Формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку міжкультурних комунікацій українське суспільство визначається в загальноєвропейському та світовому просторі, здійснює кроки до інтеграції, спираючись на фундаментальні цінності власної та світової культур, керується невід`ємними чинниками демократичного громадянського суспільства, серед яких особливо важливими є свобода слова, права людини на самовираження, інформацію.

В умовах глобалізації та інформатизації все більш значущою стає роль засобів масової інформації в житті суспільства. Особливості нового інформаційно-комунікаційного середовища, що складається із принципово нових медіаінструментів, надають ширші можливості впливу медіакультури на формування взаємовідносин у суспільстві. Від якості функціонування цієї комунікаційної системи, професійної компетентності журналіста безпосередньо, залежить чистота інформаційного поля, рівень реалізації взаємозв'язків між усіма структурними складовими суспільства, співробітництво владних, журналістських та освітніх організацій, фінансово-економічний, політичний, культурний розвиток держави загалом.

Журналіст як суб'єкт комунікації повинен визнавати й популяризувати самобутність національної культури та враховувати об'єктивне існування плюралізму культур, світосприймання. Застосування інноваційних освітніх технологій, зокрема технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань, сприятиме усуненню штучної мовної (комунікативної) ізольованості національної від світової журналістики та журналістської освіти. Однією з найсуттєвіших вимог до професійної компетентності майбутнього журналіста є обов'язкове практичне володіння хоча б однією іноземною мовою, що зумовлюється Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Указами Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні», «Основні напрями реформування вищої освіти» та ін.

Зазначимо, що особливості підготовки журналістів, актуальні питання формування професійної компетентності, фахової майстерності журналіста висвітлено в доробках таких учених, як В.М. Березін, В.О. Болотов, В.В. Сєріков, В.В. Ворошилов, Я.Н. Засурський, С.Г. Корконосенко, О.П. Короченський, Г.В. Лазутіна, Є.П. Прохоров, В.В. Різун, В.Д. Фатиміна, В.І. Шкляр, Е. Шорт. Наукові розвідки теорії та історії методики викладання іноземних мов провадилися дослідниками: В.Г. Костомаровим, Ю.М. Друзем, І.О. Зимньою, О.Ю. Кузнєцовою, С.Ю. Ніколаєвою, Г.І. Трухановою та ін. Проблеми впливу мас-медіа на особистість та суспільство мали відображення в роботах Д. Бакінгема, Ж. Гоне, І.М. Дзялошинського, Дж. Лалла, Л. Селлерса. Використання матеріалів засобів масової інформації у навчальному процесі перебувало в центрі наукових інтересів Є.М. Міллер, Г.В. Онкович, Н.В. Саєнко, О.А. Сербенської, В.В. Усатої, О.В. Федорова та ін. Водночас, застосування іншомовних періодичних видань щодо формування професійної компетентності майбутніх журналістів не було предметом спеціальних досліджень.

Отже, нерозробленість проблеми в науковій літературі та дисертаційних дослідженнях, потреба у професійно компетентних фахівцях-журналістах з високим рівнем іншомовної комунікативної компетентності, вмінням критично опрацьовувати масмедійні тексти; недостатня обґрунтованість можливості використання іншомовних періодичних видань у процесі формування професійної компетентності майбутніх журналістів зумовили вибір теми дисертаційної роботи - «Формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми відділу теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти АПН України «Навчально-методичний комплекс з розвитку мовлення на українознавчій основі» (РК №0107U005340) і кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького «Професійна підготовка спеціаліста в системі неперервної освіти» (протокол від 28 серпня 2003 р. №1), безпосереднім учасником яких є автор.

Тему дисертації затверджено вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол від 7 червня 2005 р. №8) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 20 грудня 2005 р. №10)

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань.

Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

- проаналізувати нормативні акти, науково-педагогічну літературу щодо застосування іншомовних періодичних видань у формуванні професійної компетентності майбутніх журналістів;

- уточнити зміст понять: «компетентність», «компетенція» та «професійна компетентність журналіста», з'ясувати їх структуру;

- визначити особливості іншомовних періодичних видань й довести доцільність їх використання у навчальному процесі ВНЗ з метою формування професійної компетентності майбутніх журналістів;

- обґрунтувати та експериментально перевірити технологію формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань;

- розробити експериментальну методику діагностики ефективності запропонованої авторської технології.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх журналістів у вищих навчальних закладах України.

Предмет дослідження: процес формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань.

