Особливості формування самоосвітньої компетентності студентів медичних училищ

- «отримання диплому» - прагнення отримати диплом за умови формального засвоєння знань.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що провідним мотивом самоосвітньої діяльності в даній вибірці є мотив «отримання диплома». Такі результати свідчать про те, що у навчальній діяльності студентів переважають мотиви оволодіння професією, але не професією медичного працівника. Деякі студенти взагалі не вважають професію медичного працівника важливою частиною свого життя. Це ще раз підтверджує низьку мотивацію до оволодіння професією, низьку сформованість цінностей, пов'язаних із нею та, як, наслідок, не бажання працювати самостійно, підвищувати рівень самоосвітньої компетентності. Крім того, майже третині студентів важко відповісти на це запитання, тому що вони «не можуть визначити свої потреби». Останнє свідчить про слабку розвиненість рефлексивних умінь студентів. Однак мотив «отримання диплому» мав в середньому високі значення - 325 студентів (65,6 %) і був виражений у переважної більшості опитаних як в контрольній групі (КГ), так і в експериментальній (ЕГ).

Внутрішній позитивний мотив «отримання знань», зокрема, й щодо дисциплін природничо-наукового циклу у переважної кількості студентів виражений досить посередньо. Тобто мотивація до здобуття знань дещо занижена. Серед мотивів оволодіння професією в обох групах переважають зовнішні мотиви, значущим внутрішнім мотивом є лише позитивне ставлення до ряду предметів, які гарно засвоїли у школі. Ціннісні орієнтації значної частини студентів лежать поза межами професії медичного працівника. Отже, формування перших двох показників самоосвітньої компетентності («отримання знань» і «оволодіння професією») потребує особливої уваги в процесі підготовки молодшого спеціаліста медичної галузі.

Подальша логіка дослідження передбачала пошук шляхів підвищення ефективності формування самоосвітньої компетентності студентів медичних училищ [9]. Зважаючи на те, що рушійною силою будь-якої діяльності є мотивація, було необхідним, по-перше, детальніше дослідити ціннісно- мотиваційну сферу студентів медичних училищ і можливості впливу на неї. По-друге, стали актуальними питання щодо організації самостійної роботи студентів з дисциплін природничо-наукового циклу, зокрема, впливу знань, умінь на процес і результат оволодіння самоосвітньою компетентністю [10]. Вищевказане зумовило необхідність вивчення значущості мотивів формування самоосвітньої компетентності у студентів медичних училищ в зазначених групах. З метою вивчення значущості мотивів використовувалася методика самооцінки мотивів.

Згідно з результатами дослідження, найбільше спонукальне значення для студентів мають зовнішні мотиви, що відображають матеріальну зацікавленість особистості в результатах своєї професійної діяльності: бажання забезпечити високий заробіток завдяки отриманим знанням, отримати високооплачувану роботу. Таким чином, престижність на ринку праці, яка асоціюється з її затребуваністю бачать 17,8 % КГ та 16,8 % ЕГ та як наслідок «Матеріальне благополуччя, пов'язане із професією» 29,16 % КГ та 29,7 % ЕГ. Зовнішній мотив займає чільне місце в мотивації самоосвітньої діяльності, але не є визначальним. самоосвітній медичний училище

Мотиви престижу професії, які тісно пов'язані із прагненням особистості до самоствердження у суспільстві, а відповідно й постійна самоосвіта займають друге рангове місце в ієрархії мотивів навчання у КГ - 0,781 та ЕГ - 0,781. Освіта багатьма молодими людьми автоматично сприймається як універсальна цінність, абсолютно логічний етап власного соціального становлення. Поряд із цим присутня й статусна мотивація. Одержання статусу студента, за результатами досліджень, сприймається у неформальній молодіжній ієрархії, як досягнення значимої чергової (після закінчення школи) соціально-ієрархічної сходинки. Таким чином, цей мотив характеризує навчання як високий суспільний обов'язок, підготовку до громадської й професійної діяльності на благо суспільства. Відтак, можна констатувати, що сучасні першокурсники недостатньою мірою орієнтовані на навчання заради формування власної громадянської позиції.

Наступне місце в ієрархії мотивів самоосвітньої діяльності займають мотиви прояву особистості у професії, що супроводжується особливостями формування самосвідомості особистості в умовах взаємодії з професією (переконаність у власній придатності, у достатній творчий потенціал, в тому, що обрана професія є покликанням і т.п.) у КГ - 0,674 та ЕГ - 0,683. Таким чином, першорядне значення набуває актуалізація професійних інтересів у студентів (які безпосередньо пов'язані з пізнавальними інтересами). В даному випадку першокурсник займає активну позицію: він сам обирав професію й відповідно виявляє активність у навчанні й самоосвіті, за допомогою реалізації власного інтелектуального та особистісного потенціалу. Професійна самореалізація включає пошук «себе в професії», усвідомлення професійних перспектив та досягнення їх, прагнення до розкриття та утвердження свого творчого потенціалу. Дії студентів спрямовані на розуміння ступеня відповідності індивідуальних особливостей вимогам обраної професії; на саморозвиток власних можливостей в процесі природничо-наукової підготовки з метою досягнення більш повної відповідності самого себе щодо обраної професії. Молода людина, що здатна подолати несприятливі обставини на шляху втілення власних намірів, характеризується високим рівнем самоосвітньої активності в процесі професійної самореалізації. Наявність такої групи мотивів є соціально значущим та впливає на результат природничо-наукової підготовки.

Четверте, рангове місце в мотиваційній структурі самоосвітньої діяльності студентів медичних училищ посів мотив розуміння призначення професії (КГ - 0,58 проти ЕГ - 0,62). Мотив розуміння призначення професії виникає та розвивається як форма й міра професійної спрямованості, формування самоосвітньої компетентності, а також як інтерес до професії й бажання постійно самовдосконалюватись в ній. В ідеалі мотиви розуміння призначення професії повинні збігатися з мотивами вибору. У цьому відношенні бажано, щоб майбутній медичний працівник був рухомий прагненням реалізувати себе на майбутній діяльності, був готовий до вирішення професійних завдань. Мотиви розуміння призначення професії орієнтують на розвиток таких важливих для фахівця професійних якостей, як комунікабельність, уважність, спостережливість, відкритість, гнучкість, толерантність, порядність, дотримання етичних норм професійної діяльності, неприпустимість маніпулювання людьми на основі отриманих знань.

Потрібно зазначити, що серед відповідей студентів питому вагу складають такі, що показують байдуже ставлення студентів до обраної професії, оскільки вибір здійснений під впливом батьків або значимих людей (до 16 %). Тільки до 12 % студентів-першокурсників в обох групах розуміють призначення професії медичного працівника, усвідомлюють її необхідність для ефективного розвитку суспільства.

Пізнавальні мотиви, інтерес до предметів природничо-наукового циклу знаходиться на останньому, п'ятому місці в ієрархії мотивів навчання. (Зокрема, в КГ - 0,5, ЕГ - 0,5 студенти медичних училищ спрямовані на сам процес пізнання). Ця група мотивів пов'язана з такими особистісними якостями, як наполегливість, завзятість, вимогливість у досягненні кінцевого результату діяльності; сумлінність, ретельність виконання пізнавальних завдань.

Як зазначалося вище, крім оцінювання важливості показників самоосвітньої компетентності студентів медичних училищ було запропоновано оцінити власний рівень володіння ними. За мотиваційним критерієм студенти обох груп набрали, у середньому, майже однакову кількість балів (студенти КГ - 0,76, студенти ЕГ - 0,77), але вони розподілені нерівномірно між окремими показниками. Так, студенти КГ виявляють вищу зацікавленість прояву особистості у професії (0,89 проти 0,86 у студентів ЕГ). Студенти ЕГ, натомість, виявляють більше бажання досконало оволодіти професією (0,69 у порівнянні з 0,65 в групі студентів КГ). Отже, можна зробити висновок, що студенти контрольної та експериментальної груп найвагомішими мотивами вважають зовнішні та мотиви престижу професії. Треба відмітити, що у студентів медичних училищ обох груп відсутні стійкі мотиви щодо формування самоосвітньої компетентності.

Результати дослідження. На підставі вищезазначеного та отриманих результатів за рівнем значущості мотивів у контрольній (КГ) та експериментальній (ЕГ) групах студентів медичних училищ можна зробити наступні висновки. По-перше, з результатів даного дослідження видно низький рівень мотивації студентів до майбутньої професійної діяльності, а відтак й прагнення до самоосвіти, що негативно впливає на мотивацію. По-друге, студенти, які були охоплені даним експериментом, мають середньо виражену мотивацію набуття знань. Третє, позитивною самоосвітньої вмотивованістю вважається усвідомлене зацікавлення обраною професією та бажання самовдосконалюватись в ній. У випадку проведеного дослідження рівень інтересу до дисциплін природничо-наукового циклу недостатній. Саме тому варто вживати ряд заходів, які спрямовані на цілковите усвідомлення реальності та переваг обраної професії та набуття умінь і навичок самоосвітньої компетентності. І наступне, результати дослідження свідчать - більше 50 % студентів медичних училищ на початковому етапі навчання не мають достатнього уявлення про зміст професії, що, безумовно, відбивається на якості їх навчання, бажанні самостійно підвищувати свій рівень. Саме ці студенти потребують особливої уваги викладачів та застосування активних методів навчання, що дозволить виявити професійні інтереси та схильності, сформувати позитивне ставлення до професії та інтерес до предметів природничо-наукового циклу, формування самоосвітньої компетентності. Також варто зазначити, що між оцінкою й самооцінкою є суттєві відмінності, тобто студенти значно переоцінили свої знання в цій сфері; за результатами констатувального етапу педагогічного експерименту у контрольній та експериментальній групах виявлено невисокий рівень природничо- наукових знань студентів 1-го курсу за програмою середньої загальноосвітньої школи.

1. Результати дослідження провідних мотивів навчання в медичних училищах свідчать, що мотив «отримання диплому» займає перше місце. Це може пояснюватися, з одного боку прагненням підтвердити свою дорослість і незалежність, а з іншого - недостатнім розвитком пізнавального інтересу у студентів.

2. Згідно з результатами дослідження, найбільше мотиваційне значення для студентів мають зовнішні мотиви, що відображають матеріальну зацікавленість особистості в результатах своєї професійної діяльності. Мотиви престижу професії займають друге рангове місце в ієрархії мотивів.

3. Дослідження стану сформованості самоосвітньої компетентності студентів, а також особливостей організації навчального процесу дозволяє зробити висновок, що успішне здійснення процесу формування самоосвітньої компетентності студентів медичних училищ передбачає: