Критерії зовнішнього оцінювання якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів: традиційний погляд на визначення

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Критерії зовнішнього оцінювання якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів: традиційний погляд на визначення

Станкевич І. В.

Розкрито проблему необхідності визначення критеріїв зовнішнього оцінювання якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів України, що пов'язано з підвищенням вимог споживачів до освітніх послуг та зміною сучасних підходів чинного законодавства до забезпечення якості вищої освіти. Метою роботи є визначення та обґрунтування критеріїв зовнішнього оцінювання якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів, що матимуть не фрагментарний, а системний характер визначення. Обґрунтування критеріїв здійснене за допомогою наукових методів аналізу та синтезу чинного законодавства, світових стандартів та рекомендацій у сфері оцінювання якості освіти через залучення механізму ранжування навчальних закладів, кращого світового та національного досвіду в даній сфері, а також найбільш важливих вимог споживачів до освітніх послуг. Особливу увагу в роботі приділено характеристиці та узагальненню критеріїв (індикаторів) оцінок, що використовуються національними системами ранжування для визначення рейтингу вищих навчальних закладів України. Запропоновано такий перелік критеріїв: якість навчання, якість практичної підготовки випускників, якість науково-дослідної та інноваційної діяльності, якість міжнародної діяльності, "вищий навчальний заклад очима працедавців та випускників". В аспекті кожного з критеріїв запропоновано ключові індикатори (групи індикаторів) оцінок. Зовнішня оцінка якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів може бути представлена одновимірним інтегральним показником із застосуванням певних вагових коефіцієнтів за групами критеріїв чи багатовимірним профілем в аспекті критеріїв, обраних для оцінювання якості. Робота має практичне значення для подальшого розроблення національної системи ранжування вищих навчальних закладів та оцінювання якості вищої освіти, що не залежатиме від людського фактора її вимірювання і враховуватиме не лише дійсний стан справ у сфері освіти, але й майбутні перспективи її розвитку в науковій, міжнародній та інноваційній сферах.

Ключові слова: вищі навчальні заклади, якість, освітня діяльність, критерії, рейтинг.

КРИТЕРИИ ВНЕШНЕГО ОЦЕНИВАНИЯ КАЧЕСТВА ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ: ТРАДИЦИОННЫЙ ВЗГЛЯД НА ОПРЕДЕЛЕНИЕ

Станкевич И. В. оцінювання якість освітній навчальний

Раскрыта проблема необходимости определения критериев внешнего оценивания качества образовательной деятельности высших учебных заведений Украины, что связано с повышением требований потребителей к образовательным услугам и изменением современных подходов действующего законодательства к обеспечению качества высшего образования. Целью работы является определение и обоснование критериев внешнего оценивания качества образовательной деятельности высших учебных заведений, которые будут носить не фрагментарный, а системный характер определения. Обоснование критериев осуществлено с помощью научных методов анализа и синтеза действующего законодательства, мировых стандартов и рекомендаций в области оценки качества образования с задействованием механизма ранжирования учебных заведений, лучшего мирового и национального опыта в данной сфере и наиболее важных требований потребителей к образовательным услугам. Особое внимание в работе уделено характеристике и обобщению критериев (индикаторов) оценок, используемых национальными системами ранжирования для определения рейтинга высших учебных заведений Украины. Предложен следующий перечень критериев: качество обучения, качество практической подготовки выпускников, качество научно-исследовательской и инновационной деятельности, качество международной деятельности, "высшее учебное заведение глазами работодателей и выпускников". В аспекте каждого из критериев предложены ключевые индикаторы (группы индикаторов) оценок. Внешняя оценка качества образовательной деятельности высших учебных заведений может быть представлена одномерным интегральным показателем с применением определенных весовых коэффициентов по группам критериев или многомерным профилем в аспекте критериев, выбранных для оценки качества. Работа имеет практическое значение для дальнейшей разработки национальной системы ранжирования высших учебных заведений и оценки качества высшего образования, которая не будет зависеть от человеческого фактора ее измерения и будет учитывать не только истинное положение дел в сфере образования, но и будущие перспективы ее развития в научной, международной и инновационной сферах.

Ключевые слова: высшие учебные заведения, качество, образовательная деятельность, критерии, рейтинг.

CRITERIA FOR EXTERNAL EVALUATION OF THE QUALITY

OF EDUCATIONAL ACTIVITIES OF HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS: THE TRADITIONAL VIEW ON DETERMINATION

I. Stankevich

The article deals with the problem of the need to define criteria for the external evaluation of the quality of the educational activities of the higher educational institutions of Ukraine due to the increasing demands of consumers to educational services and the change in the current approaches of existing legislation to ensuring the quality of higher education. The aim is to determine the criteria and rationale of the external evaluation of the quality of educational activities of higher educational institutions, which will have a systemic rather than fragmented nature of the definition. Justification of the criteria was implemented through scientific methods of analysis and synthesis of the existing legislation, international standards and recommendations in the field of assessment of the quality of education through the activation of the mechanism of ranking educational establishments, the best international and national experience in this area and the most important requirements of consumers to educational services. Particular attention is paid to the characterization and synthesis of the criteria (indicators) of evaluation used by the national ranking systems to determine the ranking of higher educational establishments in Ukraine. The following list of criteria is proposed: the quality of education; the quality of practical training of graduates; the quality of research and innovation; the quality of international activities; "a higher educational institution in the eyes of employers and graduates". In the context of each of the criteria key indicators (groups of indicators) of estimates have been proposed. The external quality assessment of educational activities of higher educational institutions can be represented by a one-dimensional integral indicator using the weighting of the criteria for groups or a multi-dimensional cross-sectional profile of the criteria selected to assess the quality. The work is of practical importance for the further development of the national system of ranking of higher educational institutions and evaluation of the quality of higher education, which will not depend on the human factor and will take into account not only the true state of affairs in the field of education, but also the future prospects for its development in the scientific, international and innovation areas.

Keywords: higher educational institutions, quality, educational activities, criteria, rating.

Відповідно до розділу V "Забезпечення якості вищої освіти" Закону України "Про вищу освіту" в новій редакції 2014 року передбачено, що система забезпечення якості вищої освіти в Україні складатиметься із систем внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ, виші) тощо [1].

Оцінювання системи внутрішнього забезпечення якості здійснюватиметься самим закладом освіти для виявлення проблем та перспектив розвитку (сильних та слабких сторін діяльності). Зовнішня оцінка якості освітньої діяльності ВНЗ повинна стати виявом державно-суспільного регулювання освітньої сфери і відповідно проводитися як державними органами (Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти), так і незалежними установами та організаціями оцінювання з метою визначення ступеня відповідності діяльності ВНЗ вимогам суспільства і стандартів та рекомендацій забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти [1]. При цьому методологія проведення зовнішнього оцінювання якості освітньої діяльності ВНЗ повинна базуватись на критеріях, що матимуть не фрагментарний, а системний характер визначення і враховувати, перш за все, вимоги основних споживачів до освітніх послуг, що відповідно обумовлює актуальність досліджень у даній сфері.

Публікації науковців Азгальдова Г. Г., Борісової Є. Р., Борисенка З. М., Віткіна Л. М., Глухової О. І., Карандєєва К. Г., Костіна А. В., Кочарян І. С., Кучми Р. М., С. Лаптєва, Садо- вова В. В., Хімічевої Г. І. [2 - 7] тощо присвячені різним аспектам забезпечення, оцінювання, контролю, моніторингу, а також управління якістю освітньої діяльності, а також підготовки випускників ВНЗ.

Дослідження проблематики оцінювання якості освітньої діяльності вНз та визначення критеріїв якості освіти через залучення механізму ранжування навчальних закладів висвітлено в працях ряду науковців: Балацького Є. В., Єкимової Н. О., Загірняка М. В., Ларіонової М. В., Михайліченко М. В., Салогубової В. М., Сергієнко С. А., Шевченко С. О. [8 - 13] тощо. Дана проблематика також знаходиться в центрі уваги зарубіжних учених, зокрема Ділла Д. (Dill, 2005), Д'ямонда Н. (Diamond, 2000), Салмі Й. (Salmi, 2007) [14 - 16] тощо. Незважаючи на те, що в даній сфері проведено чимало досліджень, слід зазначити, що дедалі вищі вимоги суспільства та споживачів освітніх послуг до якості освіти, зміни в законодавчій сфері на сучасному етапі господарювання країни потребують перегляду та визначення критеріїв оцінювання якості освітньої діяльності ВНЗ.

