Підвищення якості вищої освіти як чинник розвитку і модернізації змісту освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення якості вищої освіти як чинник розвитку і модернізації змісту освітнього процесу

Мар'яна Костецька

Анотації

У статті висвітлено проблему підвищення якості вищої освіти як чинника розвитку і модернізації змісту освітнього процесу. Проаналізовано визначення поняття "якісна вища освіта" різних науковців. Розкрито основні принципи діяльності, напрями, чинники та передумови забезпечення якості вищої освіти. Схарактеризовано теоретичні аспекти стандартів і рекомендацій, діяльність вищої школи та оцінювання сучасної якості вищої освіти.

Ключові слова: вища школа, якість вищої освіти, освітній процес, міжнародні організації, модернізація, європейські стандарти, оцінювання.

Марьяна Костецкая, аспирант кафедры математики, информатики и методики их преподавания в начальной школе Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко

ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ И МОДЕРНИЗАЦИИ СОДЕРЖАНИЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА

В статье освещается проблема повышения качества высшего образования как фактора развития и модернизации содержания образовательного процесса. Проанализированы определения "качественного высшего образования" различных исследователей. Раскрыты основные принципы деятельности, направления, факторы и предусловия обеспечения качества высшего образования. Охарактеризованы теоретические аспекты стандартов и рекомендаций, деятельность высшей школы и оценивание современного качества высшего образования.

Ключевые слова: высшее образование, качество высшего образования, образовательный процесс, международные организации, модернизация, европейские стандарты, оценивание.

Maryana Kostetska, Postgraduate Student of the Mathematics, Computer Science and Methods of

Teaching at the Primary School Department Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

IMPROVINGTHE QUALITY OF HIGHER EDUCATION AS AFACTOR OFTHE DEVELOPMENT AND MODERNIZATION OFTHE CONTENT OF EDUCATIONAL PROCESS

The article deals with the problem of improving the quality of higher education as a factor of the development and modernization of the content of educational process. The author analyzes the definition "the quality of higher education " of different scientists. The author discloses the basic principles, trends, factors and prerequisites of the quality assurance. The article determines the theoretical aspects of the standards and recommendations, the activities of higher education and the evaluation of the quality of modern higher education.

Keywords: a higher school, the quality of higher education, an education, the international organizations, a modernization, the European standards, an evaluation.

Постановка проблеми. Сьогодні відбуваються зміни на ринку праці, які потребують оновлення все більшої частини професій. Це впливає на якість вищої освіти як закордонних країн, так і України, бо з'явилося багато вищих навчальних закладів (національних, державних, приватних), які в першу чергу дбають про кількість студентів, а не про якість.

Педагоги, психологи та методисти зазначають, що якість освітнього процесу поступово погіршується. Проблема забезпечення якості вищої освіти, а відтак - робота вищих навчальних закладів набула актуальності в багатьох розвинених країнах в кінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст. [2, 9 - 14].

Нині відбувається перехід від індустріального суспільства до суспільства отримання знань; а це означає, що здійснюється перехід до масової, а далі до загальної вищої освіти (охоплення понад 70% молоді) й потреба навчати велику кількість людей із середніми здібностями. Крім того, у вищих навчальних закладах, зокрема в університетах до цього часу існують недосконалі академічні програми з основ наук, складені власноруч викладачами з різним рівнем підготовки [5; 7; 8].

Аналіз анкетування, яке ми здійснювали зі студентами університетів Львівського регіону, показав, що відбувається інтенсивна комерціалізація вищої освіти; відсутність матеріально-технічної бази, недостатня інноваційна інфраструктура, неякісне забезпечення новими інтерактивними технологіями. Студенти зазначали, що багато викладачів читають лекції по-старому, з пожовтілих листочків, мало застосовують комп'ютерну техніку, зовсім відсутня інтерактивна дошка тощо. Практичні заняття проводяться сухо, нецікаво, на них нудно висидіти, оскільки використовуються питання та відповіді за шаблоном, шляхом їхнього відтворення. Крім того, наукова діяльність низки викладачів є неефективною: статті та праці друкуються на місцевому рівні у вишах, де вони працюють. Усе це вимагає великих змін, тому що випускники є неконкурентоспроможні на ринку праці у межах певного регіону, бо зникають або занепадають їхні професії Відбувається девальвація вищої освіти як засобу одержання професійних знань.

Як бачимо, тема статті є актуальною у теоретичному і практичному аспектах. освіта модернізація викладання

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема якості освіти цікавила та й зараз цікавить науковців закордонного та українського напрямів.

Проблемі забезпечення якості вищої освіти, її розвитку та модернізації присвятили свої дослідження В. Кремень, В. Білокопитов, Г Козлакова, С. Ніколаєнко, М. Згуровський, Б. Неткова та ін.

Значення якості освіти на державному і регіональному рівнях розкрито в працях В. Кременя, І. Вакарчука, В. Лугового, С. Ніколаєнка.

Забезпечення якості середньої та вищої освіти досліджували В. Журавський, А. Загородній, Ю. Захаров, Л. Кайдалова, К. Корсак, С. Ніколаєнко, Г. Степенко, С. Шевченко та ін.

Процес глобалізації і інтеграції розглядали, О. Савченко, А. Сбруєва, С. Семенов, А. Семенова, В. Тітарчук та ін.

Мета статті - висвітлити проблему забезпечення якості вищої освіти як чинника розвитку і модернізації змісту освітнього процесу; визначити принципи, напрями, передумови та чинники забезпечення й оцінювання якості вищої освіти.

Виклад основного матеріалу. У розвинених країнах світу існує гасло "навчання впродовж усього життя" не тільки для опанування нових професій, а й для підвищення кваліфікації і компетентності майже всього активного населення внаслідок "інформаційного вибуху" і швидкого оновлення знань [10].

Перетворення вищої освіти на обов'язкову соціалізацію молоді цілком міняє головні завдання освіти. Низка науковців висловлює припущення, що збільшення кількості молоді з вищою освітою та перетворення її на обов'язкове продовження середньої освіти призводить до механічного збільшення контингентів елітної вищої освіти. Однак елітність означала ідеологію відбору, змагання і конкурси в усіх загальноосвітніх середніх закладах. Вона засвідчує існування у школі "кращих" і "гірших" учнів, різне ставлення до них: як до суспільної чи державної цінності, або як до небажаного баласту, який виходив зі школи одразу ж після досягнення ним обов'язкової освіти. Через неї з'являлися конкурси у вищих навчальних закладах, а в учнів були стресові ситуації: куди піти вчитися, щоб не було конкурсу, як скласти конкурсні іспити, щоб зарахували на державну форму навчання і т.п. Головне, як зазначено у програмному документі "Реформа і розвиток вищої освіти" елітна вища школа означала існування в суспільстві величезної кількості "недовчених" осіб [13].

Однак позитивним в цій освіті було те, що елітний варіант вищої освіти був і справді якісним у тому плані, що вищі навчальні заклади залучали той невеликий відсоток по-справжньому здібних до навчання і творчої інтелектуальної роботи кожне нове покоління. У подальшому їм гарантувався життєвий успіх, бо після отримання диплома практично всі випускники ВНЗ майже без конкуренції отримували привілейовані робочі місця.

Проаналізуємо підходи для визначення поняття "якість вищої освіти", спираючись на широке уявлення про обов'язковість вищої освіти і необхідність надати кожному представнику нового покоління професію за фахом.

Як зазначено в Законі України "Про вищу освіту", "якість вищої освіти - це рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти" [6, 2716 - 2717].

Інше визначення включено в "Енциклопедію освіти": "Якість вищої освіти - комплексна характеристика, яка відображає діапазон і рівень освітніх послуг, що надаються системою освіти відповідно до інтересів особи, суспільства і держави" [4, 1016].

На наш погляд, треба підходити до оцінювання якості вищої освіти з широкого погляду, враховуючи, що перспективна і якісна вища освіта може бути лише загальною і охоплювати всі 100% молодого покоління. Зменшення цього показника, наприклад, до 70% означатиме, що третина населення опиниться на ринку праці з низькою кваліфікацією, отримуватиме низьку заробітну платню та відчуватиме свою приниженість.

Інша не менш важлива передумова якісної вищої освіти - надання молоді професійної компетентності перспективного плану, тобто з орієнтацією на майбутній ринок праці, а не на той, що існував раніше. У цих умовах може змінитися роль держави в освітніх справах. Державний сектор економіки стане лише складовою частиною всього ринку зайнятості, а тому вища школа орієнтуватиметься на інтереси всього суспільства, а не на одні лише державні установи.

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті наголошується на тому, що здійснюється стратегічна орієнтація освітньо-наукового комплексу навчання і виховання особистостей і професіоналів, спроможних захищати демократію й успішно діяти в суспільстві [11, 2 - 16].

На наш погляд, у поширених визначеннях "якості вищої освіти" також не враховано розподілу ролей держави і громадськості в діяльності ВНЗ.

Науковці вважають, що державні органи та структури розглядаються як єдині відповідальні за всі справи оцінювання якості діяльності системи вищої освіти. Вони зазначають, що найдоцільніше зберегти все наявне в управлінні і контролі, удосконаливши його за рахунок розширення фінансування чи застосування нових інструментальних чи організаційних засобів - комп'ютерного тестування, зовнішнього єдиного державного іспиту, введення кредитування студентів чи освітніх ваучерів тощо [5; 8].

Однак за міжнародними освітніми програмами якість освіти має розглядатися як:

- ступінь відповідності реальних результатів освіти ринковій кон'юнктурі; показник матеріально-технічної і ресурсної забезпеченості освітнього процесу;

- комплексний показник чинників престижності й економічної ефективності освіти;

- показник досконалості змісту, технологій і системи оцінки досягнень;

- показник інвестиційної принадності освіти тощо [12; 14].

На нашу думку, потребують аналізу погляди науковців Заходу, керівників і експертів ЮНЕСКО, інших міжнародних освітніх організацій на проблему забезпечення якості освіти. Для них характерні дипломатична загальність і гнучкість у формулюваннях, виявлення поваги до загальнолюдських цінностей та конвенцій про права людини і захист дітей, а також врахування найбільш інтегральних світових явищ і тенденцій [10; 13].

Найважливіше значення для підвищення якості має внутрішня самооцінка поряд із зовнішньою, яка здійснюється незалежними спеціалізованими експертами, по можливості, із збереженням гласності. Необхідно встановити незалежні національні інстанції та визначити порівняльні норми якості, які мають міжнародне визнання [9; 15].

На основі опрацьованої літератури з цієї проблеми ми визначили основні принципи модернізації змісту освітнього процесу, а відтак - і забезпечення якості вищої освіти:

- стандартизація;

- запровадження компетентісного підходу;

- інтенсифікація вивчення мов та математики;

- інтеграція ІКТ у навчальний процес;

- інтеграція природничих і гуманітарних складових змісту.

Домінуючим принципом для підвищення якості вищої освіти в Україні залишається стандартизація її змісту освіти.

Держава є координатором, джерелом встановлення доцільних правил функціонування ВНЗ усіх форм власності і гарант забезпечення в дотримання світових і національних стандартів тривалості, змісту і методів навчання.

У сфері освіти якість традиційно визначається цілями. Основні цілі сучасної закордонної освіти спроектовані на:

- індивідуальний розвиток особистості, розкриття її потенціалу;

- задоволення потреб економіки у кваліфікованій робочій силі;

- соціальну інтеграцію, формування активного члена громадянського суспільства;

- закладання основ для навчання впродовж життя.

З огляду на те, що зміст освіти в Україні розвивається під впливом глобалізаційних чинників, модернізація освітньої галузі має здійснюватися на прогностичних засадах, ураховуючи демографічну ситуацію, тенденції розвитку національної і світової економіки, потреби ринку праці і має поєднувати в собі прогресивні ідеї міжнародного виміру з національними цінностями [10; 12].

У Законі України "Про вищу освіту" наголошується на тому, що зміст освіти детермінується вищими цілями і потребами всього суспільства, що це "...система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва" [6]. Із цього приводу в "Українському педагогічному словнику" автор подає визначення поняття "якості знань", що "передбачає співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння". І далі подаються характеристики якості знань: їхня "повнота, глибина, систематичність та системність, оперативність і гнучкість, конкретність і узагальненість" [3, 373 - 374].

Якість освіти в України розглядається здебільшого як: якість освітнього середовища; якість реалізації освітнього процесу. Якість освітньої діяльності - рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань [6, 2018].

З метою підвищення якості вищої освіти в Україні ми визначили такі напрями:

- оснащення закладів вищої освіти апаратним і програмним забезпеченням, що дасть можливість створювати комунікації (Інтернет/Інтранет);

- залучення молоді до широкого вивчення природничих і математичних дисциплін;

- посилення зв'язків закладів освіти з промисловістю й бізнесом;

- покращення тендерного співвідношення та забезпечення;

- інтенсифікація вивчення іноземних мов шляхом удосконалення соціокультурного компонента змісту іншомовної освіти;

- використання новітніх технологій і інновацій;

- визначення умов для обмінів студентами та викладачами в рамках ЄС;

- оцінювання студентів ступеня набуття ними змісту вищої освіти.

Як зазначають науковці закордонного й українського різнобічних аспектів дослідження вищої освіти (М. Михалшенко, О. Пометун, К. Роджерс, О. Савченко, М. Форбек та ін.), якість освіти залишається пріоритетною і на наступні роки. У країнах ЄС під впливом науково-технічної революції та зростання доходів населення акцент зміщується з виробництва товарів на надання послуг, а інформація та знання перетворюються на основний виробничий ресурс [12; 13; 14].

Однак О.Я. Савченко зазначає, що у зв'язку зі швидко зростаючим потоком інформації знижується якість взагалі освіти, у т.ч. й вищої [14, 4 - 6].

