Критерії готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров’язбережувальних технологій у закладах освіти
Основні критерії готовності учителів до викладання дисциплін: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інформаційний та процесуально-діяльнісний. Рівень сформованості мотивації майбутніх учителів біології до реалізації здоров’язбережувальних технологій.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2017 |
| Размер файла | 21,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 378.22.016:502/504:[613/614]
Критерії готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти
М. М. Дяченко-Богун
Анотація
учитель готовність здоров'язбережувальний мотивація
Подальшого уточнення набула сутність поняття «готовність майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти». Визначено критерії готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти, до яких віднесено мотиваційно- ціннісний; когнітивно-інформаційний; процесуально-діяльнісний; особистісно-сугестивний.
Ключові слова: здоров'я, здоров'язбережувальні технології, мотиваційно-ціннісний компонент готовності, когнітивно-інформаційний компонент готовності, особистісно-сугестивний компонент готовності, процесуально-діяльнісний компонент готовності.
Аннотация
Критерии готовности будущих учителей естественных дисциплин к реализации здоровьесберегающих технологий в учебных заведениях
М. Н. Дьяченко-Богун
Дальнейшего уточнения приобрела сущность понятия «готовность будущих учителей естественных дисциплин к реализации здоровьезберегающих технологий в учебных заведениях». Определены критерии готовности будущих учителей естественных дисциплин к реализации здоровьезберегающих технологий в учебных заведениях, к которым отнесены мотивационноценностный; когнитивно-информационный; процессуально-деятельностный; личностно-суггестивный.
Ключевые слова: здоровье, здоровьезберегающие технологии, мотивационно-ценностный компонент готовности, когнитивноинформационный компонент готовности, личностно-суггестивный компонент готовности, процессуально-деятельностный компонент готовности.
Annotation
Criteria of readiness of the future teachers of natural sciences to the implementation of health-saving technologies in educational institutions
M. M. Dyachenko-Bogun
More accurate definition is given to the essence of the concept «readiness of the future teachers of natural disciplines to implementation of health-saving technologies in educational institutions». The criteria of readiness of the future teachers of natural disciplines to implementation of health-saving technologies in educational institutions are defined: motivational-value; cognitive-informational; process-activity; person-suggestive.
The essence of education of readiness of the future teachers of natural sciences to implementation of health-saving technologies in professional activity is conditioned by the necessity of taking into account the fundamental changes in the priorities of society and increased requirements to the personality of the future teacher of natural sciences.
Keywords: Health, health-saving technologies, motivational-value readiness component, cognitive-informational readiness component, person-suggestive readiness component, process-activity readiness component.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з науковими і практичними завданнями. В умовах постіндустріального суспільства людина, її життя та здоров'я становлять найвищі людські цінності, адже саме вони є ключовим показником рівня цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх його сфер. Враховуючи, що Україна спрямовує всі свої зусилля на входження в європейський суспільно-економічний та культурно-освітній простір, особливого значення набувають зусилля по визначенню національних освітніх пріоритетів та робота над створенням модернізованої моделі вищої освіти європейського зразка.
Підтвердженням цього є й найважливіші стратегічні завдання, визначені національною програмою «Освіта (Україна XXI століття)» і «Діти України», Національною доктриною розвитку освіти й програмою «Здоров'я нації», спрямовані на забезпечення всебічного розвитку людини, становленню її духовного, психічного та фізичного здоров'я. Пріоритетність формування відповідального ставлення до здоров'я як найвищої індивідуальної та суспільної цінності акцентовано відображається в Конституції України, Законі України «Про освіту», концепції національної безпеки України. Ці завдання передбачають пошук шляхів удосконалення процесу формування, зміцнення і збереження здоров'я підростаючого покоління та їх ефективного впровадження в процес життєдіяльності кожної особистості.
З огляду на це проблема виділення і аналізу критеріїв готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти є актуальною і має беззаперечне теоретичне і практичне значення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане вирішення даної проблеми і на які спирається автор. Проведені дослідження В. Г. Алексєєвої, І. О. Афсахова, М. О. Безруких,
І. Г. Бердникова, О. С. Васильєвої, Ф. Р. Філатова, І. В. Вершиніної, О. В. Глузмана, В. М. Гриньової, І. В. Журавльової, С. А. Закопайло, В.В. Краєвського, А. К. Маркова, В. М. Розіна, Є. М. Смирнової- Трибульської, С. В. Стрижака, К. С. Хруцького, Р. І. Цвєткової вказують на те, що сформованість ціннісного ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих, висока умотивованість до здоров'язбережувальної діяльності є найважливішою складовою підготовки майбутнього вчителя до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності.
Виділення раніше не вирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. Актуальність проблеми дослідження зумовлюється загостренням у педагогічній теорії і практиці суперечності між необхідністю комплексної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти та відсутністю ефективної моделі підготовки, відповідного навчально-методичного забезпечення, адекватних форм і методів навчання. Аналіз науково-педагогічної літератури дозволив зробити висновок, що проблематика виділення і аналізу критеріїв готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти не була предметом окремого спеціального дослідження.
Мета статті полягає у виділенні, аналізі та науковому обґрунтуванні критеріїв готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів. Сформованість ціннісного ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточення, висока вмотивованість до здоров'язбережувальної діяльності є найважливішою складовою готовності майбутніх учителів біології до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності. Виключну увагу в процесі підготовки майбутніх учителів потрібно приділяти питанням мотивації до збереження власного здоров'я, педагогічної роботи, ставлення до здоров'я як до ціннісної орієнтації особистості. Адже саме ціннісне ставлення до вказаних питань зможе забезпечити ефективність будь-яких дій, спрямованих на збереження та зміцнення власного здоров'я і здоров'я тих, хто оточує. Це дає нам підставу виділити мотиваційно-ціннісний критерій сформованості досліджуваного феномену.
Мотиваційно-ціннісний критерій визначає рівень сформованості мотивації майбутніх учителів біології до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності, а також оцінює прагнення до професійного успіху і фахового зростання завдяки використанню здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти.
Високий рівень сформованості цього критерію характеризується яскраво вираженою мотивацією майбутніх учителів біології до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності. Середній рівень - посереднім проявом мотивації до здоров'язбережувальної діяльності у закладах освіти. Низький рівень характеризується невираженою мотивацією студентів до здоров'язбережувальної діяльності.
Зміна освітньої парадигми вимагає переосмислення ролі та значення практичних навичок та вмінь, а також цінностей та особистого ставлення. Реалізація компетентнісного підходу дозволяє наблизити знання та уміння фахівця до вимог ринку праці, що призводить до підвищення його конкурентоспроможності на цьому ринку. Компетентнісний підхід ґрунтується на оцінюванні навчального процесу за його результатами [3, с.12].
Використання компетентнісного підходу дозволяє нам виокремити когнітивно-інформаційний критерій готовності майбутніх учителів біології до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності. Зміст підготовки на всіх етапах навчання містить:
- оволодіння фундаментальними знаннями з дисциплін здоров 'язбережувальної спрямованості;
- формування міждисциплінарних зв'язків;
- застосування набутих знань у практичній
здоров 'язбережувальній діяльності.
Особливого значення на сучасному етапі набувають знання щодо застосування сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій у здоров'язбережувальної діяльності. Як наголошує Є. Смирнова- Трибульська, на сучасному етапі «...розвитку відкритої освіти однією з вимог до учителя біології є комп'ютерна грамотність» [4, с.17].
Аналіз критеріїв готовності майбутніх учителів біології до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності дозволяє зробити висновок, що когнітивно-інформаційний критерій визначається рівнем володіння студентами сукупністю знань із природничих дисциплін, які необхідні для реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти, формування здорового способу життя у школярів, розв'язання професійно-значущих завдань зі створення здоров'язбережувального середовища у навчальному закладі.
Сукупність знань із природничих дисциплін, що необхідні для розв'язання завдань щодо зміцнення, збереження та формування здоров'я учнів, складають знання про:
- закони та теоретичні положення валеології, вікової фізіології, психології, гігієни, здоров'язбережувальної педагогіки;
- форми, методи та засоби реалізації здоров'язбережувальних технологій;
- педагогічний супровід первинної профілактики соціально- небезпечних захворювань і проявів адиктивної поведінки;
- методи педагогічних та психологічних досліджень, які забезпечують реалізацію здоров'язбережувальних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах [2, с. 84].
Рівні когнітивно-інформаційного критерію мають певні характеристики. Низький рівень характеризується повною відсутністю знань студентів із природничих дисциплін щодо реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності. Середній рівень характеризується наявністю обмежених знань із природничих дисциплін, необхідних для формування, зміцнення та збереження здоров'я учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Високий рівень характеризується наявністю глибоких і ґрунтовних знань студентів із природничих дисциплін, що дозволяє майбутньому вчителю біології вільно оперувати теоретичними знаннями щодо технології здоров'язбереження та використовувати їх у практичній здоров'язбережувальній діяльності.
