Дослідження PISA: міжнародний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження PISA: міжнародний досвід

Дичок С.М.

У статті проаналізовано особливості й основні результати міжнародної дослідницької програми PISA. Описано етапи досліджень, у яких брали участь Польща й Естонія, рейтинг досягнень школярів цих країн, які забезпечили масштабні освітні реформи, що дало змогу за короткий проміжок часу значно покращити якість шкільної освіти.

Сучасний стан глобалізації світу зумовлює необхідність пошуку ефективних інструментів забезпечення якості освіти як запоруки економічних успіхів. Саме тому в більшості країн, а надто розвинутих і демократично орієнтованих, значна увага приділяється проведенню фахових досліджень сфери освіти, залученню країни до міжнародних порівняльних дослідницьких проектів. Найбільш відомим із таких проектів є дослідження якості функціональної грамотності PISA.

Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів (Programme for International Student Assessment, PISA) - міжнародне дослідження, координоване Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Його метою є отри-мання порівнюваних даних про рівень знань і вміння їх застосовувати учнями на практиці; підвищення якості викладання та організації системи освіти.

Проект PISA має декілька структурних рівнів. Контролює проект Секретаріат організації ОЕСР, що знаходиться в Парижі. Особливості політики проекту визначаються Головуючою Радою PISA, що складається з делегатів ОЕСР і країн - учасниць дослідження. Члени Головуючої ради зустрічаються двічі на рік. PISA заснована на ідеях тісного міжнародного співробітництва професіоналів у галузі освіти [5].

Кожна країна створює Національний центр PISA, призначається також Національний координатор програми, обов'язком якого є координування всієї діяльності, пов'язаної із проектом у межах країни. Зазвичай, координатор проекту тісно співпрацює з членом Головуючої ради від цієї країни для того, щоб розробити перспективний план політичних рішень, пов'язаних із проектом, здійснити ґрунтовний аналіз і звітувати про результати конкретної країни. У Національному центрі над проектом працює невелика група експертів, яка займається розробленням проекту, його запровадженням і звітуванням на національному рівні. Така група тісно співпрацює з міжнародними партнерами, які реалізовують проект [5].

Дослідження Програми міжнародного оцінювання вмінь проводиться кожні три роки, його завданням є перевірка набутих знань і компетенцій тих учнів, яким виповнилося 15 років, за трьома галузями, визнаними найважливішими в житті сучасної людини: читання та інтерпретація, математика, а також розуміння природничих наук. Програма проводиться за рахунок членських внесків країн-учасниць.

PISA є унікальним проектом, оскільки дає змогу оцінити не пов'язані безпосередньо зі шкільними програмами компетенції учнів. За словами, Фернандо Картрайта, експерта Організації економічного співробітництва, PISA - це більшою мірою компетентнісний підхід, ніж просто оцінка знань. Запитання PISA побудовані таким чином, щоб виявити те, наскільки учень може застосувати свої знання в реальних життєвих ситуаціях і гото-вий до повноцінної участі в житті суспільства [6].

Програма PISA була заснована у 1997 році. Перше дослідження PISA було проведено у 2000 році: у ньому взяли участь 265 тисяч учнів з 32 країн світу, у тому числі 28 країн ОЕСР. У дослідженні 2003 року взяли участь 42 країни (понад 275 тисяч учнів), у тому числі в усіх країнах ОЕСР. У дослідженні 2006 року взяли участь 56 країн (понад 367 тисяч учнів), 2009 року - 64 країни (понад 420 тисяч учнів), 2012 року - 65 країн (понад 450 тисяч учнів), 2015 року - 72 країни (540 тисяч учнів).

Як відомо, у 2018 році Україна вперше візьме участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA [4]. Оскільки Україна не брала участі в таких дослідженнях, варто здійснити аналіз методики організації та проведення Програми міжнародного оцінювання вмінь учнів в інших країнах.

У поточному циклі проекту, що завершиться у 2018 році, візьмуть участь близько 80 країн і територій (деякі країни беруть участь як держави й до того ж як столиці держав, інші - лише як столиці держав або як окремі штати). Країни і території, що беруть участь у PISA-2018: Австралія, Австрія, м. Баку, Азербайджан, Албанія, Алжир, Аргентина, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Бразилія, Бруней, Великобританія, В'єтнам, Гонконг, Китай, Греція, Грузія, Данія, Домініканська Республіка, Естонія, Йорданія, Ізраїль, Індонезія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Канада, Катар, Тайбей, Китай, Македонія, Колумбія, Корея, Косово, Коста-Ріка, Латвія, Литва, Ліван, Люксембург, Макао, Китай, Малайзія, Мальта, Марокко, Мексика, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Об'єднані Арабські Емірати, Панама, Перу, Польща, Португалія, Російська Федерація, Румунія, Саудівська Аравія, Сербія, Сінгапур, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Таїланд, Трині-дад і Тобаго, Туреччина, Угорщина, Україна, Уругвай, Філіппіни,Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чилі, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Шотландія, Японія [8].

Завдяки дослідженню країни-учасниці мають змогу отримати:

- узагальнений звіт про сформованість читацької, марематичної та науково-природничої грамотності 15-річних підлітків;

- змістовні індикатори, пов'язані з характеристиками шкіл та учнів;

- індикатори, що показують, як змінилися результати країни-учасниці;

- інформацію, потрібну для ухвалення рішень у галузі освітньої політики та різноманітних освітніх досліджень.

Згідно з підсумками дослідження PISA 2000-2009 років, краща середня освіта є в країнах Східної Азії: Китаї, Кореї, Сінгапурі, Японії, у Європі в лідерах - Фінляндія і Нідерланди. Дослідження за 2012-2015 роки показує: найкращі системи освіти існують у Сінгапурі, Японії, Естонії, Фінляндії, Канаді, Ліхтенштейні, Швейцарії. При цьому сінгапурські школярі продемонстрували найвищі результати за всіма трьома компонентами іспиту - читання, математика і природничі науки [10]. Серед тих, хто досяг успіхів у навчанні в останні роки - Естонія, Бразилія, Німеччина, Ізраїль, Італія, Мексика, Польща, Португалія, Туніс і Туреччина.

Звіти PISA доводять - попри те, що витрати на початкову і базову середню освіту в країнах ОЕСР зросли на 20% з 2006 року, лише 12 з 72 країн показали зростання своїх результатів за цей проміжок часу. Країни з високими показниками мають: високі очікування від навчання всіх учнів; висококваліфікованих учителів; можливість вкладати кошти і ресурси в розвиток шкіл і навчання учнів. Канада, Данія, Естонія, Гонконг (Китай) і Макао (Китай) мають як високі показники знань своїх учнів, так і рівний доступ до якісної освіти серед школярів.

Сінгапур, Корея та Японія мають стабільно найвищі показ-ники в PISA та відносно добре забезпечують рівні можливості в навчанні. Це країни з високим рівнем доходів, але необов'язково дохід є визначальним чинником для успіху. Лише на декілька позицій відстає від цих країн В'єтнам, де середній вік зростає чи не найшвидше у світі й рівень доходу на душу населення залишається низьким. Високі показники учнів країн Східної Азії можуть зумовлюватися історично укоріненою культурою здобування знань та довгими годинами навчання, щодо яких і досі виникає полеміка. Рівний доступ до якісної освіти покращився і в інших країнах, особливо у США. Польща, Руму-нія, Угорщина та Болгарія також спромоглися поліпшити ре-зультати учнів із різних прошарків суспільства. В Австрії, Чехії, Фінляндії, Греції, Угорщині, Новій Зеландії показники PISA погіршились - частка тих, хто показав найвищі результати впала, тоді як кількість учнів з поганими результатами зросла [10]. Дослідники PISA з'ясували, що в школах з великою кількістю дітей учні показують кращі знання з природничих наук і більш ймовірно оберуть професію, пов'язану з наукою, аніж ті, хто вчиться в школах із меншою кількістю учнів. Але школярі з навчальних закладів із меншою кількістю учнів мають кращу дисципліну на уроках із природничих наук і з меншою ймовірністю будуть прогулювати школу чи запізнюватися на навчання.

Для того щоб максимально підвищити ефективність своєї участі в PISA, Україна співпрацює з Науково-дослідним том освіти Польщі - організацією, що відповідає за проект PISA в Польщі. Польща брала участь у PISA з моменту започаткування проекту у 2000 році, тож команда, що займається PISA в Польщі, має цінний досвід, яким готова поділитися з ново- створеною командою України. Важливим є, зокрема, досвід підготовки країни до оцінювання, аналізу й поширення результатів.

Участь Польщі у Програмі PISA, як одному з інструментів моніторингу якості освіти, дала змогу забезпечити об'єктивне діагностування та сертифікацію навчальних досягнень учнів, отримати базу даних для аналітичного дослідження у сфері формування освітньої політики країни. Варто також зауважити, що розгляд питання про організацію та вдосконалення системи освіти розпочався саме із програми PISA. Отже, дослідження, що розпочалося у 2000 році, виявило, що не лише середній результат у навчанні польських учнів був нижчий від середнього, установленого в шкалі для країн ОЕСР, а й те, що понад 23% учнів були на позначці нижче від мінімуму, установленого Програмою PISA [11].

