Гендерний аспект особливостей мимовільної пам’яті при вивченні іноземної мови старшими дошкільниками

ГЕНДЕРНЫЕ АСПЕКТЫ ОСОБЕННОСТЕЙ НЕПРОИЗВОЛЬНОЙ ПАМЯТИ ПРИ ИЗУЧЕНИИ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА СТАРШИМИ ДОШКОЛЬНИКАМИ

In the article the scientific approaches to teaching preschool children a foreign language are discussed. In addition, the results of empirical research of gender peculiarities of involuntary memorizing of foreign words by senior preschooler are presented. According to the methods of ``10 words” and “10 items” (T. Martsynkovskaya) it has been shown that girls and boys have minor differences in terms of the average level of involuntary memorizing of pictures, words in native and foreign language. It is expedient to note that girls still have a higher level of memory, although it is not statistically significant. Based on the data obtained as a result of involuntary memory research girls and boys have the average level of involuntary memory The girls better remember visual material, and the boys - verbal, girls have higher rates of active involuntary memory. But these differences are not statistically significant.

Keywords: memory, involuntary memory, developmental psychology, the senior preschool age, foreign language, gender.

Постановка проблеми. Іноземна мова дедалі наполегливіше входить у наше життя, інтегруючи українське суспільство зі світовим культурним простором. А відтак знання іноземних мов стає потребою часу, необхідним компонентом освіченості сучасної людини. У навчальних закладах, починаючи з їхньої дошкільної ланки, поступово запроваджується вивчення іноземної мови. Хоча навчання дошкільнят іноземній мові віднесено до варіативного компонента Державного стандарту дошкільної освіти, однак набуває все більшого поширення. З огляду на вищезазначене, особливої уваги потребує вивчення особливостей запам'ятовування іноземної лексики дітьми старшого дошкільного віку. Дана стаття присвячена розгляду гендерного аспекту особливостей мимовільної пам'яті в дітей старшого дошкільного віку. гендерний іноземний лексика навчальний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пам'ять є однією з найбільш досліджених тем у психології. Їй присвячені наукові праці П.П. Блонського, С.П. Бочарової, О.М. Леонтьєва, Л.С. Виготського, О.М. Вейна та Б.Й. Каменецької, С.Л. Рубінштейна, П.І. Зінченка, А.О. Смірнова, Г. Еббінгауза, О.Р. Лурії, Б.Г. Мещерякова тощо. Вивчення довільних і мимовільних процесів пам'яті на основі системно-діяльнісного підходу сприяли розробці практичних рекомендацій щодо раціональних методів розвитку пам'яті та підвищення рівня засвоєння знань у навчальній діяльності (А.О. Смирнов, П.І. Зінченко, В.Я. Ляудіс, С.П. Бочарова, Г.К. Середа, Є.Ф. Іванова, Д.А. Норман, Є.В. Заїка тощо). Але поряд із цим у психології є істотні розбіжності в теоретичному розумінні природи пам'яті. Крім того, не достатньо вивченими залишаються проблеми ролі видів пам'яті у процесі навчання іноземної мови на різних вікових етапах людини.

Проблеми мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, теоретичні і методологічні засади дошкільної лінгводидактики, у тому числі й іншомовної, розглянуто у працях Н.В. Агурової, Т.І. Алешиної, Н В. Гавриш, А.М. Гончаренко, Т.О. Луценко, Т.О. Піроженко К.Ю. Віттенберг, А.М. Богуш, С.В. Будак, Л.С. Виготського, Н.О. Зимньої, О.О. Леонтьєва, О.Р. Лурії, Є.І. Тихєєвої, Т.М. Шкваріної; принципам навчання іноземних мов присвячені праці І.Л. Бім, С.Ю. Ніколаєвої, Ю.І. Пассова, В.М. Плахотник, В.Г. Редько, Г.В. Рогової та ін.; інтегративний підхід до організації педагогічного процесу з іноземної мови розглядали І.Л. Бім, А.Ф. Гергель, І.О. Зимня, Т.К. Полонська, С.В. Роман, Т.М. Шкваріна та ін.; дослідження з теорії та практики дошкільної педагогіки проводили Л.В. Артемова, В.Є. Бенера, Г.В. Бєлєнька А.М. Богуш, Е.С. Вільчковський, Н.В. Гавриш, Н.М. Колосова, О.Л. Кононко, К.Л. Крутій, Н.В. Лисенко, Г.О. Люблінська, Т.І. Поніманська.

Виклад основного матеріалу. Дошкільний вік є найбільш сприятливим періодом для мовленнєвого розвитку особистості, яка зростає та формується. Діти даного віку, на відміну від молодших школярів, мають більші потенційні можливості розвитку завдяки високій пластичності функцій головного мозку та психіки. Тому найсприятливішим часом для початку засвоєння іноземної мови є саме старший дошкільний вік (5-7 років).

Більшість дітей даного віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати іншу мову в колективі. У них уже сформувався достатній запас слів і правильна вимова звуків, вони вживають граматичні форми рідної мови згідно із законами та формами фонетики, прагнуть та вміють орієнтуватися в ситуаціях спілкування, можуть підтримати розмову, вести діалог, здатні зосереджуватися і концентрувати увагу в ігрових формах діяльності, проявляють інтерес до спілкування, прагнуть досягти успіху, заохочення тощо. На шостому році життя діти без складнощів засвоюють звукову форму морфем. Мовленнєвий апарат дитини характеризується гнучкістю, податливістю для формування іншомовної вимови, добре розвинутою здатністю до імітації. Саме імітація впродовж тривалого часу вважалося основним прийомом при навчанні іноземній мові. Але більшість дослідників проблеми раннього навчання іноземної мови довели, що більшу вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані металінгвістичні здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею [7].

Таким чином, головними цілями в навчанні дошкільників іноземної мови є: формування у дітей первинних навичок спілкування іноземною мовою; уміння користуватися нею для досягнення своїх цілей, вираження своїх думок і почуттів в реальних ситуаціях спілкування; створення позитивної установки на подальше вивчення іноземної мови; пробудження інтересу до культури інших народів; розвиток лінгвістичних здібностей старших дошкільників з урахуванням вікових особливостей їхньої структури; децентрація особистості або можливість подивитися на світ із різних позицій.

Численні дослідження психологів, лінгвістів і педагогів стосувалися проблематики засвоєння старшими дошкільниками іноземної лексики. Так, Н.В. Імедадзе, О.В. Зорін [6] розглядали проблему періодизації сенситивності до засвоєння іноземних мов дітей дошкільного віку; А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій, Т. Піроженко вивчали мовленнєву діяльність дітей дошкільного віку; М. Вашуленко, Г. Ніколайчук, Л. Калмикова вивчали готовність дітей дошкільного віку до мовлення як лінгводидактичну проблему; Л. І. Айдарова, М.І. Лисіна, А.К. Маркова, Д.Б. Ельконін досліджували

комунікативний підхід до розвитку мовлення дітей дошкільного віку; Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодальов, М.Л. Вайсборд та інші вивчали сутність феномену спілкування серед дітей дошкільного віку; Н.В. Агурова, Т.І. Алешина [1], Л.С. Виготський [4], О.В. Бойко [2], К.Ю. Віттенберг [3], С.В. Доброборська, Л.Д. Цвік, та П.П. Маслова [5], В.Я. Ляудіс [9], Г.В. Матюха [10], Л.С. Смирнова [12], З.Я. Футерман [14], Т. Шкваріна [15] проводили дослідження щодо навчання дітей дошкільного віку іншомовного спілкування.

Запорукою успішного оволодіння дітьми іноземною мовою є врахування педагогами в освітній роботі з ними анатомо-фізіологічних та психічних особливостей старших дошкільників. Без цього неможливо правильно визначити найбільш оптимальний час, коли варто починати знайомити дитину з іншою мовою, обрати найбільш раціональні форми, методи, прийоми та засоби навчання.

Оскільки мовленнєвий апарат у дошкільнят дуже гнучкий, то вони легко наслідують звуки та звукосполучення як рідної, так і іноземної мови. У подальшому правильна вимова закріплюється та зберігається на все життя. До того ж малюки вкрай чутливі до вимови, оскільки особливо сприйнятливі до фонетики та інтонації мовлення. Певні мовленнєві зразки зберігаються в їхній пам'яті у вигляді звукових комплексів, пригадуючи які в тих чи інших ситуаціях, діти керуються переважно власними слуховими уявленнями. При цьому іншомовні мовленнєві зразки сприймаються ними відокремлено від звукових комплексів рідної мови.

Особливе значення для даного виду діяльності старшого дошкільника має розвиток мимовільної пам'яті, яка переважає у старшого дошкільника, та довільної, яка з'являється у цей період. Домінування мимовільної пам'яті означає, що дитина не ставить ще перед собою свідомої мети запам'ятати або пригадати і не використовує для цього спеціальних засобів, оскільки дані мнемічні процеси включені у в будь-яку іншу діяльність і здійснюються всередині неї. Мимовільне запам'ятовування забезпечується включенням матеріалу в цілеспрямовану предметну та пізнавальну діяльність. Пам'ять дитини старшого дошкільного віку забезпечується її інтересом.

Стосовно іноземного мовлення дітей дошкільного віку, то воно відіграє важливу роль у психічному, особистісному, соціальному розвитку дитини. Оскільки в цей віковий період стає можливим порівняно систематичне навчання дитини за певною програмою, то іноземні мови можуть стати засобом формування вмінь усного спілкування дітей дошкільного віку. Серед методів, які найбільш використовують слід виділити традиційні: безпосередній або прямий метод, граматично-перекладний метод, аудіо-лінгвальний метод, когнітивний метод; та сучасні: метод повної фізичної реакції, сугестивний та комунікативний [14].

Використання методів зазначених вище, у поєднанні з іншими методами дає позитивний результат при підготовці дітей дошкільного віку до іншомовного спілкування. Ми вважаємо, що інтеграція даних методів сприяє активізації іншомовного мовлення, а також готує дитину до переходу на наступний етап вивчення іноземних мов у початковій школі.

Дослідження гендерного аспекту мимовільного запам'ятовування старшими дошкільниками іноземної лексики проводилося за допомогою методик: «10 предметів» та «10 малюнків» Т.Д. Марцинковської [16]; дослідження активної та пасивної мимовільної пам'яті за Г.А. Урунтаєвою та Ю.О. Афонькіною [13]; методика дослідження мимовільної пам'яті та умов її ефективності за П.І. Зінченком [11].

У дослідженні взяло участь 87 старших дошкільників, серед яких 45 дітей віком від 5 до 6 років та 42 дитини - від 6 до 7 років, 43 хлопчики та 44 дівчинки, які відвідують дошкільні навчальні заклади № 6 «Чебурашка» та № 47 «Золота рибка» м. Полтави.

Дані результати вивчення мимовільного запам' ятовування малюнків, слів рідної та іноземної мови, отримані за допомогою відповідних методик Т. Д. Марцинковської, подані у таблиці 1.

Таблиця 1 Показники середнього рівня мимовільного запам'ятовування малюнків, слів рідної та іноземної мови дітьми старшого дошкільного віку

Для виявлення статистичної значимості отриманих даних був використаний t-критерій Стьюдента. У якості статистичних сукупностей було обрано показники рівня мимовільного запам'ятовування дівчатками та хлопчиками слів іноземної мови. Значення t-критерію Стьюдента складає 2,06. Розбіжність статистично не значима (p>0,05). Поряд із цим доцільно виявити статистичну значимість показників мимовільного запам'ятовування ілюстрованого матеріалу хлопчиками та дівчатками. Значення t-критерію Стьюдента складає 3,43. Розбіжність статистично не значима (p>0,05). Порівняння рівня запам'ятовування малюнків та іноземних слів дівчатками і хлопчиками 5-7 років показало також їхню статистичну незначимість (t-критерій Стьюдента складає 2,06).

Як свідчать отримані дані, дівчатка та хлопчики мають незначні відмінності в показниках середнього рівня мимовільного запам'ятовування малюнків, слів рідної та іноземної мови. Доцільно буде зазначити, що дівчатка все ж таки мають вищий рівень запам'ятовування, хоча він не статистично значимий.

Для підвищення достовірності дослідження гендерних особливостей мимовільного запам'ятовування дітьми старшого дошкільного віку іноземної лексики, була проведена відповідна методика Г.А. Урунтаєвої та Ю.О. Афонькіної. Отримані дані подані у таблиці 2.

Як свідчать дані, краще дітьми старшого дошкільного віку запам'ятовується матеріал, із яким вони безпосередньо активно діють. Дівчатка даного вікового періоду мають вищі середні показники рівня як пасивного, так і активного мимовільного запам'ятовування. Для виявлення статистичної значимості отриманих даних був використаний t-критерій Стьюдента. У статистичні сукупності було обрано показники рівня активного та пасивного мимовільного запам'ятовування дівчатками 5-7 років. Значення t-критерію Стьюдента складає 5,83. Розбіжність статистично значима (р<0,05). Поряд із цим доцільно виявити статистичну значимість показників активного та пасивного мимовільного запам'ятовування в хлопчиків такого ж віку. Значення t-критерію Стьюдента складає 8,4. Розбіжність статистично значима (p<0,05).

Таблиця 2 Показники середніх значень пасивного та активного мимовільного запам'ятовування дітьми старшого дошкільного віку

Окрім того, доцільно вивчити тендерні особливості мимовільного запам'ятовування при різних способах подачі матеріалу. Результати такого дослідження, яке було проведено за допомогою використання методики вивчення мимовільної пам'яті старших дошкільників за Г.А. Урунтаєвою та Ю.О. Афонькіною, показані в таблиці 3.

Таблиця 3 Середні показники мимовільного запам'ятовування в дітей старшого дошкільного віку при різних способах подачі матеріалу