Важливою частиною готовності майбутніх учителів біології до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності є процесуально-діяльнісний критерій, оскільки проведені дослідження довели найбільшу ефективність у здоров'язбережувальній діяльності використання інтерактивних технологій навчання. Рівень підготовки майбутнього вчителя біології до практичного використання здоров'язбережувальних технологій залежить від поширення інноваційних технологій навчання у вищому навчальному закладі. З огляду на це, особливої актуальності набуває думка О. Глузмана, що технологія університетської педагогічної освіти повинна передбачати:
- широке застосування форм і методів активного навчання, що сприяють інтенсифікації навчально-пізнавальної і професійно-педагогічної діяльності;
- моделювання професійно-педагогічної діяльності в навчальному процесі при підготовці фахівців шляхом проектування і вирішення педагогічних ситуацій, а також трансформації прийомів навчальної роботи студентів в «освітньо-педагогічні вміння» (В. Краєвський);
- включення студентів до професійно-спрямованої творчої діяльності, що припускає перенесення засвоєних професійно- педагогічних знань, умінь, способів діяльності на широку галузь педагогічної дійсності;
- переважання різних форм самоосвіти, що припускають широке впровадження елементів нових інформаційних технологій [1, с. 10].
С. Стрижак актуалізує ті педагогічні здібності, що необхідні для професійної діяльності вчителя біології:
- гностичні, які проявляються у швидкому оволодінні методами пізнання об'єкта власної діяльності (учня), змістом, засобами, формами і методами навчально-виховного процесу із природничих дисциплін;
- проективні, які дають змогу уявити кінцевий результат майбутньої діяльності;
- конструктивні проявляються у створенні спільної творчої діяльності вчителя та учнівського колективу;
- комунікативні є підвалиною педагогічної діяльності та проявляються у створенні взаємозв'язку між учителем та учнями, батьками, колегами, здатності сприймати співрозмовника, викликати у нього довіру;
- організаційні проявляються у здатності організовувати власну та групову, індивідуальну навчальну діяльність учнівського колективу, схильності до організаторської діяльності та ін. [5, с. 48].
Основою для ефективної реалізації завдань із формування, збереження та зміцнення здоров'я школярів у закладах освіти є сформованість процесуально-діяльнісного критерію готовності майбутніх учителів біології до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності. Цей критерій визначає рівень сформованості умінь і навичок студентів (гностичних, прогностичних, критичного оцінювання, проектувальних, конструктивних, комунікативних, організаторських), які сприятимуть формуванню здоров'язбережувального середовища у закладах освіти.
Рівні сформованості процесуально-діяльнісного критерію мають свої характеристики. Низький рівень сформованості характеризується задовільними гностичними, прогностичними, оцінними, проектувальними, конструктивними, комунікативними й організаторськими вміннями та навичками щодо реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності майбутніх учителів біології.
Важливе значення для визначення рівня готовності майбутніх учителів біології до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності має особистісно-сугестивний критерій. Це зумовлюється тим, що комунікативні здібності студентів та емоційне налаштування на здоров'язбереження є одними із головних факторів ефективного впровадження здоров'язбережувальних технологій у практичну діяльність загальноосвітніх навчальних закладів.
Аналіз якостей, які позитивно впливають на формування і збереження здоров'я учнів, дозволив сформувати такий їх перелік:
- прояви емпатії;
- вміння володіти власними емоціями;
- ефективне слухання;
- сформовані комунікативні навички [5, с. 50].
Таким чином, показником особистісно-сугестивного критерію є сформованість у студентів комунікативних здібностей та розвиток емпатії як емоційної налаштованості на реалізацію здоров'язбережувальних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах.
Мотиваційно-ціннісний критерій характеризує бажання студентів самостійно впроваджувати здоров'язбережувальні технології у практичну діяльність загальноосвітнього навчального закладу; когнітивно-інформаційний - відображає сукупність знань майбутніх учителів біології, володіння якими забезпечує ефективне розв'язання професійних завдань щодо зміцнення та збереження здоров'я учнів загальноосвітніх навчальних закладів; процесуально-діяльнісний - забезпечує гностичні, прогностичні, оцінні, проектувальні, конструктивні, комунікативні та організаторські уміння та навички студентів щодо реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності; особистісно-сугестивний - формує комунікативні здібності та позитивну емоційну налаштованість майбутніх учителів біології на здоров'язбережувальну діяльність із учнями загальноосвітніх навчальних закладів.
Висновки і перспективи подальших досліджень
Таким чином, сутність підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності зумовлюється необхідністю урахування кардинальних змін у пріоритетах розвитку суспільства, підвищенням вимог до особистості майбутнього вчителя природничих дисциплін, міждисциплінарним характером проблеми здоров'я та здоров'язбереження в умовах загальноосвітніх навчальних закладів. Вказані аспекти актуалізують зацікавленість суспільства у висококваліфікованих учителях природничих дисциплін, здатних до реалізації здоров'язбережувальних технологій як гарантії їхньої успішної професійної кар'єри та конкурентоспроможності на ринку праці.
Дана стаття не вичерпує всіх сторін аналізованої проблеми і актуалізує необхідність посиленої уваги стосовно подальших ґрунтовних теоретичних напрацювань і вдосконалення практики впровадження технологій здоров'язбереження у систему професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін.
Література
1. Андрущенко В. П. Модернізація освіти: політика і практика / В.Андрущенко // Педагогіка і психологія. - 2002. - № 3. - С. 12-15.
2. Глузман А. В. Тенденции развития университетского педагогического образования в Украине : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Глузман Александр Владимирович. - К., 1997. - 479 с.
3. Мезинов В. Н. Формирование конкурентоспособности будущего учителя в образовательном процессе университета : автореф. дис. соискание учен. степени доктора пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / В. Н. Мезинов. - Елец. 2009. - 43 с.
4. Смирнова-Трибульська Є. М. Теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей вчителів природничих дисциплін у галузі дистанційного навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / Є. М. Смирнова- Трибульська; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. - К., 2008. - 44 с.
5. Стрижак С. В. Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Стрижак Сергій Вікторович. - Полтава, 2005. - 237 с.
Дяченко-Богун Марина Миколаївна - доктор педагогічних наук, доцент кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (м. Полтава, Україна). E-mail: ecos.poltava2015@gmail.com
Dyachenko-Bohun Maryna Mykolayivna - Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor of Botany, Ecology and methods of teaching biology of Poltava National V. G. Korolenko Pedagogical University (Poltava, Ukraine). E-mail: ecos.poltava2015@gmail.com
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Сутнісна та узагальнена характеристика здоровя’збережувальних технологій. Впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій здоров’язбереження. Стан готовності вчителя початкової школи до провадження технологій у навчально-виховному процесі.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 27.02.2014З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Історія розвитку проблеми здоров’язбереження. Поняття "здоров’язберігаючі технології", їх класифікації та функції. Технології навчання здоров'ю. Технологічні засади підготовки педагога до використання здоров’язбережувальних освітніх технологій.
курсовая работа [99,2 K], добавлен 28.04.2014Необхідність формування у молоді мотивації щодо формування культури здоров'я, ідеології його збереження на сучасному етапі. Окремі аспекти застосування здоров’язберігаючих освітніх технологій у процесі викладання дисциплін у вищих навчальних закладах.
статья [20,3 K], добавлен 15.01.2018Визначення критеріїв та показників сформованості толерантності майбутніх учителів музики. Розгляд методів їх діагностики: анкетування, проективної методики семантичного диференціалу, бесіди, педагогічного спостереження, аналізу результатів діяльності.
статья [476,2 K], добавлен 31.08.2017Аналіз методів, що спрямовані на визначення рівня сформованості почуття професійної честі у студентів-майбутніх учителів. Професійна честь як морально-ціннісна якість особистості. Рівень вихованості почуття професійної честі у майбутніх учителів.
статья [22,1 K], добавлен 31.08.2017Аналіз психолого-педагогічної літератури, сутність і особливості шкільних суспільствознавчих курсів та вимоги до майбутніх учителів. Теорія і практика професійної підготовки викладачів суспільствознавства у вищому педагогічному навчальному закладі.
автореферат [36,9 K], добавлен 10.04.2009Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.
статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Трактування терміну "наставництво" зарубіжними та вітчизняними науковцями. Класифікація форм наставництва, що знайшли поширення у підготовці майбутніх учителів. Найважливіші риси педагога-наставника, його основні функції та завдання перед діяльністю.
статья [21,8 K], добавлен 31.08.2017Професійні загальнопедагогічні та специфічні функції учителя фізичної культури, головні уміння та навички для їх виконання. Моніторинг сформованості професійних умінь та навичок майбутніх учителів фізичної культури, необхідних для виконання їх функцій.
статья [19,9 K], добавлен 15.01.2018Дослідження сутності понять "толерантність", "міжетнічна толерантність". В вікові особливості міжетнічної толерантності молодших школярів. Компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до виховання міжетнічної толерантності молодших школярів.
статья [26,5 K], добавлен 14.08.2017Підтримка Україною положень Болонської декларації. Викладачі технічних дисциплін (інженери-педагоги). Обґрунтування та розробка методики формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін за допомогою засобів комп’ютерних технологій.
автореферат [58,1 K], добавлен 29.03.2009Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Педагогічний менеджмент, та його компоненти. Планування своєї педагогічної діяльності. Методична підготовка вчителя іноземних мов. Ефективне здійснення навчання та виховання. Формування вмінь педагогічного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов.
статья [22,8 K], добавлен 03.01.2009Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014Загальна характеристика комунікативних якостей мовлення в науково-педагогічній літературі. Способи формування правильності мовлення у майбутніх учителів. Фахова діяльність вчителя початкових класів у формуванні правильності мовлення молодших школярів.
дипломная работа [121,6 K], добавлен 08.11.2009
