведених досліджень по даній темі. Матеріали, теоретичні положення та висновки роботи можуть бути використані при подальших дослідженнях цього аспекту методики навчання іноземній мови, при складанні методичних розробок і посібників з проблем формування граматичної навички, при написанні курсових і дипломних робіт, присвячених даній тематиці, в подальших наукових дослідженнях в цій галузі, а також в процесі викладання англійської мови.

Логіка дослідження зумовила таку структуру роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, який нараховує 17 позицій. Загальний обсяг роботи - 23 сторінки.

У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність дослідження та його проблематика, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, що розкривають теоретичну значимість.

У першому розділі «Теоретичні засади формування граматичної навички» розглянуто основні тенденції історії вивчення науки, проаналізовано головні напрямки досліджуваного явища в методиці, розглянуто теоретичні питання вивчення граматичних навичок і їх особливостей.

У другому розділі «Методика формування граматичних навичкок» представлено систему вправ, спрямованих на формування репродуктивних навичок та систему вправ, спрямованих на формування рецептивних навичок.

У висновках узагальнено результати роботи, обґрунтовано перспективи проведення подальших розвідок у цій сфері досліджень.



Розділ 1. Теоретичні засади формування граматичних навичок

1.1 Визначення поняття та особливостей граматичних навичок

Граматика має велике значення при вивченні та формуванні практичних навичок іноземної мови. Мабуть, ні один з аспектів навчання мовам не був протягом багатьох років предметом таких інтенсивних обговорень і дискусій. Граматика відігравала і продовжує відігравати неабияку роль при навчанні рідній або іноземним мовам.

У сучасній методиці існує кілька різних понять терміна «граматика»: 1. Граматика - це спосіб постановки слів з метою отримання правильного пропозиції. Це - спрощене визначення.

2. Граматика - це лад мови і наука про цей лад.

3. Граматика є структурою мови і перетворює її в мовлення.

У загальноосвітній школі вивчається спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного та пасивного граматичного мінімуму. До активного граматичного мінімуму входять граматичні структури, якими учень має оволодіти для вираження власних думок при говорінні та на письмі.До пасивного граматичного мінімуму входять такі ГС, якими учні можуть не користуватися для вираження власних думок, але які потрібні для сприймання і розуміння мовлення при аудіювання та читанні.

Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови - оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними ( тобто граматични-ми навичками говоріння і письма) та рецептивними навичками ( тобто навичками аудіювання і читання) [13, c. 45].

Граматична навичка має наступні характеристики:

· автоматизованність (швидкість відтворення граматичної одиниці);

· стійкість (міцність засвоєння граматичних структур);

· гнучкість (можливість застосування, «перенесення» на нові ситуації).

Р. В. Рогова розуміє під граматичною навичкою говоріння стабільно правильне і автоматизоване комунікативно-мотивоване використання граматичних явищ в усному мовленні [15, c. 35].

Як у дії синтезованій, у граматичній навичці можна виділити складові дії:

· вибір структури,що відповідає певній ситуації;

· оформлення граматичних одиниць, якими заповнюється структура відповідно до норм даної мови і певним тимчасовим параметром;

· оцінка правильності й адекватності цих дій.

Е. В. Пассов в граматичній навичці виділяє дві піднавички:

· піднавичка вибору структури,

· піднавичка оформлення структури [13, c. 79].

Відповідно до статті С.Ф.Шатиловa, стабільність процесу формування граматичної навички має величезне значення для ефективності навчання. Чим адекватніше послідовність навчальних дій стадіям становлення навику, тим успішніше робота [17, c 23].

Е. В. Пассов і Р. В. Рогова єдині в думці і виділяють такі стадії формування граматичної навички:

1. Сприйняття структури. Відбувається воно під час її презентації, тобто функціонування структури у мовленні.

2. Імітація. Необхідна стадія будь-якого засвоєння мови. Імітативні дії, однак, повинні здійснюватися у мовленнєвих умовах.

3. Підстановка. Тут починає формуватися піднавичка оформлення. Зароджується усвідомлення узагальненої моделі мовного зразка.

4. Трансформація. Піднавичка оформлення зміцнюється. Зароджується механізм самостійного звернення до структури.

5. Цілеспрямоване ізольоване вживання. Тут на основі репродукції освоюється цілеспрямований звертання і використання структури, що автоматизується.

6. Перемикання. На цій стадії формується механізм вибору. Саме тут перевіряється володіння структурою, стійкість навички.

