Методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Стаття з теми:

Методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів учнів

Ліана Бурчак

Ліана Бурчак, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та основ сільського господарства Станіслав Бурчак, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізико-математичної освіти та інформатики Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ

В статті представлено компонентні складники пізнавальних інтересів учнів. Запропоноване педагогічне забезпечення, спрямоване на розвиток компонентів пізнавального інтересу дитини, визначених в рамках дослідження: самооцінка; критичне відношення до себе; організованість; увага; ерудиція; допитливість; ініціативність; емоційний інтерес; творче мислення. Подано перелік рекомендованих типів уроків для розвитку кожного компоненту пізнавального інтересу школяра.

Ключові слова: методичне забезпечення, пізнавальні інтереси учнів, майбутні вчителі, вища школа.

Лиана Бурчак, кандидат педагогических наук, доцент кафедры биологии и основ сельского хозяйства

Станислав Бурчак кандидат педагогических наук, доцент кафедры физико-математического образования и информатики Глуховского национального педагогического университета имени Александра Довженко

МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К РАЗВИТИЮ ПОЗНАВАТЕЛЬНЫХ ИНТЕРЕСОВ УЧАЩИХСЯ

В статье представлены компонентные составляющие познавательных интересов учащихся. Предложено педагогическое обеспечение, направленное на развитие компонентов познавательного интереса ребенка, определенных в рамках исследования: самооценка; критическое отношение к себе; организованность; внимание; эрудиция; любознательность; инициативность; эмоциональный интерес; творческое мышление. Подан перечень рекомендованных типов уроков для развития каждого компонента познавательного интереса школьника.

Ключевые слова: методическое обеспечение, познавательные интересы учащихся, будущие учителя, высшая школа.

Liana Burchak, Ph. D. (Pedagogic) Docent of Biology and agriculture groundings Departament Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv national pedagogical university Stanislav Burchak Ph. D. (Pedagogic) Docent of physical and mathematical education and informatics Departament Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv national pedagogical university

METHODICAL PROVIDING OF PREPARATION OF FUTURE TEACHERS IS TO DEVELOPMENT OF COGNITIVE INTERESTS OF STUDENTS

The component components of cognitive interests of students are presented in the article. The pedagogical providing, directed on development of components of cognitive interest of child, certain within the framework of research is offered: self-appraisal; critical attitude is toward itself; good organization; attention; erudition; curiosity; initiativeness; emotional interest; creative thought. The list of the recommended types of lessons is given for development each to the component of cognitive interest of schoolboy.

Keywords: methodical providing, cognitive interests of students, future teachers, higher school.

Постановка проблеми. У державних та міжнародних документах з проблем вищої освіти наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу. У Національній доктрині розвитку освіти відзначається, що одним із пріоритетних напрямів реформування освіти є підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку. У реалізації ідеї інтеграції навчального і виховного елементів шкільної діяльності, розробці її технологій особливе місце відводиться феномену пізнавального інтересу. Тому, як ніколи сучасно, в програмі дій учителя звучить проблема розвитку в учнів пізнавального інтересу. Паралельно їй існує інша, не менш значуща проблема - підготовка вчителів до даної діяльності. Результати проведеного нами пілотажного дослідження свідчать про недостатню підготовку майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів учнів, що свідчить, по- перше, про нецілеспрямовану і несистематичну підготовку майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів учнів, по-друге, - про переважне використання викладачами традиційних форм організації навчально- пізнавальної діяльності студентів, що не сприяє їх достатній підготовці до цієї діяльності. Тому опанування майбутніми вчителями сучасними педагогічними технологіями, формами, методами, засобами та прийомами розвитку пізнавальних інтересів учнів - одне з пріоритетних завдань закладів вищої педагогічної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичні засади підготовки майбутніх учителів розробляють учені-педагоги А.М. Алексюк, П. Андрущенко, А.М. Бойко, І.В. Гавриш, У Гончаренко, О.П. Демченко, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, Н.Д. Карапузова, Л.В. Коваль, Г. Кремень, В.І. Лозова, Н.Н. Чайченко, Н.І. Шиян та ін.; досліджують цю проблему зарубіжні вчені Д. Аллен, В.Г. Бондаревський, Р. Клінке, О.Г Ковальов, Г Сектодер, ГК. Селевко, А.В. Хуторський та ін.; загальну теорію пізнавального інтересу розробляли Б.Г Ананьєв, М.Ф. Бєляєв, Н.М. Бібік, Л.І. Божович, Л.А. Гордон, Л. Рубінштейн, О.Я. Савченко, М.В. Савчин та ін.; різні аспекти розвитку пізнавальних інтересів досліджували А.К. Абдуллаєв, Н.М. Бібік, І. Виноградова, Т.Є. Демідова, Р.О. Жданова, К.Г. Кайдаш, Л.В. Коваль, М.Ф. Морозов, М.П. Осипова, Н.О. Погорєлова, О.Я. Савченко, О.В. Скрипченко, Л.Ф. Тихомирова, М.Б. Шеломенцева, В. Щекотіхина, ГІ. Щукина та ін.

