Плани по орієнтуванню освіти та виховання для дитячих садків Німеччини як цільові формулювання у сфері освіти та впровадження їх у вітчизняне дошкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАНИ ПО ОРІЄНТУВАННЮ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ ДЛЯ ДИТЯЧИХ САДКІВ НІМЕЧЧИНИ ЯК ЦІЛЬОВІ ФОРМУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ОСВІТИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЇХ У ВІТЧИЗНЯНЕ ДОШКІЛЛЯ

Зоряна Хало, кандидат педагогических наук, доцент кафедры языковой и межкультурной коммуникации Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко

Анотації

У статті обгрунтовано основні положення програми щодо оптимізації роботи німецького дошкілля. Визначено шляхи впровадження плану по орієнтуванню освіти та виховання для дитячих садків Німеччини у вітчизняне дошкілля. Ключові слова: виховання, освіта, дошкільник, дошкільний заклад.

Планы по ориентированию образования и воспитания для детского садагермании как цель формулировки в сфере образования и внедрение ихв отечественное дошкольное образование

В статье обоснованно основные положения программы относительно оптимизации работы немецкого дошкольного образования. Определенно пути внедрения плана по ориентированию образования и воспитания для детских садов Германии в отечественное дошкольное образование.

The plans concerning the orienteering of the education and upbringing forkindergartens of germany as the target of formulation in the sphere ofeducation and their implementation into the domestic preschool education

The article deals with the most important points of the German preschool program concerning the optimization of work of the German preschool establishments. The article defines the ways of the application concerning the orienteering of the education and upbringing for the German kindergartens into the Ukrainian preschool education. Keywords: an education, an upbringing, a preschooler, the preschool institution.

Актуальність дослідження. Класики успіхів в обґрунтуванні змісту, завдань та способів зарубіжної та вітчизняної педагогіки, розумового розвитку дитини-дошкільника. При сучасні науковці досягли чималих цьому вони часто спиралися, передусім, на багатий досвід народної педагогіки. Його врахування забезпечує життєздатність наукової концепції дошкільної педагогіки, зберігає і примножує її духовне джерело, зберігає автентичність та самобутність, проте не можемо також ігнорувати умови сучасного технізованого, інформатизованого, урбанізованого суспільства, яке стрімко розвивається і вимагає від людини особливого напруження сил та енергії, потребує специфічних умінь та компетенцій для пристосування до складних реалій сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання становлення та розвитку українського дошкільного виховання досить часто ставали об'єктом дослідження українських педагогів. Так сучасний стан та історію розвитку дошкільного виховання в Україні висвітлюють Л. Артемова, А. Богуш, Е. Вільчковський, Т. Поніманська, Т. Пантюк, О. Проскура, М. Стельмахович, Н. Лисенко та ін.

Особливості системи розумового виховання дошкільнят розглядає у своїх працях О. Фунтікова; проблему формування пізнавальних здібностей обґрунтували Л. Проколієнко та О. Проскура; питання диференціації та індивідуалізації дошкільнят у навчально-виховному процесі аналізують Т. Котирло, С. Ладивір; окремі напрями розумового розвитку дитини- дошкільника (мовленнєвого, сенсорного) досліджують А. Богуш, К. Стрюк, К. Крутій, Н. Лисенко, К. Щербакова.

Незважаючи на наявність цілого ряду дисертаційних робіт та публікацій, присвячених вивченню зарубіжного педагогічного досвіду (Н. Абашкіна, О. Алексєєва, Л. Боярська, Б. Вульфсон, Л. Зязюн, Б. Мельниченко, О. Кашуба, Н. Кічук, М. Красовицький, Д. Пащенко, Л. Пуховська, Т Харченко, Т Яркіна та ін.), потреба в узагальненні й систематизації напрямів дошкільного виховання, апробації його організаційних форм залишається особливо відчутною.

Метою статті є визначити основні положення плану навчання та виховання в дитячих установах Німеччини та обґрунтувати можливості його практичного застосування у вітчизняній дошкільній освіті.

Виклад основного матеріалу. Для оптимізації роботи німецького дошкілля продукуються програми, які визначають зміст та пріоритетні напрями спільної з дітьми діяльності і відображають усі сфери практичної діяльності педагога. Такі документи формуються Міністерством у справах культури, молоді та спорту кожної землі - основної адміністртативної одиниці країни. Над їхньою розробкою працюють провідні фахівці галузі, обов'язковою є фаза апробації в дитячих садках різних типів.

