Огляд порівняльно-педагогічних досліджень у галузі розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності в системі освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОГЛЯД ПОРІВНЯЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В СИСТЕМІ ОСВІТИ

Овчарук Оксана Василівна

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу компаративістики інформаційно-освітніх інновацій Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ

Сороко Наталія Володимирівна

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу компаративістики інформаційно-освітніх інновацій Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ

Анотація. У статті представлені результати аналізу міжнародного і вітчизняного досвіду щодо розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності учасників навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, які увійшли до основних наукових доробків співробітників Відділу компаративістики інформаційно-освітніх інновацій Інституту інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України. Виокремлено основні перешкоди для навчальних закладів і вчителів на шляху створення комп'ютерно орієнтованого навчального середовища. Обґрунтовано, що формування, розвиток та оцінювання ІК-компетентності учасників навчально-виховного процесу є актуальними питаннями, які потребують подальших досліджень для надання рекомендацій щодо напрямків удосконалення системи освіти в умовах інформаційного суспільства.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційна компетентність; інформаційно-комунікаційні технології; інформатизація освіти; система освіти.

Аннотация. В статье представлены результаты анализа международного и отечественного опыта относительно развития информационно-коммуникационной компетентности участников учебного процесса в общеобразовательных учебных заведениях, которые вошли в основные научные статьи сотрудников Отдела компаративистики информационно¬образовательных инноваций Института информационных технологий и средств обучения Национальной академии педагогических наук Украины. Выделены основные препятствия для учебных заведений и учителей на пути создания компьютерно ориентированной учебной среды. Обосновано, что формирование, развитие и оценка ИК-компетентности участников образовательного процесса являются актуальными вопросами, требующими дальнейших исследований для предоставления рекомендаций по направлениям совершенствования системы образования в условиях информационного общества.

Ключевые слова: информационно-коммуникационная компетентность; информационно-коммуникационные технологии; информатизация образования; система образования.

Abstract. The article deals with the scientific international and Ukrainian experience on the comparative education studies on information and communication competence development by educational process participants, which became the major scientific achievement of staff of Comparative Studies Department for Information and Education Innovations of the Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine. The main obstacles for school teachers to the creation of computer-based learning environment are determined. The development and evaluation of educational process participants' IT-competence are in the focus of investigation, which need studies to give recommendations to education sphere.

Keywords: information and communication competence; information and communication technology; informatization of education; education system.

Основними тенденціями розвитку сучасного суспільства, які впливають на всі сфери життєдіяльності людини, стали процеси розвитку знань, інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) та інформатизації [12]. Рівень цих процесів визначається потребами суспільства відповідно зі світовими тенденціями до підвищення значення людського капіталу, знань, конкурентоспроможних фахівців, розвитку ринку освітніх послуг і стрімкого розвитку ІКТ.

Необхідність дослідження і розв'язання проблеми розвитку інформаційно- комунікаційної компетентності (ІК-компетентності) учасників навчально-виховного процесу пояснюється інтенсивним розвитком інформаційного суспільства, потребами впровадження ІКТ у систему освіти відповідно до вимог сучасного суспільства. Особливого значення серед досліджень щодо формування ІК-компетентності набуває вивчення й аналіз зарубіжного досвіду, його порівняльний аналіз і надання рекомендацій вітчизняним фахівцям.

Метою статті є висвітлення результатів аналізу досвіду зарубіжних країн щодо розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності учасників навчально-виховного процесу у межах порівняльно-педагогічних досліджень співробітників інформаційно- аналітичного відділу педагогічних інновацій Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України для перегляду підходів і корекції моделей її розвитку в умовах інформаційного суспільства.

Перш за все слід зазначити, що порівняльно-педагогічні дослідження полягають у висвітленні й аналізі процесів розвитку освітніх і навчально-виховних систем у різних країнах шляхом зіставлення подібностей і розбіжностей, які виявляються у процесі їх дослідження [7]. Як зауважують вітчизняні науковці Локшина О. І. та Бєдная В. Б., пошуки загального і специфічного в освітніх системах дозволяють знаходити й давати наукове тлумачення освітніх традицій, систем, збагачувати національну педагогічну культуру завдяки міжнародному досвіду, акумулюючи знання про тенденції розвитку освітніх систем світу, дозволяє краще усвідомлювати пріоритети вітчизняної освіти, спрямовувати і прогнозувати їх розвиток.

Проблемам розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності в системі освіти різних країн світу присвячені роботи дослідників Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Бикова В. Ю., Білоус О. В., Гуржія А. М., Гриценчук О. О., Іванюк І. В., Кравчини О. Є., Лещенко М. П., Малицької І. Д., Морзе Н. В., Овчарук О. В., Рождественської Д. Б., Сороко Н. В., Спіріна О. М., Тимчук Л. І., Ткаченко В. А., Шиненко М. А. та ін.

Інформаційно-комунікаційна компетентність займає особливе місце серед концептуальних міжнародних документів і стратегій. У Рекомендаціях Парламенту і Ради Європи від 18 грудня 2006 року (Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning (2006/962/EC)) виділено вісім ключових компетентностей (англ. Key Competences) для навчання впродовж життя (англ. Lifelong Learning), серед яких виокремлена “цифрова компетентність” (англ. Digital competence), яка охоплює впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи, дозвілля та спілкування. Водночас у межах цієї компетентності розглядаються складові інформаційно-комунікаційної компетентності, а саме: здатність пошуку, збору й обробки відомостей і даних, її системного і критичного використання, оцінювання релевантності і відокремлення реального від віртуального під час використання певних посилань, уміння застосовувати інструменти, зокрема програмні засоби і послуги Інтернету, для виробництва, презентації й опрацювання відомостей і даних [12].

Дослідники Гуржій А. М., Овчарук О. В., під час аналізу дискусії щодо визначення поняття інформаційно-комунікаційної компетентності [3] зауважують, що воно має у різних освітніх колах і системах освіти як досить звужене, так і широке трактування, яке, водночас, перетинається з різними за своїми характеристиками сферами. Дослідники по-різному трактують його, користуючись уже закріпленими у національних документах поняттями і їх характеристиках, додаючи власне забарвлення відповідно до авторських досліджень. Особливої уваги заслуговує те, що у міжнародних колах поняття інформаційно-комунікаційної компетентності не звужено до технологічної або цифрової галузі, воно пов'язане з різними аспектами, серед яких - соціальна сфера, галузь комунікацій, ціннісні та громадянські аспекти життєдіяльності людини і суспільства. Узагальнюючи дискусійні питання щодо ІК-компетентності, Гуржій А. М., Овчарук О. В. [3] зазначають, що під цим поняттям слід розуміти доведену здатність працювати індивідуально або колективно, використовуючи інструменти, ресурси, процеси та системи, які відповідають за доступ та оцінювання інформації, отриманої через будь-які медіа ресурси, й використовувати таку інформацію для розв'язання проблем, спілкування, створення інформованих рішень, продуктів і систем, а також для отримання нових знань.

Науковці Лещенко М. П., Капустян І. І. [6] та ін. зосереджують увагу на розвитку ІК-компетентності вчителів ЗНЗ у скандинавських країнах, зокрема Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії і Швеції. Досвід цих країн є важливим, оскільки вони входять до першої десятки найбільш розвинених країн інформаційного суспільства за Глобальним інформаційним технологічним звітом (Global Information Technological Report). Дослідники [6] відзначають, що успішна інформатизація шведського суспільства відбулася завдяки спланованому впровадженню ІКТ у неперервну педагогічну освіту, довготривалому, планомірному розвитку ІК-компетентності вчителів і створенню інформаційно-навчального кібернетичного простору в загальноосвітніх, вищих, післядипломних навчальних закладах і неформальних освітніх організаціях. Концепція неперервної педагогічної освіти, спрямованої на розвиток ІК- компетентності вчителів у Швеції, реалізується на основі документів і стратегій міжнародних, міжурядових, урядових і неурядових організацій (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку; Шведська Національна Агенція з питань освіти (Skolverket) та ін.) з урахуванням освітніх традицій шведського суспільства. Аналіз шведського досвіду свідчить, що системну підготовку вчителі можуть отримати за умови проведення поступового, практичного навчання з врахуванням можливостей сучасних ІКТ, психолого- педагогічних аспектів їх використання, враховуючи кваліфікацію, мотивацію, вік учасників навчального процесу.

