Система чинників та їх роль у формуванні й розвитку освіти Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 911.3

СИСТЕМА ЧИННИКІВ ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ Й РОЗВИТКУ ОСВІТИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

С. ДУДА,

О. МАРУ СИНЕЦЬ,

Постановка проблеми у загальному вигляді. Аналіз географії освіти зумовлений динамічним розвитком даної галузі досліджень, вивчення якої обумовлюється потребами теоретичного аналізу освіти як складної спеціалізованої системи, її сучасного стану та перспектив розвитку. В умовах постійного зростання ролі освіти в розвитку економічного і людського потенціалу суспільства, велике теоретичне і практичне значення набувають дослідження освіти як соціокультурного феномену, його історичних типів, змісту а також аналіз існуючих парадигм та проектування шляхів розвитку освіти.

В умовах глибоких суспільних перетворень в Україні освіта є важливим чинником людського розвитку й економічного зростання. Пріоритетною ціллю розвитку країни як її регіонів повинно стати забезпечення якісної освіти впродовж життя. У зв'язку з цим виникає потреба в ефективній соціальній політиці, спрямованій на підвищення рівня і якості освіти всіх громадян та спроможній пом'якшити територіальну нерівність у наданні освітніх послуг населенню і забезпеченні держави кваліфікованими кадрами. В Україні прийнята система законодавчих актів щодо розвитку сфери освіти. Разом з тим проблеми подолання територіальних відмін у наданні якісних освітніх послуг усім громадянам країни та пом'якшення територіальних диспропорцій у задоволенні потреб господарства у фахівцях різних спеціальностей залишаються невирішеними. Тому розгляд чинників формування і розвитку сучасної освіти Закарпатської області має актуальність для дослідження зазначених проблем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Серед українських географів територіальні освітні системи досліджували М. і О. Паламарчуки [9], А. Голіков, Б. Олійник, А.Степаненко [2], М. Пістун [11], О.Топчієв [13], О.Шаблій [15]. Територіальна організація освіти областей України стала об'єктом дослідження П.Вірченка [1], Н. Горожанкіної [3], О. Заячук [5], В. Панкратьєвої [10], В. Отецького [12], Н.Флінти [14].

Дослідники проблем розвитку вітчизняної освіти приділяють увагу вивченню чинників впливу на процеси формування та модернізації в галузі освіти. Політика освіти стала об'єктом дослідження ТІванюка. [6]. Чинники формування ринку освітніх послуг вивчав О.Карпюк [7]. Такі вчені як Г. Мухаметзянова, В.Смір- нов, О. Клюева встановлюють класифікацію чинників суто в освітянському сенсі, а також розкривають зміст виявлених чинників [8].

Формування цілей статті. Мета даної статті - розкрити суть та провести оцінку системи чинників формування й розвитку сучасної освіти Закарпатської області.

Виклад основного матеріалу. Серед важливих чинників формування і розвитку сучасної освіти Закарпатської області слід виділити наступні: економічні, політичні, правові, соціально-психологічні та етичні, екологічні, географічно-історичні, освітні, демографічні, культурні, духовно-ідеологічні, галузеві, інсти- туціональні, тощо.

Всі вище названі чинники можна згрупувати за критерієм сфери прояву на такі групи:

• Історичні

• Природничі

• Соціальні

• Економічні

Розвиток освіти на території Закарпатської області, як і будь-якої іншої області України, тісно пов'язаний із історичними особливостями формування території. Але, на відміну від інших регіонів України, цей процес має свої, притаманні лише цій території, особливості.

Закарпаття, яке в різні періоди називалось по-різному - від "Карпатської Русі", "Угорської Русі", "Підкарпатської Русі" до "Карпатської" і "Закарпатської України", було, можна сказати, "містком" між Східною і Західною, Північною і Південною Європою.

Відомості про розвиток писемності і освіти в "дохристиянський період" Підкарпатської Русі практично не збереглися. Для розвитку писемності в Закарпатті важливе значення мало прийняття християнства. До початку XX століття на території сучасної Закарпатської області ще не було державних шкіл, всі школи були церковно-парафіяльними.

Першим навчальним закладом краю вважається духовно-освітній центр при Мукачівському монастирі в кінці XIV століття. Тут існувала школа, де навчали читати, писати не тільки релігійних служителів, а й місцеву знать і молодь.

Перша сільська школа на території історичного Закарпаття була відкрита у 1593 році у с.Спорач (тепер Словаччина).