Попри значну кількість публікацій, проблема підготовки майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів учнів залишається недостатньо теоретично і практично розробленою.

Формулювання цілей статті. Схарактеризувати методичне забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів до розвитку структурних складників пізнавальних інтересів учнів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Перш ніж розпочати підготовку студентів до розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи, вважаємо за необхідне ознайомити їх із структурою пізнавальних інтересів учнів та методичним забезпеченням розвитку кожного компонента пізнавальних інтересів учнів. У проведеному педагогічному дослідженні за результатами аналізу психолого-педагогічної літератури нами відібрані засоби розвитку пізнавальних інтересів (для прикладу розглянемо засоби, які рекомендуємо використовувати в початковій школі). До них віднесено: методичні засоби розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи, типи уроків, використання яких позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів школярів, рівні впливу на структурні складові пізнавального інтересу. Запропоноване педагогічне забезпечення спрямоване на розвиток компонентів пізнавального інтересу дитини, визначених в нашому дослідженні: самооцінка; критичне відношення до себе; організованість; увага; ерудиція; допитливість; ініціативність; емоційний інтерес; творче мислення. Розвиток кожної із перелічених психолого-педагогічних характеристик і в цілому розвиток їх сукупності вважаємо розвитком пізнавального інтересу учнів.

Педагогічне забезпечення розвитку пізнавальних інтересів учнів показано на рис. 1. Зазначимо, що даний рисунок складається із умовних кіл і секторів. Кожний сектор малюнка “відповідає” одному із компонентів пізнавальних інтересів школярів (в другому колі вказана його назва). В секторі також перелічені методичні засоби розвитку пізнавального інтересу учня, рекомендовані типи уроків для розвитку кожного компоненту, класи, в яких можливий розвиток цього компоненту пізнавального інтересу. Інформація в колах (від зовнішнього кола до центру): 1 - назва “Складові пізнавального інтересу”, 2 - перелік складових пізнавального інтересу, по одному в кожному секторі, 3 - назва “Методичні засоби розвитку пізнавального інтересу”, 4 - перелік засобів розвитку пізнавального інтересу, окремо для кожної складової, 5 - назва “Типи уроків”, 6 - перелік рекомендованих типів уроків для розвитку кожного компоненту пізнавального інтересу, 7 - назва “Рівні впливу на складові пізнавального інтересу”, 8 - 11 - рівні впливу на розвиток кожного компоненту пізнавального інтересу по кожному класу окремо.

Важливу роль у процесі розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів відіграють всілякі методичні засоби, які використовуються в шкільній практиці. Подамо їх коротку характеристику:

Завдання для аналізу та самоаналізу. Такого типу вправи розвивають у дітей уміння спостерігати і порівнювати, виділяти риси схожості і відмінності у порівнювальних об'єктах, виконувати такі мислительні операції, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретизація тощо [1, 18].

Завдання з логічним навантаженням. Одне з провідних завдань математики - розвиток логічного мислення учнів. Формування у дітей уміння логічно мислити нерозривне з розвитком у них правильної, точної, лаконічної математичної мови [1, 19].

Завдання творчого характеру. Розвиток творчого мислення дитини - завдання не менш важливе і вагоме як при всебічному розвитку учня, так і в процесі розвитку його пізнавальних інтересів [7, 23].

Рис. 1 - Педагогічне забезпечення розвитку пізнавальних інтересів учнів

учень пізнавальний інтерес ерудиція

Завдання, що спрямовані на підвищення рівня знань, навичок та умінь. Таких завдань переважна більшість у всіх шкільних підручниках та дидактичних посібниках. Такі вправи будують своєрідний фундамент у всій математичній освіті учнів [5].

Завдання проблемного характеру В середній і старшій ланках загальноосвітньої школи часто використовують так зване проблемне навчання, яке базується на розв'язуванні задач і вправ проблемного змісту Учителі початкової школи повинні проводити пропедевтичні заходи щодо такої діяльності в більш старших класах, а тому повинні застосовувати завдання з елементами проблемного навчання.

Завдання змагального та ігрового характеру Найкращим, на нашу думку, використанням в шкільній практиці такого типу завдань - це застосування на уроках математики дидактичних ігор. Саме ці форми роботи на уроці містять в собі завдання і ігрового, і змагального характеру

Завдання, спрямовані на варіації змісту та способів виконання. Цей тип завдань частково можна віднести до завдань творчого характеру Методична цінність їх в тому, що вони містять різні варіанти умов, розв'язувань, а значить вимагають використання, а відповідно і розвитку у дитини різних мислительних операцій.

Завдання, розв'язання яких вимагають застосування комп'ютерних технологій. Дані завдання крім звичайної зацікавленості комп'ютером, комп'ютерними технологіями впливають ще й на розвиток міжпредметних зв'язків, що стане пропедевтикою до застосування інтегрованого навчання.

Завдання дослідницького характеру. Навчальний процес у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути організований таким чином, щоб учні могли не лише володіти знаннями, але й уміти застосовувати їх у процесі власної самостійної наукової, дослідницької й творчої діяльності.

Завдання, розв'язання яких спирається на здогадку, інтуїтивне бачення результату учнем. На сьогоднішній день в шкільній практиці вчителі досить широко використовують завдання цього типу. Найчастіше - це так звані завдання на кмітливість.

Засоби зворотного зв'язку (віяло, числовий абак, сигнальний блокнот, таблиця чисел першої сотні, кодування відповіді).

Інструменти (демонстраційні та індивідуальні), прилади і моделі, технічні засоби навчання (персональні комп'ютери, мультимедійні проектори, мультимедійні дошки тощо).

Предметне і табличне унаочнення, структурні схеми і малюнки, дидактичні матеріали.

Безумовно, використання того або іншого засобу залежить від типу уроку, тому характеристику кожної компоненти пізнавального інтересу учня розглядаємо у зв'язку з відповідними типом уроку Вкажемо лише ті засоби і типи уроків, які в найбільшій мірі, з нашої точки зору, сприяють розвитку тієї чи іншої компоненти пізнавальних інтересів учнів початкових класів.

Самооцінка. Дана характеристика означає судження людини про міру наявності в неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком [3, 296]. Рекомендуємо застосовувати в процесі навчання:

1. Завдання для аналізу та самоаналізу [2]. 2. Завдання творчого характеру Це, перш за все, завдання, що спонукають учня (в широкому розумінні) до продуктивної діяльності, здатної породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності.

Завдання, що спрямовані на підвищення рівня знань, навичок та умінь. Такі завдання підвищують рівень засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, яка характеризується усвідомленням їх істинності.

Завдання проблемного характеру. Вони є основою для подальшого застосування в шкільній практиці елементів проблемного навчання, що є одним із типів розвиваючого навчання, істотною відмінністю якого є зближення психології мислення дитини з психологією навчання.

Завдання дослідницького характеру. Такі вправи спонукають учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв'язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності. Звичайно, розвиток самооцінки дитини відбувається в тій чи іншій мірі на будь-якому уроці, і не тільки на уроці, а і в позаурочний час, в повсякденному житті і т.д. Нижче вкажемо типи уроків, на яких розвиток самооцінки школяра може бути найрезультативніший: V(1) - урок перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і умінь, VI(1) - комбінований урок, II(2) - інтелектуально-розвивальний урок, IV(2) - формувальний урок (формування особистих якостей), V(2) - контролювальний урок.

Використовуємо першу класифікацію уроків за М.В. Богдановичем: І(1) - урок засвоєння нових знань; ІІ(1) - урок засвоєння навичок і умінь; Ш(1) урок застосування знань, навичок і умінь; IV(1) урок узагальнення і систематизації знань; V(1) урок перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і умінь; VI(1) - комбінований урок. Другу класифікацію беремо за Ф.М. Кірюшкіним [4]: 1(2) - навчальний; II(2) - інтелектуально-розвивальний; III(2) - інтенційно-розвивальний (формування стійкої мотивації та інтересу (потреби); IV(2) - формувальний урок (формування особистих якостей); V(2) - контролювальний урок). Нумерацію уроків представимо таким чином: римська цифра вказує на номер уроку в своїй класифікації (в класифікації за М.В. Богдановичем подано шість уроків, тому використовуємо цифри І - VI, за Ф.М. Кірюшкіним - п'ять, тому використані цифри І - V). Арабська цифра в дужках вказує на номер класифікації (за М.В. Богдановичем - (1), за Ф.М. Кірюшкіним - (2)). Так, наприклад, І(1) означає, що взятий тип уроку №1 із класифікації за М.В. Богдановичем, а саме - урок засвоєння нових знань.

