Методика аналізу технологічності підручника для початкової школи

Размещено на http://allbest.ru

УДК 373.3(075.2)

Необхідною умовою підвищення якості шкільної освіти є розробка і створення підручників нового покоління, здатних цілісно моделювати навчальний процес, відображаючи основні його компоненти - діяльність учителя (викладання), діяльність учня (учіння) та зміст виучуваного.

Дедалі більше вчених схиляється до думки про те, що виразною ознакою сучасного підручника є його технологічність [5; 6; 7; 11], хоча напрацювання дослідників у цьому аспекті недостатні.

В. Плахотник переконаний, що технологічність підручника - «це така його властивість, завдяки якій він (підручник. - Я. К.) успішно виконує роль навчальної книги навіть при значних відхиленнях від умов, на які розрахований» [6, с. 13].

Заслугою дослідника є те, що він виділив низку факторів, які впливають на технологічність навчальної книги, а саме: доступність навчального матеріалу; простота структури і прийомів навчання; логіка викладу матеріалу; послідовність вправ або завдань до тексту; раціональне співвідношення різних типів завдань і вправ; забезпеченість підручника довідковим матеріалом; його обсяг, логічна завершеність частин та ін.

Ідею технологічного підручника відстоює О. Чоботар і виділяє такі його властивості: функціональність, модульність, мобільність, гнучкість, ефективність, адекватність, відтворюваність, оптимальність, комплексність, прагматичність, структурність [11, с. 31].

Автор переконаний, що технологічність підручника полягає не лише в його узгодженості з певною технологією, але й у відповідності умовам комфортного застосування, зокрема: чітка послідовність розкриття навчального матеріалу - від ознайомлення з цим матеріалом до тренування його вжитку і далі - до вільного використання, вичерпна повнота, насиченість і оптимальність кожної із доз його змісту, достатня кількість та обсяг вправ і завдань, простота й результативність вибраних методів і прийомів, високий емоційний та мотиваційний ефекти використання матеріалів підручника, можливість застосування цих матеріалів без значних доповнень і змін та ін.

Цікавою у зазначеному аспекті є думка О. Ляшенка, який вважає, що підручник має бути інтегрований у технологію навчання, яку проектує і впроваджує вчитель, однак зазначає (і ми з ним цілковито погоджуємося), що, по-перше, певна технологія навчання неявно завжди присутня в підручнику, хоча дуже важливо, щоб вона не була жорстко детермінованою і не змушувала педагога слідувати лише їй; по-друге, технологічність навчальної книги буде оптимальною тоді, коли міститиме щонайбільше елементів технології навчання, не обмежуючи творчість учителя на уроці ні за методами навчання, ні за формами діяльності учнів [5].

Відомий вітчизняний дидакт О. Савченко пов'язує цю ознаку підручника із двома важливими моментами:

- сучасний підручник мусить мати виразні ознаки певної навчальної технології, щоб, переглядаючи його зміст, учитель зміг побачити майбутній сценарій організації навчальної діяльності учнів;

- він повинен поступово, але послідовно й наполегливо готувати дітей до самонавчання. Цей аспект, на думку педагога, має відображатися в кількох напрямках, перш за все в мотиваційному (використання у змісті підручника різних засобів заохочення і підтримки успіху в самостійній діяльності, розвитку пізнавальних потреб та інтересів) та процесуальному (уміння автора спроектувати в тексті, завданнях, схемах тощо розгорнутий процес самоучіння) [7].

Наше розуміння технологічності підручника для початкової школи грунтується на трактуванні його як засобу навчання для вчителя (пропонувати орієнтовний зразок організації навчальної діяльності школярів) та для учня (забезпечувати оволодіння знаннями, вміннями і навичками; сприяти формуванню вміння вчитися).

Звідси технологічність підручника, адресованого молодшим школярам, - це така його властивість, за якої навчальна книга ефективно виконує роль засобу навчання для вчителя і учня, тобто цілісно моделює навчальний процес; відповідає ознакам технологічності й відображає певні технології навчання з урахуванням домінуючої парадигми освіти.

Мета статті: визначити структурні компоненти технологічності підручника для початкової школи та розробити критерії аналізу цієї характеристики навчальної книги.

Важливе призначення підручника полягає у виконанні ним ролі засобу навчання для вчителя. Суттєво конкретизує досліджуваний аспект проблеми положення І. Лернера про підручник як стратегічну і тактичну (методичну) модель процесу навчання [2].

Як стратегічна модель він відображає основні елементи цього процесу: цілі, зміст, прийоми і методи, організаційні форми. Водночас, на думку вченого, кожен підручник є тактичною моделлю навчального процесу, оскільки пропонує його універсальну структуру. Учитель модифікує запропоновану модель, переносить головні її ознаки на реальний навчальний процес з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, типу школи, умов, у яких він відбувається.

Як зазначає М. Скаткін, у підручнику тією чи іншою мірою запрограмовано і методику навчання, тобто цей вид навчальної літератури є своєрідним сценарієм майбутнього процесу навчання [10], оскільки фіксує не лише зміст навчального предмета, основні методичні підходи до його викладання, а й окремі прийоми навчання (наприклад, орієнтовні запитання з метою аналізу ілюстрацій; зразки алгоритмів, приписів; зразки записів; зміст інструкцій щодо виконання практичних завдань тощо).

Отже, підручник як стратегічна і тактична модель процесу навчання допомагає педагогу реалізувати одну з основних функцій навчальної книги - керівництво процесом засвоєння змісту освіти. Цей критерій відбиває важливу ознаку технологічності - проектованість - і може бути відображений у підручнику через орієнтовні запитання з метою аналізу ілюстрацій, змісту твору; зразки алгоритмів, приписів, записів; зміст інструкцій щодо виконання практичних завдань тощо.

З іншого боку, підручник призначений для учня, який спочатку з допомогою вчителя, а потім і самостійно оволодіває вмінням працювати з книгою. Зазначене вміння набуває особливої значущості в молодшому шкільному віці, оскільки є основою для вироблення інших загальнонавчальних умінь і навичок, сприяє формуванню почуття відповідальності, самостійності у виконанні завдань, наполегливості і, нарешті, - уміння вчитися як ключової компетентності початкової загальної освіти. Звідси важлива вимога до цього виду навчальної літератури: якісний підручник «повинен поступово, але послідовно й наполегливо готувати дітей до самонавчання» (О. Савченко).

Основним засобом підручника як самовчителя є дидактично обґрунтована система навчальних завдань і вправ, складена з урахуванням змістового, мотиваційного та процесуального компонентів навчання, які мають наводитися в навчальній книзі в певній послідовності. До таких вправ належать (за В. Онищуком):

- пропедевтичні (підготовчі);

- увідні, спрямовані на засвоєння знань;

- пробні, які поглиблюють розуміння навчального матеріалу, забезпечують його збагачення і формування на цій основі відповідних умінь;

- тренувальні, що передбачають закріплення, повторення теоретичного матеріалу, удосконалення первинно набутих умінь і формування навичок.

Серед зазначеного виду завдань виділяють вправи за зразком - завдання з повною орієнтувальною основою дії (зразком може бути не лише результат виконання завдання (його оформлення), а й спосіб отримання цього результату); за інструкцією - передбачають наявність вказівок щодо порядку виконання дій, які можуть даватися як в усній, так і в письмовій формі (такі завдання виконуються переважно письмово, мають репродуктивний характер, однак порівняно з попередніми вимагають від учнів більшої самостійності); вправи за завданням - це вправи без зразка, але на готовому матеріалі, з чітко сформульованими запитаннями;

- творчі використовуються на етапі перенесення засвоєних знань, умінь і навичок у нестандартні умови, тобто забезпечують оволодіння складними вміннями;

- контрольні.

Наведені в такій послідовності завдання і вправи тісно пов'язані з основними етапами процесу навчання - засвоєння нових знань (сприймання матеріалу, його усвідомлення й осмислення (розуміння), закріплення) та застосування на практиці. Звідси випливає важлива вимога до завдань і вправ підручника як самовчителя - їх розташування у книзі з урахуванням основних етапів процесу навчання. Таким чином, технологічність підручника для початкової школи передбачає наявність вправ, що спрямовані на підготовку до сприймання навчального матеріалу, на засвоєння нових знань, на закріплення вивченого, на контроль і корекцію результатів навчання. Така побудова навчального змісту певним чином алгоритмізує роботу учня, а відтак полегшує процес самостійного оволодіння знаннями.

Невід'ємною ознакою технологічного підручника вважаємо його функціональність, яка передбачає повноцінну реалізацію провідних функцій навчальної книги, адресованої молодшим школярам, - інформаційної, розвивальної, виховної та мотиваційної [4].

Інформаційна функція відображується в підручнику двома шляхами - пред'явленням предметного змісту освіти та видів діяльності, спрямованих на його засвоєння. Розвивальна передбачає наявність у підручнику завдань на розвиток психічних процесів, формування загальнонавчальних умінь і навичок та творчих здібностей.

Основне призначення виховної функції полягає в належному відображенні досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу. Мотиваційна функція націлює на формування засобами підручника інтелектуальних почуттів, позитивних мотивів навчання, пізнавальних потреб та інтересів.

Оскільки, за переконанням учених, сучасна навчальна книга має відображати ознаки певних педагогічних технологій, то правомірним є її аналіз з точки зору узгодженості з певними технологіями навчання.

Проаналізувавши класифікації педагогічних технологій та зіставивши їх призначення з домінантними цілями початкової освіти, вважаємо, що технологічний підручник для початкової школи має відображати ознаки таких навчальних технологій, основне призначення яких полягає у створенні умов для реалізації ідей особистісно орієнтованого навчання, вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та впровадження компетентнісного підходу, який передбачає посилення результативної складової навчання, розвиток творчих здібностей учнів.

У виборі технологій, які варто використовувати в рамках школи першого ступеня, ми послуговуємося напрацюваннями Л. Коваль і відносимо до них такі: технологію організації навчальної співпраці, технологію диференційованого навчання, технологію організації навчальної проектної діяльності, ігрову навчальну технологію [3], а також природовідповідні педагогічні технології [9].

Засадничою для розробки концепції технологічного підручника вважаємо модель особистісно орієнтованого навчання як універсальний підхід до розробки найбільш ефективних технологій навчання. Вона має пронизувати весь підручник, але підходи до її втілення повинні бути різними залежно від змісту предмета, його специфіки та віку школярів.

Неабияке значення для обґрунтування методики аналізу технологічності підручників для початкової школи, на нашу думку, мають технічні характеристики навчальної книги.

Шкільний підручник повинен відповідати одній з ознак технологічності - структурності, яка виражається в чіткому поділі змісту навчальної книги на структурні компоненти - навчальний текст, апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал та апарат орієнтування. Кольорове і шрифтове виділення опорних слів, висновків, схем роблять навчальний матеріал більш доступним, зрозумілим, таким, що відразу «кидається в очі».

Основне призначення поліграфічного оформлення підручника - зробити книгу зручною для читання та користування, полегшити роботу учня з навчальним матеріалом, сконструювати підручник достатньо міцний і красивий. загальнонавчальний підручник освіта педагогічний

Тому зручний для роботи формат, читабельний шрифт, чітка рубрикація (система заголовків), вдалі сигнальні позначення, добре дібрана композиція сторінок і розворотів, титульного листка, чіткість друку, охайність книги сприймаються як гармонійне, красиве, витончене оформлення підручника [1].

Отже, структурними компонентами технологічності підручників для початкової школи вважаємо такі:

• підручник як стратегічну і тактичну модель процесу навчання;

• підручник як самовчитель;

• функціональність навчальної книги;

• узгодженість підручника з певними технологіями навчання;

• технічність підручника.

Деталізуємо кожен із виділених компонентів, базуючись не лише на авторському баченні проблеми, а й на результатах наукового пошуку магістрантки Інституту педагогіки і психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Мар'яни Самотіс [8].

Підручник як стратегічна і тактична модель процесу навчання:

- цільова спрямованість підручника (з якою метою подано навчальний матеріал);

- змістова спрямованість підручника (чи дає підручник уявлення, чого навчати дітей);

- відображення засобами підручника системи методів та прийомів навчання;

- форми організації навчальної діяльності учнів, представлені в підручнику.

Підручник як самовчитель:

- побудова підручника з урахуванням основних етапів процесу навчання: сприймання, усвідомлення та осмислення (розуміння) нового матеріалу (наявність пропедевтичних, ввідних і пробних вправ); закріплення та застосування (наявність тренувальних, творчих і контрольних вправ);

- мотиваційний компонент підручника як самовчителя (наявність завдань різного рівня складності, цікавого пізнавального матеріалу, ілюстрацій, схем-міркувань тощо);

- змістовий компонент підручника як самовчителя (використання у підручнику засвоєних учнями знань, умінь і навичок, а також нових знань та способів діяльності);

- процесуальний компонент підручника як самовчителя (чи окреслює зміст підручника хід процесу учіння: наявність завдань, спрямованих на постановку учнями запитань, усвідомлення мети діяльності (що я роблю, для чого, які засоби виконання цієї роботи, які з них більш ефективні), на прогноз цієї роботи (що з цього вийде), на усвідомлення якості роботи (самооцінка, самоаналіз); наявність завдань, спрямованих на репродуктивну, частково-пошукову та творчу діяльність).

Функціональність навчальної книги:

- інформаційна функція: основні види знань (про навколишній світ, про способи діяльності, про систему цінностей), їх співвідношення; види діяльності, спрямовані на застосування цих знань на практиці; відповідність навчальній програмі; дидактично обґрунтований відбір навчального матеріалу; науковість і доступність викладу; систематичність і послідовність пред'явлення знань;

- розвивальна функція: наявність завдань на розвиток психічних процесів, формування загальнонавчальних умінь і навичок (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних і контрольно-оцінних), розвиток творчих здібностей;

- виховна функція: система цінностей (загальнолюдські та національні), відображена у підручнику; дидактично обґрунтований їх відбір (особистісно зорієнтована спрямованість) та відповідність специфіці предмета; способи включення ціннісно орієнтованого матеріалу в підручник (тексти, що інформують про ті чи інші цінності; завдання на оцінювання подій, явищ тощо; завдання на залучення учнів у ситуації вибору цінностей);

- мотиваційна функція: засоби формування в учнів інтелектуальних почуттів, позитивних мотивів навчання, стимулювання пізнавальних потреб та інтересів; змістове забезпечення емоційності навчання (емоційна насиченість змісту навчального матеріалу, відбір інформації з точки зору її значущості для молодших школярів, використання цікавих пізнавальних матеріалів); процесуальне забезпечення мотиваційної функції (наявність завдань на аналіз емоційної сфери дійових осіб твору, автора, власних почуттів та переживань; організація засобами підручника навчальної діяльності учнів: використання індивідуальних та групових форм роботи, ігрових ситуацій, драматизацій тощо; персоніфіковане формулювання запитань; заохочення учнів до висловлення власної думки; наявність засобів заохочення та підтримки успіху в навчанні).

Узгодженість підручника з певними технологіями навчання:

- спрямованість підручника на організацію навчального співробітництва: наявність у підручнику завдань на розгортання діалогу вчителя з учнями, на вільний вибір навчальних завдань; використання різних форм організації навчальної діяльності учнів - індивідуальної, групової та фронтальної;

- організація засобами підручника диференційованого навчання: використання завдань «із зірочкою»; вправ, спрямованих на репродуктивну, частково-пошукову і творчу діяльність; диференціація завдань за ступенем самостійності учнів та формою організації навчання;

- узгодженість підручника з технологією організації навчальної проектної діяльності: наявність завдань, що орієнтують молодшого школяра на проектну діяльність, проблемно-пошукових завдань;

- відображення засобами підручника ігрової навчальної технології: репрезентація у змісті книги ігрових ситуацій, дидактичних ігор, ігор пошукового характеру (числові лабіринти, розв'язування ребусів, складання і відгадування загадок тощо); організація засобами гри різних видів діяльності учнів - виконавської, репродуктивної, конструктивно-пошукової;

- орієнтація навчальної книги на природовідповідні педагогічні технології: використання елементів народної педагогіки (українських народних прислів'їв, приказок, загадок, скоромовок, потішок, співанок, символів України); елементів, що відображають побут рідного народу, рідного краю, традиційні святкування.

Технічність навчальної книги:

- чітка структура, кольорове і шрифтове виділення опорних слів, висновків, схем;

- достатня кількість ілюстрацій, які полегшують процес виділення й запам'ятовування головного;

- певні повтори основних думок у тексті і посилання на внутріпредметні та міжпредметні зв'язки;

- однаковий формат для всіх підручників одного класу, м'яка обкладинка з поліефірним покриттям, міцна основа, чіткий шрифт.

Отже, технологічність підручника для початкової школи охоплює такі структурні компоненти: підручник як стратегічна і тактична модель процесу навчання; підручник як самовчитель; реалізація засобами підручника провідних функцій навчальної книги; узгодженість підручника з певними технологіями навчання; технічність навчальної книги. Нами виокремлено також основні критерії, за якими варто досліджувати цю якість навчальної книги. Подальших розробок потребує методика аналізу технологічності підручника, адресованого молодшим школярам, з урахуванням відповідних критеріїв.

Література

1. Добкин С. Ф. Полиграфическое качество учебной книги / С. Ф. Добкин // Проблемы школьного учебника. - М., 1977. - Вып. 6. - С. 308-325.

2. Каким быть ученику : Дидактические принципы построения / под ред. И. Я. Лернера, Н. М. Шахмаева. - М. : изд-во РАО, 1992. - Ч. 1. - 169 с.

3. Коваль Л. В. Сучасні навчальні технології в початковій школі : навчально-методичний посібник / Л. В. Коваль. - Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. - 225 с.

4. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті : підруч. для магістрантів та студ. пед. ф-тів / Я. П. Кодлюк. - К. : Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2006. - 368 с.

5. Ляшенко О. Вимоги до підручника та критерії його оцінювання / О. Ляшенко // Підручник XXI ст. - К., 2003. - № 1-4. - С. 60-65.

6. Плахотник В. М. Технологічність підручника як обов'язкова умова його ефективності / В. М. Плахотник // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць / гол. ред. В. М. Мадзігон. - К. : «Комп'ютер у школі та сім'ї», 1999. - Вип. 1. - С. 12-14.

7. Савченко О. Я. Без якісного підручника якісна шкільна освіта неможлива / О. Я. Савченко // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць / гол. ред. В. М. Мадзігон. - К. : «Комп'ютер у школі та сім'ї», 1999. - Вип. 1. - С. 3-6.

8. Самотіс М. В. Технологічність підручника для початкової школи: дидактичний аспект : магістерська робота / М. В. Самотіс. - Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. - 148 с.

9. Селевко Г. К. Альтернативные педагогические технологии / Г. К. Селевко. - М. : НИИ школьных технологий, 2005. - 224 с.

10. Скаткин М. Н. Проблемы современной дидактики / М. Н. Скаткин. - 2-е изд. - М. : Педагогика, 1984. - 96 с.

11. Чоботар В. О. Перспективи українських підручників з іноземних мов: технологічність сучасних навчальних посібників / В. О. Чоботар // Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи: зб. наук. праць / упор. В. В. Оліфіренко. - Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. - Вип. 2. - С. 43-55.

Анотація

УДК 373.3(075.2) Методика аналізу технологічності підручника для початкової школи. Кодлюк Я.П

У статті обґрунтовано структурні компоненти технологічності підручника для початкової школи та визначено критерії аналізу цієї характеристики навчальної книги: підручник як стратегічна і тактична модель процесу навчання - цільова і змістова спрямованість підручника, відображення засобами підручника системи методів, прийомів і форм організації навчання; підручник як самовчитель - побудова підручника з урахуванням основних етапів процесу навчання, мотиваційний, змістовий і процесуальний компоненти підручника як самовчителя; функціональність навчальної книги - інформаційна, розвивальна, виховна і мотиваційна функції; узгодженість підручника з певними технологіями навчання; технічність навчальної книги.

Ключові слова: молодший школяр, підручник для початкової школи, технологічність підручника, структурні компоненти технологічності підручника для початкової школи, критерії аналізу технологічності.

Аннотация

Методика анализа технологичности учебника для начальной школы. Кодлюк Я.П.

В статье обоснованы структурные компоненты технологичности учебника для начальной школы и определены критерии анализа этой характеристики учебной книги: учебник как стратегическая и тактическая модель процесса обучения - целевая и содержательная направленность учебника, система методов, приемов и форм организации обучения; учебник как самоучитель - построение учебника с учетом основных этапов процесса обучения, мотивационный, содержательный и процессуальный компоненты учебника как самоучителя; функциональность учебной книги - информационная, развивающая, воспитательная и мотивационная функции; согласованность учебника с определенными технологиями обучения; техничность учебной книги.

Ключевые слова: младший школьник, учебник для начальной школы, технологичность учебника, структурные компоненты технологичности учебника для начальной школы, критерии анализа технологичности.

Annotation

Methods of theprimary school coursebook technological structure analysis. Kodliuk Y.P.

The article deals with the technological charateristic of a coursebook for junior pupils structure components which are specified, based on the analyzed scientific literature. Methods of the primary school coursebook technological side analysis are defined. Scientific rationale for junior pupils' technological side of a coursebook structural components has been established in the research.

The criteria for analysis of the primary school coursebook characteristics are defined, namely: a coursebook as strategic and tactical model of education process, its focus on aims, contents, as well as display of teaching methods by its different means, forms of studying learning materials presented; a coursebook as a tutorial - the structure where main stages of the learning process; semantic and procedural components of the coursebook are considered; its functional aspects, including informational, developmental, educational and motivational ones; coursebook consistency including such learning technologies as those of educational cooperation, differentiated training technology, educational project activities technology, educational games and Nature studying technologies; technical side of a coursebook, such as а comprehensive structure, colour and bolding the key words, sufficient number of illustrations, recycling main ideas in the text, reference to disciplinary and interdisciplinary communication, the common format for all books of the same form, flexi cover with polyester cover, strong base and clear font have been analyzed in the given article.

Key words: a pupil-beginner, a primary school coursebook, the technological structure of a school coursebook, structural components of a primary school coursebook technological side, criteria for technological side analysis.

Размещено на Allbest.ru