Підвищення професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі розвитку їх творчої активності

Размещено на http://allbest.ru

10

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

УДК 378.011.3- 051:741]:316.621

Підвищення професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі розвитку їх творчої активності

м. Переяслав-Хмельницький, Україна

Вступ

Постановка проблеми. Проблема підвищення професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі розвитку їх творчої активності є надзвичайно актуальною у зв'язку зі змінами в освіті. Сучасна освіта потребує інноваційного переосмислення, врахування тенденцій сучасності та досвіду минулого. Саме тому дослідження, аналіз та запозичення науково-педагогічного досвіду є важливим для вирішення зазначеної проблеми.

Вища школа потребує ефективних методик викладання, методів і технологій, які б дозволили вирішити проблему підвищення професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Саме тому переосмислення науково-педагогічного досвіду та врахування прогресивних ідей минулого, а також вивчення інноваційних підходів до розвитку творчої активності студентів є актуальним у контексті компетентнісного підходу в сучасній освіті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літератури дав змогу з'ясувати, що проблема підвищення професійної компетентності майбутніх учителів була в полі зору науковців. Зокрема, питання формування професійної компетентності вчителя досліджували Л. Ващенко,

О.Локшина, Н. Ничкало, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, С. Сисоєва, А. Хуторський та ін. А педагогіку творчості як особливий напрям дослідження творчості та творчого потенціалу особистості досліджувала Р. Серьожникова. Теоретичні й методичні основи творчого розвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва у ВНЗ досліджувала С. Коновець. Проблемі приділяли увагу В. Вербець, О. Волошечко, Л. Галаманжук, А. Лісниченко, Н. Маковецька, Н. Мироненко, В. Мороз, А. Павленко та ін. На думку вчених, інноваційні підходи відкривають нові перспективи для реалізації творчих можливостей кожної особистості, а це потребує розробки методик, які б сприяли творчому розвитку. До того ж науковці зазначають, що найбільш ефективно й продуктивно ці методики можуть бути розроблені й застосовані саме в рамках педагогіки творчості [2, с. 45].

Проблеми творчої особистості та розвитку її здібностей досліджували Г. Балл, І.Бех,В. Дружинін,І.Зязюн,О.Лук, С.Максименко,А.Машталір, А. Моляко, Я. Пономарьов, та інші науковці. Педагогічний аспект проблеми досліджували Ю. Бабанський, М. Данилов, І. Лернер, В. Паламарчук, О.Савченко та ін. Науковцями сформульовано умови розвитку творчих здібностей. Над цим питанням працювали Н. Вишнякова, С. Сисоєва, В. Лозова та ін.

Мета написання статті - здійснити науковий аналіз сутності та структури професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі розвитку їх творчої активності.

Постановка завдання. є дослідити історико-педагогічний аспект проблеми підвищення професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі розвитку їх творчої активності.

Виклад основного матеріалу

Аналіз літератури дав змогу з'ясувати, що дослідження проблеми є важливим для сучасного суспільства, тому про актуальність зазначається в Законі України «Про освіту» (1996 р.), у якому звертається увага на шляхи підвищення ефективності навчання, професійної підготовки та створення умов самореалізації майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Вказується на важливість вирішення проблеми також і в «Національній доктрині розвитку освіти України» (2002 р.), у якій звертається увага на необхідність зміни парадигми освіти на компетентнісно-діяльнісну, а також інформаційно-репродуктивного навчально-виховного процесу на творчо спрямований, особистісно орієнтований.

Проблема підвищення професійної компетентності майбутніх учителів розглядалась як одна з важливих в історії педагогічної думки, адже це зумовлювалося тим, що освіта є соціальним інститутом, через який проходить кожна людина, набуваючи індивідуальних рис громадянина й фахівця. Це питання було важливим для С. Русової, яка до особи вчителя ставила високі вимоги: «У наші часи бути гарним педагогом - це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки» [5, с. 29]. А представники педагогічної науки 20-х років XX століття надавали особливого значення пізнавальній мотивації, здійсненню індивідуального підходу, усвідомленню професійного обов'язку, а також створенню в школі атмосфери любові, ласки й довіри, поєднаних із принциповістю та вимогливістю (Г. Ващенко, Т Лубенець, Я. Чепіга).

Аналіз теоретичних джерел проблеми дозволив виділити наступні напрями, що характеризують успішне функціонування творчої складової професійної підготовки педагогів: розвиток творчої особистості майбутніх фахівців; засвоєння знань є процесом не репродуктивним, а творчим; партнерська позиція та активна співпраця викладачів і студентів. Тобто, наявність творчої складової професійної підготовки майбутніх фахівців сприяє тому, що змінюється мета педагогічного процесу, а також діяльності викладачів і студентів. Відповідно метою навчального процесу стає розвиток творчої особистості, формування творчої діяльності, у процесі чого студент перетворюється на зацікавлений у процесі навчального діалогу суб'єкт. А знання є результатом його власної творчої діяльності. Важливою також є зміна стосунків у системі «викладач-студент» [3].

Активність творчого педагога залежить від його прагнення до самоосвіти, самовдосконалення. Тому підготовка студентів у ВНЗ полягає не лише в засвоєнні теоретичного матеріалу про творчу діяльність, а також у виробленні практичних навичок та оволодінні засобами їх удосконалення.

Зокрема С. Сисоєва виділяє основні складові розвитку творчого потенціалу особистості майбутніх фахівців: раціональне використання начального часу, розвиток творчого мислення, підвищення рівня знань і вмінь, оволодіння арсеналом дослідної роботи, отримання студентами результатів частково в процесі самостійної діяльності, набуття ними власного досвіду, професійних навичок [4]. До того ж, на думку науковців, особистісні якості, які визначають здатність людини до самореалізації, найбільш яскраво виявляються у творчості [4]. Саме особистісно орієнтована освіта сприяє формуванню творчих фахівців. У процесі партнерської взаємодії викладачів і студентів забезпечується формування загальнокультурних, професійних і психологічних новоутворень, а зміст навчання та вибір форм залежить від завдань діяльності та бажаних якостей майбутнього фахівця [4].

Науковці виділяють умови, які впливають на формування творчого фахівця: наявність особистісних якостей, глибоке знання предмета, педагогічна й методична підготовка, любов до дітей, прагнення до вивчення передового педагогічного досвіду, вміння поставити себе на місце учнів тощо. освіта україна студент інноваційний мистецтво

Важливою також є мотивація, адже мотив є рушійною силою дії особистості. Тобто, мотивація до активної творчої діяльності відбувається завдяки потребам.

На думку вчених, творча активність студентів є важливою складовою мотиваційного компонента професійного навчання та однією з головних умов розумового розвитку, бо ж інтелектуальна сфера особистості успішно розвивається лише за наявності й розвитку творчих пізнавальних потреб [4].

В. Білоус, С. Занюк, О. Коваленко, С. Цимбалюк та інші науковці вивчали питання мотивації діяльності студентів у процесі навчання у ВНЗ при виконанні різних навчальних завдань. Науковці стверджують, що наявність проблем у мотивуванні студентів позначається на їх успішності та формуванні як майбутніх фахівців [4].

Науковці стверджують, що для розвитку творчої активності студентів у процесі професійного становлення необхідно організувати їх навчальну діяльність так, щоб відбувалося самонавчання, тобто самостійне отримання нової інформації. Адже, як свідчить досвід, самонавчання є складовою саморозвитку студентів, до того ж самонавчання і творча активність є діалектично взаємозалежними [4].

Аналіз літератури свідчить, що формування активних і творчих фахівців у процесі компетентнісного підходу є не лише освітнім, а й особистісним процесом, результатом якого мають бути зміни у свідомості, зміна мотивів, цінностей, прагнень [8].

Процес підготовки майбутнього фахівця передбачає гуманізацію професійної підготовки; створення творчо спрямованого комфортного освітнього середовища, забезпечення творчої співпраці та взаємодії студентів і викладачів на діалогічних засадах; конструювання ситуацій, які сприятимуть активізації творчої діяльності, самостійності, самовдосконалення, творчого пошуку, мислення; використання інноваційних технологій; організацію творчої проектної діяльності студентів [6].

О. Матюшкін виділив такі компоненти творчої особистості: «домінуюча роль пізнавальної мотивації, дослідницька творча активність, можливість досягнення оригінальних рішень, прогнозування здатності до створення ідеальних еталонів. Саме ці психоструктурні компоненти й сприяють розширенню поля творчої свідомості особистості» [7, с. 40].

Аналіз літератури дав змогу виділити методи навчання, які сприяють формуванню творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва: метод дискусій, ситуацій, проблемний метод, захист роботи.

У процесі опрацювання літератури з'ясовано, що науковцями виділено проектну технологію як ефективну стратегію (І. Зимня, І. Підкасистий, Є. Полат та ін.). Науковці зазначають, що проектна діяльність є однією з цікавих форм організації навчання, адже це спільна навчально-пізнавальна, творча діяльність, яка має спільну мету,методи, засоби діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату, яка завершується створенням продукту, що передбачає усну презентацію [3].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Проблема підвищення професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі розвитку їх творчої активності є важливою й актуальною, а тому потребує подальшого дослідження.

Статтю рекомендовано до друку доктором педагогічних наук, професором, завідувачем кафедри професійної освіти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Доброскок Іриною Іванівною

Стаття надійшла до редакції 30 грудня 2016 року

Література

1. Коновець С. Теоретичні і методичні основи творчого розвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах : дисертація доктора педагогічних наук : 13.00.04 / Коновець С. - К., 2012. - 471 с.

2. Листопад О. Теоретико-методичні засади формування професійно- творчого потенціалу майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: дисертація доктора педагогічних наук : 13.00.08 / Листопад О. - Одеса, 2016. - 529 с.

3. Педагогіка в системі гуманітарного знання [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // molody vcheny.in.ua / files / conf/ ped/ 08march2015/ 08march2015.pdf.

4. Професійно-творча активність як фактор поглиблення досвіду майбутнього вчителя музики [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pfto/2012_27/files/P2712_318.pdf.

5. Русова С. Вибрані педагогічні твори / Русова С. - К. : Освіта, 1996. - 304 с.

6. Створення творчого журналістського освітнього середовища як умова підготовки майбутніх журналістів до професійно - творчої діяльності [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // www.nbuv.gov.ua /old_jrn/ Soc_Gum/ Pfto/ 2012_27/ files/ P2712_172.pdf.

7. Шандрук С. Психологічні засади розвитку професійних творчих здібностей майбутніх практичних психологів : дисертація доктора психологічний наук : 19.00.07 / Шандрук С. - Тернопіль, 2016. - 458 с.

8. Щодо формування пізнавальних мотивів майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www.nbuv.gov.ua/old_jm/Soc_Gum/Pfto/2012_27/files/P2712_200.pdf.

References

1. Konovets S. Teoretychni i metodychni osnovy tvorchoho rozvytku maibutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva u vyshchykh navchalnykh zakladakh : dysertatsiia doktora pedahohichnykh nauk : 13.00.04 / Konovets S. - K., 2012. - 471 s.

2. Lystopad O. Teoretyko-metodychni zasady formuvannia profesiino- tvorchoho potentsialu maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh navchalnykh zakladiv : dysertatsiia doktora pedahohichnykh nauk : 13.00.08 / Lystopad O. - Odesa, 2016. - 529 s.

3. Pedahohika v systemi humanitarnoho znannia [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http: // molody vcheny.in.ua / files / conf/ ped/ 08march2015/ 08march2015.pdf.

4. Profesiino-tvorcha aktyvnist yak faktor pohlyblennia dosvidu maibutnoho vchytelia muzyky [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http: // www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pfto/2012_27/files/P2712_318.pdf.

5. Rusova S. Vybrani pedahohichni tvory / Rusova S. - K. : Osvita, 1996. - 304 s.

6. Stvorennia tvorchoho zhurnalistskoho osvitnoho seredovyshcha yak umova pidhotovky maibutnikh zhurnalistiv do profesiino - tvorchoi diialnosti [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http: // www.nbuv.gov.ua /old_jrn/ Soc_Gum/ Pfto/2012_27/ files/ P2712_172.pdf.

7. Shandruk S. Psykholohichni zasady rozvytku profesiinykh tvorchykh zdibnostei maibutnikh praktychnykh psykholohiv : dysertatsiia doktora psykholohichnyi nauk : 19.00.07 / Shandruk S. - Ternopil, 2016. - 458 s.

8. Shchodo formuvannia piznavalnykh motyviv maibutnikh fakhivtsiv u protsesi profesiinoi pidhotovky [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http: // www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pfto/2012_27/files/P2712_200.pdf.

Анотація

Підвищення професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі розвитку їх творчої активності. Віталій Форостюк, аспірант кафедри педагогіки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький, Україна)

У статті розкривається проблема підвищення професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі розвитку їх творчої активності.

Виокремлено важливі методи професійної підготовки майбутніх фахівців на компетентнісній основі, а також описано особливості розвитку творчої активності студентів. Доведено, що успішна підготовка студентів залежить від використання ефективних методів і технологій розвитку творчої особистості майбутніх фахівців образотворчого мистецтва, а також від сформованості їх творчої активності. Зазначається, що партнерська позиція, співпраця викладачів і студентів є запорукою успішного навчання та професійного становлення.

До того ж вказується, що, на думку вчених, творча активність майбутніх учителів образотворчого мистецтва є однією з основних умов інтелектуального розвитку майбутніх спеціалістів, а також важливою складовою підготовки фахівців на компетентнісній основі. Адже відомо, що творчі пізнавальні потреби позитивно впливають на інтелектуальну сферу студентів.

Ключові слова: професійна компетентність, навчання, студенти, образотворче мистецтво, розвиток, творча активність, інтерес.

Аннотация

В статье раскрывается проблема повышения профессиональной компетентности будущих учителей изобразительного искусства в процессе развития их творческой активности. Выделены важные методы профессиональной подготовки будущих специалистов на компетентностной основе, а также описаны особенности развития творческой активности студентов. Доказано, что успешная подготовка студентов зависит от использования эффективных методов и технологий развития творческой личности будущих специалистов изобразительного искусства, а также от сформированности их творческой активности. Отмечается, что партнерская позиция, сотрудничество преподавателей и студентов является залогом успешного обучения и профессионального становления.

К тому же указывается, что, по мнению ученых, творческая активность будущих учителей изобразительного искусства является одним из основных условий интеллектуального развития будущих специалистов, а также важной составляющей подготовки специалистов на компетентностной основе. Ведь известно, что творческие познавательные потребности положительно влияют на интеллектуальную сферу студентов.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, обучение, студенты, изобразительное искусство, развитие, творческая активность, интерес.

Annotation

The problem of the improvement of the professional competence of future Fine Arts teachers in the development of their creative activity is revealed. Important methods of professional training of future specialists, based on a competence approach, are selected, and the peculiarities of the development of students ' creative activity are described. It is noted that the successful training of students depends on the use of the effective methods and technologies of the development of future Fine Arts specialists ' creative personality; the development of their creativity are proved. It is also noted that the position of teachers' and students' partner cooperation is the key to successful learning and professional development.

The author defines that, according to the opinion of scientists, the creative activity of future Fine Arts teachers is one of the main conditions for the future intellectual development of future specialists as well as an important component of training based on the competence approach. It is known that the creative and cognitive needs have a positive effect on the intellectual sphere of students.

The article draws attention to the fact that independence and self-learning are essential to the development of students' creative activity. It is also noted the main components of the development of the creative potential of a personality are developing the future Fine Arts teachers creative thinking, using of teaching time rationally, increasing the level of knowledge and skills in academic subjects, organizing the effective self-learning and independent work.

The author found that the personal qualities that define a person's ability to self-realization and successful professional development are the most clearly manifested in creative activity; training is not only educational, but also internally personal process, resulted in changes in consciousness and motives, values in the learning process. It means that motivation of students training in the process of professional preparation for professional communication is important.

The analysis of the literature revealed that scientists identified an innovative teaching design technology as a particularly effective training strategy in the training of future specialists based on a competence approach. It is proved that the process of future teachers' preparation is a process of professional training humanization and the creation of the comfortable educational learning environment that is creatively focused and promotes the creative friendly cooperation of students and teachers.

Key words: professional competence, learning, students, Fine Arts, development, creative activity, interest.

Размещено на Allbest.ru