У 80-х роках XVII століття на території теперішньої Закарпатської області діяло щонайменше 40 шкіл. Наприкінці XVIII століття в Закарпатті вже налічувалось близько двохсот шкіл, проте більшість з них були однокласни- ми - в них вчитель навчав дітей різного віку в одному приміщенні.

В період феодалізму з'являються загальноосвітні середні школи - гімназії, а також заклади середньої спеціальної освіти - семінарії (педагогічні училища). У 1613 році в м. Гуменному була організована гімназія, яку згодом передали Ужгороду, а в другій половині XVIII століття з'явилась перша уніатська семінарія в Ужгороді, де готували дяко-вчителів.

В кінці XVIII століття почали відкриватись елементарні школи трьох типів - одно-, три- та чотирикласні з рідною мовою навчання. Було введене обов'язкове навчання дітей віком 6-12 років. В ці роки школи стали юридично відокремленими від церкви.

Австрійський імператор Леопольд II указом від 21 серпня 1790 року запровадив обов'язкове вивчення угорської мови. Внаслідок мадяризації руські школи збереглися лише в великих селах - Білки, Бедевля, Великі Лучки, Довге, Ракошино, Теребля, Чинадієво та інших. Низка законів, схвалена у 40-х роках XIX століття, практично ліквідовувала школи з рідною мовою навчання в Закарпатті, ввівши угорську мову.

У 1848 році в Угорщині почалась революція, що переросла в національно-визвольну боротьбу проти династії Габсбургів. Наступного ж року було створено Міністерство культури і релігії. Воно розробило новий освітній закон, в основі якого були ідеї прогресивних педагогів Угорщини щодо звільнення школи від впливу релігії і навчання дітей рідною мовою. Це сприяло відкриттю українських шкіл в багатьох селах Закарпаття, виданню підручників і іншої просвітницької літератури.

У 1868 році було прийнято закон Й.Етвеша

- міністра культури і освіти. Цей закон створив новий тип шкіл - горожанські (неповні середні) школи, призначені для дітей ремісників, торгівців і низько оплачуваних службовців. В цих школах хлопці навчались 6 років, а дівчата

- 4. Приймали в ці школи учнів після закінчення ними чотирьох класів початкової школи. Протягом трьох років учні горожанських шкіл вивчали ремесло, а після закінчення школи ставали кваліфікованими майстрами або підмайстрами. Перед Першою світовою війною в Закарпатті існувало 9 горожанських шкіл - три чоловічі і шість жіночих. Перша горожанська школа в Закарпатті була відкрита в Берегові у 1873 році для дівчат, а в 1874 році почала діяти і школа для хлопців. В Ужгороді у 1877 році була відкрита греко-католицька парафіяльна жіноча горожанська школа. У 1881 були відкриті чоловіча та жіноча горожанські школи в Севлюші, у 1882 році - жіноча школа в Мука- чеві, у 1897 році - чоловіча, а у 1907 році - жіноча школи у Хусті.

До кінця XVII століття в Закарпатті не було середньої школи, де б готували вчителів. Лише у 1793 році в Ужгороді була відкрита учительська семінарія. З 1872 року вона стала самостійним навчальним закладом. Навчання в семінарії тривало три роки і здійснювалось українською мовою. Але в 1879 році в цій семінарії запровадили угорську мову навчання. Семінарії були підпорядковані греко-католиць- кій єпархії. Державна учительська семінарія була відкрита лише в 1914 році в Мукачеві.

За Сен-Жерменською мирною угодою (вересень 1919 року) Підкарпатська Русь була включена до складу Чехословаччини. Значну роль у розвитку освіти Підкарпатської Русі в цей час відіграв перший президент Чехословаччини - Томаш Масарик. За роки його пре- зиденства (1918-1935) було збудовано десятки приміщень для шкіл, що діють і по сьогодні.

В кінці 1920 року на Закарпатті працювало 475 початкових шкіл, з яких 321 - з українською мовою навчання. У 1938 році вже нараховувалось 803 початкові школи. Щорічно у 20-х роках відкривалося 10-12 шкіл, особливо в гірських районах.

На зламі 20-30-х років була здійснена шкільна реформа - введене восьмирічне обов'язкове навчання. Крім шкіл з українською, російською і угорською мовами навчання працювало також 24 школи з німецькою, 4 - з румунською, 7-з єврейською мовами навчання. В 1938 році діяло також 188 чеських шкіл. Вкінці 30-х років було не більше, ніж 10% неписьменних серед дітей шкільного віку.

Протягом 20-30-х років було відкрито ще 5 гімназій: чеські і єврейські - в Ужгороді і Мукачеві, та з угорською мовою навчання - в Берегові. Серед учнів гімназій зростала кількість дітей селян і робітників. У 1938 році вже було 50% таких дітей. На 1936 рік нараховувалося 25 професійно-техніних шкіл.

Постало питання про розвиток вищої освіти на Закарпатті, але уряд Чехословаччини доводив, що на Підкарпатській Русі немає умов для цього. Винятком була лиш Ужгородська духовна семінарія, що на той час була витим духовним навчальним закладом.

У 1939 році була утворена Карпато-Укра- їнська держава, до якої закарпатці йшли важким шляхом. Лідер Карпатської України - Августин Волошин - докладав усіх зусиль для повного переведення навчального процесу на українську мову.

На початок 1945 року відновилось навчання у 173 початкових школах, було відкрито ще 7 горожанських шкіл. Загалом на кінець 1944- 1945 навчального року в Закарпатті діяло 530 загальноосвітніх шкіл, в тому числі 500 початкових, 25 горожанських, 5 гімназій. В них навчалось понад 100 тисяч учнів. Початкові народні школи мали восьмирічний термін навчання.

29 червня 1945 року за договором між Чехословацькою республікою і Радянським Союзом Закарпаття ввійшло до складу Радянської України. Народні школи перетворили в початкові (1-4 класи), горожанські - в неповні середні (1-7 класи), а замість гімназій створили середні школи (1-10 класи). Вперше відкрито середні школи в Рахові, Іршаві, Міжгір'ї, Солотвині, Перечині та інших невеликих містах і селищах. В цей період затверджено першу мережу шкіл Закарпаття на 1945-1946 навчальний рік. Ця мережа нараховувала 463 початкові школи, 163 неповні середні та 15 середніх шкіл. Будинки передавались під школи, в результаті чого було відкрито ще 559 початкових, 182 семирічні і 17 середніх шкіл з українською, російською, угорською, румунською і словацькою мовами навчання.

Вже 22 січня 1946 року Президією Верховної Ради СРСР був прийнятий указ про утворення Закарпатської області в складі УРСР. З цього часу освітні заклади почали переходити на нові плани і програми. Було запроваджено загальнообов'язкове семирічне навчання для дітей віком 7-15 років. У 1957-1958 начальному році діяло вже 371 початкова, 320 семирічних і 121 середня школи, з яких 681-з українською, ІОО-з угорською, 19-з російською, 12-з румунською мовою навчання.

В 1945 році відбулася ще одна визначна подія - відкриття Ужгородського державного університету. Для більш якісної і прискореної підготовки педагогів у 1950 році почав роботу Ужгородський державний учительський інститут, відкритий на базі педучилища. Учительські семінарії Ужгорода і Мукачева були перетворені на педагогічні училища.

У 80-х роках впроваджуються спеціалізовані школи і класи з поглибленим вивченням окремих предметів. У 1986 році в області працювали 693 навчальні заклади, де навчалася 201 тисяча учнів, 663 дошкільні заклади, вихованцями яких було 50 тисяч дітей, 77 тисяч учнів відвідувало групи продовженого дня.

З другої половини 90-х і початку 2000 років справи в галузі освіти почали налагоджуватися. Відроджувалися ліцеї, коледжі, гімназії, вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації.

Отже, на кожному з історичних етапів розвитку освітні заклади виконували свої стратегічні завдання, були важливим фактором науково-технічного прогресу, сприяли економічному і соціальному розвитку суспільства.

Вплив природних чинників Закарпатської області визначається особливостями її довкілля, тобто особливостями рельєфу, кліматичних і гідрологічних умов, що сформувалися на її території і здатні впливати на організацію системи закладів освіти та навчально-виховного процесу.

Закарпатська область розташована на південному заході України. Площа області - 12,8 тис. км2. Унікальністю положення області серед інших регіонів країни є її межування з чотирма європейськими державами - Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. На території України вона межує із Львівською та Івано-Франківською областями. Область займає південно-західні схили Українських Карпат, а по річці Тиса і її притоках - північно- східну частину Середньодунайської низовини, що отримала назву Закарпатської або Прити- сянської низовини. Поверхня низовини східчаста, слабонахилена на південний захід, 10- 15% її площі вкрито лісами, а майже 50% - розорано. Низовина займає лише п'яту частину території області, а решту займають гірські хребти Українських Карпат, міжгірські улоговини і долини. Територія Закарпатської області захищена на півночі Карпатським хребтом, з північного заходу її оточують Татри, з півдня - західні Румунські гори і Мараморошський масив. На території Закарпатської області знаходиться найвища точка України - гора Говерла висотою 2061 метр. Від інших регіонів України область відділена перевалами - Яблуниць- ким, Вишківським, Ужоцьким, Вервицьким та Воловецьким, висоти яких коливаються від 931 до 1614 метрів над рівнем моря. Ліси займають понад 50% території області.

Такі відмінності фізико-географічного положення і рельєфу суттєво впливають на особливості освоєння території Закарпатської області, на розподіл населення за кількістю і щільністю по її території та на можливість і конфігурацію забудови, що визначають доцільність розміщення тих чи інших типів навчальних закладів. Ці чинники відіграють важливу роль і для розміщення дорожньо-транспортної мережі, що, в свою чергу, впливає на доступність населення відносно освітніх закладів.

В області сприятливі для розміщення навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу кліматичні умови, адже вона розташована в м'якому помірно-континентальному кліматичному поясі, із теплішою, ніж в інших регіонах, зимою (наслідок захисту області Карпатськими горами) та помірно жарким літом. Клімат області дозволяє розміщувати по всій її території освітні заклади всіх типів відповідно до потреб населення та дає можливість організувати і здійснювати навчально-виховний процес протягом всього календарного року в навчальних приміщеннях, що належно обладнані для цього.

Ще одним не менш важливим фактором розміщення і функціонування освітніх закладів є гідрологічні умови. Стан підземних вод має інженерно-технічне значення при розміщенні різних установ, в тому числі і закладів освіти, а наявність різних водойм впливає на пішохідну і транспортну доступність населення до них.

Закарпатська область розташована у найбільш зволоженому регіоні України. її адміністративний кордон з сусідніми областями проходить по Карпатському водороздільному хребту. Територія області вкрита густою річковою мережею, що налічує 9426 річок загальною довжиною 16147 км. Чотири з них - Тиса, Боржава, Латориця і Уж - мають довжину більше 100 км. 152 річки мають довжину більше 10 км. Всі річки належать до басейну річки Тиси. Середня щільність річок --1,7 км/км2, що є найбільшим показником в Україні. Живлення річок - змішане, з переважанням дощового. Через значні коливання кількості опадів режим рівнів води в річках характеризується безладним чергуванням паводків, що повторюються 3-8 разів щорічно протягом всіх сезонів. Для подолання річкових перешкод збудовано близько 1300 мостів.

Всі вище вказані фізичні чинники дозволяють організовувати освітній процес протягом всього календарного року без великих технічних, фізичних чи фінансових затрат.

Демографічні процеси входять системи соціальних факторів та мають визначальний вплив на розвиток й функціонування освітнього комплексу регіону. Населення є суб'єктом споживання послуг освіти. Тому тенденції зміни демографічних показників мають вплив на розвиток освіти. Статистичні дані розвитку системи освіти Закарпаття у 2000-2014 р.р., зокрема чисельності наявного населення відображені у таблиці 1.

Також, як бачимо із запропонованої таблиці, у структурі населення Закарпатської області переважає сільське населення, що у свою чергу також має певний вплив на структуру навчальних закладів освітнього комплексу та його забезпечення.

Станом на 1 січня 2014 року чисельність всього населення у Закарпатській області склала 1256,9 тис. осіб, що на 2,5 тис. осіб більше порівняно з даними на 1 січня 2013 року. Як видно з таблиці 1, за період 1999-2013 років чисельність наявного населення Закарпатської області скоротилася всього на 0,5 %, в тому числі чисельність міського зменшилася на 1,8%. Однак чисельність сільського населення дещо зросла (0,8 %). Спостерігалася тенденція зменшення чисельності населення у Закарпатській області з 1999 року по 2007 рік і починаючи з 2008 року спостерігалося незначне збільшення чисельності населення. Така тенденція зміни показника чисельності, починаючи з 1 січня 2009 року, мала б сприяти розвитку освіти в регіоні, оскільки збільшення населення впливає на розвиток освітніх закладів. писемність освіта університет школа

Рис.1. Динаміка природного приросту населення Закарпатської області за віком. 2000-2013 рр

Наведені показники вказують про невелике зростання природного приросту населення області, а отже, в майбутньому часткове корегування кількості та структури навчальних закладів.

Важливою умовою розвитку системи закладів освіти є розміщення населення. Як свідчать дані, середній показник його щільності у Закарпатській області у 2013 році склав 98 осіб на км2. Однак, на запропонованій нами карті можна спостерігати суттєві просторово-кількісні відмінності. Серед адміністративних районів області найвищі показники в Ужгородському - 220 осіб на км2', Мукачівському - 187,1 осіб на км2, Виноградівському - 171,1 осіб на км2. Найнижча щільність населення у гірській частині області - Великоберезнянський - 33,1 осіб на км2, Воловецький - 48,6 осіб на км2 , Міжгірський - 40,2 осіб на км2, Рахівський - 48 осіб на км2. Вважаємо, що наведені результати зазначеного явища корелюються із формуванням структури типів закладів освіти і їх кількістю.

Важливою демографічною умовою реалізації безперервного освітнього процесу є стан статево-вікової структури населення. У Закарпатській області спостерігаємо зменшення населення, яке складає основний контингент загальноосвітніх закладів. Так, порівняно з 2000 р., у 2014 р. чисельність осіб віку від 0 до 14 рр. скоротилася на 7,5%, від 0 до 15 рр. скоротилася на 9,1%, від 0 до 17 рр. скоротилася на 14,6%. Проте, для старших вікових груп населення, зокрема від 16 до 59 та від 15 до 64 рр. спостерігалося збільшення чисельності. їх показники відповідно зростають на 1,1 та 1,2 %%. Дана група населення є основою для формування і розвитку професійної освіти, постійного процесу підвищення кваліфікації трудових ресурсів Закарпатської області.

З огляду на особливість географічного положення та історичних умов заселення території у Закарпатській області, спільно із населенням титульної української нації проживає понад ЗО національних меншин (табл.2.).

З огляду на результати перепису та сучасних статистичних матеріалів спостерігається наступне: по-перше значна кількість населення в області угорської, румунської, російської та окремих інших національних меншин; по-друге, формування зон компактного розселення населення національних менших в межах адміністративно-територіальних утворень та окремих типів міських поселень. Зазначені особливості дозволяють, відповідно до законодавчих актів України (конституція України, стаття 53, Законів про освіту), формувати на території

Закарпатської області в місцях компактного проживання національних меншин системи загальноосвітніх закладів та центрів професійного навчання із використанням національних мов навчання. Свідченням цьому є мережа дошкільних і шкільних закладів із угорською мовою навчання у Берегівському, Виноградівсь- кому, Ужгородському районах, з румунською мовою навчання у Тячівському районі. Російськомовні дошкільні і загальноосвітні заклади функціонують у найбільших містах - Ужгороді, Мукачеві.

Економічний фактор має кілька аспектів впливу на формування, розвиток та функціонування освітнього процесу в Закарпатській області. По-перше, рівень розвитку та функціонування економіки регіону визначає стан фінансових асигнувань в галузь освіти, по- друге, галузева структура та територіальна організація обласного господарського комплексу у поєднанні із системою розселення населення визначають кількісні аспекти фахової підготовки та просторові особливості розміщення закладів професійної підготовки трудових ресурсів.

Висновки

Сукупність наведених чинників функціонування системи освіти Закарпатської області дає нам право говорити про унікальність становлення і розвитку освітнього комплексу області, сприяння фізичних, соціальних і економічних факторів організації нав- чального-виховного процесу на її території. Всі ці чинники дозволяють створити необхідні умови для можливості оптимально організовувати навчально-виховну діяльність.

Література

1. Вірченко А.П. Просторова взаємодія суспільно-географічних об'єктів через визначення зони їхнього впливу на прикладі системи освіти Харківської області / П.А.Вірченко // Регіони 2009: стратегія оптимального розвитку. - Харків: ХНУ імені В.Н.Карамзіна, 2009. - С.236-38.

2. Голиков А.П. Вступ до економічної і соціальної географії / А.П. Голіков, Б.Я. Олійник, А.В. Степаненко. - К.: Либідь, 1996. - 320 с.

3. Горожанкіна Н.А. Просторово-часовий аналіз регіональної освітньої системи (на прикладі Дніпропетровської області) : автореф. дис ... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Н. А. Горожанкіна. - Харків, 2011 . - 21 с

4. Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада Уіфаїни. Комітет з питань науки і освіти: Офіц. вид. - К.: Парламентське вид-во, 2004. - 404 с.

5. Заячук О.І. Територіальна організація освітньо-виховного комплексу Чернівецької області : автореф. дис . канд. геогр. наук : 11.00.02 / О.Г.Заячук . - Чернівці, 2011 . - 21 с.

6. Іванюк І. В. Освітня політика: Навч. посіб. /1. В. Іванюк. - К.: Таксон, 2006. - 226 с.

7. Мухаметзянова Г. В. Образование в условиях социальной рыночной экономики / Г. В. Мухаметзянова, В. Н. Смирнов, О. Р. Клюева. - Казань: ИСПО РАО. - 2000. - 54 с.

8. Паламарчук М.М. Економічна і соціальна географія з основами теорії / М.М. Паламарчук, О.М.Паламарчук. - К.: Знання, 1998, 416 с.

9. Панкратьева В.В. Територіальні особливості та напрями удосконалення системи освіти Луганської області / В.В. Панкратьева // Часопис соціально-економічної географії. - 2014. - № 16(1). - С. 218-224.

10. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник / М.Д.Пістун. - К.:Вища школа, 1996. - 231 с.

11. Стецький В.В. Освітній комплекс Львівської області: соціально-економіко-географічні дослідження / В.В. Отецький. - Львів: ЛОНШО, 1998. - 112 с.

12. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії / О.Г. Топчієв. - Одеса: Астропринт, 2001. -- 560 с.

13. Флінта Н.І. Культурно-освітній комплекс регіону і його територіальна організація (на матеріалах Тернопільської області): автореф. дис ... канд.геогр.наук: 11.00.02 / Н. І. Флінта . - Чернівці, 2005 . - 20 с.

Анотація

Розглядається система чинників та їх роль у формуванні й розвитку сучасної освіти Закарпатської області, застосовано групування чинників за критерієм сфери прояву та досліджено прояв цих чинників на формування та розвиток освіти у територіальних одиницях Закарпатської області. В статті також виявляється зв'язок між проявом визначених чинників та формуванням освіти, вказується потенціал розвитку.

Ключові слова: чинники розвитку освіти, історичні чинники в освіті, фізичні чинники в освіті, соціальні чинники в освіті, економічні чинники в освіті.

В статье раскрывается влияние экономических факторов на развитие образования Закарпатской области. Обозначено, что состояние экономики создают финансовые и материальные условия, а также формирует сеть учебных заведений, профессиональную структуру подготовки трудовых ресурсов. Исходя из исследований развития экономики Закарпатской области сформулирован вывод о том, что данный фактор является благоприятным, хотя и не по всем направлениям, для формирования и развития образования в данной области. Определено совокупное влияние указанных факторов на формирование и развитие системы образования в Закарпатской области посредством исследования количества учебных заведений комплекса образования Закарпатской области. В статье также устанавливается связь между проявлением определенных факторов и формированием образования, указывается потенциал развития.

Ключевые слова: факторы развития системы образования, исторические факторы системы образовании, физико-географические факторы системы образовании, социальные факторы системы образовании, экономические факторы системы образования.

The system factors and their role in the formation and development of modem education Transcarpathian region, grouping factors used by the criterion of display areas investigated expression of these factors on the formation and development of education in the territorial units of the Transcarpathian region. Solved historical background of the formation of educational institutions Transcarpathian region and their impact on the formation and development of the modem education system. The influence of environmental factors on the development and functioning of education through the study of environmental differences Transcarpathian region. Among the environmental factors are examined such as location, terrain, climate and hydrology. Natural Factors described as helping to create the necessary conditions for optimal organization of educational activities of educational institutions. The influence of social factors on the development of education Transcarpathian region, notably the demographic factor, the factor of population density, sex - age structure and migration. In the article the impact of economic factors on the development of education Transcarpathian region, as such, are created through the material conditions for rendering educational services to the public. Based on the research of economic development Transcarpathian region formulated conclude that this factor is favorable, although not in all manifestations, for the formation and development of education in this area.

Determined cumulative effect of these factors on the formation and development of education in the Transcarpathian region through research the number of educational institutions educational complex Transcarpathian region.

The paper also demonstrates the relationship between expression of certain factors and the formation of education indicated potential.

Keywords: factors of education, historical factors in education, physical factors in education, social factors in education, economic factors in education.

Размещено на Allbest.ru