Методики дослідження професійного розвитку майстрів виробничого навчання професійних навчальних закладів

Коваль Л.Є.

Анотація

У статті розглянуто методики дослідження професійного розвитку майстрів виробничого навчання професійних навчальних закладів. Відокремлено п 'ять підходів до діагностики професійного розвитку майстрів виробничого навчання.

Ключові слова: професійний розвиток, майстри виробничого навчання, діагностика професійного розвитку, неперервна професійна освіта.

Key words: professional development, master of production training, diagnostic of professional development, continuing professional education.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах реформування освіти актуальними стають питання професійного розвитку майстрів виробничого навчання професійних навчальних закладів. Обумовлена змінами зовнішнього та внутрішнього середовища, удосконаленням змісту, форм організації і методів навчання, освоєнням нових технологій, сучасна післядипломна педагогічна освіта сприяє практичній реалізації навчання педагогів упродовж усього життя. Щоб допомогти професійно-педагогічному зростанню майстра виробничого навчання, необхідно створити систему його професійного розвитку на всіх рівнях. Удосконалення якості та ефективності педагогічної освіти потрібно вбачати у нових підходах до освітнього процесу - виходу за межі традиційних інституцій та ієрархій, пошуку нових можливостей, які надає відкрита освіта. Гнучкість і модульність освіти та освітніх послуг, формування інформаційного середовища, використання сучасних методів навчання і засобів інформаційно - комунікативних технологій створюють нові умови для професійного розвитку майстрів виробничого навчання професійних навчальних закладів. Аналіз літератури дає можливість констатувати, що проблема індивідуалізації професійного розвитку майстрів виробничого навчання професійних навчальних закладів є одночасно досить актуальною й складною для вирішення. В Україні посилюється інтерес до проблеми професійного розвитку педагогів у системі неперервної педагогічної освіти. Організації міжнародного й національного рівнів визначають шляхи розв'язання нових завдань педагогічної освіти, механізми активізації інтеграційних процесів, створення гнучкої системи доступу до неперервної професійної освіти, оновлення навчальних курсів і програм, трансформацію змісту педагогічної підготовки тощо.

Аналіз остатніх досліджень і публікацій свідчить про те, що вивчаються різноманітні аспекти професійного розвитку педагогів: зміст професійного розвитку педагога (Н. Дене Фічтмен, С. Зепеде, М. Ріс, А. Росс); системи та моделі професійного розвитку педагогів (Б. Джойс, Л. Інґварсон, С. Кееген, М. Кочрен-Сміт, С. Літл); методи й форми професійного розвитку педагогів (П. Ґріммет, К. Дуінлен, Дж. Троя); кар'єрний цикл професійного розвитку вчителів (Е. Еріксон, Дж. Крістенсен, З. Мевареч, Р. Фесслер, М. Хуберман) тощо. Ґрунтовні положення щодо перспективного розширення і поглиблення бази знань з неперервного професійного розвитку педагогів були опубліковані у "Міжнародному підручнику з неперервного професійного розвитку вчителів" (автори Б. Авалос, Р. Болам, С. Граундвоте- Сміт, С. Граді, М. Дадс, Х. Дей, Дж. Елліотт, Г. Келчтерманс, Г. Ліндсей, Дж. Літтл, Ф. МакМахон, Д. Мюіджіс, А. Пенні, Дж. Робінсон, Дж. Сакса, В. Тріпп, К. Харлеу, А. Харріс, П. Хрісті, С. Шугруе) [10]. Особливостям професійної підготовки педагогів присвячені ґрунтовні праці вітчизняних науковців. Проблеми удосконалення професійного розвитку педагогічних кадрів на курсах підвищення кваліфікації проаналізовані в працях М. Войцехівського, І. Воротникової, Н. Ничкало, І. Неговського, Пєхоти та ін. Питання неперервної професійної освіти вивчали Я. Бельмаз, О. Кузнєцова; підвищення кваліфікації педагогів, управління розвитком системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників - В. Биков, В. Олійник; тенденції розвитку системи підвищення кваліфікації, функції системи підвищення кваліфікації, принципи її функціонування - В. Маслов; технології підготовки вчителів - В. Балакін, С. Клепко, В. Крижко; стратегії формування професіоналізму - І. Мартиненко, Л. Хомич; методичну роботу з педагогами - І. Жерносек; компаративно-педагогічні праці - Н. Бідюк, Василенко, Ю. Лавриш, Л. Пуховська, А. Соколова; сутність та умови ефективності навчального процесу на курсах, форми і методи навчання - В. Пуцов. Проте чимало аспектів потребують подальшого опрацювання [4 - 9].

