Модель формування інформатичної компетентності майбутнього менеджера економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147:33

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА ЕКОНОМІКИ

Сергій Терещенко, аспірант Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Анотація

У статті представлена авторська педагогічна модель, яка спрямована на формування інформатичної компетентності майбутнього менеджера економіки в процесі професійної підготовки. Визначено структуру та склад запропонованої моделі, яка складається з концептуально-цільового, методологічного, змістово- процесуального та критеріально-моніторингового блоків. Обґрунтовано вибір структурних компонентів, які входять до складу блоків. Дано характеристику кожного компонента, яка розкриває його внутрішній зміст та зв 'язки з іншими компонентами.

The author presents the pedagogical model that is aimed at forming the informatics competence of future manager of economy in the process of professional training. The structure and composition of the offered model, which consists of the conceptual and target, the methodological, the substantial and procedural, and the criteria and monitoring blocks is defined. The choice of the structural components which are a part of blocks is based. The characteristic of each component which reveals its internal content and connections with other components is given.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні майже всі науки для своїх досліджень та пізнання використовують метод моделювання, який полягає у побудові моделі об'єкта, процесу чи явища. Досліджуючи модель можна вивчити і зрозуміти реальну систему, подати та зберегти знання про неї, вирішити конкретні проблеми або спрогнозувати наслідки її впливу на інших.

Відомо, що моделі використовуються там, де об'єкт дослідження є недоступним або важкодоступним, дослідження об'єкта можуть привести до його руйнування, виготовлення об'єкта потребує значних затрат (коштів, часу, людських ресурсів і т.д.) або потрібно серед великої кількості властивостей об'єкта дослідити тільки ті, які є суттєвими в даному контексті. Оскільки підготовка фахівця є обмеженою в часі, до неї прямо чи опосередковано залучаються багато працівників з числа професорсько- викладацького складу та адміністративно- управлінського персоналу навчального закладу, витрачаються кошти з державного бюджету, юридичних або фізичних осіб, педагогічний процес повинен бути чітко продуманим і спланованим на досягнення прогнозованих результатів - системи набутих компетентностей. У нашому випадку - це сформована інформатична компетентність майбутніх менеджерів економіки. Тому побудова такої моделі є надзвичайно актуальним питанням.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питанню моделювання в педагогіці присвячені роботи В. Беспалька, В. Безрукової, Б. Гершунського, С. Гончаренка, В. Загвязінського, В. Краєвського, А .Кузьмінського, Є. Лодатка, В. Міхеєва, Н. Морзе, Є. Павлютенкова, М. Фіцули та ін.

Побудова моделей формування компетентностей щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності фахівця зустрічається у працях Ю. Романишин (документознавців-менеджерів), Я. Сікори (вчителів інформатики), Є. Смірнової-Трибульської (вчителів науково-природничих дисциплін), О. Пшеничної (менеджерів організацій), О. Гончарової (економістів) та ін.

Метою даної статті є теоретичне обґрунтування та опис моделі формування інформатичної компетентності майбутнього менеджера економіки в процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження

A Слово “модель” походить від французького “modele”, яке в свою чергу - від латинського “modulus”, що означає “міра, аналог, зразок”. В енциклопедичному словнику подається узагальнене визначення поняття моделі як матеріальної, знакової або уявної системи, що відтворює імітує, відображає принципи внутрішньої організації, функціонування, ознаки, характеристики об'єкта дослідження, безпосереднє вивчення якого неможливе, ускладнене або недоцільне.

Відомий філософ В. Штофф, який займався питаннями побудови наукових моделей, під моделлю розуміє уявно чи матеріально реалізовану систему, яка відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження замінює його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт [6, 19].

Метод моделювання, як один із методів науково-педагогічного дослідження, М. Фіцула відносить до шляхів вивчення і опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання. З його слів, суть методу полягає у побудові Молодь і ринок №3 (146), 2017 наукової моделі - смислово-представленої та матеріально реалізованої системи, яка адекватно відображає предмет дослідження, є засобом теоретичного дослідження педагогічних явищ через уявне створення життєвих ситуацій та допомагає пізнати закономірність поведінки людини у різних ситуаціях [5].