У свою чергу, Г.В. Куприянова пише, що необхідно залучати дітей в навчальну діяльність у процесі формування граматичної навички. Це пояснюється тим, що метою освоєння граматики іноземної мови є не просто оволодіння набором граматичних конструкцій на рівні імітації, а, перш за все, вироблення вміння передавати засобами мови, що вивчається зміст. Тобто діяльність дитини в процесі засвоєння полягає не в пасивному ставленні його до засвоюваного матеріалу, а в активному оволодінні граматичними структурами, їх перетворенні. На думку автора, в процесі засвоєння граматичних структур велике місце має бути відведено аналітичній роботі з мовним матеріалом і ця робота повинна бути керованою [5, c. 187].

Е. А. Маслико розглядає іншу структуру формування граматичних навичок і виділяє три основних етапи:

1)ознайомлення й первинне закріплення;

2) тренування;

3) застосування [6, c. 405].

За курс навчання в школі учні повинні оволодіти:

1) продуктивними навичками граматичного оформлення породжуваного тексту при говорінні та письмі:

· утворювати граматичні форми і конструкції;

· вибирати і вживати граматичні конструкції залежно від ситуації спілкування;

· вміти варіювати граматичне оформлення висловлювання при зміні комунікативного наміру;

· володіти способами інтерпретації значень і переведення основних граматичних категорій на рідну мову;

· формулювати граматичне правило з опорою на схему або таблицю; розрізняти граматичне оформлення усних і письмових текстів;

2) рецептивними граматичними навичками (аудіювання, читання):

· впізнавати/виділяти з мовного потоку граматичні конструкції і співвідносити їх з певним смисловим значенням;

· диференціювати та ідентифікувати граматичні явища (за формальними ознаками і стройовим словами);

· співвідносити значення граматичних форм/конструкцій зі змістом контексту;

· розрізняти подібні за формою граматичні явища; прогнозувати граматичні форми слова/конструкції;

· встановлювати групи членів речення (підмета, присудка,обставини); визначати структуру простого речення (за стройовим елементів, порядком слів та ін);

· визначати структуру складного речення, кордон придаткових пропозицій і оборотів (инфинитивных, причетних, герундиальных, означальних, обставинних і т. д.);

· встановлювати логічні, часові, причинно-наслідкові, сурядні та підрядні відносини і зв'язки між елементами пропозицій;

· встановлювати зв'язки між реченнями всередині абзацу або складного синтаксичного цілого в опорі на сполучні засоби мови.

1.2 Методика формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок

Етапи навчання навичкам мають відповідати психологічним фазам формування навичок. Виділимо їх:

1. Підготовчий етап - ознайомлення з граматичним явищем. На цьому етапі учні психологічно підготовлені до засвоєння нового явища. Для цього перед ними з самого початку ставиться мета. Вчитель намагається зацікавити учнів, збудити їх увагу та активність. Передумовою для використання граматичних засобів мовлення є знання лексики, що наповнює відповідні моделі. Крім того, учні повинні повторити і той граматичний матеріал, з яким нове граматичне явище буде поєднуватися або зіставлятися. Чим складніше синтаксична структура, тим більш необхідна зорова опора (написання прикладів на дошці), наочні засоби і т.д. [4, с 125]. Тут школярі свідомо конструюють зразки з новим граматичним явищем. На цьому етапі відбувається формування первинного вміння. Показником засвоєння є безпомилковість свідомо сконструйованого зразка, із застосуванням засвоюваної граматичної форми. [1, с 237]

2. Елементарний етап. У нього входить засвоєння окремих дій по використанню граматичної конструкції або форми слова. До змісту елементарного етапу входять вправи у вживанні готових словоформ у цій структурі і в освіті форми по одному зразку. На елементарному етапі відбувається подальше осмислення і запам'ятовування зразків з виділеними граматичними формами та їх значеннями. Вправи елементарного етапу орієнтовані на використання аналогії, тобто риси знайомого переносяться на нове явище [19, с.23]. Тут використовуються механічні вправи, в яких багаторазове повторення дії проводиться в полегшених умовах.

Показником успішності оволодіння цим етапом засвоєння можна вважати зменшення усвідомлення приватних граматичних операцій і збільшення самостійності у виборі змісту мови при виконанні граматичних дій.

3. На об'єднувальному етапі продовжується закріплення серії дій в умовах координації його з іншими діями. Новий граматичне засіб на цьому етапі поєднується або чергується з іншими засобами. У вправах більше елементів творчості, механічні вправи на задній план.