Мета статті полягає у визначенні підходів до методик дослідження професійного розвитку майстрів виробничого навчання.

Результати теоретичного дослідження

професійний навчання майстер виробничий

Професійний розвиток передбачає набуття формального (наприклад, участь у семінарах, професійних нарадах тощо) та інформального (читання, публікації тощо) досвіду, аналізуючи який ураховується зміст професійного розвитку, його операційний компонент і контекст, у якому він реалізується [1, с. 47]. Такий підхід визначає професійний розвиток майстра виробничого навчання як зростання, що виникає в процесі руху педагога згідно з циклом розвитку кар'єри. Професійний розвиток взагалі є комплексом видів діяльності, що здійснюється на систематичній основі й охоплює початкову підготовку (у навчальному закладі як студента), програми введення в професію, післядипломну підготовку, неперервний професійний розвиток в умовах навчального закладу [11, с. 7]. Такі види діяльності розвивають особистісні вміння й навички, знання, майстерність та інші характеристики майстра. Отже, професійний розвиток майстрів виробничого навчання професійних навчальних закладів розглядається як неперервний процес, що відповідає кар'єрному розвитку й охоплює три складові:

1) початкову підготовку;

2) введення в професію;

3) постійне удосконалення особистісних, соціальних і професійних компетентностей педагога.

З'ясовано, що європейська система неперервної педагогічної освіти охоплює різноманітні інституції, діяльність яких спрямована на професійне вдосконалення фахівців освітньої галузі, поглиблення, розширення й оновлення їхніх знань, умінь і навичок. Організація професійного розвитку майстрів виробничого навчання в умовах системи неперервної педагогічної освіти ґрунтується на принципах науковості, гуманізації, демократизації, єдності, комплексності, диференціації, інтеграції, неперервності, модульності, індивідуалізації, наскрізності тощо.

Індивідуалізація професійного розвитку майстра виробничого навчання орієнтує на:

1) унікальність професійного образу педагога-майстра;

2) розширення можливостей особистісного та професійного самовизначення;

3) творче самовираження.

При організації навчально-виховного процесу на курсах підвищення кваліфікації на основі індивідуалізації більш ефективно вирішується комплекс взаємопов'язаних завдань професійного розвитку майстра виробничого навчання:

1) індивідуалізація повинна враховувати вже наявні індивідуальні особливості майстра виробничого навчання, оскільки на довузівському та вузівському етапах підготовки позаду складний онтогенетичний розвиток, певні знання і досвід педагогічної діяльності, а попереду - широкі можливості професійного зростання;

2) враховуються різноманітні психофізіологічні і психологічні властивості слухача (особливості мислення, уяви, пам'яті, уваги тощо), що мають вплив на рівень його професійної діяльності;

3) подальшого розвитку набувають загальні та спеціальні здібності педагога, які необхідні для подальшої професійної діяльності;

4) посилюється мотивація навчальної та професійної діяльності;

5) формується індивідуальний стиль педагогічної діяльності;

6) розвивається пізнавальна активність і самостійність;

7) озброює майстра виробничого навчання системою індивідуально-прийнятних прийомів організації педагогічної взаємодії з дитиною і колективом учнів, колегами, батьками;

8) розвивається потреба і здатність регулювати своє особистісно-професійне зростання;

9) підвищується рівень знань, умінь і навичок не тільки з психолого-педагогічних дисциплін, а й з педагогіки і психології індивідуального розвитку [6, с. 59].