Гіпотеза дослідження. Процес формування професійної компетентності майбутніх журналістів буде ефективним, якщо спроектувати й реалізувати методику використання іншомовних періодичних видань у їхньому навчанні іноземної мови та врахувати наступні дидактичні умови:

· встановлення міждисциплінарних зв'язків та інтеграції змісту фахових дисциплін, іноземної мови та медіаосвіти;

· застосування специфічних форм і методів навчання, що моделюють професійне середовище та діяльність журналістів;

· забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладача й студентів, спрямованої на комунікативну активність студентів;

· відбору іншомовних періодичних видань, що формує стійку внутрішню мотивацію суб'єкта навчання у вивченні іноземної мови та професійних дисциплін.

Методи дослідження. Для реалізації мети, гіпотези та розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів дослідження:

- теоретичний та компаративний аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація, схематизація - з метою узагальнення наукових розробок провідних вітчизняних та зарубіжних учених з проблеми формування професійної компетентності майбутніх журналістів;

- логіко-історичний метод - для виявлення тенденцій розвитку журналістської освіти в Україні й за рубежем, еволюції психолого-педагогічних концепцій мовної освіти в Україні, історії виникнення преси та проблеми становлення сучасної журналістської школи;

- діагностичні (тестування, бесіди, інтерв'ювання, соціологічні опитування), обсерваційні (пряме й опосередковане спостереження); прогностичні методи, експертних оцінок, самоаналіз, самооцінка, статистичний - щодо оцінки стану професійної підготовки журналістів, діагностування обізнаності студентства у можливостях друкованої іншомовної та вітчизняної періодики;

- педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) - для перевірки ефективності технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань;

- методи математичної статистики - з метою опрацювання та узагальнення отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Досліджено теоретичні положення й обґрунтовано практично-методичні заходи щодо формування та розвитку професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань. Зокрема, у дисертації вперше:

- узагальнено педагогічний досвід упровадження ЗМІ у навчальний процес з метою формування іншомовної комунікативної компетентності;

- доведено доцільність застосовування іншомовних періодичних видань у процесі підготовки журналістів;

- виділено іншомовну комунікативну компетентність як обов'язковий компонент професійної компетентності журналістів;

- виявлено педагогічні умови використання іншомовних періодичних видань з метою формування професійної компетентності майбутніх журналістів (встановлення міждисциплінарних зв'язків та інтеграції змісту фахових дисциплін та іноземної мови; застосування специфічних форм та методів навчання, які моделюють професійне середовище та діяльність журналістів тощо);

- обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування професійної компетентності журналістів засобами іншомовних періодичних видань, яка включає мету, етапи організації навчально-пізнавальної роботи студентів та викладачів, систему вправ, критерії відбору медіатекстів та методичні рекомендації;

- розроблено експериментальну методику діагностики ефективності запропонованої авторської технології (показники - контактний, мотиваційний, інформаційний, інтерпретаційний, та рівні - низький, середній, високий);

- з'ясовано перспективи нового навчально-педагогічного напряму «медіаосвіта» в Україні (доцільність відкриття нової спеціальності «медіаосвіта»; запровадження дисципліни «Медіаосвіта» у навчально-виховний процес загальноосвітніх, професійних, вищих навчальних закладів; проведення наукових досліджень загальнотеоретичного та практично-прикладного характеру стосовно типології, категоріального апарату, концепцій, моделей медіаосвіти, її складників, розроблення навчально-методичних комплексів тощо);

уточнено поняття: «компетентність», «компетенція», «професійна компетентність журналіста» в контексті новітніх освітніх технологій;

удосконалено форми, прийоми, методи роботи з іншомовними періодичними виданнями;

набула подальшого розвитку методика формування професійних умінь майбутніх журналістів із залученням масовокомунікаційних джерел у навчальний процес.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що сформульовані у дослідженні теоретичні положення й висновки, експериментальні дані дозволили довести ефективність технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань.

На матеріалах англомовних періодичних видань розроблено навчальний посібник «What's News?» English for Journalists» (Черкаси, 2005), структуру якого побудовано з урахуванням інтеграції елементів змісту ряду дисциплін («Іноземна мова», «Українознавство», «Журналістська майстерність») та методів їх викладання. Відповідно, матеріали посібника згруповано у два основних блоки: «Україна очима британських журналістів» і «Журналістика».

Результати дослідження можуть бути використані у викладанні навчальних курсів: «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Ділова іноземна мова», «Іноземна мова професійного спілкування», «Теорія і методика журналістської творчості», «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Методика викладання іноземних мов». Розроблені та апробовані методики проведення занять на матеріалах іншомовних періодичних видань, а також рекомендації щодо їх організації та проведення дають можливість увести науково обґрунтовані корективи в навчальні та робочі програми з іноземної мови, сприятимуть удосконаленню змісту навчально-методичних комплексів, підручників, посібників відповідного спрямування.