Дослідниця Морзе Н. В. [10], аналізуючи проблеми розвитку ІК-компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів і викладачів вищих навчальних закладів, стверджує, що володіння ІК-компетентністю впливає на їх рівень професійної компетентності та є однією з першочергових потреб сучасної підготовки і саморозвитку науково-педагогічних працівників, тому важливим є визначення змісту, технологій формування цієї компетентності і методів та критеріїв для її оцінювання, які забезпечують грамотну й ефективну реалізацію функцій ІКТ у навчальному процесі та професійній діяльності. Проаналізувавши вимоги, що висувають до викладачів, які використовують технології електронного навчання, рекомендації ЮНЕСКО щодо структури ІК-компетентності, останні науково-педагогічні дослідження з формування професійних компетентностей викладача і спираючись на власний досвід науково- педагогічної роботи з використанням технологій електронного навчання, Морзе Н. В. запропонувала такі модулі для розвитку ІК-компетентності викладачів: «Розуміння ролі ІКТ в освіті», «Навчальна програма та оцінювання», «Педагогічні практики», «Технічні та програмні засоби», «Організація та управління навчальним процесом»,

«Професійний розвиток». На основі всебічного аналізу визначених складових вченою було сформовано поведінкові індикатори, які характеризують якості науково- педагогічного працівника щодо володіння знаннями й уміннями щодо професійної діяльності з використанням ІКТ. Це дало змогу побудувати профіль компетентностей з володіння дистанційними технологіями навчання для викладача вищого навчального закладу і базу поведінкових індикаторів, які дають можливість охарактеризувати ступінь володіння викладачем тією чи іншою здатністю у межах ІК-компетентності.

Дослідники Іванюк І. В. [4], Лещенко М. П. [6], Малицька І. Д. [8], Сороко Н. В. [12] та ін. одну з головних ролей у формуванні й розвитку ІК-компетентності учасників навчально-виховного процесу відводять віртуальним освітнім спільнотам, які створюються в межах навчальної діяльності й освітніх проектів. Науковці серед них виокремлюють: European Schoolnet (проект Європейського Союзу), Teachers network (проект Великобританії), Открытый класс. Сетевые образовательные сообщества (проект Росії), International Education and Resource Network (iEARN) (міжнародний проект), Партнерство в навчанні (проект України сумісний із компанією Microsoft), які є важливими для створення комп'ютерно орієнтованого навчального середовища та пов'язують процеси навчання і спілкування учнів й учителів, надають можливості для демонстрування власної ІК-компетентності завдяки комунікації, формуванню культури спілкування. Іванюк І. В. [4] визначає, що взаємодія учнів і вчителів у рамках віртуальних навчальних спільнот, незалежно від їх цілей або категоризації, приводить головним чином до набуття таких знань, умінь, навичок, компетентностей та якостей: інформаційно-комунікаційна компетентність, відчуття ініціативи, впевненість у собі, культурна свідомість, культурне самовиявлення, полікультурна компетентність, критичне мислення, комунікативні навички й організаторські навички, володіння іноземними мовами, творчість і професійна майстерність, а також соціальні і громадянські компетентності.

На нашу думку, віртуальні навчальні спільноти формують відповідне віртуальне навчальне середовище, у якому можна створювати і використовувати різні відомості та дані, навчатися, застосовуючи інструменти ІКТ. Водночас інструментарій постійно проходить процес удосконалення і розвитку. Попри це, процес співпраці між учасниками не має обмежень в часі і просторі, усім учасникам навчального процесу надається можливість полісинхронної професійної співпраці, розвивати свої особисті навички, підвищувати рівень викладання і навчання, робити свій особистий внесок у спільні наробки з будь-яких освітніх напрямів, набувати і розвивати ІК-компетентність, створюючи поступово віртуальний освітній простір у глобальному вимірі [9].

Сороко Н. В. доводить, що важливим постає необхідність створення програм, що були б спрямованими на вдосконалення ІК-компетентності вчителів і які були б вбудовані в систему підвищення кваліфікації й носили практико-орієнтований характер, оновлювались згідно потреб і запитів учителів та розвитку інформаційного суспільства [12]. Аналіз теоретико-методологічних підходів з проблеми розвитку ІК- компетентності вчителів надав можливість розробити модель розвитку ІК- компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп'ютерно орієнтованого середовища. Модель включає цільовий компонент (встановлення мети, завдань, принципів навчання), методичний (розроблення змісту навчання, визначення послідовності подання навчального матеріалу, розроблення системи оцінювання), технологічний (форми і види навчальної діяльності), результативний (основні види професійно-педагогічної діяльності) та передбачає неперервність навчання, самоосвіту, що спираються на обмін досвідом через участь у мережних педагогічних спільнотах, форумах і проектах, дистанційному навчанні і дає можливість учителю працювати над подальшим розвитком ІК-компетентності.

Науковець Гриценчук О. О. [2] однією з умов забезпечення процесу формування і розвитку ІК-компетентності учнів вбачає в проведенні моніторингових досліджень, у ході яких з'ясовується поточний стан рівня їх навчальних досягнень у галузі ІКТ, визначаються основні проблеми, що виникають у цьому процесі і прогнозуються шляхи їх розв'язання. Вона звертає увагу на досвід міжнародних організацій: Міжнародної асоціації оцінювання навчальних досягнень (The International Association for the Evaluation of Educational Achievement), Організації з економічного ствроб^ництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development), документи й аналітичні матеріали Ради Європи, Європейської комісії, мережі Еврідайс (Eurydice), Освітньої служби тестування США (Educational Testing Senrice), Австралійської ради досліджень у галузі освіти (Australian Council for Educational Research) та ін. Науковець [2] у результаті аналізу вищезазначених документів і досліджень звертає увагу на те, що моніторинг ІК-компетентності учнів визначений міжнародною і вітчизняною педагогічною спільнотою як необхідний інструмент для вимірювання ефективності шкільної освіти в галузі ІКТ, інтерпретація результатів якого сприяє підвищенню її якості. Моніторингові дослідження ІК-компетентності учнів мають здійснюватись на засадах компетентнісного та практично-орієнтованого підходів до навчання. Наразі, моделювання процесу моніторингу ІК-компетентності учнів можна розглядати у двох напрямках: як такий, що визначає рівень сформованості знань умінь, навичок, особистісних ставлень та ціннісних орієнтирів у галузі ІКТ та здатність їх застосовувати в процесі навчання і життя, так і той, що вимірює рівень ІК- компетентності, необхідний у певній навчальній дисципліні. Гриценчук О.О. наголошує, що перспективним шляхом удосконалення процесу моніторингу ІК- компетентності учнів для вітчизняної практики можна визначити: створення концепції моніторингу ІК-компетентності учнів як системної і систематичної процедури та складової системи моніторингу якості освіти.

Білоус О. В. [1] звертає увагу на те, що актуальним для багатьох країн Європи є питання стандартизації і сертифікації ІК-компетентності вчителів. Стандарти стають гарантією того, що учні закінчуватимуть навчання у загальноосвітньому навчальному закладі готовими до вимог ринку праці і здатними зробити свій вклад у розвиток суспільства; що вчителі й керівники шкіл будуть спроможними використовувати переваги ІКТ для надання якісних навчальних послуг. У своїй роботі Білоус О. В. розглядає міжнародні програми сертифікації підготовки вчителів у сфері ІКТ: Європейські комп'ютерні права ECDL (European Computer Driving Licence) та Європейський педагогічний ІКТ сертифікат EPICT (European Pedagogical ICT Licence). Програма сертифікації ECDL складається з модулів, які визначають навички і компетентності, необхідні для користування персональним комп'ютером і комп'ютерними базовими програми. Програма EPICT зосереджена на компетентностях учителя використовувати ІКТ у його педагогічній діяльності, утім, не применшує важливість оволодіння ним базовими навичками користувача ІКТ. Стандартизація ІК- компетентності є нині одним із ключових шляхів розв'язання проблеми формування ІК-компетентності вчителів і приведення результатів педагогічної освіти у сфері інформаційно-комунікаційних технологій у відповідність до вимог інформаційного суспільства.

Кравчина О.Є. [5] зосереджує увагу на ролі ІК-компетентності вчителів у адміністративній роботі в межах навчально-виховного процесу ЗНЗ. Аналіз європейських досліджень Департаменту освіти та професійної підготовки Великобританії (Department for Education and Skills), агенції БЕКТА (Becta, 2009 р.) та зарубіжних дослідників К. Грін (K. Green), Б. Лі (B. Lee), Е.Спрінгелл (E. Springall), Р.Бемроуз (R. Bemrose), Дж. Ірвінга (J. Irving), Дж. Майо (J. Mayo) щодо вищезазначеної проблеми надав науковцю можливість виокремити вміння, необхідні вчителю для адміністративної роботи, а саме: створювати репозитарії електронних ресурсів в Інтернеті та Інтранеті; знаходити, оцінювати, відбирати і демонструвати відомості й дані відповідно до поставлених завдань; використовувати основні периферійні пристрої; володіти методиками створення власного електронного матеріалу з наявних джерел; відпрацьовувати і представляти інформацію в ефективному для розв'язання поставлених завдань вигляді, складати власний матеріал узагальнюючи, порівнюючи, протиставляючи, перетворюючи різні дані; відбирати, встановлювати і використовувати програмне; застосовувати сервіси Веб 2.0 та ін. для організації навчально-виховної роботи; вибирати зручну форму передавання даних учням, батькам, колегам, адміністрації школи та ін.

Дослідження процесу формування і розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності ведуться дослідниками на терені сучасного досвіду країн Європи.

З'ясовано, що шкільна освіта має враховувати необхідність наскрізного застосування ІКТ для подолання викликів і перешкод, що виникають у викладанні різних навчальних предметів, враховуючи стратегії економічно розвинених країн світу щодо ролі ІКТ у навчанні впродовж життя й у контексті компететнісно орієнтованої освіти. Найпоширенішою практикою стандартизації ІК-компетентності вчителів у європейському освітньому просторі є використання міжнародних програм сертифікацій.

Визначено, що співпраця учасників навчально-виховного процесу у віртуальних освітніх, навчальних спільнотах (середовищах), колаборативний підхід, опанування новітніми сервісами Інтернету та ін. підвищує мотивацію суб'єктів навчально- виховного процесу в розвитку ІК-навичок, заохочує їх до взаємодії і навчання, отримання нових знань з різних предметів, залучаючи інструменти ІКТ, формуючи компетентності в галузі ІКТ.

Виявлено низку перешкод для навчальних закладів і вчителів на шляху створення комп'ютерно орієнтованого навчального середовища: відсутність комп'ютерів у домашньому користуванні учнів і вчителів; відсутність можливості самостійно навчатись у комп'ютерних класах; недостатність часу вчителів для підготовки до уроку, на якому використовуються мультимедійні засоби; недостатня комп'ютерна грамотність учителя; відсутність співпраці вчителів-предметників з учителем інформатики; у робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей мережі Інтернет; складнощі інтегрування роботи на комп'ютері у поурочну структуру навчальних занять; у шкільному розкладі не передбачено час для використання мережі Інтернет на уроках; відсутність достатньої мотивації учнів до навчальної роботи, натомість їх відволікання на різноманітні ігри, музику, перевірку характеристик ПК.