Показником досягнення результату на цьому етапі можна вважати самостійне творче використання оброблюваної граматичної форми поряд з іншими. [5, с.86]

4. Етап систематизуючого узагальнення необхідний при засвоєнні узагальнень і систематизації засвоєного за допомогою вправ в аналізі, порівнянь і класифікацій. Даний етап служить в рівній мірі як зміцнення активних граматичних навичок, так і навчання навичкам розуміння граматичних засобів активного мінімуму при читанні. Наочними посібниками служать схеми і таблиці.

5. Останній етап - включення граматичних навичок у мовленнєву діяльність, використання і повторення їх у мовленнєвих вправах.[11, с. 307]

При формуванні граматичних навичок необхідно враховувати вік учнів і рівень володіння ними іноземною мовою. У молодших класах граматика майже не пояснюється. Граматичні конструкції вводяться у вигляді мовленнєвих зразків. Діти заучують їх, а потім використовують у мовленні за аналогією. Необхідно використовувати елементи наочності, побудовані на тому чи іншому граматичному явищі. Вони служать для учня свого роду опорним сигналом, що дозволяє осмислити і надалі використовувати граматичне явище.

У середніх класах пояснення граматики вже включаються в навчальний процес в ігровій формі. Вони гранично прості і лаконічні. У цьому віці діти не сприймають тривалих пояснень вчителя і починають відволікатися.

У старших класах граматику можна пояснювати більш детально і використовувати принцип аналогії з рідною мовою там, де аналізуються загальні риси і відмінності між досліджуваними іноземними мовами та рідною мовою. Наявність спільних рис пояснюється тим, що українська, як і всі мови, що вивчаються, входить до групи індоєвропейських мов [3, с. 64].

Спільність проявляється, по-перше, в наявності подібних граматичних категорій. Система частин мови складається із повнозначних і службових частин мови. Частини мови, в свою чергу, мають спільні граматичні категорії:

· рід, число іменників;

· ступені порівняння прикметників;

· час, спосіб, застава у дієслова.

У синтаксисі також спостерігається схожість:

· називний відмінок підмета;

· іменна частина або дієслівна форма присудка;

· види доповнень - пряме і непряме;

· засоби синтаксичної зв'язку - керування, узгодження, порядок слів, інтонація.

Ці спільні риси дозволяють використовувати опору на рідну мову і знання учнів з граматики української мови.

Тим не менш, граматичні категорії мов мають цілий ряд особливостей:

· артикль - виконує три взаємопов'язані функції: семантичну, морфологічну та синтаксичну;

· дієслово - значна розбіжність в системі часів, а саме, кілька часових форм для вираження дії в минулому і майбутньому часі, і категорія передування (що в українській мові виражається за допомогою контексту);

· порядок слів - своєрідність в кожній мові.

Явища подібні, але відрізняються за значенням і функціями. Так, українська є синтетичною мовою, на відміну від англійської та романських мов, які є аналітичними, в яких для граматичного оформлення висловлювання використовуються не стільки флексії, скільки службові слова і порядок слів.

Рекомендується адекватно розподіляти час та зусилля і не присвячувати однакову кількість часу для вивчення простих граматичних явищ і більш складних, тобто приділяти більше уваги граматичним категоріям, які відсутні в українській мові, і не присвячувати багато часу схожим (і відповідно зрозумілим) граматичним явищам.



Висновки до розділу 1

Робота над граматикою створює сприятливі умови для вирішення освітньо-виховних завдань. Учні дізнаються нові факти і явища, не властиві рідній мові. Прикладом можуть служити, наприклад, категорія множини іменника, система видо - часових форм дієслова, порядок слів у реченні і т. д.

Вивчення граматичних явищ, що мають аналогії в рідній мові, допомагає краще усвідомити граматичний лад рідної мови. Робота над граматикою розвиває логічне мислення учнів, їх спостережливість, здатність до аналізу і синтезу, збільшує об'єм пам'яті. Таким чином, навчаючи граматиці, ми допомагаємо всебічному розвитку особистості школярів, що є метою сучасної системи навчання і виховання.



Розділ 2. Методика формування граматичних навичок

2.1 Система вправ, спрямованих на формування репродуктивних граматичних навичок

Сформованість репродуктивної граматичної навички - одна з передумов функціонування вміння висловлювати свої думки в усній та письмовій формі. Щоб здійснити свій комунікативний вибір, той, хто говорить/пише, має спочатку вибрати граматичну структуру, яка б відповідала даній ситуації мовлення. Обрану граматичну структуру потрібно оформити відповідно до норм даної мови (синтаксичні та морфологічні особливості граматичної структури). Вибір та оформлення граматичної структури здійснюються паралельно: засвоюючи форму, учень повинен мати певний комунікативний намір (запитати, попросити, заперечити тощо).

Репродуктивні граматичні вправи

1.Імітаційні, які створюють орієнтовану основу з нескладним граматичним матеріалом, особливо на молодшому ступеню.

2.Підстановчі, які мають на меті закріплення матеріалу (відмінювання, вживання займенників, додатків і інше).

3.Трансформаційні, які дають можливість закріпляти граматичний матеріал при рішенні мовленнєвих завдань (часові форми плану минулого, активна, пасивна форми і інше).

4.Комбінаторні, спрямовані на засвоєння більш складної структури на основі простих (утворення складнопідрядних речень і інше).

Репродуктивні граматичні вправи можна класифікувати за такими групами:

1.Вправи, які виконують під час ознайомлення з граматичним явищем або відразу після нього. їх виконують під безпосереднім контролем учителя, переважно у фронтальному режимі, із значною кількістю хорових повторювань. Матеріал для них уміщено в підручнику або надає вчитель, комунікативне завдання зазначено в інструкції до вправи.

Комунікативність вправ умовна, однак вона наявна. Кожного разу на почутий стимул учні реагують лише одним реченням з визначеною граматичною структурою, що забезпечує інтенсивність і згодженність у часі тренувальної роботи (замість того щоб потребувати повторення за вчителем речення, учитель дає таку інструкцію: сказати, що учні роблять (не роблять) в зазначений час).

Починати виконувати вправи цієї групи слід на тому уроці, на якому вводять граматичне явище, продовжувати на наступних, доки учні не навчаться безпомилково, швидко їх виконувати.

Вправи виконують у такій послідовності:

1) імітативні вправи;

2) вправи на підстановку (скажи, що ти або твій приятель робить це у який-небудь інший час або робить щось інше в цей час);

3) вправи на розширення повідомлення (скажи, що ти або твій приятель зробив це та ще щось інше, і поясни, чому зробив);

4) вправи на трансформацію, коли задане речення учні перетворюють на заперечне або питальне (скажи, що ти або твої друзі не робите цього в зазначений час, або запитай, чому, коли, де, в який спосіб виконуються ці дії).

2.Вправи, для яких характерне послаблення контролюючої ролі вчителя. Під час їх виконання змінюються режими роботи: учні працюють у парах, у малих групах при вибірковому контролі вчителя.

Пропонуючи вправу для виконання у парах, учитель повинен дати учням опори (смислові, мовні, підстановчі таблиці) для забезпечення її безпомилкового виконання.

У цих вправах збільшується обсяг висловлювань, і учні будують висловлювання, що складаються з кількох речень (розкажи, що ти вчора робив після уроків і ввечері). Вчитель повідомляє, скільки речень він хоче почути від учнів, подавши зразок виконання.

3.Вправи, які підпорядковано розвиткові різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма. Вони повинні детермінувати вживання граматичної структури, яку слід засвоїти

(відрекомендуйте нашому гостю ваших однокласників; розкажіть, де вони живуть, що полюбляють робити у вільний час, яку участь беруть в житті класу; напишіть листа вчителеві; опишіть, як ви плануєте провести свої літні канікули).

2.2 Система вправ, спрямованих на формування рецептивних граматичних навичок

Формування рецептивних граматичних навичок проходить етапи, відповідно до яких розроблено вправи актуальні на кожному з них:

I етап. Ознайомлення з новим граматичним явищем.

Метою даного етапу є створення орієнтовної основи граматичної дії для наступного формування навички в різних ситуаціях спілкування. На цьому етапі необхідно розкрити значення, формоутворення та використання граматичної структури, забезпечити контроль її розуміння учнями та первинне закріплення. Це відбувається в такому порядку:

1. Спрямування на сприйняття мовленнєвого зразка, який містить нове граматичне явище, з метою його усвідомлення.

2. Подача нового граматичного явища в письмовому чи усному контексті в послідовності від введення формотворчих ознак до розкриття його значення.

3. Визначення учнями значення і форми нового граматичного явища на основі аналізу кількох контекстів.

4. Формулювання правила, яке містить вказівки на формальні та змістові ознаки граматичного явища і його еквівалент в рідній мові учнів.

