До питання сформованості ціннісних орієнтацій студентів на здоровий спосіб життя

Демчук С.П., Романова В.І.

In the article is revealed the state of formation of valuable orientations of students of the first course for a healthy lifestyle (HLS). The main tasks of the Graduate School occupies an important place to develop effective measures to preserve and improve the health of students. The condition for achieving the goal of universal education is a high level of health and physical fitness of students, their willingness to lead a healthy lifestyle. The basis of the implementation of this condition is the effective organization of the educational process. However, in practice and scientific research sector, by years of study in higher education significantly increases the number of students from various diseases. That is why special attention needs student age, because at this age ends not only physical maturation, but also intensive formation of mature personality, intellectual growth, moral strength, character formation, formation of identity, self-esteem, self-education. The aim - to examine the state of formation of valuable orientations of students of the first course for a healthy lifestyle. The study based on the theoretical, psychological, socio-pedagogical analysis and questionnaire students 1st year revealed differences between the real and proper attitude to young people on healthy lifestyles, which allowed to ascertain the necessity of forming in them appropriate values. The results of a questionnaire survey on formation of valuable orientations of students of the first course for a healthy lifestyle, show a low ability of students to objectively evaluate their own lifestyle - on inflated self-esteem is at a low initial practical implementation of the foundations and primarily related with the use of physical education. Also lower saturation of information content is marked lessons in physical education, since it does not provide the proper amount and quality of information on the basics of maintaining a healthy lifestyle.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими або практичними завданнями. Здоров'я нації - головний критерій добробуту держави, частина соціального багатства країни, тому його збереження та зміцнення є пріоритетом держави, загальним завданням сім'ї, школи, суспільства. Свідченням зазначеного є такі державні документи: Конституція України, Основи Законодавства України про охорону здоров'я, Закон «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» [5, 7, 8]. В Указі Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» зазначається, що «діяльність органів виконавчої влади, громадських та релігійних організацій, навчальних, культурно-просвітницьких закладів ... повинна бути зосереджена на впровадженні у суспільну свідомість переваг здорового способу життя, формування національного культу соціально активної, фізично здорової, духовно багатої особистості» [8].

Одним із принципів державної політики в галузі освіти є гуманістичний характер освіти, пріоритет загальнолюдських цінностей, життя й здоров'я людини, вільний розвиток особистості. У зв'язку з цим серед основних завдань вищої школи важливе місце посідає розробка ефективних заходів щодо збереження і зміцнення здоров'я студентської молоді. Умовою досягнення мети загальної освіти є високий рівень стану здоров'я й фізичної підготовленості студентів, бажання та готовність їх вести здоровий спосіб життя. В основі реалізації цієї умови лежить ефективна організація навчально-виховного процесу у ВНЗ. Разом з тим, як показує практика й дослідження вчених [8, 9], за роки навчання у ВНЗ значно збільшується кількість студентів із різними захворюваннями. Особливо небезпечним на сьогодні є стрімке погіршення стану здоров'я молоді, оскільки це становить реальну загрозу генофонду нації. Так, різні порушення постави виявлено у 60 % студентів, відхилення від норми в діяльності серцево- судинної системи - 30-40 %, неврози - 30 %. Також у 80-90 % студентів, які відстають у навчанні, однією з причин цього є погіршення стану здоров'я, слабкий фізичний розвиток, зниження імунітету. Фахівці галузі зазначають, що за умови такої ситуації впродовж 50-60 років більшість працездатного населення буде характеризуватись значним відхиленням від норми [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як свідчить аналіз літературних джерел, здоров'я громадян України відзначається скороченням тривалості життя, зниженням народжуваності, підвищенням рівня смертності, зростанням захворюваності на злоякісні новоутворення, цукровий діабет, психічні розлади, СНІД, серцево-судинні, шлунково-кишкові хвороби [1, 2, 6, 10]. Відомо, що найбільша кількість хвороб виникає внаслідок нездорового індивідуального способу життя людей, а тому гостро постає необхідність усвідомлення молоддю цінності здоров'я, розуміння визначальної ролі здорового способу життя для його збереження і зміцнення [10, 47]. Особливої уваги потребує студентський вік, оскільки саме в цьому віці завершується не лише фізичне дозрівання, але й інтенсивне формування зрілості особистості, зростання інтелектуальних, моральних сил, становлення характеру. Також важливим моментом розвитку особистості студента є формування його самосвідомості, самооцінки, самовиховання. Аналіз вітчизняної літератури, присвяченої різним аспектам організації здоров'єзберігаючого навчально-виховного процесу у ВНЗ, показав, що на сьогоднішній день накопичений значний досвід роботи в цьому напрямку [1, 4, 6, 9, 10]. Існує ряд досліджень щодо формування ЗСЖ, збереження й зміцнення здоров'я студентів у вищих навчальних закладах, проте досліджень, спрямованих на вивчення стану сформованості ціннісних орієнтацій студентів на здоровий спосіб життя, нами не знайдено.

Мета дослідження - вивчити стан сформованості ціннісних орієнтацій студентів 1-го курсу на здоровий спосіб життя.

Завдання дослідження - визначити рівень сформованості ціннісних орієнтацій студентів 1-го курсу на здоровий спосіб життя.

Методи дослідження - теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення даних науково-методичної літератури, анкетне опитування, методи математичної статистики.

Результати дослідження. Здоровий спосіб життя - це, насамперед, діяльність, активність самої особистості, що забезпечує відносну єдність і узгодженість декількох рівнів життя людини: соціального, психічного та фізичного [2]. Останнім часом поняття здорового способу життя розглядають дещо ширше, включаючи в його структуру не тільки конкретні форми життєдіяльності, але й систему ціннісних орієнтацій, інтереси, моральні установки, потреби, цінності та об'єктивні суспільні умови, спрямовані на оздоровлення людини. Згідно сучасного наукового тлумачення, ціннісні орієнтації - це фіксована у психіці індивіда й соціально обумовлена спрямованість на цілі та засоби діяльності у всіх сферах [10]. Це важливий елемент внутрішньої структури особистості, який закріплений життєвим досвідом індивіда, сукупністю його переживань. Ціннісні орієнтації відмежовують значуще, суттєве для даної людини від несуттєвого, сукупність усталених ціннісних орієнтацій створює свого роду вісь свідомості, певний поведінковий план, який забезпечує стійкість особистості, наступність певного типу поведінки і відображає спрямованість її потреб та інтересів. Унаслідок цього ціннісні орієнтації виступають важливим чинником, що обумовлює мотивацію дій та вчинків особистості. Розвиток ціннісних орієнтацій - це ознака зрілої особистості, показник міри її соціальності [1]. Аналіз проведеного анкетування студентів 1-го курсу спеціальності «Фізичне виховання», їх батьків та викладачів Рівненського державного гуманітарного університету для визначення рівня сформованості ціннісних орієнтацій студентів на здоровий спосіб життя виявив такі результати. Студенти на запитання: «що Ви думаєте про значення здоров'я в житті людини?» - відповіли так: 84 % - це головна цінність у житті, яку повинна берегти і зміцнювати людина; 16 % - важлива річ, але є й набагато важливіші речі (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Значення здоров'я в життєдіяльності студентів

На запитання: «на яких дисциплінах ти отримуєш знання про цінність здоров'я?» - 75 % студентів відповіли: на дисциплінах з безпеки життєдіяльності, біології і лише 25 % - на заняттях з фізичної культури. На думку 61,5 % респондентів їхній стан здоров'я на 100 % залежить від обраного способу життя; 30,7 % переконані, що воно тільки наполовину залежить від способу та стилю життя; 7,8 % не змогли дати будь-якої ствердної відповіді (Рис. 2). На запитання: «чи вважаєш ти свій спосіб життя здоровим?» - 84,6 % студентів відповіли ствердно і лише 15,5 % - що не знають. Також 100 % студентів дали ствердну відповідь, на запитання: «чи бажаєте Ви дотримуватись норм здорового способу життя?». 46 % студентів спробували хоча б раз цигарки, алкоголь, наркотики; 54 % студентів відповіли, що не разу не пробували. На запитання: «чи сподобалось їм відчуття?» - 46 % відповіли: ні. (Рис. 3). На запитання про оцінку рівня своїх знань для ведення здорового способу життя за 5-ти бальною шкалою студенти відповіли таким чином: 1 бал - 0 %, 2 бали - 0 %, 3 бали - 38,6 %, 4 бали - 46,1 %, 5 - 15,3 % (Рис. 4). На запитання батькам: «як Ви оцінюєте здоров'я вашої дитини?» - 50 % батьків оцінили - добре; 50 % - задовільно, 100% батьків зазначили, що цікавляться питанням збереженням здоров'я своїх дітей, 33,3 % батьків отримують інформацію про збереження здоров'я з телебачення, 41,6 % - з книг, 35,1 % - від лікарів та народної медицини (Рис. 5). 100 % батьків указали, що систематично виїжджають на природу з дітьми, з них 55 % з метою відпочинку і 45 % - праці на городі. На запитання: «чи дотримується Ваша дитина норм здорового способу життя?» - 55,6 % батьків відповіли - так, 35,4 % - ні. Ті батьки, які стверджують, що їх дитина дотримується норм здорового способу життя, вказали, що їх діти займаються спортом, нормально харчуються, не палять. 100 % батьків вважають доцільним навчати дітей у вузі ведення здорового способу життя. На їх думку, цю роботу має здійснювати кожен викладач на своєму занятті (25%), куратор під час години спілкування (41,6%), один із викладачів на спеціальному занятті (43,4 %).На запитання: «чи розповідаєте Ви дітям про залежність здоров'я від стану навколишнього середовища?» - 100 % батьків відповіли - так. Викладачам були поставлені запитання такого характеру: «чи вважаєте Ви актуальною проблему формування ціннісних орієнтацій студентів на здоровий спосіб життя?». 100 % респондентів відповіли - так

«Як часто на своїх заняттях Ви звертаєтесь до проблем збереження здоров'я студентської молоді?». 45,1 % опитаних відповіли - систематично, 48,3 % - періодично, 6,6 % - інколи, 0 % - дуже рідко (Рис.6). На запитання: «які форми навчально-виховної діяльності Ви вважаєте найбільш ефективними для формування ціннісних орієнтацій на здоров'я?» - 25,8 % викладачів відповіли - спеціальні заняття, 19,4 % - позакласна робота, 54,8 % - сімейне виховання (Рис. 7). Проаналізувавши всі анкети трьох груп респондентів, ми встановили ставлення до важливості формування ціннісних орієнтацій кожної групи. Відповіді респондентів (батьків): 100% вважають, що потреба у ціннісних орієнтаціях не зникла; також 67 % студентів вважають, що це є актуальним; 60 % викладачів стверджують, що є потреба у систематизації знань та впровадженні у навчальний процес навчального процесу вузу. Чинники, що впливають на формування ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя студента: 54% - сімейне виховання, 37% - засоби масової інформації, 6% - лекції фахівців у навчальному закладі, 3% - спеціальні заняття. Зацікавленість респондентів проблемою, пов'язаною з формуванням ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя, такі: 1 - батьки, 2 - вчителі, 3 - учні. На запитання, «які причини перешкоджають чи ускладнюють формування ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя студентів?» - 58 % студентів відповіли - дефіцит навчального часу, 29 % - недостатня методична база, 13 % - відсутність вільного часу (Рис. 8).

Отже, стан сформованості ціннісних орієнтацій сучасних першокурсників відзначається такими особливостями: 85,0 % опитаних вважає збереження власного здоров'я головним надбанням у своєму житті; більшість інформації про нього 84,0 % отримує з дисциплін природничого характеру та безпеки життєдіяльності людини; 60,5 % основним у його належному стані вважає обраний спосіб життя, а 29,5 % - інші чинники, від яких воно залежить меншою мірою; 81,5 % оцінює свій спосіб життя як здоровий, хоча 46,0 % опитаних хоча б один раз вживали алкоголь, наркотики, палили тютюн. У той же час оцінка студентів рівня своїх знань про ведення здорового способу життя виявилась такою: 38,6 % оцінюють на «3»; 46,1 % - на «4»; 15,3 % - на 5 балів.