Теоретичні положення та практичні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (довідка від 20 лютого 2006 р. №79/03), Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (довідка від 1 березня 2006 р. №83), Луганського державного інституту культури і мистецтв (довідка від 12 січня 2006 р. б/н), Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка (довідка від 3 березня 2006 р. №04/89).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти АПН України, кафедр соціальної роботи та соціальної педагогіки, іноземної мови соціально-гуманітарного напряму Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (2003-2007 рр.).

Результати дослідження узагальнено і викладено в доповідях на наукових зібраннях, конференціях:

- міжнародного рівня: конгресі «IV Слов'янські педагогічні читання» «Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі» (Черкаси, 2005); Перших Драгомановських читаннях (Київ, 2003); «Мова і культура» (Київ, 2005, 2006, 2007); «Актуальні проблеми особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти» (Кременець, 2004); «Актуальні проблеми безперервності та наступності в системі ступеневої освіти» (Миколаїв, 2004); на честь 80-річного ювілею професора І.К. Кучеренка і професора Н.І. Тоцької (Київ, 2003); «Друкарство молоде» (Київ, 2006, 2007);

- всеукраїнських: «Професіоналізм педагога» (Ялта, 2003, 2004); «Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу» (Черкаси, 2006); «Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків» (Київ, 2006, 2007); «Актуальні теоретичні і прикладні проблеми мас-медіа» (Рівне, 2007); «Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку» (Черкаси, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено в 1 навчальному посібнику, 17 одноосібних публікаціях, 7 з яких - у провідних наукових фахових виданнях.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 357 найменувань, у тому числі 67 - іноземними мовами. Повний обсяг роботи - 244 сторінки, з яких 170 - основного тексту, 5 додатків, 19 таблиць, 11 рисунків.

Основний зміст дисертації

іншомовний журналіст навчальний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу та методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення результатів дослідження; наведено дані про апробацію, публікації результатів та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теорія та практика використання засобів масової інформації у навчально-виховному процесі» висвітлено проблеми становлення й розвитку журналістської освіти та преси як засобу формування професійної компетентності майбутніх журналістів; уточнено поняття «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність журналіста»; проаналізовано методолого-теоретичні та методичні аспекти проблеми формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань, висвітлені у науковій літературі та реалізовані у практиці навчання іноземної мови.

На основі ретроспективного аналізу проблеми визначено тенденції становлення й розвитку журналістської освіти та преси як засобу формування професійної компетентності майбутніх журналістів. Зокрема, становлення журналістики як фаху було позначене такими тенденціями: зростанням кількості установ, у яких працювали журналісти; організацією спеціалізованої освіти для журналістів; поширенням фахової літератури; усвідомленням важливості соціальної відповідальності журналістів. Радикальні зміни у структурі сучасного глобального та інформаційного простору (інтенції до плюралізму медіакультур, посилення конкуренції між світовими медіаінституціями, виникнення першої міжнародної наднаціональної корпорації новин та економічної телемережі, формування якісно нового інтегрованого інформаційного середовища тощо) зумовили загальні тенденції розвитку журналістської освіти (збільшення кількості факультетів та відділень журналістики, значного розширення спектру спеціалізації та дисциплін, підвищення вимог до професійної компетентності журналіста тощо).

У розділі уточнено поняття: «компетенція», «компетентність» та «професійна компетентність журналіста». У низці проаналізованих словників та довідників поняття «компетенція» має різні значення: 1) коло повноважень, 2) знання та досвід. При уточненні нами використано дослідження сучасних дидактів (В.А. Болотов, В.В. Сєріков, О.А. Жирун, І.А. Зимня, Н.В. Копилова, Н.В. Кузьміна, Р.П. Мільруд, О.В. Овчарук, Е. Шорт та ін.), за якими під «компетенцією» розуміють наперед задану вимогу до освітньої підготовки (стандарт), потенційну можливість, елемент компетентності. Вважаємо, що «компетентність» як комплексна особистісна категорія означає практичну готовність та здатність людини діяти в певній галузі; вона включає знання, уявлення, навички, мотиви, цінності, реалізовані у життєвих та професійних контекстах, передбачає наявність досвіду діяльності. «Професійна компетентність» - це система теоретичної і практичної готовності особистості до ефективної самореалізації у професії, що реалізується через парадигму професійно значущих знань, умінь, якостей, здібностей, схильностей та досвіду професійної діяльності. «Професійна компетентність журналіста» охоплює мотиваційну (загальнокультурна, ціннісна та соціальна компетентності), операційну (комунікативна, інформаційна, методологічна, особистісна компетентності) сфери, процес самоконтролю та містить: 1) знання гуманітарних, соціально-економічних, фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, оволодівши якими журналіст здійснює професійні, психологічні, риторичні функції; 2) загальні та професійні вміння, що дозволяють реалізувати інформаційно-технічну, праксеологічну, рефлексивну функції; 3) ціннісно-мотиваційні характеристики, світоглядну та соціально-політичну позицію; 4) індивідуально-психологічні особливості; 5) життєвий та професійний досвід.

Аналіз науково-педагогічної літератури (В.А. Королькова, А.П. Лебедєва, Г.В. Онкович, Є.В. Розен, Є.Ф. Телень та ін.) засвідчив, що проблему формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань ще не розроблено достатньою мірою. Специфіка змісту медіатекстів, форм та методів навчання не бралися до уваги під час підготовки майбутніх журналістів. Часто зміст дидактичних матеріалів утрачав актуальність, оскільки змінювалися історичні, географічні, соціальні реалії суспільства. Учені-дидакти були обмежені правилами політичної системи, а тексти преси використовувалися з чіткою пропагандистською метою. Зазвичай не враховувалася специфіка певної спеціальності, а також не брався до уваги комунікативний підхід навчання іноземних мов. Навчально-методичні матеріали переважно були спрямовані на розвиток читання, як основного (і чи не єдиного) виду мовленнєвої діяльності (Н.В. Лебедєва, Т.А. Зражевська, І.М. Козловська, А.М. Васильєва, Є.П. Александрова), методисти майже не використовували творчих завдань для розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності. Вплив застосування іншомовних масмедійних текстів на формування професійної компетентності журналіста взагалі не брався до уваги.

У другому розділі «Формування професійної компетентності майбутніх журналістів як актуальна педагогічна проблема» досліджено основні підходи щодо теорії медіаосвіти в сучасній вітчизняній та зарубіжній педагогіці, проаналізовано практичний досвід їх залучення до навчально-виховного процесу, обґрунтовано специфіку та методику використання газетного дискурсу в системі навчання іноземних мов під час підготовки журналістів.

У роботі розмежовуємо поняття «журналістська освіта» та «медіаосвіта». «Журналістська освіта» - це професійна освіта журналістів, підготовка кваліфікованих кадрів для медіаіндустрії. «Медіаосвіта» як процес розвитку й саморозвитку особистості на матеріалах та за допомогою засобів масової комунікації покликана формувати культуру комунікації, уміння усвідомлено сприймати, критично осмислювати, інтерпретувати медіатексти з метою розширення загальних, соціокультурних та професійно значущих знань, комунікативних та творчих здібностей. Медіаосвіта є необхідною передумовою встановлення раціональних комунікаційних взаємозв'язків між суб'єктами комунікації та розвитку особистості загалом: активного споживача інформації - з одного боку та журналіста - з іншого, оскільки саме він є відповідальним творцем сучасного медіапростору.

Медіапедагоги різних країн теоретичним підґрунтям розвитку медіаосвіти вважають позитивний або ж негативний вплив медіа на розвиток особистості зокрема та суспільства в цілому, що зумовило виокремлення різних підходів, теорій та моделей медіаосвіти. На основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних медіапедагогів (Б. Єржабкової, А.П. Короченського, О. Невмержицької, О.В. Спічкіна, О.В. Федорова, М. Хайнс, К. Чо, Ж. Гоне та ін.) нами визначено ін'єктивну (превентивну), інструментальну (практичну, практико-утилітарну, технологічну), культурологічну (соціокультурну, етичну, естетичну, художню), критичного мислення (когнітивну, політичну) та семіотичну (комунікативну) теорії медіаосвіти. Особливістю вітчизняної медіадидактики було те, що її представники керувалися культурологічною та інструментальною теоріями, спирались на позитивістське бачення ЗМІ, почасти не враховували соціальновікові, фахові особливості, тематичні інтереси студентів.

Визначення специфіки газетного дискурсу як засобу навчання стало основою для розробки технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань.

Поняття «дискурс» використовується різними науками для позначення певного комунікативного акту і стосується не тільки мови та мовлення (тексту), а й контексту, пов'язаного із суб'єктами комунікативної події. Головною метою будь-якого дискурсу є досягнення порозуміння між адресатом та адресантом, однак кожний тип дискурсу має специфічну функцію (рекламний - спонукати придбати продукт, науковий - довести істинність теорії, політичний - голосувати тощо). Специфіка газетного дискурсу виявляється в певних категоріях: предметах та об'єктах розгляду, функціях; характеризується його короткотривалістю; нагальними темами, ідеями та інтерпретаціями дійсності; суспільно-політичною лексикою тощо.

Визначивши семантичні (тема, ідея), синтаксичні (фактологічний, образний та нормативний ряди), жанрові (інформативні, художньо-публіцистичні та сатиричні жанри), стратегічні (репрезентаційна, наративна стратегії тощо) маніпулятивні (прийоми навіювання, переконання, психотехнології: «Трюізми», «Вибір без вибору», «Red herring» тощо), лінгвістичні (зовнішня і внутрішня журналістська лексика та лексика ЗМІ, терміни, жаргонізми, запозичення тощо) композиційні, структурні, типологічні особливості газетного дискурсу, ми повною мірою можемо використати їхні можливості, втіливши методичні розробки у формування професійної компетентності майбутніх журналістів.

У третьому розділі «Експериментальне дослідження ефективності технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань» проаналізовано результати констатувального етапу педагогічного експерименту з дослідження проблеми формування професійної компетентності фахівців у галузі журналістики, обґрунтовано технологію формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань та у ході формувального експерименту перевірено її ефективність, проаналізовано результати діагностичного та контрольного зрізів експерименту за розробленими показниками та рівнями.

Констатувальний експеримент проводився у кілька етапів: 1) опитування практикуючих провідних журналістів у м. Києві та м. Черкаси щодо прогалин у наданій їм професійній освіті та рівня задоволеності професією (102 особи); 2) опитування студентів Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (факультет української філології та журналістики) з метою визначення частотності та діапазону їхніх контактів із вітчизняною та іншомовною періодикою (238 студентів). Так, слід зазначити загальну вдоволеність українськими журналістами обраною професією, адже жоден з опитуваних журналістів у м. Києві не пошкодував про обраний фах. «Дуже задоволені» тим, що обрали саме цю професію 67,3%, «в основному задоволені» - 32,7%. Однак, цього не скажеш про опитаних журналістів у м. Черкаси. Така незадоволеність, за оцінками експертів, зумовлена обмеженнями їхньої професійної діяльності та самостійності, можливостей творчої реалізації, фінансовою залежністю, реальним статусом органу інформації, де працюють тощо.

Менше половини респондентів, опитаних у Києві (49,0%), висловили вдоволеність отриманим рівнем освіти після закінчення ВНЗ, 38,2% - «в основному задоволені» якістю наданих їм освітніх послуг. Досить великим виявився відсоток тих, кого не влаштовував рівень підготовки після закінчення ними ВНЗ (12,8% - у м. Києві та 8,3% - у м. Черкаси).

Наявний рівень володіння іноземною мовою, як засвідчило наше дослідження, не задовольняє потреб фахового журналіста і мало сприяє розвиткові його професійної компетентності. Іноземні мови - один із найбажаніших предметів подальшого опрацювання (65,5% респондентів у Києві переконані, що краще володіння іноземними мовами відкрило б реальні перспективи їхнього кар'єрного зростання).

За переконанням експертів, залучення іншомовної періодики до навчального процесу поглиблює фахову і мовну компетентність, підвищує загальну ерудицію. Однак, опитування студентів Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (факультет української філології та журналістики) показало, що 64,9% майбутніх журналістів взагалі не послуговуються іншомовними періодичними виданнями. Серед інших було названо найпопулярніші у застосуванні видання іноземними мовами: Digest (14,1%), The Day (6,1%), Moscow News (2,8%).

Виявлені дані підтвердили наше припущення щодо необхідності створення технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань. Зазначимо, що в сучасній дидактиці існує певна неузгодженість між визначенням та використанням педагогічної термінології (це стосується, зокрема, термінів: «метод, «підхід», «прийом», відповідно англійською: «a method», «an approach», «a technique»). Узагальнено педагогічний досвід реалізації методів та прийомів викладання іноземних мов (візуальний, особистісно-діяльнісний, сугестопедії тощо). Констатовано використання у вітчизняній лінгводидактиці поєднання різних методів, підходів, вибір яких залежить від педагогічної доцільності навчання та викладання.

На основі зазначеного доведено, що «педагогічною технологією» є практичне досягнення поставлених цілей навчання через використання конкретних методів, засобів, поетапних дій викладача та студента в умовах оперативного зворотного зв'язку.

Розроблена нами технологія формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань передбачає аналіз загальних відмінностей зарубіжної та вітчизняної преси, особливостей газетних рубрик, жанрів, типів текстів, світлин та малюнків, заголовків, соціокультурних та соціолінгвістичних понять, журналістської внутрішньої та зовнішньої термінології, прийомів впливу на аудиторію, змісту та форми журналістського тексту, зовнішнього вигляду видань. Це дозволило запропонувати етапи організації навчально-пізнавальної роботи студентів та викладачів, методичні рекомендації, критерії відбору медіатекстів. Так, система вправ містить дотекстові, притекстові (текстові) та післятекстові і відповідає діагностико-підготовчому, змістовно-процесуальному та контрольно-коригувальному етапам організації навчально-пізнавальної роботи студентів.

Для перевірки ефективності авторської технології проведено формувальний експеримент, завданням якого було дослідити динаміку сформованості професійної компетентності майбутніх журналістів до та після його проведення. В експерименті лінійного типу брало участь 40 студентів другого курсу Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (факультет - українська філологія, спеціальність «Журналістика»). Контрольний зріз експерименту показав рівень змін за результатами формувального експерименту.

Застосування методики О.В. Федорова дозволило виявити загальний приріст сформованості професійної компетентності за контактним, мотиваційним, інформаційним, інтерпретаційним показниками, кожен з яких мав три рівні (Табл. 1).

Таблиця 1. Результати діагностичного та контрольного зрізів рівнів сформованості професійної компетентності

Аналіз кількісних та якісних даних, отриманих у ході педагогічного експерименту, виявив загальну тенденцію ефективності впливу запропонованої технології на результативність формування професійної компетентності майбутніх журналістів.

Висновки

У дисертаційному дослідженні наведено нове вирішення наукового завдання - обґрунтування та експериментальної перевірки ефективності технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань. Результати довели слушність висунутих припущень, підтвердили гіпотезу дослідження. Реалізовані мета та завдання дають підстави сформулювати висновки і запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Аналіз нормативних актів, науково-педагогічної літератури з теми дослідження засвідчив, що проблема застосування іншомовних періодичних видань з метою формування професійної компетентності майбутніх журналістів на сьогодні не розроблена. Використання іншомовної періодики спрямовувалося на розвиток іншомовної комунікативної компетентності, не поширюючись на рівень професійної компетентності. Більшість навчально-методичної літератури розраховано на учнів (Н.В. Лебедєва, Є.М. Міллер, Є.В. Розен та ін.), деякі - на студентів, де частково враховано специфіку економічного (Т.М. Гусак), технічного (Н.В. Саєнко) чи журналістського фаху (Е.Ф. Телень).

На основі проаналізованих науково-літературних джерел нами встановлено, що нині розділяють журналістську та медіаосвіту. Журналістська освіта - це професійна освіта журналістів, підготовка кваліфікованих кадрів для медіаіндустрії. Медіаосвіта як процес розвитку та саморозвитку особистості на матеріалах та за допомогою засобів масової комунікації покликана формувати культуру комунікації, уміння усвідомлено сприймати, критично осмислювати, інтерпретувати медіатексти з метою розширення загальних, соціокультурних та професійно значущих знань, комунікативних та творчих здібностей. Проблем використання засобів масової інформації у навчально-виховному процесі стосуються, здебільшого, напрацювання зарубіжних медіапедагогів (А.П. Короченський, О.В. Федоров, О.В. Спічкін, Рене Хоббс, Кристофер Ворсноп, Ендрю Харт та ін.). Так, стверджується, що одним із найдієвіших засобів захисту суспільства від негативного впливу ЗМІ та використання позитивних резервних виховних і навчальних можливостей медіапродуктів є запровадження медіаосвіти для журналістів, медіапедагогів, широкого загалу.

2. Уточнено зміст понять: «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність журналіста», з'ясовано їх структуру.

У проаналізованих словниках поняття, «компетенція» має визначення: 1) коло повноважень, 2) знання та досвід. Схиляючись до першого, в уточненні поняття враховуємо сучасні підходи, де під «компетенцією» розуміють наперед задану вимогу до освітньої підготовки (стандарт), потенційну можливість, елемент компетентності. Вважаємо, що «компетентність» як комплексна особистісна категорія означає практичну готовність та здатність людини діяти в певній галузі; вона включає знання, уявлення, навички, мотиви, цінності, реалізовані у життєвих та професійних контекстах, передбачає наявність досвіду діяльності. Професійна компетентність журналіста охоплює мотиваційну та операційну сфери фахівця і передбачає знання гуманітарних, соціально-економічних, фундаментальних, професійно-орієнтованих дисциплін; комунікативну компетентність, володіючи якою журналіст здійснює професійні, психологічні, риторичні функції; загальні та професійні вміння, що реалізуються через ціннісно-мотиваційні характеристики, світоглядну та соціально-політичну позицію; індивідуально-психологічні особливості та життєвий досвід.

3. Визначено особливості іншомовних (англомовних) масмедійних періодичних текстів, визначено їх функції (інформативна, освітня, ціннісно-орієнтувальна, регулятивна, об'єднувальна, розважальна, рекламно-довідкова), форми та методи застосування у навчальному процесі, на факультетах та відділеннях журналістики з метою формування професійної компетентності майбутніх журналістів.

Специфіка газетного дискурсу виявляється у певних категоріях: предметах та об'єктах розгляду, функціях; характеризується короткотривалістю, актуальними темами, ідеями та інтерпретаціями дійсності; спрямованістю на перфоматив (а не констатив); залежністю від термінів та обсягів пред'явлень; сучасним лінгвістичним втіленням різноманітних функціональних стилів, типів та жанрів, поліавторством; йому притаманна оцінність, ядром якої є суспільно-політична, внутрішня й зовнішня лексика ЗМІ та журналістська лексика, тут застосовуються певні комунікативні стратегії, тактики, прийоми впливу на адресат.

Доведено доцільність застосування іншомовних періодичних видань з метою формування професійної компетентності майбутніх журналістів. Так, систематичне вивчення преси:

- підвищує рівень знань (загальну ерудицію в різноманітних галузях: політики, економіки, культури, міжособистісних відносин, цінностей, технологій, медицини тощо), що безпосередньо впливатиме на конкурентоспроможність студента-випускника на ринку праці;

- розвиває вміння аналізувати, критикувати, прогнозувати соціально-політичні, економічні події; спілкуватися, бути терплячими до чужої точки зору;

- дає можливість удосконалювати психічні процеси (пам'ять, увагу, уяву, мислення, відчуття та сприймання) та особливості (ставлення, цінності, погляди);

- допомагає вивчати мову в сучасному варіанті її вживання, що дає змогу розширити коло спілкування з можливими діловими партнерами, відкриває доступ до інших альтернативних джерел інформації;

- формує професійну компетентність, знайомлячи із особливостями газетного дискурсу іншомовної преси, її структурою, жанрами; забезпечуючи сучасним фаховим матеріалом для вдосконалення професіоналізму майбутніх спеціалістів у галузі медіаіндустрії;

- виробляє звичку самостійного опрацювання газетного тексту та збільшує частотність звернень майбутніх медіафахівців до періодики;

- підвищує мотивацію студентів у навчанні, зацікавленість у професії.

4. Обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування професійної компетентності журналістів засобами іншомовних періодичних видань. Так, заняття можуть бути спрямовані на аналіз загальних відмінностей зарубіжної та вітчизняної преси, особливостей газетних рубрик, жанрів, типів текстів, світлин та малюнків, заголовків, лідів, соціокультурних та соціолінгвістичних понять, журналістської внутрішньої та зовнішньої термінології, прийомів впливу на аудиторію, критичний аналіз змісту та форми журналістського тексту, зовнішнього вигляду видань.

У роботі з медіатекстом рухаємося за формулою: слово - фразова єдність - надфразова єдність - текст. Визначимо орієнтовну загальну послідовність роботи: фото/ілюстрація/текст - жанр / рубрика/стратегія (теорія) - творчі завдання, що передбачає систему вправ, методичних прийомів, форм роботи.

Система вправ містить дотекстові, притекстові (текстові) та післятекстові і відповідає діагностико-підготовчому, змістовно-процесуальному та контрольно-коригувальному етапам організації навчально-пізнавальної роботи студентів. Завдання творчого характеру умовно можна поділити на ситуативно-ігрові (усні), авторсько-імітаційні (письмові) та мистецькі (залучення, крім усного та письмового мовлення, елементів художнього, музичного, театрального мистецтва): «сприймання», «реклама», інтерв'ю, репортаж, конференція, прес-конференція, круглі столи, дебати, ток-шоу, «редакція» тощо.

5. Розроблено експериментальну методику діагностики ефективності технології формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань.

Констатувальний експеримент підтвердив, що українські журналісти загалом задоволені обраною професією («дуже задоволені» тим, що обрали саме цю професію - 67,3%, «в основному задоволені» - 32,7%). Однак, наявний рівень володіння іноземною мовою, за результатами анкетування, не задовольняє потреб фахового журналіста і мало сприяє розвиткові його професійної компетентності.

За результатами аналізу опитувань студентів-журналістів Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (факультет української філології та журналістики), періодика не розглядається як джерело професійно-орієнтованої інформації, її залучення відбувається спорадично, без системного підходу.

Було визначено чотири показники розвитку професійної компетентності: контактний, мотиваційний, інформаційний, інтерпретаційний та три їх рівні - високий, середній, низький. Зокрема, високий рівень мотиваційного показника до проведення формувального експерименту показало лише 12,5% студентів, тоді як після впровадження авторської технології це число збільшилось удвічі. На 15,0% збільшилась кількість студентів із середнім рівнем мотивації, що також говорить про ефективність експериментальної технології.

Результати анкетування, опитування журналістів, викладачів та студентів, контрольний зріз формувального експерименту виявили потенційну спроможність, необхідність та ефективність залучення іншомовних періодичних видань для формування професійної компетентності журналістів.

Науково обґрунтовані результати дослідження дозволили висловити рекомендації: кафедрам іноземних мов щодо впровадження сучасних автентичних іншомовних наукових періодичних видань у зміст навчального процесу та самопідготовку студентів; посилення співробітництва викладачів кафедр журналістики та іноземних мов з метою забезпечення міждисциплінарних зв'язків у навчанні іноземної мови за професійним спрямуванням.

Проведене дослідження не претендує на всебічне розв'язання проблеми формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань. Перспективними є розробки: оптимальних умов поєднання використання іншомовних періодичних видань з інтерактивними формами й методами навчання в процесі професійної підготовки студентів; типології, категоріального апарату, концепцій та методів медіапедагогіки; проблем сприймання та аналізу медіапродуктів різними віковими, гендерними, соціальними групами; вивчення зарубіжного досвіду та створення концепцій розвитку медіаосвіти в Україні; укладання програм, формування матеріально-технічної бази щодо впровадження медіаосвіти для журналістів, медіапедагогів тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Чемерис І.М. «What's News?» English for Journalists: Навч. посіб. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2005. - 88 с.

2. Чемерис І.М. Еволюція вивчення та методики викладання іноземних мов в Україні // Вища освіта України. - 2004. - №3 (13). Додаток. - С. 114-119.

3. Чемерис І.М. Теоретико-методологічні аспекти використання масовокомунікаційних джерел у практиці навчання іноземної мови // Вісник Черкаського університету. - Сер. «Пед. науки». - 2005. - Вип. 75. - С. 160-165.

4. Чемерис І.М. Формування компетентності майбутніх журналістів засобами вітчизняної та іншомовної преси // Вища освіта України. - 2005. - №4 (14). Додаток. - С. 169-177.

5. Чемерис І.М. Преса як засіб формування професійної компетентності // Вісник Черкаського університету. - Сер. «Пед. науки». - 2006. - Вип.81. - С. 155-159.

6. Чемерис І.М. Нові вимоги до спеціаліста: поняття компетентності та компетенції // Вища освіта України. - 2006. - №2 (20). - С. 84-88.

7. Чемерис І.М. Медіаосвіта за кордоном: теорії медіаосвіти й коротка історія розвитку // Вища освіта України. - 2006. - №3 (21). - С. 104-108.

8. Чемерис І.М. Проблеми професійної підготовки журналістів: порівняльний аналіз опитувань випускників // Вища освіта України. - 2006. - Додаток 3, т. 3. Вища освіта України у контексті інтеграції до освітнього простору. - С. 286-290.

9. Чемерис І.М. Еволюція вивчення та методика викладання іноземних мов в Україні // Актуальні проблеми гуманітарної освіти: Збірник наукових праць. - К.; Кременець, 2004. - С. 363-369.

10. Чемерис І.М. Дидактичні умови вдосконалення процесу навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей // Професіоналізм педагога: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Ялта, 23-25 вересня 2003 р. - Ялта; К., 2003. - С. 220-224.

11. Чемерис І.М. Характеристика психолого-педагогічних та професійних якостей вчителя іноземної мови як суб'єкта навчально-виховного процесу // Професіоналізм педагога (Проективна педагогіка: питання теорії та практики): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Ялта, 21-23 вересня 2004 р. - Ялта, 2004. - Ч. 2. - С. 62-66.

12. Чемерис І.М. Удосконалення процесу навчання іноземної мови майбутніх журналістів // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. Запоріжжя, 25 травня 2005 р. - К.; Запоріжжя, 2005. - С. 321-323.

13. Чемерис І.М. Преса як засіб формування професійної компетентності // Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу: Матеріали науково-практичної конференції. Черкаси, 16-17 лютого 2006 р. - Черкаси, 2006. - С. 146-148.

14. Чемерис І.М. Використання преси на заняттях з іноземної мови // Друкарство молоде: 6-та Міжнародна науково-технічна конференція студентів і аспірантів. Київ, 19-21 квітня 2006 р. - К., 2006. - С. 343-346.

15. Чемерис І.М. Медіаосвіта за кордоном: коротка історія розвитку // Актуальні теоретичні і прикладні проблеми мас-медіа: Збірник тез науково-практичної конференції. Рівне, 2-3 березня 2007. - Рівне, 2007. - С. 18-21.

16. Чемерис І.М. До розмежування понять компетентність та компетенція // Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків: Матеріали VІ науково-практичної конференції. Київ, 29 березня 2006 р. - К., 2006. - С. 155-156.

17. Чемерис І.М. Медіаосвіта: історія становлення і перспективи розвитку // Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків: Матеріали VІІ науково-практичної конференції. Київ, 28 березня 2007 р. - К., 2007. - С. 143-144.

Размещено на Allbest.ru