Формування, розвиток та оцінювання ІК-компетентності учасників навчально- виховного процесу є надзвичайно актуальними питаннями, що потребують подальших досліджень для надання рекомендацій щодо напрямків удосконалення системи освіти в умовах інформаційного суспільства.

інформаційний комунікаційний навчальний

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білоус О. В. Професійна підготовка майбутніх вчителів у країнах Європейського Союзу в умовах

інформатизації освіти / О. В. Білоус [Електронний ресурс] // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2012. - № 3 (29). - Режим доступу :

http: //j oumal .iitta. gov. ua/index.php/itlt/article/view/600.

2. Гриценчук О. О. Інформаційно-комунікаційна компетентність учнів як аспект моніторингу (досвід міжнародних порівняльних досліджень ОЕСБ та IEA) / О. О. Гриценчук [Електронний ресурс] // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2013. - № 6 (38). - Режим доступу : http://joumal.iitta.gov.Ua/index.php/itlt/article/view/958/709#.VLSG1HY0qZk.

3. Гуржій А. М. Дискусійні питання інформаційно-комунікаційної компетентності: міжнародні підходи та українські перспективи / А. М. Гуржій, О. В. Овчарук // Інформаційні технології в освіті. - 2013 - № 15

4. Іванюк І. В. Досвід віртуальних навчальних спільнот у формуванні полікультурної компетентності учнів: міжнародний аспект / І. В. Іванюк // Пост методика. - 2013. - № 2 (111). - С. 59-64.

5. Кравчина О. Є. Розвиток ІКТ компетентності вчителів в процесі впровадження автоматизованих систем управління / О. Є. Кравчина // Педагогічна компаративістика: компаративіські підходи підтримки та розвитку обдарованості. - 2011. - Частина ІІ. - С. 1-16.

6. Лещенко М. П. Информатизация непрерывного педагогического образования в Швеции / М. П. Лещенко, И. И. Капустян [Електронний ресурс] // Образовательные технологии и общество: международный электронный журнал. Том 16. - № 1. - 2013. - С. 800-920 - Режим доступу : http://ifetsieeeorg/russian/periodical/v_161 _2013EEhtml.

7. Локшина О. І. Навчальна програма дисципліни “Порівняльна педагогіка” (для спеціалістів, магістрів) / О. І. Локшина, В. Б. Бєдная. - К. : МАУП, 2005

8. Малицька І. Д. Віртуальні спільноти як інноваційні освітні середовища в системах освіти зарубіжних країн / І. Д. Малицька // Інформаційні технології в освіті. - 2013. - № 15. - С. 276-284.

9. Малицька І. Д. Віртуальні освітні спільноти як ефективний засіб формування ІКТ-компетентності:

зарубіжний досвід [Електронний ресурс] / І. Д. Малицька // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2013. - № 6 (38). - С. 29-40. - Режим доступу: http://j ournal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/956/.

10. Морзе Н. В. Формування й оцінювання ІК-компетентностей науково-педагогічних працівників в умовах впровадження дистанційних технологій/ Н. В. Морзе, О. Г. Глазунова [Електронний ресурс] // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2012. - №6 (32). - Режим доступу : http://www.joumal.iitta.gov.ua.

11. Овчарук О. В. Інформаційно-комунікаційні технології в реалізації міжпредметного підходу в шкільній освіті / В. Ю. Биков, О. В. Овчарук // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2013. - № 5. - Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view.

12. Сороко Н. В. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп'ютерно орієнтованого середовища: дис. канд. пед. наук : 13.00.10 / Наталія Володимирівна Сороко. - К., 2012. - 257 с.

Размещено на Allbest.ru