Результати, що були отримані в ході першого дослідження, дещо шокували освітні кола Польщі, проте проблема не була новою. Підтвердженням цього є те, що в 1999 році запроваджено освітню реформу й одночасно розпочато структуризацію шкільної освіти. Уже у 2003 році дослідження PISA знову дало несподівано кращі результати, оскільки вже в новій ланці шкільної освіти покращився загальний стан учнівських знань і зменшився відсоток учнів, які не виконують програми мінімум у галузі читання [2].

Дослідження PISA у 2009 році в Польщі підтвердило позитивний результат уведення загальної гімназії і системи зовнішніх іспитів. Отже, зниження відсотка найслабших учнів і є тим самим підтвердженням результату вказаної зміни, що має істотне значення для освітньої і суспільної політики країни. Рапорт PISA-2009 інформує про те, що Польща, разом із такими країнами Євросоюзу, як Фінляндія, Естонія та Голландія, досягла в читанні найвищого рівня, що є важливим індикатором дієвості освітньої політики Європи. Аналогічний позитивний результат для природничих наук отримав своє підтвердження також у 2009 році. Натомість, на жаль, підтвердився незадовільний рівень із математики [11, с. 5].

Кожна з країн, що бере участь у дослідженнях PISA, має свою специфіку. Польща вирізняється з-поміж інших країн Європи тим, що нею проявлено виняткову здатність переходу від низьких результатів читання у 2000 році до показників, вищих від середнього рівня, установленого ОЕСР. Окрім цього, особливим позитивним зрушенням, на яке найбільше звертають увагу в міжнародних освітніх колах, є поєднання польських реформ із програмою PISA.

Не менш цікавим є досвід Естонії, що бере участь у дослідженнях PISA з 2003 року. Результати естонських учнів порівняно із 2006 роком значно покращилися. Частка естонських учнів, які показали найкращі результати в читанні, зросла на 5% порівняно з 2009 роком, а частка учнів, які показали низькі результати, зменшилася. Держав з подібними тенденціями дуже мало.

За даними 2012 року, у рейтингах міжнародного оцінювання школярів PISA, Естонія займає найвищі місця з-поміж європейських країн, має вищий результат з математики, ніж Фінляндія і шосте місце серед країн світу за знаннями школярів природничих наук. В естонських учнів також вищі результати в завданнях з креативного вирішення проблем. Більше того, маленькі сільські школи в рейтингу PISA показують такі ж високі результати, як і школи в найбільших містах Естонії - Тарту й Таллінні [9].

Після проведеного у 2015 році дослідження з'ясувалося, що естонські учні показали стабільно високі результати у всіх галузях. У цьому році тестування в повному обсязі проводилося в електронному вигляді. Хороші результати були досягнуті при незначних фінансових ресурсах і більш короткому часі навчання, ніж в інших країнах ОЕСР. Естонія за три роки поліпшила позиції в усіх галузях оцінювання, найбільших успіхів учні досягли у функціональному читанні. Естонія у світовому рейтингу піднялася з шостого на третє місце. Знання й навички естонських учнів в галузі біології, географії, фізики та хімії - на вищому світовому рівні, за цими показниками учні займають і місце в Європі і III місце у світі після Сінгапуру і Японії. Знання естонських учнів в галузі математики в Європі - на II місці після Швейцарії і на IX місці у світі за середнім результатом. Порів-няно з минулими роками налічується більше учнів, що показали кращі результати, здатних вирішувати складні і дуже складні завдання. З європейських країн в Естонії налічується менше всього учнів, навички яких нижче базового рівня [9].

Отже, основна освіта в Естонії має найвищий рівень в Європі і є однією з кращих у світі. Експерти вважають, що однією з причин успіху Естонії є те, що дітей не відбирають до початкової школи за результатами «вступних іспитів». Натомість, усім дітям пропонуються однаково якісні програми у приблизно однакових школах до досягнення ними 16-річного віку. Останній звіт PISA показав, що Естонії вдається одночасно досягати рівності та високої якості освіти. Естонія має порівнювані зі східно-азійськими країнами результати успішності учнів, проте рівень стресу школярів є нижчим. Педагогіка цієї країни в основному зосереджена на допомозі учням, урахуванні їхніх індивідуальних особливостей у навчанні [3].

