З історії народної педагогіки

Народна педагогіка в класовому антагоністичному суспільстві, її характер. Піднесення народної педагогіки на новий, вищий рівень її розвитку, аналіз проблеми формування духовних якостей особистості. Основні педагогічні ідеї і традиції пролетаріату.

Рубрика Педагогика
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 24.12.2017
Размер файла 13,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

З історії народної педагогіки

Народна педагогіка склалася історично, зі зміною і розвитком способів виробництва, всієї сукупності суспільних відносин. Вона постала з насущних потреб матеріального життя суспільства. Виробництво ідей, уявлень, свідомості з самого початку безпосередньо вплетене в матеріальну діяльність і в матеріальні стосунки людей, в мову реального життя. Вже в дородовому суспільстві здійснювалося виховання дітей з метою прищеплення їм життєвих навичок і трудових умінь. Змістом виховання і навчання був реальний процес повсякденного, побутового і трудового життя людей, а основними засобами -- спостереження, показ і багаторазові повторення різних дій. Досвідчені мисливці вчили дітей прийомів полюваня, здібні майстри -- способів виготовлення знарядь праці. Все це надавало вихованню безкласового, загальнонародного характеру, однакового для всіх дітей, за винятком відмінностей, зумовлених їх статевими й віковими особливостями.

З появою приватної власності й економічним відокремленням сімей, перетворенням їх в основні господарські осередки суспільства виникли відокремлення виховних функцій. У ролі педагогів виступає не община, а насамперед сім'я, батьки. Отже, суспільне виховання замінюється ідивідуально-сімейним вихованням. Причому міняються не тільки форма, а й зміст і цілі виховання. народний педагогіка духовний пролетаріат

Народна педагогіка в класовому антагоністичному суспільстві має класовий характер. Зникла колишня соціальна однорідність суспільства. Майнова нерівність зумовила різні інтереси й мотиви поведінки людей. Народна педагогіка вже перестала бути виразником інтересів і прагнень усіх членів суспільства. Зароджуються два типи моралі -- народна й експлуататорська. У класово-антагоністичному суспільстві перша відображає інтереси експлуатованих мас, другу беруть на озброєння панівні класи в своїй офіційній педагогіці. Тому примітивний принцип -- чини так тому, що так робили твої предки -- в умовах експлуататорського суспільства втрачає свою універсальність. Життя стає складним і суперечливим. Постає проблема спеціальної підготовки до нього, що було зумовлене необхідністю раціонального усвідомлення суперечностей моральної практики, вироблення морально-понятійних норм, які б виконували функцію регулятора поведінки в системі суспільних відносин.

Перехід від зовнішнього регулювання поведінки людини (через формально-показові дії) до внутрішнього (на основі відповідних моральних принципів) сприяв піднесенню народної педагогіки на новий, вищий рівень її розвитку, адже в центрі народної педагогіки вперше стає проблема формування духовних якостей особистості.

Звичайно, сформувати моральні риси людини, які регулювали б її вчинки, не так легко. Одна річ, наприклад, порівну, додержуючи споконвічного звичаю, поділити їжу між членами роду, а інша -- систематично й свідомо застосовувати засоби впливу на дитину, щоб виробити в неї звичку віддавати кращу їжу хворому чи малому. Арсенал народної педагогіки завдяки постійній соціально-пошуковій навчально-виховній творчості трудящих поступово поповнюється різноманітними засобами впливу на особистість. Система виховних дій народної педагогіки на кожному з етапів її розвитку стає дедалі цілеспрямованішою. Це спостерігаємо, вивчаючи різні напрями виховної практики трудящих. Велику роль у посиленні виховного впливу на дитину відіграють народні традиції. І хоч встановити час їх зародження неможливо, очевидно те, що виникнення поряд зі звичаями системи народних традицій спричинило появу такого дійового чинника, який інтенсивно сприяє свідомому й цілеспрямованому виробленню в підростаючих поколінь тих духовних і фізичних якостей, яких вимагало життя. Названі процеси педагогічного прогресу були властиві всім народам, у тому числі і східним слов'янам.

Відбувся перехід (у VI--VIII сторіччях) від безкласового суспільства до класового з утворенням феодальних відносин, які в IX сторіччі стали панівними. Завершився цей довготривалий процес утворенням могутньої давньоруської держави -- Київської Русі з давньоруською народністю.

За феодального ладу народна педагогіка охоплювала виховну практику трудящих селян, а серед міського населення -- підмайстрів, учнів, чорноробів. Офіційна ж педагогіка, як протилежна народній, виражала прагнення аристократичної верхівки -- феодалів, духівництва, а в містах ще й купців, лихварів, власників будинків, міських земель, володарів ремісничих підприємств. Обидві педагогіки, народна і офіційна, насаджувана феодальною державою, є протилежними за змістом і виражають суть класового антагонізму в умовах експлуататорського суспільства.

Епоха феодального ладу -- це епоха боротьби селян проти феодалів, міської бідноти проти аристократичної верхівки, ремісників, підмайстрів, учнів і чорноробів проти майстрів і купців. Тому й народна педагогіка, пронизана цією боротьбою, в своїй демократичній основі має антифеодальний характер.

Класова боротьба загострюється в капіталістичному суспільстві. Позбавлені права навчати й виховувати дітей у навчально-виховних закладах, трудящі змушені самі, без допомоги держави, піклуватися про своїх дітей, виховувати й вчити їх на традиціях народної педагогіки. Буржуазна педагогіка виражає інтереси експлуататорів, служить їм, а не народові, є антиподом народній педагогіці.

Носієм найпрогресивніших поглядів народної педагогіки стає пролетаріат. Педагогічні ідеї і традиції пролетаріату набирають чітко вираженого соціального спрямування.

Повне злиття інтересів наукової і народної педагогіки аж ніяк не означає, що наукова педагогіка поглинає народну. Глибинні і невичерпні джерела народної педагогіки постійно живлять педагогіку наукову. У свою чергу, наукова педагогіка збагачує і зміцнює народну педагогіку, підводячи під неї наукову базу, на основі ґрунтовного і всебічного наукового аналізу виховної практики розкриває навчально-виховний зміст народної педагогіки.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Роль української народної педагогіки у процесі формування особистості школяра. Формування у молоді розвиненою духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової культури. Основні віхи в історії виникнення педагогіки.

    контрольная работа [44,1 K], добавлен 18.01.2013

  • Традиції – неоціненна спадщина українського народу. Сімейні традиції та обрядовість. Родинне виховання на засадах народної педагогіки. Виховний потенціал української родини. З досвіду роботи вчителів по використанню ідей народної педагогіки у навчанні.

    курсовая работа [38,3 K], добавлен 12.05.2008

  • Народна педагогіка, її завдання та становлення як явища суспільного життя, свідомості та психології. Висвітлення досвіду виховання дітей в педагогічній літературі. Засоби народної педагогіки в роботі дошкільних закладів. Батько і мати – вихователі дітей.

    курсовая работа [48,1 K], добавлен 26.01.2009

  • Стан формування національної свідомості засобами народної педагогіки, чинники орієнтації на відродження національної гідності, патріотизму. Реалізація системи навчально-виховних завдань щодо формування національної свідомості вчителями-словесниками.

    дипломная работа [118,6 K], добавлен 21.11.2010

  • Поняття процесу, становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки. Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу. Виховні можливості козацької педагогіки як невід’ємної частини народної педагогіки.

    курсовая работа [87,3 K], добавлен 27.10.2013

  • Формування концепції народної педагогіки і її характерні особливості. Мета і зміст етнопедагогічного виховання та навчання. Основні напрямки використання цих принципів у виховному процесі, роль її природовідповідних засад у змісті шкільного навчання.

    курсовая работа [36,5 K], добавлен 05.12.2013

  • Огляд використання народної іграшки як засобу виховання дітей в теорії педагогіки. Історія виникнення і розвитку української народної іграшки. Розробка і перевірка системи роботи по ознайомленню дітей з українською народною іграшкою в старшій групі.

    курсовая работа [259,1 K], добавлен 16.01.2013

  • Виникнення й розвиток ідеї родинної педагогіки. Українська родинна педагогіка. Мета, зміст та напрями родинного виховання. Особливості роботи куратора. Лекція на тему "Сутність української народної педагогіка, важливість її впровадження в освіту України".

    курсовая работа [809,8 K], добавлен 09.03.2015

  • Сутність, основні категорії педагогіки - науки, яка вивчає процеси виховання, навчання та розвитку особистості. Виховання, як цілеспрямований та організований процес формування особистості. Вчитель, його функції, соціально-педагогічні якості і вміння.

    реферат [19,1 K], добавлен 30.04.2011

  • Педагогічні аспекти народної педагогіки В.О. Сухомлинського в сучасній школі. Національні традиції та їх роль у вихованні дітей. Український фольклор як засіб виховання. Головні особливості використання українських традицій в родинній педагогіці.

    курсовая работа [38,1 K], добавлен 13.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.