Компоненти підготовки майбутнього вчителя біології до формування здорового і безпечного способу життя в учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Компоненти підготовки майбутнього вчителя біології до формування здорового і безпечного способу життя в учнів

На всіх етапах розвитку людство постійно прагнуло до забезпечення особистої безпеки, збереження життя та здоров'я в системі «людина - середовище існування». Під час цілого комплексу негативно діючих суспільних, природних явищ і процесів ця проблема досі залишається актуальною. Особливістю ураження населення під час різноманітних катастроф (техногенних, екологічних, суспільних) є поява миттєвих масових потер, що вимагає проведення невідкладних заходів першої долікарської допомоги, до якої повинна бути підготовлено й навчено населення, яку повинна вміти надавати кожна людина, але зазначене вимагає ґрунтовних знань власного організму, механізмів проходження фізіологічних процесів, уміння спостерігати за станом свого здоров'я. Нажаль чинні програми з біології, шкільного предмету «Основи здоров'я» недостатньо враховують міжтемні, міжциклові та міжпредметні зв'язки. Це не сприяє актуалізації виучуваного, ускладнює роботу вчителя- практика. Від готовності вчителя залежіть формування гармонічної у фізичному, інтелектуальному та духовному аспекті особистості учня [3].

Сьогодні актуалізується питання про якість освіти, конкуренція на ринку освітніх послуг, посилюється боротьба за лідерство отримання більшого числа абітурієнтів, престиж свого диплома - все це стимулює до впровадження інноваційних методик навчання студентів, нових освітніх технологій, послуг [1].

На відміну від інших наук шкільний розділ «Біологія людини» тісно пов'язаний з долею людини: з її здоров'ям, життям. Звідси випливають особистісні моральні якості вчителя біології та, насамперед, його готовність до навчання молоді розумінню цінності людського життя, осмисленню способів виживання на практичному рівні. Інакше наукові та професійні принципи навчання вступають у суперечливу взаємодію з суспільством. Що спостерігається в освітньому просторі країни сьогодні [3].

Мета статті полягає в з'ясуванні важливості методичної підготовки майбутнього вчителя біології володінням технологіями надання здоров'язбережувальних знань у процесі навчання шкільного курсу біології.

Проблемі готовності майбутнього вчителя біології до педагогічної діяльності висвітлюються у теорії і практиці присвятили зарубіжні та вітчизняні вчені за різними аспектами: психології (соціальній, спортивній, педагогічній, медичній) ці аспекти досліджували С.І. Болтівець, М.І. Дяченко, Г.С. Костюк, В.О. Моляко, Л.С. Несисян, О.В. Проскура. У теорії та практиці педагогіці (дидатктиці, методиці) готовність як педагогічний феномен досліджували В.І. Бобрицька, А.О. Деркач, І.А. Зязюн, Д.С. Мазоха, В.О. Моляко, О.М. Пєхота, В.О. Сластьонін, Є.С. Шевчук та ін. Висвітленню проблем професійно- педагогічної підготовки майбутнього вчителя А.М. Алексюк, І.А. Зязюн, Г.О. Балл, Н.В. Кичук, Г. Нічкало, В.О. Семіченко, С.О. Сисоєва та ін.

Аналізу підготовки вчителя до формування здорового та безпечного способу життя присвячені докторські дисертації таких вітчизняних і зарубіжних дослідників: В.Ї. Бобрицької, К.М. Дурай- Новакової, А.Й. Капської, В.Ю. Горащенко, Т.В. Іванової, К.М. Ліненко, О.Г. Мороза та А.Г. Хрипкової, Т. Суравегіної та ін.

Значний інтерес щодо розуміння суті підготовки майбутнього вчителя біології до формування в учнів здорового і безпечного способу життя мають дослідження вітчизняних і зарубіжних учених про свідомість, самосвідомість, самопізнання людини (М.А. Бердяєв, Р. Бернс, Й. Боришевський, О.М. Леонтьєв, І.С. Кон, П. Тейяр де Шарден).

Останні роки турбота про збереження здоров'я школярів розглядається як важливий аспект професійної діяльності вчителя та показник його професіоналізму. Як наслідок, уважає В. П. Горащук, «виникла гостра необхідність у підготовці вчителя не тільки як професіонала-предметника, але і як фахівця, здатного формувати високий рівень культури здоров'я в школяра». Автор зазначає, що «педагогіка вищої школи із запізненням вносить перелік необхідних знань, умінь і навичок про здоров'я школяра в змістовне поле освіти майбутніх учителів.

З огляду на вищевикладене очевидна актуальність проблеми формування готовності майбутніх учителів біології до передачі учням навичок безпечного і здорового способу життя. Зазначена проблема досить повно висвітлюється в наукових дослідженнях сучасних науковців, але як свідчить аналіз організації пізнавальної діяльності студентів педагогічних вищих навчальних закладів ще недостатньо приділяється уваги викладачами ВНЗ методиці формування здорового та безпечного способу життя на уроках біології.

У ході написання статті ми досліджували роль сформованості готовності викладача ВНЗ впровадження ідеї формування здорового способу життя під час лекцій та семінарських і практичних занять, педагогічної практики в школі, мотивуванню студентської молоді до здорового способу життя у педагогічних ВНЗ, формування стійкого бажання застосовувати здобуті знання у своїй майбутній професійній діяльності приділяється ще недостатня увага.

Сприйняття інформації з безпечного і здорового способу життя, ґрунтується на розумінні причинно-наслідкових зв'язків у різних життєвих процесах, критичному ставленні до інформації, яка надходить зі шпальт засобів масової інформації, що попереджує плутанину; формує стійке бажання вести безпечний та здоровий спосіб життя; застосовувати здобуті знання, володіння ними у життєвій практиці [1].

У процесі дослідження підходів до зазначеної тематики можна відзначити, що існує специфіка у підготовці студентів педагогічних вищих навчальних закладів з різних спеціальностей, а також готовність до впровадження учителями-практиками здоров'язбережувальних технологій на міждисциплінарній основі. Результати наведені у таблиці 1 яскраво свідчать про недостатню увагу підготовки майбутніх вчителів, що віддзеркалюється у подальшій професійній роботі. Учасникам дослідження було запропоновано дати визначення та навести приклади методик указаних у таблиці 1.

Таблиця 1 Готовність до впровадження учителями-практиками здоров'язбережувальних технологій

вчитель біологія здоров'язбережувальний

Результати, що наведені у таблиці засвідчили про середній рівень знань сучасних методик, а це засвідчує недостатню сформованість готовності фахівців формування здорового та безпечного способу життя на уроках біології, у ланцюжку: майбутній учитель - учитель, практик - методист районного НМЦ.

Отже, постає питання, чи можна обмежитися одним, загальним визначенням чи декількома загальними визначеннями методичної підготовки майбутніх учителів до формування в учнів здорового і безпечного способу життя. Підготовки майбутнього вчителя проявляється в ракурсі особливостей кожної окремої спеціальності. Але суть теорії і методології підготовки майбутнього вчителя залишається незмінною за своєю цілісністю багатогранністю [3].

У дослідженні розкриваються сутнісні та специфічні характеристики феномена модернізації підготовки майбутнього учителя біології як соціально-педагогічної проблеми.

Зрозуміло, що метою підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів безпечного і здорового способу життя є - забезпечення у процесі навчання біології комфортних умов життєдіяльності. Розглянемо основні характеристики професійної компетентності майбутнього вчителя біології до використання здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності . У контексті нашого дослідження нам імпонує визначення структурних компонентів зазначених у працях ряду дослідників.

На рис. 1 надані структурні компоненти готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до використання здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності: мотиваційний, когнітивний, процесуальний та особистісний.

Рис. 1. Структурні компоненти підготовки майбутніх учителів біології до впровадження здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності

Детальне опитування студентів свідчить про те, що між тих студентів, які вважали, що повністю володіють знаннями щодо здоров'язбережувальних технологій, тільки кожен другий мав відповідні знання, міг відповісти на конкретні запитання, надати приклади технологій, запропонувати умови використання та ін.

Аналіз відповідей стосовно того, наскільки вчителі-практики спроможні провести бесіду з батьками учнів загальноосвітнього навчального закладу з різних питань здорового харчування учнів показав, що частина вчителів можуть - 52% вчителів; спроможні, але недостатньо - 34,53%; не спроможні - 7,30%; важко було відповісти - 9,04% вчителів.

Національна доктрина розвитку освіти ХХІ століття, Стандарт освітньої галузі, перехід до дванадцятибальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів передбачають методологічну переорієнтацію процесу навчання, перегляд і модернізацію змісту шкільної освіти, підготовку вчителя здатного здійснювати фундаментальне навчання молоді безпечному і здоровому способу життя. Національна освіта в державі є найважливішою підсистемою суспільства, яка залежить від існуючих форм соціальної взаємодії між батьками, вчителями, учнями, владними структурами.

Неогуманістичні задуми, розв'язання проблеми освіти, зорієнтованої на творчий розвиток культури здоров'я особистості учня, можливі завдяки модернізації технологічних параметрів організації пізнавальної діяльності учнів на різних етапах навчально-виховного процесу в школі, класі, групі, окремого учня.

Підготовка вчителя біології до оволодіння методикою формування в учнів навичок безпечного та здорового способу життя включає всі дидактичні принципи навчання, що необхідні для активізації складних розумових процесів - прийомів логічного мислення. Це пояснюється особистим для кожного учня сприйняттям думки автора.

Систему теоретичних основ проблеми модернізації підготовки майбутнього вчителя біології ми розуміємо як формування особистісних властивостей студентів педагогічних ВНЗ, завдяки зовнішнім і внутрішнім факторам, які прискорюють чи уповільнюють зазначений процес.

Таким чином, доходимо до таких висновків. Під час підготовки майбутніх вчителів біології слід враховувати теорії оптимізації та інтенсифікації педагогічного процесу, його ефективності та якості, концептуальні засади особистісно орієнтованої парадигми сучасної освіти, теорію модернізації сучасної освіти в Україні.

Особливу увагу необхідно приділяти визначенню педагогічних умов і засобів, що сприяють процесу модернізації навчання в умовах ВНЗ, здійснюваного на матеріалах біології як прикладної науки про життя, небезпеки, що очікують людину в умовах техногенних та екологічних криз, негативних соціальних реаліях.

Питання успішної реалізацій педагогічних умов і засобів модернізації процесу навчання в сучасному вищому педагогічному закладі освіти вимагає послідовного розгляду ряду філософських, педагогічних, методичних аспектів підготовки вчителя біології, його готовності до формування в учнів стійкого бажання вести безпечний і здоровий спосіб життя.

Доцільно дотримуватись першочергових завдань модернізації освіти - навчити передбачати студента наслідки власної професійної компетенції у майбутній педагогічній діяльності; мотивовано ставитися до самостійного засвоєння спеціальних знань, уміння критичного сприйняття нової інформацію, навичок інтеграції здобутого потенціалу у створюваний для себе науково методичний комплект.

Слід сприяти модернізації сучасної педагогічної теорії та практики, що стверджує нові моральні цінності, впроваджувати особистісно-орієнтовані технологій навчання у процес підготовки майбутнього вчителя біології до формування в учнів безпечного і здорового способу життя.

Використані джерела

1. Беспалько В.П. Элементы управления процессом обучения: В 2-х ч. / В.П. Безпалько. - М. : Знание, 1970-1971. - Ч.1. - 80 с.

2. Горяна Л.Г. Міжкурсова освіта вчителів. Організація самоосвіти вчителів у міжкурсовий період: Методичний порадник / Л.Г. Горяна. - К. : КМІУВ ім. Б.Грінченка, 1996. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru