Експериментальна перевірка ефективності моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, начальник відділу освіти, молоді та спорту Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області

Експериментальна перевірка ефективності моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій

Кулик О. Є.,здобувач ступеня кандидата педагогічних наук кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи

Рецензент: Рябова З.В.,завідувач кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук

Анотація

У статті описано експериментальне дослідження із перевірки ефективності моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій. Представлено проведення педагогічного експерименту на підготовчому, концептуально-діагностичному, формувальному та узагальнювальному етапах.

Результати дослідження показали, що запропонований механізм управління якістю надання освітніх послуг сприяє підвищенню педагогічної майстерності вчителів та якості навчання учнів.

Ключові слова: експеримент, емпіричні методи дослідження, модель, факторно-кваліметрична модель, дефініція.

Вступ

Постановка проблеми. Підвищення якості надання освітніх послуг, а отже, забезпечення високої якості освіти на основі впровадження інформаційних технологій у процеси управління навчальним закладом, навчання й виховання особистості є актуальною проблемою сьогодення. Розроблені концепції, моделі, науково-теоретичні положення, спрямовані на цілеспрямоване перетворення й удосконалення педагогічної практики, потребують апробації, перевірки і практичного підтвердження під час дослідно- експериментальної роботи.

Метою статті є опис основних етапів апробації моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Виклад основного матеріалу

Експеримент (від. лат. experimentum - випробування, дослід) за філософським тлумаченням - це метод пізнання, який допомагає в межах умов, що контролюються та керуються, досліджувати явища дійсності [1]. Завдання його впровадження - перевірити запропоновані гіпотези та теоретичні припущення - у ролі критерію істинності наукового пізнання.

Нами було проведено педагогічний експеримент, який відносять до емпіричних методів дослідження, безпосередньо пов'язаних із педагогічною практикою, що забезпечують збирання, накопичення, фіксацію, класифікацію та узагальнення вихідного матеріалу.

Організація експериментального дослідження здійснювалася на основі методологічних положень експериментальної педагогіки, психології та соціології, викладених у працях А. Баскакова, Г. Воробйова, Б. Гершунського, В. Журавльова, Н. Кузьміної, В. Міхєєва, Дж. Гласса та Дж. Стенлі, С.Сисоєвої, Є. Шорохової та ін. [2-11]. У роботах учених розкривається сутність педагогічного експерименту як науково поставленого досліду, спостереження досліджуваного педагогічного явища у спеціально створених та у природних умовах (навчально-виховний процес у навчальних закладах Чаплинського району Херсонської області).

Для проведення дослідження було розроблено та затверджено програму експерименту з теми "Експериментальна перевірка моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій".

Мета експерименту - перевірка гіпотези про те, що впровадження зазначеної моделі позитивно вплине на зміст, організаційні форми і методи здійснення та управління навчальним процесом, підвищить мотивацію педагогічних працівників до формування інформаційної компетентності та широкого впровадження інформаційних технологій у професійній діяльності, що сприятиме підвищенню якості надання освітніх послуг і, як результат, якості освіти.

Експериментальною базою дослідження стали 21 навчальний заклад (7 шкіл становили експериментальну групу (Чаплинський район) і 14 закладів освіти були розділені на дві контрольні групи (одна група - школи Чаплинського району; інша - школи з різних районів). У дослідженні взяли участь 21 керівник навчальних закладів, 420 вчителів, 2200 учнів; загалом до процесу дослідження було залучено 2641 особу. Суттєвим в організації та проведенні педагогічного експерименту було те, що йому надано системного характеру за ознаками:цілеспрямованість, поліструктурність, варіативність, керованість та критеріальність, - що забезпечило підвищення ефективності роботи з керівними та педагогічними кадрами. Завдяки цьому дослідницька робота передбачала не лише функціонування творчих груп і проведення відкритих уроків, пошук й оприлюдненню педагогічного досвіду, а включала прогностичне обґрунтування відповідних компонентів управлінського та навчально-виховного процесу. Це здійснювалося завдяки вивчення стану навчання, рівня знань учнів із предметів (електронні журнали), анкетування й бесід з учителями, учнями, адміністрацією та батьками навчальних закладів.

Експериментальна програма включала чотири взаємопов'язаних етапи: підготовчий етап (вересень 2012 - серпень 2013 р.), концептуально-діагностичний етап (вересень 2013 р. - серпень 2014 р), формувальний етап (вересень 2014 р. - серпень 2015), узагальнювальний етап (вересень 2015 р. - червень 2016 р.).

Протягом першого - підготовчого - етапу було вивчено і проаналізовано зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на якість освіти та управління якістю надання освітніх послуг на основі ІТ, інформатизацію навчальних закладів, формування єдиного інформаційного освітнього простору школи (ЄІОПШ), методологічні та теоретичні засади їх існування й розвитку. Також було здійснено аналіз основних дефініцій, пов'язаних із проблемою дослідження, та на цій основі визначено специфіку діяльності з управління закладом освіти, мета якого - отримання максимально можливої якості надання освітніх послуг. Проведено спостереження за управлінською діяльністю керівників закладів, а також здійснено інтерв'ювання, анкетування, опитування, тестування й бесіди з ними за розробленими авторськими методиками (зокрема, із визначення мотиваційних факторів підвищення інформаційної компетентності та труднощів у здійсненні професійної діяльності, комунікативних якостей керівників ЗНЗ; запровадження ІТ в управління ЗНЗ тощо). Було досліджено стан інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, мета якого - з'ясувати стан обізнаності керівників закладів і їхніх заступників з особливостями використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі, управлінні навчальним закладом.

Також одночасно вивчався досвід кращих учителів та управлінців освіти з Ужгороду, Черкас, Бахчисараю, Львова, Харкова, Севастополя та інших регіонів України (Одеської, Дніпропетровської, Рівненської і Херсонської областей) щодо практичного застосування конкретного мережевого програмового забезпечення для управління ЗНЗ.

Під час другого - концептуально-діагностичного, пошукового - етапу було проаналізовано та вивчено наявне на освітянському ринку мережеве програмове забезпечення, доцільність його використання у складі ЄТОПШ для управління якістю надання освітніх послуг; стан сформованості й цілісності спроектованого ЄТОПШ для управління навчальним закладом, створено ЄТОПШ.

З метою отримання об'єктивних даних щодо результатів навчально-виховного процесу в кожному навчальному закладі вивчено результати участі учнів в олімпіадах, різноманітних усеукраїнських і міжнародних предметних конкурсах, захисті науково-дослідницьких учнівських робіт у МАН України, отримано дані щодо навчання випускників навчальних закладів у вищих навчальних закладах.

Саме на етапі концептуально-діагностичного експерименту особливе значення має дослідницька робота, пов'язана з вивченням рівня знань, умінь і навичок учнів, апробацією й оцінюванням перспективного досвіду колег, упровадженням наукових досягнень, тому нами було започатковано систему збирання, зберігання і поширення творчого доробку вчителів у формі мультимедійного супроводу уроків, збереження яких проводилось на сервері екосистеми "Моя школа", хмарному сервері Skay dravy та системі Wiziq. Отже, було створено передумови для проведення формувального педагогічного експерименту.

У ході третього - формувального - етапу проводилась основна частина експерименту - упроваджувався створений на попередніх етапах ЄТОПШ для управління навчальним закладом. За допомогою прогностичного підходу було отримано й опрацьовано дані формувального експерименту, розроблено рекомендації щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управління навчальним закладом і, як наслідок, в управління якістю надання освітніх послуг.

Під час узагальнювального етапу експерименту оцінено отримані результати, тобто перевірено й обґрунтовано результати формувального експерименту щодо впровадження моделі управління якістю надання освітніх послуг на основі ТТ, результативність та якість освітнього процесу за допомогою факторно-критеріальної моделі якості надання освітніх послуг загальноосвітнім навчальним закладом на основі ТТ.

Кваліметрична модель - це розроблена норма об'єкта з якісно-кількісними характеристиками, що дозволяє в математизованій формі розкрити ступінь реального стану й розвитку об'єкта. Ця технологія розроблена Г. Дмитренком і адаптована до управління освітніми процесами науковою школою Г. Єльникової. Урахувавши напрацювання науковців, нами було розроблено кваліметричну модель "Кваліметрична модель якості надання освітніх послуг загальноосвітнім навчальним закладом на основі ТТ" з метою оцінювання якості роботи навчальних закладів із надання освітніх послуг на основі ТТ. У розробленні факторно-критеріальної моделі керувались алгоритмом, запропонованим Г. Єльниковою [12] (табл. 1).

Таблиця 1 Кваліметрична модель якості надання освітніх послуг загальноосвітнім навчальним закладом на основі ІТ

Таблиця 2 Оцінка параметрів за кваліметричною моделлю