Мультикультурна підготовка вчителів у Федеративній Республіці Німеччина

Але питання підготовки до професійної діяльності вчителів у мультикультурному навчальному середовищі ще не досить широко вивчене і в українському науковому дискурсі відсутні роботи, пов'язані із підготовкою вчителів до професійної діяльності в умовах мультикультурного навчального середовища.

Формулювання цілей статті. Наша стаття присвячена виявленню того, які зміни відбуваються у змістовому компоненті системи мультикультурної освіти у Федеративній Республіці Німеччина.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні дослідники вказують, що основними проблемами освіти сьогодні є глобалізація й її відображення в освіті [5]. Результатом глобалізаційних процесів стали значні міграційні зрушення у етнічному складі європейських країн, що призвело до необхідності включати мультикультурний компонент до системи професійної підготовки, зокрема, фахівців з педагогіки.

Необхідно виявити історичні причини, що спонукали до внесення змін до дидактичних принципів, навчальних планів та змісту підручників у системі шкільної освіти в Німеччині з урахуванням мультикультурного компонента.

Аналіз статистичних джерел дає підставу стверджувати, що протягом 1992-1996 рр. до Німеччини прибуло 364 600 іммігрантів з різних країн-колишніх республік Радянського Союзу [8].На початку 60-х років минулого століття, після встановлення залізної завіси між країнами західного блоку та радянського блоку, в Німеччині виникла потреба шукати нові ринки робочої сили. Було підписано трудовий договір між Туреччиною та Західною Німеччиною. Подібні угоди уже існували з іншими країнами Західної Європи, зокрема з Італією, Грецією, Іспанією. До кінця 1969 року у Німеччину прибув 1 мільйон робочих з Туреччини. Усі вони отримали низькооплачувану роботу, що не вимагала відповідної кваліфікації. Більшість робітників походили з найбідніших віддалених сільських районів Туреччини, не володіли німецькою мовою і фактично взагалі не мали ніякої освіти. Німецьку владу не турбувало те, що робітники не вміли ані читати, ані писати, що робило неможливим їхню інтеграцію у німецьке суспільство.

Передбачалося, що наймані робітники з Туреччини повернуться додому через 2-3 роки. Але на той час в німецькому законодавстві не існувало ніякого чіткого правового регулювання даного питання. У договорі між Німеччиною й Туреччиною від 1964 року існував пункт, що обмежував перебування іммігрантів у Німеччині 2 роками. Пізніше цей пункт було видалено, частково через вимоги власників підприємств, які не хотіли втрачати кошти на навчання нових робітників, а частково через те, що турецькі робітники довели свою працездатність і надійність. З іншого боку, турецькі робітники не бажали повертатися додому через економічну і політичну нестабільність у рідній країні. У 1974 р., з настанням нафтової кризи, у Німеччині зникла потреба у некваліфікованих робітниках. Було введено мораторій на імпорт робочої сили, зокрема з Туреччини. Але це призвело до появи нової кількості іммігрантів. Турецькі гастарбайтери стали перевозити свої сім'ї до Німеччини. Так утворилися цілі іммігрантські поселення, такі як Марксльох недалеко від Дуйсбурга та Ньюкольн під Берліном. Вони стали початком розвитку так званої паралельної громади і паралельного суспільства. вчитель мультикультурний освіта навчальний

Освітня система Німеччини змушена була реагувати на появу великої кількості дітей іммігрантів. У багатьох школах було запроваджено вивчення турецької мови, але метою цього була не інтеграція дітей-іммігрантів у німецьке суспільство, а підготовка до їх повернення додому. На той час, згідно з політикою уряду, інтеграція національних меншин, у тому числі турків, в соціальну та освітню систему Німеччини вбачалася небажаною. У суспільстві ширилися невдоволення й настрої ксенофобії. Протягом 1982-1999 рр. проводилися політичні дебати з національного питання, правил надання подвійного громадянства, закону щодо повернення іноземців на їхню історичну Батьківщину тощо.

З 2005 р. політична й суспільна думка змінили свій напрям на протилежний. Інтеграцію було визнано єдиним вірним шляхом розвитку німецького суспільства з урахуванням європейських цінностей та формування європейської ідентичності.

В уряді землі Північний Рейн-Вестфалія, на території якої історично проживає найбільша турецька громада, було створено посаду міністра з інтеграції. Сьогодні серед програм, започаткованих міністерством, пропонується вивчення ісламу на уроках з соціальних наук та релігієзнавства, уроки німецької у дитячих садках для дітей іммігрантів. Суспільство почало вбачати переваги у відмінностях, що несуть дві різні культури [9].

С. Лухтенберг зазначає, що система освіти Німеччини сьогодні зазнає суттєвих змін у зв'язку із міграційними процесами та створенням мультикультурного суспільства в країні. Зокрема, задля втілення принципів мультикультуралізму в освіту, було запропоновано такі зміни у систему підготовки вчителів та їх практичну діяльність:

- внесено зміни у зміст підручників та посібників для учнів молодшої та середньої ланки, а саме: запроваджено обов'язкове вживання імен, що належать різним культурам; у підручники для молодшої школи включено тексти, написані рідною мовою іммігрантів;

- обов'язкова присутність у класі спеціального соціального працівника, який вільно володіє мовою іммігрантів, для створення комфортного мікроклімату для дітей-іммігрантів у процесі навчання та надання практичної допомоги у разі, якщо дитина недостатньо володіє мовою навчання;

- у програму підготовки вчителів внесено відповідні зміни з урахуванням мультикультурного компоненту освіти [б] .

Особлива увага приділяється розвитку співробітництва педагогічного навчального закладу, громади й школи [7].

На факультеті освіти педагогічного інституту університету Дуйсбург-Ессен (земля Північний Рейн-Вестфалія) працюють такі робочі групи:

а)інтеркультурна педагогіка,

б)дослідження міграційних процесів та нерівності в освіті.

Зокрема, цими дослідницькими групами пропонуються такі напрями діяльності: Школа, нерівність, міграція. Багатовимірний розгляд освітніх нерівностей серед мігрантів. Мультикультуралізм і міжкультурна освіта. Соціальне навчання і громадянська освіта в школах. Міжкультурна освіта. Міграція і нерівності в системі освіти. Міжкультурна освіта і теорії мультикультуралізму. Соціальне навчання та демократична освіта в школі. Відсутність відповідності, символічна девальвація та інституційна дискримінація. Багатовимірність освітньої нерівності. Клас, етнічна приналежність чи стать? Походження конкретних нерівностей в системі освіти. Функціональна неграмотність, незважаючи на відвідуваність шкіл. Причини і наслідки бідності в освіті.

В університеті існує програма підготовки бакалаврів зі спеціальності «Культура і мова». Ця програма вивчається декількома мовами: англійською, французькою, нідерландською, іспанською, турецькою. Навчання згідно цієї програми надає змогу отримати подвійний диплом: бакалавра з управління культурою Університету Pau і PaysDel'Adour (Франція) для тих, хто навчається французькою мовою. Ця програма забезпечує отримання ступеню бакалавра в галузі міжнародних досліджень і бізнесу. Вона є міждисциплінарною, орієнтованою на практику, й поєднує в собі скоординоване вивчення гуманітарних наук та економіки. На додаток до навчання ключових навичок і основ управління бізнесом, вивчення гуманітарних наук і основ культури забезпечує критичне розуміння найважливіших ненімецьких культурних областей ЄС, а також дозволяє проводити аналіз професійної літератури і обговорення виробничих тем. Основні завдання програми: вивчення бізнес-орієнтованих тем, пов'язаних з економікою. Частина програми забезпечує академічну освіту в сфері ділового адміністрування, такі як «Бухгалтерський облік», «Фінансова звітність», «Інвестиції та фінансування», «Бізнес-інформатика», «Маркетинг», «Людські ресурси» і т.д. На додаток до програми ступеня в галузі міжнародних досліджень бізнесу, поєднання вивчення мови, культури та економіки надає можливість розвитку міждисциплінарних ключових компетенцій. При зарахуванні студент обирає два обов'язкових предмети: економіку плюс одну з гуманітарних дисциплін:

- культура та мовознавство. Англійська мова. (Великобританія, включаючи Співдружність націй і Північну Америку);

- культура і мовознавство(французька мова);

- б1культура і мовознавство(голландська мова);

- культура і мовознавство(іспанська мова) (Іспанія й Латинська Америка);

- культура і мовознавство(турецька мова).

У всіх програмах з культури є обов'язковий модуль з вивчення різноманітності культур [10].

Навчання майбутніх педагогів проводиться зі спеціальності «Освіта» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Студенти отримують знання з урахуванням змін до професійних вимог в контексті мультикультурності. В описі дисципліни вказано, що до програми включено ознайомлення зі світовими надбаннями у сфері педагогіки та вимогами до знань, навичок і методів, які дозволяють проводити наукову роботу, критично оцінювати наукові та професіональні досягнення як на академічному рівні, так і в позашкільних освітніх сферах діяльності.

У програму підготовки педагогів включено декілька модулів, вивчення яких забезпечує студентів практичними навичками і теоретичними знаннями для роботи у мультикультурному навчальному середовищі, зокрема, модуль 6 під назвою «Соціальна диференціація й етнічна гетерогенність» пропонує до вивчення такі теми:

1. Міграція, соціальні зміни і трансформація соціальної структури.

2. Суспільство. Теоретичні та антропологічні основи соціальної та етнічної диференціації.

3. Освітня справа у контексті культурної різноманітності.

Модуль 2 «Соціалізація та освіта» пропонують теми, що звертають увагу на проблеми соціальної нерівності та рівного доступу до освіти національних меншин.

1. Соціологія. Соціалізація, освіта, місце існування.

2. Педагогічні дослідження і соціальна нерівність в освіті.

3. Депресія:а) критичні життєві події і процеси соціалізації; б) професійна соціалізація та нерівність в освіті.

Окрім вивчення практичного застосування методів педагогічної діяльності з урахуванням мультикультурного аспекту, вивчаються й загально-теоретичні основи планування діяльності навчального закладу й порівняльної педагогіки в контексті мультикультуралізму.

Модуль 10 «Організація освітніх систем і процесів» програми підготовки бакалаврів з гуманітарних наук передбачає вивчення таких тем:

1. Проектування освітніх систем і процесів в Німеччині в міжнародному порівнянні.

2. Освітнє планування, фінансування і забезпечення якості.

3. Законодавства в галузі освіти: вимоги, методи, моделі.

Практика: Управління проектами у сфері освіти з урахуванням культурної різноманітності [11].