Отже, міжнародні порівняльні дослідження оцінювання яко-сті освіти давно увійшли у практику обов'язкових заходів щодо аналізу стану освіти в країнах світу. Деякі країни, наприклад, Німеччина, використовують їх для побудови власних інструментів моніторингу на основі даних таких досліджень, інші, зокрема Польща, застосовують їх результати як одну з багатьох складових програми з вивчення якості освіти.

Програма міжнародного оцінювання вмінь учнів PISA дає змогу отримати повний комплект інформації про стан учнівських знань та вмінь, про чинники, що впливають на результативність навчання та стан справ у школі, про тенденції змін у системі освіти в різних країнах світу. У США та Франції дані PISA були використані для обґрунтування освітніх реформ шляхом підвищення продуктивності й конкурентоспроможності. У Німеччині, Ірландії та Австралії результати PISA застосовувалися для визначення потреби в додаткових оцінюваннях [1].

Також існують приклади співпраці між урядами та освітянами за результатами PISA. Це створення ірландської моделі партнерства в ухваленні рішень стосовно навчальних програм й оцінювання, до якої були залучені спілки вчителів. Мексика у відповідь на отримані невисокі показники в PISA-2006 розпочала нову реформу, що ґрунтувалася на угоді між урядом, освітньою спілкою та ОЕСР. Італія також скористалася результатами PISA й радикально змінила стан національної освіти.

У Фінляндії - країні з постійно високим місцем у рейтингу PISA та з освітньою системою, що не покладається на стандартизоване тестування, результати PISA були використані на підтримку державної загальної освіти.

Уплив, що його здійснила PISA на освітню політику, ОЕСР вважає важливим індикатором ефективності програми. Хоча ОЕСР не може давати настанови країнам - учасницям PISA у сфері їх освіти та застосовувати санкції щодо них, проте організація надає рекомендації щодо освітньої політики та визначає її орієнтири.

Основною метою таких досліджень як PISA не є змагання між державами. Країни-учасниці відрізняються за соціально-економічним станом, мають свої культурні, національні особливості, специфіку підходів до формування змісту освіти і вибору способів навчальної взаємодії тощо [7]. Порівняльний характер дослідження визначається в першу чергу можливістю проаналізувати результати країни в різних циклах дослідження, визначати тенденції в освітній галузі конкретної країни.

Результати програми вважаються показником якості національних систем освіти, оскільки проект PISA забезпечує регулярне оцінювання учнівської успішності в поєднанні з виявом чинників соціального походження учнів. Отже, країни-учасниці можуть відстежувати динаміку впливу соціального та економічного розвитку на успішність учнів та позитивні чи негативні результати її корекції внаслідок ухвалення певних політичних рішень і здійснення освітніх реформ.

міжнародний дослідницький освітній реформа

Література

1. Вакуленко Т. PISA 2018: Що отримає Україна? / Тетяна Вакуленко, Світлана Ломакович [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://education-ua.org/ua/porivnyalna-pedagogika/818-pisa-2018- shcho-otrimae-ukrajina - Назва з екрану.

2. Василюк А. В. Реформи шкільної освіти в Польщі: історія і сучасність: монографія / А. В. Василюк. - Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2007. - 340 с.

3. Титиш Г. Як це у них. Естонський досвід реформи середньої освіти / Галина Титиш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //life.pravda.com.ua/society/2016/06/13/213508/ - Назва з екрану.

4. Наказ МОН України від 23.02.2016 №149 «Про організацію та проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/files/normative/2016-03-10/5182/nmo-149.pdf - Назва з екрану.

5. Про PISA [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pisa.testportal.gov.ua/about-pisa - Назва з екрану.

6. PISA - це розуміння факторів успішного навчання: інтерв'ю з експертом Організації економічного співробітництва Фернандо Картрайт (30 червня 2016 р., м. Київ). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/school/51413/ - Назва з екрану.

7. PISA 2018 - Україна [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://testportal.gov.ua/pisa2018 - Назва з екрану.

8. PISA. Програма міжнародного оцінювання учнів: [Інформаційні матеріали]: [буклет] / укладачі Т. Вакуленко, С. Ломакович; Український центр оцінювання якості освіти. - К., 2016. - 36 с.

9. PISA 2015 в Эстонии [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.innove.ee/UserFiles/%C3%9Cldharidus/PISA%202015/PIS A%20voldik%20RUS.pdf - Назва з екрану.

10. Singapore tops latest OECD PISA global education survey [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.oecd.org/education/ singapore-tops-latest-oecd-pisa-global-education-survey.htm

11. Wyniki badania 2009 w Polsce [Elektroniczny zasуb]. - Tryb dostapu: http://www.ifispan.waw.pl/pliki/pisa_2009.pdf.

Размещено на Allbest.ru