Встановлення міжпредметних зв’язків між дисциплінами професійно-орієнтовної підготовки майбутнього соціального педагога

сучасних дослідженнях привертається особлива увага до розвитку суб'єктного потенціалу особистості студента в навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ (Ю. Бабанський, З. Васільєва, М. Данилов, Е. Зеєр, А. Лебедєв, A. Трещев та ін.); забезпечення можливостей для індивідуально-професійного росту, самовизначення, саморозвитку, самореалізації студентів у виховному просторі ВНЗ (І. Ісаєв, Н. Крилова, А. Мудрик та ін.); зміну глибинних значеннєвих утворень особистості, що є змістовною підставою здійснення суб'єктної діяльності особистості студента педагогічного ВНЗ (Г. Абрамова, Є. Белозерцев, О. Леонтьєв, Ю. Сенько та ін.).

Питання підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників до професійної діяльності досліджувались у різних аспектах, зокрема: підготовка і професійне становлення соціального педагога (С. Архипова); інтегрований підхід до актуальних питань соціально-педагогічної теорії і практики (І. Богданова); теоретико-методологічні основи професійної підготовки соціальних педагогів у закладах вищої освіти (Л. Міщик); концептуальні підходи до підготовки соціальних педагогів (І. Звєрєва); професійна підготовка соціальних педагогів, технології соціально-педагогічної роботи (А. Капська); теорія і методика професійної підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти (В. Поліщук); професійна підготовка фахівців із соціальної педагогіки, зорієнтована на вивчення напрямів соціально-педагогічної роботи з різними категоріями клієнтів (С. Пащенко, Л. Пундик); проблеми професійного-особистісного становлення фахівця у процесі професійної підготовки (О. Гура, Р. Вайнола), професійна підготовка фахівців до соціально-педагогічної діяльності в умовах університетської освіти (С. Харченко); професійна підготовка майбутніх соціальних працівників в умовах університетської освіти (О. Карпенко). Проблемам професійної підготовки кадрів у системах допрофесійної, середньої, професійної й вищої освіти в галузі соціальної педагогіки й соціальної роботи знайшли своє відображення в роботах таких закордонних учених, як: В. Бочарова, Т. Василькова, Ю. Василькова, Ю. Галагузова, І. Зимняя, В. Сластьонін, Є. Холостова.

Формулювання цілей статті... Мета даної статті полягає в обґрунтуванні встановлення міжпредметних зв'язків між дисциплінами професійно-орієнтовної підготовки як педагогічної умови підготовки майбутнього соціального педагога як суб'єкта професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження... За нашим визначенням, суб'єкт професійної діяльності в соціально-педагогічній сфері - це особистість, яка здатна виробляти професійно-орієнтовані самозміни для забезпечення продуктивної результативності у соціально-педагогічній діяльності. Отже, суб'єктність студента - соціального педагога проявляється в його здатності до побудови та проектування своєї діяльності, що обумовлює його особистісний розвиток.

З огляду на зазначене, підготовка майбутнього соціального педагога як суб'єкта професійної діяльності передбачає організацію навчально-виховного процесу, з постійним оновленням її змістовних і технологічних компонентів, що дозволить поступово "переводити” традиційну, еталонну й виконавську діяльність за зразком в індивідуальну творчу соціально-педагогічну діяльність.

Отже, при обґрунтування означеної педагогічної умови ми спиралися на визначення поняття "міжпредметний зв'язок”, що трактується як педагогічна категорія для позначення синтезуючих, інтегративних відносин між об'єктами, явищами й процесами реальної дійсності, які знайшли своє відбиття у змісті, формах і методах навчально-виховного процесу і виконують освітню, розвивальну й виховну функції в їх обмеженій єдності [1, с. 98].

Поняття "міжпредметний зв'язок” трактується як педагогічна категорія для позначення синтезуючих, інтегративних відносин між об'єктами, явищами й процесами реальної дійсності, які знайшли своє відбиття у змісті, формах і методах навчально-виховного процесу і виконують освітню, розвивальну й виховну функції в їх обмеженій єдності [1, с. 98].

Деякі автори визначають міжпредметні зв'язки як дидактичну умову, причому в різних авторів ця умова трактується неоднаково. Наприклад: міжпредметні зв'язки виконують роль дидактичної умови підвищення ефективності навчального процесу (Ф. Соколова); міжпредметні зв'язки як дидактична умова, що забезпечує послідовне відображення у змісті природничо-наукових дисциплін об'єктивних взаємозв'язків, що діють у природі (В. Федорова, Д. Кирюшкін) [3].

Міжпредметні зв'язки характеризуються насамперед своєю структурою, а оскільки внутрішня структура предмета є формою, то виокремлюються такі форми зв'язків: за складом, за напрямом дії, за способом взаємодії спрямованих елементів.

Виходячи з того, що склад міжпредметних зв'язків визначається змістом навчального матеріалу, сформованими навичками, уміннями й розумовими операціями, то можна виокремити такі типи міжпредметних зв'язків: змістові, операційні, методичні, організаційні.

У нашому разі, міжпредметний зв'язок характеризується як змістовий. Так, дисципліни ("Вступ до спеціальності", "Педагогіка", "Основи соціально-правового захисту особистості" та ін.) об'єднуються з дисциплінами, які входять до циклу гуманітарних і соціально-економічних дисциплін ("Культурологія", "Політологія", "Філософія", "Основи права" тощо).

Аналіз навчальних планів і програм свідчить, що у змісті деяких предметів має місце тематичне взаємопроникнення. Зокрема такі соціально-педагогічні поняття, як "соціалізація", "девіантна поведінка" та інші соціально-педагогічні поняття, є одночасно предметом розгляду в курсах "Основи соціалізації особистості", "Соціальна педагогіка", "Технології соціально-педагогічної роботи". Крім того, спостерігається очевидна тематична взаємодія між такими дисциплінами, як:

- педагогіка і психологія, з одного боку, і соціальна педагогіка та соціальна психологія, вікова і педагогічна психологія, етнопсихологія, педагогіка сімейного виховання, етика та психологія сімейного житті - з іншого;

- етика та естетика, з одного боку, та етика соціально-педагогічної діяльності - з іншого;

- технології соціально-педагогічної діяльності, з одного боку, та технологія роботи соціального гувернера, теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України, технології соціальної роботи в зарубіжних країнах, соціально-педагогічна профілактика правопорушень - з іншого.

Аналіз практики викладання засвідчив, що дисципліни циклу гуманітарних, соціально-економічних дисциплін майже не співвідносяться із предметами професійно-орієнтованої (професійної та практичної) підготовки циклу. Зокрема, спостерігається дублювання між темами за такими дисциплінами, як: основи екології, етики та естетики (дисципліна з циклу природничо-наукової підготовки) та екокультура особистості й етика соціально-педагогічної діяльності (з циклу професійно-орієнтованої (професійної та практичної) підготовки) тощо.

З іншого боку, викладання окремих тем із курсів професійно-орієнтованої підготовки не спирається на знання студентів з курсів гуманітарної та соціально-економічної підготовки. Всі ці дисципліни викладаються в різний час, на різних курсах, без урахування їх змістового та процесуального боків і загальних галузей інтеграції знань та соціального досвіду, які повинні взаємодіяти між собою, збагачуючи тим самим освітній процес із гуманітарних дисциплін у ВНЗ і забезпечуючи формування цілісного світогляду майбутнього фахівця.

Відтак, встановлення міжпредметних зв'язків між дисциплінами професійно-орієнтовної підготовки, координація як між навчальними дисциплінами різних циклів, так і між навчальними програмами й планами навчальної, організаційно-методичної роботи, з урахуванням специфіки професійної підготовки студентів ВНЗ є необхідною умовою професійної підготовки, зокрема майбутнього соціального педагога як суб'єкта професійної діяльності. соціальний педагог професійна підготовка

Зазначена педагогічна умова передбачає розробку модульних курсів, що перебувають на стику суміжних дисциплін гуманітарному, природничо-наукового й циклу професійно-орієнтованої (професійної та практичної) підготовки. Пояснимо, що ми розуміємо під модулем. Слідом за Є. Солововою, ми вважаємо, що модуль - це курс, або його автономна частина, що має необхідне програмне й навчально-методичне забезпечення, достатнє для побудови різних освітніх траєкторій у його межах, які легко з'єднується з іншими модульними курсами, за необхідності здатний видозмінюватися за змістом, формою, обсягом за рахунок вихідної гнучкості внутрішньої структури. В основі модульних гуманітарних курсів лежать такі принципи:

- принцип модульності структурного змісту, що відбивається в доборі й передаванні інформації й у можливості її засвоєння в автономному режимі;

- принцип гнучкості, динамічності, нелінійності, що означає можливість варіювання послідовності структурних компонентів модуля та дій за їх засвоєнням;

- принцип рефлексивної діяльності й міждисциплінарності, що реалізується у спрямованості на формування ціннісно-орієнтаційних компонентів навчально-пізнавальної діяльності;

- принцип автономності навчання та рівної відповідальності [2, с. 63-65].

Основними завданнями цих модульних курсів є:

- формування цілісної системи соціально-педагогічних знань;

- розвиток соціально-педагогічних умінь (виявляти загальне і специфічне, вступати в адекватну взаємодію, обробляти й узагальнювати інформацію, класифікувати за певними ознаками, приймати та розділяти інтерсоціальні цінності тощо);

- розвиток соціально-значущих якостей і здібностей (саморегуляція, емпатія, толерантність, гуманістична спрямованість тощо).

Реалізація означеної умови буде здійснюватись у процесі оволодіння студентами - соціальними педагогами змістом розроблених модулів, на підставі використання творчих завдань (гри, драматизації, дискусії, ранжирування, проблемних соціально-педагогічних завдань, створення соціально-педагогічних проектів).

Відтак, модульні курси, що ґрунтуються на інтеграції теоретичного знання з різних професійно- орієнтованих дисциплін, що враховують сучасний соціальний контекст, дозволяють розширити й поглибити знання, отримані під час вивчення всього циклу загально-гуманітарного, соціально-економічного, та циклу дисциплін професійно-орієнтованої (професійної і практичної) підготовки й ефективно використовувати їх у професійній діяльності, у практиці спілкування, самоосвіті, творчій діяльності студентів, тим самим, забезпечуючи їх соціальну й професійну інтеграцію в сучасному суспільстві. Зазначена педагогічна умова передбачає урахування:

- змістового й процесуального боків навчання дисциплін гуманітарного, соціально-економічного та циклу професійно-орієнтованої (професійної та практичної) підготовки;

- опори на знання й соціальний досвід студентів;

- взаємодію різних кафедр у процесі професійно-орієнтовної підготовки, а також виключення безсистемних, епізодичних зв'язків у викладанні дисциплін гуманітарного, соціально-економічного, природничо- наукового циклу та циклу професійно-орієнтованої (професійної та практичної) підготовки.

Модульне конструювання змісту процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів як суб'єктів професійної діяльності буде стимулювати студентів до інтеграції знань, навичок й умінь, набутих у процесі вивчення різних професійно-орієнтованих предметів, забезпечувати підвищення наукового рівня навчання й формування цілісного світогляду; розширювати їхню загальну ерудицію й професійну культуру; підсилювати соціокультурно-розвивальний, та ціннісно-формувальний напрями всіх ланок навчально-виховного процесу у ВНЗ; формувати на цій підставі систему соціально-педагогічних знань, інтерсоціальних цінностей, професійні вміння й навички майбутнього соціального педагога, соціально-значущі якості та здібності.

Нами було виділено два етапи встановлення міжпредметних зв'язків - початковий, або підготовчий, що присвячений початку вивчення навчальної теми на широкій міжпредметній основі, та основний, який представляє безпосереднє розкриття провідних положень теми на міжпредметній основі.

Суть підготовчого етапу встановлення міжпредметних зв'язків між дисциплінами професійно-орієнтовної підготовки майбутнього соціального педагога буде забезпечувати загальну орієнтацію студента у змісті навчальної теми, його психологічну готовність до вивчення навчальної теми на міжпредметній основі. Із цією метою на початку її вивчення буде здійснюватися робота, що підводила би студента до усвідомлення інтегративного характеру змісту теми, до необхідності під час розкриття її провідних положень використовувати знання з інших предметів, а також до розуміння того, як повинна бути організована для цього робота. У результаті викладач разом зі студентами визначає перспективний план вивчення теми на широкій міжпредметній основі.

На основному етапі встановлення міжпредметних зв'язків між дисциплінами професійно-орієнтовної підготовки, відповідно до розробленого викладачем спільно зі студентами планом вивчення теми, безпосереднє розкриває провідні положення теми.

Побудова навчального процесу на підставі міжпредметних зв'язків між дисциплінами професійно-орієнтовної підготовки ставить викладача перед необхідністю все більше проникати у зміст провідних ідей інших навчальних предметів, використовуючи в такий спосіб все більш широкі й глибокі контактні зв'язки між викладачами. У результаті, робота зі здійснення міжпредметних зв'язків між дисциплінами професійно-орієнтовної підготовки не обмежується лекціями, семінарами, а призводить до організації міжпредметних семінарів, екскурсій, письмових перевірочних робіт, науково-практичних конференцій, звітних конференцій за результатами проходження соціально-педагогічної практики, виконання індивідуальних науково-дослідних завдань та створення соціально-педагогічних проектів тощо.

Основними компонентами методики реалізації міжпредметних зв'язків дисциплін циклу професійно-орієнтованої (професійної та практичної) підготовки у процесі професійної підготовки майбутнього соціального педагога як суб'єкта професійної діяльності будуть:

- реалізація контекстного підходу з використанням сполучно-репродуктивних, частково-пошукового методів, методу проблемного викладу;

- включення студента у професійно й особистісно-значущу для них діяльність і різні види інтелектуальної діяльності у формі розв'язання студентам соціально-педагогічних завдань;

- застосування прийомів "голографічного” методу проекції (прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду) і такого методу, що надає інформацію (інтегративні семінари);

- виконання студентам комплексних самостійних завдань (теоретичні, методологічні й методичні завдання).

Висновки... Отже, означена умова має професійно-діяльнісну спрямованість, до неї ставилися вимоги

щодо:

- накопичення й організації конструктивної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу на різних етапах професійної підготовки;

- реалізації особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, спрямованих на розвиток суб'єктності в майбутнього соціального педагога;

- залучення студента до науково-пошукової та науково-дослідної діяльності на різних етапах професійної підготовки.

Зазначена умова припускає здійснення організації освітнього процесу на підставі конструктивного діалогу особистостей, орієнтації процесу навчання на індивідуальні інтереси й здібності, стимулювання прагнень студентів до самопізнання, самопрогнозуванню й саморозвитку. Студент потрапляє в таке розвивальне освітнє середовище, у такі умови взаємодії й спілкування, які дозволяють йому зайняти активну позицію, розкритись як суб'єкту професійної діяльності.

Відтак, означена умова забезпечує досягнення цілей у професійній діяльності учасників освітнього процесу (це умова для обміну думками, постановки питань, узгодження позицій, координації дій, колективного аналізу результатів і самого процесу спільної діяльності тощо).

Подальших наукових розвідок вимагає розробку методичного забезпечення щодо підготовки майбутнього соціального педагога як суб'єкта професійної діяльності.

Використана література

1. Коджаспирова Г.М. Педагогический словарь: [для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений] / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. - М. : Издательский центр «Академия», 2001. - 176 с.

2. Соловова Е.Н. Методическая подготовка и переподготовка учителя иностранного языка: интегративно-рефлексивный подход: [монографія] / Е. Н. Соловова. - М. : ГлОсСА-ПРЕСС, 2004. - 336 с.

3. Федорова В.Н. Межпредметные связи / В. Н. Федорова, Д. М. Кирюшкин. - М. : Педагогика, 1972. - 152 с.

Размещено на Allbest.ru