5. Читання речень (мікротекстів) учнями і їх аналіз з метою засвоєння диференціальних ознак граматичної структури, що вивчається.

На цьому етапі використовуються вправи:

- знайдіть в тексті речення з новим граматичним явищем;

- прочитайте пари речень і встановіть в чому їх відмінність;

- прочитайте речення і визначте значення поданого граматичного явища;

- на основі таблиць (правила-інструкції) визначте формальні ознаки нового граматичного явища;

- перекладіть речення на рідну мову;

- перекладіть всіма можливими способами оформлення цієї думки рідною мовою.

- знайдіть в тексті конструкцію, що вивчається;

- поясніть вживання даної форми;

- випишіть з тексту всі граматичні форми -ing і визначте їх функцію;

- підкресліть форму.

II етап. Тренування граматичного явища.

Формування мовленнєвої граматичної навички передбачає розвиток навички відносно точного відтворення граматичного явища в типових для його функціонування мовленнєвих ситуаціях та розвиток її гнучкості за рахунок варіювання умов спілкування, що потребують адекватного граматичного оформлення висловлювання. З цією метою використовуються імітаційні, підстановці, трансформаційні вправи. В окрему групу виділяються вправи ігрового характеру.

6. Імітаційні вправи мають задану граматичну структуру, яку слід повторити без змін:

- повторіть фразу за диктором;

- прочитайте хором;

- скажіть, що ви робили те ж, що й диктор;

- не погодьтеся із твердженням товариші.

7. Підстановка нових лексичних одиниць в граматичну конструкцію (усно і письмово):

- складіть речення, використовуючи підстановчу таблицю;

- заповніть пропуски, вибравши потрібну словоформу з поданих слів;

- замініть виділену форму за зразком;

- доповніть таблицю своїми прикладами.

8. Трансформація граматичних конструкцій (заміна, скорочення, розширення).

- змініть структуру речення, помінявши щось;

- скоротіть речення;

- перефразуйте вислів;

- виразіть цю ж думку іншими мовними засобами.

9. Вправи ігрового характеру наближають процес активізації граматичного матеріалу до умов реального спілкування. Організація гри передбачає створення мовленнєвої ситуації, що має атрибути гри, рольові приписи, комунікативне завдання:

- передайте фразу (декілька фраз) по секрету. (“секрет” передається ланцюжком, в парах, невеликих групах);

- розкажіть товаришам про те, що ви почули, не розповідаючи про те, де ви були;

- прослухайте повідомлення й засобами пантоміми покажіть, що ви зрозуміли його;

- вгадайте, що (хто) це? (вказуються ознаки).

III етап. Застосування граматичних явищ у читані і аудіюванні.

Перехід від навичок до вмінь забезпечуються вправами, в яких граматичне явище, що активізується, потрібно використати без мовної підказки в залежності від мовленнєвих обставин. Вправи цього етапу можуть проводитись на матеріалі усних тем, домашнього читання, діафільмів, кінофрагментів.

10. Прослуховування тексту, який містить подане граматичне явище, контроль його розуміння учнями з наступним обговоренням проблеми, описаної в тексті.

11. Читання учнями мікротекстів (текстів) з новим граматичним явищем й контроль розуміння прочитаного:

- прочитайте текст і вибірково перекладіть його;

- прочитайте текст і знайдіть ключові речення.

В окремий етап можна виділити контроль граматичних навичок. Викладач може здійснювати його безпосередньо в процесі самої мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання або письма) або використовувати з цією метою спеціальні контрольні вправи.



Висновки до розділу 2

Формування граматичних навичок, варто проводити поетапно з урахуванням функціонування граматичних структур у мові. Основними етапами при формуванні навичок є: 1) ознайомлення із граматичною структурою і її первинне закріплення, метою якого є осмислення учнями значення нової граматичної структури; 2) тренування граматичного матеріалу, при якому, шляхом виконання різних видів вправ, відбувається формування у школярів навичок відтворення досліджуваного явища у типових для його функціонування мовних ситуаціях; 3) вживання граматичного матеріалу в мовленні, внаслідок чого здійснюється перехід від мовних навичок до мовних умінь. Перехід до кожного наступного етапу повинен здійснюватися після ретельного відпрацьовування попереднього.

Для найбільшої ефективності роботи з формування граматичних навичок в учнів початкової школи необхідно дотримуватись послідовності методичних дій, ураховувати вимоги навчальної програми.