Німецькі вихователі у своїй діяльності керуються, як правило, ситуаційно-орієнтованою концепцією, а також спеціальними документами, що носять назву “План по орієнтуванню освіти та виховання для дитячих садків (орієнтувальна фаза)”. Ці документи носять рекомендаційний характер, у них зроблена спроба комплексного підходу до виховання, освіти та розвитку дитини. Дитина-дошкільник знаходиться в центрі уваги плану. Значна увага приділена інтелектуальному розвитку особистості: “Діти розвивають своє мислення і відкривають для себе світ засобом спостережень, питань і експериментів” [11]. Головними положеннями “Плану по орієнтуванню освіти та виховання для дитячих садків (орієнтувальна фаза)”, зокрема щодо інтелектуального розвитку дитини, є такі:

1. План по орієнтуванню посилює дитячу перспективу

2. План по орієнтуванню охоплює вік від трьох до шести років; освітні процеси поступово тематизуються.

3. Передбачається попередня підготовка до школи і стимулюється здібність до шкільного навчання.

4. План по орієнтуванню дитячого садка і план навчання початкової школи становлять завершене ціле.

5. Головними рисами навчання є елементарні форми освіти у вигляді ігор; розвиток мотивації і підготовка до навантажень; активне евристичне навчання.

6. Типом педагогічного супроводу є цілісний, відповідний розвитку, індивідуальний, орієнтований на проект, креативний і проблемноорієнтований супровід.

7. План по орієнтуванню передбачає шість сфер освіти та розвитку: почуття, організм, мова, мислення, почуття і співчуття, сенс, цінності і віра.

8. Передбачаються зміни щодо підготовки спеціалістів. Відповідність змісту та педагогічного інструментарію певним освітнім документам. Посилення колективної роботи. Розгляд дитячого садка як освітньої організації [7].

Таким орієнтовним та широким є план роботи дитячого садка. Конкретні прикладні матеріали стосуються окремих методичних аспектів роботи. Плани по орієнтуванню розглядаються німецькими педагогами як цільові формулювання у сфері освіти і навчання, визначають головні засади становлення особистості в шести сферах (почуття; організм; мова; мислення; почуття і співчуття; сенс, цінності і віра) і є обов'язковими для дошкільних закладів, які фінансуються державою. Проте шляхи та добір педагогічного інструментарію є прерогативою вихователів і вони є цілком вільними у їхньому виборі [11].

Розумовий розвиток дошкільників посідає чільне місце в навчальному процесі дитячих садків України. Наукові обсервації у сфері розумового розвитку переконливо свідчать про вирішальну роль виховання і в ньому визначають головні принципи та закономірності, на яких потрібно будувати даний процес з метою всебічного розвитку особистості. Спостерігається також тенденція до дитиноцентричного спрямування української дошкільної освіти. Такі пріоритети відображаються в освітніх програмах, які, як правило, апробуються в альтернативних дошкільних закладах. Ці програми (наприклад матеріали діяльності Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”) обґрунтовують положення про те, що дитиноцентрична освіта повинна:

- покращувати розуміння дітьми математичних концепцій та посилювати розвиток математичних навичок;

- сприяти розвитку в дітей впевненості у своїх силах та незалежності;

- розвивати мову дітей та навички спілкування;

- давати дітям можливість залишатися дітьми, щоб вони могли почувати себе комфортно і поводили себе природно;

- розвивати допитливість дітей, щоб вони прагнули досліджувати нові матеріали тощо [3].

У спеціально розроблених навчально-методичних комплектах знаходять своє відображення авторські інтегровані технології, які мають на меті реалізувати завдання всебічного розвитку дитини дошкільного віку, особливе місце також відводиться інтелектуальному розвитку дошкільняти [9; 1]. Ці посібники презентують системне планування роботи вихователя дошкільного закладу, відображають ключові положення діяльності дітей та дорослих щодо організації сюжетно-рольових ігор, ознайомлення дошкільнят із рідною природою та навколишнім світом, принципи та механізми організації логіко-математичної діяльності тощо.

Перспективне планування освітньої діяльності в дитячому садку передбачає комплексну реалізацію мети та завдань виховання, навчання та розвитку дітей (значна доля визначається для інтелектуального розвитку особистості) і включає такі складники:

- терміни (місяць, тиждень);

- визначення сфери життєдіяльності (людина і суспільство; людина і природа; людина, наука і техніка);

- визначення змістової лінії (жива природа, нежива природа, сім'я, батьківщинознавство, транспорт тощо);

- тип гри чи діяльності (сюжетно-рольова, дидактична, творча діяльність);

- мета діяльності (навчальна, розвивальна, виховна);

- організація інтегрованого сюжетно-рольового середовища (визначення компонентів гри, розподіл ролей, ознайомлення з правилами гри, підготовка, роль вихователя);

- визначення базових якостей, які формуються у процесі діяльності (самостійність, відповідальність, креативність, спостережливість тощо) [9].

На відміну від вільного, ситуативного планування діяльності в німецьких дитячих садках українські все ж дотримуються позиції регламентації занять з дошкільниками з урахуванням теми, пори року, соціальних обставин тощо. Згідно з цим формується і зміст роботи з дітьми.

Важливим напрямом інтелектуального розвитку дитини-дошкільника є ознайомлення її з рідною природою і навколишнім світом. Для досягнення мети у цій царині “...вихователь повинен планувати роботу таким чином, щоб діти змогли якомога раніше засвоїти систему знань про об'єкти природи, навчилися встановлювати й розуміти причинно-наслідкові зв'язки у природі, а також оволоділи практичними вміннями і навичками створення сприятливого середовища для існування живих організмів” [5, 3].

Акцентуємо увагу на тому, що сучасна методична література для вихователів все ж стоїть на традиційних позиціях “формування знань, умінь та навичок” за наперед визначеним планом діяльності. Формулюючи освітню мету, педагоги вказують на необхідність врахування її триєдиного характеру - навчального, розвивального та виховного. Важливим аспектом також визначається напрям розвитку усіх органів відчуття - зору, слуху, нюху, смаку, дотику. Це реалізується у рамках різноманітних форм спільної діяльності: спостережень, предметно-пошукової діяльності, дидактичних ігор та вправ, художнього слова [1, 4]. В. Сухомлинський наголошував, що дитина з цікавістю пізнає світ і їй необхідно лише допомогти, а не робити це за неї: “Вмійте щодня відкривати перед дитиною щось нове, і відкривати так, щоб навколишній світ заграв перед нею всіма барвами веселки. Завжди залишайте щось недоказане, щоб дитині не раз хотілося повернутися до того, про що вона дізналася” [2, 3].

Зазначимо також, що суттєвою є різниця між німецькою та українською системою дошкілля при визначенні ролі та функцій вихователя у процесі розумового розвитку та виховання дитини. Вітчизняні педагоги вказують, що педагог, як правило: “...Бере на себе головну роль, розвиває активність в самостійній грі; керує грою; показує ігрові дії; здійснює наочний показ; заохочує дітей до гри, бере на себе роль, керує грою та завершує її” [9]. дошкільник виховання педагогічний навчальний

Як було відзначено вихователі німецьких дитячих садків стимулюють дитину до діяльності і дають право самостійно обирати її форму та засоби; заохочують дошкільника до вияву ініціативи і лише потім включаються при потребі в дитячу діяльність на правах рівноправного члена та партнера гри. Науково-методична література проте свідчить про активну, цілеспрямовану підготовку вихователя до такої діяльності, оскільки ситуативність дій вимагає високої методичної компетентності педагога. У зв'язку з цим педагоги-дошкільники регулярно проходять спеціальні курси підвищення кваліфікації, до яких залучається значний науково-методичний потенціал [11]. Концепція підвищення кваліфікації “План по орієнтації” була розроблена разом з комунальними об'єднаннями, церковними і іншими керуючими об'єднаннями. Вона представляє собою типову концепцію і складається з шести пакетів і 8 днів підвищення кваліфікації. Ця концепція по підвищенню кваліфікації встановлює обов'язковим змістом підвищення кваліфікації і є частиною вказівок при підтримці [11,2].

Вільна, орієнтована на дитячі зацікавлення та бажання діяльність видається нам виправданою та доцільною для розумового виховання дитини, хоча вимагає значних зусиль від педагогів і ставить особливі вимоги до його фахового рівня, а також матеріальної бази дошкільного закладу.

У руслі нашого дослідження не можна також оминути співпрацю дошкільних закладів із батьками. Як зазначалось, німецькі вихователі дотримуються правила: “Наш дитячий садок - заклад для усіх батьків”. Спільно з батьками проводяться обговорення діяльності закладу, батьки через спеціальні газети інформуються про роботу садка, регулярним є також проведення консультацій батьків з різних питань чи проблем тощо. Українське дошкілля також дотримується концепції широкого співробітництва з батьками шляхом організації спільних свят чи концертів, батьки одержують необхідну інформацію щодо роботи закладу, при потребі можуть одержати компетентну допомогу чи консультацію щодо виховання та освіти своєї дитини. Батьки турбуються про майбутнє своєї дитини, порівнюють її з іншими дітьми, шукають причини певних змін чи відхилень. Деякі шукають причини у спадковості, інші - в біологічних чинниках, а ще інші - у вихованні. Деякі діти мають потребу в активному стимулюванні їхнього розумового розвитку Саме в цих випадках кваліфікована допомога з боку дошкільних працівників дає можливість розв'язати актуальні проблеми батьків та дітей.

Уже на першому році життя дитина є активною і по-своєму впливає на навколишнє оточення. І ця активність буде обов'язково виявлятися і в наступному житті. Це стосується вибору ігор, друзів дитинства, іграшок і прагнення до суспільної діяльності тощо. У повсякденному житті дитина нагромаджує новий досвід і конструює власну картину світу Маючи певні уявлення і висновки про інтелект своєї дитини, багато батьків турбується про те, щоб не випустити з поля зору розвитку таких здібностей, як мислення, увага, пам'ять, мовлення, дрібна моторика руки, оскільки кожен із цих процесів є важливою складовою усього процесу розвитку. Спільна діяльність батьків, родини та педагогічного персоналу дошкільного закладу - запорука успіху інтелектуального розвитку дитини-дошкільника, важливого складника загального розвитку дитини.

Увага до особистості вихователя спонукає до пошуку оптимальних моделей організації освітнього процесу в дошкільних закладах України з тим, щоб кожен - і дошкільник, і вихователь - почували себе комфортно і мали можливість вільно діяти та розвиватися. Головними вимогам до вихователя в таких обставинах є: “Наявність цілісного гуманістичного світогляду, психологічна грамотність і культура, здатність і потреба педагога в рефлексії власних якостей і вчинків, потреба й здатність в особистісно-професійному саморозвитку, високий творчий потенціал, уміння розв'язувати життєві та професійні суперечності гуманістичним шляхом, здатність складати і здійснювати індивідуальні, особистісно- професійні програми розвитку” [4, 57 - 58].

Висновок. Як зазначалося, німецькі вихователі у своїй діяльності керуються, як правило, ситуаційно-орієнтованою концепцією, а також спеціальними документами, що носять назву “План по орієнтуванню освіти та виховання для дитячих садків (орієнтувальна фаза)”. Ці документи носять рекомендаційний характер, у них зроблена спроба комплексного підходу до виховання, освіти та розвитку дитини. Дитина-дошкільник знаходиться в центрі уваги плану Значна увага приділена інтелектуальному розвитку особистості.

Література

1. Грегуль Л. Щоб навчання було цікавим /Л. Грегуль // Дошкільне виховання. - 1992. - № 2. - С. 5 - 7.

2. Зданевич Л.В. Нові форми дошкільної освіти / Громадянське виховання школярів: зарубіжний досвід

3. Л.В. Зданевич, В.С. Палійчук //Дошкільна освіта. - №3 (5). - 2004. - С. 20 - 26.

4. Кормиліцина Л. Рік 1998. Проблеми та завдання українського довкілля / Л. Кормиліцина // Дошкільне виховання. - №1. - 1998 - С. 3 - 4.

5. Крайник С. Особистісно орієнтований підхід до освітньо-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах / С. Крайник // Рідна школа. - 2006. - Листопад. - С. 57 - 58.

- Крутій К.Л. Граматична компетенція дитини дошкільного віку: термінологічне визначення / К.Л. Крутій //Дошкільна освіта. - № 2. - 2003. - С. 47-49.

- Ладивір С.О. Пізнавальний розвиток старшого дошкільника /С.О. Ладивір //Дошкільна освіта. -№1. - 2003. - С. 39 - 41.

6. Проект. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні. Київ. 2004. // Освіта України. - № 94 (590). - 3 грудня 2004. - С. 6 -10.

7. Сюжетно-рольова гра. Друга молодша група: [упор. Жир Н.В. та ін.] - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 32 с.

8. Якименко С. Методичний посібник: абетка, логіка, математика. / С. Якименко. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 30 с.

9. Якименко С. Перша книга малюка (4 - 5 р.) / С.Якименко. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 48 с.

Размещено на Allbest.ru