Культура виконавської інтерпретації як змістовна домінанта компетентісного підходу у функціонуванні Львівської диригентської школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 7.071. 2(477.83-25):378

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»;

КУЛЬТУРА ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЯК ЗМІСТОВНА ДОМІНАНТА КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ У ФУНКЦІОНУВАННІ ЛЬВІВСЬКОЇ ДИРИГЕНТСЬКОЇ ШКОЛИ

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик навчанн

Постановка проблеми. У духовному житті сучасного українського суспільства відбуваються суттєві зміни, які віддзеркалюють загальний стан політичного та економічного розвитку країни. Культурологічний підхід як важливий імператив нової освітньої системи передбачає організацію особистісно-орієнтованого виховання, тобто такого, що враховує можливості кожної людини і сприяє її самореалізації у різних сферах життєдіяльності. У світлі нових гуманістичних тенденцій реформування освіти особливої актуальності набуває наукове вивчення національних традицій художнього виховання та їх впровадження в сучасний та мистецький простір.

Вагому роль у розвитку музичної культури України другої половини ХХ століття відіграла Львівська диригентська школа, фундатором якої став Микола Філаретович Колесса. Його багатолітня подвижницька праця є настільки багатогранною, що потребує подальшого вивчення й узагальнення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виділення невирішених раніше частин проблеми. Диригентська та педагогічна діяльність М. Колесси як визначне явище культури ХХ сторіччя знайшла відображення в українському музикознавстві. Основні її аспекти висвітлені в наукових працях (М. Антків, Л. Бобер, І. Гоян, Л. Кияновська, Ю. Присяжна, І. Юзюк,), окремих розділах із досліджень українських музикознавців (О. Бенч-Шокало, М. Бурбан, І. Гамкало, Л. Мазепа, А. Мартинюк, М. Черепанин,), збірці статей «Микола Колесса - композитор, диригент, педагог» (редактор Я. Якубляк), нарис з серії «Творчі портрети українських композиторів» (О. Паламарчук), збірнику наукових праць та матеріалів «Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ - ХХ століттях», матеріалах міжвузівської наукової конференції «Миколі Колессі - у сторічний ювілей» (редактори-упорядники П. Гушоватий, О. Яцків). Недостатньо висвітлені в науковій літературі методологічні підходи до формування музичної культури студента як змістовної константи диригентської педагогіки Миколи Колесси. Потребує більш глибокого розгляду виявлення взаємовпливу національних та європейських музичних традицій на формування Львівської диригентської школи. Концептуальною ідеєю її функціонування є культура виконавської інтерпретації, як інтегрована якість в структурі професійних компетентностей музиканта. Науковий пошук в цьому напрямку, на нашу думку, дозволить окреслити спрямованість сучасної диригентської педагогіки.

Метою цього наукового дискурсу є висвітлення основних чинників формування музичної культури студента як змістовної константи диригентської педагогіки Миколи Колесси.

Постановка завдань. Висвітлити педагогічні засади Львівської диригентської школи в аспекті розбудови компетентнісного підходу в системі музичної освіти; розкрити культурний універсалізм диригентської педагогіки М. Колесси та її спрямованість на розвиток художнього світогляду і визначальних професійних компетенцій студентів; розглянути сутність виконавської інтерпретації як змістовної константи функціонування цього мистецького та педагогічного напрямку.

Виклад основного матеріалу. Розкриття феномену Львівської диригентської школи в аспекті міжнаціональних культурних взаємин дозволяє констатувати значний вплив традицій чеської музично- виконавської культури. Важливим етапом становлення світогляду яскравої мистецької індивідуальності М. Колесси було його навчання в Празькій академії музичного мистецтва, де він отримав блискучу музичну освіту за фахом «композиція і диригування». Формування М. Колесси як диригента відбувалося під керівництвом визначних музикантів і педагогів М. Доленсія, П. Дєдічки і О. Острічіла (головний диригент Празької опери). Суттєвою рисою навчального процесу в цьому навчальному закладі було те, що він давав універсальну диригентську підготовку (диригування хором, камерним та симфонічним оркестром, диригування оперою), яка здійснювалася поетапно різними педагогами з чітко окресленим профілем. Така система навчання, вплив різних мистецьких шкіл, індивідуальностей, який органічно доповнювався аналізом репетиційного процесу визначних світових диригентів (Тосканіні, Фуртвенглер, Клемперер, Вольтер, Ансерме,

Буш та ін.) визначили високу загальну і музичну культуру М. Колеси, багатогранність його диригентського обдарування, виконавські та педагогічні погляди.

Культурний універсалізм Львівської диригентської школи визначила непересічна постать її фундатора, в особистості якого органічно поєдналися якості визначного композитора і диригента, надзвичайно глибокого і тонкого інтерпретатора, чудового педагога, науковця в галузі диригентського мистецтва та музичної педагогіки.

Диригентська школа М. Колесси отримала теоретичне обґрунтування в низці науково-методичних праць визначного музиканта. Ще в 1938 році у збірнику «Диригентський порадник» він публікує наукову працю «Диригування», яка є однією із перших спроб осмислення цієї сфери музичного мистецтва в українському музикознавстві. Ідеї педагога найбільш повно розкриваються у його науковій праці «Основи техніки диригування» (1960 рік, друге доповнене видання - 1973 рік) [2]. Винятковою глибиною вирізняється осмислення автором сутності диригування як виконавського мистецтва, специфічні риси якого обумовлені колективним характером музичних дій та особливостями функціонування художнього колективу як соціального організму. У своїх роздумах щодо формування особистості диригента М. Колесса наголошує на наявності специфічних диригентських здібностей, ґрунтовної підготовки з циклу диригентсько-хорових та музично-теоретичних дисциплін, ознайомлення зі спорідненими галузями мистецтва, широкої загальної освіти.

Музично-виконавська школа М. Колесси виразно виявляє тенденцію до формування широкого гуманітарного світогляду, високої диригентської майстерності та яскравої творчої індивідуальності майбутніх керівників художніх колективів. Прикметною ознакою цієї мистецької школи є виняткова увага до розвитку специфічних диригентських здібностей студентів, сутність яких розкривається в особливому умінні здійснювати виконавську інтерпретацію музичних творів засобами мануальної техніки, відповідної міміки, а також усього розмаїття психолого-педагогічних механізмів впливу на колектив.

Одним із основних векторів функціонування хорової школи Миколи Колесси є наукове вивчення музичної та пісенної спадщини західного регіону. Інтонаційно-стильовий аналіз автентичної музично- пісенної творчості є важливим для усвідомлення витоків та еволюції національної музичної культури. Наукове осмислення народно-музичного твору у всьому розмаїтті його образної сфери, а також у структурному та функціональному вимірі розширює межі його виконавської інтерпретації.

Для формування професійно-значущих професійних компетентностей і національно визначеного художнього світогляду студентів виняткового значення набуває виявлення жанрових ознак творів та конкретизація їхнього змістовного наповнення за тематичною спрямованістю; розкриття художніх засобів фольклорної поетики; аналіз пісенної форми в сукупності усіх компонентів пісні; осмислення ритмічної будови в контексті загальної музичної стилістики твору. Диригентській педагогіці Миколи Колесси притаманна також особлива увага до виявлення всього розмаїття національних традицій в галузі музичного виконавства: розкриття специфіки використання інструментальної музики в хоровому співі; осмислення зовнішніх проявів ставлення виконавця до музики й оточення, які отримують вияв у міміці, певній системі рухів та віддзеркалюють психологічний стан особистості.

Усебічне осягнення та виконавське втілення ідеї і художнього задуму композитора передбачає вирішення студентом комплексу завдань. Основними із них, на думку професора М. Колесси є: оптимальна точність і досконалість щодо прочитання авторського тексту; творчий підхід до вивчення музичних творів; становлення такої інтерпретації, яка віддзеркалює художній світогляд та індивідуальність виконавця.

Диригентська педагогіка Миколи Колесси на її початковому етапі вирізнялася такими основними римами: відпрацювання диригентської техніки, яке охоплювало великий обсяг її складових елементів; спрямованість зусиль на досягнення максимальної точності у відтворенні диригентського жесту; поглиблений інтонаційно-семантичний аналіз музичних творів; вокально-інтонаційне та інструментальне відтворення основних тематичних ліній музичних композицій.

Поступове зростання рівня музичної освіти в Західній Україні отримує свій відбиток в еволюції педагогічних поглядів М. Колесси. Педагогічна система професора набуває нових ознак. Все більш виразно в ній простежується тенденція до збагачення набутого студентами попереднього диригентського досвіду; розширення кола музично-виконавських завдань, які опрацьовуються ним самостійно; особлива сконцентрованість на проблемах художнього стилю і виконавської інтерпретації; удосконалення диригентсько-технічного комплексу вихованців і спрямованість на всебічне розкриття їхньої творчої індивідуальності.

Принципові підходи до вивчення музичного твору у професора М. Колесси залишилися незмінними упродовж його багатолітньої педагогічної діяльності. Інтонаційно-стильовий та виконавський аналіз музичного матеріалу в класі диригування здійснювався ним за такими основними напрямками: усвідомлення і відчуття інтонаційної структури та образної композиції музичних творів; осмислення формотворчої сутності усіх елементів музичної мови та розкриття змістовних взаємозв'язків між ними; виявлення найбільш характерних стильових ознак музичної композиції; формування власної виконавської концепції музичного твору.

Однією із визначальних ознак диригентської школи М. Колесси є спрямованість на охоплення широкого кола мистецьких явищ в роботі зі студентами. Системний, науковий підхід до осмислення української та світової музичної спадщини; ґрунтовний інтонаційно-стильовий аналіз творів; особлива увага викладача до тих елементів музичної мови, які не мають абсолютного виміру - все це набуває значення важливого джерела для створення глибокої та всеохоплюючої виконавської інтерпретації творів. Висвітлюючи на уроці музичну стилістику творів, М. Колесса наголошує на уважному відборі і тонкому відпрацюванні студентом динамічних та агогічних відтінків. Висловлюється думка про те, що такий підхід дозволить студенту створити своє бачення образної сфери та музичної драматургії творів. школа мистецький освітній компетенція

Диригентська педагогіка М. Колесси має своїм підґрунтям усвідомлення професіограми майбутньої діяльності студентів і передбачає поетапність щодо оволодіння її змістовними компонентами. До них належить становлення виконавського задуму у процесі самостійного вивчення студентом музичного твору; інтонаційно-стильовий аналіз та детальне відпрацювання технічних і художніх засобів твору в класі диригування; втілення виконавської концепції в репетиційному процесі та в концертному виступі.

Визначним явищем в царині музичної педагогіки другої половини ХХ століття стала багатолітня натхненна праця професора М. Колесси зі студентським симфонічним оркестром Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка. Цей унікальний мистецький досвід, художні та педагогічні принципи визначного диригента становлять велику цінність для сучасного виконавського музикознавства та системи музичної освіти. Мистецькі та педагогічні традиції, які склалися в оркестрі віддзеркалюють художню естетику західноєвропейської музично-виконавської школи, передусім чесько-німецької, на ідеалах якої відбувалося у свій час формування світогляду М. Колесси.

Становлення студентського симфонічного оркестру як одного із провідних мистецьких колективів західного регіону нашої країни окреслює виняткову педагогічну місію його художнього керівника - професора М. Колесси. Це була людина великого обдарування і високої культури. М. Колессу як диригента вирізняли надзвичайна музична майстерність, тонке відчуття стилю, глибоке осмислення та відтворення загальної музичної драматургії творів та окремих її елементів, довершеність відпрацювання інструментальної та вокально-хорової технології.

Художня естетика і традиції Львівської диригентсько-хорової школи мали вагомий вплив на формування творчої особистості визначного диригента С. Турчака. Важливим етапом його професійного становлення було навчання у Львівському музично-педагогічному училищі імені М. Колесси, де молодий митець отримав різнобічну музичну підготовку (інструментальну, вокальну, диригентсько-хорову). Мистецтво гри на скрипці він опановував в класі досвідченого музиканта і педагога Стефанії Луневич. Вивчення одного із провідних інструментів симфонічного оркестру було важливим з точки зору засвоєння оркестрової фактури, опанування навичками ансамблевої гри, розуміння сутності і механізму відтворення технічних прийомів і штрихів на скрипці. Такий мистецький досвід є надзвичайно цінним для диригента.

Уперше у житті для Стефана Турчака в музично-педагогічному училищі відкрився неозорий художній світ хорового мистецтва. Хорове диригування він вивчав у відомого українського хормейстера, народного артиста України Євгена Вахняка. Як згадував пізніше С. Турчак, його вчитель був для нього у той час своєрідним мистецьким одкровенням. Під його орудою він співав у студентській хоровій капелі, яка вирізнялася високим рівнем виконавської культури. Надзвичайно тонке відчуття і відтворення образної сфери та музичної стилістики хорових композицій; глибоке осягнення літературно- поетичного і музичного синтезу; розмаїття звукових голосових барв; широка палітра звукових голосових засобів - ці та інші риси виконавського стилю хору сприяли формуванню визначальних професійних компетентностей майбутніх музикантів-педагогів.

Цей художній колектив став для багатьох поколінь студентів джерелом безцінного досвіду в царині хорового співу та виконавської музичної інтерпретації. Окрасою його репертуару були твори української та зарубіжної хорової класики. Формуванню світоглядних уявлень студентів в галузі національної хорової спадщини сприяло звукове втілення творів М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Лисенка, М. Леонтовича; перлин української пісенної творчості в художньому опрацюванні для хору. Важливим з точки зору еволюції хорового мистецтва в західному регіоні нашої країни було виконання творів В. Верховинця, М. Колесси, Д. Січинського; створення цілих тематичних програм з творів Д. Задора, Є. Козака, М. Колесси, А. Кос-Анатольського, С. Людкевича. Надзвичайну цінність становили для студентів спостереження за процесом першого виконавського прочитання низки творів львівських композиторів.

Розширенню мистецьких обріїв С. Турчака сприяла виконавська практика як співака і хорового диригента в капелі «Боян» під керуванням Є. Вахняка. Багатолітня творча співпраця музиканта з цим колективом та його диригентом, яка охоплювала роки навчання в училищі та консерваторії сприяла засвоєнню художньої естетики, традицій та педагогічних принципів однієї із провідних в нашій країні диригентсько-хорових шкіл. Це засвідчила подальша творча діяльність С. Турчака. Високу вокальну хорову культуру диригента виявила довершена інтерпретація ним вокально-хорових сцен, передусім в таких операх, як «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Хованщина» і «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Іван Сусанін» М. Глінки. Незгладимий відбиток в пам'яті сучасників залишила постановка С. Турчаком творів кантатно-ораторіального жанру, а найвищим творчим досягненням диригента в цій галузі було виконання «Реквієму» Дж. Верді.

Доленосне значення для становлення самобутньої творчої індивідуальності С. Турчака мало вивчення диригування у М. Колесси в консерваторії. Як і іншим учням професора йому притаманні риси, які виявляють глибоку духовну спорідненість з особистістю і художньою естетикою свого Вчителя. Ними, на думку Володимира Рожка є «... насамперед висока фахова ерудиція, помножена на безпосередність емоційного відчуття музики, відкритість темпераменту» [5, с. 20]. Диригентську педагогіку М. Колесси вирізняв осмислений підхід до виконання творів. Саме завдяки цій школі, як зазначається далі, Стефан Турчак у зрілі роки став справжнім музикантом-мислителем з унікальним хистом самобутнього інтерпретатора [5, с. 23].

Висновки

Відзначимо, що висока виконавська та педагогічна майстерність Миколи Колесси сприяє створенню на заняттях з диригування та в роботі з художніми колективами атмосфери надзвичайно плідної творчої співпраці, основним змістовим вектором якої є інтонаційно-стильовий аналіз, осягнення образної сфери та звукове втілення художньої концепції музичних композицій. Такий методологічний підхід збагачує молодих митців не тільки новими знаннями в галузі інструментального, вокальнохорового та диригентського мистецтва, а й інтелектуально і духовно.

Перспективи подальших наукових розвідок. Розкриття феномену національної музично-виконавської школи передбачає подальше наукове вивчення її художньої естетики, педагогічних засад у всьому розмаїтті не лише загальних тенденцій, а й етнорегіональних відмінностей. Осмислення сукупності професійних компетенцій майбутнього диригента у відповідності з потребами сучасного суспільства стане джерелом ідей для оновлення мистецького освітнього простору.

Література

1. Кияновська Л. Син сторіччя Микола Колесса в українській культурі ХХ століття / Кияновська Л. - Л. : Видвництво НТШ, 2003. - 378 с.

2. Колеса М. Основи техніки диригування / Колесса М. - К. : Музична Україна, 1973. - 198 с.

3. Мартинюк А. Диригентсько-хорова освіта в музичній культурі України другої половини ХХ століття : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мистецтвознавства : спец. 17.00.01 / Мартинюк А. - Х., 2001. - 210 с.

4. Рожок В. Історія українського диригентського виконавства : творчість Стефана Турчака : [навчальний посібник ] / Рожок В. - К. : НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2013. - 328 с.

5. Рожок В. Стефан Турчак / Рожок В. - К. : Либідь, 2013. - 248 с.

Анотація

У статті висвітлюються педагогічні засади Львівської диригентської школи в контексті розбудови компетентнісно-зорієнтованого мистецького освітнього простору. Актуалізовано непересічну постать фундатора цієї школи - визначного композитора, диригента і педагога-професора Миколи Колесси. Формування культури музичної виконавської інтерпретації осмислюється як змістовна константа диригентської педагогіки митця. Відзначається культурний універсалізм Львівської диригентської школи, її спрямованість на розвиток художнього світогляду і визначальних професійних компетенцій студентів. Наголошено, що такий унікальний мистецький, педагогічний та науковий доробок є надзвичайно цінним для сучасної музичної освіти.

Ключові слова: диригентська школа, художній світогляд, виконавський стиль, музична інтерпретація, професійні компетенції.

В статье освещаются педагогические основы Львовской дирижерской школы в контексте построения компетентносно-ориентированного художественного образовательного пространства. Актуализирована неординарная личность основателя этой школы - выдающегося композитора, дирижера и педагога-профессора Николая Колессы. Формирование культуры музыкальной исполнительской интерпретации получает осмысление как содержательная константа его дирижерской педагогики. Отмечается культурный универсализм дирижерской школы, ее направленность на развитие художественного мировоззрения и определяющих профессиональных компетенций студентов. Подчеркивается, что такое уникальное художественное, педагогическое и научное наследие представляет большую ценность для современного музыкального образования.

Ключевые слова: дирижерская школа, художественное мировоззрение, исполнительский стиль, музыкальная интерпретация, профессиональные компетенции.

In the article the pedagogical principles of Lviv conductor school are highlighted in the context of building a competency-oriented art educational space. Attention is paid to the fact that there is observed interaction in functioning of music-performing school of general artistic and educational patterns and ethnoregional differences, due to a number of historical, cultural, social and other factors. Emphasized the importance of studying the unique experience of Lviv conductor school as an important source of development of a competency-oriented art education process. Actualized extraordinary figure of the founder of one of the leading music-performing schools - a prominent composer, conductor and pedagogue-professor Mykola Kolessa. The features of artistic aesthetics of conductor and his pedagogical views in their connection with the national traditions of music and in projections on the development of defining of professional competences of students of musical specialties are rvealed. On example of long-term creative collaboration of Mykola Kolessa with student artistic collectives of Lviv Mykola Lysenko National Musical Academy is noted the leading role of orchestral and choral class as the main creative laboratory of formation of outlook, musical and performance skills of conductor of orchestra and choir. Outlined the basic directions of conductor pedagogy on the development of student music-performing culture as an integrated multiquality in the system of his professional competences. Found major priorities of functioning of Lviv conductor school due to scientific evidence of the personal- oriented concept of conducting courses in higher educational institutions. The evolution of educational views of Mykola Kolessa, differences in methods of student teaching at different stages of professor's creative activity are observed. Outlined the defining characteristics of Lviv conductor school, among them - focus on coverage of a wide range of arts events; systematic, scientific approach to understanding Ukrainian and world music heritage; detailed intonation and stylistic analysis of musical compositions. There is noted cultural universalism of Lviv conductor school, its focus on the development of artistic vision and determinative professional competences of students. Emphasized that such a unique artistic, educational and scientific heritage is extremely valuable for contemporary music education.

Key words: conductor school, artistic outlook, performing style, musical interpretation, professional competences.

Размещено на Allbest.ru