Впровадження досягнень системи моніторингу довкілля наукових установ в освітні програми

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСЯГНЕНЬ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ В ОСВІТНІ ПРОГРАМИ

Н.С. Бордюг

У статті висвітлено особливості імплементації сучасних наукових знань і результатів дослідження наукових установ з екологічного моніторингу в освітні програми на прикладі навчальної дисципліни «Моніторинг довкілля». Визначено етапи підготовки викладача до компетентнісного підходу та удосконалено структуру та зміст дисципліни. Рекомендовано структурно-організаційні заходи формування фундаментально-наукових та спеціально-наукових компетентностей у майбутніх фахівців-екологів

Ключові слова: моніторинг довкілля, навчально-виховний процес, вищий навчальний заклад, науково-дослідні установи, компетентності

In the article were elucidated the features of implementation of the modern scientific knowledge and results of the studies of scientific institutions on environmental monitoring in the educational programs on the example of learning discipline “Environmental monitoring”. The activity of scientific institutions on enviro nmental monitoring was analyzed as the one of subjects of the state system of environmental monitoring in Ukraine. The stages of the teacher's preparation to the competence approach were determined and the structural-logic system of formation of the scientific competences (functional and special ones) in specialist of environmental monitoring was elaborated. At the expense of such complex preparation during the lectures in the future specialist-ecologists will be formed the modern scientific knowledge, abilities, skills that will be fixed during laboratory activities, work and pre-graduation practice. The main aspects of the students' scientific work as their independent scientific-cognitive activity were elucidated. The structural-organizational arrangements that will favor the formation of fundamental scientific and special scientific competences in the future specialists-ecologists at the close cooperation of scientific institutions university teacher student were recommended

Keywords: environmental monitoring, educational process, higher educational institution, scientific institution, competencies

Освіта є інструментом, спрямованим на вирішення таких важливих питань сталого розвитку, як боротьба з бідністю, розвиток сільських регіонів, охорона здоров'я, запобігання поширенню хвороб, вирішення екологічних проблем, проблем збалансованого використання відновлюваних та невідновлювальних природних ресурсів, створення гендерно-чутливої системи освіти на всіх рівнях, а також широкого кола питань етичного та правового характеру. Відповідно, впровадження наукових досягнень у навчально-виховний процес сприяє підготовки майбутніх екологів здатних забезпечити у ході професійної діяльності перспективний сталий розвиток суспільства і природи [1, 2].

Згідно національної доповіді «Освіта для сталого розвитку», висока якість освіти передбачає взаємозв'язок освіти і науки, педагогічної теорії та практики і визначається на основі вимог стандартів освіти, оцінкою якості освітніх послуг суспільством [2]. Тому у освітньо-кваліфікаційних характеристиках фахівця мають бути враховані не лише загальнонаукові компетенції, а й фундаментальноі спеціально-наукові, які мають у них сформуватися у процесі підготовки.

У вищих навчальних закладах підготовка фахівців здійснюється за різними навчальними програмами, які направлені на здобуття сучасних наукових знання і вмінь у студентів, їх систематизувати, зберігати, поширювати. Проте їхній інтелектуальний та особистісний розвиток має відповідати світовим орієнтирам компетентнісного підходу.

Для забезпечення надання майбутнім фахівцям сучасних наукових знань, необхідно вищим навчальним закладам співпрацювати з науково-дослідними інститутами, Національною академією наук України, Національною академією аграрних наук України та іншими, а також з іноземними науковими установами, й активно залучати студентів до науково дослідної роботи та участі у всеукраїнських та міжнародних конференціях.

Аналіз останніх досліджень. Питання екологічного моніторингу висвітлено в працях М. Клименко та інших авторів [3]. Теоретичні і методологічні питання екологічної освіти, як однієї із базових складових освіти для сталого розвитку, загальні проблеми розробки систем формування компетенцій фахівців-екологів, а також питання розробки і впровадження компетентнісного підходу у стандарти вищої освіти досить детально розглянуто в працях Н. М. Рідей [4-6].

Методика викладання екологічного моніторингу, удосконалення його змісту та структури для формування фундаментальнота спеціально-наукових компетентностей залишаються не вивченими.

Мета дослідження. Визначення структури та особливостей формування фундаментальнота спеціально-наукових компетенцій з екологічного моніторингу при впровадження досягнень науково-дослідних установ в навчальні програми майбутніх екологів.

Аналіз діяльності наукових установ в системі моніторингу довкілля України. Головним суб'єктом системи моніторингу довкілля є Міністерство екології та природних ресурсів України з його структурними підрозділами та підпорядкованими організаціями, установами й інститутами. Однією із провідних організацій є науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем», яка окрім фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки, розробляє і впроваджує різноманітні природоохоронні проекти, програми еколого-безпечного розвитку, методи діагностики довкілля тощо. Він здійснює екотоксикологічний моніторинг компонентів довкілля та джерел їх токсикогенного забруднення методом біотестування та нормативно-методичне та метрологічне забезпечення контролю, якості об'єктів довкілля. Центр підготовки операторів системи «Гамма» призначений для практичного навчання радіоперсоналу на діючому макеті, що містить основні елементи станцію радіаційного моніторингу, метеостанцію, засоби зв'язку та обробки інформації. На базі установи створено Регіональний тематичний центр транскордонного моніторингу забруднення басейну р. Дніпро та інших водних об'єктів [7, 8].

Одним із підпорядкованих міністерству підп-риємств, що займається розробкою програм моніторингу довкілля (державних, регіональних та локальних рівнів), є державне підприємство «Східноукраїнський екологічний інститут» [9].

Серед наукових інститутів, які підпорядковуються Національній академії аграрних наук України, Інститут агроекології та природокористування НААН має ряд лабораторій, з екологічним моніторингом, а саме: в розвитку сільських територій, аерокосмічного зондування агросфери, моніторингу агробіоресурсів тощо [10].

В державній установі «Інститут охорони ґрунтів України», який підпорядковується Міністерству аграрної політики та продовольства України, прово-дяться спостереження щодо агроекологічного стану ґрунтів для виявлення тенденцій у змінах їх агрохімічних та екологічних характеристик під впливом господарської діяльності, несприятливих метеорологічних факторів та техногенних екологічних катастроф [11].

Суб'єкти системи моніторингу сприяють впровадженню наукових досягнень для формувати у майбутніх екологів відповідних компетентностей на лекційних заняттях, лабораторних роботах та під час самостійного вивчення навчальної дисципліни «Мо-ніторинг довкілля».

Результати дослідження. Студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «Ба-калавр» напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» навчаються 4 роки [12]. На 3 курсі однією з нормативних дисциплін є «Моніторинг довкілля», який має 6 кредитів, з них 1 кредит виділяється на лекційні заняття, 2 кредити на лабо-раторні заняття, 1 кредит на курсовий проект, 2 кредити на самостійну роботу. Містить 6 змістовних модулів. На рисунку 1 зображено розроблену структурно-логічну схему формування наукових компетентностей (фундаментальних та спеціальних) у фахівця з екологічного моніторингу.

Слід відзначити, що впровадження результатів, отриманих у ході ефективної роботи систем екомоніторингу наукових установ в навчально-виховний процес, залежить від професійної компетентності викладача дисципліни «Моніторинг довкілля», який самовдосконалюється у ході науково-дослідної діяльності.

Слід виділити наступні етапи підготовки викладача до компетентнісного підходу:

I опрацювання фундаментальних наукових і науково-методичних джерел (Ю. Одум, В. Сукачов,

І. Герасимов, Н. Реймерс, Ю. Ізраель) та сучасних підручників з моніторингу довкілля таких авторів, як

О.Адаменко, В. Мокін, Ю. Посудін, А. Запольський та ін. та вивчення наукових досліджень, розробок, методик наукових установ;

II розробка або удосконалення змісту і забезпечення (науково методичного та інформаційно аналітичного) навчальних програм, виявлення нових міждисциплінарних зв'язків галузей наук і знань;

III застосування сучасних засобів навчання (мультимедійні, інтерактивні, мобільні тощо) в тео-ретичній і практичній підготовці, в тому числі з ви-користанням міжнародних та вітчизняних стандартів, методів дослідження, методики проведення оцінки об'єктів довкілля та визначення індексів навантаження на навколишнє природне середовище, тощо;

IV підготовка підручників, посібників та їх науково-методичне забезпечення із залученням про-відних наукових, науково-педагогічних працівників України та світу;

V наукова-апробація результатів досліджень на конференціях, семінарах, круглих столах з метою реалізації академічної мобільності;

VI підвищення кваліфікації у провідних наукових інститутах України та світу.

За рахунок такої комплексної підготовки у майбутніх фахівців-екологів під час лекцій будуть формуватися сучасні наукові знання, вміння, навики, які будуть закріплюватися під час лабораторних робіт, виробничої та переддипломної практики (табл. 1).

Рис. 1. Структурно-логічна схема формування наукових компетентностей (фундаментальних та спеціальних) у фахівця з екологічного моніторингу

моніторинг довкілля науковий освітній

Майбутні фахівці-екологи повинні самостійно і творчо вирішувати не тільки професійні завдання, але і дослідницькі, що сприятиме успішному виконанню різних проектів, у тому числі і міжнародних. Тому важливою складовою є науково-дослідна робота студентів з екологічного моніторингу:

залучення студентів до науково-дослідних робіт вищого навчального закладу, наукових інститутів, з якими є договори про співпрацю;

пошук нових наукових розробок, досліджень та їх впровадження у власних дослідженнях під кері-вництвом викладача;

написання наукових доповідей, тез, статей та участь в університетських, всеукраїнських та міжна-родних конференціях;

відображення власних наукових досліджень при написання магістерських робіт.

Такий комплексний підхід, при тісній співпраці наукових установ університету викладача студента буде сприяти формуванню високваліфікованого фахівця-еколога з фундаментально-науковими та спеціально-науковими компетентностями екологічного моніторингу.

Отже, під час навчання у вищій школі основна увага повинна звертатися на самостійну науковопізнавальну діяльність майбутніх екологів, що, в свою чергу, зумовлює зміну функцій викладача (організація, керівництво, консультування, контроль) та зміну самонавчання студента (самостійне планування своєї діяльності, відповідальність за виконання намічених планів).

Висновки

Отже, впровадження наукових досліджень з екологічного моніторингу в навчальну дисципліну «Моніторинг довкілля» дозволить майбутньому фа-хівцю з екології мати сформовані наукові компетентності, для здійснення науково-практичної діяльності, системно підходити до вирішення екологічних проблем. Майбутній фахівець-еколог дослідник стану і розвитку навколишнього середовища зможе вирішувати нові наукові екологічні проблеми для забезпечення природоохоронних заходів, раціонального природокористування та екологічної безпеки, впроваджувати оптимальні еколого-управлінські рішення, спрямовані на усунення негативних змін стану довкілля, а також оптимізації якісних показників навколишнього середовища, згідно міжнародних стандартів екологічного управління.

Література

1. Національна система освіти для збалансованого розвитку. Т. 3 [Текст]: наук.-практ. конф. К.: Центр еко-логічної освіти та інформації, 2012. 219 с.

2. Освіта для сталого розвитку [Електронний ресурс]. Національна доповідь (скорочено). 2012. Режим доступу: http://dea.gov.ua/chapter/osvita_dlya_stalogo_rozvitku_nacional4n a_dopovid4_skorocheno

3. Боголюбов, В. М. Моніторинг довкілля [Текст]: підручник / В. М. Боголюбов, М. О. Клименко, В. Б. Мокін, В. А. Прилипко та ін.; під ред. В. М. Боголюбова. 2-е вид., перер. і доп. В.: ВНТУ, 2010. 232 с.

4. Рідей, Н. М. Ступенева підготовка майбутніх екологів: теорія і практика [Текст]: монографія / Н. М. Рідей; за ред. Д. О. Мельничука. Херсон: Видавництво Олді-плюс, 2011. 650 с.

5. Kucherenko, I. Educational aspects of ecological monitoring teaching [Text]: conference / I. Kucherenko, N. Ridei, B. Natalia, D. Shofolov. «Trends in Education 2015». Czech Republi, 2015.

6. Бордюг, Н. С. Освітньо-наукові та управлінські аспекти аналізу системи державного моніторингу довкілля [Текст] / Н. С. Бордюг // ScienceRise. 2016. Т. 1, № 5 (18). С. 4-8. doi: 10.15587/2313-8416.2016.59068

7. Міністерство екології та природних ресурсів [Елек-тронний ресурс]. Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/

8. НДУ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niiep.kharkov.ua/

9. Державне підприємство «Східноукраїнський еко-логічний інститут» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://euaeco.com

10. Інститут агроекології та природокористування НААН [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.agroeco.org.ua/

11. Державна установа «Інститут охорони грунтів України» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.iogu.gov.ua/

12. ОКХ бакалавра, напрям підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» [Текст]. ГСВО України, затверджений наказом МОНмолодьспорту від 27.12.2011 р

References

1. Nacional'na systema osvity dlja zbalansovanogo rozvytku. Vol. 3 (2012). Kyiv: Centr ekologichnoi' osvity ta informacii', 219.

2. Osvita dlja stalogo rozvytku (2012). Nacional'na dopovid' (skorocheno). Available at: http://dea.gov.ua/chapter/ osvita_dlya_stalogo_rozvitku_nacional4na_ dopovid4_skorocheno

3. Bogoljubov, V. M., Klymenko, M. O., Mokin, V. B., Prylypko, V. A. et. al; Bogoljubov, V. M. (Ed.) (2010). Monitoryng dovkillja. Vinitsa: VNTU, 232.

4. Ridej, N. M.; Mel'nychuk, D. O. (Ed.) (2011). Stupeneva pidgotovka majbutnih ekologiv: teorija i praktyka. Kherson: Vydavnyctvo Oldi-pljus, 650.

5. Kucherenko, I., Ridei, N., Natalia, B., Shofolov, D. (2015). Educational aspects of ecological monitoring teaching. «Trends in Education 2015». Czech Republi.

6. Bordjug, N. S. (2016). Educational, scientific and administrative aspects of environmental monitoring system analysis. ScienceRise, 1/5 (18), 4-8. doi: 10.15587/23138416.2016.59068

7. Ministerstvo ekologii' ta pryrodnyh resursiv. Available at: http://www.menr.gov.ua/

8. NDU «Ukrai'ns'kyj naukovo-doslidnyj instytut ekologichnyh problem». Available at: http://www.niiep.kharkov.ua/

9. Derzhavne pidpryjemstvo «Shidnoukrai'ns'kyj ekologichnyj instytut». Available at: http://euaeco.com

10. Instytut agroekologii' ta pryrodokorystuvannja NAAN. Available at: http://www.agroeco.org.ua/

11. Derzhavna ustanova «Instytut ohorony gruntiv Ukrai'ny. Available at: http://www.iogu.gov.ua/

12. OKH bakalavra, naprjam pidgotovky 6.040106 «Ekologija, ohorona navkolyshn'ogo seredovyshha ta zbalansovane pryrodokorystuvannja» (2011). GSVO Ukrai'ny, zatverdzhenyj nakazom MONmolod'sportu vid 27.12.2011 r.

Размещено на Allbest.ru