Концептуальна модель підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах

Методологічною основою концепту підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах визначено діяльнісний, особистісний та компетентнісний підходи.

У науковій літературі з педагогіки і психології розкрито сутність і особливості діяльнісного підходу в дослідженнях Б. Ананьєва, Л. Виготського, Леонтьєва, С. Рубінштейна, Д. Ельконіна, Ю. Татура, де діяльність визначено як основу, засіб і вирішальну умову розвитку особистості, як форму активної цілеспрямованої взаємодії людини з навколишнім світом. Учені наголошують, що лише у процесі власної активної спрямованої діяльності, а не шляхом передачі інформації особистість засвоює змістову складову освіти. Особистість тлумачать як суб'єкт діяльності, яка самостійно формується в діяльності та спілкуванні з іншими людьми, визначає характер цієї діяльності та спілкування. Ю. Татур відзначає, що узагальненим результатом професійної освіти має стати готовність випускника до соціальної та професійної діяльності, бо тільки через власну активну діяльність людина здатна розвиватися [7, с. 47-48].

Основою діяльнісного підходу як категорії предметної діяльності людини (групи людей, соціуму в цілому) порушують у своїх працях учені: В. Давидов, Зимня, Є. Климов, Р. Нємов, К. Платонов та ін.

У наукових працях учені (В. Берека, Н. Меркулова та ін.) також акцентують увагу на своєрідній специфіці професійної діяльності менеджера освіти. Цілком очевидним є те, що сфера менеджменту потребує нетрадиційного мислення, постійного прагнення до нової, творчої самореалізації, створення доброзичливої атмосфери у стосунках [1, с. 179].

Таким чином, слід звернути увагу на те, що поняття діяльності в працях класиків, практиків, сучасних науковців у філософії, психології та соціології має різне смислове навантаження. Сьогодні управління навчальним закладом є найважливішою складовою соціального управління, без функціонування якого неможливий усвідомлений розвиток людини, суспільства і культури. Специфікою управлінської діяльності менеджерів освіти є управління індивідуальною діяльністю людини і колективною (спільною) діяльністю, що передбачає врахування ресурсів навчального закладу, горизонтальний та вертикальний розподіл праці та управління ризиками.

Діяльнісний підхід з педагогічної точки зору передбачає зв'язок змісту фахового навчання з майбутньою професією, тому розглянемо змістовне наповнення діяльності менеджера освіти у порівнянні з його підготовкою. Відповідно до запропонованої концепції базою підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах є вищий навчальний заклад. Підготовка майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах у межах діяльнісного підходу передбачає логічний цілісний розгляд основних складових: мети, суб'єктів, об'єкту, предмету, механізму та продукту зазначеного процесу. Метою є технологія управління ризиками у навчальних закладах. Суб'єктами визначено споживачів освітніх послуг та менеджерів освіти/керівників навчальних закладів. Об'єктом - напрями діяльності навчального закладу. Предметом є ризики у навчальному закладі. Механізмами (послідовність станів процесів, які визначають собою які- небудь дії, явища; система, пристрій, який визначає порядок якого-небудь виду діяльності) визначено інформаційний, організаційний, фінансово-економічний, політико-правовий і т. ін. Продуктом означеного процесу є план заходів щодо мінімізації та подолання ризиків у навчальних закладах

Ураховуючи сучасні тенденції глобалізації в освіті, якісно нові процеси в управлінні зумовили зміни нормативних вимог до менеджерів освіти, особливого значення набувають особистісні якості людини, цінності та інші чинники, що не лише визначають її суто професійні характеристики, а й спосіб мислення, рівень культури, творчий розвиток, саморозвиток тощо.

Аналітична робота, проведена на базі вітчизняного і зарубіжного наукових фондів свідчить, що основи особистісного підходу розробляли О.Леонтьєв, К. Платонов, С. Рубінштейн диференціюючи «індивідуальний» і «особистісний» підходи, констатуючи, що розуміння особистості як взаємопов'язаної сукупності внутрішніх умов, що переломлюють усі зовнішні впливи [5]. Н. Коломінський вважає, що особистість створює управлінську діяльність і водночас формується в ній, визначається взаємопроникнення особистості в діяльність і діяльності в особистість [4, с. 52].

Зауважимо, що аналіз різних підходів до визначення особистості та її структури показує, що у світовій психології немає єдності у тлумаченні цього найскладнішого феномену, оскільки особистість не відокремлюють від поняття «індивідуальність». Враховуючи особливості менеджменту в освіті, його становлення та розвиток, менеджер освіти є творцем професійної діяльності з позиції особистісного підходу. Особистість розглядається не загалом, а в її професійно-управлінській діяльності, виконання якої залежатиме від якостей керівника.

У процесі підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах особистісний підхід передбачає формування у студентів таких рис: відповідальність, наполегливість; стратегічне мислення; адаптивність; здатність до прогнозування та ризику; навички співпраці; рефлексивні навички; навички саморегуляції, самовідновлення; асертивність, толерантність до невизначеності тощо.