Ми вважаємо, що на державному рівні варто змінити зовнішні критерії оцінки якості роботи вищого навчального закладу Адже поки діє принцип "більше студентів - більше грошей" страждає якість освіти.

На основі опрацьованої літератури ми визначили шляхи покращення якості сучасної вищої освіти:

- додержання принципу соціальної справедливості (розширення доступу молоді до якісної освіти);

- соціалізація молоді: полікультурне навчання;

- модернізація змісту освіти;

- упровадження нових функцій і форм контролю й оцінювання (тестове оцінювання; розвивальне оцінювання; портфоліо; міжнародні дослідження).

З метою надання допомоги вищим навчальним закладам в організації системи забезпечення якості вищої освіти існують незалежні установи оцінювання (агенції, бюро, установи), які акредитовані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Потрібно зазначити, що якість вищої освіти та якість освітнього процесу забезпечується Національним агентством та галузевими експертними радами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти [1; 7; 9].

Висновки. Ми висвітлили проблему підвищення якості вищої освіти як засобу модернізації освітнього процесу. Створення якісної і скерованої в майбутнє вищої освіти - надзвичайно складна справа. Кожна країна світу вирішує її своєрідно і, як правило, самотужки.

Узагальнюючи сформовані в Україні і за кордоном погляди на якість освітнього процесу, наведемо шість головних факторів, що визначають її:

1) підготовка і особисті якості викладача і студента;

2) методи навчання;

3) засоби навчання;

4) навчальні матеріали;

5) контроль та управління процесом;

6) соціальне, технологічне, політичне середовище.

Якість освіти залишається пріоритетною і на майбутні роки, оскільки важливим виступає не виробництво, а надання послуг, а інформація та знання стають основним виробничим ресурсом.

Для перспективних досліджень підвищення якості вищої освіти потрібно розкрити рейтингову систему оцінювання як вищого навчального закладу, так і навчальних курсів. Доцільним є також поступовий розвиток рейтингових експертних оцінок - від рейтингу вищого навчального закладу до рейтингу освітніх програм.

Література

1. Байназарова О.О. Моніторинг та оцінювання якості освіти: метод. посіб. /Байназарова О.О., Ракчєєва В.В. - Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. 58 с. - Режим доступу: http://bibl. com. ua / geografiya/1369 7/index.html

2. Борисова Е. Качество образования и место высшей школы в обществе / Е. Борисова // Вестник высшей школы (Alma mater). - 2003. - №11. - С. 9 - 14.

3. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. - Київ: Либідь, 1997. - 376 с.

4. Енциклопедія освіти/ Академія пед. наук України: головн. ред. В.Г. Кремень. - К.: Юрінком Інтер, 2008.-- 1040 с.

5. Журавський B.C. Процес модернізації освіти України в контексті Болонського процесу / В.С. Журавський /Кол. мон. "Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи". - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - С. 19 - 22.

6. Закон України "Про вищу освіту". - 2004. № 37 - 38//Відомості Верховної Ради України. --№37 - 38. - 19 вересня - 2014. - С. 2716 - 2798.

7. Клехо Ю.Я. Образовательный императив/ Ю.Я. Клехо. - М.: Издательство Исследовательского центра проблем качества подготовки специалистов, 1998. - 368 с.

8. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). В. Кремень. - К.: Грамота, 2003. - 216 с.

9. Ляшенко О.І. Якість освіти: проблеми оцінювання, моніторингу та управління О. І. Ляшенко // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 - 2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України. - Частина І. - X.: ОВС, 2002.

10. Модернізація освіти України у контексті євроінтеграційних процесів: історико-педагогічний аспект: монографія /авт. кол. ОА. Дубасенюк [та ін.] /за заг. ред. Н.Г. Сидорчук. - Житомир: Вид- во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - 300 с.

11. Національна доктрина розвитку освіти: затв. Указом Президента України від 27 квітня 2002р., № 347//Освіта. - 2002. - 24 квітня - 1 травня (№ 26). - С. 2 - 16.

12. Проблеми якості вищої освіти: Монографія: серія "Модернізація вищої освіти": світоглядно- педагогічні проблеми/ К.В. Корсак, Г.О. Козлакова, А.К. Похресник та ін. - К.: Педагогічна думка, 2007. - 231 с

13. Реформа и развитие высшего образования. Программньй документ. - Париж: ЮНЕСКО. 1995. - 56 с

14. Савченко О.Я. Вимоги до якості освіти/ О.Я. Савченко//Початкова школа. - 1995. - № 1.

15. Селезнева Н.А. Размышления о качестве образования: международный аспект /НА. Селезнева // Высшее образование сегодня. - 2004. - №4. - С. 35 - 44.

Размещено на Allbest.ru