Критичне відношення до себе. Вважаємо, що з точки зору розвитку пізнавального інтересу молодшого школяра, дана психолого-педагогічна характеристика тісно пов'язана з самооцінкою. Критично відноситись до себе, до свого рівня знань, своїх пізнавальних бажань і можливостей зможе лише той учень, який не позбавлений самооцінки, тому ці дві складові пізнавального інтересу взаємопов'язані, розвиваються одночасно і реалізуються в навчальному процесі через спільні методичні засоби.

Організованість. Дана характеристика, як і дисциплінованість, є суттєвою ознакою моральної вихованості та культури людини. Основою дисципліни є поєднання методів переконання з метою формування свідомості і розумної вимогливості. Методичні засоби для розвитку цієї складової пізнавального інтересу рекомендуємо такі: Завдання для аналізу та самоаналізу. Завдання творчого характеру. Завдання змагального та ігрового характеру. (Форма проведення таких заходів найчастіше - дидактична гра, яка виступає сучасним методом навчання і виховання. Їй притаманні освітня, виховна та розвиваюча функції, особливо в початковій школі). Завдання, спрямовані на варіації змісту та способів виконання. Завдання, розв'язання яких спирається на здогадку, інтуїтивне бачення результату учнем. Всі вище вказані методичні засоби вимагають від учнів певної самоорганізації, чіткого і організованого виконання ними математичних завдань, певних обов'язків, чіткого планування своїх розумових дій, оцінки власних пізнавальних можливостей та інтелектуальних здібностей тощо. Із запропонованих типів уроків не можна не взяти жодного, бо підтримання дисципліни учнем на будь-якому уроці, чітке виконання вимог учителя, самоорганізація школяра на уроці і в позаурочний час значно поліпшує таку психолого-педагогічну характеристику, як організованість.

Увага. Дана складова не є психічним процесом, а виступає формою організації свідомості та умовою успішного перебігу психічних процесів і станів [6]. До методичних засобів пропонуємо віднести наступні: 1. Завдання, що спрямовані на підвищення рівня знань, навичок та умінь. (Розв'язуванню завдань такого типу завжди передує пізнання чогось нового, ще не відомого учню, що вже само по собі вимагає певної уваги з боку учня). 2. Завдання змагального та ігрового характеру. 3. Завдання, розв'язання яких спирається на здогадку, інтуїтивне бачення результату учнем. 4. Засоби зворотного зв'язку (віяло, чис ловий абак, сигнальн ий блокнот, таблиця чисел першої сотні, кодування відповіді). 5. Інструменти (демонстраційні та індивідуальні), прилади і моделі, технічні засоби навчання (мультимедійні засоби, кінопроектори, діапроектори, епідіаскопи, кодоскопи). 6. Предметне і табличне унаочнення, структурні схеми і малюнки, дидактичні матеріали.

Розвитку уваги, як складової пізнавального інтересу можуть сприяти в тій чи іншій мірі, на наш погляд, всі запропоновані нами типи уроків (за основною дидактичною метою. За способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці та адаптовані до теми нашого дослідження уроки: 1(2) - навчальний; II(2) - інтелектуально-розвивальний; Ш(2) - інтенційно- розвивальний (формування стійкої мотивації та інтересу (потреби); IV(2) - формувальний урок (формування особистих якостей); V(2) - контролювальний урок).

Ерудиція. Ця характеристика означає освіченість, навченість, глибокі знання в певній галузі науки чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність. Ерудиція є свідченням високого інтелектуального розвитку людини, розвиненості її духовних сил, пам'яті [3]. Із методичних засобів розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів для розвитку ерудиції пропонуємо наступні: 1. Завдання з логічним навантаженням. 2. Завдання творчого характеру З.Завдання проблемного змісту 4. Завдання дослідницького характеру. 5. З точки зору розвитку ерудиції в учнів молодшої ланки загальноосвітньої школи, методичні засоби 1),2),3),4) відіграють чи не найважливішу роль. Адже такі завдання спонукають учнів до читання додаткової наукової літератури, поглиблення і розширення знань з певної дисципліни, тренування пам'яті, самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв'язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності. 6. Завдання, спрямовані на варіації змісту та способів виконання. 6. Завдання змагального та ігрового характеру. 7. Завдання, розв'язання яких спирається на здогадку, інтуїтивне бачення результату учнем. Типи уроків, на яких у тій чи іншій мірі розвивається ерудиція учнів початкової школи можемо назвати такі: І(1) - засвоєння нових знань; ІІ(1) - засвоєння навичок і умінь; Ш(1) - застосування знань, навичок і умінь; 1(2) навчальний; II(2) - інтелектуально-розвивальний; III(2) - інтенційно-розвивальний урок (формування стійкої мотивації та інтересу (потреби); IV(2) - формувальний урок (формування особистісних якостей).

Допитливість. Дана характеристика є психічною рисою, властивістю інтелекту дитини, виявляється у прагненні до широти і глибини знань про довколишній світ і саму себе [3]. Запропоновані нами методичні засоби: 1. Завдання з логічним навантаженням. 2. Завдання творчого характеру. 3 . Завдання проблемного змісту. 4. Завдання дослідницького характеру 5. Завдання, розв'язання яких спирається на здогадку, інтуїтивне бачення результату учнем. Здогадка та інтуїція - процес безпосереднього одержання знання за допомогою цілісного схоплювання проблемної ситуації без його введення і доведення. Інтуїція передує розумінню, виражається незалежно від інтелекту в образах та інших відчуттях [3]. 6. Завдання, розв'язання яких вимагають застосування комп'ютерних технологій. Типи уроків, на яких розвивається допитливість, пропонуємо такі: І(1) - засвоєння нових знань; ІІ(1) - засвоєння навичок і умінь; Ш(1) - застосування знань, навичок і умінь; 1(2) навчальний урок.

Ініціативність. Це морально-психологічна риса особистості, яка характеризується здатністю і схильністю до активних і самостійних дій. У педагогіці - один з елементів розумового і морального виховання [3]. Як бачимо, розвиток ініціативності тісно пов'язаний з розвитком у дитини таких якостей як активність та самостійність. Тому для вибору методичних засобів розвитку пізнавальних інтересів сконцентруємося на цих характеристиках. Пропонуємо такі методичні засоби: 1. Завдання творчого характеру. 2. Завдання проблемного змісту. 3. Завдання дослідницького характеру. Вище вказані засоби (1 - 3) спонукають учня до активного самостійного пошуку, безпосередніх спостережень, на основі яких він встановлює зв'язки предметів і явищ дійсності, пізнає закономірності, робить висновки, і, відповідно, вони сприяють розвитку ініціативності школяра (введення елементів дослідницького характеру). 4. Завдання, розв'язання яких спирається на здогадку, інтуїтивне бачення результату учнем. Застосування таких засобів, вважаємо, можливе на уроках: ІІ(1) - засвоєння навичок і умінь; Ш(1) - застосування знань, навичок і умінь; 1(2) - навчальний; IV(2) - формувальний (формування особистих якостей).

Емоційний інтерес. Творче мислення. Аналогічно підібрані методичні засоби та типи уроків для формування даних структурних складників пізнавальних інтересів учнів (див. рис. 1).

Можливий розвиток складових пізнавального інтересу в кожному класі початкової школи представлено в табл. 1.

Висновки

Отже, ознайомлення майбутніх учителів із педагогічним забезпеченням процесу розвитку пізнавальних інтересів школярів сприятиме більш цілеспрямованій підготовці студентів до розвитку пізнавальних інтересів школярів, також їх загальній професійно-педагогічній підготовці, розвитку педагогічної майстерності, самосвідомості, стимулюванню студентів до самостійної роботи та здійснення наукових досліджень, розвитку творчих здібностей і творчій самореалізації.

Література

1. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. Богданович, М. Козак, Я. Король. -К.: Навчальна книга Богдан, 2006. - 336 с.

2. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.В. Богданович. - К.: "А.С.К.", 1998. - 345 с.

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. /С.У. Гончаренко. -К.: Либідь, 1997. - 374 с.

4. Зайченко І.В. Педагогіка: навч. пос. [для студ. вищих пед. навч. закл.] / І.В. Зайченко. - Чернігів: КНТ. - 2003. - 528 с.

5. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. /А.І. Кузьмінський. - К.: Знання, 2005. - 486 с.

6. Психологія: підруч. [для пед. вузів]; за ред. Г.С. Костюка. -К.: Радянська школа. -1968. - 568 с.

7. Фадєєва Т. Технологія складання нестандартних задач з математики / Тетяна Фадєєва // Початкова школа. - 2009. - №1. - С. 23 - 28.

Размещено на Allbest.ru