Педагогічне моделювання В. Безрукова виділяє першим етапом педагогічного проектування - попередньої розробки основних деталей майбутньої діяльності учнів та педагогів [1]. На цьому етапі розробляються цілі (загальна ідея) створення педагогічних систем, процесів або ситуацій та основні шляхи їх досягнення.

На основі проведеного системного аналізу наукових праць, дисертаційних досліджень та досвіду вітчизняних і зарубіжних педагогів щодо моделювання педагогічних процесів, враховуючи сучасний стан розвитку інформаційно- комунікаційних технологій та життєвої необхідності їх використання майбутніми фахівцями нами побудована модель формування інформатичної компетентності майбутніх менеджерів економіки в процесі професійної підготовки (Рис. 1).

Концептуально-цільовий блок. Сучасний менеджер економіки повинен активно та на високому рівні використовувати ІКТ як під час виконання своїх професійних обов'язків, так і для задоволення власних потреб та функціонуванні в суспільстві. Ці вимоги знайшли своє відображення у державних та нормативних документах, якими керуються в освіті для організації навчально-виховного процесу, професійної підготовки майбутніх фахівців. Зокрема, у Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, освітньо-професійних програмах та інших нормативних і програмних документах вони сформульовані у вигляді компетентностей як результатів навчання з урахуванням вимог ринку праці. Однією з них є визначена нами раніше інформатична компетентність, у структурі якої ми виділили інформаційний, технічний, алгоритмічний та технологічний компоненти.

Методологічний блок. Сукупність теоретичних положень про педагогічне пізнання і перетворення дійсності складають методологію педагогіки [2]. Тому в цей блок ми включили такі взаємопов'язані поняття дидактики як методологічні підходи, дидактичні принципи та організаційно-педагогічні умови їх забезпечення.

Досягненню основної мети сучасної дидактики вищої школи - забезпечення ефективної підготовки майбутніх фахівців - на нашу думку, сприятимуть особистісний, діяльнісний, системний, гуманістичний та компетентністний методологічні підходи до навчального процесу [4].

інформатичний компетентність майбутній менеджер

Рис. 1. Модель формування інформатичної компетентності майбутнього менеджера економіки

Основні ідеї щодо визначення змісту, організаційних форм і методів навчального процесу закладені в дидактичних принципах (лат. principium - початок, основа). Ми виділили вісім основних дидактичних принципів, які потрібно враховувати при викладанні дисциплін, які формують інформатичну компетентність майбутнього фахівця: науковості, системності і послідовності навчання, ґрунтовності, наочності, зв'язку теорії з практикою, свідомості й активності у навчанні, раціонального поєднання колективних та індивідуальних форм і способів навчання, розвиваючого та виховного характеру навчання.

Для досягнення поставленої нами мети та реалізації для цього описаних вище дидактичних підходів і принципів навчання потрібно організувати відповідне педагогічне середовище, в якому будуть створені необхідні організаційно- педагогічні умови. До таких умов ми віднесли:

- систематичну мотивацію студентів н а розвиток власної інформатичної компетентності;

- проектування компетентнісно-орієнтованого змісту інформатичних дисциплін;

- забезпечення поетапного та системного управління процесом формування інформатичної компетентності;

- комплексне використання педагогічних технологій в освітньому процесі ВНЗ.

Змістово-процесуальний блок. Процес набуття інформатичної компетентності відбувається поступово, протягом вивчення цілої низки навчальних дисциплін. Тому, виходячи з освітньої програми і власного досвіду, ми виділяємо фундаментальний та професійно- практичний етапи її формування в процесі професійної підготовки, визначивши на кожному з них перелік структурних компонентів компетентності та рівень їх сформованості. На першому етапі вивчаються дисципліни “Інформаційні системи та технології” та “Економічна інформатика”, а на другому - “Інформаційні системи в менеджменті”, “Електронна комерція”, “Безпека інформаційних і комунікаційних систем”.

В процесі викладання цих дисциплін можуть використовуватись різні форми організації навчання, передбачені Законом України “Про Вищу освіту”: навчальні заняття, практична підготовка, самостійна робота студентів, контрольні заходи.

Успіх навчання залежить не тільки від правильно поставленої його мети, але й від способів досягнення, тобто від методів навчання (від грецького methodos - шлях до чогось, спосіб пізнання). Методи навчання у вищій школі спрямовані не тільки на передавання і сприймання знань, але й на проникнення у процес розвитку науки, розкриття її методологічних основ [5]. Тому ми виділяємо у своїй моделі всі методи, які характеризують рівень самостійності пізнавальної діяльності учнів у процесі засвоєння різних компонентів змісту освіти: інформаційно- рецептивний, репродуктивний, проблемний, евристичний, дослідницький. Не применшуючи роль перших двох методів, які, так би мовити, “перевірені часом”, і, спрямовані на отримання знань та набуття досвіду виконання типових способів діяльності, ми акцентуємо увагу на проблемному, евристичному та дослідницькому методах. Вони сприятимуть ще й набуттю досвіду творчої діяльності, що проявляється в конструюванні, проектуванні, проведенні експериментів, розв'язуванні пошукових задач [3, 115 - 117], які вкрай необхідні для сучасного менеджера.

В навчально-виховному процесі посередником між викладачем і студентом часто виступають засоби навчання - матеріальні або ідеальні об'єкти, які використовуються для засвоєння знань, формування досвіду практичної та творчої діяльності [2, 210]. Основними матеріальними засобами навчання виступають технічні засоби, до яких ми відносимо комп'ютери, мультимедійне та мережеве обладнання, інтерактивні дошки, проектори та ін. Вони виступають як в ролі засобів викладання, якими користується переважно викладач, так і в ролі засобів навчання, які використовують студенти для засвоєння. Використання комп'ютерів немислиме без використання комп'ютерних програм - ідеалізованих засобів, які дозволяють автоматизувати процес виконання певних алгоритмів. До засобів навчання відносимо також наукову та навчально-методичну літературу, розроблені викладачем дидактичні матеріали, які дадуть студенту теоретичні знання та досвід їх використання на практиці.

Для визначення шляхів засвоєння навчального матеріалу в межах окремо взятої навчальної дисципліни, теми або проблеми застосовуються навчальні (дидактичні) технології. Враховуючи специфіку інформатичних дисциплін, наша модель передбачає застосування інноваційних навчальних технологій, у яких активно та постійно застосовуються сучасні інформаційно-комунікаційні технологій.

Для того щоб на практиці продемонструвати та навчити використовувати величезні можливості сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для пошуку необхідної інформації, здійснення комунікацій, спільного виконання проектів використовується технології дистанційного навчання. Цю технологію ми пропонуємо застосувати для організації самостійної роботи студентів, виконання групових проектів, проведення он-лайн тестування, консультацій та ін. Для цього можна використати такі системи дистанційного навчання, як Moodle, Lotus Learning Space, Blackboard Learning System, REDCLASS, Прометей, Віртуальний університет та ін.

В останні роки одним із основних трендів розвитку ІКТ стали хмарні технології (англ. Cloud Technology), які передбачають віддалену обробку та зберігання даних на серверах компаній, які пропонують такі сервіси, в тому числі і для впровадження у систему навчання вищих та середніх навчальних закладів (Google Apps Eduction Trainig, Microsoft Growing Learning Communities, IBM Smart Cloud for Eduction). В процесі вивчення інформатичних дисциплін ми пропонуємо застосувати хмарні технології для організації спільної роботи над проектами, проведення веб-конференцій та вебінарів з аудіо- та відео супроводом, надання консультацій та підтримки спілкування дистанційно, вільного доступу до інформації в межах певної групи. Формуванню інформатичної компетентності сприятиме також вивчення інтегрованих “хмарних” бізнес-інструментів, які можуть використовувати менеджери для ефективної організації власного робочого часу та роботи в команді.

Ще одним видом сучасних технологій, які можуть активно застосовуватись при вивченні інформатичних дисциплін є інтерактивні SMART- технології, які захоплюють своєю практичністю в процесі отримання знань. При такому навчанні студент перетворюється із пасивного слухача в активного учасника процесу завдяки спільній роботі та сучасним технологіям. Така організація навчання розвиває навички критичного мислення, творчих підходів, досліджень, співробітництва та взаємодії, прийняття рішень, які необхідні для майбутнього менеджера.

Останнім часом все частіше використовується педагогічна технологія, яка передбачає використання інформаційних ресурсів Інтернету та елементів рольової гри для вирішення проблемного завдання, - “веб-квест” (webquest). Технологія веб-квестів дозволяє досягнути цілий ряд педагогічних завдань, які сприяють формуванню інформатичної та інших компетентностей, а саме: використання ІКТ для вирішення професійних завдань, творчий підхід, розвиток критичного мислення, вміння знаходити декілька способів вирішення проблемної ситуації та вибирати найбільш оптимальний варіант, самоорганізація, співробітництво, вміння працювати в команді та ін.

Критеріально-моніторинговий блок. Для підвищення якості результатів навчання педагогу важливо не тільки фіксувати, але й управляти процесом їх досягнення, розуміти об'єктивні та суб'єктивні чинники, які на них впливають, і, при необхідності, коригувати різні компоненти навчального процесу. Виходячи з цих міркувань ми розробили та включили до нашої моделі мотиваційно-ціннісний (рівень мотивації та ціннісне ставлення до застосування ІКТ в особистому житті), когнітивний (рівень володіння знань з інформатики), професійно-діяльнісний (вміння використовувати ІКТ в професійній діяльності) та рефлексивний (здатність до самоаналізу в процесі інформаційної діяльності) критерії, які в сукупності визначають середній, достатній або високий рівень сформованості інформатичної компетентності майбутнього менеджера після завершення навчання. Засобами моніторингу можуть виступати: анкетування, тести, практичні роботи, завдання для самостійної роботи, модульні контрольні роботи, науково- практичні конференції, семінари та ін.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Отже, запропонована педагогічна модель спрямована на формування інформатичної компетентності менеджера економіки в процесі професійної підготовки. Модель є замкненою, оскільки аналіз рівня сформованості цієї компетентності в студентів по завершенню навчання може бути підставою для уточнення та коригування структурних компонентів кожного з її блоків. Перспективи подальших розвідок у даному напрямку вбачаємо у вивченні та аналізі організаційно-педагогічних умов формування інформатичної компетентності в процесі професійної підготовки майбутніх менеджерів економіки.

Література

1. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика. / В.С. Безрукова. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. - 344 с.

2. Зайченко І.В. Педагогіка: підручник / І.В. Зайченко. - 3-є видання, перероблене та доповнене - К.: Ліра-К, 2016. - 608 с.

3. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения /И.Я. Лернер. -М.: Педагогика, 1981. -186 с.

4. Лозова В.І. Стратегічні питання сучасної дидактики / В.І. Лозова // Розвиток педагогічної і психологічної науки в Україні 1992 - 2002: Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / АПН України. - Харків: ОВС, 2002. - Ч. 1. - С. 95-109.

5. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. /М.М. Фіцула. - К.: Академвидав, 2006. - 352 c.

1. Bezrukova V.S. (1996). Pedagogika. Proektivnaya pedagogika [Pedagogy. Projective pedagogy]. Ekaterynburg: Delovaya kniga Publ., 344p. [in Russian].

2. Zaichenko I.V. (2016). Pedahohika: pidruchnyk [Pedagogy: Textbook]. 3-ye vydannia, pereroblene ta dopovnene. Kyiv: Lira-KPubl., 608p. [in Ukrainian].

3. LernerI.Ya. (1981). Didakticheskie osnovy metodov obucheniya [Didactic bases of training methods]. Moscow: Pedagogika Publ., 186p..

4. Lozova V. I. (2002). Stratehichni pytannia suchasnoi dydaktyky [Strategic issues of modern didactics]. Rozvytok pedahohichnoi i psykholohichnoi nauk v Ukraini 1992 - 2002: Zbirnyk naukovykh prats do 10-richchia APN Ukrainy. Kharkiv: OVSPubl., pp. 95-109. [in Ukrainian].

5. Fitsula M.M. (2006). Pedahohika vyshchoi shkoly: Navch. posib. [Higher Education Pedagogy: Textbook.]. Kyiv: Akademvydav Publ., 352 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru