Технологія дидактичного конструювання інформаційно-технологічних дисциплін у вищій школі

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

Технологія дидактичного конструювання інформаційно-технологічних дисциплін у вищій школі

Тихонова Тетяна Валентинівна

кандидат педагогічних наук, доцент,

докторант tihtan@ukr.net

Анотація

дидактичний викладач навчання школа

Дидактичне конструювання інформаційно-технологічних дисциплін - це технологічна діяльність викладача з проектування, розробки та реалізації у навчальному процесі ефективної результатоспрямованої дидактичної системи навчання інформаційних технологій. Процес дидактичного конструювання складається з трьох стадій: стадія визначення цілей навчання і проектування змісту дисципліни; стадія розробки дидактичної системи дисципліни; стадія дидактичного аналізу і коригування змісту дисципліни. Метою статті є опис технології дидактичного конструювання як практичних рекомендацій викладачам вищої школи, що розробляють навчальні й робочі програми певних інформаційно-технологічних дисциплін.

Ключові слова: інформаційно-технологічна освіта; інформаційно-технологічна навчальна дисципліна; інформатична компетентність; дидактичне конструювання; інформатичний продукт.

Аннотация

ТЕХНОЛОГИЯ ДИДАКТИЧЕСКОГО КОНСТРУИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ

Тихонова Татьяна Валентиновна

кандидат педагогических наук, доцент, докторант Национальный авиационный университет, г. Киев, Украина tihtan@ukr.net

Дидактическое конструирование информационно-технологических дисциплин - это технологическая деятельность преподавателя по проектированию, разработке и реализации учебном процессе эффективной результатоцентрированной дидактической системы обучения информационных технологий. Процесс дидактического конструирования состоит из трех стадий: стадия определения целей обучения и проектирования содержания дисциплины; стадия разработки дидактической системы дисциплины; стадия дидактического анализа и корректирования содержания дисциплины. Целью статьи является описание технологии дидактического конструирования как практических рекомендаций преподавателям высшей школы, разрабатывающим учебные и рабочие программы определенных информационно-технологических дисциплин.

Ключевые слова: информационно-технологическое образование; информационно - технологическая учебная дисциплина; дидактическое конструирование; информатический продукт.

Abstract

TECHNOLOGY OF THE DIDACTIC ENGINEERING OF THE IT- DISCIPLINES IN THE HIGH SCHOOL

Tetiana V. Tykhonova

Ph.D., associate professor, doctoral student National Aviation University, Kyiv, Ukraine tihtan@ukr.net

Didactic engineering of information technology disciplines is the technological activity of the teacher on the design, development and implementation of the learning process effective result-centre didactic system of teaching information technology. The process of didactic engineering consists of three stages: the stage of determining the learning goals and designing the content of the discipline; stage of development of didactic system discipline; stage of didactic analysis and correction of the contents of discipline. The aim of the article is to describe didactic design technologies as practical advice for teachers of high school to develop training and work programs of certain information technology disciplines.

Keywords: information technology education; information technology academic discipline; didactic engineering; informatics product.

Вступ

Постановка проблеми. Компетентнісний підхід, що задекларований у сучасних освітніх зарубіжних документах (директивах Болонського процесу, проекті Tuning, Європейській рамці кваліфікацій, Стандартах якості вищої освіти тощо) і вітчизняних освітніх концепціях і нормативах (Законі про вищу освіту, Національній стратегії розвитку освіти в Україні до 2021 року) порушує процес суттєвих змін у дидактиці вищої вітчизняної професійної освіти. На сьогоднішній день розроблені проекти нових галузевих освітніх стандартів, основою яких є компетентнісна модель фахівця сучасного інформаційного суспільства, здатного до виконання складних професійних завдань. Суттєвою складовою цієї моделі має бути інформатична компетентність фахівця як здатність результативно працювати з професійною інформацією за допомогою засобів інформаційних технологій, уміння створювати і використовувати інформатичні професійні продукти у професійній діяльності. Це потребує посилення уваги до інформаційно-технологічної освіти (ІТ-освіти) майбутніх фахівців, наукового обґрунтування й упровадження її цілісної концепції.

Проведений нами аналіз змісту ІТ-освіти майбутніх фахівців в українських ВНЗ свідчить, що вона, зазвичай, представлена інформатичними навчальними дисциплінами, які за назвою, змістом та методикою навчання є:

- загальнонауковими навчальними дисциплінами (назва - «Інформатика» та похідні від цієї назви; зміст - основні положення теоретичної і прикладної інформатики, програмування, інструментальні програмні засоби; методика навчання - за знаннєвим підходом). На сьогодні викладання таких дисциплін у професійній вищій школі є недоцільним, тому що, за умов невеликої кількості годин, такі дисципліни, як правило, дублюють шкільний курс інформатики;

- прикладними навчальними дисциплінами (назва - «Інформаційні технології» і похідні від цієї назви; зміст - інструментальні програмні засоби загального і спеціального призначення; методика навчання - за діяльнісним підходом).

Спрямування змісту таких дисциплін на вивчення інструментів призводить до необхідності постійного оновлення змісту й методики навчання у зв'язку зі швидкою зміною інструментальної бази; уміння і навички студентів як результати навчання швидко застарівають.

На нашу думку, сучасна ІТ-освіта майбутніх фахівців має бути спрямована на формування здатностей до результативної інформатичної діяльності в професійному середовищі, володіння не тільки засобами, а насамперед, інтелектуальними технологіями проектування, створення і використання інформатичних професійних продуктів. Тому виникає наукова проблема обґрунтування теорії і технології дидактичного конструювання змісту інформаційно-технологічних дисциплін (ІТ- дисциплін), що мають будуватися, по-перше, на компетентнісних засадах, по-друге, на засадах дидактики технологічної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений нами теоретичний аналіз наукових досліджень і публікацій з проблеми інформатичної підготовки фахівців у вищій школі свідчить, що питання побудови цілісної концепції конструювання змісту інформатичних навчальних дисциплін у вітчизняній педагогіці не розглядалися. Досліджуються, як правило, або окремі дидактичні складові ІТ-освіти, або методичні системи ІТ-освіти для окремих спеціальностей:

- сутність і структура інформатичної компетентності й інформаційної культури майбутніх фахівців як цілепокладальних дидактичних категорій (Р. C. Гуревич, А. М. Гуржій, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, О. В. Овчарук, Ю. С. Рамський, О. М. Спірін та ін.);

- використання інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті: е- навчання, дистанційна освіта, хмарні технології (О. М. Алєксєєв, В. Ю. Биков, О. Г. Глазунова, О. Г. Колгатін, Є. С. Полат, І. В. Роберт, Є. М. Смирнова- Трибульська, М. П. Шишкіна та ін.);

- цілі й зміст професійної підготовки ІТ-фахівців (Т. Ю. Морозова,

З. С. Сейдаметова, В. О. Сухомлін та ін.);

- проблеми формування професійних компетентностей майбутніх педагогів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (Р. С. Гуревич, Л. А. Карташова, С. А. Раков, О. В. Співаковський та ін.);

- методичні системи професійної підготовки вчителів інформатики (М. І. Жалдак, О. А. Кузнєцов, М. П. Лапчик, Н. В. Морзе, О. М. Спірін та ін.);

- проблеми формування інформатичної компетентності майбутніх фахівців певних професійних галузей (Ю. О. Дорошенко, Н. В. Макарова, Л. М. Петренко, Н. В. Баловсяк, М. С. Головань та ін.).

Цілісна дидактична концепція навчання інформатики у вищій школі запропонована російськими вченими Н. В. Макаровою і О. Г. Степановим [6]. Учені пропонують розглядати інформатику у вищій професійній школі як загальнонаукову фундаментальну освітню галузь і відбирати її зміст за логікою науки інформатики (теоретична і прикладна складові) на основі об'єктно-орієнтованого підходу. На відміну від російських науковців, ми вважаємо, що зміст ІТ-освіти у вищій школі має бути професійно-орієнтованим, спрямованим на формування інформатичної професійної компетентності, а саме формування здатностей до проектування і створення інформатичних професійних продуктів. У роботі [9] нами обґрунтована дидактична концепція ІТ-освіти майбутніх фахівців на основі компетентнісного підходу і методики навчання продуктивно-технологічної діяльності й відповідно до неї запропонована технологія дидактичного конструювання навчальних ІТ-дисциплін.

Мета статті. Метою статті є опис технології дидактичного конструювання ІТ- дисциплін (на основі компетентнісного підходу і методики навчання продуктивно-технологічної діяльності) як практичних рекомендацій викладачам вищої школи, що розробляють навчальні і робочі програми певних ІТ-дисциплін.

1. Теоретичні основи дослідження

Поняття, що використовуються в статті («ІТ-освіта», «ІТ-дисципліна», «інформатична компетентність», «інтелектуальні технології» тощо), є неоднозначними у вітчизняній дидактиці вищої освіти, тому наведемо означення, у контексті яких ми будемо розглядати ці поняття. Наукове обґрунтування використовуваних означень подано нами у роботі [9].

Інформаційно-технологічну освіту ми розуміємо як складову вищої професійної освіти, що спрямована на підготовку фахівця у будь-якій галузі, здатного результативно й ефективно здійснювати інформатичну діяльність в умовах професійного середовища. Інформаційно-технологічна освіта є частиною освітньої галузі «Інформатика», але відбиває її технологічний, прикладний аспект. В освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра (магістра) з будь-якої спеціальності інформаційно-технологічна освіта представлена сукупністю навчальних дисциплін інформаційно-технологічної спрямованості або ІТ-дисциплін.

Інформаційно-технологічну навчальну дисципліну ми визначаємо як педагогічну систему навчання інформаційно-комунікаційних технологій - інтелектуальних технологій проектування і створення інформатичних продуктів професійного призначення. ІТ-дисципліна як педагогічна система має статичну (суб'єкти навчального процесу, цілі, зміст, методи, форми, засоби, результат) і динамічну (актуалізація, реалізація, діагностика та коригування) складові.

Інтелектуальні технології (згідно означення О. Я. Фрідланда [11]) - це комплекс методів і способів, що дозволяють раціоналізувати інтелектуальні процеси в апараті мислення людини. Схоже означення надає В. М. Козлов, який вважає, що інтелектуальні технології є продуктами діяльності природного інтелекту людини, сформовані на основі спеціальних підходів і за ієрархією структуруються в концепції, методи, алгоритми [5].

Дидактичне конструювання змісту навчальної ІТ-дисципліни визначається нами як технологічна діяльність викладача з проектування, розробки та реалізації у навчальному процесі ефективної результатоспрямованої дидактичної системи навчання інформаційних технологій.

Інформатичний продукт (ІТ-продукт) ми визначаємо як інформаційний об'єкт певного професійного призначення, що має споживчу вартість і створений за певними вимогами і певними технологіями за допомогою засобів інформаційних технологій.

Інформатична діяльність - це систематичне збирання й оброблення інформації з метою її зберігання, пошуку, використання чи пересилання, що виконуються людиною за допомогою комп'ютерних і комп'ютерно-комунікаційних засобів. У структурі інформатичної діяльності можна виділити дві відносно самостійні сфери: інформаційне виробництво (тобто промислове виробництво інформаційних продуктів і послуг у заданій професійній галузі) й інформаційне самообслуговування (тобто самостійне виробництво інформатичних продуктів професійного призначення для власних потреб).

Стандарти в галузі інформаційних технологій - це нормативні документи, що прийняті відповідними організаціями зі стандартизації інформаційних технологій. Характерною особливістю стандартів ІТ порівняно з індустріальними стандартами є те, що стандарти ІТ містять означення основних понять і термінів у галузі ІТ, опис моделей, сценаріїв, функцій, правил подання інформації. На думку В. О. Сухомліна, масштабність, систематичність, інтенсивність, наукова обґрунтованість розробок у галузі стандартизації ІТ дозволили розвинути систему стандартів до рівня, на якому саме система стандартів стає головним носієм науково-методичних основ галузі ІТ [8]. Погоджуючись з цією думкою, ми вважаємо, що теоретичною основою будь-якої ІТ- дисципліни має бути система відповідних стандартів у галузі ІТ.

Методика навчання продуктивно-технологічної діяльності - це сукупність методів і прийомів навчання проектування і створення інформатичних продуктів. Детально ця методика описана нами у роботі [3]. Теоретико-методологічною основою цієї методики є теорія конструктивізму (Ж. Піаже, Дж. Д'юї, С. Пейперт) і теорія поетапного формування розумових дій (П. Я. Гальперін).

Інформатичну (інформаційно-комунікаційно-технологічну) компетентність ми визначаємо на основі загального означення компетентності, наданого Ю. О. Дорошенком [2, с. 134]. Ми вважаємо, що інформатична компетентність - це здатність (інтегрована властивість) людини до результативної ефективної інформатичної діяльності; вона проявляється під час такої діяльності і встановлюється за її результатом. Для описання інформатичної компетентності будемо використовувати терміни «модель компетентності» і «кластер компетенцій». (Моделлю компетентності будемо називати сукупність кластерів компетенцій, які повністю визначають вимоги до певної успішної діяльності. «Кластер компетенцій» - це загальноприйнятий термін для означення групи компетенцій, що пов'язані між собою). Ми пропонуємо модель інформатичної компетентності, яка подана двома основними кластерами: інформаційно-комунікаційною компетентністю як ключовою й інформаційно-технологічною компетентністю як загальнопрофесійною.

Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає здатність людини розв'язувати інформаційні задачі. Для її оцінювання можна використати критерії (показники), розроблені міжнародною організацією ETS (Educational Testing Service) для оцінювання ІКТ-грамотності [14] (див. табл. 1).

Зауважимо, що ці критерії були адаптовані й запропоновані російськими (В. Ф. Бурмакіна, М. Зелман, І. М. Фаліна [1]) й українськими (Н. В. Морзе, В. П. Вембер, О. Г. Кузьмінська [7]) вченими для оцінювання рівня інформаційної компетентності учнів середньої школи, студентів ВНЗ та працюючих учителів.

Таблиця 1 Критерії інформаційно-комунікаційної компетентності