Сучасні цивілізаційні процеси в Європі характеризуються кризовими явищами в усіх сферах життя. Корінні зміни відбуваються в сфері освіти, яка знаходиться на переломному етапі свого розвитку. Саме на цьому етапі суспільство вимагає чіткої системи ціннісних орієнтацій. Цілісна система моральних загальнолюдських цінностей є основною характерною рисою об'єднаної Європи, пріоритетним напрямом політики якої стає питання створення єдиного освітнього простору. Ось чому проблема вибору і виховання пріоритетних цінностей набуває особливої актуальності в наші дні. В умовах, коли Україна бере участь у Болонському процесі, вітчизняна педагогіка має зорієнтуватися на досконалі загальнолюдські цінності.

Цей факт знайшов своє відображення в законодавчо-нормативних документах, зокрема законах України “Про вищу освіту”, “Про освіту”. В останньому стверджується, що освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Мета української освіти - всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.

Нові тенденції в усіх сферах громадського життя викликають і нові напрями в розвитку освіти. Передусім зростання її нової культури можливе в напрямі, який дозволить здолати протиріччя нашого часу: відчуженість людей, гіпертрофований розвиток егоїзму, зайву раціональність мислення і бездуховність, нестримне зростання потреб і бажань. Саме цінності свободи, відповідальності, вихованості, громадянськості, самоконтролю, самостійності диктують новий образ освіти, глобальна мета якої - зробити людину такою, яка розуміє, відчуває, а також культурною, тобто підготувати до реального життя у складному і суперечливому світі, забезпечивши тим самим розвиток культури суспільства в цілому.

При традиційному знаннєво орієнтованому підході до змісту освіти знання є абсолютною цінністю і закривають саму людину. Особливо цей підхід яскраво виявляється у технічній освіті. Водночас рівень знань ще не гарантує високої свідомості. Потрібна світоглядна і моральна орієнтація знань, тобто інтеграція навчання з розвитком дійсно моральної і творчої особистості, що чітко усвідомлює своє місце в житті суспільства. Вищезазначене вимагає зміни парадигми вищої технічної освіти, забезпечивши її перехід від традиційної, що визнає лише соціальну корисність людини, до особистісно орієнтованої, побудованої на принципах цінності людини й особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Рубіж двох тисячоліть виявився часом трансформації провідних орієнтирів саморозвитку цивілізації. Сучасні дослідники одностайні у визнанні якісно нових цінностей, притаманних глобалізованому, пос - тнеокласичному “суспільству обслуговування” або “суспільства знань”. Стан постмодерну називають новою епохою “переоцінки цінностей”. Цивілізаційне зрушення, що сталося, актуалізувало проблеми аксіології (науки про цінності) знову дискутуються: питання виникнення й еволюції цінностей, ієрархії і домінування ціннісних систем. Освіта, що змінюється, привела в мінливому світі до розуміння необхідності вироблення нової стратегії університетської освіти в контексті глобалізації. Вибудовуючи стратегію, необхідно визначити базисні тенденції розвитку вищої освіти у світовому співтоваристві до тих, що одночасно є і стратегічними орієнтирами освіти. Такими тенденціями у декларації UNESCO названі фундаменталізація, інтеграція, аксіологізація [1].

В останні десятиліття відбувається інтенсивний розвиток аксіологічного підходу, що стає необхідним і органічним компонентом осмислення стійкого розвитку. У працях науковців (Є. Китова, А. Чучалін та ін.) розглядаються такі аспекти проблеми аксіологізації освіти: ціннісні орієнтації сучасної освіти (В. Бондаренко, А. Кирьякова, Г. Мелекесов, О. Романовський, З. Черваньова); роль ціннісних аспектів модернізації вищої освіти в галузі техніки і технологій (Є. Кітова, А. Чучалін); духовність особистості в системі освітніх орієнтацій (В. Андрущенко, Г. Балл). [2; 3; 4; 6].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Разом з тим сучасна система освіти в Україні перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Це виявляється передусім у невідповідності освіти запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягненням людства. Питання використання виховного потенціалу змісту програм, аксіологізації вищої освіти, на відміну від інформатизації, не знайшли достатнього відображення у працях науковців і практиці освіти. У зв'язку з цим питання використання виховного потенціалу змісту вищої освіти з метою аксіологічного розвитку особистості студента потребує дослідження як у теоретичному, так і практичному аспекті.

Формулювання цілей статті. Метою статті є висвітлення теоретичних і практичних аспектів аксіологізації змісту вищої освіти; дослідження шляхів активізації і збагачення аксіологічного потенціалу студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Принципово необхідним у зв'язку з цим стає звернення до поняття аксіологізації, під якою розуміють спосіб реалізації аксіологічного підходу в освіті, який оформився як провідний методологічний підхід в педагогічній науці [3].

Поняття аксіологізації освіти розглядалось рядом дослідників (В. Андрущенко, А. Кирьякова, Г. Мелекесов та ін.). Починаючи з середини ХХ століття аксіологія стала філософською основою різних наук, в тому числі і педагогіки.

Педагогічна наука виходить з того, що аксіологізація - компонент гуманізації освіти, оскільки в теорії і в реальній практиці вона визначає склад та ієрархію гуманістичних цінностей освіти, системоутворюючим елементом яких виступає людина як головна цінність. Аксіологізація розглядається як сукупність педагогічних умов, які сприяють розвитку сутнісних сил особистості, підвищенню потреб, збагаченню аксіологічного потенціалу, формуванню академічної зрілості студента [3; 5].

Педагогічна наука виходить з того, що аксіологічні орієнтири окремих індивідів формуються на основі універсальних цінностей, що існують у суспільстві, які опредмечуючись у сукупності принципів соціальної реальності, стають реальними регуляторами соціальної поведінки. Як відмічає Г. Мелекесов, механізм інтеріоризації цінностей при цьому має: соціальний (міжособистісний) рівень, коли відбувається відбір, оцінка, діяльнісна інтеріоризація; психологічний (внутрішньоособистісний) рівень, коли засвоєні цінності перетворюються на ціннісні уявлення, орієнтації, спрямованість, цілі [5].

У зв'язку з цим доцільно говорити про аксіологічний потенціал особистості, який розглядається як багаторівневе інтеграційне динамічне новоутворення, що характеризується наявністю стійкої ієрархії ціннісних орієнтацій, які визначають характер її майбутньої професійної діяльності і готовність до освоєння цінностей культури. Ми погоджуємося з дослідниками (насамперед, з А. Кирьяковою), що розвиток аксіологі - чного потенціалу особистості студента припускає якісні зміни в ціннісному ставленні до навчальної діяльності, до самого себе, до майбутньої професійної діяльності. Водночас, на наш погляд, це стає реальністю, лише в тому випадку, коли освоювані студентами цінності надають пізнанню, співпраці й самореалізації ціннісну орієнтацію. Аксіологічний потенціал освіти реалізується насамперед завдяки наданню змісту освіти аксіологічної спрямованості, що залежить від дорослих, які організують освіту.

Аксіологізація освіти має, принаймні, дві лінії здійснення у навчально - пізнавальному процесі. По-перше, вона виявляється в актуалізації світоглядних основ освіти з позиції насущної парадигми - ціннісної і гуманістичної. Найбільш яскравим прикладом в цьому відношенні виступають можливості діалогу культур. Університетська освіта особистості вже не може бути монокультурною, замкнутою. Об'єктивна потреба у формуванні інтеркультурних основ виховання нових поколінь вимагає ґрунтовних зусиль навчальних закладів із збагачення змісту навчального процесу не лише загальнолюдськими цінностями, але й цінностями сучасної інтеркультурної комунікації. По-друге, аксіологизація навчального процесу виявляється в підвищенні значущості суб'єктивних позицій особистостей, які навчаються.

Згідно з визначеними в нормативних документах орієнтирами вищої освіти і потребами соціального життя в Українській інженерно-педагогічній академії впроваджується аксіологічний підхід до імплементації закону “Про вищу освіту”, що застосовується до дисциплін гуманітарного циклу. Особливістю гуманітарного знання є особливий рівень суб'єктивності в їх сприйнятті, усвідомленні і проектуванні. Тому потрібно і ціннісне ставлення, і затребуваність знання в конкретних ситуаціях, що означає: усвідомленість цього знання; присвоєність його, уміння реалізувати це знання на практиці, виражаючи не лише його суб'єктивну суть, але й суб'єктивне ставлення. Відповідно до вищезазначеного проводиться підготовка до реалізації проекту “Модуль: Європейські цінності освіти як фундаментальні основи її реалізації”, що був результатом запиту на участь у програмі Жан Моне. У процесі підготовки (діагностичний етап) з'ясовано наявність у студентів професійних знань і вмінь, мотивації до засвоєння цінностей, необхідних для готовності до професійної діяльності і саморозвитку.

Проект відповідно до якого визначено низку гуманітарних дисциплін (філософія, психологія, педагогіка), у програми яких будуть інстальовані модулі ціннісного напряму, знаходиться в стадії розробки. Відбувається підготовка програми і навчально-методичного забезпечення модулю. Заплановано включення модулю у програму дисципліни “Основи психології і педагогіки” для студентів четвертого курсу інженерних спеціальностей (180 академічних годин) у 2016-2017 навчальному році. Особливістю підходу до реалізації модулю є не лише впровадження спеціальних тем, але розгляд змісту програми з аксіологічної позиції (таблиця):

Структура модулю “Європейські цінності як основоположні принципи європейської інтеграції вищої освіти”

Педагогічне прогнозування дало можливість визначити, що впровадження змістового модулю на процесуальному етапі буде сприяти оволодінню студентами: знаннями: шляхів адаптації вищої освіти України до європейського освітнього простору; європейських культурно-освітніх цінностей, способів життя і співпраці в умовах міжкультурної взаємодії; професійними навичками: навчатись і співпрацювати з іншими людьми в умовах полікультурності освіти; взаємодіяти в команді на основі сформованих ціннісних орієнтацій з особами з інших національно-етнічних груп; поширювати інформацію щодо європейських цінностей в соціумі (навчальному закладі, громадянському суспільстві); активно діяти в напрямі саморозвитку і самовдосконалення на основі сформованих ціннісних орієнтацій; особистими навичками: стійкість, відповідальність; емпатія, співпереживання; творчість, конструктивність.

Проектом передбачено такі види діяльності, як навчання студентів; їх практична діяльність із застосування і поширення інформації про демократичні та гуманістичні цінності; дослідження, в рамках якого планується визначити ефективність застосованої методики формування ціннісних орієнтацій студентів.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок. Проблема вищої освіти співвідноситься із глобальним завданням забезпечення входження людини в соціальний світ, її продуктивної адаптації у цьому світі, що викликає необхідність постановки питання визначення повнішого, особистісно і соціально інтегрованого результату університетської освіти. Одним із шляхів підготовки конкурентоспроможного фахівця з багатим внутрішнім світом є використання і збагачення виховного потенціалу навчальних дисциплін. Передбачена діяльність гіпотетично дасть можливість здійснити позитивні зрушення в активізації і збагачення аксіологічного потенціалу особистості студента. З метою збагачення аксіологічного потенціалу особистості майбутніх фахівців важливими є подальші дослідження з виявлення виховного впливу дисциплін з усіх напрямів вищої освіти та модернізації їх змісту.

аксіологізація вища освіта

Список літератури