Висновки

На сучасному етапі розвитку української державності у зв'язку із прагненням України увійти до європейської спільноти постала потреба у фахівцях з високим рівнем володіння англійською мовою.

Успішність іншомовного спілкування безпосередньо визначається рівнем сформованості іншомовної граматичної компетенції, оскільки саме граматика допомагає зрозуміти логіку мислення та оформлення думки іноземною мовою. Граматика має велике значення при вивченні та формуванні практичних навичок іноземної мови.

У цій роботі були розглянуті основні принципи формування граматичних навичок: відбір і організація методичного матеріалу, проблема систематизації граматичних навичок.

При оволодінні граматикою в шкільному курсі іноземної мови особлива увага повинна бути приділена теорії і її оптимальному поєднанню з мовною практикою. При цьому основним методологічним принципом є принцип свідомості - учні повинні ясно усвідомлювати комунікативну спрямованість досліджуваних граматичних структур і уміти розшифровувати схеми і таблиці.

Досягнута мета дослідження - роль репродуктивних та рецептивних граматичних навичок у навчанні англійській мові окреслено. Сформованість граматичних навичкок, як репродуктивних, так і рецептивних - основа грамотного та правильного мовлення та письма іноземною мовою. Виконані поставлені завдання:

– визначені умови формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок;

– визначені етапи формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок;

– навести приклади вправ для формування рецептивних та репродуктивних граматичних навичок .

Результати роботи окреслюють шляхи подальшого дослідження формування репродуктивних та рецептивних граматичних навичок і можуть бути використані в розробці понять методики начиння іноземної мови.



Список використаних джерел

1. Бородулина М.К., Карлин А.А., Лурье А.С. Обучение иностранному языку как специальности / М.К. Бородулина, А.А. Карлин, А.С. Лурье - М. : Высшая школа, 1982. с 344 с.

2. Витлин Ж.А. Современные проблемы обучения грамматике иноязычных языков/ Ж.А. Витлин //Иностранные языки в школе. - 2000. - № 5. - 22 с.

3. Габай Т.В. Педагогическая психология: [учебник] / Т.В. Габай - М. : Академия, 2003. - 240 с.

4. Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: [учебник] / Н.И. Гез, М.В. Ляховицкий, А.А. Миролюбов - М. : Высшая школа, 1982. - 373 с.

5. Куприянова Г.В. Групповая и самостоятельная работа учащихся при освоении грамматики/ Г.В. Куприянова //Иностранные языки в школе. - 2001. - № 6. - 25 с.

6. Маслыко Е.А., Бабинская П.К. Настольная книга преподавателя иностранного языка: [учебник] / Е.А. Маслыко, П.К. Бабинская - Минск : Вышэйшая школа, 1999. - 522 с.

7. Мильруд Р.П. Коммуникативность языка и обучение разговорной грамматик/ Р.П. Мильруд / /Иностранные языки в школе. - 2002. - № 2. - 24 с.

8. Миньяр-Белоручев Р.К. Примитивная грамматика для изучающих иностранный язык/ Р.К. Миньяр-Белоручев // Иностранные языки в школе - 2000. - № 4. - 23 с.

9. Миролюбова А.А. Вопросы контроля обученности учащихся иностранному языку/ А.А. Миролюбова - Обнинск : Титул, 1999. - 112 с.

10. Мухина В.С. Возрастная психология: феномен развития, детство, отрочество/ В.С. Мухина - М. : Академия, 2002. - 456 с.

11. Немов Р.С. Психология: [учебник] / Р.С. Немов - М. : ВЛАДОС, 1998. - 516 с.

12. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / С.Ю. Ніколаєва - Київ : Ленвіт, 1999. - 400 с.

13. Пассов Е.И., Кузовлев В.П., Царонова В.П. Учитель иностранного языка. Мастерство и личность / Е.И. Пассов, В.П. Кузовлев, В.П. Царонова - М. : Просвещение, 1993. - 159 с.

14. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс/ И.П. Подласый - М. : ВЛАДОС, 2002. - 321 с.

15. Рогова Г. В. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Г. В. Рогова - М. : Просвещение, 1998. - 288 с.

16. Слободчиков В.А. Контроль в обучении иностранному языку в средней школе / В.А. Слободчиков - М. : Просвещение, 1986. - 111 с.

17. Шатилов С.Ф. Некоторые проблемы обучения грамматической стороне устной иностранной речи/ С.Ф. Шатилов //Иностранные языки в школе - 2003. - № 6. - 31 с.

Размещено на Allbest.ru

...