Суть підходу індивідуалізації професійного розвитку майстра виробничого навчання можна відобразити в таких положеннях:

1. Підвищення педагогічної кваліфікації майстра виробничого навчання пов'язано зі становленням фахівців різного рівня професійної кваліфікації. У рамках певної програми відбувається зміна найближчих завдань і окремих сторін змісту навчальної роботи, варіювання методів і організаційних форм з урахуванням особистості слухача курсів з метою створення умов для розвитку індивідуально-професійного потенціалу, що забезпечується зовнішньою індивідуалізацією.

2. Основним механізмом занурення майстра виробничого навчання до педагогічної професії є рефлексія, яка безпосередньо пов'язана з внутрішньою складовою індивідуалізації.

3. На основі взаємозв'язку зовнішньої і внутрішньої складових індивідуалізації відбувається подальший розвиток індивідуальності слухача, закладаються можливості індивідуалізації професійного розвитку, основи індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Сутність підходу полягає у побудові системи індивідуалізації професійного розвитку майстрів виробничого навчання на курсах підвищення кваліфікації на основі взаємозв'язку зовнішньої і внутрішньої індивідуалізації для знаходження оптимального шляху досягнення цілей підготовки кожним слухачем засобами інформаційних технологій, реалізації його індивідуально-професійного потенціалу.

Ми відокремили п'ять підходів до діагностики професійного розвитку майстрів виробничого навчання.

Перший підхід базується та тому, що основний критерій успішності майстра виробничого навчання - ефективна професійна діяльність. Важливим показником ефективності професійної діяльності майстра виробничого навчання є якість організованого навчально-виробничого процесу. Цей критерій відображає реальні здобутки педагога. Вони є результатом його діяльності, а також свідчать про втілення певних творчих задумів та ідей. Фактично даний критерій можна вважати ВІСНИК № 133 реалізацією професійної компетентності майстра виробничого навчання й, виходячи з цього, визначати, передбачати і прогнозувати подальше розкриття, розвиток і збагачення професійних й особистісних навичок і вмінь у системі підвищення кваліфікації.

Основним методом діагностики в дослідженнях цього підходу є експертна оцінка, яка здійснюється за результатами відвідування адміністрацією професійно-технічного навчального закладу, методистами уроків виробничого навчання, позаурочних заходів і батьківських зборів, проведених педагогом. Для експертної оцінки зазвичай застосовують або авторські опитувальники, або спеціальні шкали. Однією з найбільш поширених методик, заснованих на експертній оцінці, є "Методика діагностики рівня розвитку педагогічної діяльності" А. Федорової, що складається з восьми шкал- показників:

1) оцінка педагогічної діяльності майстра виробничого навчання за стимулюванням пізнавальної активності учнів;

2) володіння організаційними формами діагностичної роботи з учнями;

3) оцінка позаурочної організаційно-виховної роботи майстра;

4) реалізація педагогом індивідуальних програм навчання;

5) оцінка умінь планувати свою діяльність, прогнозувати результати своєї роботи;

6) професійна компетентність майстра виробничого навчання;

7) творче ставлення до викладання;

8) оцінка роботи майстра виробничого навчання над підвищенням свого професійного рівня.

Експертами у визначенні рівня успішності професійного розвитку майстра виробничого навчання за цією методикою є адміністрація професійного навчального закладу, керівник методичної секції та колеги.

Другий підхід до діагностування особливостей професійного розвитку майстрів виробничого навчання ґрунтується на визначенні професійної адаптації. Причому професійна адаптація розглядається як стан фізичної, психологічної та соціальної рівноваги педагога з навколишнім середовищем, при якому він здатний до продуктивної діяльності, здатний реалізувати свій потенціал і успішно відповісти на соціальні та професійні очікування. Професійна адаптація майстра виробничого навчання виявляється у його пристосуванні та звиканні до характеру, режиму та умов праці, в оволодінні фаховими знаннями, вміннями і навичками, у формуванні професійних якостей особистості, які потрібні для успішної фахової діяльності, і включає в себе такі компоненти: