Підготовка професійних педагогів на основі компетентнісного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.011.3-051

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький, Україна)

ПІДГОТОВКА ПРОФЕСІЙНИХ ПЕДАГОГІВ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки

О. Лиховид

Постановка проблеми. Професійна підготовка майбутніх фахівців на компетентнісній основі набуває пріоритетного значення в умовах реформування сучасної системи вищої освіти. Вона передбачає переорієнтацію освітньої парадигми з трансляції знань на створення умов для оволодіння студентами комплексом компетенцій. Відповідно до цих вимог розглядається якість підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ. Тому і набуває особливої актуальності проблема модернізації підготовки фахівців у ВНЗ на основі компетентнісного підходу. Реалізація такого підходу дозволить наблизити освіту до вимог світового співтовариства, підвищити її якість, привести до відповідності освіту і потреби ринку праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як відомо, проблемі реформування та модернізації сучасної освіти присвячені дослідження В. Андрущенка, В. Бикова, С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кременя, А. Лузана, Н. Ничкало та ін. Осмислення методологічних засад компетентнісного підходу, представлено в дослідженнях Н. Бібік, Л. Ващенка, І. Зимньої,

О. Локшиної, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, тощо. Шляхи модернізації освіти на компетентнісній основі обгрунтовували Б. Гершунський, Б. Ельконін, І. Зимня, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Сєриков, А. Хуторський, В. Шадриков, С. Шишов та ін. Оцінювання сформованості професійної компетентності фахівців розглядають І. Кондакова, Л. Тархан, Л. Хоружа та ін.

Виділення невирішених раніше частин проблеми. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з окресленої проблеми ми з'ясували, що, незважаючи на активізацію досліджень з різних аспектів компетентнісного підходу, недостатньо уваги приділяється розумінню сутності реалізації компетентнісного підходу в процесі навчання студентів ВНЗ та врахуванню усіх аспектів та складових щодо формування ключових компетенцій фахівця.

Мета статті полягає в роз'ясненні сутності реалізації компетентнісного підходу в процесі підготовки фахівця, уточненні освітніх компетентностей та визначенні педагогічних умов професійної компетентності фахівця.

Постановка завдання. Завдання статті передбачають роз'яснення сутності реалізації компетентнісного підходу в процесі підготовки фахівця; уточнення понять «компетенція» та «професійна компетентність»; визначення педагогічних умов професійної компетентності фахівця.

Виклад основного матеріалу. В умовах реформування системи освіти проблема змісту професійної компетентності педагога набула пріоритетного значення. Це пов'язано з тим, що змінюється роль педагога, завдання якого не обмежується лише передачею суми знань, а спрямовується на створення умов у навчальному процесі, що сприятимуть розвитку навичок самостійного одержання знань, роботи з саморозвитку і самовдосконалення. Тому нині посилено увагу до компетентісного підходу в підготовці майбутніх педагогів та оновленні освіти, наближенні її до суспільних потреб. Суспільство висуває перед сучасним педагогом необхідність високої культури, глибокої моральності, сформованої системи цінностей і переконань, громадянської позиції, здатності до інноваційної діяльності, самовдосконалення, професійної активності та ін. У зв'язку з цим, одним із основних завдань вищої школи, разом із формуванням гармонійно розвиненої особистості, є завдання формування професійно компетентного фахівця, який володіє низкою ключових компетенцій.

«Компетенція» в перекладі з латинської competentia означає коло питань, в яких людина добре обізнана, володіє пізнанням і досвідом. Нині в літературі зустрічаються різні визначення поняття «компетенція» з освітньої точки зору. Наприклад, компетенція - це загальна здатність, що заснована на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, котрі набуті завдяки навчанню [7, с. 74-75]. Компетенція - соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері [4, с. 112]. Розглядаючи освітню компетенцію, А. Хуторський дає таке визначення: «Освітня компетенція - вимога до освітньої підготовки, яка виражена сукупністю взаємопов'язаних змістових орієнтацій знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня по відношенню до певного кола об' єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистістю соціально-значимої продуктивної діяльності» [6, с. 115]. Серед багатьох визначень можна знайти спільні елементи, які виявляють категоріальну сутність цього поняття. Зазначимо, що одні визначення компетенції орієнтовані на зовнішню дію, інші - на внутрішні особливості, але ж загальним для усіх визначень є розуміння компетенції як здатності особи розв'язувати різноманітні задачі, як сукупність знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення конкретної діяльності. Особливо важливе значення має вміння діяти в нестандартних, нових умовах. Отже, компетенцію необхідно розглядати як результат навчання, що виражається в здатності застосовувати знання, уміння і особистісні якості для успішної діяльності.

Ми підтримуємо думку про те, що компетентність - це інтегральна характеристика особистості, яка визначає її здатність вирішувати проблеми та типові завдання, що виникають у реальних життєвих ситуаціях у різних сферах діяльності на основі використання знань, навчального й життєвого досвіду та відповідно до засвоєної системи цінностей.

Цікавими, на наш погляд, є дослідження Г. Селевко, що характеризує загальну компетентність людини як комплекс когнітивних, діяльнісних (поведінкових) і стосункових (афективних) компонентів. Аналізуючи поняття «компетентність» як психологічну характеристику, він включає вже не тільки когнітивну (знання) і операційно-технологічну (діяльнісну) складові, а також мотиваційну,етичну, соціальну і поведінкову складові [5, с. 140-146].

Низка науковців визначають компетентність як складний синтез когнітивного, предметно-практичного і особистісного видів досвіду фахівця. Наприклад, на думку М. Волошиної, компетентність включає в себе: когнітивну і операційно-технологічну складові; мотиваційну, етичну, соціальну й поведінкову складові; результати навчання (знання й вміння); систему ціннісних орієнтацій [2, с. 43].

Необхідно зазначити, що поки ще існує неоднозначне визначення поняття «професійна компетентність». Огляд психологічної та педагогічної літератури й інших інформаційних джерел, які присвячені цій проблемі, свідчить, що можна виділити декілька підходів до визначення поняття «професійна компетентність». Так, наприклад, зарубіжними дослідниками це поняття розглядається як «поглиблене знання», «стан адекватного виконання завдання», «здатність до актуального виконання діяльності», «ефективність дій». Одним із найбільш поширених визначень цього терміну у вітчизняній психолого-педагогічній літературі є таке: «якість, властивість або стан фахівця, що забезпечує разом або окремо його фізична, психічна і духовна відповідність необхідності, потребі, вимогам певної професії, спеціальності, спеціалізації, стандартам кваліфікації, займаній службовій посаді» [6]. Н. Ничкало наголошує, що професійна компетентність - це сукупність знань, умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності, уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію [4, с. 78]. Вплив особистісних якостей викладача на його професійну компетентність відзначають усі дослідники. А. Андрєєв наводить таке визначення: професійна компетентність педагога - це сформованість в його праці різних сторін педагогічної діяльності і педагогічного спілкування, в яких самореалізована особистість педагога на рівні, що забезпечує стійкі позитивні результати в навчанні і розвитку учнів [1]. Наведемо в зв'язку з вищезазначеним структуру професійної компетентності педагога: ключові компетенції, базові компетенції, спеціальні компетенції.

Ми підтримуємо думку про те, що професійна компетентність майбутнього фахівця - це теоретична, практична та психологічна види його підготовленості до професійної діяльності, що проявляються в його творчій здатності та всебічній (особистісній, професійній, психологічній) готовності до її ефективного здійснення та досягнення оптимальних результатів у професійній діяльності.

У формуванні базових компетенцій вчителя важливу роль відіграють такі аспекти: мотиваційний - бажання вчителя бути компетентним у своїй професії; когнітивний, що характеризує рівень володіння знаннями; поведінковий, який засвідчує досвід вияву компетентності в різноманітних стандартних і нестандартних ситуаціях; ціннісно-змістовий, що характеризує ставлення вчителя допрофесійної діяльності. У свою чергу результат вияву компетентності відбивається на емоційно-вольовій сфері, що слугує індикатором розвитку базових компетентностей учителя [3, с. 66]. З урахуванням різних наукових позицій вченими сформульовано такі ключові освітні компетентності: світоглядно-ціннісна компетентність; загальнокультурна компетентність; навчально-пізнавальна компетентність; інформаційна компетентність; комунікативна компетентність; соціально- трудова компетентність; компетентність особистісного самовдосконалення.

Використання компетентнісного підходу, має на меті подолання розриву між результатами навчання і вимогами, котрі висуває роботодавець до фахівця. Важливим в навчальному процесі є саме формування ключових компетенцій. Підготовка майбутнього педагога на основі компетентнісного підходу має передбачати формування його професійної компетентності за допомогою поступового розвитку, формування і становлення її рівнів (ключових, базових, спеціальних) як результату спеціалізованої підготовки. Основними рівнями професійної компетентності є результат навчання, професійна підготовленість, професійний досвід і професіоналізм. Для того, щоб стати компетентним фахівцем, майбутньому педагогу під час його професійної підготовки у ВНЗ необхідно розвинути ключові компетенції як найбільш універсальні за своїм характером та у відповідному широкому спектрі діяльності. Зазначимо, що формування професійної компетентності майбутнього фахівця здійснюється через зміст освіти, що включає не лише перелік навчальних предметів, а й професійні навички й уміння, що формуються в процесі оволодіння предметом, а також засобами активної позиції студента в соціальному, політичному і культурному житті ВНЗ. Усе це в комплексі формує і розвиває особистість майбутнього педагога, здатність його до саморозвитку і самовдосконалення, дає можливість забезпечувати йому ефективне функціонування як суб'єкта-професіонала в системі «людина - людина».

До основних умов розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців нами віднесено:

1. Організаційно-управлінські (навчальний план, семестрові графіки, складання розкладу, вироблення критеріїв визначення рівня компетентності, матеріально-технічне оснащення навчального процесу.

2. Навчально-методичні (відбір змісту занять, інтеграція різних курсів, виділення провідних ідей).

3. Технологічні (контрольно-оцінні, організація активних форм навчання, визначення груп умінь, що входять до компетентності, використання інноваційних технологій).

4. Психолого-педагогічні (здійснення діагностики розвитку студентів, система стимулювання мотивації навчання, визначення критеріїв компетентності, оцінний для рефлексії етап кожного заняття, включення студентів в управління). Окрім того, компетентнісний підхід висуває особливі вимоги до структури навчально-методичного забезпечення навчального процесу. Зростання ролі навчального процесу в розвитку особистості, її здатність управляти собою, самостійно оволодівати новою інформацію зумовлюють необхідність перегляду уявлень про форми, методи і умови навчання, що відповідно призводить до модернізації навчального процесу і підготовки майбутніх фахівців.

Компетентність майбутніх педагогів базується на сучасних технологіях, якими випускники повинні володіти бездоганно, тому сприйняття та розуміння ними важливості засвоєння на високому рівні педагогічних технологій одна з важливих умов формування професійної компетентності. У цьому контексті актуальним є засвоєння основ інтерактивних особистісно-орієнтованих технологій. Сучасний викладач має забезпечувати ефективність навчального процесу не тільки з огляду передачі інформації, але й створювати навчальне середовище багате на почуття, емоції, на відчуття часу і простору, тільки за таким підходом майбутні педагоги зможуть не лише оволодіти певною системою знань, професійних вмінь і навичок, але й зрости, удосконалитись як творча особистість.

Необхідною умовою формування компетентності майбутнього фахівця є формування у них потреби у самовихованні, самовдосконаленні, прояві своєї творчої індивідуальності у професійно-педагогічній діяльності.

Наступною педагогічною умовою є цілеспрямоване формування у студентів компетентності під час педагогічної практики. Педагогічна практика є важливим складником фахової підготовки майбутніх викладачів за умови теоретичної обґрунтованості, навчаючого та виховного характеру, комплексного підходу до її змісту та організації. Практика займає чільне місце у процесі ознайомлення з передовим педагогічним досвідом, формування професійно-педагогічної ерудиції, тезаурусу, опанування методикою проведення уроків різного типу з застосуванням новітніх технологій, набуття досвіду організації та проведення позакласної виховної роботи, зокрема, професійно спрямованої, виховання морально-етичних якостей, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті. компетентність професійний фахівець педагогічний

Реалізація в освітньому процесі вищого педагогічного навчального закладу окреслених умов неможлива без оновлених методик викладання дисциплін фахової підготовки викладачів. Наш досвід засвідчує, що засвоєння змісту педагогічних дисциплін має здійснюватися шляхом використання інноваційних методів навчання: мозковий штурм, синектика, рольова гра, прес-конференції, дискусії тощо. Для узагальнення знань, формування практичних умінь та навичок доцільно передбачати створення у навчальному процесі моделюючих педагогічних ситуацій, розв'язання педагогічних задач. Інтегрує зазначені підходи залучення майбутніх педагогів до проектної діяльності.

Висновки. Система підготовки майбутнього педагога як компетентного фахівця, має бути спроектована і реалізована як відкрита система, здатна до подальшого самовдосконалення. Основою такої системи є орієнтація її на дійсність, що динамічно змінюється, на постійний і неперервний розвиток. Реалізація цих важливих завдань сприятиме модернізації навчального процесу, наближенню підготовки майбутніх педагогів до вимог сучасного суспільства, ринку праці.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо в дослідженні результатів оцінювання сформованості професійної компетентності для моніторингу рівня досягнення освітніх цілей та оволодіння майбутнім фахівцем освітніми стандартами.

Література

1. Андреев А. Знания или компетенция? / А. Андреев // Высшее образование : научно-педагогический журнал. - 2005. - № 2. - С. 84.

2. Волошина М. Профессиональная инкультурация в образовании : теория и практика / М. Волошина. - Новокузнецк : ИПКЯ, 2001. - 114 с.

3. Пометун О. Компетентністний підхід - найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. Пометун // Рідна школа. - 2005. - № 1. - С. 65-69.

4. Професійна освіта : Словник : навчальний посібник / [уклад. Гончаренко С. та ін.] ; за ред. Н. Ничкало. - К. : Вища школа, 2000. - 380 с.

5. Селевко Г. Компетентности и их классификация / Г. Селевко // Народное образование. - 2004. - № 4. - С. 138-146.

6. Хуторсокой А. Современная дидактика : учебное пособие / Хуторской А. - М. : Высшая школа, 2007. - 639 с.

7. Шишов С. Школа : Мониторинг качества образования / С. Шишов, В. Кальней. - М. : Наука, 2000. - С. 73-75.

Анотація

У статті розглянуто сутність реалізації компетентнісного підходу в процесі підготовки професійного педагога. Обгрунтовано компетентність як інтегральну характеристику особистості, що визначає її здатність вирішувати проблеми, які виникають у різних сферах діяльності на основі використання знань, навчального й життєвого досвіду та відповідно до засвоєної системи цінностей. Охарактеризовано загальну компетентність людини як комплекс когнітивних, діяльнісних (поведінкових) і стосункових (афективних) компонентів. Уточнено ключові компетенції фахівця, роз'яснено сутність понять «компетенція» та «професійна компетентність», визначено основні компоненти професійної компетентності, запропоновано нові підходи щодо обґрунтування досвіду підготовки фахівця до професійної діяльності, педагогічні умови розвитку професійної компетентності фахівця.

Ключові слова: компетентність, компетенція, ключові компетенції, освітні компетентності, професійна компетентність, компетентнісний підхід, компоненти професійної компетентності, педагогічні умови, фахівець.

В статье рассмотрена сущность реализации компетентностного подхода в процессе подготовки профессионального педагога. Обоснованно компетентность как интегральную характеристику личности, которая определяет ее способность решать проблемы, возникающие в различных сферах деятельности на основе использования знаний, учебного и жизненного опыта и в соответствии с усвоенной системой ценностей. Охарактеризована компетентность человека как комплекс когнитивных, поведенческих и аффективных компонентов. Уточнены ключевые компетенции специалиста, разъяснено сущность понятий «компетенция» и «профессиональная компетентность», определены основные компоненты профессиональной компетентности, предложены новые подходы по обоснованию опыта подготовки специалиста к профессиональной деятельности, педагогические условия развития профессиональной компетентности педагога.

Ключевые слова: компетентность, компетенция, ключевые компетенции, образовательные компетентности, профессиональная компетентность, компетентностный подход, компоненты профессиональной компетентности, педагогические условия, специалист.

The article deals with the substance of competence approach realization in the process of professional teacher training. The competence is theoretically grounded as an integrated characteristic of a personality that determines its ability to solve problems arising in various fields based on using knowledge, educational and life experiences and according to assimilated system of values. The general competence of a person as a complex of cognitive, activity (behavioral) and relationship (affective) components is characterized. The core competencies of a specialist were specified on the explained substance of the concepts of «competence» and «professional competence». The main components of professional competence are highlighted.

The author determined that the future teachers training based on competence approach and should include the formation of its professional competence by the help of gradual development, the formation and establishment of levels (key, basic and special) because of specialized training. The main levels of professional competence as the result of education, professional training, professional experience and professionalism are represented. Author's attention is paid to the formation of the basic competencies of teachers an important role is played by the following aspects. These aspects are motivation - the teachers ' desire to be competent in their profession; cognitive, characterizing the level of knowledge; behavioral shows the experience of display experience in a variety of standard and non-standard situations; value and content aspect, characterizing the teacher's attitudes to professional activities.

Attention is paid mostly to the result of competence expression has an impact on emotional and volitional sphere, which serves as an indicator of teacher's basic competencies development. The author also formulated the following key educational competences: the outlook and value competence; the general cultural competence; the educational and cognitive competence; the informational competence; the communicative competence; the social and labor competence; the competence of personal improvement.

The formation of the future specialist's professional competence is fulfilled through the educational content that includes not only a list of educational subjects, but also the skills and abilities formed in the process of mastering a subject, and by means of student's active position in the social, political and cultural life of the university. The article suggested the new approaches for studying the experience of the specialists training for their professional activity, and the pedagogical conditions for the development of specialist's professional competence.

Key words: competence, competency, core competencies, educational competencies, professional competence, competence approach, the components of professional competence, pedagogical conditions, specialist.

Размещено на Allbest.ru