Зміна ціннісної основи освіти призвела до необхідності введення нового поняття, що відображає інтегральну здатність особистості вирішувати поставлені перед нею завдання, що вбирає в себе знання і досвід, накопичені людством, засвоєні особистістю і трансформовані відповідно до її індивідуальних особливостей. Таким поняттям стала компетентність - загальна здатність особистості успішно вирішувати певні завдання, зумовлені специфікою здійснюваної діяльності.

Компетентнісний підхід у науковій літературі вчені (А. Байденко, А. Вербицький, І. Зимня, А. Хуторський та ін.) тлумачать як: методологічний фундамент нової, що формується парадигми вищої професійної освіти у державі. При теоретичному обґрунтуванні підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у межах компетенісного підходу було враховано ідеї та теоретичні положення вчених: Н. Бібік, А. Вербицький, М. Головань, І. Зимня, Н. Кузьміна, А. Маркова, Н. Морзе, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, Ю. Татур, А. Хуторський та ін.

Зауважимо, що компетентнісний підхід передбачає удосконалення змісту і вибір тактики підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками, відповідних форм, методів і засобів навчання, а також сприяє використанню різноманітних професійних ризикованих ситуацій у процесі навчання, що забезпечує їх здатність діяти у контексті функціональних обов'язків і задач, автономно приймаючи рішення під час невизначеності, враховуючи вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на навчальний заклад.

Методологічну основу моделювання складає обґрунтований набір принципів дослідження. Традиційно у педагогіці принципи розглядають як основні вихідні положення якої-небудь теорії, науки в цілому; основні вимоги, пропоновані до чого-небудь. Педагогічні принципи - це основні ідеї, що допомагають найкращим чином досягати поставлених педагогічних цілей.

Здійснення пропонованої моделі передбачає реалізацію певних принципів, а саме: діалогічності (взаємодія між учасниками педагогічного процесу в умовах навчальної ситуації, що здійснюються у мовленнєвій формі, під час якої відбувається інформаційний обмін між партнерами й регулюються взаємовідносини між ними, враховуючи закономірності андрагогіки), послідовності і систематичності (організація процесу підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками як логічне продовження їх професійної підготовки, що забезпечуватиме перехід від простих до більш складних форм діяльності), системності (вирішення проблеми управління ризиками на міждисциплінарному рівні в усій сукупності системних взаємозв'язків та ієрархічних рівнів, урахування всієї сукупності управлінських аспектів, їхніх системних властивостей та функціональних характеристик досліджуваних систем, особливостей спеціальних методів і процедур, що використовуються для їх дослідження), усвідомленості та розвитку освітніх потреб (усвідомлення всіх параметрів процесу підготовки до управління ризиками, своїх дій щодо його організації, виявлення реального ступеня засвоєння навчального матеріалу, визначення тих матеріалів, без засвоєння яких не можливе досягнення поставленої мети навчання).

Основою наступного, діяльнісно-продуктивного блоку, є методика підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах, реалізація якої відображена трьома етапами: підготовчий, інструментально-технологічний, оцінно-рефлексивний у межах спецкурсу «Основи управління ризиками у навчальних закладах». Педагогічними умовами реалізації моделі підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах є: методичне забезпечення навчально- виховного процесу підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками; впровадження тренінгів у процес підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах; використання інформаційно-фактологічної бази ймовірних ризиків у процесі самостійної навчальної діяльності майбутніх менеджерів освіти.

Оцінно-результативний блок запропонованої моделі передбачає діагностику готовності майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах за визначеними компонентами: психологічний з показниками (усвідомлення важливості управління ризиками у навчальних закладах майбутніми менеджерами освіти, наявність мотиваційної настанови до управління ризиками, схильність майбутніх менеджерів освіти до ризику, настанова на зміни, толерантність до невизначеності, асертивність), когнітивний з показниками (знання концептуальних положень управління ризиками у навчальних закладах, знання процесів управління ризиками у навчальних закладах, володіння методами обробки ризиків у навчальних закладах відповідно до процесів управління ризиками, володіння шляхами запобігання та подолання ризиків у навчальному закладі (франдрайзингова діяльність, громадські організації, соціальне партнерство, волонтерство, спонсорство тощо); здатність до мисленнєвого логічного структурування; здатність до адаптивного мислення) і організаційно-функціональний з показниками (уміння застосовувати методи ідентифікації ризиків та класифікувати виявлені ризики у навчальному закладі; уміння здійснювати кількісний та якісний аналіз ризиків; уміння визначати найбільш критичні ризики; уміння планувати реагування на ризики; уміння проводити моніторинг з оцінки ризиків і формувати пропозиції та рекомендації за підсумками проведення моніторингу).

Висновки

Концептуальна модель підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах є цілісною системою, що схематично й узагальнено відтворює її складові і репрезентує структурно- функціональні зв'язки, основою якої є принципи, методологічні підходи й авторська методика.

Усі підходи (діяльнісний, особистісний, компетентнісний) та принципи (діалогічності, послідовності і систематичності, системності, усвідомленості та розвитку освітніх потреб) взаємопов'язані і взаємозумовлені, складають певну систему, що забезпечує методологічне підґрунтя реалізації концептуальної моделі підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах.

Література