Особливості розроблення лекційного матеріалу в системі дистанційної освіти для підвищення кваліфікації фахівців в інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації імені М.П. Драгоманова

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК378.046.4

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБЛЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ В ІНСТИТУТІ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НПУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Кашина Г.С.

Стрімкий розвиток мережевих інформаційних технологій і всеохоплююча інформатизація значно спрощують інформаційну, організаційну, навчальну та іншу діяльність, відкривають широкий спектр нових можливостей у сфері освіти. На тлі інтенсивного темпу життя в сучасному світі потрібне впровадження сучасних мережевих інформаційних технологій у систему освіти, що надає змогу бажаючим здобувати знання та кваліфікацію з мінімальними втратами в часі, а також дозволяє з рівними можливостями навчатися мешканцям регіонів будь-якої віддаленості від місця розташування навчального закладу, зокрема з інших країн. Такі технології об'єднано спільною назвою «дистанційне навчання».

Значних досягнень у галузі дистанційної освіти в Україні було здобуто багатьма вітчизняними науковцями й педагогами. Зокрема В. Кухаренко, кандидат технічних наук, професор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», розробив навчально-методичний комплекс підготовки викладача дистанційного навчання; науковці Сумського державного університету доклали значних зусиль до розробки інтерактивних засобів навчання та повного циклу створення електронних навчальних матеріалів; 2010 року на базі Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Ю. Жарких, C. Лисоченко, О. Третяк, Б. Сусь, А. Шкавро провели дослідження з розробки лабораторних робіт і віртуальних симуляторів з природничих наук.

Метою статті є дослідження специфіки розроблення системи дистанційного навчання для підвищення кваліфікації фахівців в Інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації НПУ імені М. П. Драгоманова.

Поняття «дистанційне навчання» сформульовано такими вченими, як М. Томпсон, М. Мур, А. Кларк, Д. Кіган [1]. Кожен із них підкреслював окремий аспект цього методу. Однак лише Д. Кіган зробив спробу поєднати більшість визначень і на цій основі сформулював такі важливі особливості та характеристики дистанційного навчання:

1) віддаленість учителя та учня в часі або просторі, або ж і в часі, і в просторі одночасно;

2) визнання навчальним закладом: процес навчання визнається або сертифікується якою-небудь освітньою установою чи організацією (такий тип навчання відрізняється від самонавчання - власними силами, без офіційного визнання з боку навчального закладу);

3) використання значної кількості технічних засобів (друкарських, аудіо- та відеозаписів або комп'ютерів), що об'єднує вчителів та учнів і забезпечує донесення змісту навчального курсу до користувача;

4) використання специфічних навчальних програм і матеріалів.

Нині дистанційне навчання тлумачиться як організація навчального процесу, під час якої відбувається цілеспрямована безпосередня чи опосередкована взаємодія учня (слухача) та викладача, розділених у просторі або в часі, що здійснюється на основі сучасних інформаційних технологій, насамперед із використанням засобів телекомунікацій та мережі Інтернет. Упровадження дистанційної форми навчання є основою для системи неперервної освіти, в якій технічні засоби й інформаційні освітні технології дають змогу не тільки змінити методику освоєння обсягу знань, що постійно зростає, але й здійснювати детальний контроль оцінювання та самооцінювання процесу навчання, підвищити самоосвітню активність людини [4].

Відомою та поширеною серед провідних ВНЗ України є мережева технологія LMS (Learning Management System) для дистанційного навчання через мережу Інтернет. Програмні рішення на основі цієї технології демонструють високу гнучкість та адаптаційні можливості в навчанні слухачів курсів з різних спеціальностей і форм навчання та викладанні різних дисциплін. Одним із найпопулярніших програмних рішень технології LMS є платформа Moodle, яка створена мовою програмування php і реалізується шляхом установлення на веб-сервер з підключення баз даних MySQL. Платформа Moodle випускається під ліцензією GNU GPL v2 або вище, що означає вільне поширення програмного продукту та його вихідних кодів, а також можливість у вільному застосуванні та модифікації продукту в цілому чи його елементів. Це виключає різного роду програмно-технічні обмеження та створює додаткові можливості для впровадження в освітній процес системи дистанційного навчання.

Технологія дистанційного навчання LMS в Україні недостатньо апробована для впровадження у процес підвищення кваліфікації фахівців. Метою підвищення кваліфікації є вдосконалення вже наявних професійних знань, умінь і навичок, професійне зростання, підвищення ефективності й адаптація до інновацій. У розробці курсів дистанційного навчання для підвищення кваліфікації фахівців необхідно керуватися принципами, які відповідають вказаній меті. Застосування методик дистанційного навчання студентів при розробці дистанційних курсів для підвищення кваліфікації фахівців є недоцільним, оскільки основні вимоги процесу підвищення кваліфікації фахівців відрізняються від вимог у навчанні студентів. Тому тема розробки системи дистанційної освіти для підвищення кваліфікації фахівців є на сьогодні актуальною.

Проблема дистанційного навчання в Україні почала розроблятися значно пізніше, ніж у розвинених країнах світу. На сьогодні впровадження інформаційних технологій в освіту, зокрема застосування дистанційного навчання, відбувається за вже пройденими етапами в інших країнах з умовою адаптації до вітчизняної системи освіти.

Наприкінці 1997 року в 107 країнах діяло близько 1000 навчальних закладів дистанційного типу. Кількість тих, хто здобув вищу освіту в системі дистанційної освіти, 1997 р. становила близько 50 млн. осіб, 2000 р. - 90 млн., за прогнозами 2023 р. становитиме 120 млн. осіб [6].

Згідно з аналітичним оглядом «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті України: поточний стан, проблеми і перспективи розвитку», який проведено Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» 2009 р., на 1000 студентів ВНЗ припадає 92 комп'ютери. Крім того середній показник кількості використання ліцензійного програмного забезпечення у ВНЗ склав 50 %. Що стосується технологій для проведення дистанційного навчання, то загалом можна стверджувати, що власну платформу дистанційного навчання використовують лише 9 % ВНЗ, 35 % ВНЗ використовують платформу з відкритими кодами Moodle, 6 % ВНЗ - систему дистанційного навчання «ПРОМЕТЕЙ», решта використовує 20 програмних продуктів інших виробників. Це свідчить про те, що в Україні не існує єдиної технічної платформи для впровадження дистанційного навчання [3].

Міжнародна практика та дослідження вказують, що сучасні інформаційні технології навчання дають змогу підвищити ефективність проведення практичних і лабораторних занять з циклу дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки на 10-15 %, природничо-наукової підготовки - на 20-25 %, професійної та практичної підготовки - на 13-18 %, а об'єктивність контролю знань студентів - на 10-20 %. Успішність у контрольних групах студентів з використанням освітніх інформаційних технологій навчання, як правило, є вищою в середньому на 8-10 балів (за стобальної системи оцінювання). Зокрема швидкість накопичення словникового запасу за умов комп'ютерного вивчення іноземних мов підвищується в 2-3 рази [3].

У процесі дослідження та впровадження дистанційної освіти в навчальний процес виділено основні принципи дистанційної освіти:

- практично необмежене тиражування освітніх програм без втрати їх якості. Як відомо, джерелом інформації та методичного забезпечення під час дистанційної освіти є не викладачі, а навчальні і навчально-методичні матеріали, які одержують студенти і слухачі упродовж навчання і які включають практично все, що необхідно для успішного завершення навчання з відповідної дисципліни. Причому матеріали, що містяться в Інтернеті або на електронних носіях, розробляються найбільш кваліфікованими у своїй галузі викладачами і можуть оновлюватися й удосконалюватися за найменшої потреби. Загальновідомі «кейс-технології», що часто видаються за дистанційне навчання, цієї змоги не мають;

- навчання основане на принципі тісного зв'язку між студентом, який хоче навчатися самостійно, і координатором навчання - тьютором. Роль викладача-тьютора в цій системі зводиться до координації та допомоги в засвоєнні матеріалу;

- у системі дистанційного навчання використовуються мережні технології забезпечення навчального процесу, що дозволяють одночасно, за одними і тими ж програмами проводити навчання студентів у будь-якій кількості регіонів. Організація процесу навчання здійснюється на місцях локальними центрами, що забезпечують методичний і технічний зв'язок із центральним ВНЗ - надавачем освітніх послуг;

- використовувана при мережних методах навчання система процедур є гарантією забезпечення рівної якості донесеної до студентів інформації у всіх регіонах, що підтримується централізованою підготовкою тьюторів, їх періодичною перепідготовкою, постійним моніторингом і всією системою адміністративного (електронний деканат), методичного (система знань), інформаційного (програмна оболонка) забезпечення навчального процесу.

Виконання цих принципів є передумовами єдиної державної освітньої політики у сфері дистанційного навчання [3].

Результати вітчизняних і світових досліджень з упровадження дистанційної освіти стосуються здебільшого здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та магістра. Для впровадження системи дистанційного навчання у процесі підвищення кваліфікації потрібні додаткові дослідження з адаптації її до особливостей навчального процесу підвищення кваліфікації.

Дистанційна освіта включає різні форми та методи навчання. Основна форма організації дистанційного навчання - самостійна робота, яка включає лекції, завдання, тести тощо. Використання тільки цієї форми є недостатнім для організації навчання, тому застосовуються методи активного навчання. Ці методи включають тренінги, круглі столи, аукціони ідей, аналіз конкретних ситуацій тощо. Досить просто їх відтворити за допомогою відеоконференцій, чатів, тобто за допомогою синхронного режиму дистанційного навчання. Асинхронний режим навчання у такому разі доцільно застосовувати для вивчення теоретичного матеріалу, підготовки до занять у синхронному режимі, виконання завдань, обговорень у режимі форуму тощо.

Будь-які курси дистанційного навчання мають бути укладені відповідно до навчальних програм навчального закладу, які розроблюються з урахуванням специфіки дистанційного навчання. Навчальні програми є дидактичною основою в розробці курсів дистанційного навчання для підвищення кваліфікації фахівців та укладаються відповідно до державних освітніх стандартів і внутрішніх стандартів навчального закладу. Важливо, щоб дистанційні курси відповідали таким стандартам і водночас були оптимізовані для навчального процесу підвищення кваліфікації фахівців.

Особливість процесу підвищення кваліфікації фахівців полягає в такому:

1) у слухачів є певний багаж професійних і компетентнісних умінь, знань та навичок;

2) метою проходження курсу підвищення кваліфікації є оновлення наявних і здобуття нових суміжних знань, умінь і навичок, готовність до інновацій;

3) як правило, у слухачів висока зайнятість та обмежені часові ресурси.

Тому з урахуванням вищеназваних особливостей необхідна така технічна реалізація курсів підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання, яка враховує особливості та мету процесу підвищення кваліфікації фахівців. дистанційний освіта електронний лекція

Лекція - один із видів навчального заняття в дистанційному навчанні, на якому студенти отримують аудіовізуальну інформацію лекційного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв'язку як у синхронному режимі, коли можуть отримувати інформацію від лектора і ставити йому запитання в реальному вимірі часу, так і в асинхронному, коли студенти отримують аудіовізуальний запис лекційного матеріалу [2]. Найчастіше лекцію подають у вигляді текстової інформації, розбитої на тематичні блоки, які пропонуються для самостійного вивчення в асинхронному режимі.

Розглянемо поетапно цей спосіб розробки та подання лекцій на прикладі системи Moodle (рис. 1).

Мета курсу «Методологія і методи психологічних досліджень» - забезпечення майбутніх психологів знаннями щодо методології наукових досліджень як найзагальнішої форми організації науково-пізнавальної діяльності та формування вмінь визначати методологічну концепцію, вибудовувати логіку наукового психологічного дослідження.

Саме тому основними завданнями курсу є формування у студентів системи знань щодо методології наукового досліджень (яка виступає в цілісності своїх принципів та методів здобування нового знання) та вмінь реалізації науково-дослідницької діяльності, розвиток наукового мислення, сприяння формуванню методологічної і наукової культури та психологічного світогляду (зокрема, становленню поглядів майбутніх психологів на методологію і методи наукового психологічного дослідження та їх власної дослідницької діяльності), активізація мотивів професійного самовдосконалення.

Програма курсу «Методологія і методи психологічних досліджень» враховує певну попередню базу знань, отриману студентами. Питання методології є наскрізними для курсу «Загальна психологія» (у співвіднесенні психологічних теорій та загальнонаукових передумов дослідження) та курсу «Експериментальна психологія», який знайомить майбутніх психологів із системою методів емпіричного психологічного дослідження. Курс «Математичні методи в психології» знайомить із методами кількісної обробки емпіричних даних при проведенні наукового дослідження.

Вивчення курсу «Методологія і методи психологічних досліджень» передбачає формування у студентів знань:

- поняття науки та її функцій;

- особливостей наукового дослідження як форми існування та розвитку науки; класифікації наукових досліджень;

- поняття методології наукових досліджень, її структури та функцій;

- методологічних принципів та підходів до наукового дослідження;

- поняття наукового методу, функцій методу;

- характерних ознак наукового методу як способу ні знання;

- загальних вимог до наукового методу;

- наукової технології: мислення дослідника як інтелектуального ресурсу емпіричного пізнання, організації емпіричного пізнання та виробництва емпіричного знання;

- специфіки методології психології;

- особливостей реалізації загальних вимог до наукового методу в психології;

- теоретичні та емпіричні методи в психології, дослідницькі можливості різних методів;

- організації та проведення наукових досліджень у психології.

На основі набутих знань у студентів повинні бути сформовані вміння реалізації науково-дослідницької діяльності: розробка програми дослідження (концепція дослідження: вибір теми, виявлення проблемної ситуації, визначення об'єкта та предмета дослідження, мети і основних завдань, обґрунтування гіпотез; методико-лроцедурний розділ програми: визначення методів, методики, техніки дослідження; загального плану та етапів дослідження); оформлення результатів наукового пошуку у вигляді рефератів та кваліфікаційних робіт з психології.

Рис. 2. Приклад лекції в Moodle

Першим етапом розробки лекцій для системи Moodle є створення сторінки курсу та поділ його на модулі й інші блоки відповідно до навчальної програми курсу. Розробка навчальних матеріалів у Moodle відбувається за ієрархічною структурою: форма навчання - спеціальність - етап (семестр) навчання - дисципліна - тематичні модулі - лекції - сторінки. Докладніше проаналізуємо розробку навчального матеріалу для системи Moodle починаючи з етапу створення дисципліни.

Адміністратор або інший користувач системи, в якого є відповідні права допуску, створює сторінку дисципліни курсу, після чого надає викладачу чи розробнику дисципліни права допуску на редагування вмісту дисципліни курсу. Первинно викладачу надається стандартний шаблон поділу матеріалів навчальної дисципліни, до якого входить вступна частина та тематичні блоки (модулі). У вступній частині викладач має можливість представити для дисципліни короткий опис, який буде відображатися на сторінці дисципліни. Також до вступної частини є можливість додати інші елементи системи Moodle - форум, список літератури, файли для завантаження тощо.

Наступним етапом є створення тематичних блоків (модулів). Викладач за допомогою програмного веб-інтерфейсу може редагувати блоки, які надаються зі стандартного шаблону, та створювати нові блоки. Такі блоки можуть містити заголовок (номер модуля), підзаголовок (назву модуля) і перелік дидактичних матеріалів, які належать до модуля. Елементи, які можуть бути включені до модуля («Види діяльності») включають в себе: анкети, бази даних, вікі, глосарій, завдання, зовнішні додатки, лекції, опитування, пакети SCORM, семінари, тести, форуми, чати. Також є можливість додавати ресурси - веб-посилання, книги, написи, пакети IMS вмісту, папки, сторінки, файли. Етап розробки лекції включає поділ лекції на сторінки контенту, створення зв'язку та переходів між сторінками та заповнення сторінок лекції дидактичними матеріалами.

Інтерфейс керування лекціями включає в себе елементи для перегляду лекцій, редагування, створення звітів та оцінювання. Набір функцій редагування включає: імпортування питань, додавання кластерів, додавання сторінок контенту (розділів), додавання сторінок з питаннями. Для розміщення основного лекційного матеріалу використовується функція «Додати сторінку контенту». Розбиття лекції на окремі змістовні сторінки спрощує засвоєння матеріалу слухачем, а кнопки-посилання на інші сторінки дозволяють обирати послідовність вивчення частин матеріалу лекції.

Дистанційна форма навчання в Україні досі не набула широкого застосування в освіті, однак інтенсивна інформатизація та спрощення доступу до мережі Інтернет створює підстави для поширення такої форми навчання.

Упровадження системи дистанційного навчання в процесі підвищення кваліфікації фахівців значно спрощує та оптимізує навчальний процес шляхом зручного подання інформації та завдань і оптимального розподілу часу для навчання.

Технічні можливості системи дистанційного навчання Moodle дозволяють використовувати цю систему для навчання слухачів у процесі підвищення їх кваліфікації.

Таким чином, різноманіття форм подання лекційного матеріалу та зручність доступу до нього слухачів, широкі можливості керування навчальними курсами та їх вмістом роблять систему Moodle зручним інструментом для проведення навчання з підвищення кваліфікації фахівців з дистанційної форми навчання. Подальші дослідження можуть проводитись у сфері впровадження ігрових технологій в систему дистанційного навчання для перепідготовки фахівців.

Література

1. Жовта І. Дистанційна освіта набирає обертів : в Україні і світі : [Про дистанц. форму навчання в Нац. авіац. ун-ті] / І. Жовта // Освіта України. - 2004. - 9 квіт. (№ 27/28). - С. 2.

2. Навчально-методичний посібник для викладачів щодо організації дистанційної форми навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації / за ред. Ісаєнка В. М., Кашина Г. С., Ніколаєв К. Д., Павлюченко А С. - К. : Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014. - 100 с.

3. Мазур М. П. Розвиток дистанційного навчання в Україні як складової інформатизації сучасного суспільства / М. П. Мазур // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2007. - № 1. - С. 71-75.

4. Сташевський З. Ефективність дистанційного навчання і методи його оцінювання : збірник наукових праць третьої Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» / З. Сташевський, Н. Буряк. - Львів : Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2012. - С. 125-128.

5. Татарчук Г. М. Институционализация дистанционного обучения: социологический аспект / Г. М. Татарчук // Образование. - 2000. - № 1. - С. 63-72.

Анотація

У статті розглянуто особливості та ступінь упровадження систем дистанційної освіти у світі та в Україні. Проаналізовано вітчизняні та світові дослідження в цьому напрямку, оцінено якісні зміни в процесі навчання після впровадження систем дистанційної освіти. Визначено перспективи розвитку дистанційної форми навчання в Україні. Висвітлено особливості застосування системи дистанційної освіти Moodle для підвищення кваліфікації фахівців. Детально описано створення електронних лекцій у системі Moodle, розглянуто додаткові можливості системи.

Ключові слова: дистанційна освіта, підвищення кваліфікації фахівців, система дистанційного навчання Moodle, лекція.

В статье рассмотрены особенности и степень внедрения систем дистанционного образования в мире и в Украине. Проанализированы отечественные и мировые исследования в данном направлении, оценены качественные изменения в процессе обучения после внедрения систем дистанционного образования. Определены перспективы развития дистанционной формы обучения в Украине. Освещены особенности применения системы дистанционного образования Moodle для повышения квалификации специалистов. В деталях описано создание электронных лекций в системе Moodle, рассмотрены дополнительные возможности системы.

Ключевые слова: дистанционное образование, повышение квалификации специалистов, система дистанционного обучения Moodle, лекция.

The article describes the characteristics and the degree of implementation the distance education in the world and Ukraine. The domestic and international research in this field have been analyzed, the qualitative changes in the learning process after the implementation of distance education systems, called Learning Management Systems (LMS) have been assessed. The advantages of distance education system LMS Moodle over other LMS in terms of prevalence, flexibility and license to use have been described. The basic principles of distance education have been identified. The distance learning development prospects in Ukraine have been highlighted. The percularities of In-Service process training have been identified and criteria for optimization of distance learning systems for the InService training have been described. The features of the distance education system LMS Moodle application In-Service training have been highlighted. The process of preparing Moodle system to create a distance learning courses, the features of the software interface of LMS Moodle, elements and the hierarchical structure of the training courses in LMS Moodle have been described. Detailed description of the electronic lecture system Moodle the creation, additional features of the system discussion have been provided.

Key words: distance learning, In-Service training, distance learning system Moodle, lecture.

Размещено на Allbest.ru