Метою статті є визначення та обґрунтування критеріїв зовнішнього оцінювання якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів.

Чинне законодавство України та умови сьогодення потребують від системи вищої освіти її функціонування як єдиного цілого "ВНЗ - суспільство". ВНЗ забезпечують якісну організацію, управління та безпосередньо перебіг освітньої діяльності з урахуванням певного її ресурсного забезпечення, а суспільство в особі споживачів освітніх послуг споживає та відповідно оцінює результат даної діяльності.

Результативність функціонування будь-якої системи оцінюється певними показниками (критеріями, індикаторами тощо). Система забезпечення якості вищої освіти повинна відповідно мати як внутрішні, так і зовнішні критерії.

Внутрішнє оцінювання якості освітньої діяльності ВНЗ доцільно проводити за критеріями, що оцінюватимуть якість управління, організації та реалізації освітньої діяльності на рівні ВНЗ, за допомогою як кількісних, так і якісних показників - критеріїв результативності процесів, що забезпечують освітню діяльність ВНЗ. Зовнішнє ж оцінювання якості освітньої діяльності ВНЗ доцільно здійснювати лише за якісними показниками - результатами діяльності закладу, що не залежатимуть від людського фактора їх вимірювання і враховуватимуть не лише дійсний стан справ у сфері освіти, але й майбутні перспективи його розвитку як у науковій, міжнародній, так і в інноваційній сферах. Лише за таких умов можна перевірити результативність процесів і процедур системи внутрішнього забезпечення якості, що вимагає сьогодні від ВНЗ Закон України "Про вищу освіту" [1] і стандарти та рекомендації забезпечення якості у Європейському освітньому просторі.

При цьому методологія зовнішнього оцінювання якості результатів освітньої діяльності ВНЗ може бути представлена через:

оцінювання відповідності (акредитаційні методики) установленим вимогам та нормативам, результатом якого є рішення, прийняте органом, що проводив оцінювання, про відповідність/невідповідність установленим вимогам і можливість подальшого провадження освітньої діяльності;

визначення рейтингу вишу серед інших у певній інсти- туційній групі (технічні ВНЗ, гуманітарні тощо) за певними системами ранжування (національні, глобальні, спеціалізовані, регіональні тощо), результатом якого є визначення місця ВНЗ у ранжованому списку за певними ознаками, на основі чого абітурієнти та їхні батьки можуть приймати рішення про обрання ВНЗ для вступу, працедавці - визначати найбільш конкурентоспроможних молодих фахівців для прийняття на роботу тощо;

бальне оцінювання з відповідним співвіднесенням за бальною шкалою з певними граничними рівнями, результатом якого є визначення рівня якості освітньої діяльності ВНЗ з подальшим прийняттям органом, що проводив оцінювання, певного рішення щодо діяльності вишу на ринку освітніх послуг.

У Законі України "Про вищу освіту" зазначено, що за результатами оцінювання якості вНз можуть визначатися рейтинги ВНЗ України [1]. У такому разі методологія визначення критеріїв зовнішнього оцінювання якості освітньої діяльності ВНЗ повинна:

ураховувати вимоги нормативних документів оцінювання якості через залучення механізму ранжування ВНЗ;

спиратися на кращий світовий та національний досвід у даній сфері;

ураховувати вимоги потенційних споживачів, зацікавлених у вимірюванні якості результатів діяльності вишу.

Основними нормативними документами у сфері ранжу- вання ВНЗ сьогодні є: "Берлінські принципи ранжування вищих навчальних закладів" (Berlin Principles on Ranking of Higher Education Institutions) [17] та "Правила аудиту рейтингів" (IREG Ranking Audit) - міжнародні стандарти якості побудови ранжування [18], прийняті Міжнародною експертною групою з ранжування університетів (International Ranking Expert Group, IREG), відповідно до яких ключовими елементами методологій ран- жування ВНЗ повинні бути:

транспарентність - забезпечення прозорості використовуваної методології у визначенні рейтингової позиції. Методи, що застосовують у підготовці рейтингів, мають бути зрозумілими та однозначними. Ця прозорість стосується принципів аналізу показників та джерел інформаційних даних;

релевантність, яка передбачає, що обрані індикатори повинні відображати бажані характеристики діяльності;

валідність, згідно з якою отримані оцінки індикаторів повинні відображати їх істинні значення [17].

Як зазначають автори роботи [19], однією зі світових тенденцій в освітянській сфері сьогодні є "підвищення ролі та значення рейтингів університетів у конкурентній боротьбі на світовому ринку освітніх послуг". Серед кращих світових практик та найбільш якісних систем ранжування, застосовних на сьогодні для оцінювання якості діяльності навчальних закладів та програм підготовки, виділяють такі: Times Higher Education World Reputation Rankings (THE), World Universities Web Ranking, URAP (University Ranking by Academic Performance), Шанхайський рейтинг університетів світу (Academic Ranking of World Universities - ARWU), QS World University Rankings, US News, Webometrics, рейтинг ВНЗ за показниками наукометричної бази даних Scopus, CWTS Leiden Ranking, U-map, CHE, U-Mul- tirank, Times, Guardian, Forbes [20].

Кожна з наведених систем має свої особливості, критерії (індикатори), за якими здійснюється визначення рейтингу навчального закладу, масштаб охоплення, цільову аудиторію тощо.

У статті [20] наведено характерні особливості та критерії (індикатори) оцінок систем, таких, як: Шанхайський рейтинг університетів світу (Academic Ranking of World Universities - ARWU), Times Higher Education World Reputation Rankings (THE), QS World University Rankings, Webometrics та U-Multirank. Дані системи становлять інтерес з огляду на те, що найбільшою мірою: є найвідомішим зарубіжним досвідом; задовольняють сучасні вимоги побудови якісного ранжування, зокрема вимоги Міжнародної групи експертів IREG (Берлінські принципи ранжування ВНЗ та критерії для аудиту рейтингів (IREG Ranking Audit Rules)); ураховують досвід різних країн; використовують

підходи, різні за методологією; методології та результати ранжування наявні у відкритому доступі; їх можна надалі застосувати для розвитку національної системи вищої освіти.

У ході аналізу глобальних систем ранжування встановлено, що переважна більшість з них за ваговими коефіцієнтами та сумарною кількістю критеріїв зміщена в бік оцінювання науково-дослідної діяльності.

Найбільш об'єктивною з точки зору виконання нормативних вимог у сфері ранжування IREG та отримання інформації про якість освітньої діяльності ВНЗ за результатами його діяльності є система U-Multirank, яка: охоплює різні показники діяльності ВНЗ; містить як загальний рейтинг ВНЗ, так і рейтинг за п'ятьма напрямами підготовки (викладання і навчання, дослідницька активність, передача знань, інтернаціоналізація (міжнародна орієнтація), регіональна включеність) та відповідає потребам різних зацікавлених сторін [21].

Серед національних систем ранжування України слід зазначити такі: рейтинг "Топ-200 Україна", рейтинг МОН України (визначався до 2014 року), рейтинг "Компас", "Кореспондент: Топ-10 ВНЗ України", рейтинг журналу "Деньги" [22], консолідований рейтинг вузів (з 2014 року) [23; 24]. У табл. 1 наведено їх узагальнену характеристику.

Таблиця 1

Узагальнена характеристика національних систем ранжування,що використовуються для визначення рейтингу ВНЗ України

Таблиця 2

Основні вимоги до якості освітньої діяльності ВНЗ з боку потенційних споживачів освітніх послуг

Примітка. Складено автором у ході узагальнення інформації [5; 8; 10].

Таблиця 3

Критерії зовнішнього оцінювання якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів України

Примітка. Розроблено автором на основі узагальнення інформації [2 - 16; 21 - 23].

Размещено на Allbest.ru